Справа №521/20047/20

Номер провадження 3/521/9729/20

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 грудня 2020 року Малиновський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді Граніна В.Л.,

при секретарі Шкребтієнко Г.М.,

за участю:

представника Одеської митниці Держмитслужби Білобородової Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу, що надійшла з Одеської митниці Держмитслужби за протоколом складеним відносно громадянина Хорватії ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючого керуючим фірми «Prosacom GMBH» Німеччина, який мешкає за адресою (згідно даних зазначених у протоколі): Хорватія, м. Берек, вул. Рібара, 69, за ознаками порушення митних правил, передбачених ч. 6 ст. 481 МК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Малиновського районного суду м. Одеси надійшов протокол №1033/50000/20 від 13.10.2020 року про порушення митних правил з відповідними матеріалами, у відношенні гр. ОСОБА_1 , за ознаками скоєння правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 481 МК України.

З протоколу про порушення митних правил вбачається, що 13.10.2020 року о 11 год. 00 хв, в зону митного контролю міжнародного автомобільного пункту пропуску «Кучурган - Первомайськ» відділу митного оформлення №1 митного поста «Кучурган» Одеської митниці Держмитслужби в напрямку з України до Молдови на канал руху «зелений коридор», в`їхав легковий автомобіль «MERCEDES-BENZ S350», реєстраційний номер НОМЕР_1 , країна реєстрації - Німеччина, кузов НОМЕР_2 , під керуванням гр. ОСОБА_3 . Як підставу для переміщення даного автомобілю гр. ОСОБА_3 надав до митного контролю та митного оформлення наступні документи: паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_3 , виданий 24.09.2015 року органом 2MDA, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_4 від 03.01.2017 року та письмовий дозвіл на право керування автомобілем від 14.08.2020 року.

Під час здійснення митного контролю, відповідно до інформації програми АСМО «Інспектор», встановлено, що автомобіль «MERCEDES-BENZ S350», реєстраційний номер НОМЕР_1 , країна реєстрації - Німеччина, кузов НОМЕР_2 , ввезено на митну територію України 15.01.2017 року гр. ОСОБА_1 в зоні діяльності Закарпатської митниці ДФС в митному режимі «тимчасове ввезення до 1 року», тобто, до 15.01.2018 року. Інформація щодо вивезення за межі митної території України даного транспортного засобу особистого користування (легкового автомобіля) на момент складання протоколу відсутня.

Документів щодо продовження терміну доставки транспортного засобу внаслідок аварії чи дії обставин непереборної сили, чи внаслідок протиправних дій третіх осіб, накладення арешту або вилучення зазначеного транспортного засобу особою надано не було, в будь - яку митницю щодо продовження терміну доставки не звертався.

Таким чином, на думку митного органу, гр. ОСОБА_1 не вивіз за межі митного кордону України вищевказаний транспортний засіб особистого користування, який було ввезено на митну територію України, чим перевищив строк тимчасового ввезення, встановлений ст. 380 МК України, більше ніж на тридцять діб.

За вказаних обставин, на підставі ст.ст. 459, 494 МК України, посадовою особою митниці у відношенні особи було складено протокол про порушення митних правил, за ознаками ч. 6 ст. 481 МК України.

У судовому засіданні гр. ОСОБА_1 участі не приймав, однак гр. ОСОБА_3 , який діє на підставі довіреності, було надано клопотання про розгляд справи без їх участі. З пояснень гр. ОСОБА_3 , які були надані під час складання протоколу, вбачається, що транспортний засіб фактично перебуває у його користуванні, про що гр. ОСОБА_1 надано відповідну довіреність, вину у скоєні правопорушення визнає та просить застосувати стягнення у вигляді штрафу.

Представник митниці у судовому засіданні вважав, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, винна у вчиненні адміністративного правопорушення, її вина підтверджується зібраними у справі доказами, і тому необхідно притягнути її до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 481 МК України.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку учасників процесу, оцінивши наявні докази у їх сукупності, суд вважає, що особа, стосовно якої складено протокол, підлягає притягненню до адміністративної відповідальності, згідно ч. 6 ст. 481 МК України, за кваліфікуючими ознаками: перевищення строку тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування на митну територію України більше ніж на тридцять діб, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 13.10.2020 року о 11 год. 00 хв, в зону митного контролю міжнародного автомобільного пункту пропуску «Кучурган - Первомайськ» відділу митного оформлення №1 митного поста «Кучурган» Одеської митниці Держмитслужби в напрямку з України до Молдови на канал руху «зелений коридор», в`їхав легковий автомобіль «MERCEDES-BENZ S350», реєстраційний номер НОМЕР_1 , країна реєстрації - Німеччина, кузов НОМЕР_2 , під керуванням гр. ОСОБА_3 . Як підставу для переміщення даного автомобілю гр. ОСОБА_3 надав до митного контролю та митного оформлення наступні документи: паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_3 , виданий 24.09.2015 року органом 2MDA, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_4 від 03.01.2017 року та письмовий дозвіл на право керування автомобілем від 14.08.2020 року.

Під час здійснення митного контролю, відповідно до інформації програми АСМО «Інспектор», встановлено, що автомобіль «MERCEDES-BENZ S350», реєстраційний номер НОМЕР_1 , країна реєстрації - Німеччина, кузов НОМЕР_2 , ввезено на митну територію України 15.01.2017 року гр. ОСОБА_1 в зоні діяльності Закарпатської митниці ДФС в митному режимі «тимчасове ввезення до 1 року», тобто, до 15.01.2018 року. Інформація щодо вивезення за межі митної території України даного транспортного засобу особистого користування (легкового автомобіля) на момент складання протоколу відсутня.

Документів щодо продовження терміну доставки транспортного засобу внаслідок аварії чи дії обставин непереборної сили, чи внаслідок протиправних дій третіх осіб, накладення арешту або вилучення зазначеного транспортного засобу особою надано не було, в будь - яку митницю щодо продовження терміну доставки не звертався.

Відповідно до ч. 1 ст. 380 МК України, тимчасове ввезення громадянами - нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року. Цей строк може бути продовжено органами доходів і зборів з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли такі транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів.

Згідно з п. п. «в» п. 33 ст. 4 МК України, нерезиденти це - фізичні особи: іноземці та особи без громадянства, громадяни України, які мають постійне місце проживання за межами України, у тому числі ті, які тимчасово перебувають на території України.

Згідно ч. 6 ст. 380 МК України, тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування повинні бути вивезені за межі митної території України з дотриманням строків, установлених відповідно до вимог Митного кодексу України, або поміщені у митні режими відмови на користь держави, знищення або руйнування чи можуть бути оформлені для вільного обігу на митній території України за умови сплати митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів.

Отже, матеріалами справи встановлено, що особою перевищено строк тимчасового ввезення транспортного засобу особистого користування на митну територію України більше ніж на тридцять діб, чим скоєно порушення митних правил, передбачене ч. 6 ст. 481 МК України.

Відповідальність за порушення ч. 6 ст. 481 МК України - перевищення строку тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України більше ніж на тридцять діб, а так само втрата цих транспортних засобів, у тому числі їх розкомплектування встановлена у вигляді накладення штрафу в розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або конфіскацію таких транспортних засобів. Тобто, законом передбачена альтернатива накладення стягнення на правопорушника, яке визначається судом за результатом розгляду справи.

Враховуючи, що власник транспортного засобу та особа, у якої автомобіль фактично перебуває у користуванні, встановлені та гр. Чорним С.О., який діє в інтересах гр. ОСОБА_1 , на підставі довіреності, подано заяву про застосування стягнення у вигляді штрафу, суд, вирішуючи питання щодо накладення адміністративного стягнення на правопорушника, приходить до висновку про застосування санкції у вигляді штрафу в розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Слід зазначити, що вказане правопорушення є триваючим, оскільки триваюче правопорушення - це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону. Така позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11 квітня 2018 року по справі №804/401/17.

Тому, навіть у разі притягнення особи до відповідальності за порушення ст. 481 МК України, це не звільняє її від обов`язку вивезення за межі території України транспортного засобу, який є предметом правопорушення, та триває до виконанням такого обов`язку або припиненням дії відповідної норми закону.

Викладені вище обставини встановлені при проваджені по даній справі та підтверджуються наступними доказами: протоколом про порушення митних правил, доповідною запискою інспектора митниці, поясненнями довіреної правопорушником особою.

Провадження у справах про порушення митних правил, згідно ст. 487 МК України, здійснюється відповідно до Митного Кодексу України, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Враховуючи вищевикладене, суд визнає особу винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 481 МК України, та накладає стягнення, відповідно до санкції статті, у виді штрафу в розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170000 (сто сімдесят тисяч) гривень.

Також, митний орган просить стягнути з правопорушника витрати по справі, відповідно до ст. 520 МК України. На підтвердження розміру понесених витрат, представником митниці було надано клопотання про долучення до матеріалів справи довідки про витрати митного органу.

Дослідивши надану довідку та додатки до неї, суд не може встановити точний розмір витрат, які підлягають стягненню, оскільки розрахунки витрат за охорону складу зроблені за жовтень місяць та вказані за загальну площу об`єкта охорони.

Так, згідно зст. 520 МК України,витрати у справі про порушення митних правил відшкодовуються особою, щодо якої винесено постанову про накладення адміністративного стягнення. Порядок відшкодування витрат у справі про порушення митних правил, обчислення сум, що підлягають відшкодуванню, а також порядок розпорядження отриманими коштами встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до пунктів 6, 8 «Порядку відшкодування витрат за зберігання товарів і транспортних засобів на складах митних органів» Наказу МФУ від 15.06.2012 року №731,строк зберігання товарів і транспортних засобів на складі митного органу для обрахунку витрат обчислюється, починаючи з одинадцятого дня після оформлення відповідних документів про фактичне прийняття товарів. При обрахунку витрат митним органом до розрахункового строку не включається: час проведення митним органом в рамках процедури митного контролю та митного оформлення досліджень (аналізів, експертиз), час затримки митного оформлення, яка сталася з ініціативи митного органу, тощо.

Беручи до уваги вимоги щодо розрахунку витрат, викладених у «Порядку відшкодування витрат за зберігання товарів і транспортних засобів на складах митних органів» Наказу МФУ від 15.06.2012 року №731, суд вважає, що митним органом надано розрахунки, які не відповідають вимогам встановленого порядку. У зв`язку з чим, на момент розгляду справи, суд позбавлений можливості встановити точну суму витрат в справі про порушення митних правил. Крім цього, слід зазначити, що надана довідка про витрати не відповідає встановленій законом формі, та містить пункт «7.1. Витрати на охорону», який не передбачено вищевказаним порядком.

Отже, у зв`язку з тим, що на момент розгляду справи неможливо встановити точну суму витрат, яка підлягає стягненню з правопорушника, суд не накладає її на особу, а тому транспортний засіб, вилучений згідно протоколу про порушення митних правил, підлягає поверненню його власнику або уповноваженій ним особі без сплати витрат.

При цьому, суд роз`яснює, що митний орган не позбавлений можливості звернутися до суду з відповідним позовом про стягнення витрат, в порядку Кодексу адміністративного судочинства України, з наданням належних деталізованих розрахунків понесених витрат.

Відповідно дост.40-1КУпАП,судовий збіру провадженніпо справіпро адміністративнеправопорушення уразі винесеннясудом (суддею)постанови пронакладення адміністративногостягнення сплачуєтьсяособою,на якунакладено такестягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Вимогами п. 5 ч. 2ст. 4 ЗУ «Про судовий збір»,передбачено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст.ст. 197, 481, 522, 524-529 МК України, ст.ст. 283-285, 294 КУпАП, ст. 4 ЗУ «Про судовий збір України», -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 481 МК України, та накласти стягнення у виді штрафу в розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170000 (сто сімдесят тисяч) гривень.

Транспортний засіб, вилучений згідно протоколу про порушення митних правил №1033/50000/20, а саме автомобіль марки «MERCEDES-BENZ S350», реєстраційний номер НОМЕР_1 , країна реєстрації - Німеччина, кузов НОМЕР_2 , повернути власнику або уповноваженій ним особі у встановленому законом порядку.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) на користь держави судовий збір у розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 (сорок) копійок.

Постанова суду (судді) у справі про порушення митних правил може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи або митним органом, який здійснював провадження у цій справі. Порядок оскарження постанови суду (судді) у справі про порушення митних правил визначається Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими законами України.

Головуючий