Справа № 761/38471/20

Провадження № 1-кс/761/23342/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2020 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_6 про відсторонення від посади

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого на посаді в.о. директора ДП «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (35)» - заступника начальника державної установи «Білоцерківська виправна колонія (35)» з виробництва, зареєстрованого на адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42020000000001391 від 30.07.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191, ч.3 ст.191 КК України,

В С Т А Н О В И В:

26 листопада 2020 рокудо Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_6 про відсторонення від посади підозрюваного ОСОБА_4 у кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42020000000001391 від 30.07.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191, ч.3 ст.191 КК України.

Клопотання мотивовано тим, що слідчим управлінням ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42020000000001391 від 30.07.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191, ч. З ст. 191 за підозрою в.о. директора ДП "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№35)" ОСОБА_4 у привласненні чужого майна шляхом зловживання своїм службовим становищем та у привласненні чужого майна шляхом зловживання своїм службовим становищем, вчиненого повторно, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 3 ст. 191 КК України.

Досудовим розслідуваннямвстановлено,щозгідно знаказом №713/квід 19.02.2020 ОСОБА_4 призначеновиконуючим обов`язківдиректора державногопідприємства «ПідприємствоДержавної кримінально-виконавчоїслужби України(35)»в.о.директора ДП«Підприємство Державноїкримінально-виконавчоїслужбиУкраїни (35)» - заступником начальника державної установи «Білоцерківська виправна колонія (35)» з виробництва з 20.02.2020.

З урахуванням зазначеного, ОСОБА_4 в період з 20.02.2020 по теперішній час є службовою особою ДП «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (35)» в силу покладених та виконуваних ним адміністративно-господарських та організаційно розпорядчих функцій.

Умови матеріального забезпечення керівника ДП «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (35)» визначено додатком до наказу від 19.02.2020 №713-к «Умови матеріального забезпечення керівника державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№35)»

Згідно з вказаним додатком до наказу Мінюсту від 19.02.2020 № 713/к ОСОБА_4 нараховується заробітна плата, виходячи з установленого посадового окладу у розмірі 11 525,00 грн.

Крім того, на підставі рішення Міністерства юстиції України (Орган управління) виконувачу обов`язків директора Підприємства можуть виплачуватися:

а) премія за підсумками роботи за квартал та/або за рік відповідно до умов показників і розмірів преміювання;

б) матеріальна винагорода за ефективне управління майном Підприємства за виконання показників, розмір яких встановлено даним наказом.

Виплат будь-яких надбавок і доплат ОСОБА_4 умовами матеріального забезпечення не передбачено.

В свою чергу, умови оплати праці керівників установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, установ і організацій, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України, визначені наказом Міністерства юстиції України від 17.06.2014 № 957/5 «Про впорядкування умов оплати праці працівників Державної кримінально- виконавчої служби України, які не мають спеціальних звань» (далі - Наказ № 957/5).

Згідно з п. 11 Наказу № 957/5 визначено, що преміювання керівників установ та організацій, встановлення їм посадових окладів, надбавок та доплат до посадових окладів, підвищень посадових окладів, а також надання матеріальної допомоги здійснюються за рішенням органу управління вищого рівня у межах затвердженого у кошторисах фонду оплати праці.

Посада виконувача обов`язків директора ДП «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (35)» відноситься до професії, пов`язаної з керівництвом підприємством згідно з Національним класифікатором України «Класифікатор професій», затвердженим наказом Держспоживстандарту України від 28.07.2010 № 327, тому встановлення надбавок і доплат ОСОБА_4 як в.о. директора Підприємства можливе виключно на підставі відповідного рішення органу управління - Міністерства юстиції України.

Відповідно до підпункту 5'1 п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 19.05.1999 № 859 «Про умови і розміри оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, та об`єднань державних підприємств» встановлено виключний вид надбавки, яка може бути встановлена керівником центрального органу виконавчої влади під час укладення контракту з керівником підприємства, заснованого на державній власності, а саме, за стаж наукової діяльності для працівників, робота яких пов`язана з науковою, науково-технічною діяльністю. ОСОБА_4 надбавка за стаж наукової діяльності не нараховувалася.

Натомість, як зазначає в своєму клопотанні слідча, в лютому 2020 року у ОСОБА_4 виник злочинний умисел на привласнення коштів ДП «Підприємство Державної кримінально- виконавчої служби України (35)» шляхом зловживання своїм службовим становищем.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 як службова особа, наділена організаційно-розпорядчими функціями, перебуваючи в службовому кабінеті ДП «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (35)» за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Василя Симоненка, 16, 20.02.2020 діючи умисно з корисливих мотивів виніс наказ № 9 о/с-пр/вр «Про особовий склад», яким встановив собі як виконувачу директора Підприємства «відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.05.2015 № 261 та згідно з колективним договором підвищення посадового окладу у розмірі 60 % - за особливі умови праці, пов`язані з роботою із засудженими та особами, що тримаються у слідчих ізоляторах, та за високі досягнення у праці - 50 % посадового окладу з 20.02.2020».

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.1993 № 534 «Про поліпшення умов оплати праці працівників установ виконання покарань, слідчих ізоляторів та закладів охорони здоров`я Державної кримінально- виконавчої служби», зміни до якої внесено, зокрема, постановою КМУ від

05.05.2015 № 261, надано право керівникам установ виконання покарань, слідчих ізоляторів та закладів охорони здоров`я Державної кримінально- виконавчої служби встановлювати працівникам, які не мають спеціальних звань рядового і начальницького складу та не віднесені до відповідних категорій посад державних службовців, посадові оклади (тарифні ставки) з підвищенням за особливі умови праці, пов`язані з роботою із засудженими та особами, що тримаються у слідчих ізоляторах, у певних розмірах.

Тобто постанова КМУ від 14.06.1993 № 534 чітко визначає осіб, яким керівник може своїм рішенням встановити надбавку за особливі умови праці, пов`язані з роботою із засудженими та особами, що тримаються у слідчих ізоляторах, і сам керівник до кола таких осіб не належить.

Крім того, колективним договором Підприємства на 2018-2022, зареєстрованим рішенням виконавчого комітету Білоцерківської міської ради від 13.03.2018 № 107 «Про повідомну реєстрацію колективних договорів», встановлення надбавок і доплат керівнику підприємства не передбачено.

Відповідно до висновку судово-економічної експертизи від 09.11.2020 № СЕ-19/111-2048808-ЕК ОСОБА_4 в період часу з лютого 2020 року по липень 2020 року було безпідставно нараховано та виплачено доплату за особливі умови праці, пов`язані з роботою із засудженими та особами, що тримаються у слідчих ізоляторах у розмірі 36995,25 грн і надбавку за високі досягнення у праці - у розмірі 49327,00 грн. Це завдало збитків (втрат матеріальних ресурсів) Підприємству на загальну суму 86 322,25 грн. Отримавши кошти Підприємства, ОСОБА_4 розпорядився ними на власний розсуд.

Оскільки наказ № 9 о/с-пр/вр від 20.02.2020 не був погоджений Міністерством юстиції України, будь-які інші організаційно-розпорядчі документи про встановлення ОСОБА_4 як в.о. директора ДП «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (35)» доплати за особливі умови праці, пов`язані з роботою із засудженими та особами, що тримаються у слідчих ізоляторах, і надбавки за високі досягнення у праці Міністерством юстиції України не виносилися, ОСОБА_4 ,. видавши наказ від 20.02.2020№ 9 о/с-пр/вр, порушив п. 11 Наказу Міністерства юстиції України від 17.06.2014 № 957/5 «Про впорядкування умов оплати праці працівників Державної кримінально-виконавчої служби України, які не мають спеціальних звань», п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 19.05.1999 № 859 «Про умови і розміри оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, та об`єднань державних підприємств», наказ Мінюсту від 19.02.2020 № 713/к «Про призначення виконувачем обов`язків», що призвело до завдання Підприємству збитків у розмірі 86 322,25 грн.

На переконання слідства, в лютому 2020 року у ОСОБА_4 повторно виник злочинний умисел на привласнення коштів ДП «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (35)» шляхом зловживання своїм службовим становищем.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 як службова особа, наділена організаційно-розпорядчими функціями, перебуваючи в службовому кабінеті ДП «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (35)» за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Василя Симоненка, 16, 24.02.2020 діючи повторно, умисно, з корисливих мотивів виніс наказ №7/АГД-2 «Про використання особового автомобіля в службових цілях» (далі - Наказ №7/АГД-2).

Відповідно до п. 1 Наказу №7/АГД-2 транспортний засіб марки LEXUS, модель LS 460, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , використовується для службових цілей в.о. директора ДП «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (35)» з 24 лютого 2020 року.

Пунктом 2 Наказу №7/АГД-2 наказано компенсувати в.о. директора особисті витрати на заправку автомобіля.

Договір між ДП «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (35)» і ОСОБА_4 щодо узгодження умов використання на Підприємстві транспортного засобу LEXUS, модель LS 460, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 не укладався.

Колективним договором Підприємства на 2018-2022 можливість компенсації витрат на паливо при використанні автомобілів, що знаходяться у власності або особистому користуванні працівників, в тому числі керівників, не передбачена.

Умовами матеріального забезпечення ОСОБА_4 , затвердженими наказом Мінюсту від 19.02.2020 № 713/к «Про призначення виконувачем обов`язків», компенсація йому витрат палива не передбачена.

Відповідно до наказу ДП «Підприємство Державної кримінально- виконавчої служби України (35)» від 03.04.2019 № 16/АГД-1 «Про порядок використання автотранспорту на ДП «Підприємство Державної кримінально- виконавчої служби України (35)» використання автомобілів оформлюється подорожніми листами.

Форма подорожнього листа, який є документальним підтвердженням використання оплаченого Підприємством палива, затверджена наказом Підприємства від 03.04.2019 № 15/АГД-1.

У маршрутних листах, підписаних ОСОБА_4 як водієм, не вказано обов`язковий реквізит документа «Маршрут руху», що є обов`язковою умовою для підтвердження зв`язку витрат на паливно-мастильні матеріали з господарською діяльністю Підприємства.

Відповідно до висновку судово-економічної експертизи від 09.11.2020 № СЕ-19/111-2048808-ЕК ОСОБА_4 за рахунок коштів Підприємства витрачено пального на загальну суму 30 298,16 грн. Вказані витрати є покриттям особистих витрат ОСОБА_4 і збитками (втратами матеріальних ресурсів) підприємства.

Тобто, ОСОБА_4 видавши наказ від 24.02.2020 №7/АГД-2 «Про використання особового автомобіля в службових цілях» порушив наказ ДП «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (35)» №15/АГД-1 від 03.04.2019, ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України», п. 2.4 розділу 2 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, що в подальшому призвело до завдання збитків Підприємству на загальну суму 30298,16 грн.

Таким чином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у привласненні чужого майна шляхом зловживання своїм службовим становищем, а також у у привласненні чужого майна шляхом зловживання своїм службовим становищем, вчиненого повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 3 ст. 191 КК України.

24.11.2020 ОСОБА_4 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191, ч. З ст. 191 КК України.

У своєму клопотанні слідча зазначає, що саме перебування ОСОБА_4 на посаді в.о. директора ДП «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (35)» - заступника начальника державної установи «Білоцерківська виправна колонія (35)» з виробництва може незаконно вплинути на свідків, які дають покази щодо причетності його до вказаного кримінального правопорушення. Перебуваючи на вказаній посаді, ОСОБА_4 з метою уникнення від кримінальної відповідальності, може здійснювати вплив на осіб, які брали участь в якості понятих під час проведення слідчих, процесуальних дій, тобто покази яких також мають значення у даному кримінальному провадженні.

Крім того, ОСОБА_4 перебуваючи на посаді має доступ до всіх документів, що знаходяться у ДП "Підприємство Державної кримінально- виконавчої служби України (№35)" та може спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Беручи до уваги викладене вище встановлено, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину з ознаками корупції, який вчинено ним під час перебування на посаді в.о. директора ДП «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (35)» - заступника начальника державної установи «Білоцерківська виправна колонія (35)» з виробництва, що унеможливлює виконання ним своїх службових обов`язків на час кримінального провадження, оскільки продовжуючи перебувати на вказаній посаді підозрюваний матиме можливість в подальшому вчиняти злочини, що пов`язані з корупцією. Головним аргументом відсторонення підозрюваного від посади є те, що кримінальне правопорушення (злочин), який інкримінується ОСОБА_4 , пов`язане із виконанням ним своїх службових обов`язків.

У судовому засіданні прокурор подане клопотання підтримала в повному обсязі та просила його задовольнити з викладених у ньому підстав.

Підозрюваний та його захисники заперечували проти задоволення клопотання та вказали що слідчий у клопотанні не навів жодного доказу на підтвердження вказаних обставин.Подане клопотання не містить переконливих підстав для порушення конституційних прав і позбавлення підозрюваного заробітку, оскільки не доведено, щопідозрюваний знищить чи підробить речі і документи, які мають суттєве значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливатиме на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином,а тому у задоволенні клопотання має бути відмовлено.

Заслухавши думки учасників судового процесу, вивчивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Перевіряючи матеріали клопотання слідчим суддею встановлено, щослідчим управлінням ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42020000000001391 від 30.07.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191, ч. 3 ст. 191 за підозрою в.о. директора ДП "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№35)" ОСОБА_4 у привласненні чужого майна шляхом зловживання своїм службовим становищем та у привласненні чужого майна шляхом зловживання своїм службовим становищем, вчиненого повторно, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 3 ст. 191 КК України.

24 листопада 2020 року ОСОБА_4 було вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні вказаних правопорушень.

Згідно з наказом № 713/к від 19.02.2020 на ОСОБА_4 покладені відповідні обов`язки.

Відповідно до положень ст.131 КПК України відсторонення від посади є заходом забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ст. 154 КПК України відсторонення від посади може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину, і незалежно від тяжкості злочину - щодо особи, яка є службовою особою правоохоронного органу.Відсторонення від посади здійснюється на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження на строк не більше двох місяців.

Питання про продовження строку відсторонення особи від посади врегульоване нормою ст.158 КПК України, де зазначено, що строк відсторонення від посади застосовується, якщо прокурор доведе, що: 1) обставини, які стали підставою для відсторонення від посади, продовжують існувати; 2) сторона обвинувачення не мала можливості забезпечити досягнення цілей, заради яких було здійснено відсторонення від посади, іншими способами протягом дії попередньої ухвали.

Для застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження слідчий, прокурор зобов`язані довести наявність достатніх підстав вважати, що такий захід є необхідним для припинення кримінального правопорушення, припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного, обвинуваченого, який, перебуваючи на посаді, може знищити чи підробити речі і документи, що мають значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Згідност.43 Конституції Україникожен громадянин має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду діяльності, а також гарантує громадянам захист від незаконного звільнення.

Разом з тим, відсторонення особи від посади, що має тимчасовий характер, не є тотожним із поняттям звільнення з роботи.

При вирішені питання щодо відсторонення від посади, слідчим суддею враховано, що слідчий не довів, що такий захід дійсно необхідний для запобігання протиправній поведінці підозрюваного, як і не довів, що останній, перебуваючи на посаді, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження.

При цьому, розглянувши клопотання в межах питань, які були винесені на його розгляд сторонами кримінального провадження, та перевіривши надані в обґрунтування цих питань докази, з урахуванням вищенаведеного слідчий суддя прийшов до висновку, що на даний час слідчим не доведена наявність достатніх підстав вважати, що відсторонення від посади ОСОБА_4 необхідне для припинення або запобігання протиправній його поведінці, який, на думку сторони обвинувачення, перебуваючи саме на цій посаді, може незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження.

Щодо твердження слідчої про можливість знищення або підробки речей і документів, які мають значення для досудового розслідування.

Судом встановлено, що ухвалою від 10 вересня 2020 року слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Києва було задоволено клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про тимчасовий доступ до речей і документів в рамках кримінального провадження №42020000000001391 від 30.07.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України.

Відповідно до матеріалів клопотання, а саме протоколу тимчасового доступу до речей і документів (а.с. 49-50) ОСОБА_4 було надано доступ до речей і документів, а від так вбачається, що дану ухвалу було виконано у повній мірі.

Також, доводи слідчого на підтвердження ризиків впливу на свідків містять лише припущення, не ґрунтуються на будь-яких доказах.

Як вбачається із заперечень, наданих захисником ОСОБА_4 , 03 грудня 2020 року ухвалою Слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва було відмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Київській області капітана поліції

ОСОБА_6 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Таким чином, стороною обвинувачення не доведено, що відсторонення підозрюваного від посади є необхідним для належного забезпечення кримінального провадження, дотримання завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України та загальних засад кримінального провадження, передбачених ст.7 КПК України.

Слідчий суддя, суд відмовляє у задоволенні клопотання про відсторонення від посади, якщо слідчий, прокурор не доведе наявність достатніх підстав вважати, що такий захід необхідний для припинення кримінального правопорушення, припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного чи обвинуваченого, який, перебуваючи на посаді, може знищити чи підробити речі і документи, які мають значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (ч. 1 ст. 157 КПК України).

За встановлених в судовому засіданні обставин слідчий суддя вважає за необхідневідмовити в задоволенні клопотання про відсторонення ОСОБА_4 від посади в.о. директора ДП «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (35)» - заступника начальника державної установи «Білоцерківська виправна колонія (35)» з виробництва.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 132, 154-156, 309 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_6 про відсторонення від посади ОСОБА_4 від посади в.о. директора ДП «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (35)» - заступника начальника державної установи «Білоцерківська виправна колонія (35)» з виробництва, у кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42020000000001391 від 30.07.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191, ч.3 ст.191 КК України відмовити.

На ухвалу прокурором, підозрюваним, його захисником протягом 5 днів з дня оголошення може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду.

Повний текст ухвали оголошено 07 грудня 2020 року о 09 годині 00 хвилин.

Слідчий суддя: