ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 636/1081/20

Провадження № 2/636/1027/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2020 року Чугуївський міський суд Харківської області

у складі: головуючого судді - Гуменного З.І.,

секретаря судового засідання Шикової К.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чугуєві справу за позовом Товариства з обмеженою відповідністю «Котельні лікарняного комплексу» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого опалення, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Котельні лікарняного комплексу» звернулося до суду з позовом, уточненому в подальшому, до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути заборгованість за послуги централізованого опалення у розмірі 1939,38 грн. та судовий збір у розмірі 2102,00 грн., сплачений при пред`явленні позову.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що ТОВ «Котельні лікарняного комплексу» надавало відповідачу комунальні послуги у вигляді централізованого опалення за адресою: АДРЕСА_1 , по якій зареєстрована та проживає відповідач, яка власником цієї квартири та споживачем житлово-комунальних послуг згідно із Законом «Про житлово-комунальні послуги», але свої обов`язки по оплаті послуг централізованого опалення не виконують, у зв`язку з чим за період з 01.10.2013 по 01.05.2014 утворилась заборгованість в розмірі 1939,38 грн. за послуги з централізованого опалення квартири, яка до теперішнього часу нею не погашена. У 2014 році ТОВ «Котельні лікарняного комплексу» звернулось до Чугуївського міського суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення боргу, і 15.12.2014 судом виданий судовий наказ. Однак 03.02.2020 Чугуївським міським судом Харківської області судовий наказ скасовано та зазначено про право звернутися до суду з тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження, тому ТОВ звернулося до суду з позовом, оскільки до цього часу судовий наказ не виконаний, заборгованість не погашена.

Відповідачем поданий відзив на позов, в якому вказує, що проти позову заперечує, вважає його невмотивованим та таким, що не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки договір з ТОВ не підписувала і копія договору в додатках відсутня. Крім того, відповідач наполягає на застосуванні строку позовної давності до вимог заявника, встановленого ст. 267 ЦПК України, і просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Також відповідач зазначила, що вона не повинна відповідати по боргам за померлого сина та колишнього чоловіка, так як ніякого спадку вона після сина не приймала, а після смерті чоловіка вона не є спадкоємцем, оскільки шлюб з ним розірвала 02.11.1999.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що відповідач ОСОБА_1 є належним відповідачем, оскільки вона, її чоловік та її син були зареєстровані та фактично проживали за цією адресою і за період, за який нарахований борг, були солідарними боржниками. Щодо відсутні договору про надання послуг, позивач зазначив, що відповідач користувалася послугами ТОВ, квартира приєднана до системи централізованого опалення, а тому зобов`язана сплачувати послуги і не звільняється від відповідальності за неможливість виконання зобов`язань. Щодо застосування строку позовної давності зазначив, що ТОВ своєчасно звернулося до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення боргу, який є предметом спору, і після скасування судового наказу також своєчасно звернулося до суду, тому підстави для застосування загального строку позовної давності до позовних вимог відсутні. Крім того, позивач зазначив, що за період 2013-2014 років позивачем надавалися відповідачу платіжні квитанції для оплати послуг і відповідач жодного разу не зверталася з запереченнями щодо вказаних квитанцій або неналежного надання чи ненадання послуг.

Від представник позивача в судове засідання надійшла заява про підтримання позовних вимог та розгляду справи за її відсутності.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, причину неявки суду не повідомила, про дату та час розгляду справи повідомлялася своєчасно та належним чином шляхом направлення судових повісток. Також, відповідач викликалася до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Враховуючи, що відповідно до положень ст. 128 ЦПК України, з опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Таким чином, суд вважає за можливе розглядати справу у відсутність сторін за доказами, що містяться в матеріалах справи.

Оцінивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, суд приходить до наступного.

ТОВ «Котельні лікарняного комплексу» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з відповідача на користь ТОВ «Котельні лікарняного комплексу» заборгованість за надані послуги з централізованого опалення у розмірі 1939,38 грн. та судовий збір у розмірі 2102,00 грн., сплачений позивачем при пред`явленні позову. Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що ТОВ «Котельні лікарняного комплексу» надавало відповідачу комунальні послуги у вигляді централізованого опалення за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідач зареєстрована і фактично проживає за цією адресою та є споживачем житлово-комунальних послуг згідно із Законом «Про житлово-комунальні послуги», але своїх обов`язків по оплаті послуг з централізованого опалення не виконує. Послуги надаються за тарифами, затвердженими у встановленому порядку: постановою № 1752 від 14.12.2010 Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕ) затвердила тариф на послуги з теплопостачання для населення з 01.01.2011 у населеному пункті с. Малинівка у розмірі 316,78 грн. з ПДВ за 1 Гкал. За період з 01.10.2013 по 01.05.2014 у відповідача утворилась заборгованість в розмірі 1939,38 грн. Відповідач не здійснює жодних заходів для погашення заборгованості або укладення договору реструктуризації заборгованості. Заборгованість до теперішнього часу відповідачем не погашена.

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, ФО-П та громадських формувань, ТОВ «Котельні лікарняного комплексу» є юридичною особою, що здійснює економічну діяльність з постачання парів, гарячої води та кондиційованого повітря (а.с.10).

Відповідно до частини 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права і обов`язки виникають з дій осіб, передбачених актами цивільного законодавства. Підставами для виникнення цивільних прав і обов`язків, крім договору, можуть бути і інші юридичні факти (наприклад, фактичне надання житлово-комунальних послуг). Цивільні права і обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства, органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до частини 1 статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Також, відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Відсутність письмового договору щодо надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від встановленого законом обов`язку щодо оплати послуг у повному обсязі, якщо він фактично користується ними зі згоди постачальника послуг.

Позивачем надано докази виникнення між сторонами правовідносин у зв`язку з наданням позивачем комунальних послуг, наявності з боку відповідача невиконаних зобов`язань.

25.11.2014 ТОВ «Котельні лікарняного комплексу» звернулося до Чугуївського міського суду Харківської області із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за надання послуг з централізованого опалення з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у розмірі 1939,38 грн. за період з 01.10.2013 по 01.05.2014. 15.12.2014 Чугуївським міським судом Харківської області виданий судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 заборгованості за надані послуги з централізованого опалення на користь ТОВ «Котельні лікарняного комплексу» у розмірі 1939,38 грн. за період з 01.10.2013 по 01.05.2014, який ухвалою суду від 03.02.2020 скасовано.

Судом встановлено, що договір між позивачем і відповідачем не укладався.

Правовідносини, які виникли у сфері надання комунальних послуг, регулюються спеціальним законодавством, а саме: Законом України «Про житлово-комунальні послуги» та «Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 за № 630.

Надання послуг з централізованого опалення та підігріву води є специфічним видом господарювання, яке регулюється окремими нормативно-правовими актами.

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газопостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Статтями 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначені обов`язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, обов`язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов`язком виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення із споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Згідно з п. 10 «Правил надання населенню послуг з водо-, теплозабезпечення та водовідведення», затверджених Постановою Кабінету Міністрів від 30.12.1997 за №1497 та п. 18 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 за №630, оплата за надані послуги вноситься щомісячно.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Разом з тим відповідно до загальних умов виконання зобов`язання, установлених ст. 526 ЦК України, зобов`язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов`язань.

За вимогою ч. 3 ст. 815 ЦК України, наймач зобов`язаний самостійно вносити плату за комунальні послуги, якщо інше не встановлено договором найму.

З огляду на викладене слід дійти висновку про те, що правовідносини, які склалися між сторонами на підставі усного договору про надання послуг з централізованого опалення є зобов`язанням, у якому, серед інших прав і обов`язків сторін на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч. 1 ст. 509 ЦК України) вимагати сплату грошей за надані послуги.

Як вбачається з розрахунку, заборгованість відповідача за послуги централізованого опалення за період з 01.10.2013 по 01.05.2014 становить 1939,38 грн. Розрахунок послуг здійснений на підставі тарифів та відповідно до опалювальної площі квартири. Крім того, згідно наданого розрахунку заборгованості, у листопаді 2013 року проведена оплата у розмірі 246,48 грн., що свідчить про отримання відповідачем послуг.

Відповідно до Постанови № 1752 від 14.12.2010 Національна комісія регулювання електроенергетики України (НКРЕ) затвердила тариф на послуги з теплопостачання для населення з 01.01.2011 у населеному пункті с. Малинівка в розмірі 316,78 грн. з ПДВ за 1 Гкал, рішення Малинівської селищної ради № 15 від 01.02.2011 - 6,32 грн. за 1 кв.м.

Таким чином, правовідносини, які склалися між сторонами, хоча і без договору, є зобов`язанням, у якому, серед інших прав і обов`язків сторін на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора вимагати сплату грошей за надані до будинку послуги.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що у спірних правовідносинах заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги з централізованого опалення є обґрунтованою, а обов`язок відповідача оплачувати дані послуги випливає з вимог закону.

Суд звертає увагу на те, що доказів, які б спростовували факт не надання та не отримання послуг з централізованого опалення відповідачем, суду не надано.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Розглядаючи заявлене відповідачем клопотання про застосування строку позовної давності, суд виходить з наступного:

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Статтею 260 ЦК України, позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

За зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Згідно зі ст. 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

З огляду на звернення позивача до суду 25.11.2014 із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості у солідарному порядку з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , який був виданий 15.12.2014, а потім судовий наказ був скасований ухвалою суду від 03.02.2020, суд дійшов висновку, що в даному випадку позивачем не порушено строки позовної давності, які перервалися подачею заяви про видачу судового наказу, і перебіг строку позовної давності почався заново, а позовну заяву подано до суду в межах позовної давності.

Таким чином, суд вважає доводи відповідача щодо спливу позовної давності для звернення до суду необґрунтованими.

Крім того, суд звертає увагу, що оскільки частково погашався борг за надані послуги з централізованого опалення, це свідчить про визнання утвореного боргу.

На підставі вищевикладеного, враховуючи, що ТОВ «Котельні лікарняного комплексу» надавало послуги централізованого опалення відповідачу, розрахунок заборгованості відповідає затвердженим тарифам, а відповідач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, дотримуватися вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг, на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за послуги з централізованого опалення за період з 01.10.2013 по 01.05.2014 у розмірі 1939,38 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 2 ст. 164 Розділу ІІ ЦПК України, який регулює порядок стягнення на підставі судового наказу, встановлено, що у разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Оскільки ТОВ «Котельні лікарняного комплексу» зверталось до Чугуївського міського суду Харківської області із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого опалення, однак судовий наказ скасовано, сума судового збору, сплачена за подання заяви про видачу судового наказу, підлягає зарахуванню до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Таким чином, враховуючи, що вимоги позивача підлягають задоволенню, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2102,00 грн. (1980,20 грн. + 121,80 грн.)

Згідно частини 1, 5, 6 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд звертає увагу на те, що доказів, які б спростовували факт надання та отримання послуг з централізованого опалення щодо квартири відповідачів, як і доказів невірності здійсненого позивачем розрахунку заборгованості відповідачів, відповідачами не надано.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 4, 10, 133, 141, 259, 263, 265, 268, 272, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідністю «Котельні лікарняного комплексу» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого опалення задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідністю «Котельні лікарняного комплексу», код ЄДРПОУ 31555944, юридична адреса: 61018, м. Харків, вул. Балакірєва, буд. 3, заборгованості за надані послуги з централізованого опалення у розмірі 1939,38 грн. та судовий збір у розмірі 2102,00 грн., а всього 4041 (чотири тисячі сорок одну) грн. 38 коп.

Рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя -