КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 грудня 2020 року

м. Київ

справа №754/257/20

провадження № 22-ц/824/13990/2020

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Кравець В.А.(суддя-доповідач),

суддів - Мазурик О.Ф., Махлай Л.Д.

учасники справи:

позивач - Управління державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області

відповідач - ОСОБА_1

третя особа - Погребська сільська рада Броварського району Київської області

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу тимчасово виконуючого обов`язки голови Управління державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області Старунова Сергія Олександровича

на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 23 червня 2020 року у складі судді Галась І.А.

у справі за позовом Управління державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області до ОСОБА_1 , третя особа Погребська сільська рада Броварського району Київської області про відшкодування шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

У січні 2020 року т.в.о. начальника Управління державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області Баздуганов О.С.звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Погребської сільської ради Броварського району Київської області майнову шкоду, заподіяну внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів у розмірі 5 032 грн та 1 921 грн судового збору.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що протоколом про адміністративне правопорушення №008553 від 18 квітня 2019 року встановлено, що відповідач на нерестовищі р. Десна біля с. Погреби Броварського району Київської області під час весняно-літньої нерестової заборони проводив заборонений лов риби (37 шт. риби чехоні), чим завдав збитків рибному господарству на суму 5 032 грн.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 4.14.3, п.4.4 Правил любительського і спортивного рибальства та Інструкції про порядок обчислення та внесення платежів за спеціальне використання водних живих ресурсів при здійсненні любительського і спортивного рибальства, а також ст. 63 Закону України «Про тваринний світ», за що останній поніс відповідальність, передбачену ч.3 ст.85 КУпАП.

З огляду на вказане, вважав, що відповідач повинен відшкодувати шкоду, завдану внаслідок порушення законодавства у галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів відповідній місцевій раді за місцем завдання шкоди, що передбачено ст.ст. 68-69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 23 червня 2020 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 майнову шкоду, заподіяну внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використанні і відтворення водних біоресурсів у розмірі 296 грн та 113 грн судового збору.

Не погоджуючись з указаним рішенням 08 жовтня 2020 року Управління державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області в особі тимчасово виконуючого обов`язки голови Старунова С.О. звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що рішення суду першої інстанції є таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Вказує, що районним судом невірно розраховано суму збитків, завданих відповідачем згідно з додатком №1 до постанови Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2011 року №1209 «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів».

Зазначає, що в указаному додатку встановлюється оцінка збитків, яка полягає в одиницях неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 грн згідно п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

У зв`язку з указаним, уважає, що розрахунок необхідно проводити згідно формули: 37 (кількість екземплярів) * 136 (такса) = 5 032 грн, де 136 (такса) - 8 (одиниця виміру) * 17 (неоподаткований мінімум доходів громадян).

20 листопада 2020 року ОСОБА_1 подав до суду пояснення, де зазначає, що погоджується з рішенням суду першої інстанції.

Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до частини першої статті 274 ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача Кравець В.А., обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що розмір матеріального збитку дорівнює 296 грн, із розрахунку 37 (кількість екземплярів) х 8 (такса) згідно з додатком № 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2011 року № 1209 «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення громадянами України, іноземцями та особами без громадянства цінних видів водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах України».

Частиною 1 статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно статті 263 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Проте, зазначеним вимогам рішення суду не відповідає з огляду на наступне.

Відповідно до статті 16 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов`язком держави.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до Положення про Державне агентство рибного господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 року № 895, Державне агентство рибного господарства України (Держрибагентство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, регулювання рибальства, безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства.

Згідно Положення про Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області, затвердженого наказом Державного агентства рибного господарства України від 15 липня 2016 року № 229, Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області (далі - Київський рибоохоронний патруль) є територіальним органом Державного агентства рибного господарства України, діє у складі Держрибагентсва як відокремлений структурний підрозділ і йому підпорядковується.

Повноваження Київського рибоохоронного патруля поширюються на м. Київ та Київську область, територію та акваторію водних об`єктів в межах районів діяльності, визначених Держрибагентством.

Основним завданням Київського рибоохоронного патруля є реалізація повноважень Держрибагентства у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в районі діяльності.

