-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
Справа № 638/10705/20
Повадження № 2/638/4175/20
УХВАЛА
09 грудня 2020 року м. Харків
Дзержинський районний суд м. Харкова ускладі:
головуючого судді Латки І.П.,
за участю секретаря судового засідання Рассохи В.Ю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору припиненим, третя особа - ОСОБА_3 ,
в с т а н о в и в:
03 серпня 2020 року ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_4 , звернулася до Дзержинського районного суду м. Харкова із позовом до ОСОБА_2 про визнання договору припиненим, третя особа - ОСОБА_3 , в якому просить визнати припиненою поруку за договором про задоволення вимог іпотекодержателя від 23 березня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Широковою В.А. та зареєстрованого в реєстрі за № 1347, між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , та вирішити питання про стягнення судових витрат.
Ухвалою суду від 06 листопада 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі. По справі призначено підготовче судове засідання.
В судове засідання позивач, відповідач та третя особа не з`явилися, про дату, час та місце підготовчого судового засідання повідомлялися.
Представник позивача в судовому засідання вважав за можливе розглядати справу за відстуності осіб, які не з`явились в судове засідання.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про передачу справи за підсудністю з наступних підстав.
При зверненні до суду з відповідним позовом позивач повинен дотримуватися вимог закону щодо підсудності розгляду цивільних справ, передбачених главою 2 розділу І ЦПК України.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що предметом спору у даній справи є визнання припиненим договору про задоволення вимог іпотекодержателя.
Пунктом 2 договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 23 березня 2007 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , передбачено, що у забезпечення виконання зобов`язання, що викладено у п. 1 цього договору укладається договір іпотеки. Предмет іпотеки складає цілу квартиру АДРЕСА_1 .
Отже, спір у даній справі стосується предмету іпотеки за договором від 23 березня 2007 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , а саме нерухомого майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.
Відповідно до п. 42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України від 01 березня 2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна, зокрема про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Абзац 4 пункту 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» передбачає, що правила статті 114 ЦПК (в редакції ЦПК України чинній на 30.03.2012) про виключну підсудність застосовуються до позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (наприклад, звернення стягнення на нерухоме майно, передане в заставу іпотечне майно, передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки, визнання договору іпотеки недійсним тощо).
Таким чином, з урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що у даній справі підлягають застосуванню привила виключної підсудності, встановлені ч. 1 ст. 30 ЦПК України, оскільки спір стосується предмета іпотеки нерухомого майна.
З позовної заяви та копії договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 23 березня 2007 року вбачається, що квартира, щодо якої виник спір про визнання договору про задоволення вимог іпотекодержателя припиненим, розташована за адресою: АДРЕСА_2 , що за адміністративно-територіальним устроєм міста Харкова відноситься до Новобаварського району міста Харкова.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
В пункті 45 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України від 01 березня 2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» зазначено, якщо після відкриття провадження у справі та до початку судового розгляду (розгляду справи по суті - стаття 173ЦПК) виявиться, що заяву було прийнято з порушенням правил підсудності, суд передає справу на розгляд належному суду незалежно від волевиявлення сторін.
Розгляд даної справи по суті не розпочато.
Частинами 1, 2 ст. 32 ЦПК України визначено, що спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку про передачу справи до Жовтневого районного суду м. Харкова за підсудністю.
Керуючись ст.27,31, 32, 259-260 ЦПК України, суд
у х в а л и в:
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору припиненим, третя особа - ОСОБА_3 , передати за підсудністю до Жовтневого районного суду м. Харкова.
Із урахуванням пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України (в редакції, яка набрала чинності 15.12.2017) ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст ухвали складено 09 грудня 2020 року.
Суддя І.П. Латка
скопійовано
-
скопійовано
-
