Справа №: 343/2120/20
Провадження №: 2/0343/794/20
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 грудня 2020 року м. Долина
Долинський районний суд Івано-Франківської області в складі:
судді Керніцький І.І.,
з участю: секретаря судового засідання Оленюк Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Долинського районного суду Івано-Франківської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №343/2120/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 ,в якому просить розірвати шлюб між нею та відповідачем, зареєстрований 16 листопада 2003 року в с. Велика Тур`я Долинського району Івано-Франківської області, свідоцтво по одруження серії НОМЕР_1 від 16.11.2003, видане Долинським управлінням юстиції, про що в книзі реєстрації актів про одруження зроблено запис №20. Судові витрати покласти на відповідача.
Свої вимогимотивує тим,що 16.11.2003 з відповідачем - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в с.Велика Тур`я Долинського району Івано-Франківської області зареєстрували шлюб. Від цього шлюбу у них дітей немає. Спільне життя у них з відповідачем не склалось. Вони виросли в сім`ях, які їм прищепили різні сімейні цінності, різне бачення людських і сімейних відносин, в тому числі відносини між чоловіком і дружиною їх прав і обов`язків в сім`ї. Протоягом всього їхнього подружнього життя з цих підстав між ними постійно виникали непорозуміння, сварки. Вони з відповідачем намагались налагодити їхні відносини, але через властивості їхніх характерів, різниці у виховання, поглядах на життєві стандарти і пріоритети вони не змогли належним чином наладити свої відносини, погодити рішення та дії, направлені на інтереси сім`ї. Непорозуміння ставали щоденними, з цих підстав постійно виникають сварки, вони цілком зруйнували їхні відносини як чоловіка та дружини. Не зважаючи на те, що вони проживають в одному будинку, про те не підтримують шлюбних відносин, за час спільного життя до відповідача утрачені почуття поваги, довіри, любові, вона не бажає терпіти таких відносин. З відповідачем взагалі ніяких відносин не підтримує. Шлюбні відносини як такі, які базуються на любові і довірі, добрі і злагоді, повазі подружжя одне до одного, які направлені на влаштування добробут і благополуччя сім`ї, зруйновані, зжили себе, не можуть бути відновленими, вони стали чужими людьми, формально існуючий між нею і відповідачем шлюб обтяжує її. Відповідач не бажає звертатись до органів ЗАГСу для розірвання шлюбу, так як йому вигідно проживати та користуватись будинком, який належить їй на праві приватної власності, в зв`язку з чим вона змушена звернутись до суду з даним позовом. Переконана, що подальше спільне життя і збереження шлюбу неможливе і суперечитиме її інтересам.
Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з"явилася, однак її представник адвокат Свинтицький І.К. (ордер серії ІФ №019283 (а.с.22), угода про надання правничої допомоги та представництва від 13.11.2020 (а.с.8)) скерував на адресу суду заяву, згідно якої просять справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу розглядати у їхній відсутності. Позов підтримують в повному обсязі (а.с.21).
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, причину своєї неявки суд не повідомив, від нього не надійшло повідомлення про причини неявки, хоч про дату, час і місце судового засідання повідомлений у встановленому Законом порядку, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення ( а.с.18). Від нього не поступив відзив на позов.
Суд, дослідивши та оцінивши здобуті та перевірені в судовому засіданні докази в їх сукупності, вважає, що позов належить до задоволення, виходячи з наступного:
Згідно зі ст. 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.
Аналогічне положення містить ч. 1 ст. 24 СК України, в якій також зазначено, що примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Статтею 5 Протоколу №7 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та щодо його розірвання.
Частиною 3 статті 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
Відповідно до ч. 1 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за спільною заявою подружжя відповідно до статті 106 або одного з них відповідно до статті 107 цього Кодексу.
Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України).
Частина 2 статті 112 СК України передбачає, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Як визначено ч. 2 ст. 114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Свідоцтво про укладення шлюбу НОМЕР_1 від 16.11.2003 (а.с.4) свідчить про те, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , 16 листопада 2003 року був укладений шлюб, зареєстрований Великотур`янською сільською радою Долинського району Івано-Франківської області, актовий запис за №20. Прізвища після реєстрації шлюбу : чоловіка ОСОБА_4 , дружини ОСОБА_4 .
За часспільного проживаннявшлюбі усторін дітей не народилось.
Відповідно до ст. 16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження, під час шлюбу та під час його розірвання.
З матеріалів справи встановлено, що між сторонами по справі склалися неприязні стосунки, що привело до припинення між ними сімейних відносин, розпаду їх сім`ї.
Сторони не бажають зберегти сім`ю, оскільки вони не підтримують шлюбні відносини, їх сім`я розпалася.
Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Беручи до уваги волевиявлення сторін щодо розірвання шлюбу, а також те, що внаслідок розірвання шлюбу права сторін по справі не будуть, суд вважає за доцільне заяву про розірвання шлюбу задовольнити.
Питання судових витрат суд вирішує за правилами ст. 141 ЦПК України, при цьому враховує, що до судових витрат, які позивачка понесла у зв`язку з розглядом справи, остання відносить оплату судового збору у розмірі 840,80 грн, що підтверджується квитанцією (а.с.3) та витрати за надання професійної правничої допомоги у розмірі 1600 грн, а саме за надання консультацій, ознайомлення з нормативними документами, вибір правової позиції - 300 грн, виготовлення документів, їх копій та позовної заяви - 900 грн та участь і представництво у суді - 400 грн, всього 1600 грн, що підтверджується угодою про надання правничої допомоги та представництва від 13.11.2020, укладеною з адвокатом Свинитицьким І.К., свідоцтвом на право заняття адвокатською діяльністю №303 від 07.04.1999, актом виконаних робіт від 13.11.2020, квитанцією на вказану суму (а.с.7-10).
Враховуючи, що суд прийшов до висновку про задоволення позову повністю, беручи до уваги заяву позивачки, в якій вона просить з відповідача стягнути понесені нею судові витрати, а також те, що представник позивачки в судовому засіданні не брав участь, відтак немає підстав для стягнення 400 грн за його участь, тому слід стягнути на користь позивачки з відповідача 2040,80 гривень понесених нею судових витрат ((1600-400) + 840,80 = 2040,80.
На підставі викладеного, ст. 5 Протоколу №7 від 22.11.1984 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 51 Конституції України, ст.ст. 24, 56, 104, 105, 110, 112, 114 СК України, та керуючись ст.ст. 258,259,264,265,268, 273, 282 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 16 листопада 2003 року Великотур`янською сільською радою Долинського району Івано-Франківської області, актовий запис за №20, розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2040,80 (дві тисячі сорок) гривень понесених витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто Долинським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Долинський районний суд Івано-Франківської області, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Позивач: ОСОБА_1 , жителька АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , житель АДРЕСА_1 .
Суддя Долинського районного суду Керніцький І.І.
