83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.04.10 р. Справа № 19/238а

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Дучал Н.М.

При секретарі Перекрестній О.О.

За участю представників сторін:

від ФОП ОСОБА_1: без участі представника

від ДоТВ АМК України: Величко М.М., за довіреністю

від третьої особи: без участі представника

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Зугрес Донецької області

до відповідача Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Донецьк

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м. Харцизьк Донецької області

про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Донецького територіального відділення Антимонопольного комітету України “Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції” та накладення штрафу від 08.07.09 р. №26 по справі №03-26-14/2009

та за зустрічним позовом Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Донецьк

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Зугрес Донецької області

про стягнення штрафу, накладеного рішенням адміністративної колегії Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 08.07.09 р. №26, у розмірі 5 000,00 грн., зарахувавши його до Загального Фонду Державного бюджету на рахунок управління Державного казначейства України за місцем реєстрації платника (код бюджетної класифікації надходжень бюджету 21081100 (символ звітності 106).

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, м. Зугрес Донецької області звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Донецьк про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Донецького територіального відділення Антимонопольного комітету України “Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції” та накладення штрафу від 08.07.09 р. №26 по справі №03-26-14/2009.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що прийняте відповідачем рішення № 26 від 08.07.2009 р., є неправомірним та таким, що суперечить чинному законодавству. Наполягає на тому, що спірним рішенням порушено права та законні інтереси позивача.

Позивач не погоджується з тим, що він може являтися конкурентом ОСОБА_4, оскільки торгові об’єкти знаходяться у різних містах Донецької області, мають різне коло потенційних покупців, що визначається їх місцем проживанням м. Макіївка та м. Харцизьк. Вважає висновки відповідача про наявність конкуренції між ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_4 такими, що несуть вигаданий та не підтверджений фактичними даними характер. Висновок колегії про схожість назв об'єктів торгівлі, що є протиправним і може привести до змішування з діяльністю іншого господарюючого суб'єкта вважає необ’єктивним, з огляду на те що ст. 4 ЗУ „Про захист від недобросовісної конкуренції”, прямо вказує, що неправомірним є використання без дозволу уповноваженої на це особи фірмового найменування, тобто закон мовить не про схожість найменування (назви) суб'єктів господарської діяльності, а про повну ідентичність. Іншими словами закон не вбачає порушень конкуренції в схожості або співзвучності фірмових найменувань, якщо вони не є ідентичними.

Позивач посилається на наявність істотних розходжень у кількості букв та слів у найменуваннях, крім цього використовуване в найменуванні слово «джинсова» як похідне від слова «джинси» є загальновживаним у світі словом і тому СПД ОСОБА_4 не має права на його ексклюзивне використання. Слова та словосполучення „Джинсоманія” та „Джинсовая манія”, що використовуються в якості назв торгівельних об’єктів у вигляді зовнішньої текстової інформації є зовсім різними за своїм оформленням, колірній гамі, шрифту, що використовується при написанні літер, їхній величині та розмірах у зв'язку з чим їх неможливо змішати та прийняти як аналоги одного господарського суб'єкта.

Вважає, що не зобов'язаний отримувати дозвіл від СПД Галузи на використання назви магазину, що є схожим з назвою його магазину. Колегія самовільно і самоправно привласнила собі функції експертної установи, які виходять за межі її компетенції і не можуть бути прийняті як докази провини СПД ОСОБА_1 в порушенні Закону України „Про захист від недобросовісної конкуренції”.

Відповідач проти позову заперечив, про що виклав у відзиві № 03-39/3134 від 28.09.2009 р., та висловив наступні заперечення проти доводів Позивача.

