ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 грудня 2020 року м. Київ № 640/6896/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 до третя особа Міністерства розвитку громад та територій України Всеукраїнська громадська організація "Асоціація експертів будівельної галузі"провизнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Міністерства розвитку громад та територій України, третя особа Всеукраїнська громадська організація "Асоціація експертів будівельної галузі", в якій просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Міністерства розвитку громад та територій України (правонаступника Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України);

- зобов`язати Міністерство розвитку громад та територій України видати ОСОБА_1 Атестаційною архітектурно-будівельною комісією кваліфікаційний сертифікат експерта з технічного обстеження будівель і споруд класу наслідків (відповідальності) СС2 (середні наслідки) з датою видачі його на час рішення суду;

- зобов`язати Міністерство розвитку громад та територій України внести зміни до Реєстру атестованих осіб у частині рівня кваліфікації ОСОБА_1 , експерта з технічного обстеження будівель і споруд класу наслідків (відповідальності) СС2 (середні наслідки) з датою видачі його на час рішення суду.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив про те, що з урахуванням вимог чинного законодавства у сфері містобудування, наявної освіти та стажу роботи у будівництві, останній у встановленому порядку подав до Всеукраїнської громадської організації "Асоціація експертів будівельної галузі" визначені Порядком проведення професійної атестації експертів документи щодо проходження професійної атестації експертів. За результатами розгляду поданих позивачем документів, останньому надано заяву на проходження професійної атестації, Договір про надання послуг з підготовки до професійної атестації з Підприємством об`єднання громадян «Інститут «Перспектива», рахунки на оплату освітніх та інших послуг, а також допущено позивача до складання іспиту. За наслідками проходження іспиту 24.02.2017 позивач не набрав необхідну кількість балів для отримання сертифікату експерта з наміром виконувати роботи (надавати послуги), пов`язані із створенням об`єктів архітектури, а саме: Технічний нагляд об`єктів будівництва класу наслідків (відповідальності) СС2.

У зв`язку з неуспішним складанням іспиту для отримання вищенаведеного сертифікату експерта, позивач скористався правом на перездачу та 31.03.2017 склав відповідний іспит для отримання такого сертифіката. Однак, як зазначив позивач, останній до цього часу так і не отримав від відповідача повідомлення про прийняття рішення щодо видачі кваліфікаційного сертифікату. Враховуючи відсутність у позивача кваліфікаційного сертифікату, він позбавлений можливості працевлаштуватись за визначеним напрямком діяльності з технічного обстеження будівель і споруд класу наслідків (відповідальності) СС2. На звернення позивача щодо видачі такого документа відповідачем повідомлено про те, що під час проходження іспиту 31.03.2017 позивач показав мінімальний результат, необхідний для підтвердження кваліфікаційного рівня достатнього для обстеження лише об`єктів класу наслідків СС1. На думку позивача, бездіяльність Мінрегіону призвала до невидачі йому кваліфікаційного сертифікату, який відповідно до підпункту 7 пункту 4 Положення про Мінрегіон, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.04.2014 №197 був зобов`язаний здійснювати контроль за діяльністю та прийняннм рішення про делегування саморегулівним організаціям у сфері архітектурної діяльності повноважень щодо проведення професійної атестації виконавців робіт (послуг), пов`язаних із створенням об`єктів архітектури.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.03.2020 позовну заяву залишено без руху. Позивач у встановлені судом строки усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.04.2020 позовну заяву в адміністративній справі №640/6896/20 прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, а також відмовлено в задоволенні клопотання позивача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Через канцелярію Окружного адміністративного суду міста Києва 30.04.2020 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній вважає позовні вимоги необгрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. В обгрунтування своєї позиції відповідач зазначив про те, що позивачем не доведено фактів та обставин, які б свідчили про порушення його прав та інтересів зі сторони відповідача внаслідок прийняття оскаржуваного рішення. Відповідач зауважив, що 24.02.2017 ОСОБА_1 брав участь у іспиті для отримання кваліфікаційного сертифікату відповідального виконавця окремих видів робіт (послуг) пов`язаних із створенням об`єктів архітектури, а саме - експерта, який проводився саморегулівною організацією у сфері архітектурної діяльності Всеукраїнська громадська організація «Асоціація експертів будівельної галузі», якій Мінрегіоном було делеговано відповідні повноваження щодо здійснення професійної атестації експертів. Листом від 23.12.2019 №153/2-26 саморегулівна організація у сфері архітектурної діяльності Всеукраїнська громадська організація «Асоціація експертів будівельної галузі» поінформувала Мінрегіон про те, що рішень про відмову у видачі ОСОБА_1 кваліфікаційного сертифіката не приймались, позивач може отримати кваліфікаційний сертифікат АЕ №004615 у будь-який час, а тому, на думку відповідача, зазначене свідчить про відсутність предмету спору у цій справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.05.2020 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Всеукраїнську громадську організацію "Асоціація експертів будівельної галузі".

