ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

07 грудня 2020 року м. Дніпросправа № 215/4008/20

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Бишевської Н.А. (доповідач),

суддів: Добродняк І.Ю., Семененка Я.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження

апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2020 року

у справі №215/4008/20

за позовом ОСОБА_1

до директора Комунального некомерційного підприємства "Криворізька міська поліклініка №3" Криворізької міської ради

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до директора Комунального некомерційного підприємства "Криворізька міська поліклініка №3" Криворізької міської ради, в якому просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність директора комунального некомерційного підприємства , яка виявилася у порушені права позивача на попередження за можливістю страждань і болю, на медичні профілактичні заходи, у не визначеності способу захисту інтересів позивача, правової позиції статті 49 Конституції України, ч. 1 ст. 3, п.7 ст. 4, ст. 6, 10, п. "а", "б" ст.10, ст. 31,32,42, ч.1 ст. 43, ст. 53, п. "а" ст. 78 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров`я" та постановити окрему ухвалу згідно статті 249 КАС України;.

- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка виявилась у порушені права бути присутнім при розгляді заяви (запиту) від 22.05.2020 року;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка виявилась у не винесені за результатами розгляду звернення від 22.05.2020 року вх.421 рішення, постанови, тобто правового акту;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка виявилась у не підкоренні ч.1 ст. 49 Конституції України, п. "д" ст. 6 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров`я" відповідно до звернення позивача від 22.05.2020 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 березня 2020 року відмовлено у відкритті провадження в цій адміністративній справі.

Не погодившись із такою ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду, а справу направити відповідно до територіальної підсудності для подальшого розгляду. В обґрунтування апеляційної скарги вказує на те, що суд першої інстанції відмовляючи у відкритті провадження дійшов безпідставного висновку, що спірні правовідносини не підлягають розгляду у порядку адміністративного судочинства, враховуючи, що предметом позову є бездіяльність відповідача при здійсненні владних управлінських функцій при розгляді заяви позивача, поданої в рамках Закону України «Про звернення громадян» та Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, та зазначає таке:

Відмовляючи у відкритті провадження по справі, суд першої інстанції виходив з того, що вказаний спір не є публічно-правовим та не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки вимоги позивача пов`язані не з управлінською діяльністю відповідача.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Судом встановлено та із матеріалів справи слідує, що 22.05.2020 року позивач звернувся до директора Комунального некомерційного підприємства "Криворізька міська поліклініка №3" Криворізької міської ради із заявою, що стосується проведення клінічних досліджень стану здоров`я позивача, надання певних документів і інформації, листка непрацездатності.

Предметом спору у справі є протиправна, на думку позивача, бездіяльність відповідача щодо розгляду вказаної заяви.

Відповідно п. 1 ч.1 ст.170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Публічно-правовий спір, це спір у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи (п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України).

Відповідно положень ч.ч. 1-2 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

Із правового аналізу вказаних норм вбачається, що позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб`єкт владних повноважень" позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

Таким чином, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції і який виник у зв`язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб`єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.

Таким чином, як справу адміністративної юрисдикції розуміють переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є суб`єкт, що здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Тобто справою адміністративної юрисдикції є спір, який виник між двома (кількома) конкретними суб`єктами правовідносин, у яких хоча б один з них законодавчо уповноважений приймати рішення, надсилати приписи, давати вказівки, обов`язкові до виконання іншими учасниками правовідносин.

Так, відповідачем у справі є директор Комунального некомерційного підприємства "Криворізька міська поліклініка №3" Криворізької міської ради, а предметом спору є фактично нерозгляд звернення позивача від 22.05.2020 року вх. 421, що стосується проведення клінічних досліджень стану здоров`я позивача, надання певних документів і інформації, листка непрацездатності.

Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що указаний спір не є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки відповідач не є суб`єктом владних повноважень у спірних правовідносинах стосовно розгляду звернення позивача від 22.05.2020 вх.421 та відповідно між сторонами не виник саме публічно-правовий спір.

При цьому суд першої інстанції вірно зазначив, що відносини, які склалися між сторонами, виникли з приводу розгляду звернення громадянина комунальним некомерційним підприємством. У таких відносинах відповідач не реалізує владних управлінських функцій.

Оскільки відповідач в спірних правовідносинах не здійснює владних управлінських функцій, то й спір у цій справі не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів.

За даних обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги позивача висновків суду не спростовують, тому оскаржена ухвала суду першої інстанції скасуванню не підлягає.

На підставі викладеного, Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2020 року у справі №215/4008/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає відповідно до ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий - суддя Н.А. Бишевська

суддя І.Ю. Добродняк

суддя Я.В. Семененко