Зазначив, що заявник ФОП ОСОБА_4 є суб’єктом підприємницької діяльності, має магазин непродовольчих товарів (одяг та взуття) за адресою: м. Харцизьк Донецької області, що працює з квітня 2003р. ФОП ОСОБА_1 також є суб’єктом підприємницької діяльності, має торгову точку – магазин непродовольчих товарів (одяг та взуття), який працює з березня 2007р. Оскільки міста Харцизьк та Макіївка є містами-супутниками і, як наслідок, коло споживачів для зазначеної товарної групи може пересікатися, ФОП ОСОБА_4 і ФОП ОСОБА_1 є конкурентами на ринку послуг роздрібної торгівлі непродовольчими товарами (одяг та взуття) у зазначених територіальних межах.

Оскаржуваним рішенням дії ФОП ОСОБА_1 з використання без дозволу заявника з березня 2007р. по квітень 2008р. у власній господарській діяльності назву магазину „Джинсомания” та з квітня 2008р. назву магазину „Джинсоваямания”, схожу з назвою магазину ФОП ОСОБА_4 „Джинсомания”, який раніше почав використовувати її у господарській діяльності, були визнані вчиненням порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді саме дій у конкуренції, які здатні викликати змішування відносно торгівельної діяльності конкурента, а невизнання таких дій, такими, що безпосередньо викликали таке змішування.

Вважає, що позначення (назви об’єктів торгівлі) не мають бути однаковими в усіх деталях. Достатньо, якщо вони настільки подібні, що принаймні поверхній погляд, який покладається на загальне враження та не перевіряє всіх деталей, може їх переплутати. Різниця в оформлені, кольоровій гамі, шрифту, його розмірі не впливає на загальне враження, оскільки таке загальне враження формує саме назва об’єктів торгівлі „Джинсомания” та „Джинсоваямания”. Для ствердження фонетичної та смислової схожості назв об’єктів торгівлі ФОП ОСОБА_4 „Джинсомания” та ФОП ОСОБА_1 з березня 2007р. до квітня 2008р. –„Джинсомания”, а з квітня 2008р. по червень 2009р. –„Джинсоваямания” не потрібно мати спеціальних знань.

Послався на ст.ст. 1, 4 „Про захист від недобросовісної конкуренції” та зазначив, що чесним звичаям у господарській діяльності суперечать та можуть бути визнані актом недобросовісної конкуренції будь-які дії, здатні викликати змішування відносно підприємства, товарів чи промислової або торговельної діяльності конкурента. Оскільки, заявником під час розгляду справи № 03-26-14/2009 про порушення ФОП ОСОБА_1 конкурентного законодавства, не було підтверджено наявність певної ділової репутації, як придбаної протягом тривалого часу суспільної оцінки діяльності господарюючого суб’єкта при використанні ним назви об’єкта торгівлі „Джинсомания”, то в свою чергу кваліфікація дій ФОП ОСОБА_1 з використання без дозволу заявника з березня 2007р. по квітень 2008р. у власній господарській діяльності назви магазину „Джинсомания” та з квітня 2008р. назви магазину „Джинсоваямания”, схожої з назвою магазину ФОП ОСОБА_4 „Джинсомания”, який раніше почав використовувати її у господарській діяльності були кваліфіковані, як вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачені ст. 10 bis Паризької конвенції про охорону промислової власності і ст. 1 Закону України „Про захист від недобросовісної конкуренції”, у вигляді дій у конкуренції, які здатні викликати змішування відносно торгівельної діяльності конкурента та суперечать торговим чесним звичаям у підприємницькій ( з 13.01.2009р. –господарській) діяльності.

Вважає рішення адміністративної колегії Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 08.07.2009р. № 26 по справі № 03-26-14/2009 таким, що постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права та не порушує охоронювані законом права позивача.

28.09.2009р. Донецьке обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, м. Донецьк звернулося до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Зугрес Донецької області з зустрічним позовом про стягнення штрафу, накладеного рішенням адміністративної колегії Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 08.07.09 р. №26, у розмірі 5 000,00 грн., зарахувавши його до Загального Фонду Державного бюджету на рахунок управління Державного казначейства України за місцем реєстрації платника (код бюджетної класифікації надходжень бюджету 21081100 (символ звітності 106).