До суду 06.05.2020 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній зазначив про те, що після здачі іспиту йому залишилось очікувати повідомлення від Атестаційної архітектурно-будівельної комісії та Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України про внесення даних ОСОБА_1 до реєстру атестованих осіб, як це передбачено частиною шостою статті 17 Закону України «Про архітектурну діяльність», відповідно до якої громадянам, які пройшли професійну атестацію, видається відповідний кваліфікаційний сертифікат. Позивачем акцентовано увагу на тому, що йому не було видано сертифікат експерта, як це передбачено пунктом 13 Постановою №554, відповідно до якого Комісія протягом п`яти робочих днів після прийняття рішення про видачу кваліфікаційного сертифіката вносить до реєстру атестованих осіб відомості про особу, що його отримала. На думку позивача, заявлені ним позовні вимоги є повністю обґрунтованими та такими, які дозволяють йому звернутися до Окружного адміністративного суду міста Києва у відведений законодавством строк.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.05.2020 у задоволенні клопотання позивача про зміну предмета позову відмовлено.

Від Міністерства розвитку громад та територій України 15.05.2020 до суду надійшли письмові заперечення щодо відповіді на відзив, в яких представник відповідача акцентував увагу на відсутності будь-яких підстав, які б могли свідчити про очевидну протиправність бездіяльності Мінрегіону під час проходження ОСОБА_1 24.02.2017 професійної атестації та складання іспиту для отримання кваліфікаційного сертифікату відповідального виконавця окремих видів робіт (послуг), пов`язаних із створенням об`єктів архітектури, а саме - експерта, який проводився саморегулівною організацією у сфері архітектурної діяльності Всеукраїнською громадською організацією "Асоціація експертів будівельної галузі", якій Мінрегіоном було делеговано відповідні повноваження щодо здійснення професійної атестації експертів, про що було надано правову позицію у відзиві на позовну заяву.

В свою чергу, 02.06.2020 від Всеукраїнської громадської організації "Асоціація експертів будівельної галузі" до суду надійшли письмові пояснення, в яких представник зауважив на тому, що 02.02.2017 позивач звернувся до Всеукраїнської громадської організації "Асоціація експертів будівельної галузі" за роз`ясненнями стосовно отримання кваліфікаційного сертифікату експерта. Йому було роз`яснено особливості законодавства та процедуру отримання кваліфікаційного сертифікату, у тому числі обов`язковість дотримання під час професійної атестації кваліфікаційних характеристик професій працівників. Кваліфікаційні характеристики професії "експерт будівельний", затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 27.01.2014 №26. Відповідно до кваліфікаційних вимог право виконувати роботи щодо об`єктів будівництва класу наслідків (відповідальності) СС2 (середні наслідки) має право експерт будівельний І категорії. Однією з умов, яким має відповідати експерт будівельний І категорії, є стаж роботи за професією експерта будівельного II категорії (за спеціалізацією) - не менше 2 років. Позивач станом на час подачі заяви про проходження професійної атестації не надавав підтверджень про наявність стажу роботи за професією експерта будівельного (не повідомляє про таке і у позовній заяві), тому для позивача процедура отримання кваліфікаційного сертифікату на право обстеження мала складатися з декількох етапів, спочатку отримання права на виконання обстежень щодо об`єктів будівництва класу наслідків (відповідальності) CC1 (незначні наслідки), а по наявності передбаченого кваліфікаційними вимогами стажу роботи за професією, позивач міг отримати кваліфікаційний сертифікат на виконання відповідних робіт щодо об`єктів будівництва класу наслідків (відповідальності) СС2 (середні наслідки). Як зазначив представник третьої особи, позивач прийняв рішення про початок процедури професійної атестації і 24.02.2017 складав іспит з 14:30 до 16:00. Позивач помилково вказує, що іспит тривав 1 годину і що він неправильно відповів на 20 запитань. Іспит тривав 90 хвилин і позивачем було надано 26 правильних відповідей і 36 неправильних. Позивач під розпис був поінформований з порядком складання іспиту, у тому числі з правом оскаржити рішення екзаменаційної комісії до відповідної секції Атестаційної архітектурно-будівельної Комісії та /або до Апеляційної комісії ВГО АЕБГ. Позивач скористався правом на ознайомлення з результатами тестування, рішення екзаменаційної комісії не оскаржував, і у той же день (24.02.2017) подав заяву про надання можливості повторно скласти іспит. Позивач з другої спроби склав іспит, уклав договір страхування професійної відповідальності на страхування відповідальності експерта будівельного II категорії (щодо об`єктів будівництва класу наслідків (відповідальності) CC1 (незначні наслідки) і оплатив відповідний страховий внесок. При цьому, за посиланням представника третьої особи, Всеукраїнська громадська організація "Асоціація експертів будівельної галузі" жодним чином не встановлювала перешкод у отриманні позивачем кваліфікаційного сертифікату. Твердження позивача з приводу зазначеного є бездоказовими і спростовуються доказами наданими самим позивачем. Також представник третьої особи зазначив про те, що позивач жодним чином не був позбавлений можливості отримати кваліфікаційний сертифікат, але не вжив для того заходів з незалежних від вдповідача та від ВГО АЕБГ причин, а також не скористався правом на оскарження результатів іспиту, що було запропоновано останньому у відповіді на його звернення.