Відповідно до абз. 13,14 ч. 1ст. 10 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», посадові особи органів рибоохорони мають повноваження складати протоколи та розглядати в установленому законом порядку справи про адміністративні правопорушення у галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів; подавати позови про відшкодування шкоди, заподіяної суб`єктами господарювання та громадянами, внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.

За змістом абз. 11 ч. 1ст. 10 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», посадові особи органів рибоохорони мають повноваження визначати розмір збитків, завданих рибному господарству, за затвердженими таксами та методиками.

З матеріалів справи вбачається та встановлено судом першої інстанції, що згідно протоколу №008553 про адміністративне правопорушення від 18 квітня 2019 року, на р. Десна, поблизу с. Погреби у Броварському районі Київської області 18.04.2019 року об 11 год. 40 хв. на нерестовищі під час весняно-літньої заборони гр. ОСОБА_1 проводив заборонений лов риби з берег, фідерними спінінгами в кількості 3-шт., оздобленими 3 гачками на хробака. При цьому, була виловлена риба цінних видів, загальною вагою - 6,2 кг, а саме: чехоня в кількості - 37 шт. Чим заподіяно шкоду рибному господарству України у сумі 5032 грн.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.4.14.3, п.4.4. Правил любительського і спортивного рибальства України, Наказ Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області №НОД-89/6 від 11.03.2019 року «Про заходи забезпечення охорони водних біоресурсів у період нересту»; ст. 63 Закону України «Про тваринний світ», тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 85 КУпАП.

Постановою №1/008553 по справі про адміністративне правопорушення від 18 квітня 2019 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 85 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді адміністративного штрафу у сумі 170 грн.

Відповідач під час розгляду справи не заперечував указані обставини.

Отже, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується постановою №1/008553 у справі про адміністративне правопорушення від 18 квітня 2019 року.

03 червня 2019 року Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області направило відповідачу пропозицію досудового врегулювання спору, в якій просило сплатити майнову шкоду, заподіяну внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів у розмірі 5 032,00 грн.

Відповідача на вказану пропозицію не відреагував, у добровільному порядку шкоду відповідачем не відшкодовано.

Відповідно до ст.ст. 1,3,5 Закону України «Про тваринний світ», відносини у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, регулюються Конституцією України, цим Законом, законами України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про мисливське господарство та полювання» та іншими нормативно-правовими актами; об`єктами тваринного світу, на які поширюється дія цього Закону, є дикі тварини - хордові, в тому числі хребетні (ссавці, птахи, плазуни, земноводні, риби та інші) і безхребетні (членистоногі, молюски, голкошкірі та інші) в усьому їх видовому і популяційному різноманітті та на всіх стадіях розвитку (ембріони, яйця, лялечки тощо), які перебувають у стані природної волі, утримуються у напіввільних умовах чи в неволі; об`єкти тваринного світу, які перебувають у стані природної волі і знаходяться в межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, є об`єктами права власності Українського народу; від імені Українського народу права власника об`єктів тваринного світу, які є природним ресурсом загальнодержавного значення, здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Статтею 13 Конституції України встановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах визначених цією Конституцією.

Статтею 37 Закону України «Про тваринний світ» передбачено забезпечення охорони тваринного світу, шляхом встановлення правил, заборон та обмежень при використанні об`єктів тваринного світу, охорони їх від самовільного використання.

Рибальство здійснюється відповідно до Правил любительського і спортивного рибальства, затверджених Наказом Державного комітету рибного господарства України 15.02.99 №19, Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 квітня 1999 року за №269/3562.

Згідно пункту 6.2. Правил шкода, заподіяна громадянами України, іноземцями та особами без громадянства незаконним (з порушенням Правил рибальства) виловом, добуванням або знищенням цінних видів риб, водних безхребетних і водних рослин у рибогосподарських водоймах, відшкодовується порушниками відповідно до такс, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 19 січня 1998 року № 32 (32-98-п).

