КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 367/7327/18 Головуючий у суді першої інстанції: Саранюк Л.П.

№ апеляційного провадження: 22-ц/824/3007/20209 Доповідач у суді апеляційної інстанції: Волошина В.М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2020 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах

Головуючого Волошиної В.М.

Суддів Слюсар Т.А., Семенюк Т.А.

при секретарі Рудик О.Л.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Міхальова Андрія Олександровича - представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Хука Бразерс» на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 18 жовтня 2019 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хука Бразерс», треті особи: ОСОБА_2 , Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Новий-14» про усунення порушення шляхом обмеження режиму роботи в нічний час та припинення дій, які порушують права співволодіння.

Заслухавши доповідь судді Волошиної В.М., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

19 жовтня 2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся у суд з позовом до ТОВ «Хука Бразерс», треті особи: ОСОБА_2 , Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Новий-14» про усунення порушення шляхом обмеження режиму роботи в нічний час та припинення дій, які порушують права співволодіння, мотивуючи свої вимоги тим, що він є власником квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , в якій проживає разом із своєю дружиною та двома малолітніми дітьми. Зазначав, що під його квартирою, яка знаходиться на 2 поверсі розташовано розважальний заклад кальян-бар «Хука Бразерс», діяльність якого здійснюється у формі ТОВ . Власником приміщення, в якому знаходиться кальян-бар «Хука Бразерс» є ОСОБА_2 , який за договором оренди з ТОВ «Хука Бразерс» здає в оренду приміщення АДРЕСА_3 . Зазначав, що через щоденну велику кількість відвідувачів Кальян -бару « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та його діяльність у нічний час створюються постійний шум, бійки, лайки у стані алкогольного сп`яніння, паління тютюнових виробів з хімічними добавками. Позивач та його родина вимушені весь час знаходитись у значній задимленості, у тому числі, і хімічного походження. Гучна музика, лайка відвідувачів позбавляють позивача та його родину, а також інших мешканців визначеного будинку відпочивати вночі після робочого дня. Зазначав, що це є порушенням рішення Виконавчого комітету Бучанської міської ради № 518 від 15.08.2017, яким встановлено режим роботи закладів громадського харчування, торгівельних закладів, сфери послуг та розваг незалежно від форм власності та виду об`єкта, розташованих в житлових будинках в межах часу з 08-00 до 22-00. В обгрунтування зазначав також , що діяльність кальян-бару « ІНФОРМАЦІЯ_1 » у нічний час сприяє вчиненню також правопорушень в нічний час серед населення м. Буча біля даного закладу, що підтверджується неодноразовими зверненнями до правоохоронних органів , яким встановлювались порушення вимог щодо порядку продажу та зберігання тютюнових виробів відповідачем. Посилався на протоколи проведення досліджень шумового навантаження від 02.02.2018, 18.04.2018 рівень шуму в квартирі позивача на 5, на 15, на 6, на 14 децибели перевищує максимально допустимий рівень для нічного часу згідно ДСТУ 12.1.036-81, а також Акт перевірки дотримання санітарного законодавства від 02.02.2018, яким встановлено порушення діяльності кальян-бару «Хука- Бразерс» вимогам ст. 24 ЗУ «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення». З метою усунення вказаних порушень позивач та співмешканці будинку неодноразово звертались, як з усними, так і з письмовими скаргами до Бучанської міської ради. Однак, через відсутність відповідного реагування він вимушений був звернутися за захистом своїх прав до суду із визначеним позовом та просив встановити режим роботи кальян-бару «Хука-Бразерс» (ТОВ «Хука Бразерс», код ЄДРПОУ: 41281891) за адресою: Київська обл., м. Буча, вул. Нове Шосе, буд. 14 до 22 години 00 хвилин щоденно та зобов`язати ТОВ «Хука Бразерс» (код ЄДРПОУ: 41281891) щоденно не пізніше 22 години 00 хвилин припиняти роботу кальян-бару «Хука-Бразерс» за адресою: Київська обл., м. Буча, вул. Нове Шосе, буд. 14.

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 18 жовтня 2019 року позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хука Бразерс», треті особи: ОСОБА_2 , Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Новий-14» про усунення порушення шляхом обмеження режиму роботи в нічний час та припинення дій, які порушують права співволодіння задоволено.