На адресу Окружного адміністративного суду міста Києва 05.06.2020 від позивача надійшла відповідь на письмові пояснення третьої особи, в яких позивач повідомив про те, що звернувшись до відповідача з адвокатським запитом від 17.10.2019 №9/2, відповіді позивач так і не отримав. На адвокатський запит від 21.11.2019 №10/2 від відповідача надійшла відповідь від 26.11.2019 №8/15.3/4995-19, у якій зазначено про те, що відповідно до повідомлення, розміщеного на офіційному веб-сайті Мінрегіону, Атестаційною архітектурно-будівельною комісією прийнято рішення від 25.05.2017 №57 щодо видачі ОСОБА_1 кваліфікаційного сертифікату експерта №АЕ004615. Позивачем наголошено на тому, що після здачі ним іспиту 31.03.2017 рішення було прийнято лише 25.05.2017, чим було порушено визначені строки щодо прийняття рішення про видачу та внесення позивача до реєстру атестованих осіб, передбаченого пунктами 13, 15 Постанови №554 від 23.05.2011 "Деякі питання професійної атестації відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов`язаних із створенням об`єктів архітектури" та Закону України "Про архітектурну діяльність", відповідно до яких відповідач, як орган державної влади, веде реєстр атестованих осіб, здійснює контроль у сфері архітектурної діяльності за саморегулівними організаціями у сфері архітектурної діяльності.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.12.2020 у задоволенні клопотання Міністерства розвитку громад та територій України про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з пропуском позивачем строку звернення до адміністративного суду в адміністративній справі №640/6896/20 за позовом за позовом ОСОБА_1 до Міністерства розвитку громад та територій України, третя особа Всеукраїнська громадська організація "Асоціація експертів будівельної галузі" про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії відмовлено.

Справу розглянуто після отримання судом інформації щодо повідомлення належним чином сторін про відкриття спрощеного позовного провадження у справі.

Відповідно до частини першої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Оцінивши повідомлені позивачем обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 24.02.2017 ОСОБА_1 брав участь у складанні іспиту для отримання кваліфікаційного сертифіката відповідального виконавця окремих видів робіт (послуг), пов`язаних із створенням об`єктів архітектури, який проводився Всеукраїнською громадською організацією "Асоціація експертів будівельної галузі", які було делеговано відповідні повноваження щодо здійснення професійної атестації експертів.

Відповідно до особової картки №36, за результатами складання іспиту ОСОБА_1 в загальному блоці питань (всього 30) надано 15 правильних відповідей, що становить 50% від кількості запитань; в спеціальному блоці питань (всього 32) надано 11 правильних відповідей, що становить 34% від кількості запитань. З результатами тестування позивач ознайомився 24.02.2017.

Враховуючи, що загальна кількість правильних відповідей була недостатньою для отримання сертифіката експерта для виконання робіт (послуг), пов`язаних із створенням об`єктів архітектури класу наслідків СС2, позивач подав заяву про надання можливості повторно скласти іспит.

За результатами повторного іспиту, який позивач проходив 31.03.2017 відповідачем повідомлено про те, що склавши іспит, позивач показав мінімальний результат, необхідний для підтвердження кваліфікаційного рівня, достатнього для обстеженення лише об`єктів класу наслідків СС1.

Після складання іспиту 31.03.2017 позивача було проінформовано про те, що він іспит склав та додаткових питань щодо невідповідності його знань після проведеного іспиту з метою отримання кваліфікаційного сертифікату експерта з технічного обстеження будівель і споруд класу наслідків (відповідальності) СС2 під сумнів Атестаційною комісією не було постановлено.

Як зазначив позивач, до цього часу він так і не отримав ні від відповідача, ні від третьої особи повідомлення про прийняте рішення щодо видачі йому кваліфікаційного сертифіката, внаслідок чого він був позбавлений можливості працевлаштуватись у розумні строки за визначеним напрямком своєї діяльності з технічного обстеження будівель і споруд класу наслідків (відповідальності) СС2.

