Дата документу 02.12.2020 Справа № 335/12332/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 335/12332/19 Головуючий у 1-й інстанції: Апаллонова Ю.В.

Провадження №22-ц/807/3050/20 Суддя-доповідач: Подліянова Г.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2020 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого, судді-доповідача суддів: за участю секретаря Подліянової Г.С., Гончар М.С., Маловічко С.В., Путій Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуКомунального підприємства«Запоріжремсервіс Запорізькоїміської ради на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 13 серпня 2020 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Комунального підприємства «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, -

В С Т А Н О В И В:

В листопаді 2019 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Комунальне підприємство «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири.

Свої позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 обґрунтовують тим, що вони є власниками квартири АДРЕСА_1 . ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_2 , що розташована поверхом вище квартири позивачів.

24 серпня 2019 року відбулося залиття належній на праві власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 вищевказаної квартири. Цього ж дня вони звернулись до контакт центру 1580 Комунального підприємства «Центр управління інформаційними технологіями» з відповідним повідомленням, яке було зареєстроване за № 464492. Вказане звернення було передано на Комунальне підприємство «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради, як обслуговуючу організацію.

27 серпня 2019 року за фактом залиття квартири комісією КП «Запоріжремсервіс» ЗМР було складено акт б/н, відповідно, до якого причиною затоплення квартири АДРЕСА_1 стала виявлена при обстеженні у квартирі АДРЕСА_3 ванна, заповнена каналізаційними стоками з подальшим їх розповсюдженням по підлозі ванної кімнати та кухні.

Відповідно до складеного акту, майну ОСОБА_1 , ОСОБА_2 завдано наступну шкоду: вологі сліди залиття на загальною площею 0,8 м2 у кухні на стелі, виконаної з підвісного гіпсокартону;мокрі сліди залиття на стінах загальною площею 6,5 м2 з відшаруванням шпалер на площі 4 м2; деформація дерев`яних дверей на балкон до 1,3 мм; |деформація дерев`яних дверей до кухні до 2 мм; мокрі сліди залиття антресолі на стелі площею 1,7 м2.

Залиття квартири ОСОБА_1 , ОСОБА_2 відбувається вже не вперше, що підтверджується листом № 144/КЦ від 28 серпня 2019 року з контакт центру Комунального підприємства «Центр управління інформаційними технологіями».

З метою визначення розміру матеріального збитку завданого власникам майна, ОСОБА_2 звернувся до Запорізької товарної біржі «Гілея» для проведення відповідної оцінки. Вартість проведення оцінки відповідно до договору № 16/09-2019 від 16 вересня 2019 року склала 3 500,00 грн та була ним повністю сплачена відповідно до квитанції б/н від 16 вересня 2019 року.

04 жовтня 2019 року оцінювачем ЗТБ «Гілея» ОСОБА_4 проведено оцінку об`єкта нерухомого майна, якою встановлено, що розмір майнового матеріального збитку, завданого внаслідок затоплення квартири з верхнього поверху склав 30 521 гривня 00 копійок.

Таким чином, загальний розмір матеріальної шкоди з урахуванням даних, зазначених у висновку експерта та вартості проведення оцінки складає 34 021 гривня 00 копійок.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 25 лютого 2020 року задоволено клопотання представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , адвоката Денисенко Т.М. та залучено до участі у справі в якості співвідповідача Комунальне підприємство «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради. Виключено Комунальне підприємство «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради з кола третіх осіб. (т.2 а.с. 16-17).

Неправомірними діями ОСОБА_3 , Комунального підприємства «Запоріжремсервіс» позивачам завдано моральної шкоди, яка виразилась у негативних емоціях та переживаннях з приводу пошкодження майна та неможливості нормального користування ним, порушення звичного способу життя, необхідності докладання додаткових зусиль для його нормалізації.

Із урахуванням уточнених позовних вимог від 13 серпня 2020 року, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 просили суд:

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_3 , Комунального підприємства «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 20260,50 грн, з них 15260,50 грн. матеріальна шкода, 5000 грн моральна шкода.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_3 , Комунального підприємства «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду 23760,50 грн, з них 15260,50 грн матеріальна шкода, 3500,00 грн витрати на проведення оцінки майнового матеріального збитку, 5000 грн моральна шкода.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 13 серпня 2020 року позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Комунального підприємства «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, задоволено частково.

Стягнуто з Комунального підприємства «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради на користь ОСОБА_1 у відшкодування матеріальних збитків, завданих залиттям квартири - 15260,50 грн, у відшкодування моральної шкоди 2000,00 грн, витрати по сплаті судового збору у розмірі 768,40 грн, а всього стягнути 18028,90 грн.

Стягнуто з Комунального підприємства «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради на користь ОСОБА_2 у відшкодування матеріальних збитків, завданих залиттям квартири - 15260,50 грн, у відшкодування моральної шкоди 2000,00 грн, витрати на проведення оцінки збитків - 3500,00 грн, витрати по сплаті судового збору у розмірі 768,40 грн, а всього стягнуто 21528,90 грн.

В задоволенні позовних вимог до ОСОБА_3 відмовлено.

Не погоджуючисьз рішенням суду першої інстанції, Комунальне підприємство «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, порушення судом норм процесуального права та неправильне затосування норм матеріального права, просило рішення Орджонікідзевського районногосуду м.Запоріжжя від 13серпня 2020року скасувати та направити вказану справу на новий розгляд до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що в судове засідання 13 серпня 2020 року не було допущено представника КП «Запоріжремсервіс» ЗМР, який знаходився в приміщені суду та його не викликали до зали судового засідання. Судом першої інстанції не вирішено питання про виклик свідка, про якого завляв представник КП «Запоріжремсервіс» ЗМР. Крім того, судом першої інстанції не було взято до уваги, що КП «Запоріжремсервіс» ЗМР є лише управителем будинку за адресою: АДРЕСА_4 , а безпосереднім балансоутримувачем вказаного будинку є КП «Наше місто», а власником є Запорізька міська рада, яких не було залучено до участі у справі.

Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , адвокат Денисенко Т.М., представник ОСОБА_3 , адвокат Нємна Т.І., зазначають, що під час розгляду справи судом першої інстанції надано належну правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами у справі, з`ясовано їх правову природу та як наслідок ухвалено обгрунтоване та законне рішення, а доводи апеляційної скарги є безпідставними та необгрунтованими. В зв`язку з наведеним, просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Комунальне підприємство «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення за трек-номером: 6900615770895 (т. 2 а.с. т. 2 а.с. 197 ) до апеляційного суду не з`явилося, про причини неявки суд не повідомило, будь яких клопотань про відкладення розгляду справи на адресу апеляційного суду не надходило.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Зважаючи навказане,колегія увідповідності доположень ч.2ст.372ЦПК Україниздійснила апеляційнийрозгляд увідсутності КП «Запоріжремсервіс» ЗМРповідомленого належним чином про дату, час і місце розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача,поясненняучасників апеляційногорозгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Згідно з ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частини першої, другої та п`ятої статті 263ЦПКУкраїни судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судове рішення зазначеним вимогам відповідає.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що залиття квартири ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , сталося внаслідок винних дій (протиправної бездіяльності), а саме неналежного стану внутрішньобудинкових мереж в будинку, технічне обслуговування якого було покладено на КП «Запоріжремсервіс`ЗМР, які не довели відсутність своєї вини у заподіянні шкоди майну ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

Крім того, враховуючи характер правопорушення, глибину моральних страждань та переживань позивачів у зв`язку з пошкодженням квартири та побутового майна, їх нормальні життєві умови та життєві умови членів сім`ї було порушено, суд виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, вважає, що є достатньою для відшкодування моральної шкоди, яку позивачі отримали внаслідок залиття квартири є сума 2000,00 грн на користь кожного з них.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується, оскільки вони відповідають вимогам закону і фактичним обставинам справи.

Згідно із ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 4ЦПКУкраїни передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно вимог ст. 15ЦКУкраїни кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Судом встановлено, що згідно до Договору купівлі-продажу від 23 листопада 2011 року та технічного паспорту на квартиру, витягу з Державного реєстру правочинів, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є власниками квартири АДРЕСА_1 , кожному належить по Ѕ частини вказаної квартири. (т.1 а.с.18-26).

ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_2 , що розташована поверхом вище квартири ОСОБА_1 , ОСОБА_2

24 серпня 2019 року відбулося залиття належній на праві власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 квартири АДРЕСА_1 .

24 серпня 2019 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до контакт центру 1580 Комунального підприємства «Центр управління інформаційними технологіями» з відповідним повідомленням, яке було зареєстроване за № 464492.

Вказане звернення було передано на Комунальне підприємство «Запоріжремсервіс» ЗМР, як обслуговуючій організації.

27 серпня 2019 року за фактом залиття квартири комісією КП «Запоріжремсервіс» ЗМР було складено акт б/н, відповідно, до якого причиною затоплення квартири АДРЕСА_1 стала виявлена при обстеженні у квартирі АДРЕСА_3 ванна, заповнена каналізаційними стоками з подальшим їх розповсюдженням по підлозі ванної кімнати та кухні.Відповідно до складеного акту майну Позивачів завдано наступну шкоду: вологі сліди залиття на загальною площею 0,8 м2 у кухні на стелі, виконаної з підвісного гіпсокартону;мокрі сліди залиття на стінах загальною площею 6,5 м2 з відшаруванням шпалер на площі 4 м2;деформація дерев`яних дверей на балкон до 1,3 мм; деформація дерев`яних дверей до кухні до 2 мм; мокрі сліди залиття антресолі на стелі площею 1,7 м2.

Факт наявних ушкоджень та наслідки залиття також підтверджені фототаблицею, яка додана до матеріалів справи і не заперечується сторонами (т.1 а.с.116-124).

З метою визначення розміру матеріального збитку, завданого власникам майна, ОСОБА_2 звернувся до Запорізької товарної біржі «Гілея» для проведення відповідної оцінки. Вартість проведення оцінки відповідно до договору № 16/09-2019 від 16 вересня 2019 року склала 3 500,00 грн, та була повністю сплачена ОСОБА_2 відповідно до квитанції б/н від 16 вересня 2019 року. 04 жовтня 2019 року оцінювачем ЗТБ «Гілея» ОСОБА_4 проведено оцінку об`єкта нерухомого майна, якою встановлено, що розмір майнового матеріального збитку, завданого внаслідок затоплення квартири з верхнього поверху склав 30 521 гривня 00 копійок (т.1 а.с.42).

Згідно акту складеного працівниками КП «Запоріжремсервіс» ЗМР 27 серпня 2019 року, робітниками аварійної служби (МАС) було прочищено стояковий каналізаційний трубопровід діаметру 50 по квартирам АДРЕСА_5 . При обстеженні у квартирі АДРЕСА_3 виявлена ванна, заповнена каналізаційними стоками з подальшим розповсюдженням по підлозі ванної кімнати та кухні, що призвело до затоплення нижче розташованої квартири АДРЕСА_6 .

Згідно до роздруківки з програми 15-80 заявки №457195 з кв. АДРЕСА_7 надійшло звернення 09 серпня 2019 року наступного змісту: у кухні сильна теча, вже заливає коридор. Прочищено канал. стояк ф100, воду відкрили.( т.1 а.с.14).

Згідно до роздруківки з програми 15-80 заявки №464492 з кв. АДРЕСА_7 надійшло звернення 24 липня 2019 року наступного змісту : тече зі стелі, в перекритті, прочищено канал. стояк ф50. (т.1 а.с.250)

Згідно акту від 19 вересня 2019 року складеного працівниками КП «Запоріжремсервіс» ЗМР під час обстеження 24 серпня 2019 року квартири АДРЕСА_2 було виявлено, у кухні 7м2 спостерігаються вологі сліди залиття та деформації ламінатної дошки по всій площі кухні, спостерігається деформація дверей до 2 мм, коридор 1,88 м2 спостерігаються вологі сліди залиття 1,2м2, без деформації підлоги, ванна кімната спостеріагються вологі сліди залиття 1,2 м., без деформації підлоги. Встановлено, що каналізаційний трубопровід діаметром 50 мм. був засмічений побутовими відходами на рівні першого поверху (квартира позивачів на другому поверсі).

