-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"30" листопада 2020 р. Справа № 5/190б
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пушай В.І., суддя Істоміна О.А., суддя Пелипенко Н.М.
секретар судового засідання Євтушенко Є.В.
за участю представників сторін:
ліквідатор не з`явився;
від ГУ ДПС у Донецькій області не з`явився;
від Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Акмаєв А.В., за наказом та довіреністю;
розглянувши апеляційні скарги Головного управління ДПС у Донецькій області, м. Маріуполь, вх. № 2679 Д/З та арбітражного керуючого Вудуда Гаррі Ігоровича, м. Одеса, вх. № 2708 Д/З на ухвалу господарського суду Донецької області від 17.09.2020 р. у справі № 5/190б (суддя Чорненька І.К.)
за заявою Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», м. Горлівка
про банкрутство Державного підприємства «Зуївська експериментальна теплоелектроцентраль», м. Зугрес Донецької області
ВСТАНОВИЛА:
Господарським судом Донецької області ухвалою від 06.12.2010р. за заявою Відкритого акціонерного товариства Донецькобленерго порушена справа про банкрутство Державного підприємства Зуївська експериментальна теплоелектроцентраль (далі боржник, банкрут, ДП «Зуївська експериментальна ТЕЦ») на підставі ст.ст. 1, 6, 7, 8, 11, 12 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.
Ухвалою господарського суду Донецької області за результатами підготовчого засідання від 05.01.2011р. введено процедуру розпорядження майном строком на шість місяців, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Набоку М.С.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 05.04.2011р. за результатами попереднього засідання затверджено реєстр вимог кредиторів.
Ухвалою господарського суду від 05.06.2012р. змінено назву кредитора у справі №5/190б а саме: Відкрите акціонерне товариство Донецькобленерго на Публічне акціонерне товариство ДТЕК Донецькобленерго.
Ухвалою суду першої інстанції від 28.08.2013р. відкрито процедуру санації боржника строком на шість місяців; керуючим санацією призначено керівника боржника Сучкова О.А.; розпорядником майна в процедурі санації призначено арбітражного керуючого Вудуда Г.І.
Постановою господарського суду від 29.04.2014р. боржника ДП Зуївська експериментальна ТЕЦ визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців до 29.04.2015р., ліквідатором призначено арбітражного керуючого Вудуда Гаррі Ігоровича.
Повідомлення від 29.04.2014р. про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури оприлюднене на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 05.05.2014р. за №3179.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 01.02.2016р. частково відновлено втрачену справу №5/190б, а іншою ухвалою суду від 29.08.2016р. - відмовлено ліквідатору боржника у задоволенні клопотання про продовження строку ліквідаційної процедури.
Ухвалою господарського суду від 10.09.2018р. здійснено заміну кредитора у справі №5/190б - Державну податкову інспекцію у м.Харцизьку на правонаступника Костянтинівську об`єднану державну податкову інспекцію ГУ ДФС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39883581).
Ухвалою господарського суду Донецької області від 12.11.2018р. здійснено заміну кредитора у справі №5/190б - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Харцизьку Донецької області на правонаступника - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі Слов`янського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України.
Ухвалою господарського суду від 17.03.2020р. здійснено заміну кредитора у справі №5/190б - Державну податкову інспекцію у м. Харцизьку (код ЄДРПОУ 23769921) на його правонаступника - Головне управління ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 43142826).
23.04.2020р. Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції на підставі ст. 1, абз. 2 ст. 3 КУПБ та абз. 3 п. 1 Положення про Мін`Юст, п. 4.15 Положення про міжрегіональні управління Мін`Юсту звернулося до господарського суду Донецької області з клопотанням про закриття провадження у справі, в обґрунтування якого посилається на п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» від 02.10.2019 р. № 145-ІХ (далі Закон № 145-ІХ) та вважає, що провадження у даній справі підлягає закриттю на підставі п. 9 ч. 1 ст. 90 КУПБ.
Ліквідатор банкрута Вудуд Г.І. та Міністерство енергетики України 17.06.2020 р. та 10.08.2020 р. надіслали до суду першої інстанції свої заперечення проти клопотання Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про закриття провадження у справі.
Згідно з цими запереченнями ліквідатор банкрута Вудуд Г.І. вважає, що заявником не доведено в даному випадку права звертатися до місцевого господарського суду, а зі змісту п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №145-ІХ не випливає обов`язок суду припинити усі порушені раніше справи про банкрутство державних підприємств, ця норма не містить заборони на порушення нових справ державних підприємств і має відношення до прийняття рішення господарським судом щодо подальшої судової процедури у підсумковому засіданні згідно з ч. 1 ст. 49 КУПБ.
Заперечуючи проти згаданого клопотання Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Міністерство енергетики України вважає, що оскільки постанова про визнання боржника банкрутом прийнята господарським судом Донецької області 29.04.2014 р., тому провадження у справі не може бути закрито у випадку, передбаченому п. 9 ч. 1 ст. 90 КУПБ, а норми п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №145-ІХ також не є підставою для закриття провадження внаслідок того, що судова процедура ліквідації щодо ДП «Зуївстка експериментальна ТЕЦ» застосована ще у 2014 році, яка наразі триває.
Крім того, АК ліквідатор банкрута Вудуд Г.І. звернувся до місцевого господарського суду із заявою про відсторонення його від виконання повноважень ліквідатора у зв`язку з неможливістю виконувати повноваження ліквідатора через абсолютну відсутність коштів на здійснення ліквідаційної процедури та відсутність на майбутнє відшкодувати здійснені раніш витрати, пов`язані із виконанням обов`язків ліквідатора у переліку обов`язків, передбачених Кодексом.
Міністерство енергетики України одночасно із наданням заперечень на клопотання Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції звернулося до господарського суду Донецької області із заявою про заміну учасника у справі Міністерство енергетики та вугільної промисловості України на Міністерство енергетики України.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 17.09.2020 р.:
- задоволено заяву Міністерства енергетики України б/н б/д (вх.№15059/20) про заміну учасника у справі.
Здійснено заміну учасника справи №5/190б про банкрутство ДП Зуївська експериментальна ТЕЦ, а саме: замінено Міністерство енергетики та вугільної промисловості України на правонаступника - Міністерство енергетики України;
- задоволено заяву арбітражного керуючого Вудуда Г.І. №02-01/Д/5/190б/1-32 від 10.08.2020р. про відсторонення від виконання повноважень ліквідатора.
Відсторонено від виконання повноважень ліквідатора у справі №5/190б про банкрутство ДП Зуївська експериментальна ТЕЦ арбітражного керуючого Вудуда Гаррі Ігоровича;
- задоволено заяву Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції б/н б/д (вх.№7842/20) про закриття провадження у справі №5/190б про банкрутство ДП Зуївська експериментальна ТЕЦ.
Закрито провадження у справі №5/190б про банкрутство ДП Зуївська експериментальна ТЕЦ;
- скасовано дії мораторію на задоволення вимог кредиторів.
В частині закриття провадження у справі ухвала суду мотивована тим, що провадження у справі на стадії ліквідаційної процедури триває понад 6 років, а за приписами КУПБ процедури банкрутства мають строковий характер, тому враховуючи правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 10.12.2019 р. у справі № 906/1290/15 щодо можливості припинення існування предмета спору у розумінні п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України відповідно до законодавчого припису, суд відхилив заперечення Міністерства енергетики України та АК Вудуда Г.І. та застосував ч. 8 ст. 2 Закону України «Про заходи, спрямовані на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії», оскільки одним з видів діяльності боржника є виробництво енергії.
Не погоджуючись з постановленою ухвалою в частині закриття провадження у справі, ГУ ДПС у Донецькій області звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу в частині задоволення заяви Східного міжрегіонального управління Мін`Юста та закриття провадження у справі.
В обґрунтування апеляційної скарги скаржник посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Скаржник стверджує, що згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про заходи, спрямовані на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії» оптовим постачальник електроенергії є ДП «Енергоринок», відтак суд першої інстанції може прийняти рішення про закриття провадження у справі про банкрутство тільки щодо ДП «Енергоринок».
Оскільки боржник визнаний банкрутом ще у 2014 році, тому скаржник вважає, що з огляду на вимоги ч. 2 ст. 90 КУПБ суд першої інстанції фактично застосував інші підстави, передбачені законом (п. 9 ч. 1 ст. 90 КУПБ), що можливо лише до визнання боржника банкрутом.
Також не погоджуючись з постановленою ухвалою в частині закриття провадження у справі, АК ліквідатор банкрута Вудуд Г.І. звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу в частині задоволення вищевказаного клопотання територіального органу Мін`Юста, в частині закриття провадження у справі, а також в частині його відсторонення від виконання повноважень ліквідатора та спрямувати до господарського суду Донецької області справу № 5/190б у частині розгляду заяви АК Вудуда Г.І. на новий розгляд.
В своїй апеляційній скарзі ліквідатор банкрута зауважує, що строк ліквідаційної процедури у справі про банкрутство № 5/190б закінчився, місцевим господарським судом не продовжувався і провадження у справі знаходиться на стадії розгляду звіту ліквідатора.
Оскільки банкрут не є оптовим постачальником електроенергії, тому скаржник вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовано норму, передбачену ч. 8 ст. 2 Закону України «Про заходи, спрямовані на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії», та безпідставно проігноровано припис ч. 2 ст. 90 КУПБ.
На думку скаржника, у разі скасування ухвали в частині закриття провадження у справі виникне ситуація відсутності ліквідатора боржника, чим буде порушено принцип неперервності управління юридичною особою, який полягає в тому, що постановляючи рішення про припинення повноважень одного ліквідатора, господарський суд зобов`язаний прийняти рішення щодо призначення замість нього іншого ліквідатора.
За доводами апеляційної скарги, навіть у разі закриття провадження у справі господарський суд постановляє про особу, яка має виконувати повноваження керівника банкрута у подальшому.
На підтвердження своїх доводів щодо скасування оскаржуваної ухвали в частині відсторонення АК Вудуда Г.І. від виконання обов`язків ліквідатора банкрута, АК Вудуд Г.І. не посилається на жодну правову норму.
25.11.2020 р. на електронну адресу суду від АТ «Укртрансгаз» надійшло клопотання про проведення судового засідання у режимі відеоконференції, у задоволенні якого відмовлено ухвалою суду апеляційної інстанції від 25.11.2020 р. Крім того, заявник просив відкласти судове засідання на іншу дату та час за відсутності технічної можливості провести судове засідання у режимі відеоконференції.
Відповідно до ч. 11, ч. 12 ст. 270 ГПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
В обґрунтування свого клопотання АТ «Укртрансгаз» посилається на те, що його місцезнаходженням є м. Київ, внаслідок чого для участі у судових засіданнях у даній справі є необхідність у відрядженні уповноважених представників до м. Харкова, що призводить до значних матеріальних витрат кредитора.
При цьому, заявник не був позбавлений можливості взяти участь у судовому засіданні і в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду відповідно до ч. 4 ст. 197 ГПК України, проте не скористався своїм правом, тому слід дійти висновку, що у згаданому клопотанні не зазначено причин, які безпосередньо перешкоджають йому взяти участь у судовому засіданні, у зв`язку з чим причини неявки представника АТ «Укртрансгаз» не визнаються судовою колегією поважними.
З урахуванням викладеного, відсутні підстави для задоволення клопотання АТ «Укртрансгаз» про відкладення розгляду справи.
Учасники справи про банкрутство ДП «Зуївська експериментальна ТЕЦ» у визначений ухвалами Східного апеляційного господарського суду від 10.11.2020 р. та від 11.11.2020 р. строк письмові відзиви на апеляційні скарги не надали.
Представник Східного міжрегіонального управління Мін`Юсту у судовому засіданні висловив свою позицію щодо апеляційних скарг скаржників. Інші представники учасників справи у судове засідання не з`явилися.
Частинами 1-2 статті 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Дослідивши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга ГУ ДПС у Донецькій області підлягає задоволенню у повному обсязі, а апеляційна скарга АК Вудуда Г.І. - частково, з огляду на наступне.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 145-ІХ, у справах про банкрутство державних підприємств, у тому числі казенних підприємств, або акціонерних товариств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків, не застосовуються судова процедура санації, крім тих, що задіяні у виконанні державного оборонного замовлення, виробництві, розробленні, модернізації, ремонті, обслуговуванні озброєння та військової техніки, та судова процедура ліквідації, крім тих, що ліквідуються за рішенням власника протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом.
Даний закон набрав чинності 20.10.2019 р.
За приписами ч. 1 ст. 90 КУПБ, господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо:
1) боржник - юридична особа не внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
2) юридичну особу, яка є боржником, припинено в установленому законодавством порядку, про що є відповідний запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
3) у провадженні господарського суду є справа про банкрутство того самого боржника;
4) відновлено платоспроможність боржника або погашені всі вимоги кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів;
5) затверджено звіт керуючого санацією або ліквідатора в порядку, передбаченому цим Кодексом;
6) до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про його банкрутство не висунуто вимог;
7) справа не підлягає розгляду в господарських судах України;
8) господарським судом не встановлені ознаки неплатоспроможності боржника;
9) в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з ч. 2 цієї статті, провадження у справі про банкрутство може бути закрито у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 5 і 7 частини першої цієї статті, на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство (до та після визнання боржника банкрутом), у випадках, передбачених пунктами 3, 4, 8 і 9 частини першої цієї статті, - лише до визнання боржника банкрутом, а у випадку, передбаченому пунктом 6 частини першої цієї статті, - лише після визнання боржника банкрутом.
Отже, закриття провадження у справі на підставі п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 145-ІХ можливе до прийняття судом постанови про визнання боржника банкрутом в контексті вимог ч. 2 ст. 90 КУПБ, чого судом першої інстанції враховано не було.
В своїх запереченнях АК Вудудом Г.І. слушно наголошено, що з норми, закріпленої у п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 145-ІХ не випливає обов`язок суду припинити усі порушені раніше справи про банкрутство державних підприємств, ця норма не містить і заборони на порушення нових справ державних підприємств і може застосовуватися господарським судом при прийнятті рішення щодо подальшої судової процедури у підсумковому засіданні згідно з ч. 1 ст. 49 КУПБ.
Отже, Східним міжрегіональним управлінням Мін`Юсту не наведено належних правових підстав для закриття провадження у справі про банкрутство ДП «Зуївська експериментальна ТЕЦ», у зв`язку з чим у задоволенні згаданого клопотання слід відмовити.
Крім того, судом першої інстанції безпідставно застосовано припис ч. 8 ст. 2 Закону України «Про заходи, спрямовані на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії», з огляду на наступне.
Пунктом 4 частини 1 статті 1 цього Закону визначено, що оптовим постачальником електричної енергії є державне підприємство "Енергоринок", утворене для забезпечення функціонування оптового ринку електричної енергії України.
Відповідно до ч. 8 ст. 2 названого закону, господарський суд приймає рішення про закриття провадження у справі про банкрутство, в якій боржником є оптовий постачальник електричної енергії. До закінчення процедури погашення заборгованості господарським судом не розглядаються заяви про порушення справи про банкрутство оптового постачальника електричної енергії.
Таким чином, дана норма є спеціальною виключно щодо одного суб`єкта ДП «Енергоринок», тому вона не може застосовуватися у справі про банкрутство ДП «Зуївська експериментальна ТЕЦ».
Посилання місцевого господарського суду в оскаржуваній ухвалі на КВЕД 35.30 діяльності підприємства боржника також є необґрунтованими, оскільки за відомостями ЄДРПОУ основним видом його діяльності є постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря. До того ж, при підкресленні такого виду діяльності як виробництво енергії господарським судом Донецької області не встановлено, що це виробництво стосується електричної енергії, а не теплової та чи є боржник оптовим постачальником електричної енергії.
Також є помилковим і посилання місцевого господарського суду на постанову Верховного Суду від 10.12.2019 р. у справі № 906/1290/15 в обґрунтування застосування ст. 6 Конвенції та загальних норм ГПК України, оскільки підстави для закриття провадження у справі № 906/1290/15 та у справі № 5/190б є різними.
Так, у справі № 906/1290/15 підприємство боржника було внесено до додатку № 1 до Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", тому до нього не застосовувалися судові процедури санації та ліквідації до виключення підприємства з цього переліку (ч. 4 ст. 96 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ч. 3 ст. 214 ГК України), у зв`язку з чим Верховний Суд дійшов висновку, що єдиним можливим завершенням процедури банкрутства такого боржника згідно із законом, чинним на момент прийняття рішень судами попередніх інстанцій, є укладення мирової угоди у справі про банкрутство на стадії розпорядження майном, яка комітетом кредиторів та боржником укладена не була, тому провадження у цій справі закрито на підставі пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України та статті 6 Конвенції.
В даному випадку ч. 8 ст. 2 Закону України «Про заходи, спрямовані на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії» та п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 145-ІХ не є тими законодавчими вимогами, які виключають наявність предмету спору між сторонами, та не можуть обумовлювати закриття провадження у справі № 5/190б на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
Судова колегія зауважує, що Законом України «Про внесення змін до КУПБ» № 686-ІХ від 05.06.2020 р., який набрав чинності 17.10.2020 р., частину четверту статті 2 викладено в такій редакції:
"4. Провадження у справах про банкрутство боржників - казенних підприємств та бюджетних установ, а також санація таких боржників до відкриття провадження у справі про банкрутство не допускаються".
Враховуючи, що оскаржувана ухвала суду постановлена 17.09.2020 р., тому у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для дослідження питання щодо застосування цієї норми Закону № 686-ІХ в межах даного апеляційного провадження.
Отже, на момент постановлення оскаржуваної ухвали закриття провадження у справі на підставі ч. 8 ст. 2 Закону України «Про заходи, спрямовані на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії», п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 145-ІХ, з урахуванням загальних норм процесуального законодавства, зокрема пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України, є неправомірним, у зв`язку з чим ухвала господарського суду Донецької області від 17.09.2020 р. в цій частині підлягає скасуванню, тому апеляційна скарга ГУ ДПС у Донецькій області підлягає задоволенню у повному обсязі, а апеляційна скарга АК Вудуда Г.І. у відповідній частині.
Щодо вимог апеляційної скарги АК Вудуда Г.І. про скасування оскаржуваної ухвали в частині розгляду його заяви про відсторонення від виконання повноважень ліквідатора, враховується наступне.
Стверджуючи в своїй апеляційній скарзі про необхідність визначення господарським судом особи, яка має виконувати повноваження керівника банкрута у подальшому навіть у разі закриття провадження у справі, що обумовлюється принципом безперервності управління у справах про банкрутство, АК Вудуд Г.І. в обґрунтування своїх доводів не посилається на жодну норму права.
Згідно з ч.2 та ч. 3 ст. 60 КУПБ, ліквідатор виконує свої повноваження до завершення ліквідаційної процедури в порядку, встановленому цим Кодексом.
У ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії (бездіяльність) ліквідатора та здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом.
Частиною 1 статті 60 КУПБ встановлено, що у постанові про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури господарський суд призначає ліквідатора банкрута з урахуванням вимог, установлених цим Кодексом, з числа арбітражних керуючих, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 28 КУПБ, арбітражний керуючий для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією, у разі відсторонення розпорядника майна або керуючого реструктуризацією, визначеного Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою, від виконання повноважень, керуючий санацією, керуючий реалізацією та ліквідатор призначаються господарським судом за клопотанням комітету кредиторів.
За змістом ч. 4 ст. 28 КУПБ, арбітражний керуючий може бути відсторонений господарським судом від виконання повноважень розпорядника майна, керуючого реструктуризацією, керуючого санацією, ліквідатора, керуючого реалізацією за його заявою.
Комітет кредиторів має право в будь-який час звернутися до господарського суду з клопотанням про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень незалежно від наявності підстав.
За наявності підстав для відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень або за клопотанням комітету кредиторів господарський суд протягом 14 днів постановляє ухвалу про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень.
Отже, арбітражний керуючий, який призначений господарським судом для здійснення ліквідаційної процедури може звернутися до суду із заявою про його відсторонення від виконання обов`язків ліквідатора банкрута, а інший ліквідатор призначається господарським судом за клопотанням комітету кредиторів.
З огляду на наведені вимоги КУПБ, у місцевого господарського суду відсутній обов`язок визначати за власною ініціативою арбітражного керуючого для виконання обов`язків ліквідатора банкрута під час постановлення ухвали про відсторонення ліквідатора та про закриття провадження у справі, тому апеляційна скарга АК Вудуда Г.І. у вищезазначеній частині не може бути задоволена.
Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що оскаржувана ухвала суду підлягає скасуванню в частині задоволення заяви Східного міжрегіонального управління Мін`Юсту та закриття провадження у справі з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, внаслідок чого апеляційна скарга ГУ ДПС у Донецькій області підлягає задоволенню у повному обсязі, а апеляційна скарга АК Вудуда Г.І. частково, у наведеній вище частині.
З огляду на те, що на виконання вимог ч. 3 ст. 271 ГПК України справа № 5/190б передається на розгляд суду першої інстанції, тому з урахуванням ст. 129 ГПК України, розподіл судових витрат у справі, в т.ч. і за цими двома апеляційними скаргами, має здійснити господарський суд, який приймає рішення по суті спору, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 269, 270, 271, 275, 280, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на ухвалу господарського суду Донецької області від 17.09.2020 р. у справі № 5/190б задовольнити.
Апеляційну скаргу арбітражного керуючого Вудуда Гаррі Ігоровича на ухвалу господарського суду Донецької області від 17.09.2020 р. у справі № 5/190б задовольнити частково.
Ухвалу господарського суду Донецької області від 17.09.2020 р. у справі № 5/190б скасувати частково.
Відмовити у задоволенні заяви Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про закриття провадження у справі № 5/190б про банкрутство Державного підприємства «Зуївська експериментальна теплоелектроцентраль».
В решті ухвалу господарського суду Донецької області від 17.09.2020 р. у справі № 5/190б залишити без змін, а апеляційну скаргу арбітражного керуючого Вудуда Гаррі Ігоровича без задоволення.
Справу № 5/190б передати на розгляд суду першої інстанції на виконання вимог частини 3 статті 271 Господарського процесуального кодексу України.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 20-ти днів.
Повний текст постанови складено 01.12.2020 р.
Головуючий суддя В.І. Пушай
Суддя О.А. Істоміна
Суддя Н.М. Пелипенко
скопійовано
-
скопійовано
-