На думку позивача, бездіяльність відповідача призвела до невидачі йому кваліфікаційного сертифікату, який відповідно до підпункту 7 пункту 4 Положення про Мінрегіон, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.04. 2014 №197, був зобов`язаний здійснювати контроль за діяльністю саморегулівних організацій у сфері архітектурної діяльності та прийняття рішень про делегування саморегулівним організаціям у сфері архітектурної діяльності повноважень щодо проведення професійної атестації виконавців робіт (послуг), пов`язаних із створенням об`єктів архітектури.

Однак, позивач вважає, що Міністерство розвитку громад та територій України самоусунулось від проведення перевірки діяльності Всеукраїнської громадської організації "Асоціація експертів будівельної галузі" за його зверненнями, надаючи при цьому неправдиву інформацію щодо видачі кваліфікаційного сертифікату.

Вважаючи, що оскаржувана бездіяльність відповідача, яка виразилась у формі невчинення дій, які він зобов`язаний був і міг вчинити, та яка полягає у невиконанні відповідачем у встановленому законом порядку та строках обов`язку щодо здійснення заходів для видачі третьою особою сертифіката експерта є протиправною, порушує права та інтереси позивача, з підстав, викладених у позовній заяві, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Пунктом 4 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про архітектурну діяльність" від 20.05.1999 №687-XІV (далі по тексту - Закон №687-XІV) архітектурна діяльність - діяльність по створенню об`єктів архітектури, яка включає творчий процес пошуку архітектурного рішення та його втілення, координацію дій учасників розроблення всіх складових частин проектів з планування, забудови і благоустрою територій, будівництва (нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту) будівель і споруд, здійснення архітектурно-будівельного контролю і авторського нагляду за їх будівництвом, а також здійснення науково-дослідної та викладацької роботи у цій сфері.

Відповідно до статті 16-1 Закону №687-XІV в Україні можуть створюватися і діяти саморегулівні організації у сфері архітектурної діяльності.

Неприбуткові добровільні об`єднання фізичних та юридичних осіб, що провадять підприємницьку та професійну діяльність, набувають статусу саморегулівних організацій з дня їх реєстрації центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архітектури, яка здійснюється шляхом внесення інформації про таку організацію до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

Саморегулівні організації у сфері архітектурної діяльності визначають правила і стандарти підприємницької та професійної діяльності, обов`язкові для виконання всіма членами таких організацій, а також передбачають механізм відшкодування збитків, завданих споживачам унаслідок надання членами саморегулівної організації товарів, виконання робіт (послуг) неналежної якості.

Саморегулівні організації у сфері архітектурної діяльності можуть на підставі делегованих повноважень проводити професійну атестацію виконавців робіт (послуг), пов`язаних із створенням об`єктів архітектури, та залучатися до ліцензування господарської діяльності членів саморегулівної організації.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері архітектури, визначає порядок реєстрації таких організацій.

Контроль за діяльністю саморегулівних організацій у сфері архітектурної діяльності здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архітектури.

Статтею 17 Закону №687-XІV встановлено, що відповідальні виконавці окремих видів робіт (послуг), пов`язаних із створенням об`єктів архітектури, проходять професійну атестацію. Перелік таких видів робіт (послуг) і порядок професійної атестації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Професійна атестація виконавців робіт (послуг), пов`язаних із створенням об`єктів архітектури, проводиться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архітектури. Повноваження щодо проведення професійної атестації можуть бути делеговані саморегулівним організаціям у сфері архітектурної діяльності. Саморегулівна організація набуває делегованих їй повноважень/припиняє виконувати делеговані їй повноваження з дня внесення до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва відомостей про рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архітектури, про делегування таких повноважень/припинення виконання делегованих повноважень.

До професійної атестації допускаються громадяни, які здобули вищу освіту за освітньо-кваліфікаційними рівнями бакалавра, спеціаліста, магістра за напрямом професійної атестації відповідно до кваліфікаційних вимог та мають стаж роботи за фахом не менш як три роки.

Для проведення професійної атестації громадяни подають заяву про допуск до проведення професійної атестації у паперовій формі або в електронній формі через електронний кабінет користувача Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва чи іншу державну інформаційну систему, інтегровану з Єдиною державною електронною системою у сфері будівництва, до якої додаються: 1) копії паспорта та реєстраційного номера облікової картки платника податків (не подається фізичними особами, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний податковий орган і мають відмітку в паспорті); 2) засвідчені в установленому порядку копії документів: про освіту; про трудову діяльність та стаж; про підвищення кваліфікації протягом останніх п`яти років за відповідними програмами за напрямом професійної атестації; стислий звіт про професійну діяльність та/або творчі досягнення.

Крім того, громадяни можуть подавати інші документи, що підтверджують їх професійну спеціалізацію, рівень знань та кваліфікацію.

Розгляд заяви про допуск до проведення професійної атестації та поданих документів здійснюється протягом десяти робочих днів з дня їх отримання.

У разі якщо за результатами розгляду заяви про допуск до проведення професійної атестації та поданих документів виявлено невідповідність виконавця кваліфікаційним вимогам та/або недостовірну інформацію, приймається рішення про відмову в допуску до проведення професійної атестації з обґрунтуванням причин відмови.

За відсутності підстав для відмови в допуску до проведення професійної атестації приймається рішення про проведення іспиту для підтвердження професійної спеціалізації, рівня кваліфікації та знань.

Підставою для відмови у видачі кваліфікаційного сертифіката за результатами іспиту є непідтвердження професійної спеціалізації, рівня кваліфікації та знань.

Громадянам, які пройшли професійну атестацію, видається відповідний кваліфікаційний сертифікат. Видача кваліфікаційного сертифіката здійснюється на підставі прийнятого рішення про видачу кваліфікаційного сертифіката шляхом внесення запису до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва. Громадяни, які пройшли професійну атестацію, набувають права на виконання відповідних видів робіт з дня внесення до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва запису про кваліфікаційний сертифікат.

Строк проведення іспиту та прийняття рішення про видачу кваліфікаційного сертифіката або про відмову в його видачі за результатами складання іспиту не може перевищувати одного місяця з дня отримання заяви про допуск до проведення професійної атестації та поданих документів.

Рішення про допуск/відмову в допуску до проведення професійної атестації, видачу/відмову у видачі кваліфікаційного сертифіката виготовляються з використанням Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва та доводяться до відома громадян, які подали заяву про допуск до проведення професійної атестації, шляхом оприлюднення відповідного рішення на порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва та через електронний кабінет користувача цієї системи (у разі його наявності), та/або іншу державну інформаційну систему, інтегровану з електронною системою. Рішення про відмову в допуску до проведення професійної атестації за зверненням громадян, які подали заяву про допуск до проведення професійної атестації, надається у паперовій формі.

Рішення про відмову в допуску до проведення професійної атестації та відмову у видачі кваліфікаційного сертифіката може бути оскаржене до апеляційної комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архітектури, або саморегулівної організації у сфері архітектурної діяльності (у разі набуття нею делегованих повноважень) та/або в судовому порядку. Порядок створення апеляційної комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архітектури, та саморегулівної організації у сфері архітектурної діяльності та розгляду нею скарг визначається Кабінетом Міністрів України в Порядку професійної атестації.

Строк дії кваліфікаційного сертифіката для осіб, які не мають перерви в роботі за фахом понад три роки та підвищують кваліфікацію відповідно до законодавства не рідше ніж один раз на п`ять років, не обмежується. Відомості про дотримання цих вимог вносяться до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва

Громадяни, які одержали відповідний кваліфікаційний сертифікат, мають особисту печатку та несуть відповідальність за неналежне виконання робіт (послуг), право виконання яких визначено кваліфікаційним сертифікатом, та порушення вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил.

До виконавців робіт, які пройшли професійну атестацію відповідно до цієї статті, прирівнюються особи, які отримали сертифікати за напрямом професійної атестації в органах з сертифікації персоналу, акредитованих відповідно до Закону України "Про акредитацію органів з оцінки відповідності", та включені до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

Органи з сертифікації персоналу протягом трьох робочих днів з дня видачі відповідних сертифікатів направляють в електронній формі перелік осіб, які отримали такі сертифікати, до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування, не пізніше наступного робочого для з дня отримання переліку осіб, які отримали сертифікати в органах з сертифікації персоналу, вносить відповідні відомості до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

Відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство розвитку громад та територій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.04.2014 №197 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25.09.2019 №850) (далі по тексу - Положення) Мінрегіон є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну регіональну політику, державну політику у сфері розвитку місцевого самоврядування, територіальної організації влади та адміністративно-територіального устрою, державну житлову політику і політику у сфері благоустрою населених пунктів, державну політику у сфері житлово-комунального господарства, державну політику у сфері поводження з побутовими відходами, державну політику у сфері будівництва, містобудування, просторового планування територій та архітектури, державну політику у сфері технічного регулювання у будівництві, а також забезпечує формування державної політики у сфері архітектурно-будівельного контролю та нагляду, у сфері контролю житлово-комунального господарства та у сфері забезпечення енергетичної ефективності будівель.

Пунктом 4 вказаного Положення встановлено, що Мінрегіон відповідно до покладених на нього завдань забезпечує в межах повноважень, передбачених законом реєстрацію саморегулівних організацій у сфері архітектурної діяльності та внесення відомостей про них до державного реєстру саморегулівних організацій у сфері архітектурної діяльності, контроль за діяльністю саморегулівних організацій у сфері архітектурної діяльності, прийняття рішень про делегування саморегулівним організаціям у сфері архітектурної діяльності повноважень щодо проведення професійної атестації виконавців робіт (послуг), пов`язаних із створенням об`єктів архітектури, визначення офіційного видання, в якому публікуються такі рішення

Відповідно до пункту 20 Положення Мінрегіон проводить у межах повноважень, передбачених законом архітектурно-містобудівні конкурси, професійну атестацію виконавців робіт, пов`язаних із створенням об`єктів архітектури.

Згідно з пунктом 1 Порядку проведення професійної атестації відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов`язаних із створенням об`єктів архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №554 (далі по тексту - Порядок №554) цей Порядок визначає процедуру проведення професійної атестації відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов`язаних із створенням об`єктів архітектури.

Пунктом 23 Порядку №554 Мінрегіон може делегувати повноваження щодо проведення професійної атестації саморегулівним організаціям у сфері архітектурної діяльності відповідно до закону.

Процедура делегування Мінрегіоном повноважень саморегулівним організаціям у сфері архітектурної діяльності врегульована Порядком делегування повноважень саморегулівним організаціям у сфері архітектурної діяльності, затвердженого наказом Мінрегіону від 13.10.2014 №282, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.10.2014 за №1369/26146 (далі по тексту - Порядок делегування повноважень саморегулівним організаціям у сфері архітектурної діяльності).

Відповідно до абзацу другого пункту 1.1 розділу І Порядку делегування повноважень саморегулівним організаціям у сфері архітектурної діяльності обсяг повноважень, що делегуються, визначається наказом Мінрегіону.

Відповідно до пункту 1.2 розділу І Порядку делегування повноважень саморегулівним організаціям у сфері архітектурної діяльності Мінрегіоном повноваження делегуються за напрямом діяльності відповідної саморегулівної організації Мінрегіоном повноваження делегуються за напрямом діяльності відповідної саморегулівної організації.

Наказом Мінрегіону від 25.11.2014 № 326 «Про обсяг повноважень, що делегуються саморегулівним організаціям у сфері архітектурної діяльності» визначено, що Мінрегіоном делегуються саморегулівним організаціям у сфері архітектурної діяльності повноваження щодо професійної атестації архітекторів, інженерів-проектувальників, інженерів технічного нагляду та експертів.

З наданих відповідачем копій наказів вбачається, що повноваження щодо професійної атестації експертів було делеговано Всеукраїнській громадській організації у сфері архітектурної діяльності «Асоціація експертів будівельної галузі» наказами від 16.06.2015 № 138, від 20.09.2017 №249, від 19.12.2018 № 358 «Про делегування повноважень Мінрегіону щодо проведення професійної атестації експертів саморегулівній організації у сфері архітектурної діяльності Всеукраїнській громадській організації «Асоціація експертів будівельної галузі».

З матеріалів справи вбачається, що 01.11.2017 позивач звернувся до Адміністрації Президента України із зверненням щодо вжиття заходів для отримання від Міністерства регіонального розвитку, будівницвта та житлово-комунального господарства України кваліфікаційного сертифікату експерта з технічного обстеження будівель і споруд І категорії для виконання робіт щодо об`єктів будівництва класу наслідків (відповідальності) СС2.

Листом від 22.11.2017 №8/17-1528-17 Міністерство регіонального розвитку, будівницвта та житлово-комунального господарства України повідомило позивача про те, що за інформацією саморегулівної організації в сфері архітектурної діяльності Всеукраїнської громадської організації «Асоціація експертів будівельної галузі» (лист від 17.11.2017 № 101/2-26), якій Мінрегіоном делеговано повноваження щодо професійної атестації експертів, після незадовільного складання іспиту (відповівши неправильно на 36 питань з 62 запропонованих) позивач скористався правом на перездачу іспиту.

Також вказаним лист повідомлено про те, що 31.03.2017 склавши іспит ОСОБА_1 показав мінімальний результат, необхідний для підтвердження кваліфікаційного рівня достатнього для обстеження лише об`єктів класу наслідків CC1.