У пункті 6.3. Правил зазначено, що застосування заходів адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних осіб від відшкодування у повному обсязі збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення цих Правил рибальства.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 10 Закону України «Про тваринний світ», громадяни відповідно до закону зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними тваринному світу внаслідок порушення вимог законодавства про охорону, використання і відтворення тваринного світу.

У статті 1 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» зазначено, що добування (вилов) це є вилучення водних біоресурсів із середовища їх перебування.

Згідно вимог статті 63 Закону України «Про тваринний світ» порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу несуть особи, винні в незаконному вилученні об`єктів тваринного світу з природного середовища.

Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу. Розмір компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження видів тваринного світу, а також за знищення чи погіршення середовища їх існування встановлюється Кабінетом Міністрів України. Зазначені норми також містяться у частині четвертій статті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».

За змістом частини першої статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Шкода, завдана рибному господарству внаслідок знищення або погіршення стану водних біоресурсів та середовища їх перебування внаслідок господарської та іншої діяльності, підлягає відшкодування за рахунок осіб, які безпосередньо здійснювали або замовляли здійснення такої діяльності (стаття 20 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів»).

Відповідно до розрахунку матеріальної шкоди до протоколу №008553 про адміністративне правопорушення від 18 квітня 2019 року ОСОБА_1 виловив рибу чехоня у кількості 37 штук, яка відноситься до цінних видів риб.

Згідно наданого інспектором Управління державного агентства рибного господарства у Миколаївській області розрахунку шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення водних ресурсів, здійсненого на підставі Такс, затверджених постановою КМУ від 21.11.2011 року, №1209 «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів», розмір заподіяної відповідачем шкоди становить 5 032 грн.

Якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року (пункт 5 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України).

З додатку № 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2011 року №1209 «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення громадянами України, іноземцями та особами без громадянства цінних видів водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах України» вбачається, що оцінка збитків, заподіяних внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення одного екземпляра водних біоресурсів незалежно від розміру та ваги (неоподатковуваного мінімуму доходів громадян) здійснюється наступним чином: 8 (одиниця виміру для риби чехоня) * 17 (неоподаткований мінімум доходів громадян) * 37 (кількість виловлених екземплярів) = 5 032 грн.

Таким чином, зважаючи на те, що розмір матеріального збитку за незаконне добування (знищення) екземплярів водних ресурсів розраховується виходячи із неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, такси встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2011 року №1209 «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення громадянами України, іноземцями та особами без громадянства цінних видів водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах України» для кожного виду видних біоресурсів, та кількості виловлених (знищених) екземплярів, колегія вважає, що суд першої інстанції невірно розрахував розмір матеріальної шкоди, помилково не застосувавши при розрахунку показник неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

У зв`язку з викладеним, неправильний розрахунок суду першої інстанції призвів до помилкового висновку про стягнення з ОСОБА_1 матеріальних збитків на користь позивача у розмірі 296 грн.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Наведені порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, є підставою для задоволення апеляційної скарги, скасування оскаржуваного рішення суду згідно з ч. 1 ст. 376 ЦПК України та ухвалення нового рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч.13 ст.141 ЦПК України якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Отже, з ОСОБА_1 на користь Управління державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області підлягає стягненню судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1 921 грн та апеляційної скарги у сумі 2 881,50 грн, що разом складає 4 802,50 грн.

Керуючись статтями 367, 368, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу тимчасово виконуючого обов`язки голови Управління державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області Старунова Сергія Олександровича - задовольнити.

Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 23 червня 2020 року - скасувати.

ПозовУправління державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області до ОСОБА_1 , третя особа Погребська сільська рада Броварського району Київської області про відшкодування шкоди - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Погребської сільської ради Броварського району Київської області (отримувач - Бровар. УК/с.Погреби/24062100, код отримувача - 37893158, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), номер рахунку - UA528999980000033115331010166, код класифікації доходів бюджету - 24062100, найменування коду класифікації доходів бюджету - Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього середовища внаслідок господарської та іншої діяльності) майнову шкоду, заподіяну внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів, у розмірі 5 032 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Управління державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги всього у розмірі 4 802,50 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Головуючий В.А. Кравець

Судді О.Ф. Мазурик

Л.Д. Махлай