ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/1887/20Головуючий по 1 інстанціїСправа №711/3410/19 Категорія: 312000000 Демчик Р. В. Доповідач в апеляційній інстанції Храпко В. Д.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2020 року м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів :

Храпка В.Д.,

Бондаренка С.І., Новікова О.М.

за участю секретаря Любченко Т.М.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» - адвоката Бершадської Ірини Миколаївни та апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 адвоката Бабіч Тетяни Григорівни на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 28 вересня 2020 року, ухваленого під головуванням судді Демчика Р.В., по справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Черкаського обласного управління Акціонерного товариства «Ощадбанк» про захист прав споживачів, -

в с т а н о в и в :

У квітні 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Черкаського обласного управління Акціонерного товариства «Ощадбанк» (далі - АТ «Ощадбанк») про захист прав споживачів, відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог вказував, що 16 травня 2016 року він здійснив оплату рахунку фактури №214127/У04702/2 від 13 травня 2016 року до договору 214127-У04702 від 04.05.2016 року в касі №7 ТВБВ №10023/034 АТ «Ощадбанк» (м.Черкаси вул.Смілянська, 2). При здійсненні валютно-обмінної операції передав 13 300 доларів США начальнику операційного відділу ОСОБА_2 , для обміну та зарахування. Після перерахунку коштів, в його присутності та присутності свідка ОСОБА_3 , ОСОБА_2 забрала грошові кошти у сумі 13 300 доларів США та покинула приміщення каси №7, та перейшла до каси №6, після чого він втратив можливість спостерігати за перерахуванням вказаних грошових коштів.

Вказує, що через деякий час йому була надана квитанція №69891780 від 16 травня 2016 року про обмін належних 11 300 доларів США, однак решту в сумі 2 000 доларів США йому не повернули. ОСОБА_2 повернула йому лише 1 800 доларів США та повідомила, що 200 доларів США вона передала як «підроблені» працівникам поліції, котрі з`явилися за викликом працівників банку. На вимогу надати документи на виявлення, оприбуткування чи вилучення вказаних 200 доларів США, позивачу повідомили, що того ж дня страшим слідчим СВ Черкаського ВП ГУНП в Черкаській області Стороною А.С., котра прибула за викликом у приміщення АТ «Ощадбанк» (м.Черкаси вул.Смілянська, 2) при огляді місця події було виявлено та оформлено вилучення знайдених у приміщенні банку двох грошових купюр номіналом 100 доларів США, які начебто мали ознаки підроблення, згідно протоколу огляду місця події від 16 травня 2016 року.

Зазначає, що ніякого відношення до знайдених грошових купюр не має. Також згідно протоколу допиту ОСОБА_2 від 19 серпня 2016 року остання вказала, що «набирала» довідку про вилучення у нього сумнівних купюр, але нікому не передавала.

По даному факту слідчим відділом прокуратури в Черкаській області 12 липня 2016 року було порушено кримінальне провадження №42016250000000143 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1ст. 365 КК Українивідносно працівників національної поліції м.Черкаси та працівників АТ «Ощадбанк». Неодноразово постанови про закриття кримінального провадження по даному факту оскаржувались позивачем.

Згідно постанови про закриття кримінального провадження від 31 листопада 2016 року кримінальне провадження №42016250000000143 закрито, у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення за ч. 1ст. 365 КК України. Матеріали виділено в окреме кримінальне провадження №42016250000000234 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченогост. 190 КК Українивідносно працівників ПАТ «Державний ощадний банк» та направлено за підсудністю до СВ НП м.Черкаси. Вказане кримінальне провадження розслідуєтеся до теперішнього часу.

Також вищевикладені порушення підтверджені та визнані матеріалами службового розслідування філією - Черкаського обласного управління АТ "Ощадбанк", згідно листа Д-27/11/2-27 від 30 червня 2016 року, в якому повідомляється, що ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за часткове порушенняІнструкції "Про ведення касових операцій банками в Україні"згідноПостанови НБУ №892 від 17.12.2015 року, а саме: пункту 4,1 глави 4 розділу IV; пункту 4,2 (частково) глави 4 розділу IV; пункту 4,4 глави 4 розділу IV.

Так як неправомірними діями (бездіяльністю) працівника ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Черкаського обласного управління АТ "Ощадбанк" ОСОБА_2 йому завдано моральної шкоди, оскільки він змушений протягом трьох років витрачати свій час та прикладати інтелектуальні і фізичні зусилля задля відновлення своїх порушених прав: складати скарги, відвідувати судові засідання, збирати докази та доводити свою правоту відволікаючись від своїх повсякденних справ, тощо, тому суму моральної шкоди позивач оцінює в 50 000 грн.

Так як працівником ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Черкаського обласного управління АТ "Ощадбанк" ОСОБА_2 , яка виконувала свої трудові обов`язки, було заподіяно шкоду, то відповідно дост.1172 ЦК УкраїниПАТ " Державний ощадний банк України" в особі філії - Черкаського обласного управління АТ "Ощадбанк" повинно відшкодувати завдану йому шкоду.

Станом на 19 квітня 2019 року Національний банк України встановив офіційний курс гривні до долару США - 2 683,7655 грн. за 100 доларів США. Відповідно сума збитків складає 200 доларів США, що становить еквівалент 5 367,53 грн.

У зв`язку з викладеним позивач просив стягнути з ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Черкаського обласного управління АТ «Ощадбанк» на користь позивача матеріальну шкоду в сумі 5367,53 грн. та моральну шкоду в сумі 50 000,00 грн.

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 28 вересня 2020 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Черкаського обласного управління АТ «Ощадбанк» на користь ОСОБА_1 5 367,53 грн. завданої шкоди.

Стягнуто з ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Черкаського обласного управління АТ «Ощадбанк» на користь держави 740,80 грн. судового збору.

В задоволенні решти позивних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що під час приймання у ОСОБА_1 для обміну, зарахування на рахунок доларів США, а також вилучення банкнот з ознаками підроблення, працівники банку мали: забезпечити здійснення зазначених операцій таким чином, щоб останній міг спостерігати за перерахуванням готівки; оформити квитанцію про здійснення валютно-обмінної операції, один примірник якої видати ОСОБА_1 ; оформити довідку про вилучення (прийняття) банкнот (монет) для дослідження та видати ОСОБА_1 один її примірник; повідомити підрозділ МВС за місцезнаходженням банку про вилучені у ОСОБА_1 двох банкнот номіналом 100 доларів США з ознаками підроблення.

Суд вважає встановленим, що начальник операційного відділу АТ «Ощадбанк» ОСОБА_2 порушила умови Інструкції про ведення касових операцій в Україні.

ПАТ «Державний ощадний банк України» листом від 30.06.2016 №Д-27/11/2-27 повідомив позивача про те, що ОСОБА_2 за часткове порушенняІнструкції «Про ведення касових операцій банками в Україні»згідно Постанови НБУ №892 від 17.2.2015 року, а саме пункту 4.1. глави 4 розділу IV; пункту 4.2. (частково) глави 4 розділу IV; пункту 4.4. глави 4 розділу IV притягнуто до адміністративної відповідальності, що підтверджує наявність її вини.

У зв`язку з цим, суд прийшов до висновку, що права позивача були порушенні працівником банку ПАТ «Державний ощадний банк України» ОСОБА_2 , як споживача фінансових послуг, а тому вимога про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 5 367,53 грн. підлягає до задоволення.

Стосовно вимоги позивача щодо стягнення моральної шкоди суд дійшов висновку, що позивачем не надано доказів, які б підтверджували його моральні страждання, а також будь-яких доказів щодо порушення нормальних життєвих стосунків, пов`язаних саме з діями позивача.

В апеляційній скарзі представник АТ «Ощадбанк» - адвокат Бершадська І.М., вважаючи рішення суду першої інстанції в частині стягнення з АТ «Ощадбанк» на користь ОСОБА_1 5 367,53 грн. завданої шкоди та судових витрат, незаконним та необґрунтованим, у зв`язку із неправильним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального та порушенням норм процесуального права, невідповідності висноків суду фактичним обставинам справи, просить його скасувати в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі, в іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що у діях/бездіяльності відповідача відсутній склад цивільно-правового правопорушення, який є підставою для відшкодування шкоди. Працівник Банку на виконання вимог КПК України та Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні виявивши 2 банкноти по 100 доларів США з ознаками підроблення негайно звернулася з відповідним повідомленням до підрозділу поліції. За даним фактом було порушено кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 199 КК України і вирок у даному кримінальному провадженні відсутній. Тому вважає, що відсутні підстави для застосування судом першої інстанції до спірних правовідносин норм ст.ст. 1166, 1172 ЦК України, а належить до застосування ст. 100 КПК України.

Крім того, представник відповідача вказує, що позов пред`явлено до неналежного відповідача. Філія банку - Черкаське обласне управління АТ «Ощадбанк» не є юридичною особою та не має цивільної процесуальної дієздатності, внаслідок чого не може бути відповідачем у даній справі, а тому вважає, що пред`явлення позову до неналежного відповідача у даній справі є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

В апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_1 адвоката Бабіч Т.Г. вважаючи рішення суду першої інстанції в частині незадоволених позовних вимог незаконним та необґрунтованим просить його в цій частині скасувати та ухвалити нове, яким стягнути з ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Черкаського облсного управління АТ «Ощадбанк» моральну шкоду в сумі 50000,00 грн.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що неправомірними діями банку, встановленими судом першої інстанції, неналежним наданням фінансової послуги позивачу завдано моральної шкоди, оскільки він у 62-річному віці змушений протягом чотирьох років витрачати свій час та докладати інтелектуальні і фізичні зусилля для відновлення своїх порушених прав: складати скарги, відвідувати судові засідання, збирати докази та доводити свою правоту, відволікаючись від своїх повсякденних справ.

Крім того, зазначає, що докази понесених витрат, пов`язаних із розглядом справи, будуть подані згідно ч. 8 ст. 41 ЦПК України до закінчення судових дебатів або протягом п`ятнадцяти днів після ухвалення рішення суду.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача ОСОБА_1 адвокат Бабіч Т.Г. просить апеляційну скаргу АТ «Державний ощадний банк України» залишити без задоволення, а рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 28 вересня 2020 року в частині задоволених вимог залишити без змін.

Відзив обґрунтовує тим, що позов було подано до належного відповідача, який згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, відповідач ПАТ «Державний ощадний банк України» 18 липня 2019 року змінило організаційно-правову форму на АТ «Державний ощадний банк України». Проте представник відповідача про це суд не повідомила зловживаючи процесуальними правами.

Крім того, вважає, що внаслідок невиконання банком своїх обов`язків внаслідок вчинення працівником банку протиправних дій, позивача було позбавлено грошових коштів, які належать йому на праві власності, чим встановлено наявність збитків. Працівником банку були порушені права позивача як споживача фінансових послуг.

Відзив на апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 адвоката Бабіч Т.Г. на адресу апеляційного суду не надходив.

Згідно до ч. 1 ст.367ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст.368ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст.369ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 статті 7ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг, апеляційний суд приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги представника АТ «Ощадбанк» - адвоката Бершадської І.М. та про відмову у задоволенні апеляційної скарги представника позивача ОСОБА_1 адвоката Бабіч Т.Г. по наступних підставах.

Судом встановлено, що 16 травня 2016 року позивач здійснив оплату рахунку фактури №214127-У04702/2 від 13 травня 2016 року до договору 214127-У04702 від 04 травня 2016 року в касі №7 ТВБВ №10023/034 АТ «Ощадбанк» за адресою м.Черкаси вул.Смілянська, буд. 2.

При здійсненні валюто-обмінної операції, з метою оплати рахунку-фактури позивач передав 13300,00 доларів США начальнику операційного відділу ОСОБА_2 для обміну та зарахування.

Відповідно до квитанції № 69891780 від 16 травня 2016 року здійснено обмін грошових коштів на суму 11 300 доларів США. Решту в сумі 1 800 доларів США повернуто позивачу.

Як зазначає позивач, начальник операційного відділу банку ОСОБА_2 повернула лише 1 800 доларів США, а 200 доларів США передала працівникам поліції, як підроблені.

Вказані обставини сторонами не оспорюються.

Відповідно до протоколу огляду місця події від 16 травня 2016 року, складеного старшим слідчим Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області Стороною А.С., в приміщенні банку «Ощадбанк» за адресою м.Черкаси вул.Смілянська, буд. 2, на поверхні каси №7 по обслуговуванню міжнародних пластикових карток, операцій з іноземною валютою, наявні дві грошові купюри номіналом сто доларів США, серія номер КВ68047070А В2; КВ98048530А В2. Вказані купюри вилучені працівниками поліції.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (стання 5 ЦПК україни).

Відповідно до статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Відповідно до частини першої-другої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди, згідно з якою особа, яка завдала шкоду, буде вважатися винною, якщо вона не доведе відсутність своєї вини, зокрема у зв`язку із наявністю вини іншої особи або через дію суб`єктивних непереборних обставин.

Позивачу належить довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, наслідком такої протиправної поведінки. Також позивач несе тягар доведення судом розміру завданої шкоди, зокрема зменшення або знищення майна, яке належить йому на праві власності.

За положеннями частини першої статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

У зазначеній нормі встановлюються загальні правила відшкодування юридичною або фізичною особою потерпілій стороні шкоди, завданої їхнім працівником або іншою особою.

Це один з випадків, коли суб`єктом деліктної відповідальності виступає юридична або фізична особа, яка шкоди потерпілій стороні безпосередньо не завдавала. Тобто особливістю цих зобов`язань є те, що закон відмежовує особу, яка безпосередньо завдала потерпілій стороні шкоди, від особи, яка повинна цю шкоду відшкодувати.

У цивільному праві під діями юридичної особи визнаються: дії органу, її представників, а також її членів або інших учасників (працівників і службовців). Діями фізичної особи (фізичної особи - підприємця) визнаються дії працівників (службовців), якщо їх вчинено на виконання трудових (службових) обов`язків.

Покладення на юридичну або фізичну особу відповідальності за вказаною нормою пояснюється тим, що безпосередній заподіювач шкоди (працівник) юридично втілює волю осіб, з якими він пов`язаний трудовим договором (контрактом), а тому його вина визнається виною роботодавця.

Правовий зв`язок між юридичною або фізичною особою та працівником виникає з трудових відносин незалежно від їх характеру - постійні, тимчасові, сезонні відносини або відносини, що склалися між зазначеними особами при виконанні працівником іншої роботи за трудовим договором (контрактом).

Під виконанням працівником своїх трудових (службових) обов`язків розуміється виконання ним роботи, зумовленої трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоч і виходить за межі трудового договору чи посадової інструкції, але доручається юридичною або фізичною особою, або спричинена невідкладною виробничою необхідністю як на території роботодавця, так і за її межами, протягом усього робочого дня.

Деліктні зобов`язання, передбачені вказаною нормою, включають: потерпілу особу, що зазнала шкоди; відповідача - юридичну або фізичну особу, яка безпосередньо шкоди потерпілій стороні не завдавала; фактичного заподіювача шкоди - працівника, який пов`язаний з відповідачем виконанням своїх трудових (службових) обов`язків.

Для покладення на юридичну або фізичну особу відповідальності за статтею 1172 ЦК України необхідна наявність як загальних умов деліктної відповідальності (протиправна поведінка працівника, шкода, завдана потерпілій стороні, причинний зв`язок між протиправною поведінкою працівника і завданою шкодою, вина працівника), так і спеціальних умов, які обов`язково слід ураховувати. Це обставини, за наявності яких шкода була спричинена, хоча сама шкода в цих зобов`язаннях і не набуває якихось особливостей. До таких обставин частина перша вказаної норми відносить виконання трудових (службових) обов`язків працівником. У разі завдання шкоди працівником діями, що за своїм змістом не випливають з виконання ним трудових (службових) обов`язків, не виникає відповідальності юридичної або фізичної особи за шкоду, спричинену вказаним працівником. Він повинен сам відшкодувати цю шкоду на загальних підставах деліктної відповідальності (стаття 1166 ЦК України).

Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду України у справі від 22 червня 2017 року по справі №638/11853/15-ц.

Порядок вилучення з обігу та передавання на дослідження сумнівних банкнот регулювався на час виникнення правовідносин, тобто на 16 травня 2016 року, Інструкцією про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Національного банку України від 01 червня 2011 року №174 (далі - Інструкція).

Відповідно до п. 4.1 глави 4 розділу IV Інструкції банк у разі виявлення під час приймання сумнівних щодо справжності банкнот іноземної валюти зобов`язаний вилучити їх з оформленням довідки про вилучення банкнот для дослідження у трьох примірниках.

Відповідно до п. 4.2 глави 4 розділу IV Інструкції банку забороняється видавати клієнктам, а також повернути чи тимчасово передавати виявлені ним сумнівні щодо справжності банкноти іноземної валюти. Банк в разі виявлення в однієї фізичної особи двох або більше банкнот з ознаками підроблення зобов`язаний негайно повідомити підрозділ МВС України за місцезнаходженням банку.

Відповідно до п. 4.4 глави 4 розділу IV Інструкції один примірник прибуткового позабалансового ордера, засвідченого відбитком печатки або штампа банку, та один примірник довідки про вилучення банкнот для дослідження видається клієнту.

Доказів, про те, що представниками відповідача складалася довідка про вилучення банкнот для дослідження і прибутковий позабалансовий ордер і копія цих документів вручалася позивачу в матеріалах справи відсутні.

В той же час відповідно до протоколу огляду місця події від 16 травня 2016 року дві грошові купюри номінально по 100 доларів США вилучені працівниками поліції.

Докази про те, що вказані купюри є фальшивими чи справжніми в матеріалах справи відсутні. Тому не доведено, що позивачу завдано збитки в розумінні ст.ст. 22, 1162 ЦК України.

Також відсутні докази за які саме дії притягнута до адміністративної відповідальності працівник відповідача ОСОБА_2 .

Невручення копії документів, в порушення вимог Інструкції, не знаходиться в причинному зв`язку із вилученням грошових купюр працівниками поліції.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести оставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 2 ЦПК України однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства є змагальність сторін.

Позивачем не доведено якими протиправними діями саме працівниками відповідача при виконанні обов`язків йому завдана шкода.

Вилучення підозрілих купюр проведено не працівниками відповідача, а працівниками правоохоронних органів і вказані папери на даний час знаходяться саме в них, а не в банку. Відсутні також доходи, що вилучені купюри не є підробленими, тобто не підтверджено розмір збитків.

Невручення примірника прибуткового позабалансового ордера і довідки про вилучення банкнот працівниками банку не знаходиться в причинному зв`язку із вилученням купюр працівниками поліції.

Також на даний час відсутній вирок суду про винність працівників банку.

Але суд першої інстанції не звернув на це увагу і постановив рішення, яке не відповідає закону.

За таких обставин рішення суду підлягає до скасування із постановленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленим; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального або неправильне застосування норм матеріального права.

Поскільки апеляційний суд прийшов до висновку про скасування судового рішення і відмову в задоволенні позову про стягнення матеріальної шкоди, то не підлягає до задоволення апеляційна скарга представника позивача адвоката Бабіч Т.Г. про стягнення моральної шкоди.

Враховуючи викладені обставини, апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга представника АТ «Державний ощадний банк України» - адвоката Бершадської І.М. підлягає до часткового задоволення, а апеляційна представника позивача ОСОБА_1 адвоката Бабіч Т.Г. до задоволення не підлягає.

Керуючись ст.ст.374,376,381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» - адвоката Бершадської Ірини Миколаївни задоволити частково.

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 адвоката Бабіч Тетяни Григорівни залишити без задоволення.

Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 28 вересня 2020 року скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Черкаського обласного управління Акціонерного товариства «Ощадбанк» про захист прав споживачів відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції з підстав та на умовах, викладених устатті 389 ЦПК України.

Судді :