Суд не погоджується з доводами позивача про те, що саме на відповідача покладений обов`язок приймати рішення про видачу або про відмову у видачі сертифіката відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов`язаних із створенням об`єктів архітектури, оскільки відповідно до абзацу 3 пункту 4 Порядку №554 за рішенням комісії, погодженої Мінрегіоном, на період її діяльності функції робочих органів комісії, пов`язані з прийняттям та видачею документів (зокрема в регіонах), їх підготовкою до розгляду, можуть виконувати (за їх згодою) громадські організації за відповідним напрямом професійної атестації.

З пояснень відповідача та третьої особи вбачається, що рішення щодо видачі кваліфікаційних сертифікатів експертів приймаються атестаційною комісією, утвореною СРО ВГО "Асоціація експертів будівельної галузі", якій делеговано повноваження щодо проведення професійної атестації експертів відповідно до Наказу від 14.07.2016 №227 строкм на 2 (два) роки.

Щодо незгоди позивача із результатами іспиту, за результатами якого позивач не отримав необхідну кількість балів для отримання сертифікату експерта за класом наслідків (відповідальності), які належать до об`єктів з середніми (СС2) наслідками, суд зазначає наступне.

Відповідно до листа Всеукраїнської громадської організації "Асоціація експертів будівельної галузі" від 17.11.2017 №101/12-26 у складі СРО ВГО "Асоціація експертів" відповідно до вимог ISO/ІЕС 17024:2012 «Оцінка відповідності. Загальні вимоги до органів з атестації персоналу» для розгляду спірних питань пов`язаних з проходженням професійної атестації створена Апеляційна комісія. Апеляційна комісія за письмовою заявою вправі переглянути будь-яке рішення, дії або бездіяльність ААБК.

У вказаному листі також зазначено про те, що ОСОБА_1 вправі подати до Апеляційної комісії заяву про проведення додаткового іспиту (за участю представників Мінрегіону, будь-яких інших органів державної влади, відомих фахівців будівельної галузі, у тому числі запропонованих ОСОБА_1 ), а у разі задовільного складання іспиту рішення про підтвердження рівня кваліфікації може бути буде переглянуто Апеляційною комісією.

При цьому, матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що позивач звертався до Апеляційної комісії з приводу оскарження результів іспиту, за наслідками якого прийнято рішення про видачу ОСОБА_1 кваліфікаційного сертифікату НОМЕР_1 .

Крім того, як зазначено в листі Всеукраїнської громадської організації "Асоціація експертів будівельної галузі" від 23.12.2019 №153/2-26 кваліфікаційний сертифікат АЕ №004615 ОСОБА_2 на руки не отримував, оригінал зберігається у Атестаційній архітектурно-будівельній комісії, ОСОБА_1 має можливість у будь-який час (з 9 до 18 години, крім вихідних і святкових днів) отримати сертифікат особисто або через уповноважену особу.

Щодо неналежного розгляду звернень позивача, які були надіслані на адресу відповідача в порядку Закону України "Про звернення громадян" суд зазначає, що позивач не позбавлений права оскаржити такі дії/бездіяльність в порядку, визначеному законом, оскільки предметом розгляду даної справи є бездіяльність Міністерства розвитку громад та територій України (правонаступника Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України) щодо видачі ОСОБА_1 Атестаційною архітектурно-будівельною комісією кваліфікаційного сертифікату експерта з технічного обстеження будівель і споруд класу наслідків (відповідальності) СС2 (середні наслідки) та внесення змін до Реєстру атестованих осіб у частині рівня кваліфікації ОСОБА_1 , експерта з технічного обстеження будівель і споруд класу наслідків (відповідальності) СС2 (середні наслідки) з датою видачі його на час рішення суду.

Відповідно до статті 18 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" професійна атестація виконавців робіт (послуг), пов`язаних із створенням об`єктів архітектури, здійснюється Атестаційною архітектурно-будівельною комісією.

Атестаційна архітектурно-будівельна комісія, серед іншого, видає відповідні кваліфікаційні сертифікати, скасовує рішення про їх видачу.

Частина друга статті 22-2 Закону "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачає, що з використанням реєстру будівельної діяльності створюються такі електронні документи (крім документів, які містять відомості, що становлять державну таємницю) та здійснюються такі дії, зокрема, кваліфікаційний сертифікат виконавця робіт, зміни до нього, рішення про допуск/відмову в допуску до проведення професійної атестації, видачу/відмову у видачі кваліфікаційного сертифіката та позбавлення кваліфікаційного сертифіката; кваліфікаційні атестати енергоаудитора та фахівця з обстеження інженерних систем, зміни до них, відмова у видачі та анулювання кваліфікаційного атестата.

За посиланням відповідача та третьої особи, атестаційною архітектурно-будівельною комісією за результатми проходження громадянимноми ОСОБА_1 професійної атестації прийнято рішення від 25.05.2017 №67 щодо видачі йому кваліфікаційного сертифіката експерта №АЕ004615 (кваліфікаційний рівень - "Експерт будівельний ІІ категорії", спеціалізація "ТОБС", зареєстрований за №4320), з моменту прийняття якого ОСОБА_1 мав і має можливість отримати зазначений сертифікат у будь-який час.

З офіційного сайту Міністерства розвитку громад та територій України судом встановлено, що ОСОБА_1 було внесено до Реєстру атестованих осіб у частині рівня кваліфікації на підставі рішення від 25.05.2017 №67 (категорія - Експерт будівельний ІІ категорії; спеціальність - Технічне обстеження будівель і споруд об`єктів будівництва класу наслідків (відповідальності) СС1 (незначні наслідки)).

При цьому, відповідачем неодноразово наголошено на тому, що за наслідками складання іспиту позивач показав мінімальний результат, необхідний для підтвердження кваліфікаційного рівня, достатнього для обстеження лише об`єктів класу наслідків СС1.

Як вже зазначалось судом, результати такого іспиту позивачем оскаржені не були, у зв`язку з чим у суду не виникає сумнівів щодо їх правомірності.

З приводу доводів позивача про те, що він не отримував повідомлення про прийняте рішення щодо видачі його кваліфікаційного сертифікату суд наголошує на тому, що такі доводи спростовуються матеріалами справи, зокрема, листами-відповідями відповідача та третьої особи від 22.11.2017 №8/17-1528-17, від 17.11.2017 №101/2-26, від 10.04.2018 №8/17-415/18 та від 25.02.2020 №8/15.3/1350-20.

Також представник третьої особи у своїх поясненнях наголосив на тому, що кваліфікаційні характеристики професії "експерт будівельний" затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово- комунального господарства України 27.01.2014 № 26.

Відповідно до кваліфікаційних вимог право виконувати роботи щодо об`єктів будівництва класу наслідків (відповідальності) СС2 (середні наслідки) має право експерт будівельний І категорії. Однією з умов, яким має відповідати експерт будівельний І категорії, є стаж роботи за професією експерта будівельного II категорії (за спеціалізацією) - не менше 2 років.

Позивач станом на час подачі заяви про проходження професійної атестації не надавав підтверджень про наявність стажу роботи стажу роботи за професією експерта будівельного, тому для позивача процедура отримання кваліфікаційного сертифікату на право обстеження мала складатися з декількох етапів, спочатку отримання права на виконання обстежень щодо об`єктів будівництва класу наслідків (відповідальності) CC1 (незначні наслідки), а по наявності передбаченого кваліфікаційними вимогами стажу роботи за професією, позивач міг отримати кваліфікаційний сертифікат на виконання відповідних робіт щодо об`єктів будівництва класу наслідків (відповідальності) СС2 (середні наслідки).

Так, Наказом Мінрегіону від 27.01.2014 № 26 було затверджено Зміну № 8 до розділу 1 «Керівники, професіонали, фахівці» Випуску 64 «Будівельні, монтажні та ремонтно-будівельні роботи» Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників.

Згідно із вказаною Зміною, підрозділ «Професіонали» після позиції «Економіст з договірних та претензійних робіт (будівництво)» було доповнено новими позиціями. Зокрема, визначено таку позицію, як "Базова професія "Експерт будівельний". До зазначеної професії визначені завдання та обов`язки та встановлені наступні кваліфікаційні вимоги.

Експерт будівельний II категорії: повна вища освіта відповідного напряму підготовки (магістр, спеціаліст). Стаж роботи за професією експерта будівельного (за спеціалізацією) - не менше 2 років. Підвищення кваліфікації згідно із законодавством. Наявність кваліфікаційного сертифіката на виконання відповідних робіт щодо об`єктів будівництва класу наслідків (відповідальності) СС1 (незначні наслідки).

При цьому, суд звертає увагу, що укладаючи договір страхування професійної відповідальності позивач фактично підтвердив категорію "Експерт будівельний ІІ категорії".

Таким чином, враховуючи надані учасниками справи докази, які свідчать про прийняте рішення щодо видачі ОСОБА_1 кваліфікаційного сертифікату (СС1), який знаходиться в Атестаційні комісії Всеукраїнської громадської організації "Асоціація експертів будівельної галузі", та для отримання якого позивач може звернутись до останнього, суд вважає, що наразі порушення прав позивача в межах заявлених позовних вимог, відсутнє.

Верховний Суд у постанові від 23.05.2017 у справі №800/541/16 зазначив про те, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Таким чином, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Відтак, беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також письмові доводи представників сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про їх необґрунтованість та відсутність підстав для їх задоволення.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оскільки в задоволенні позову відмовлено, питання розподілу судових витрат вирішенню не підлягає.

Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, cуд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Іщук І.О.