Встановлено режим роботи кальян-бару «Хука-Бразерс» (ТОВ «Хука Бразерс», код ЄДРПОУ: 41281891) за адресою: Київська обл., м. Буча, вул. Нове Шосе, буд. 14 до 22 години 00 хвилин щоденно та зобов`язано ТОВ «Хука Бразерс» (код ЄДРПОУ: 41281891) щоденно не пізніше 22 години 00 хвилин припиняти роботу кальян-бару «Хука-Бразерс» за адресою: Київська обл., м. Буча, вул. Нове Шосе, буд. 14.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Хука Бразерс» на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 704 грн. 80 коп.

Не погодившись із рішенням суду представник відповідача звернувся із апеляційною скаргою, в якій просив рішення скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову. Посилаючись на те, що судом порушено норми матеріального права. Зазначав, що вина відповідача не була встановлена та доведена, а з протоколів, на які посилався позивач не можливо встановити, що винність саме відповідача, до адміністративної відповідальності відповідач також не притягався за порушення рівня шуму та відносно задимленості від паління тютюнових виробів, а також відносно порушення норм викиду небезпечних речовин у повітря. Разом з тим відзначив, що порушення режиму роботи Товариства не зафіксовано та не доведено. Посилання суду на те, що відповідачем порушено вимоги рішення Виконавчого комітету Бучанської міської ради № 518 від 15.08.2017 не можуть бути прийняті до уваги, оскільки Бучанська міська рада Київської області не зверталась до ТОВ « Хука Бразерс» щодо вирішення питання встановлення режиму роботи, визначення якого не погоджувалось із ТОВ. Зауважив, що рішення суду не відповідає п.9 ст. 30 Закону України « Про місцеве самоврядування в Україні» , оскільки судом протиправно встановлено режим Товариства, право на погодження якого є лише у Бучанської міської ради Київської області.

Позивач ОСОБА_1 та 3-і особи у визначений ухвалою суду строк, не скористалися процесуальним правом подання відзиву на апеляційну скаргу. Відповідно до ч.3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Треті особи: ОСОБА_2 , Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Новий-14» в судове засідання не з`явились.

Відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Виходячи з вимог частини 1 статті 44 ЦПК України щодо неприпустимості зловживання сторонами своїми процесуальними правами, статті 371 ч.1 ЦПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги та статті 120 ЦПК щодо строків процесуальних дій, а також зважаючи на вимоги ч. 2 ст.372 ЦПК України, колегія суддів визнала неявку 3-х осіб в судове засідання, які про час та місце розгляду справи повідомлені,причину неявки суду не повідомили, такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрутованість рішення суду першої інстанції в межа доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хука Бразерс», про усунення порушення шляхом обмеження режиму роботи в нічний час та припинення дій, які порушують права співволодіння та встановлюючи режим роботи кальян-бару «Хука-Бразерс» (ТОВ «Хука Бразерс») за адресою: Київська обл., м. Буча, вул. Нове Шосе, буд. 14 до 22 години 00 хвилин щоденно та зобов`язуючи ТОВ «Хука Бразерс» щоденно не пізніше 22 години 00 хвилин припиняти роботу кальян-бару «Хука-Бразерс» за адресою: Київська обл., м. Буча, вул. Нове Шосе, буд. 14 суд першої інстанції вважав доведеним факт порушення тиші в нічний час відповідачем та завданням в зв`язку з цим незручностей позивачу, членам родини та іншим мешканцям будинку.

Проте, з такими висновками суду слід погодитись часткового виходячи з наступного.

У статті 263 ЦПК України визначені наступні вимоги до законності і обґрунтованість судового рішення:

1. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

2. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

3. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

4. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

5. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду неу повній мірі відповідає вказаним вимогам цивільного процесуального права.

Частина друга статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 вказаної частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Як зазначено вище, підставою позову у справі є порушення/обмеження права позивача, його родини та співмешканців будинку як власників квартир щодо належних умов проживання через діяльність відповідача. Способом захисту порушеного права позивач обрав вчинення дій по обмеженню відповідача у діяльності в нічний час доби з метою усунення перешкод в користуванні власністю.

Зі змісту пункту 3 частини другої статті 16 ЦК України вбачається, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути припинення дії, яка порушує право.

Зокрема, власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню (частина друга статті 386 ЦК України).

Крім того, власник майна згідно зі статтею 391 ЦК України має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

В пункті 33 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» роз`яснено, що, застосовуючи положення статті 391 ЦК України, відповідно до якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, навіть якщо вони не пов`язані із позбавленням права володіння, суд має виходити із такого.

Відповідно до положень статей 391, 396 ЦК України позов про усунення порушень права, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов`язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.

Позивач ОСОБА_1 є власником квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

У вказаній квартирі позивач проживає разом із своєю дружиною та двома малолітніми дітьми.

Квартира розташована на другому поверсі багатоквартирного будинку. При цьому, на першому поверсі цього багатоквартирного будинку, під квартирою позивача розташовано розважальний заклад кальян-бар «Хука Бразерс», діяльність якого здійснюється у формі товариства з обмеженою відповідаьністю (код ЄДРПОУ: 41281891) власниками якого, відповідно до відомостей Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців є ОСОБА_4 , та ОСОБА_5 .

Власником приміщення, в якому знаходиться кальян-бар «Хука Бразерс» є ОСОБА_2 , який за договором оренди з ТОВ «Хука Бразерс» здає в оренду приміщення АДРЕСА_3 , розташоване за адресою:

АДРЕСА_2 » щоденно відвідує велика кількість людей, до пізнього часу проводяться в ньому різноманітні розважальні заходи із використанням звуковідтворюючої та підсилюючої апаратури, які супроводжуються великим шумом, гучною музикою та лайкою відвідувачів, що не дає можливості позивачу та його родині, а також іншим мешканцям багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 відпочивати вночі після робочого дня, через даний шум, який утворюється безпосередньо від діяльності розважального закладу та доноситься безпосередньо з кальян-бару « ІНФОРМАЦІЯ_1 », а також з прилеглої до нього території на якій постійно влаштовують свої сварки, бійки та голосні брутальні лайки пізні відвідувачі у стані алкогольного сп`яніння.

Крім того, відвідувачі кальян-бару «Хука Бразерс» постійно палять тютюнові вироби, а також кальян, до складу якого входять різноманітні добавки, у тому числі хімічного походження, як в приміщенні кальян-бару так і поза його межами, дим від чого підіймається до квартири позивача в результаті чого в ній неможливо знаходитись через значну задимленість та наявність у повітрі значної кількості речовин і залишків горіння сумішей від куріння кальяну, у тому числі, і хімічного походження.

Робота кальян-бару «Хука Бразерс» у нічний час сприяє виникненню та поширенню і не тільки поширенню гучного шуму, який своєю гучністю перевищує межі встановлених санітарних норм, та тютюнового диму, а й вчинення правопорушень в нічний час серед населення м. Буча біля даного кальян-бару.

За період 2017-2018 років працівниками поліції були виявлені непоодинокі випадки вчинення правопорушень в нічний час відвідувачами кальян-бару «Хука Бразерс». Мешканці будинку АДРЕСА_2 неодноразово звертались до правоохоронних органів з підстав порушення тиші та хуліганських дій у нічний час відвідувачів кальян-бару « ІНФОРМАЦІЯ_1 », однак жодного належного реагування Ірпінським ВП ГУНП в Київській області не здійснено, кальян-бар «Хука Бразерс» продовжує працювати у нічний час, що завдає значні незручності мешканцям будинку та призводить до збільшення кількості правопорушень (бійок, хуліганств, вчинення крадіжок та пограбувань) біля будинку АДРЕСА_2 .

Також, ГУ ДФС у Київській області встановлено порушення вимог щодо порядку продажу та зберігання тютюнових виробів, що свідчить про протиправну діяльність кальян-бару « ІНФОРМАЦІЯ_1 » з продажу тютюнових виробів та алкогольних напоїв, в тому числі,малолітнім та неповнолітнім особам.

Таким чином, сама по собі діяльність кальян-бару « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в нічний час активно призводить до порушення тиші і спокою, виникненню та поширенню правопорушень серед населення, значної задимленості житлових приміщень залишками продуктів горіння, у тому числі, хімічного походження від постійного вживаня (паління) тютюнових виробів та сумішей для кальянів.

З метою захисту законних прав та інтересів позивача, його сім`ї, а також співмешканців будинку за адресою: АДРЕСА_2 від негативного впливу шуму та тютюнового диму, значної задимленості житлових приміщень залишками продуктів горіння, позивач неодноразово звертався до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області з проханням провести заміри шуму в квартирі позивача та біля будинку на предмет того чи відповідають вони санітарним нормам.

Згідно протоколу №5/1 проведення досліджень шумового навантаження/ проведеного 02.02.2018 о 22-05, рівень шуму в квартирі позивача становить 45 децибел, тобто на 5 децибели перевищує максимально допустимий рівень для нічного часу згідно ДСТУ 12.1.036-81.

Згідно протоколу № 5/3 проведення досліджень шумового навантаження, проведеного 02.02.2018 о 23-15, рівень шуму в квартирі позивача становить 55 децибел, тобто на 15 децибели перевищує максимально допустимий рівень для нічного часу згідно ДСТУ 12.1.036-81.

Актом перевірки дотримання санітарного законодавства від 02.02.2018 встановлено порушення діяльності кальян-бару « ІНФОРМАЦІЯ_1 » вимогам ст. 24 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення». З метою усунення вказаних порушень спеціалістами Ірпінського міського управління ГУ видано припис щодо усунення виявлених порушень, який власниками кальян-бару « ІНФОРМАЦІЯ_1 » не виконано до цього часу.

Згідно протоколу № 44/17 проведення досліджень шумового навантаження, проведеного 18.04.2018 о 22-00, рівень шуму в квартирі позивача становить 46 децибел, тобто на 6 децибели перевищує максимально допустимий рівень для нічного часу згідно ДСТУ 12.1.036-81.

Згідно протоколу № 44/18 проведення досліджень шумового навантаження, проведеного 18.04.2018 о 23-10, рівень шуму в квартирі позивача становить 54 децибел, тобто на 14 децибели перевищує максимально допустимий рівень для нічного часу згідно ДСТУ 12.1.036-81.

З метою усунення цих негараздів, негативного впливу шуму на здоров`я позивача та здоров`я його сім`ї, зокрема малолітніх дітей, через систематичне недосипання та нервування внаслідок шумів, які виникли в результаті роботи кальян-бару «Хука Бразерс» в пізній час, позивач та співмешканці будинку неодноразово звертались, як з усними, так і з письмовими скаргами до Бучанської міської ради

Через відсутність належного реагування на протиправну діяльність кальян-бару « ІНФОРМАЦІЯ_1 » органів місцевого самоврядування мешканці будинку АДРЕСА_2 за допомогою ОСББ проводили неодноразові зустрічі як з власником приміщення ОСОБА_2 , так і з власниками ТОВ «Хука Бразерс» щодо режиму роботи діяльність кальян-бару « ІНФОРМАЦІЯ_1 », які не призвели до будь-якого результату.

Розглядаючи спір суд першої інстанції правильно встановив, що позивач є власником квартири, що діями відповідача, не пов`язаними з позбавленням володіння, порушуються права позивача, його родини та співмешканців на законне володіння їх квартирами.

Положеннями частин перших статей 316, 317, частин першої та другої статей 319, 321 ЦК України визначено поняття, зміст права власності, а також принципи здійснення такого права та його непорушність і суть його полягає у можливості власника за своєю волею та на власний розсуд, у буд-який спосіб, але не заборонений Законом, вчиняти дії щодо свого майна (речі).

Права власника житлового будинку, квартири конкретизовані статтею 383 ЦК України. Зазначено, що власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва. Власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

В статті 150 Житлового кодексу України закріплено, що громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Зі змісту позовної заяви, матеріалів справи та встановлених судом у справі обставин випливає, що порушення прав позивача, його родини та співмешканців будинку полягає у високому рівні шуму, спричиненого безпосередньою діяльністю відповідача після 22 год. 00 хв.

Відповідно до Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» шум відноситься до фізичних факторів середовища життєдіяльності, що впливають або можуть впливати на здоров`я людини чи на здоров`я майбутніх поколінь (стаття 1).

Статтею 24 цього Закону встановлено, що органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та громадяни при здійсненні будь-яких видів діяльності з метою відвернення і зменшення шкідливого впливу на здоров`я населення шуму, неіонізуючих випромінювань та інших фізичних факторів зобов`язані:

- здійснювати відповідні організаційні, господарські, технічні, технологічні, архітектурно-будівельні та інші заходи щодо попередження утворення та зниження шуму до рівнів, установлених санітарними нормами;

- забезпечувати під час роботи закладів громадського харчування, торгівлі, побутового обслуговування, розважального та грального бізнесу, культури, при проведенні концертів, дискотек, масових святкових і розважальних заходів тощо рівні звучання звуковідтворювальної апаратури та музичних інструментів у приміщеннях і на відкритих площадках, а також рівні шуму в прилеглих до них жилих і громадських будівлях, що не перевищують рівнів, установлених санітарними нормами;

- вживати заходів щодо недопущення впродовж доби перевищень рівнів шуму, встановлених санітарними нормами, в таких приміщеннях і на таких територіях (захищені об`єкти):

1) жилих будинків і прибудинкових територіях;

2) лікувальних, санаторно-курортних закладів, будинків-інтернатів, закладів освіти, культури;

3) готелів і гуртожитків;

4) розташованих у межах населених пунктів закладів громадського харчування, торгівлі, побутового обслуговування, розважального та грального бізнесу;

5) інших будівель і споруд, у яких постійно чи тимчасово перебувають люди;

6) парків, скверів, зон відпочинку, розташованих на території мікрорайонів і груп житлових будинків.

Шум на захищених об`єктах при здійсненні будь-яких видів діяльності не повинен перевищувати рівнів, установлених санітарними нормами для відповідного часу доби.

У нічний час, із двадцять другої до восьмої години на захищених об`єктах забороняються гучний спів і викрики, користування звуковідтворювальною апаратурою та іншими джерелами побутового шуму, проведення салютів, феєрверків, використання піротехнічних засобів.

Проведення на захищених об`єктах ремонтних робіт, що супроводжуються шумом, забороняється у робочі дні з двадцять першої до восьмої години, а у святкові та неробочі дні - цілодобово.

Власник або орендар приміщень, у яких передбачається проведення ремонтних робіт, зобов`язаний повідомити мешканців прилеглих квартир про початок зазначених робіт. За згодою мешканців усіх прилеглих квартир ремонтні та будівельні роботи можуть проводитися також у святкові та неробочі дні. Шум, що утворюється під час проведення будівельних робіт, не повинен перевищувати санітарних норм цілодобово.

«Санитарные нормы допустимого шума в помещениях жилых и общественных зданий и на территории жилой настройки», затверджені наказом Головного державного санітарного лікаря СРСР від 03 серпня 1984 року № 3077-84, встановили науково обґрунтовані рівні допустимого шуму в житлових приміщеннях, громадських будівлях, на територіях житлової забудови, закритих приміщеннях, відкритих площадках для відповідного часу доби. Зазначені рівні шуму встановлені на підставі проведених наукових досліджень щодо впливу шуму та його специфічної і не специфічної дії на організм людини.

Науково обґрунтовані допустимі рівні шуму диференційовані залежно від призначення приміщення/території та часу доби (з 7-00 до 23-00 годин та з 23-00 до 7-00 години).

Вказаною вище нормою Закону також встановлено, що сільські, селищні, міські ради затверджують правила додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях, якими з урахуванням особливостей окремих територій (курортні, лікувально-оздоровчі, рекреаційні, заповідні тощо) установлюються заборони та обмеження щодо певних видів діяльності, що супроводжуються утворенням шуму, а також установлюється порядок проведення салютів, феєрверків, інших заходів із використанням вибухових речовин і піротехнічних засобів.

Статтею 182 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено відповідальність за порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму чи правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях.

Так, порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму чи правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях - тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від п`яти до п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і накладення штрафу на посадових осіб та громадян - суб`єктів господарської діяльності - від п`ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до частини восьмої статті 24 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, встановлених законом, забезпечують контроль за додержанням керівниками та посадовими особами підприємств, установ, організацій усіх форм власності, а також громадянами санітарного та екологічного законодавства, правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях, інших нормативно-правових актів у сфері захисту населення від шкідливого впливу шуму, неіонізуючих випромінювань та інших фізичних факторів.

Також відповідно до пункту 1 Положення про державну санітарно-епідеміологічну службу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2002 року № 1218 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2004 року № 1273), державна санітарно-епідеміологічна служба України є системою органів, установ, закладів, частин і підрозділів, діяльність яких спрямовується, зокрема, на запобігання шкідливому впливу на стан здоров`я і життя людей факторів середовища життєдіяльності, здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду щодо безпеки для життя і здоров`я людини продукції та середовища життєдіяльності. Крім того, державна санітарно-епідеміологічна служба України видає обов`язкові для виконання постанови, розпорядження, висновки, приписи з питань усунення або обмеження шкідливого впливу на стан здоров`я і життя людини факторів середовища життєдіяльності (абзац одинадцятий пункту 4 вказаного вище Положення).

За наведених вище обставин громадяни можуть реалізувати своє право на тишу шляхом звернення до органів місцевого самоврядування, органів внутрішніх справ та санітарно-епідеміологічної служби, до обов`язків яких входить здійснення ряду заходів щодо усунення небезпечних факторів середовища життєдіяльності людини.

Судом встановлено, що рішенням Виконавчого комітету Бучанської міської ради № 518 від 15.08.2017 встановлено режим роботи закладів громадського харчування, торгівельних закладів, сфери послуг та розваг незалежно від форм власності та виду об`єкта, розташованих в житлових будинках в межах часу з 08-00 до 22-00.

Тобто саме, місцеві ради можуть своїми рішеннями зобов`язувати СПД погоджувати з ними режим роботи або навіть самі його примусово встановлювати для всіх чи окремих закладів у населеному пункті. Зазвичай такі рішення ухвалюються, коли є скарги мешканців про порушення тиші відвідувачами кафе, продуктових магазинів, кіосків або розважальних закладів поблизу житлових будинків або на перших поверхах багатоповерхівок.

Виконкоми уповноважені встановлювати за погодженням з власниками зручний для населення режим роботи об`єктів сфери обслуговування (пп. 4 п. «б» ст. 30 ЗУ «Про місцеве самоврядування»).

При погодженні необхідно обов`язково враховувати норми ЗУ «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», зокрема ст.24 якою встановлено, що в нічний час, тобто з 22:00 до 8:00, у житлових будинках, на прибудинкових територіях, у закладах громадського харчування, торгівлі, побутового обслуговування, розважального та грального бізнесу в межах населених пунктів забороняється голосно співати, кричати, користуватися звуковідтворювальною апаратурою та іншими джерелами побутового шуму, влаштовувати салюти, феєрверки і використовувати піротехніку.

Відповідно до вимог ст.13 Закону України «Про заходи щодо попереджання та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я людини» від 22 вересня 2005 року, з послідуючими змінами, забороняється куріння тютюнових виробів, а також електронних сигарет і кальянів: 1) у ліфтах і таксофонах; 2) у приміщеннях та на території закладів охорони здоров`я; 3) у приміщеннях та на території навчальних закладів; 4) на дитячих майданчиках; 5) у приміщеннях та на території спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд та закладів фізичної культури і спорту; 6) у під`їздах житлових будинків; 7) у підземних переходах; 8) у транспорті загального користування, що використовується для перевезення пасажирів; 9) у приміщеннях закладів ресторанного господарства; 10) у приміщеннях об`єктів культурного призначенння; 11) у приміщенях органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших державних установ; 12) на стаціонарно обладнаних зупинках маршрутних транспортних засобів.

Забороняється, крім спеціально відведених для цього місць, куріння тютюнових виробів: 1) у приміщеннях підприємств, установ та організацій усіх форм власності; 2) у приміщеннях готелів та аналогічних засобів рзміщення громадян; 3) у приміщеннях гуртожитків; 4) в аеропортах та на вокзалах.

Щодо паління працівниками та відвідувачами закладу, то відповідно до вказаних вимог Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення» власник закладу зобов`язаний відвести спеціальні місця для куріння, обладнані витяжною вентиляцією чи іншими засобами для видалення тютюнового диму, а також розмістити наочну інформацію про розташування таких місць та про шкоду, яку завдає здоров`ю людини куріння тютюнових виробів. При цьому у місцях для куріння має бути розміщено графічний знак з тестом такого змісту: «Місце для куріння» та інформація про шкоду, яку завдає здоров`ю людини куріння тютюнових виробів із тестом такого змісту: «Куріння шкодить Вашому здоров`ю!».

Відповідно до підпункту 4 пункту «б» статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 №280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження: встановлення за погодженням з власниками зручного для населення режиму роботи розташованих на відповідній території підприємств, установ та організацій сфери обслуговування незалежно від форм власності.

Загальні умови провадження торговельної діяльності, основні вимоги до торговельної мережі, мережі закладів ресторанного господарства і торговельного обслуговування громадян, які придбавають товари для власних побутових потреб у підприємств, установ, організацій незалежно від організаційно-правової форми і форм власності, фізичних осіб-підприємців та іноземних юридичних осіб, що провадять підприємницьку діяльність на території України, визначаються Порядком провадження торговельної діяльності та правилами торговельного обслуговування населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №833 від 15 червня 2006 року.

Суд першої інстанції встановив, що позивач неодноразово зверталися до уповноважених державних органів з вимогою забезпечити його право на належні санітарні умови використання його житла для проживання шляхом обмеження діяльності відповідача, яка супроводжується підвищеним шумом у нічний час на захищеному об`єкті.

Разом з тим вказані вище порушені права позивача (його членів сім`ї, в тому числі неповнолітніх та інших власників квартир) залишилися не відновленими у позасудовий спосіб, а тому позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Частиною першою статті 4 ЦПК України зазначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Враховуючи вищевказане, особа, звертаючись з позовом до суду,має право пред`явити таку вимогу на захист свого цивільного права,яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення, і призначена для гарантування не теоретичних або примарних прав, а прав практичних та ефективних.

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 16 Цивільного кодексу (далі - ЦК України) способом захисту цивільних прав та інтересів може бути припинення дії, яка порушує право.

Зокрема, власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню (частина друга статті 386 ЦК України). Власник майна згідно зі статтею 391 ЦК України має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з приводу того, що факт порушення тиші в нічний час відповідачем та завданням в зв`язку з цим незручностей позивачу, членам родини та іншим мешканцям будинку є доведеним.

Встановивши порушення вимог закону та прав позивача у цій справі, суд першої інстанції дійшов правильних висновків про необхідність захистити порушене право, проте своїм рішенням суд встановив режим роботи кальян-бару «Хука-Бразерс», що є втручанням в господарську діяльність підприємства, що може призвести до обмеження прав відповідача, а суд не наділений такими повноваженнями. Лише виконкоми уповноважені встановлювати за погодженням з власниками зручний для населення режим роботи об`єктів сфери обслуговування (пп. 4 п. «б» ст. 30 ЗУ «Про місцеве самоврядування»).

На підставі викладеного апеляційний суд вважає частково обґрунтованими вимоги позову щодо усунення порушення шляхом обмеження режиму роботи в нічний час та припинення дій, які порушують права співволодіння.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Ураховуючи фактичні обставини справи, вимоги закону, колегія суддів приходить до висновку,що судове рішення не відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, зазначені вище порушення призвели до неправильного вирішення спору, що є підставою для його скасування з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 376, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів ,-

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу Міхальова Андрія Олександровича - представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Хука Бразерс» задовольнити частково.

Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 18 жовтня 2019 року скасувати в частині задоволених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення. Позовні вимоги задовольнити частково.

Заборонити Кальян-бару «Хука-Бразерс» (ТОВ «Хука Бразерс», код ЄДРПОУ: 41281891) за адресою: Київська обл., м. Буча, вул. Нове Шосе, буд. 14 в нічний час з 22:00 і до 08:00 години ранку здійснювати розважальну діяльність в нежитловому приміщенні, розташованому в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2 . В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. При оголошенні вступної та резолютивної частин судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 26 листопада 2020 року.

Головуючий:

Судді: