ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2020 рокуЛьвівСправа № 380/5654/20 пров. № А/857/12633/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Гудима Л.Я.,

суддів: Довгополова О.М., Святецького В.В.,

за участю секретаря судового засідання: Копанишин Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року, головуючий суддя Сидор Н.Т., ухвалене у м. Львові, повний текст якого складено 02.10.2020 року, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

В липні 2020 року позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ГУПФУ у Львівській області, в якому просила визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 необхідного для призначення пенсії за віком, періоду проживання з чоловіком в місцевостях, де була відсутня можливість їх працевлаштування за спеціальністю в період з 23 травня 1991 року по 25 травня 1993 року та 25 червня 1993 року по 30 вересня 1999 року на підставі довідок № 10, 11, виданих Львівським обласним військовим комісаріатом 16 грудня 2019 року; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 необхідного для призначення пенсії за віком, періоду проживання з чоловіком в місцевостях, де була відсутня можливість її працевлаштування за спеціальністю, з 23 травня 1991 року по 25 травня 1993 року та 25 червня 1993 року по 30 вересня 1999 року на підставі довідок № 10, 11, виданих Львівським обласним військовим комісаріатом 16 грудня 2019 року; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області письмово повідомити ОСОБА_1 про зарахування до страхового стажу необхідного для призначення пенсії за віком, періоду проживання з чоловіком в місцевостях, де була відсутня можливість її працевлаштування за спеціальністю, з 23 травня 1991 року по 25 травня 1993 року та 25 червня 1993 року по 30 вересня 1999 року на підставі довідок № 10, 11, виданих Львівським обласним військовим комісаріатом 16 грудня 2019 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилалася на те, що відповідачем протиправно не зараховано до страхового стажу позивачки необхідного для призначення пенсії за віком, періоду проживання з чоловіком в місцевостях, де була відсутня можливість її працевлаштування за спеціальністю, в період з 23 травня 1991 року по 25 травня 1993 року та з 25 червня 1993 року по 30 вересня 1999 року на підставі довідок № 10, 11, виданих Львівським обласним військовим комісаріатом 16 грудня 2019 року.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року адміністративний позов задоволено частково; визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 необхідного для призначення пенсії за віком, періоду проживання з чоловіком в місцевостях, де була відсутня можливість її працевлаштування за спеціальністю, у період з 23 травня 1991 року по 25 травня 1993 року та з 25 червня 1993 року по 30 вересня 1999 року на підставі довідок № 10, 11, виданих Львівським обласним військовим комісаріатом 16 грудня 2019 року; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 необхідного для призначення пенсії за віком, періоду проживання з чоловіком в місцевостях, де була відсутня можливість її працевлаштування за спеціальністю, з 23 травня 1991 року по 25 травня 1993 року та з 25 червня 1993 року по 30 вересня 1999 року на підставі довідок № 10, 11, виданих Львівським обласним військовим комісаріатом 16 грудня 2019 року; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, ГУПФУ у Львівській області оскаржило його в апеляційному порядку, яке, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що з боку Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області відсутній факт здійснення протиправних дій стосовно позивачки, адже позивачкою фактично не підтверджено відсутність можливості працевлаштування за спеціальністю у період проживання з чоловіком під час проходження ним військової служби, а тому відповідач не має підстав для зарахування спірного періоду до страхового стажу.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав подану апеляційну скаргу, вважає оскаржене рішення суду незаконним та повністю підтримав доводи, зазначені у апеляційній скарзі.

Позивач та його представник заперечили проти апеляційної скарги, вважають оскаржене рішення суду законним та обґрунтованим та просили апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 19 лютого 2020 року позивач звернулась із заявою до Городоцького відділу обслуговування громадян управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про надання відомостей про періоди роботи, які зараховуються до страхового стажу необхідного для призначення пенсії за віком.

Згідно з відповіддю Городоцького відділу обслуговування громадян (сервісний центр) Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 1043-1493/К-02/08-1300/20 від 04.03.2020 року станом на 27 лютого 2020 року страховий стаж позивачки для призначення пенсії за віком складає 26 років 9 місяців 10 днів при необхідному 30 років у 2023 році. При цьому, до відомостей про періоди роботи, які зараховуються до страхового стажу необхідного для призначення пенсії за віком, не враховано період з 23 травня 1991 року по 25 травня 1993 року та 25 червня 1993 року по 30 вересня 1999 року, що вказані у довідках ІНФОРМАЦІЯ_1 від 16 лютого 2019 року №10 та №11.

24 квітня 2020 року на дії та рішення Городоцького відділу обслуговування громадян управління обслуговування громадян позивачка подала скаргу до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області.

У відповідь на звернення позивачки, листом № 3199-3182/К-02/8-1300/20 від 27.05.2020 року Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області повідомлено, що при досягненні 60-річного віку питання щодо права на призначення пенсії за віком у 2023 році буде розглядатись Городоцьким відділом обслуговування громадян, у разі набуття заявником 30-річного стажу.

Вважаючи протиправним не зарахування до страхового стажу необхідного для призначення пенсії за віком, періоду проживання з чоловіком в місцевостях, де була відсутня можливість її працевлаштування за спеціальністю, з 23 травня 1991 року по 25 травня 1993 року та з 25 червня 1993 року по 30 вересня 1999 року на підставі довідок № 10, 11, виданих Львівським обласним військовим комісаріатом 16 грудня 2019 року, ОСОБА_1 звернулася з цим позовом до суду.

Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що наявними у справі матеріалами підтверджується період проживання позивачки з чоловіком в місцевостях, де була відсутня можливість її працевлаштування за спеціальністю з 23 травня 1991 року по 25 травня 1993 року та 25 червня 1993 року по 30 вересня 1999 року, а відповідач дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для прийняття до уваги довідок ІНФОРМАЦІЯ_1 від 16.12.2019 року № 10, 11 про підтвердження такого періоду.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне.

Як встановлено ч. 2 ст. 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Частиною 3 ст. 18 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" встановлено, що дружинам (чоловікам) військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, до загального стажу роботи, необхідного для призначення пенсії за віком зараховується період проживання разом з чоловіком (дружиною) в місцевостях, де не було можливості працевлаштування за спеціальністю, але не більше 10 років.

Відповідно до ч. 3 ст. 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховується також період проживання дружин осіб офіцерського складу, прапорщиків мічманів і військовослужбовців надстрокової служби з чоловіками в місцевостях, де була відсутня можливість їх працевлаштування за спеціальністю, але не більше 10 років.

Так, статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Також, відповідно до п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з п. 13 вказаного Порядку період проживання дружини військовослужбовця з чоловіком у місцевостях, де не було можливості для її працевлаштування за спеціальністю, підтверджується довідками (додаток №4), виданими командирами військових частин, військових навчальних закладів на підставі документів, які підтверджують зазначений період.

При цьому, для дружини військовослужбовця, звільненого з військової служби, період проживання до 1 січня 2004 року з чоловіком у місцевостях, де не було можливості для її працевлаштування за спеціальністю, підтверджується довідками, які видаються військовими комісаріатами, за період проживання:

- у гарнізонах, розташованих за кордонами колишнього СРСР та України, - на підставі особової справи звільненого військовослужбовця та документів про перетин державного кордону дружиною військовослужбовця;

- у гарнізонах, розташованих у межах колишнього СРСР, України та країн - членів Співдружності незалежних держав, - на підставі особової справи звільненого військовослужбовця довідки місцевих органів влади про період фактичного проживання (реєстрації, прописки) дружини військовослужбовця у відповідній місцевості та довідки установи державної служби зайнятості про неможливість працевлаштування дружини військовослужбовця за спеціальністю у відповідній місцевості.

Період проживання дружини військовослужбовця з чоловіком у місцевостях, де не було можливості для її працевлаштування за спеціальністю, підтверджується довідками, виданими військовими комісаріатами.

Підставою для видачі довідок є:

- особова справа звільненого військовослужбовця та документи про перетин державного кордону дружиною військовослужбовця - за період її проживання у гарнізонах, розташованих за кордонами колишнього СРСР та України;

- особова справа звільненого військовослужбовця, довідка місцевих органів влади про період фактичного проживання (реєстрації, прописки) дружини військовослужбовця у відповідній місцевості та довідка установи державної служби зайнятості про неможливість працевлаштування дружини військовослужбовця за спеціальністю - за період її проживання у гарнізонах, розташованих у межах колишнього СРСР, України та країн - членів Співдружності незалежних держав.

Матеріалами справи підтверджено, що на підтвердження проживання з чоловіком у місцевостях, де не було можливості для її працевлаштування за спеціальністю у період з 23 травня 1991 року по 25 травня 1993 року, позивачка надала відповідачу довідку від 16 грудня 2019 року №10, видану ІНФОРМАЦІЯ_2 , а у період з 25 червня 1993 року по 30 вересня 1999 року - довідку від 16 грудня 2019 року №11, видану Львівським обласним військовим комісаріатом.

Згідно з довідкою ІНФОРМАЦІЯ_1 від 16 грудня 2019 року №10 підполковник запасу ОСОБА_2 дійсно проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 з 23 травня 1991 року по 25 травня 1993 року. Разом з ОСОБА_2 проживала дружина ОСОБА_1 , яка мала спеціальність бухгалтер і не працювала з 25 травня 1991 року по 25 травня 1993 року у зв`язку із неможливістю працевлаштування за даною спеціальністю. Довідка видана для подання органам Пенсійного фонду. Підстава: особова справа ХВ-57442.

Згідно з довідкою ІНФОРМАЦІЯ_1 від 16 грудня 2019 року №11 підполковник запасу ОСОБА_2 дійсно проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 з 25 червня 1993 року по 30 вересня 1999 року. Разом з ОСОБА_2 проживала дружина ОСОБА_1 , яка мала спеціальність бухгалтер і не працювала з 25 червня 1993 року по 30 вересня 1999 року у зв`язку із неможливістю працевлаштування за даною спеціальністю. Довідка видана для подання органам Пенсійного фонду. Підстава: особова справа ХВ-57442, довідка командира військової частини НОМЕР_2 .

Довідки №№10, 11 від 16 грудня 2019 року видані за підписом військового комісара та начальника відділу соціального забезпечення, засвідчені печаткою ІНФОРМАЦІЯ_1 та відповідають формі, наведеній у додатку 4 до Порядку 637

Підставою для незарахування відповідачем до страхового стажу необхідного для призначення позивачці пенсії за віком періоду проживання з чоловіком в місцевостях, де була відсутня можливість її працевлаштування за спеціальністю, з 23 травня 1991 року по 25 травня 1993 року та з 25 червня 1993 року по 30 вересня 1999 року, слугувало те, що з поданих позивачкою довідок № 10 та № 11 від 16.12.2019 видно, що такі видані Львівським обласним військовим комісаріатом на підставі лише особової справи ХВ-57442 та довідки командира в/ч НОМЕР_2 .

Однак, колегія суддів в цьому випадку погоджується з висновком суду попередньої інстанції про те, що до повноважень відповідача не входить перевірка підставності довідок, виданих командирами військових частин, адже такі згідно з п. 13 Порядку 637 видаються останніми не інакше, як на підставі документів, які підтверджують період проживання дружини військовослужбовця з чоловіком у місцевостях, де не було можливості для її працевлаштування за спеціальністю.

В матеріалах справи також містяться: копія довідки Курчатовської міської адміністрації Семипалатинської області Республіки Казахстан від 25 травня 1993 року №400 про те, що ОСОБА_1 з травня 1991 року по 25 травня 1993 року проживала на території Семипалатинського ядерного полігону, підпис Глави Курчатовської міської адміністрації Н.Ельнікова; копія довідки військової частини НОМЕР_3 від 25.05.1993 №6204 про те, що ОСОБА_1 , її син - ОСОБА_3 1983 року народження, донька - ОСОБА_4 1985 року народження та син - ОСОБА_5 1988 року народження, були прописані та проживали по АДРЕСА_1 в закритому гарнізоні Семипалатинського ядерного полігону із шкідливими кліматичними умовами з 23 травня 1991 року по 25 травня 1993 року, підпис начальника житлової частини; копія довідки військової частини НОМЕР_3 від 25.05.1993 року №6205 про те, що ОСОБА_2 був прописаний та проживав по АДРЕСА_1 в закритому гарнізоні Семипалатинського ядерного полігону із шкідливими кліматичними умовами з 23 травня 1991 року по 25 травня 1993 року, підпис начальника житлової частини; копія довідки військової частини НОМЕР_2 від 25 липня 2000 року №587 згідно якої підполковник ОСОБА_2 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 з 25 червня 1993 року по 30 вересня 1999 року. Разом з ОСОБА_2 проживала дружина ОСОБА_1 , яка мала спеціальність бухгалтер і не працювала з 25 червня 1993 року по 30 вересня 1999 року у зв`язку із неможливістю працевлаштування за даною спеціальністю. Видана для подання органу соціального забезпечення населення. Підпис командира військової частини НОМЕР_2 полковника ОСОБА_6 .

Таким чином, наявними у справі матеріалами підтверджується період проживання позивачки з чоловіком в місцевостях, де була відсутня можливість її працевлаштування за спеціальністю з 23 травня 1991 року по 25 травня 1993 року та 25 червня 1993 року по 30 вересня 1999 року, а відповідач дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для прийняття до уваги довідок ІНФОРМАЦІЯ_1 від 16.12.2019 року № 10, 11 про підтвердження такого періоду.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про часткову підставність і обґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на наведене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року у справі №380/5654/20 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Л. Я. Гудим судді О. М. Довгополов В. В. Святецький

Повний текст постанови складено 04.12.2020 року.