Справа № 192/1802/18

Провадження № 2/192/47/20

РІШЕННЯ

Іменем України

"09" грудня 2020 р. Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Стрельникова О.О.

за участю секретаря судового засідання Корота Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Солоне, Солонянського району, Дніпропетровської області, цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕНЕДЖМЕНТ ІНВЕСТИЦІЙ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором.

На обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що між ТОВ «МЕНЕДЖМЕНТ ІНВЕСТИЦІЙ» та відповідачем був укладений договір споживчого кредиту №289-16/СК про надання останньому кредиту в сумі 5000 грн. 00 коп., зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 1,5 % в день від суми заборгованості, строком на 30 календарних днів, з 10листопада 2016 року до 09 грудня 2016 року.

У відповідності до умов договору банк свої зобов`язання виконав в повному обсязі та видав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором, а відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконував, у зв`язку з чим станом на 13 вересня 2018 року виникла заборгованість за кредитним договором в загальній сумі 48566 грн. 92 коп., з яких 5000 грн. 00 коп. заборгованість за кредитом, 2250 грн. 00 коп. заборгованість за відсотками, 13500 грн. 84 коп. заборгованість за простроченими відсотками, 26722 грн. 00 хв. заборгованість за нарахованими та несплаченими штрафними санкціями, 1094 грн. 92 коп. 3 відсотки річних від простроченої суми, від сплати яких відповідач ухиляється, у зв`язку з чим позивач змушений звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором в примусовому порядку.

Представник позивача, який належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився, надав суду клопотання згідно якого просить суд про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі (а.с. 29).

Відповідач, який про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, у відповідності з ч. 2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснювався, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку спрощеного позовного провадження, оскільки справа у відповідність до ст. 19 ЦПК України є малозначною.

Суд, дослідивши докази, що маються у справі, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Частиною 6 ст. 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, а також сплата неустойки.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення зміну, або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору відповідно до ст. 628 ЦК України становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Однією із різновидностей зобов`язання є кредитний договір, який укладається між сторонами відповідно до вимог ст.ст. 1046-1050, 1054-10561 ЦК України та відповідно до ст. 629 цього Кодексу є обов`язковим до виконання сторонами.

За змістом ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно ч. 2 ст. 625 ЦПК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 1054 та ч. 1 ст. 1055 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит, при цьому кредитний договір укладається в письмовій формі.

Судом встановлено,що міжпозивачем тавідповідачем ОСОБА_1 був укладенийдоговір споживчогокредиту №289-16/СКвід 10листопада2016року про надання останньому кредиту в сумі 5000 грн. 00 коп. терміном на 30 календарних днів, зі сплатою за користування кредитом процентів нарахованих згідно п. 3 цього договору в розмірі 1,5 % за день від суми заборгованості, зі строком повернення кредиту по 09 грудня 2016 року (а.с. 6-8).

Пунктом 8.3 Договору про споживчий кредит, передбачено, що у разі порушення строків повернення позичальником обумовленої суми кредиту та нарахованих процентів за користування кредитом, позичальник зобов`язаний сплатити на вимогу кредитора штраф в розмірі два процента від суми кредиту за кожний день такого порушення, починаючи із першого календарного дня, наступного за днем повернення кредиту. Починаючи з третього дня порушення строків повернення Кредиту штраф встановлюється у розмірі 2,98 % за кожен день порушення строків та нараховується виходячи із фактичного числа календарних днів такого порушення.

Відповідно до умов договору, позивач передав відповідачу грошові кошти у сумі 5000 грн. 00 коп. згідно видаткового касового ордеру від 10листопада 2016 року (а.с. 9).

Відповідач в порушення умов договору не виконав взяті на себе грошові зобов`язання та не виплатив в повному обсязі та у встановлені кредитним договором строки суму кредиту та відсотки, у зв`язку з чим позивачем йому 09березня 2017 року направлялася вимога про виконання зобов`язання з погашення кредиту, відсотків по кредиту та штрафів згідно умов договору споживчого кредиту №289-16/СК від 10 листопада 2016 року, але і після цього відповідачем не були виконані умови зобов`язання, що свідчить про істотне порушення ним в односторонньому порядку умов укладеної кредитної угоди (а.с.10).

Таким чином судом достовірно встановлено, що між сторонами було укладено договір кредитування, за яким відповідач отримав суму коштів від позивача в розмірі 5000 грн.

Відповідно до наведеного розрахунку заборгованості в позові, позивач вважає, що станом на 13 вересня 2018 року у відповідача виникла заборгованість за кредитним договором в загальній сумі 48566 грн. 92 коп., з яких 5000 грн. 00 коп. заборгованість за кредитом, 2250 грн. 00 коп. заборгованість за відсотками за період з 10 листопада 2016 року по 09 грудня 2016 року, 13500 грн. 00 коп. заборгованість за простроченими відсотками за період з 10 грудня 2016 року по 07червня 2017 року, 200 грн. 00 коп. заборгованість за нарахованими та несплаченими штрафними санкціями за період з 10 грудня 2016 року по 11 грудня 2016 року, 26522 грн. 00 коп. заборгованість за нарахованими та несплаченими штрафними санкціями за період з 12 грудня 2016 року по 07 червня 2017 року, 1094 грн. 92 коп. 3 відсотки річних від простроченої суми за період з 10 грудня 2016 року по 13вересня 2018 року.

Разом з тим з врахуванням положень ст. 1050 ЦК України, суд вважає, що нарахування відсотків та штрафних санкцій після закінчення строку кредитування є помилковим, оскільки після закінчення такого строку позивач має право на відповідальність за ст. 625 ЦК України.

Тому суд вважає, що з відповідача підлягає стягненню: несплачена сума кредиту в розмірі 5000 грн., відсотків за період з 10 листопада 2016 року по 09грудня 2016 року в сумі 2250 грн. та 3 відсотка річних від простроченої суми в розмірі 382 грн. 56 коп., а всього 7632 грн. 56 коп., в іншій частині вимоги позивача задоволенню не підлягають, як безпідставні.

Зазначені висновки суду відповідають висновкам Великої Палати Верховного Суду викладені в постанові №444/9519/12 від 28 березня 2018 року.

Суд не приймає посилання позивача в позові на ч. 6 ст. 332 ГК України, оскільки вказані норми регулюють правовідносини суб`єктів господарювання і до відносин фізичних осіб з такими суб`єктами відношення не мають.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Таким чином, у зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір сплачений ним під час звернення з позовом до суду (а.с. 9).

На підставі викладеного, ст.ст. 526-530, 533, 536, 549-551, 598, 610-615, 624-626, 638-643, 1046-10561 ЦК України; керуючись ст.ст.12, 13, 19, 81, 141, 259, 263-265, 274, 279 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕНЕДЖМЕНТ ІНВЕСТИЦІЙ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , який мешкає: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕНЕДЖМЕНТ ІНВЕСТИЦІЙ», яке знаходиться за адресою: м. Дніпро, пр.Дмитра Яворницького, буд. 22, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 36295902, за кредитним договором №289-16/СК від 10 листопада 2016 року станом на 13 вересня 2018 року: заборгованість за основним боргом (кредитом) в розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн. 00 (нуль) коп., 2250 (дві тисячі двісті п`ятдесят) грн. 00 (нуль) коп., 3відсотка річних за несвоєчасне погашення основного боргу та відсотків в розмірі 382 (триста вісімдесят дві) грн. 56 (п`ятдесят шість) коп., а всього 7632 (сім тисяч шістсот тридцять дві) грн. 56 (п`ятдесят шість) коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕНЕДЖМЕНТ ІНВЕСТИЦІЙ» 1762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн. 00 (нуль) коп. витрат по сплаті судового збору.

В задоволені іншої частини позову Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕНЕДЖМЕНТ ІНВЕСТИЦІЙ» - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: суддя Стрельников О.О.