В обґрунтування зустрічного позову Донецьке обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, м. Донецьк посилається на обов’язковість для виконання рішень та розпоряджень органів Антимонопольного комітету України, та на обов’язок особи, до якої застосований штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачувати його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу згідно із ч. 3 ст. 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції”. Відповідно до положень ч. 7 ст. 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції” у разі несплати штрафу у передбачені строки органи Антимонопольного комітету України стягують штраф в судовому порядку.

Ухвалою від 12.10.2009 р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено Фізичну особу-підприємця ОСОБА_4.

Третя особа жодного разу до суду не з’явився, письмові пояснення на позовну заяву та витребувані судом матеріали не надіслав.

На підставі клопотання ФОП ОСОБА_1, ухвалою від 19.10.2009р. в межах судової справи № 19/238а призначалася судова експертиза в сфері інтелектуальної власності, проведення якої доручено Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз.

Ухвалою від 19.10.2009 р., на підставі п.1ч.2 ст.79 ГПК України провадження у справі зупинялося для проведення судової експертизи.

В зв’язку з отриманням Висновку експерта № 5601/30, ухвалою суду від 15.04.2010р. провадження у справі №19/238а поновлено.

У поясненнях № 03-39/1231 від 20.04.2010 р. Донецьке обласне територіальне АМК України заперечило проти вимог ФОП ОСОБА_1, наполягаючи, що оскаржуване рішення адмінколегії Донецького відділення АМК прийняте при повному з’ясуванні обставин, які мають значення для справи та їх доведенням, відповідністю висновків викладених у рішенні, обставинам справи, при дотриманні та правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права. Позиція Відділення АМК підтверджується висновком експерта № 5601/30 Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз від 19.11.2009р., відповідно до якого позначення „Джинсоваямания”, яке використовувалось на об’єкті торгівлі позивачем та позначення „Джинсомания”, яке використовується на об’єкті торгівлі ФОП ОСОБА_4 (третьою особою у справі), є схожими та такими, що їх можна сплутати. Просить суд у задоволенні первісного позову про визнання недійсним рішення від 08.07.2009 р. № 26 по справі 03-26-14/2009 відмовити, та задовольнити зустрічний позов про стягнення штрафу в сумі 5 000,00 грн.

У відповідності до п.п.2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст.42 Господарського процесуального кодексу України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Ст.33 Господарського процесуального кодексу України зазначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Вивчивши матеріали цієї справи та матеріали конкурентної справи № 03-26-14/2009, заслухавши в засіданнях пояснення представників сторін, Господарським судом,

В с т а н о в л е н о.

Адміністративною колегією Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, в результаті розгляду матеріалів заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про недобросовісну конкуренцію з боку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, що полягає у неправомірному використанні при здійсненні господарської діяльності знаку для товарів і послуг “Джинсомания”, листом від 22.08.2008р. № 03-38\3693, у зв’язку з наявністю в діях фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ознак порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, надані рекомендації фізичній особі –підприємцю ОСОБА_1 про припинення дій з неправомірного використання у підприємницькій діяльності назви “Джинсоваямания”, що має фонетичну схожість з назвою ”Джинсомания”, пріоритет на використання якої належить ФОП ОСОБА_4, які містять ознаки порушення, передбаченого ч.1 ст. 4 Закону України “По захист від недобросовісної конкуренції”, у вигляді неправомірного використання без дозволу уповноваженої на те особи чужого знаку для товарів і послуг, що може призвести до змішування з діяльністю іншого господарюючого суб’єкта, який має пріоритет на його використання.

ФОП ОСОБА_1, протягом 30-ти календарних днів з дня отримання рекомендацій, не було надано до Відділення відомостей про виконання рекомендацій.

3 квітня 2009р. спеціалістом відділення здійснено виїзд на об’єкт торгівлі ФОП ОСОБА_1 та зафіксовано факт продовження використання останнім назви „Джинсоваямания”.

