Справа №173/1966/20

Провадження №2/173/947/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2020 р. Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

В складі: головуючого - судді Петрюк Т.М.

При секретареві - Демяненко С.І.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами спрощеного провадження, в місті Верхньодніпровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Верхньодніпровського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), про зняття арешту з майна -

ВСТАНОВИВ:

04.11.2020 року до суду звернулася позивач ОСОБА_1 , з позовом про зняття арешту з майна, до відповідача Верхньодніпровського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро)

Ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 05.11.2020 року відкрите провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного провадження без виклику сторін на 01.12.2020 року.

Відповідачем відзив на позовну заяву не наданий.

Фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось відповідно до положень ст. 247 ЦПК України.

- Згідно заявлених позовних вимог за поданою позовною заявою позивач просить скасувати арешт з належного їй нерухомого майна - квартири АДРЕСА_2 . Реєстраційний номер 8039343, зареєстроване 08.10.2008 року за № 8039343 реєстратором: Дніпроптеровська філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України; підстава обтяження: постанова про арешт майна б/н 08.10.2008 року ВДВС Верхньодніпровського РУЮ, об`єкт обтяження: квартира, адреса: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне: на початку жовтня 2020 року у неї виникла необхідність розпорядитись належним їй на праві власності майном, а тому вона звернулась до державного нотаріуса Верхньодніпровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Малашової Г.В., та надала необхідні документи. Але їй було відмовлено в зв`язку з тим, що на належне їй майно накладений арешт, що підтверджується інформацією з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна:

- Реєстраційний номер обтяження: 8039343, зареєстроване 08.10.2008 року за № 8039343 реєстратором: Дніпроптеровська філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України; підстава обтяження: постанова про арешт майна б/н 08.10.2008 року ВДВС Верхньодніпровського РУЮ, об`єкт обтяження: квартира, адреса: АДРЕСА_1 .

18.11.1994 року вона розірвала шлюб з ОСОБА_2 , а 30.09.1998 року змінила прізвище ОСОБА_1 на ОСОБА_1 , уклавши шлюб із ОСОБА_5 .

29.10.2020 року вона звернулась із письмовою завою до Верхньодніпровського районного відділу ДВС з проханням зняти арешт з належного їй майна, але їй повідомили, що з технічних причин немає можливості це зробити. У свою чергу, згідно автоматизованої системи виконавчих проваджень, відносно неї немає жодного відкритого виконавчого провадження, що підтверджується довідкою від 30.10.2020 року.

Вона не має можливості розпорядитись власним майном, у зв`язку із накладеним арештом, тому змушена звертатись до суду про зняття арешту з належного їй майна, що й стало підставою звернення до суду.

Справа розглядалась в спрощеному провадженні без виклику сторін.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до вимог ст. 55 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку , встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України.

За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором

При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред`явлений позов, тобто, законодавець пов`язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб`єктивних прав або законних інтересів позивача.

Суд, з`ясувавши зміст позовних вимог, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до таких висновків.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що позивачка є співвласником квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 в розмірі 1/3 частини, що підтверджується копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно та Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

Також судом встановлено, що позивачка 18.11.1994 року вона розірвала шлюб з ОСОБА_2 , а 30.09.1998 року змінила прізвище ОСОБА_1 на ОСОБА_1 , уклавши шлюб із ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу та копією свідоцтва про шлюб.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна встановлено, що на належне позивачці майно накладений арешт: Реєстраційний номер обтяження: 8039343, зареєстроване 08.10.2008 року за № 8039343 реєстратором: Дніпроптеровсь4ка філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України; підстава обтяження: постанова про арешт майна б/н 08.10.2008 року ВДВС Верхньодніпровського РУЮ, об`єкт обтяження: квартира, адреса: АДРЕСА_1 . При цьому власником майна зазначена саме позивачка ОСОБА_1

29.10.2020 року позивачка звернулась із письмовою завою до Верхньодніпровського районного відділу ДВС з проханням зняти арешт з належного їй майна, але їй повідомлено, що з технічних причин немає можливості це зробити.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про виконавче провадження» - Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження» - Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішенн

Відповідно до ст. 40 ЗУ «Про виконавче провадження» - У разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 4, 5 ЗУ «Про виконавче провадження» - Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:

1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;

9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону.

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Відповідно до ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Відповідно до частини першої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Відповідно до ст. 321 ЦК України - право власності є непорушним. ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналась 17 липня 1997 року, відповідно до Закону від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950р. Першого протоколу та протоколів № 2, № 4, № 7 та № 11 до Конвенції» закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи безперешкодно користуватись своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватись і розпоряджатись належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 391 ЦК України - власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядженням своїм майном.

Судом встановлено, що позивач зверталася до відділу державної виконавчої служби з проханням зняти арешт з належного їй на праві власності майна, але їй було відмовлено у знятті арешту.

Доказів того, що позивачка була боржником за виконавчим провадженням суду не надано.

Проте. з відповіді Верхньодніпровського районного ВДВС Південно-Східного міжрайонного управління міністерства юстиції (м. Дніпро) встановлено, що згідно даних автоматизованої системи виконавчих проваджень за результатами пошуку встановлено відсутність відкритих виконавчих проваджень відносно стягнення грошових коштів з ОСОБА_1 .

Виходячи вищевикладеного суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги про зняття арешту з майна, належного позивачу на праві власності, а саме: квартири АДРЕСА_1 .

Понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в сумі 840.80 грн., покласти на позивача

Керуючись ст. 12, 13, 89, 259, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги за позовом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_4 , до Верхньодніпровського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (юридична адреса: 51600 пл. О. Поля, 5 м. Верхньодніпровськ Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 34958992), про зняття арешту з майна - задовольнити.

Зняти арешт з нерухомого майна, належного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_4 , а саме: з квартири АДРЕСА_2 . реєстраційний номер 8039343, зареєстроване 08.10.2008 року за № 8039343 реєстратором: Дніпроптеровсь4ка філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України; підстава обтяження: постанова про арешт майна б/н 08.10.2008 року ВДВС Верхньодніпровського РУЮ, об`єкт обтяження: квартира, адреса: АДРЕСА_1 .

Понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 840 грн., 80 коп., покласти на позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_4 .

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту складання повного тексту рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду .

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення.

Повний текст рішення виготовлений 01.12.2020 року.

Суддя Петрюк Т.М. Направлене до ЄРСР: 04.12.2020 року

Дата набрання законної сили: 01.12.2020 року