ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/9264/20

провадження № 2/753/6207/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" листопада 2020 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Лужецької О.Р.,

при секретарі - Григораш Н.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про повернення грошових коштів

ВСТАНОВИВ:

У червні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до відповідача, фізичної особи-підприємця фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про повернення грошових коштів. Свої вимоги позивач мотивував тим, що 20.05.2020 року придбав для своєї матері у фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 прилад вимірювання артеріального тиску напівавтоматичний танометр АТLD-2 серійний номер А20181000206743, сплативши відповідачу 780 грн. Зазначає, що після поверхневого огляду з`ясувалось, що розміри приладу (манжетів) не підходять для його матері, після чого звернувся до відповідача із проханням про обмін товару на аналогічний потрібного розміру, на що отримав відмову. Вказує, що звернувся до відповідача із заявою про повернення сплачених за прилад коштів в розмірі 780 грн., однак остання відмовила в поверненні коштів, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь 780 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 9 600 грн.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 24.06.2020 р. відкрито провадження у даній справі та постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В судове засідання позивач не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, про час та місце слухання справи повідомлялась належним чином, подала відзив на позовну заяву, в якому просила розглядати справу без її участі.

У відзиві на позовну заяву відповідач, заперечувала щодо задоволення позову, посилаючись на те, що згідно з Переліком товарів належної якості, що не підлягають обміну (поверненню), затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 172 від 19.03.1994 року та наказом Міністерства охорони здоров`я № 393 від 04.08.2005 року «Про затвердження Переліку медичних виробів, що підлягають державній реєстрації (перереєстрації) в Україні» даний прилад відноситься до переліку товарів належної якості, які не підлягають обміну.

Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 20.05.2020 року позивач придбав у фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 в аптеці по АДРЕСА_1 , прилад вимірювання артеріального тиску - танометр АТLD-2 цифровий напівавтоматичний, серійний номер А20181000206743, сплативши відповідачу ціну за даний прилад 780 грн., що підтверджується фіскальним чеком від 20.05.2020 р. (а.с.6)

На обґрунтування своїх вимог, позивач вказав, що прилад придбав для своєї матері та після його поверхневого огляду виявив, що розміри приладу (манжетів) не підходять для його матері, після чого звернувся до відповідача із проханням про обмін товару на аналогічний потрібного розміру, на що отримав відмову.

21.05.2020 р. ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою, в якій просить прийняти прилад вимірювання артеріального тиску - танометр АТLD-2 цифровий напівавтоматичний, серійний номер А20181000206743 та повернути сплачені за товар кошти в сумі 780 грн. (а.с.8)

23.05.2020 р. відповідач письмово повідомила позивача, що даний прилад є виробом медичного призначення, який поверненню обміну не підлягає.

Відповідно ст. 674 ЦК України відповідність товару вимогам законодавства підтверджується способом та в порядку, встановленими законом та іншими нормативно-правовими актами.

Заперечуючи проти позову, відповідач посилається на те, що вимірювач тиску не підлягає обмінута поверненню, оскільки відповідно до наказу Міністерства охорони здоров`я № 393 від 04.08.2005 року вимірювач артеріального тиску віднесений до виробів медичного призначення, які згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 172 від 19.03.1994 року не підлягають обміну у випадку їх належної якості.

Однак, суд не погоджується с такими твердженнями відповідача, оскільки наказ Міністерства охорони здоров`я № 393 від 04.08.2005 року «Про затвердження Переліку медичних виробів, що підлягають державній реєстрації (перереєстрації) в Україні» втратив чинність на підставі наказу Міністерства охорони здоров`я № 384 від 06.05.2010 року, який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 20.05.2010 року за № 338/17633.

Згідно Переліку товарів належної якості, що не підлягають обміну (поверненню), затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 172 від 19.03.1994 року не підлягають обміну продовольчі товари, лікарські препарати та засоби, предмети сангігієни. Вимірювач же артеріального тиску у даному Переліку відсутній.

Згідно зі ст. 9 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право обміняти непродовольчий товар належної якості на аналогічний у продавця, в якого він був придбаний, якщо товар не задовольнив його за формою, габаритами, фасоном, кольором, розміром або з інших причин не може бути ним використаний за призначенням. Споживач має право на обмін товару належної якості протягом чотирнадцяти днів, не рахуючи дня купівлі, якщо триваліший строк не оголошений продавцем. Обмін товару належної якості провадиться, якщо він не використовувався і якщо збережено його товарний вигляд, споживчі властивості, пломби, ярлики, а також розрахунковий документ, виданий споживачеві разом з проданим товаром, або відтворений на дисплеї програмного реєстратора розрахункових операцій (дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій) QR-код, що дає змогу споживачеві здійснювати його зчитування та ідентифікацію з розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому містяться, або надісланий електронний розрахунковий документ на наданий споживачем абонентський номер чи адресу електронної пошти. Перелік товарів, що не підлягають обміну (поверненню) з підстав, зазначених у цій статті, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Якщо на момент обміну аналогічного товару немає у продажу, споживач має право або придбати будь-які інші товари з наявного асортименту з відповідним перерахуванням вартості, або розірвати договір та одержати назад гроші у розмірі вартості повернутого товару, або здійснити обмін товару на аналогічний при першому ж надходженні відповідного товару в продаж. Продавець зобов`язаний у день надходження товару в продаж повідомити про це споживача, який вимагає обміну товару (ч.2 ст. 9 Закону України «Про захист прав споживачів») .

При розірванні договору купівлі-продажу розрахунки із споживачем провадяться виходячи з вартості товару на час його купівлі. Гроші, сплачені за товар, повертаються споживачеві у день розірвання договору, а в разі неможливості повернути гроші у день розірвання договору - в інший строк за домовленістю сторін, але не пізніше ніж протягом семи днів (ч.3 ст. 9 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Будь-яких доказів про те, що при зверненні позивача із заявою про повернення товару, даний товар ним використовувався або не було збережено його товарний вигляд чи споживчі властивості відповідач не надав та на дані обставини відмови у прийнятті товару не посилався.

Оскільки вимірювач артеріального тиску не включено до Переліку товарів належної якості, що не підлягають обміну (поверненню), а позивач звернувся із заявою про повернення приладу протягом 14 днів від дня придбання товару законних підстав для відмови у прийнятті товару відповідач не мав.

Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За таких обставин позовні вимоги про стягнення сплачених за товар коштів в розмірі 780 грн. після повернення товару продавцю є законними та обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу, суд дійшов до наступного.

Як вбачається із матеріалів позову, позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 9 600 грн.

У відзиві на позовну заяву відповідач заперечувала щодо стягнення з неї витрат на професійну правничу допомогу в сумі 9 600 грн., оскільки дані витрати є неспівмірними із складністю справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами першою-шостою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

На підтвердження понесених витрат на отримання професійної правничої допомоги до суду надано копію договору про надання правничої допомоги від 10.06.2020 р., відомість обліку окремих видів правничої допомоги по договору про надання правничої допомоги від 10.06.2020 р., квитанцію №932173 від 10.06.2020 р. на суму 9 600 грн. (а.с. 6,9,11).

Із наданої відомості обліку окремих видів правничої допомоги по договору про надання правничої допомоги від 10.06.2020 р. вбачається, що адвокатом Скрипачовим В.В. на надання професійної правничої допомоги було витрачено 6 год. часу, з яких витрачено:

0,5 год. - опрацювання правової позиції, вартість 800 грн.;

0,5 год. - складання висновку правового аналізу, вартість 800 грн.;

2 год. - складання позову, вартість 3 200 грн.;

0,5 год. - формування позовної заяви, вартість 800 грн.;

0,5 год. - підготовка до судового засідання, вартість 800 грн.;

2 год. - участь у судовому засіданні, 3 200 грн.

Разом з тим, суд вважає, що вказаний розрахунок витрат на правничу допомогу не узгоджується із наявними в матеріалах справи доказами.

Зокрема із матеріалів справи вбачається, що адвокат Скрипачов В.В. не брав участь в жодному судовому засіданні у справі.

Визначаючи час на надання вищенаведених послуг та видів правничої допомоги, суд виходить із наявності у адвоката повної вищої юридичної освіти, стажу роботи в галузі права, у зв`язку з чим такі дії не вимагали значного обсягу юридичної і технічної роботи.

Таким чином документально підтвердженими є витрати на правничу допомогу у розмірі 3 000 грн.

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Саме такий висновок випливає з правової позиції ВС/КГС у справі №922/1163/18 від 06.03.2019 р.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

Вищевказане в повній мірі відповідає правовій позиції ВС/КГС викладеній в додатковій постанові від 24.01.2019 р. у справі №922/15944/17.

Враховуючи викладене,а також те, що заявлені позивачем витрати у сумі 9 600 грн. є неспівмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді, затраченим ним часом на надання правничої допомоги, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а також те, що їх стягнення з відповідача становить надмірний тягар для нього, що суперечить принципу розподілу таких витрат, суд дійшов висновку про стягнення з ФОП ОСОБА_2 на користь позивача 3 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Розподіл судових витрат здійснити відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Керуючись Законом України «Про захист прав споживачів» , ст.ст. 10, 12, 81, 141, 265, 268, ЦПК України

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про повернення грошових коштів - задовольнити.

Стягнути із фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ) грошові кошти в сумі 780 грн.

Стягнути із фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3 000 грн.

Стягнути із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь держави судовий збір у розмірі 840 грн. 80 коп.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СУДДЯ О.Р. ЛУЖЕЦЬКА