Розпорядженням адміністративної колегії Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 17-р від 08.04.2009 р. розпочато розгляд справи № 03-26-14/2009 в зв’язку з наявністю в діях фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого статтею 10 bis Паризької конвенції про охорону промислової власності і ст. 1 Закону України „Про захист від недобросовісної конкуренції”, у вигляді дій у конкуренції, які здатні яким би то не було способом викликати змішування (плутанину) відносно суб’єкта господарювання, продуктів конкурента, що суперечать торговим чесним звичаям у підприємницькій діяльності.

Згідно статті 27 Закону України „Про захист від недобросовісної конкуренції” процесуальні засади діяльності органів Антимонопольного комітету України щодо захисту від недобросовісної конкуренції, зокрема розгляд справ про недобросовісну конкуренцію, порядок виконання рішень та розпоряджень органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень, їх перевірка, перегляд, оскарження та гарантії учасників процесу, інші питання щодо захисту від недобросовісної конкуренції регулюються законодавством про захист економічної конкуренції з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Законодавство про захист економічної конкуренції ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України, і складається із цього Закону, Законів України "Про Антимонопольний комітет України", "Про захист від недобросовісної конкуренції", інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів ( ст. 3 Закону України “Про захист економічної конкуренції”).

Відповідно ст. 36 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, органи Антимонопольного комітету України розпочинають розгляд справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема, за заявами суб'єктів господарювання, громадян, об'єднань, установ, організацій про порушення їх прав внаслідок дій чи бездіяльності, визначених цим Законом як порушення законодавства про захист економічної конкуренції; власною ініціативою органів Антимонопольного комітету України.

За приписами ст. 37 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, у разі виявлення ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі наслідків такого порушення, органи Антимонопольного комітету України приймають розпорядження про початок розгляду справи.

Відповідно до ст. 30 Закону України „Про захист від недобросовісної конкуренції” Антимонопольний комітет України, його територіальні відділення у справах про недобросовісну конкуренцію приймають обов'язкові для виконання рішення про: визнання факту недобросовісної конкуренції; припинення недобросовісної конкуренції; офіційне спростування за рахунок порушника поширених ним неправдивих, неточних або неповних відомостей; накладання штрафів; закриття провадження у справі.

Відповідно до ст. 21 Закону України “Про недобросовісну конкуренцію”, вчинення суб'єктами господарювання дій, визначених цим Законом як недобросовісна конкуренція, тягне за собою накладення штрафу у розмірі до п'яти відсотків доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) суб'єкта господарювання за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф. Якщо доходу (виручки) немає або відповідач на вимогу органів Антимонопольного комітету України, голови його територіального відділення не надав відомостей про розмір доходу (виручки), штраф, передбачений частиною першою цієї статті, накладається у розмірі до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Накладення штрафу здійснюється відповідно до частин третьої - сьомої статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції". Суми стягнутих штрафів та пені за прострочення їх сплати зараховуються до державного бюджету.

За результатами розгляду справи, та керуючись статтями 12, 14 Закону України „Про Антимонопольний комітет України”, ст.30 Закону України „Про захист від недобросовісної конкуренції”, ст. 48 Закону України „Про захист економічної конкуренції”, п.11 Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України від 23.02.2001 № 32-р, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 30.03.2001р. за № 291/5482 (із змінами), п. п. 5, 33 Правил розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19 квітня 1994 року № 5, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 6 травня 1994 р. за № 90/299 (у редакції розпорядження Антимонопольного комітету України від 29 червня 1998 року № 169-р) (із змінами), адміністративною колегією Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято рішення від 08.07.09р. № 26, яким постановлено:

1. Визнати, що ФОП ОСОБА_1 використовуючи без дозволу заявника з березня 2007р. по квітень 2008р. у власній господарській діяльності назву магазину „Джинсомания”, при тому, що ФОП ОСОБА_4 раніше почав використовувати її у господарській діяльності, вчинив порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене ст. 10 bis Паризької конвенції про охорону промислової власності і ст. 1 Закону України „Про захист від недобросовісної конкуренції” у вигляді дій у конкуренції, які здатні викликати змішування відносно торгівельної діяльності конкурента та суперечать торговим чесним звичаям у підприємницькій діяльності.