Згідно висновку комісії затоплення квартири АДРЕСА_2 , каналізаційними стоками сталося в результаті засмічення стоякового каналізаційного трубопроводу, розташованого по ванній кімнаті діаметром 50 побутовими відходами, що призвело до витоків каналізаційних стоків через ванну у квартирі ІНФОРМАЦІЯ_1 та затопленню нижче розташованої квартири. Мешканцю квартири ІНФОРМАЦІЯ_1 питання відшкодування збитків рекомендовано вирішити з власниками квартири АДРЕСА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зазначеного будинку. (т.1 а.с.249).

Статтею 179 ЖК Українивстановлено, що користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов`язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.7, 18 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затвердженихпостановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 р. № 45, власник, наймач (орендар) квартири зобов`язаний дотримуватися вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг, пожежної і газової безпеки, санітарних норм і правил; не допускати виконання робіт та інших дій, що викликають псування приміщень, приладів та обладнання будинку, порушують умови проживання громадян.

Власники квартир зобов`язані використовувати приміщення житлових будинків за призначенням, забезпечувати збереження жилих і підсобних приміщень квартир та технічного обладнання будинків, дотримуватися правил пожежної безпеки. При появі несправностей у квартирі вживати заходів до їх усунення власними силами або силами підприємства по обслуговуванню житла.

Загальні підстави цивільно-правової відповідальності за завдану майнову шкоду в деліктних (позадоговірних) відносинах передбачені ч. 1ст. 1166 ЦК України.

Так відповідно до ч. 1ст. 1166 ЦКмайнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 2постанови від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст.76, ч.1,2ст.77, ч.2 ст.78, ч.1 ст.95 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до положень статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлени цим Кодексом. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Сторонами не заперечується факт залиття 24 серпня 2019 року житлового приміщення 1-го поверху квартири АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 , ОСОБА_5 вважають, що винними особами у залитті їх квартири є власник квартири АДРЕСА_2 та Комунальне підприємство «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради, які не виконали належним чином своїх обов`язків щодо належного утримання внутрішньобудинкової системи зливної каналізації в житловому будинку.

Відповідно до п. 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 № 76,у разі аварії чи залиття квартир складається відповідний акт.

Додатком 4 до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій встановлено форму згаданого акта. Тобто факт залиттяквартири тайого наслідківфіксується актомкомісійного обстеженняквартири представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди обслуговує внутрішньобудинкові системи опалення, водопостачання та водовідведення, представника (власника) будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Присутність зацікавлених осіб як від потерпілої, так і від винної сторін є обов`язковою. В акті повинно бути відображено: дата складання акта; прізвища, ініціали та займані посади членів комісії; прізвище, ім`я, по батькові власника, наймача, орендаря, квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; прізвище, ім`я, по батькові власника, наймача, орендаря квартири, з вини якого сталося залиття; адреса квартири, поверх, форма власності;, обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість; висновок комісії щодо встановлення вини особи, яка вчинила залиття.

Акт обов`язково має бути підписаний всіма членами комісії. Відмова від підпису складеного акта присутніми особами від потерпілої сторони та з боку винної не впливає на його чинність: у такому випадку в акті має бути зазначено що згадані особи (прізвище ім`я по батькові) підписувати складений акт відмовилися з тих чи інших причин.

Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій визначено, що з актом про залиття повинні бути ознайомлені мешканці відповідних квартир шляхом його підписання, що дає змогу майбутньому відповідачу включити до акту свої пояснення. Такі пояснення, заперечення, доповнення може внести до акту обстеження і потерпіла особа, зокрема, щодо обсягів залиття.

Отже, законодавством чітко визначено, що факт залиття, його причина та обсяг пошкоджень мають фіксуватись у складеному Акті комісійного обстеження приміщення, у якому відбулось залиття. Саме такий Акт і є відповідним (належним, допустимим, достовірним) доказом, на підставі якого відбувається розрахунок матеріальної шкоди вартості відновлювального ремонту.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо невідповідності Актів від 27 серпня 2019 року та від 19 вересня 2019 року вимогам Правил, так як ці акти не містять відомостей про присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної, ім`я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди, тощо.

Вказані акти складено за відсутності заінтересованих осіб, а з огляду на рекомендацію мешканцю квартири АДРЕСА_3 вирішити питання відшкодування збитків з власниками квартир АДРЕСА_9 та вказівки у цих актах про засмічення саме каналізаційними стоками, що виникло не у квартирі ОСОБА_3 , яка мешкає на другому поверсі, а на рівні першого поверху, тому обгрунтовано не прийняті судом першої інстанції до уваги, як належний доказ вини ОСОБА_3 у залитті квартири позивачів.

У зв`язку з тим, що залиття квартири сталося у зв`язку з засміченням загального каналізаційного трубопроводу зливної каналізації на рівні першого поверху, внутрішньобудинкової системи, тобто причиною залиття став технічно незадовільний стан загального каналізаційного стояку в будинку внаслідок його засмічення, каналізаційні стоки набралися в ванну мешканця квартири АДРЕСА_3 і затопили як зазначену квартиру так і квартиру АДРЕСА_10 , яка належить позивачам, тому підстав для покладення на ОСОБА_3 відповідальності за шкоду, завдану позивачу засміченням загального каналізаційного трубопроводу, яка відноситься до внутрішньобудинкової загальної мережі, яку обслуговує КП «Запоріжремсервіс» Запорізької міської та здійснює утримання будинку, відсутні.

Відповідно до частин першої та другої статті 22ЦКУкраїни особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Правовідносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг регулюються Законом України«Про житлово-комунальніпослуги» ( далі - Закон).

Відповідно до ч. ч. 2, 4 ст.19Закону учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

Згідно зі ст.13Закону залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Комунальне підприємство «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради визначено управителем багатоквартирних будинків у м. Запоріжжя за об`єктом конкурсу (група будинків) №3 (Вознесенівський, Заводський та,частково, Дніпровський райони міста) відповідно до Рішення Виконавчого комітету Запорізької міської ради №520 від 01 вересня 2018 року.

Вказаним рішенням, прийнятим органом місцевого самоврядування в межах своєї компетенції, визначено статус КП «Запоріжремсервіс» ЗМР як управителя будинків та встановлено обов`язок підприємства розпочати надання послуг з управління з 01 листопада 2017 року.

Додатком 3 Рішення визначено перелік багатоквартирних будинків об`єкту конкурсу з визначення управителя багатоквартирних будинків міста Запоріжжя (група будинків) № НОМЕР_1 та управителем призначено Комунальне підприємство «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради, код ЄДРПОУ 22144952, серед яких будинок 49 по вулиці Незалежної України.

Господарську діяльність з управління житлових будинків та прибудинкових територій підприємство здійснює, у відповідності до Наказу від 15.08.2018 № 219 «Про затвердження Порядку обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води», Постанова Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011р. № 869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житло-комунальні послуги», та іншими нормативно-правовими актами у сфері житлово-комунального господарства.

Порядок обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води визначає механізм обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води багатоквартирного житлового будинку, забезпечення їх належного функціонування, технічного обслуговування та ремонту з метою надійного та безпечного надання споживачам відповідних комунальних послуг. Дія цього Порядку поширюється на управителів або інших осіб, уповноважених співвласниками багатоквартирного будинку на виконання робіт з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води, а також виконавців комунальних послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення у разі укладення з ними споживачами індивідуальних договорів про надання такої послуги з використанням та обслуговуванням внутрішньобудинкових мереж.

Відповідно до вищезазначеного порядку виконання робіт з обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води (усіх разом або окремо конкретної), управитель або виконавець комунальної послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення у разі укладення споживачами з ним індивідуальних договорів про надання такої послуги та обслуговування відповідних внутрішньобудинкових мереж; точка приєднання внутрішньобудинкової системи водовідведення багатоквартирного будинку до житлового (нежитлового) приміщення - трійник на відгалуженні від стояка внутрішньобудинкової системи водовідведення (трійник належить до внутрішньобудинкової системи).

Обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води багатоквартирного будинку (далі - внутрішньобудинкові системи) здійснюється виконавцем та включає комплекс робіт з технічного обслуговування та проведення поточного ремонту внутрішньобудинкових систем від зовнішньої поверхні стіни будинку до точки приєднання житлового (нежитлового) приміщення протягом усього періоду їх експлуатації. Обслуговування систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води в межах житлового (нежитлового) приміщення від точки приєднання здійснюється його власником (співвласниками).

Виконавець забезпечує функціонування та підтримку в робочому стані елементів внутрішньобудинкових систем відповідно до заданих параметрів і режимів роботи.

Технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку складається з комплексу робіт, спрямованих на підтримку справності елементів системи чи заданих параметрів та режимів роботи обладнання внутрішньобудинкових систем за допомогою огляду, налагодження, регулювання і випробування систем, заміни швидкозношуваних елементів, заправки витратними матеріалами, змащення тощо.

Поточний ремонт внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку складається з комплексу робіт, що спрямовані на систематичне та своєчасне підтримання експлуатаційних якостей інженерного обладнання. Поточний ремонт має проводитися з періодичністю, що забезпечує ефективну експлуатацію в періодах між капітальним ремонтом.

Відповідно до пункту 2 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76(далі - Правила), технічне обслуговування жилих будинків - це комплекс робіт, спрямованих на підтримку справності елементів будівель чи заданих параметрів та режимів робот технічного обладнання. Система технічного обслуговування жилих будинків повинна забезпечувати безпечне та безперебійне функціонування будинків, інженерних мереж та обладнання протягом установленого терміну служби будинку. Технічне обслуговування жилих будинків включає роботи з контролю за його станом, забезпечення справності, працездатності, наладки і регулювання інженерних систем тощо. Контроль за технічним станом здійснюється шляхом впровадження системи технічного огляду жилих будинків

Система технічного огляду жилих будинків включає проведення планових та позапланових оглядів (пункт 2.1 Правил).

Відповідно до підпунктів 5, 10 пункту 32 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженимипостановою КабінетуМіністрів Українивід 21липня 2005року №630 (далі - Правила № 630), виконавець зобов`язаний проводити два рази на рік перевірку стану внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку із складенням відповідного акта, утримувати внутрішньобудинкові мережі у належному технічному стані, здійснювати їх технічне обслуговування та ремонт.

Згідно до п. 5.3.4.Правил під час обслуговування системи водопроводу і каналізації необхідно: регулярно проводити огляд санітарно-технічного устаткування, водопровідно-каналізаційних систем та будинкових засобів обліку та регулювання води на них, контролюючи промерзання трубопроводів, витік води та ін.; здійснювати не рідше одного разу на рік профілактичне обслуговування запірної арматури (з прогонкою вентилів кранів), прочищення дворової та не рідше двох разів у рік будинкової каналізаційної мережі; вчасно виконувати роботи з ремонту внутрішньобудинкових водопровідно-каналізаційних систем зазаявками мешканців; при необхідності заміняти прокладки водопровідних кранів та ремонтувати зливні бачки; усувати засмічення в системі.

Згідно з п. 1, 4, 6, 9 ч. 2 ст.8Закону України«Про житлово-комунальні послуги» виконавець комунальної послуги зобов`язаний забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, у тому числі шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів; своєчасно проводити підготовку об`єктів житлово-комунального господарства до експлуатації в осінньо-зимовий період; вживати заходів до ліквідації аварій, усунення порушень якості послуг у строки, встановлені законодавством; своєчасно та власним коштом проводити роботи з усунення виявлених неполадок, пов`язаних з наданням комунальних послуг, що виникли з його вини.

Аналіз зазначених норм права свідчить про те, що виконавець зобов`язаний здійснювати усі необхідні дії для забезпечення справності елементів будівлі, безперебійне функціонування будинків, інженерних мереж та обладнання протягом установленого терміну служби будинку, контроль за технічним станом, забезпечити належні експлуатацію та утримання майна, проведення капітального і поточного ремонтів.

Отже, саме на виконавця - суб`єкта господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу, покладається обов`язок утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування житлового будинку.

Під час надання послуги з управління управитель забезпечує виконання робіт та послуг з утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території, що входять до кошторису витрат на утримання будинку та прибудинкової території (далі - кошторис), з урахуванням обов`язкового переліку робіт та послуг, що затверджується Мінрегіоном.(п. 9 Правил надання послуги з управління багатоквартирним будинком» затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 05.09.2018 № 712).

Згідно п. 1 «Обов`язкового переліку робіт (послуг), витрати на які включаються до складу витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території», затвердженого наказом Мінрегіону України від 27.07.2018 № 190, обов`язковим є технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем: водопостачання; водовідведення; теплопостачання; гарячого постачання; зливової каналізації; електропостачання; газопостачання.

Згідно розрахунку вартості послуги з управління та утримання багатоквартиним будинком за адресою: АДРЕСА_4 (т.2 а.с. 26,27) до вартості послуги включено у тому числі і технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем: у тому числі і водовідведення, зливної каналізації, тобто КП «Запоріжремсервіс» ЗМР є виконавцем послуг для споживача. Згідно наданих рахунків про сплату, долучених відповідачем, вартість цієї послуги включено у вартість послуг по утриманню будинку. (т.2 а.с. 29).

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що управитель зобов`язаний здійснювати всі необхідні дії для забезпечення справності елементів будівлі, безперебійне функціонування будинків, інженерних мереж та обладнання протягом установленого терміну служби будинку, контроль за технічним станом, забезпечити належні експлуатацію та утримання майна, проведення капітального і поточного ремонтів.

Отже, саме на виконавця - суб`єкта господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу, покладається обов`язок утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування житлового будинку.

За таких обставин, оскільки судом встановлено, що будинок, в якому розташована квартира ОСОБА_1 , ОСОБА_2 перебуває у КП «Запоріжремсервіс» ЗМР на обслуговуванні, який як виконавець послуги несе відповідальність за утримання внутрішньо будинкових мереж в належному технічному стані, за здійснення технічного обслуговування та ремонт, за вживання своєчасних заходів до ліквідації аварійних ситуацій, та на момент залиття квартири позивачів здійснювало обслуговування даного будинку, а у зв`язку з неналежним обслуговуванням загального каналізаційного трубопроводу зливної каналізації, внутрішньобудинкової системи сталося залиття квартири внаслідок винних дій (протиправної бездіяльності), а саме неналежного стану внутрішньобудинкових мереж в будинку, технічне обслуговування якого було покладено на КП «Запоріжремсервіс» ЗМР.

Судом першої інстанції також враховано, що як позивачі так і відповідач неодноразово зверталися до управителя із заявками, остання датована 12.01.2020 року, що піднімаються каналізаційні стоки по ванній, прочищено стояк ф50мм, що також свідчить по незадовільний стан загального каналізаційного стояку в будинку.

Суд першої інстанції, установивши, що залиття квартири сталося саме через неналежний технічний стан внутрішньо будинкових мереж, відповідальність за утримання яких покладено на КП «Запоріжремсервіс» ЗМР, дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача на користь позивачів матеріальної шкоди, пов`язаної з залиттям квартири.

Стосовно позовних вимог про стягнення завданої моральної шкоди, колегія суддів зазначає наступне.

Право особи на відшкодування моральної шкоди, перш за все, гарантується Конституцією України (ст. 32, 56, 62).

Частина перша статті 1167Цивільного кодексуУкраїни встановлює, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до статті 23ЦКУкраїни особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

У пункті 3 постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від31березня 1995року №4"Просудову практикув справахпро відшкодуванняморальної (немайнової)шкоди" роз`яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до п. 5 Постанови ПленумуВерховного судуУкраїни №4від 31.03.1995 «Просудову практикув справахпро відшкодуванняморальної (немайнової)шкоди» обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Відповідно до п. 9 Постанови розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Разом з тим, моральну шкоду, зважаючи на її сутність, не можна відшкодувати у повному обсязі, оскільки не має (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю. Зважаючи на це, будь-яка компенсація моральної шкоди не є (і не може бути) адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.

Європейський суд з прав людини зауважив, що оцінка моральної шкоди за своїм характером є складним процесом, крім випадків, коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, § 62, ЄСПЛ від 12 липня 2007 року).

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що висновок суду про наявність правових підстав для відшкодування моральної шкоди Комунальним підприємством «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є обґрунтованим, визначеним з урахуваннямобставин прияких булоспричинено моральнушкоду,характеру таобсягу фізичних,душевних,психічних страждань. Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції, з урахуванням принципу розумності, виваженості та справедливості, обґрунтовано присудив позивачам відшкодування моральної шкоди у розмірі по 2 000 грн кожному.

З оглядуна вищезазначене,суд першоїінстанції,встановивши фактичніобставини справи,які маютьістотне значеннядля їївирішення,дослідивши наданісторонами доказиу їхсукупності і надавши їм належну оцінку, правильно визначився із характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню,зробив обґрунтований висновок, що наявні підстави для стягнення з КП «Запоріжремсервіс» ЗМР на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири.

Доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно установлення обставин справи, зводяться до переоцінки доказів. Наведені у апеляційній скарзі доводи про те, що Комунальне підприємство « Запоріжремсервіс» є тільки управителем будинку розташованого за адресою АДРЕСА_4 , а тому не може нести відповідальність за неналежний стан внутрішньобудинковихмереж вбудинку незаслуговують наувагу,оскільки зводятьсядо незгодиз висновкамисуду першої інстанційстосовно установленняобставин справи,зводяться допереоцінки доказів.Наведені уапеляційній скарзі доводибули предметомдослідження всуді першоїінстанції інстанції із наданнямвідповідної правовоїоцінки всімфактичним обставинамсправи,яка ґрунтуєтьсяна вимогахчинного законодавства,і зякою погоджуєтьсясуд апеляційноїінстанції.

Доводи апеляційної скарги на начебто недопущення представника КП «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради у судове засідання, що відбулося 13.08.2020 року не заслуговують на увагу, оскільки з матеріалів справи вбачається, що останній був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи ( т. 2 а.с. 123). З протоколу судового засідання від 13.08.2020 року вбачається, що судове засідання було розпочато у 09.02.43.00 годині, проте в залі судового засідання представника КП «Запоріжремсервіс» не було, тому розгляд справи відбувся за відсутності останнього ( т. 2 а.с.128-131).

Доводи апеляційної скарги щодо залишення без розгляду клопотання про виклик свідків не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до положень статті 91 ЦПК України, виклик свідків здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідків зазначаються його ім`я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити.Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання.

Водночас, матеріали справи не містять клопотання скаржника про виклик свідка, оформленого належним чином, та у строки, визначені чинним законодавством.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6Конвенціїпрозахист правлюдиниіосновоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Оскільки доводи апеляційної скарги не свідчать про порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, що вплинули на правильність по суті та законність оскаржуваного судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржене рішення - без змін.

З огляду на те, що суд апеляційної інстанції судове рішення не змінює та не ухвалює нове рішення підстави для розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, відсутні.

Керуючись ст. ст.367, 368, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства « Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради залишити без задоволення.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 13 серпня 2020 року у цій справі залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повна постанова складена 04 грудня 2020 року.

Головуючий суддя СуддяСуддяПодліянова Г.С.Гончар М.С.Маловічко С.В.