ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 815/2481/18

адміністративне провадження № К/9901/66539/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Шевцової Н.В.,

суддів: Радишевської О.Р., Уханенка С.А.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні, як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 815/2481/18

за позовом Громадської організації "Рада з захисту законності та правопорядку" до Новобілярської селищної виборчої комісії Комінтернівського району Одеської області, за участю третіх осіб - ОСОБА_1 , Новобілярської селищної ради Лиманського району Одеської області про скасування постанови від 28 квітня 2018 року № 056/2018, зобов`язання повторно розглянути заяву від 12 квітня 2018 року №107/01,

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2018 року, прийняте у складі головуючого судді Гусева О.Г.,

та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2018 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді Шляхтицького О.І., суддів: Потапчука В.О., Семенюка Г.В.,

І. Суть спору

1. Громадська організація "Рада з захисту законності та правопорядку" (далі позивач, ГО "Рада з захисту законності та правопорядку"), звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Новобілярської селищної виборчої комісії Комінтернівського району Одеської області (далі - відповідач), за участю третіх осіб - ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ), Новобілярівської селищної ради, в якому просила:

1.1 скасувати постанову Новобілярівської селищної виборчої комісії від 28 квітня 2018 року №026/2018 «Про розгляд заяви громадської організації «Рада з захисту законності та правопорядку» щодо дострокового припинення повноважень депутата Новобілярівської селищної ради ОСОБА_1 обраного в одномандатному виборчому окрузі №12 у зв`язку із набранням чинності вироку Апеляційного суду Одеської області від 05 квітня 2018 року» як протиправну;

1.2 зобов`язати Новобілярівську селищну виборчу комісію Комінтернівського району Одеської області повторно розглянути заяву ГО «Рада з захисту законності та правопорядку» від 12 квітня 2018 року №107/01.

ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи

2. ГО «Рада з захисту законності та правопорядку» звернулась із заявою від 12 квітня 2018 року №107/01 щодо наявності судимості у депутата Новобілярської селищної ради ОСОБА_1 за вироком Апеляційного суду Одеської області від 05 квітня 2018 року та вирішення питання про дострокове припинення повноважень депутата Новобілярської селищної ради Лиманського району Одеської області ОСОБА_1 .

3. Згідно з вироку Апеляційного суду Одеської області від 05 квітня 2018 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , а фактично мешкаючого у м. Южне визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною другою статті 286 Кримінального кодексу України та призначено йому покарання у вигляді 4 років позбавлення волі із позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки, однак щодо нього застосовано амністію судом як засіб звільнення від реального відбуття покарання.

4. 28 квітня 2018 року Новобілярською селищною виборчою комісією Комінтернівського району було проведено розгляд заяви ГО «Рада з захисту законності та правопорядку» щодо дострокового припинення депутатських повноважень депутата Новобілярівської селищної ради Лиманського району Одеської області ОСОБА_1 , що був обраний в одномандатному виборчому окрузі №12 на чергових місцевих виборах 25 жовтня 2015 року, у зв`язку з набранням законної сили вироку Апеляційного суду Одеської області від 05 квітня 2018 року у справі № 523/13415/14-к, згідно з яким ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачено частиною другою статті 286 Кримінального кодексу України (Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами, якщо вони спричинили смерть або тяжке тілесне ушкодження).

5. Постановою від 28 квітня 2018 року № 026/2018 Новобілярської селищної виборчої комісії Комінтернівського району Одеської області відмовлено в достроковому припиненні депутатських повноважень депутата Новобілярської селищної ради Лиманського району Одеської області ОСОБА_1 .

5.1. Приймаючи вказану постанову виборча комісія взяла до уваги особисті досягнення ОСОБА_1 , які є більш значимими, ніж наявність в нього судимості, а також те, що інші депутати Новобілярської селищної ради також мали і мають судимість, яка їм не шкодить у виконанні депутатських повноважень.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

6. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2018 року скасовано постанову Новобілярівської селищної виборчої комісії від 28 квітня 2018 року № 026/2018 «Про розгляд заяви громадської організації «Рада з захисту законності та правопорядку» щодо дострокового припинення повноважень депутата Новобілярівської селищної ради ОСОБА_1 обраного в одномандатному виборчому окрузі №12 у зв`язку із набранням чинності вироку Апеляційного суду Одеської області від 05 квітня 2018 року» як протиправну.

6.1. Зобов`язано Новобілярівську селищну виборчу комісію Комінтернівського району Одеської області повторно розглянути заяву Громадської організації «Рада з захисту законності та правопорядку» від 12 квітня 2018 року № 107/01 з урахуванням висновків суду.

7. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що рішення у вигляді постанови від 28 квітня 2018 року № 026/2018 Новобілярської селищної виборчої комісії Комінтернівського району Одеської області, прийнято не обґрунтовано та в не межах повноважень, передбачених пунктом 7 частини першої статті 5 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», з огляду на те, що ОСОБА_1 визнаний винним у скоєнні кримінального правопорушення.

8. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2018 року рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2018 року змінено, виключено з її мотивувальної частини положення, в яких надається правова оцінка.

8.1. Виключено з мотивувальної частини рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2018 року у справі № 815/2481/18 правовий висновок суду щодо необхідності врахування виборчою комісією факту набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо ОСОБА_1 , за яким його засуджено до покарання, пов`язаного з позбавленням волі з підстав, наведених у мотивувальній частині постанови апеляційного суду.

8.2. В решті рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2018 року у справі № 815/2481/18 залишено без змін.

9. Змінюючи рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції в цілому погоджуючись із висновками суду першої інстанції зауважив, що виборча комісія під час розгляду та прийняття рішення із зазначеного питання в порушення приписів статті 49 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» перевищила надані їй повноваження.

9.1. Також суд апеляційної інстанції звернув увагу, що в диспозиції частини першої статті 5 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» від 11 липня 2002 року № 93-IV відсутня пряма вказівка про наявність у виборчої комісії компетенції щодо вирішення питання про дострокове припинення повноважень депутата .

9.2. Додатково суд апеляційної інстанції зауважив, що правові висновки суду першої інстанції щодо врахування факту набрання законної сили обвинувальним вироком відносно ОСОБА_1 , за яким його засуджено до покарання, пов`язаного з позбавленням волі, є передчасним та підлягають виключенню із мотивувальної частини судового рішення, оскільки фактично вони застосовані до не належного суб`єкта уповноваженого приймати такі рішення.

IV. Касаційне оскарження

10. Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, яку зареєстровано 26 листопада 2018 року.

11. У касаційній скарзі третя особа просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову. Стягнути судові витрати із позивача.

12. В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій не вірно застосовано приписи статті 5 Закону України «Про статус депутатів місцевих ради» та не врахованого того факту, що позивачем не наведено жодного переконливого обґрунтування чим саме рішення суб`єкта владних повноважень (відповідача) порушило права та інтереси позивача.

12.1. Додатково заявник касаційної скарги звертає увагу, що нормами статті 273 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що право оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій мають суб`єкти відповідного виборчого процесу (крім виборчої комісії), а також ініціативна група референдуму, інші суб`єкти ініціювання референдуму. Виборець, учасник всеукраїнського референдуму (громадянин України, який має право голосу у відповідних виборах або референдумі) може оскаржити рішення, дії чи бездіяльність виборчої комісії, комісії з референдуму, членів цих комісій, якщо такі рішення, дія чи бездіяльність безпосередньо порушують його виборчі права або інтереси щодо участі у виборчому процесі чи процесі референдуму.

12.2. Проте в цій справі, на думку третьої особи, оскаржуване рішення жодним чином не порушує права та інтереси позивача та його не стосується.

12.3. Також, ОСОБА_1 зазначає, що для звернення громадської організації, в інтересах інших осіб, до суду таке повноваження повинно бути передбачено у їх статутних документах. Проте, позивач (його члени та засновник) не є мешканцями смт Нові Біляри чи Лиманського району.

12.4. Крім того, третя особа зазначає, що суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог та задовольнив позовні вимоги у більшому розмірі ніж просив позивач, а саме із зазначенням «із урахуванням висновку суду», проте позивач не звертався до суду із такими вимогами.

12.5. Також заявник касаційної скарги звертає увагу, що після закінчення підготовчого судового засідання 09 серпня 2018 року позивачем у судовому засідання 30 серпня 2018 року подано клопотання про уточнення позовних вимог, проте суд не розглянув таку заяву, оскільки не було надано доказів її направлення сторонам у справі та рекомендував позивачу подати вказану заяву до канцелярії. Таким чином, ОСОБА_1 уважає, що судом порушено приписи частини сьомої статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме, що суд не приймає до розгляду та повертає заявнику заяву у разі якщо не подано докази направлення сторонам по справі такої заяви.

13. 28 листопада 2018 року ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів: головуючого судді Білоуса О.В., суддів Бевзенка В.М., Стрелець Т.В., відкрито касаційне провадження та витребувано із Одеського окружного адміністративного суду справу № 815/2481/18.

14. 12 грудня 2018 року справа № 815/2481/18 надійшла до Верховного Суду.

15. 05 червня 2019 року на підставі розпоряджень заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 04 червня 2019 року № 597/0/78-19 проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

16. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад суду: головуючого суддю - Шевцову Н.В., суддів - Радишевську О.Р., Уханенка С.А.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

17. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

18. 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон № 460-IX).

19. Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 460-IX касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

20. Згідно з частинами першою, другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (тут і далі - в редакції, яка діяла до набрання чинності Законом № 460-IX; далі - КАС України) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

20.1. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

21. Підстави дострокового припинення повноважень депутата місцевої ради визначено статтею 5 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» від 11 липня 2002 року № 93-IV (тут і далі у редакції станом на час виникнення правовідносин). Так, повноваження депутата місцевої ради припиняються достроково за наявності перелічених підстав, засвідчених офіційними документами, без прийняття рішення відповідної ради у разі: його відкликання виборцями у встановленому цим Законом порядку; припинення його громадянства України або виїзду на постійне проживання за межі України; обрання або призначення його на посаду, зайняття якої згідно з Конституцією України і законом не сумісне з виконанням депутатських повноважень; обрання його депутатом іншої місцевої ради; визнання його судом недієздатним або безвісно відсутнім; набрання законної сили обвинувальним вироком суду, за яким його засуджено до позбавлення волі, або набрання законної сили рішенням суду, яким його притягнуто до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов`язаного з корупцією, та застосовано покарання або накладено стягнення у виді позбавлення права займати посади або займатися діяльністю, що пов`язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування; його смерті.

21.1. Повноваження депутата місцевої ради можуть припинятися достроково також за рішенням відповідної ради у зв`язку: з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, за яким його засуджено до покарання, не пов`язаного з позбавленням волі; з особистою заявою депутата місцевої ради про складення ним депутатських повноважень.

21.2. Спори щодо дострокового припинення повноважень депутата місцевої ради вирішуються судом.

21.3. У разі дострокового припинення повноважень депутата місцевої ради вибори чи заміщення депутата, який достроково припинив повноваження, проводяться відповідно до закону про місцеві вибори.

22. Повноваження виборчої комісії регламентовані Законом України «Про місцеві вибори» від 14 липня 2015 року № 595-VIII (тут і далі у редакції станом на час виникнення правовідносин, далі - Закон № 595-VIII).

23. Відповідно до частини п`ятої статті 14 Закону № 595-VIII проміжні вибори депутата сільської, селищної ради призначаються в одномандатному виборчому окрузі територіальною виборчою комісією в порядку, встановленому Законом, у разі дострокового припинення повноважень депутата сільської, селищної ради, обраного у відповідному одномандатному виборчому окрузі.

24. Згідно з частиною першою статті 49 Закону "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР рада невідкладно інформує відповідну територіальну виборчу комісію про дострокове припинення повноважень депутата ради.

VI. Позиція Верховного Суду

25. Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд зазначає наступне.

26. Аналізуючи норми Закону України «Про місцеві вибори», статті 49 Закону "Про місцеве самоврядування в Україні" та статті 5 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» Верховний Суд зауважує, що питання дострокового припинення повноважень депутатів місцевої ради законодавством України не віднесено до повноважень територіальної виборчої комісії.

27. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ГО «Рада з захисту законності та правопорядку» звернулась із заявою від 12 квітня 2018 року №107/01 щодо наявності судимості у депутата Новобілярської селищної ради ОСОБА_1 за вироком Апеляційного суду Одеської області від 05 квітня 2018 року та вирішення питання про дострокове припинення повноважень депутата Новобілярської селищної ради Лиманського району Одеської області ОСОБА_1 .

28. 28 квітня 2018 року Новобілярською селищною виборчою комісією Комінтернівського району було проведено розгляд заяви Громадської організації «Рада з захисту законності та правопорядку» щодо дострокового припинення депутатських повноважень депутата Новобілярівської селищної ради Лиманського району Одеської області ОСОБА_1 , у зв`язку з набранням законної сили вироку Апеляційного суду Одеської області від 05 квітня 2018 року у справі № 523/13415/14-к, згідно з яким ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачено частиною другою статті 286 Кримінального кодексу України (Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами, якщо вони спричинили смерть або тяжке тілесне ушкодження).

29. За результатами розгляду вказаної заяви Новобілярською селищною виборчою комісією Комінтернівського району Одеської області прийнято постанову від 28 квітня 2018 року № 026/2018, якою відмовлено в достроковому позбавленні депутатських повноважень депутата Новобілярської селищної ради Лиманського району Одеської області ОСОБА_1 .

30. Отже, виборча комісія під час розгляду та прийняття рішення із зазначеного питання перевищила надані їй повноваження, а тому правильним по суті є висновок судів попередніх інстанції, що оскаржувана постанова відповідача є протиправною та підлягає скасуванню, як прийнята не у спосіб, що передбачений законом із мотивів викладених у постанові суду апеляційної інстанції.

31. Також Верховний Суд погоджується із висновками суду апеляційної інстанції щодо виключення із мотивувальної частини рішення суду першої інстанції висновків щодо врахування факту набрання законної сили обвинувальним вироком відносно ОСОБА_1 , за яким його засуджено до покарання, пов`язаного з позбавленням волі, оскільки вказані висновки є передчасними та фактично застосовані до не належного суб`єкта уповноваженого приймати такі рішення.

32. Щодо доводів касаційної скарги стосовно незгоди третьої особи - ОСОБА_1 із тим, що оскаржуване рішення жодним чином не порушує права та інтереси позивача та не стосується позивача, Верховний Суд зазначає наступне.

33. Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

34. Відповідно до пункту 8 частини першої статті 4 КАС України позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

35. Частинами першою та другою статті 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

35.1. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

35.2. До суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право.

36. Статтею 55 Конституції України, встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

37. Системний аналіз положень статей Конституції України та КАС України, які зазначені у цьому рішенні свідчать, що завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах.

38. У справі за конституційним поданням щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) Конституційний Суд України в Рішенні від 1 грудня 2004 року № 18-рп/2004 дав визначення поняттю «охоронюваний законом інтерес», який вживається в ряді законів України, у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «право» (інтерес у вузькому розумінні цього слова), який розуміє як правовий феномен, що: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

39. Поняття «охоронюваний законом інтерес» у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «прав» має один і той же зміст.

40. Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

41. З наведеного слідує, що суд під час розгляду справи повинен встановити факт або обставини, які б свідчили про порушення прав, свобод чи інтересів позивача з боку відповідача - суб`єкта владних повноважень, створення перешкод для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод позивача.

42. Відповідно до абзацу третього статті 20 Закону України від 22 березня 2012 року № 4572 "Про громадські об`єднання" для здійснення цілей і завдань, визначених у статутних документах, зареєстровані об`єднання громадян користуються правом представляти і захищати свої законні інтереси та законні інтереси своїх членів (учасників) у державних та громадських органах.

43. Між тим як правильно встановлено судом апеляційної інстанції, ГО "Рада з захисту законності та правопорядку" звернулася із цим позовом за захистом своїх прав саме у зв`язку із прийняттям відповідачем рішення за результатами розгляду звернення позивача, з яким позивач не погоджується.

44. Щодо доводів касаційної скарги стосовно виходу судом першої інстанції за межі позовних вимог Верховний Суд зауважує наступне.

45. ГО "Рада з захисту законності та правопорядку", звернулася до Одеського окружного адміністративного суду із цим позовом, в якому серед іншого просила зобов`язати Новобілярівську селищну виборчу комісію Комінтернівського району Одеської області повторно розглянути заяву ГО «Рада з захисту законності та правопорядку» від 12 квітня 2018 року №107/01.

46. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2018 року зобов`язано Новобілярівську селищну виборчу комісію Комінтернівського району Одеської області повторно розглянути заяву Громадської організації «Рада з захисту законності та правопорядку» від 12 квітня 2018 року № 107/01 з урахуванням висновків суду.

47. Приписами частини другої статті 372 КАС України встановлено, що у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб`єктів владних повноважень можуть бути покладені обов`язки щодо забезпечення виконання рішення.

48. Отже, у даному випадку суд першої інстанції, відповідно но норм статті 372 КАС України не вийшов за межі позовних вимог, а лише встановив у судовому рішення спосіб виконання рішення суду, а саме шляхом зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву Громадської організації «Рада з захисту законності та правопорядку» від 12 квітня 2018 року № 107/01 з урахуванням висновків суду.

49. Доводи касаційної скарги щодо невиконання судом першої інстанції норм частини сьомої статті 47 КАС України, а саме, що суд не приймає до розгляду та повертає заявнику заяву у разі якщо не подано докази направлення сторонам по справі такої заяви, висновків судів попередніх інстанцій не спростовує, оскільки як вбачається із матеріалів справи, протоколів судових засідань та рішення суду першої інстанції судом не враховано при постановленні рішення та не долучено до матеріалів справи уточнення до позовних вимог.

50. Верховний Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

51. Враховуючи зазначену позицію Європейського суду з прав людини, Верховний Суд надав відповідь на всі аргументи ОСОБА_1 , наведені в касаційній скарзі, які мають значення для правильного вирішення справи.

52. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

53. Ураховуючи вищенаведене, відповідно до частини першої статті 350 КАС України Верховний Суд уважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції - без змін.

VІІ. Судові витрати

54. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2018 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2018 року у справі № 815/2481/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: Н.В. Шевцова

Судді: О.Р. Радишевська

С.А. Уханенко