2. Визнати, що ФОП ОСОБА_1, використовуючи без дозволу заявника з квітня 2008р. назву магазину „Джинсоваямания”, схожу з назвою магазину ФОП ОСОБА_4 „Джинсомания”, який раніше почав використовувати її у господарській діяльності, вчинив порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене ст. 10 bis Паризької конвенції про охорону промислової власності і ст. 1 Закону України „Про захист від недобросовісної конкуренції” у вигляді дій у конкуренції, які здатні викликати змішування відносно торгівельної діяльності конкурента та суперечать торговим чесним звичаям у підприємницькій ( з 13.01.2009р.- господарській) діяльності.

3. Відповідно до ч.2 ст.21 Закону України “Про захист від недобросовісної конкуренції” в редакції, яка набрала чинності з 13.01.2009р., за вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, визначеного у п. 2 резолютивної частини цього рішення, накласти на ФОП ОСОБА_1 штраф у розмірі 5 000 грн.

У рішенні зазначено, що відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення органів Антимонопольного комітету України є обов'язковими до виконання. Згідно з ч. 3 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України „Про захист економічної конкуренції” відповідач має право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення.

Згідно ст. 56 Закону “Про захист економічної конкуренції”, рішення від 08.07.2009 р. № 26 по справі № 03-26-14/2009 з супровідним листом № 03-38/2019 від 10.07.2009 р. було направлено ФОП ОСОБА_1 для виконання.

Рішення АМК отримано позивачем 11.07.2009 р., про що свідчить Повідомлення про вручення поштового відправлення № 00666940.

Позивач скористався наявним у нього правом на судове оскарження, та просить визнати недійсним рішення Адміністративної колегії Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 26 від 08.07.2009 р. „Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу”.

Донецьким обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України при розгляді справи № 03-26-14/2009 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу встановлено наступне.

До Антимонопольного комітету України у квітня 2008р. звернувся з заявою фізична особа – підприємець ОСОБА_4 (далі ФОП ОСОБА_4, заявник) про недобросовісну конкуренцію з боку фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 (далі ФОП ОСОБА_1, відповідач), що полягає у неправомірному використанні ним на об’єкті торгівлі при здійсненні господарської діяльності назви „Джинсоваямания”, схожої з назвою об’єкта торгівлі „Джинсомания”, що належить заявнику.

Дорученням в.о. Голови комітету від 05.05.2008р. № 14-01/170-Г заява ФОП ОСОБА_4 передана на розгляд Донецькому територіальному відділенню.

ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1), зареєстрований 30.12.1997 виконавчим комітетом Харцизької міської ради як суб’єкт підприємницької діяльності та має магазин непродовольчих товарів (одяг та взуття) за адресою м. Харцизьк Донецької області, вул. Шалімова, з назвою „Джинсомания”, що працює з квітня 2003р. ( рішення Харцизької міськради № IV/3-20 від 28.05.2002 „Про дозвіл на розміщення об’єкту торгівлі”). Назву „Джинсомания” заявник використовує з самого початку роботи цього магазину та 25.01.2008р., на підставі заявки від 14.06.2007р. отримав свідоцтво Державного департаменту інтелектуальної власності на знак для товарів і послуг „Джинсомания” НОМЕР_3 ( зареєстровано в Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів і послуг 25.01.2008 р.).

З матеріалів заяви ФОП ОСОБА_4, в березні 2008р. ним був встановлений факт використання аналогічної власній назви магазину „Джинсомания”, власником якого є ФОП ОСОБА_1, розташованого в м. Макіївка (Центральний ринок).

ФОП ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ІНН НОМЕР_2), зареєстрований 23.07.2004р. виконавчим комітетом Харцизької міської ради як фізична особа-підприємець та має торгову точку – магазин непродовольчих товарів (одяг та взуття), який працює, починаючи з березня 2007р. за адресою : Донецька область, м. Макіївка, вул. Московська, Центральний ринок та на початку діяльності мав назву „Джинсомания”.

У березні 2008р. заявником було направлено претензійний лист на адресу відповідача про неправомірне використання ним знаку для товарів і послуг, протягом місяця після чого останнім було змінено назву магазину шляхом її розбиття на два слова та написання їх злито „Джинсоваямания”.

В межах розгляду конкурентної справи встановлено, що станом на початок справи мало місце використання ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_1 схожих назв об”єктів для торгівлі непродовольчими товарами „Джинсомания” та „Джинсоваямания” відповідно, які до квітня 2008 року були повністю ідентичними. Обидва підприємця є конкурентами на ринку роздрібної торгівлі непродовольчими товарами ( одяг та взуття) у містах-супутниках Харцизьк та Макіївка Донецької області. Використання конкурентами схожих назв для об”єктів торгівлі, в яких ними здійснюється господарська діяльність, може призвести до змішування діяльності цих суб”єктів господарювання, при тому що пріоритет на використання вказаної назви має ФОП ОСОБА_4, оскільки розпочав її використовувати на 4 роки раніше ФОП ОСОБА_1 Всі дії, здатні яким би то не було способом викликати змішування у відношенні підприємства, промислової чи торгівельної діяльності конкурента, вважаються актом недобросовісної конкуренції, тобто такими, що суперечать чесним звичаям у промислових та торгівельних справах та підлягають забороні відповідно до Паризької конвенції про охорону промислової власності. ФОП Галуза не надавав ФОП ОСОБА_1 права на використання у господарській діяльності назви магазину, схожої з назвою власного магазину.

Судовою експертизою, проведеною в межах судової справи, встановлено, що при порівнянні графічних ознак знаку для товарів і послуг за свідоцтвом НОМЕР_3 (словесне позначення „Джинсомания”) і позначення „Джинсоваямания”, що використовував на об’єкті торгівлі ФОП ОСОБА_1, позначення „Джинсомания” і „Джинсоваямания” виконані кирилицею стандартним креслярським шрифтом буквами російського алфавіту; позначення „Джинсоваямания” відрізняється від „Джинсомания” форматом (елементом) прикметника „ОВАЯ” у складі слова, тобто позначення мають різну кількість букв, а відповідно, і різну кількість звуків. Але можна розглядати позначення „Джинсомания”, як скорочену форму позначення „Джинсоваямания”. Виконання позначень „Джинсомания” і „Джинсоваямания” кирилицею стандартним креслярським шрифтом буквами російського алфавіту свідчить про схожість графічних ознак досліджуваних позначень. Крім того, можна розглядати назву „Джинсомания”, як скорочену форму слова „Джинсоваямания”.

При порівняні фонетичних ознак знаку для товарів і послуг за свідоцтвом НОМЕР_3 (словесне позначення „Джинсомания”) і позначення „Джинсоваямания”, встановлено, що фонетичні оболонки обох позначень подібні (схожі), не зважаючи на незначну відмінність в звуковому складі позначень: формат (елемент) прикметника „ОВАЯ” в позначенні „Джинсоваямания”. Таким чином, подібність фонетичних оболонок порівнювальних позначень з урахуванням значущості цієї ознаки свідчить про фонетичну схожість порівнювальних позначень. При порівнянні сематичних ознак знаку для товарів і послуг за свідоцтвом НОМЕР_3 (словесне позначення „Джинсомания”) і позначення „Джинсоваямания” встановлено, що позначення „Джинсоваямания” и „Джинсомания” можна тлумачити як „Желание приобрести джинсовую вещь”, „пристрастие к джинсовим вещам”, але компонент „Джинсовая” в позначені „Джинсоваямания” може розумітися згідно авторській задумці як „Одежда ( а не только джинсы) из джинсовой ткани”, тобто мати більш широке значення; наявність в обох позначеннях східних частин (слів) „Джинс” і „Мания”, що є найбільш значущими в обох словесних позначеннях, які викликають схожі асоціативні образи у споживача, обумовлюють встановлену при дослідженні схожість семантичних ознак і можливість віднесення позначення „Джинсоваямания” до таких, що здатні ввести в оману.

