Номер провадження: 22-ц/813/8343/20

Номер справи місцевого суду: 505/1738/19

Головуючий у першій інстанції Павловська Г. В.

Доповідач Заїкін А. П.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.11.2020 року м. Одеса

Єдиний унікальний номер судової справи: 505/1738/19

Номер провадження: 22-ц/813/8343/20

Одеській апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

- головуючого судді Заїкіна А.П. (суддя-доповідач),

- суддів: - Князюка О.В., Таварткіладзе О.М.,

учасники справи:

- позивач ОСОБА_1 ,

- відповідачі 1) ОСОБА_2 , 2) ОСОБА_3 ,

розглянувши у передбаченому ст. 369 ЦПК України порядку цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області, ухвалене у складі судді Павловської Г.В. 28 липня 2020року,

встановив:

27 травня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, остаточно просить: 1) зменшити розмір аліментів, які стягуються на підставі рішення Котовського міськрайсуду Одеської області від 25.09.2014 року на користь відповідачки ОСОБА_2 - з 1/3 частини до 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня набрання рішення законної сили та до повноліття доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; 2) зменшити розмір аліментів, які стягуються на підставі судового наказу Котовського міськрайонного суду Одеської області від 28.11.2017 року на користь відповідача ОСОБА_3 - з 1/4 частини до 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня набрання рішення законної сили та до повноліття доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

ОСОБА_1 свої вимоги обґрунтовує тим, що з відповідачкою ОСОБА_2 він перебував у шлюбі, який був зареєстрований 04.01.2012 року Котовським відділом реєстрації актів цивільного стану. 07.10.2014 року шлюб між ними був розірваний. Від вказаного шлюбу сторони мають доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає з матір`ю.

На підставі рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 25.09.2014 року з нього на користь ОСОБА_2 були стягнуто аліменти в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму, встановленого законом на дитину відповідного віку, починаючи з 04.09.2014 року та на період повноліття.

Згодом, він вдруге уклав шлюб з ОСОБА_6 , який був зареєстрований 14 грудня 2016 року Подільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис №338. Від даного шлюбу вони мають доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Але, сімейні відносини вдруге не склались, тому дружина звернулась до суду із заявою про стягнення аліментів. Судовим наказом Котовського міськрайонного суду Одеської області від 28.11.2017 року з нього стягнуті аліменти на користь ОСОБА_3 на дитину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі ј частини його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для житини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 24 листопада 2017 року та до досягнення донькою повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Зазначає, що з нього стягуються аліменти, сукупний розмір яких перевищує 50 % його доходів, що ставить його у важке матеріальне становище, тому він змушений звернутись до суду із вищевказаним позовом (а. с. 1 1зворотна сторона, 38 - 39).

Відповідачка ОСОБА_2 у відзиві на позов заперечує проти позову. Просить у задоволенні позову відмовити. Зазначає, що з дитиною від першого шлюбу позивач не спілкується, участі у вихованні не бере, жодної матеріальної допомоги, крім примусово стягуваних аліментів не надає. На даний час позивач проживає разом з другою сім`єю за адресою - АДРЕСА_1 . Тобто, дитина ОСОБА_5 перебуває під піклуванням батька. Вважає, що виходячи з пріоритету інтересів дитини та обов`язку відповідача утримувати доньку, поява нової родини та малолітньої доньки не є підставою для звуження прав малолітньої дитини від першого шлюбу. Позивач є фізично здоровою та працездатною людиною, є військовослужбовцем та отримує високу заробітну плату, а тому враховуючи не надання жодної іншої допомоги дитині повинен сплачувати аліменти у визначеному судовим рішенням розмірі. Зменшення розміру аліментів до 1/6 частини є необґрунтованим, оскільки таке зменшення не буде відповідати інтересам дитини та призведе до зменшення аліментів на половину від тієї суми, яка тепер стягується з позивача. Підстав вважати, що матеріальне становище позивача суттєво погіршилося немає, а тому вимоги позивача є необґрунтованими, тому просила у задоволенні позову відмовити у повному обсязі (а. с. 32 34).

Апеляційний суд звертає увагу на те, що наведений відзив на позов надійшов до суду першої інстанції до звернення позивача до суду з заявою про збільшення позовних вимог, а отже вказаний відзив не містить доводів щодо незаконності вимог позову заявлених до співвідповідачки - ОСОБА_3 , не містить вимог щодо відмови у задоволенні позовних вимог до останньої.

Ухвалою Котовського міськрайонного суду Одеської області від 17.02.2020 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою Котовського міськрайонного суду Одеської області від 09.06.2020 року до участі у справі в якості співвідповідача залучено ОСОБА_3 ..

Позивач у судове засідання не з`явився. Надав заяву про підтримку позовних вимог та розгляд справи за його відсутності.

Відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилась, надала додатковий відзив на позовну заяву, в якому просить позов задовольнити частково та зменшити розмір аліментів, які стягуються з позивача на її користь на утримання доньки ОСОБА_7 з - 1/3 частини до - ј частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50% встановленого прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до повноліття доньки.

Відповідачка ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилась, надала заяву про визнання позову в повному обсязі та розгляд справи за її відсутності.

Рішенням Котовського міськрайонного суду Одеської області від 28 липня 2020 року вищезазначений позов ОСОБА_1 задоволено.

Зменшено розмір аліментів, які стягуються на підставі рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 25.09.2014 року з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Котовська Одеської області, ІПН НОМЕР_1 , на користь відповідачки ОСОБА_2 - з 1/3 частини до 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня набрання рішення законної сили та до повноліття доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зменшено розмір аліментів, які стягуються на підставі судового наказу Котовського міськрайонного суду Одеської області від 28.11.2017 року з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Котовська Одеської області, ІПН НОМЕР_1 на користь відповідача ОСОБА_3 - з 1/4 частини до 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня набрання рішення законної сили та до повноліття доньки ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що встановленими по справі обставинами підтверджується зміна як сімейного, так і матеріального стану позивача, на що і вказує позивач у позовній заяві.

Так, згідно довідки № 87 від 02.07.2020 року вбачається, що ОСОБА_1 дійсно проходить службу у військовій частині НОМЕР_2 на посаді військовослужбовця, грошове забезпечення з січня по червень 2020 року складає 97 766,60 грн., загальний розмір стягнутих з нього аліментів за цей період становить 40 969,54 грн..

З огляду на вищевказане суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність задоволення позову (а. с. 75 - 77).

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції змінити. Ухвалити нове судове рішення, яким зменшити розмір аліментів, які стягуються на підставі рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 25.09.2014 року з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Котовська Одеської області, ІПН НОМЕР_1 , на користь відповідачки ОСОБА_2 - з 1/3 частини до 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, до повноліття доньки ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ..

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване судове рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а відтак підлягає зміні. Зокрема, апелянт вважає, що позивачем, у порушення вимог ст. 192 СК України не було надано суду жодних доказів на підтвердження зміни його матеріального або сімейного стану чи погіршення здоров`я, що стало б підставою для зменьшення раніше встановленого розміру аліментів. Разом з тим, апелянт в апеляційній скарзі просить саме змінити оскаржуване рішення про що було зазначено у попередньоиму абзаці даної постанови (а. с. 81 82 зворотна сторона).

09 серпня 2020 року ухвалою Одеського апеляційного суду відкрито апеляційне провадження. Копію ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі, з пропозицією надати відзив протягом встановленого строку, та копію апеляційної скарги було надіслано учасникам справи.

ОСОБА_1 згідно наявних у справі рекомендованих повідомленнь про вручення поштового відправлення отримав копію ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі та копію апеляційної скарги, з пропозицією надати відзив протягом встановленого строку (а. с. 92).

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 заперечує проти апеляційної скарги. Просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити. Оскаржуване рішення просить залишити без змін. Посилається на те, що всупереч доводів апеляційної скарги з ОСОБА_3 він не проживає. Вказує на те, що сплата аліментів на двох дітей ставить його у важке матеріальне становище. Зазначає про те, що оскаржуваним рішенням дотримано вимоги Сімейного Кодексу України.

ОСОБА_3 згідно наявних у справі рекомендованих повідомленнь про вручення поштового відправлення отримала копію ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі та копію апеляційної скарги, з пропозицією надати відзив протягом встановленого строку (а. с. 91). Правом надання відзиву не скористалась. Відзив на апеляційну скаргу від ОСОБА_3 до суду не надійшов.

Матеріали справи також містять відомості щодо отримання копії ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі ОСОБА_2 , що підтверджується рекомендованими повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 90).

Згідно із ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи (їх виклик). У такому випадку судове засідання не проводиться.

Пунктом 1 ч. 4, п. 3 ч. 6 ст. 19 ЦПК України передбачено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ.

Для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи про стягнення аліментів.

Відповідно п. 1 ч. 1, ч. ч. 2, 4 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

В порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об`єднанні з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1 5 цієї частини.

Дана справа за предметом позову (стягення аліментів) є малозначною, тому вона підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно зі ст. 369 ЦПК України справу розглянуто апеляційним судом без виклику її учасників та без проведення судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які апелянт посилається в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні рішення, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст.367ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково наданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Рішення суду першої інстанції в частині зміни розміру аліментів, які стягуються на утримання доньки - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не оскаржується. Тому законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в цій частині в апеляційному порядку не переглядається.

Статтями 5, 12, 13, 81, 83ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачений цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 та 5 ст.263ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються яка на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.264ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в оскарженій частині вищевказаним вимогам законодавства у повній мірі не відповідає.

Суд першої інстанції на підставі наявних у справі, наданих її учасниками і досліджених судом доказів не вірно встановив вищевказані обставини по справі в частині визначення розміру зменшення аліментів, які стягуються на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_7 , дійшов не правильного вищезазначеного висновку в цій частині про задоволення позову в повному обсязі. Висновки суду в цій частині не відповідають обставинам справи, вимогам норм матеріального (ст. 51 Конституції України, ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, ст. ст. 181 - 183, 192 СК України, ст. ст. 8, 12 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження») та процесуального (ст. ст.12,81,263,264 ЦПК України)права.

На підставі наявних у справі, наданих її учасниками та досліджених судом доказів встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Котовського міськрайонного управління юстиції Одеської області, ІНФОРМАЦІЯ_5 народилась ОСОБА_4 , батьком якої є ОСОБА_1 , матір`ю ОСОБА_2 , актовий запис №616.

Рішенням Котовського міськрайонного суду Одеської області від 25.09.2014 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання їх спільної доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму, встановленого законом на дитину відповідного віку, починаючи з 04.09.2014 року і до досягнення дитиною повноліття.

Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 від 14.12.2016 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , 14.12.2016 року в Подільському міськрайонному відділі державної реєстрації актів цивільного стану зареєстрували шлюб, прізвище дружини після укладання шлюбу « ОСОБА_10 », актовий запис №338.

Від вказаного шлюбу у них ІНФОРМАЦІЯ_8 народилась ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_5 від 22 серпня 2017 року.

Згідно судового наказу, виданого Котовським міськрайонним судом Одеської області від 28.11.2017 року, з ОСОБА_1 стягнуті аліменти на користь ОСОБА_3 на дитину - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі ј частини його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для житини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 24 листопада 2017 року та до досягнення донькою повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Між сторонами виникли правовідносини щодо обов`язку матері, батька утримувати дитину та його виконання, зміни розміру аліментів.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Аналогічне відображено в ч. 8 ст. 7 СК України, де вказано, що регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 51 Конституції України визначено, що батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів (ч. 3 ст. 181 СК України).

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Батьки несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини.

Вимогами ст.182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно зі ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняєвід обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ст. ст. 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Згідно з положеннями ст. 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частина 3 ст. 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Частиною 1 ст. 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.

Згідно з пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду Українивід 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Враховуючи зміст ст. ст. 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143 цс 13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Звертаючись до суду з позовом про зміну (зменшення) розміру аліментів, позивач посилався на те, що у нього змінився сімейний іматеріальний стан, оскільки народилася дочка від іншого шлюбу з ОСОБА_11 ..

Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.

При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного і зміни матеріального стану. Однак, зміна сімейного стану є самостійної, не залежної від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд першої інстанції у порушення вищевказаних вимог закону не звернув уваги на те, що зміна сімейного стану позивача, а саменародження ІНФОРМАЦІЯ_8 у другому шлюбі дитини ОСОБА_5 ,не є безумовною підставою для зміни розміру аліментів.

Вищевказаний висновок щодо помилковості встановлення безумовної зміни матеріального стану планика аліментів у звязку із народженням дитини від повторних шлюбних стосунків викладено у постанові Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі № 565/2071/19.

Таким чином, місцевий суд у порушення зазначених вище вимог закону не врахував те, що ОСОБА_1 належними та допустимими доказами не підтверджено погіршення його майнового стану, у тому числі, у зв`язку з народженням дитини від іншого шлюбу, а навпаки апеляційним судом встановлено збільшення доходів останнього.

Так, згідно довідки № 28 від 06.02.2018 року розмір грошового забезпечення позивача з серпня 2018 року по січень 2019 року складає 61625,83 грн. (а. с. 9).

Втім, згідно довідки № 87 від 02.07.2020 року розмір грошового забезпечення позивача з січня 2019 року по червень 2019 року складає 97766,60 грн. (а. с. 70).

Крім того,батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою.

Отже, встановивши обов`язок позивача надавати матеріальну допомогу дітям, місцевий суд належним чином не мотивував свій висновок про визначення зміненого розміру аліментів, які стягуються на утримання доньки ОСОБА_12 саме у розмірі - 1/6частки від заробітку (доходу), не провівши належну оцінку стану здоров`я та матеріального стану позивача, а також інтересів дитини ОСОБА_4 ..

Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно з ст. 18, 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про необхідність зменшення розміру аліментів, які стягуються на підставі рішення Котовського міськрайсуду Одеської області від 25.09.2014 року на користь відповідачки ОСОБА_2 - з 1/3 частини до 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня набрання рішення законної сили та до повноліття доньки ОСОБА_4 ..

Між тим, згідно ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Як зазначалось вище, в апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції змінити, а не скасувати. Зменшити розмір аліментів, які стягуються на підставі рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 25.09.2014 року з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Котовська Одеської області, ІПН НОМЕР_1 , на користь відповідачки ОСОБА_2 - з 1/3 частини до 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, до повноліття доньки ОСОБА_4 .

Апеляційний суд звертає увагу на те, що позивачем не оскаржується рішення суду першої інстанції, яким зокрема змінено граничну суму аліментів, які підлягають стягненню з позивача на користь відповідачки ОСОБА_2 (з - але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, на - але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно).

З огляду на вищевикладене, апеляційний суд вважає за необхідне змінити оскаржуване рішення в частині визначення розміру змінених аліментів, які стягуються з позивача на користь ОСОБА_2 , а саме - зменшити розмір аліментів, які стягуються на підставі рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 25.09.2014 року з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Котовська Одеської області, ІПН НОМЕР_1 , на користь відповідачки ОСОБА_2 на утримання доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з - 1/3 частини до - 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня набрання даної постанови законної сили та до повноліття доньки, тобто до - ІНФОРМАЦІЯ_9 .

Доводи відзиву на апеляційну скаргу про те, що всупереч доводів апеляційної скарги з ОСОБА_3 позивач не проживає не заслуговують на увагу суду, оскільки не мають наслідком відмову в задоволенні апеляційної скарги.

Розмір відрахуваньіз заробітноїплати,пенсії,стипендії таінших доходівборжника вираховуєтьсяіз суми,що залишаєтьсяпісля утриманняподатків,зборів таєдиного внескуна загальнообов`язковедержавне соціальнестрахування. Із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованостіу разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю особи, у зв`язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків (ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження»).

Інші доводи відзиву на апеляційну скаргу є безпідставними, оскільки вимоги апеляційної скарги є такими, які не суперечать вищевказаним приписам ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження».

Доводи апеляційної скарги щодо безпідставного зменшення розміру аліментів з 1/3 частини до 1/6 частини від усіх видів доходу є обґрунтованими, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374, п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги змінює судове рішення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення при невідповідності висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, з порушенням норм процесуального права або неправильному застосуванні норм матеріального права.

За правилами ч. 4 ст. 376 ЦПК України, зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

Оскільки висновки суду першої інстанції щодо визначення зміненого розміру аліментів на утримання доньки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не відповідають обставинам справи, судом в цій частині порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи в частині визначення зміненого розміру аліментів на утримання доньки ОСОБА_7 , колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає зміні у вказані частині, за вищевказаного обґрунтування.

Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Таким чином, необхідно змінити розподіл судових витрат.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 09 вересня 2020 року клопотання ОСОБА_2 про відстрочення сплати судового збору задоволено. Відстрочено ОСОБА_2 сплату судового збору у розмірі 1152,60 грн. за подачу останньою апеляційної скарги на рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області до ухвалення судового рішення по суті справи.

У зв`язку із відстроченням ОСОБА_2 сплати судового збору, на підставі ст. ст. 133, 141 ЦПК України, з ОСОБА_1 підлягає стягненню в дохід держави судовий збір, який підлягав би сплаті за подання апеляційної скарги, пропорційно розмірузадоволених позовнихвимог,а саме у розмірі 771, 84 грн. = 1152 грн. х 67%.

Крім того, з ОСОБА_2 підлягає стягненню в дохід держави судовий збір, який підлягав би сплаті за подання апеляційної скарги, пропорційно розмірузадоволених позовнихвимог,а саме у розмірі 380, 16 грн. = 1152 грн. х 33%.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з ч. ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 19, 268, 274, 367, 368, 369, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 389 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 28 липня 2020 року в частині визначення розміру зменшення аліментів, які стягуються на підставі рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 25.09.2014 року з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Котовська Одеської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , на користь відповідачки ОСОБА_2 - з 1/3 частини до 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня набрання рішення законної сили та до повноліття доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - змінити.

Зменшити розмір аліментів, які стягуються на підставі рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 25.09.2014 року з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Котовська Одеської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , на користь відповідачки ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з - 1/3 частини до - 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня набрання даною постановою законної сили та до повноліття доньки, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_9 .

Здійснити перерозподіл судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м.Котовська Одеської області, ІПН НОМЕР_1 , в дохід держависудовий збір у сумі 771 (сімсот сімдесят одна) грн. 84 коп..

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 ,ІПН НОМЕР_6 , в дохід держави судовий збір у сумі 380 (триста вісімдесят) грн. 16 коп..

Постанованабирає законноїсили здня їїприйняття,оскарженню вкасаційному не підлягає за винятками, передбаченими частиною 3 статті 389 ЦПК України.

Головуючий суддя: А. П. Заїкін

Судді: О. В. Князюк

О. М. Таварткіладзе