Згідно висновку експерта № 5601/30 від 19.11.2009р. позначення „Джинсоваямания”, яке використовував на об’єкті торгівлі ФОП ОСОБА_1, є схожим з позначенням „Джинсомания”, яке використовується на об’єкті торгівлі ФОП ОСОБА_4 та зареєстроване як знак для товарів і послуг, про що видано Свідоцтво НОМЕР_3, настільки, що їх можна сплутати або ввести в оману щодо особи, яка надає послуги, по причинах, викладених в дослідницькій частині. При дослідженні встановлене існування ймовірності сплутування позначення „Джинсоваямания”, що використовував на об’єкті торгівлі ФОП ОСОБА_1, та знака для товарів та послуг „Джинсомания”, яке використовується на об’єкті торгівлі ФОП ОСОБА_4 та зареєстроване як знак для товарів і послуг по Свідоцтву НОМЕР_3, яке зареєстроване в Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів та послуг 25.01.2008р. у разі їх використання для однорідних товарів по причинах, викладених в дослідницькій частині.

Відповідно до статті 42 Господарського процесуального кодексу України висновок експертизи оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

Зазначене вище підтверджує правомірність висновку Антимонопольного комітету, викладеного в рішенні Адміністративної колегії Донецького обласного територіального відділення АМК України № 26 від 08.07.2009 р.

Відповідно до ст.1 Закону України “Про захист від недобросовісної конкуренції” недобросовісною конкуренцією є будь-які дії у конкуренції, що суперечать торговим та іншим чесним звичаям у господарській діяльності. Недобросовісною конкуренцією є дії у конкуренції, зокрема визначені главами 2-4 цього Закону.

Відповідно до ст. 10Ьіs Паризької конвенції про охорону промислової власності від 20.03.1883, яка була ратифікована Україною 25.12.1991 та є складовою національного законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, підлягають забороні всі дії, здатні яким би то не було способом викликати змішування відносно підприємства, промислової або торгівельної діяльності конкурента.

За приписами частини першої статті 4 Закону України “Про захист від недобросовісної конкуренції” неправомірним є використання імені, комерційного (фірмового) найменування, торговельної марки (знака для товарів і послуг), рекламних матеріалів, оформлення упаковки товарів і періодичних видань, інших позначень без дозволу (згоди) суб'єкта господарювання, який раніше почав використовувати їх або схожі на них позначення у господарській діяльності, що призвело чи може призвести до змішування з діяльністю цього суб'єкта господарювання.

Норми вказаної статті не передбачають, що неправомірно використовувані позначення мають бути повністю ідентичними з тими, що використовуються особами, які мають пріоритет на їх використання.

При цьому, як ст. 4 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», так і ст. 10Ьіs Паризької конвенції про охорону промислової власності за складом визначають правопорушенням дії у конкуренції, які здатні, тобто можуть призвести до змішування з діяльністю іншого господарюючого суб'єкта (конкурента).

Відповідно до статей 1, 3, 7 Закону України “Про Антимонопольний комітет України”, Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності.

Основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в тому числі в частині: здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції; сприяння розвитку добросовісної конкуренції (ст. 3 того ж Закону”).

Економічна конкуренція (конкуренція) - це змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку (ст. 1 Закону України “Про захист економічної конкуренції”).

Приписами ст.3 Закону України “Про захист економічної конкуренції” встановлено, що законодавство про захист економічної конкуренції ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України, і складається із цього Закону, законів України "Про Антимонопольний комітет України", "Про захист від недобросовісної конкуренції", інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів .

Державний контроль за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції, захист інтересів суб'єктів господарювання та споживачів від його порушень здійснюються органами Антимонопольного комітету України (ст. 4 Закону України “Про захист економічної конкуренції”).

За приписами ст. 14 Закону України “Про Антимонопольний комітет України” адміністративна колегія територіального відділення Антимонопольного комітету України, має право, зокрема:

розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проводити розслідування або дослідження за цими заявами і справами;

приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції, попередні висновки стосовно узгоджених дій;

при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом;

проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб'єктів господарювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження);

визначати наявність або відсутність контролю між суб'єктами господарювання або їх частинами та склад групи суб'єктів господарювання, що є єдиним суб'єктом господарювання;

здійснювати інші повноваження відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції.

Згідно ст. 59 Закону України “Про захист економічної конкуренції” підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є:

неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи;

недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими;

невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи;

порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для зміни, скасування чи визнання недійсним рішення тільки за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

При вивченні матеріалів цієї справи та конкурентної справи № 03-26-14/2009, судом не виявлено підстав, зазначених в ст. 59 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, для визнання недійсним рішення Адміністративної колегії Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 08.07.2009 р. № 26.

З огляду на наведене, рішення від 08.07.2009 р. № 26, прийняте Адміністративною колегією Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України в межах чинного законодавства та на підставі повного вивчення обставин, які мають значення для справи.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення Адміністративної колегії Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 08.07.2009 р. № 26 по справі № 03-26-14/2009 не підлягають задоволенню.

Розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом. Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність (ст. 22 Закону України “Про Антимонопольний комітет України, ч.2 ст. 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції”).

Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу (ч.3 ст. 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції”) .

Протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу (п. 8 ст. 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції”).

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України “Про захист економічної конкуренції” заявник, відповідач мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний термін з дня одержання рішення.

Правомірність та законність рішення № 26 від 08.07.2009 р., прийнятого адміністративною колегією Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, яким накладено на ФОП ОСОБА_1 заявлений до стягнення по зустрічному позову штраф у розмірі 5 000,00грн., встановлено судом при розгляді первісного позову.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 рішення від 08.07.2009 р. № 26 по справі № 03-26-14/2009 не виконав, чим порушив норми ст. 22 Закону України “Про Антимонопольний Комітет України” та ст. 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції”.

ОСОБА_1 не надано доказів перерахування до загального фонду Державного бюджету України штрафу в сумі 5000,00 грн., отже, вимоги Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України м. Донецьк за зустрічним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафу у розмірі 5 000,00 грн., накладеного рішенням адміністративної колегії Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 26 від 08.07.2009 р. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати, відповідно ст. 49 ГПК України, відносяться на ФОП ОСОБА_1

Виходячи з вищевикладеного, керуючись ст. ст. 22, 27, 33, 34, 42, 43, 49, 60, 75, 77, 82 - 85 Господарського процесуального Кодексу України, Господарський Суд

В И Р І Ш И В :

Відмовити Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1, м. Зугрес Донецької області у задоволені позову до Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Донецьк, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_4, про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Донецького територіального відділення Антимонопольного комітету України “Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції” та накладення штрафу від 08.07.09 р. №26 по справі №03-26-14/2009.

Задовольнити зустрічний позов Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України м. Донецьк про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Зугрес Донецької області штрафу у розмірі 5000,00 гривень, накладеного рішенням адміністративної колегії Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 08.07.2009р. № 26 по справі №03-26-14/2009.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Зугрес Донецької області штраф у розмірі 5 000,00 гривень, накладений рішенням адміністративної колегії Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 08.07.2009р. № 26 по справі № 03-26-14/2009, який підлягає сплаті до Загального Фонду Державного бюджету України на рахунок, відкритий в управлінні Державного казначейства Україхни за місцем реєстрації платника ( код бюджетної класифікації надходжень бюджету 21081100 (символ звітності 106).

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Зугрес Донецької області на користь Державного бюджету України державне мито в сумі 102,00 грн.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Зугрес Донецької області на користь Державного бюджету України витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Видати накази після набрання рішенням суду законної сили.

Текст рішення оголошено в судовому засіданні 28.04.2010 р.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя