ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2020 рокуЛьвівСправа № 380/1741/20 пров. № А/857/12076/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

судді-доповідача Шинкар Т.І.,

суддів Кухтея Р.В., Онишкевича Т.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» Грошової Світлани Василівни на рішення Львівського окружного адміністративного суду (головуючий суддя Братичак У.В.), ухвалене у відкритому судовому засіданні в м.Львові о 15 год. 58 хв. 26 серпня 2020 року у справі №380/1741/20 за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ «Банк «Фінанси та Кредит» Міхна Сергія Семеновича, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору: ОСОБА_2 , Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

28.02.2020 ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ «Банк «Фінанси та Кредит» Міхна Сергія Семеновича, просила: визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в Акціонерному товаристві «Банк «Фінанси та Кредит» щодо невключення ОСОБА_1 до переліку вкладників Акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; - зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в Акціонерному товаристві «Банк «Фінанси та Кредит» подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 як вкладника, що має право на відшкодування коштів за вкладами в Акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на підставі договору №300131/107605/5-14 про банківський строковий вклад (депозит) «Нові гроші» від 14.09.2014 та договору купівлі-продажу (відступлення) прав вимоги за договором №300131/107605/5-14 про банківський строковий вклад (депозит) «Нові гроші» від 16 вересня 2014 року, що укладений 12 лютого 2015 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , договору банківського рахунку НОМЕР_1 у доларах США від 27.05.5015.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2020 року у справі №380/1741/20 позов задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, передбачає такі послідовні етапи: складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників загального реєстру; затвердження виконавчою дирекцією Фонду загального реєстру. Суд першої інстанції звернув увагу на те, що ні Закон України «Про банки та банківську діяльність», ні Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не містять обмежень прав вкладників на укладання договорів уступки права вимоги, а тому заміна кредитора у зобов`язанні по договору від 16.09.2014 №300131/107605/5-14 про строковий банківський вклад здійснена у відповідності до порядку, визначеному статтями 512-517 ЦК України, а тому позивач отримала всі права вкладника. Суд першої інстанції зазначив, що укладення вказаного договору відступлення права вимоги відбулось 12.02.2015, тобто до початку віднесення ПАТ Банк «Фінанси та Кредит» до категорії неплатоспроможних та запровадження тимчасової адміністрації. Суд першої інстанції вказав, що Уповноваженою особою Фонду не наведено правових підстав для не включення позивача до переліку вкладників ПАТ Банк «Фінанси та Кредит», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, відповідно до приписів Закону №4452-VI.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» Грошова Світлана Василівна подала апеляційну скаргу, просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2020 року та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що після віднесення Банку до категорії неплатоспроможних на рахунку позивача обліковувались кошти в розмірі 11 024,78 грн., які вона отримала за рахунок коштів Фонду гарантування вкладі фізичних осіб 13.01.2016 через банк-агент AT «Південний». Скаржник вказує, що після віднесення Банку до категорії неплатоспроможних ОСОБА_2 отримала 200 000,00 грн. через банк-агент АБ «Південний», в тому числі 419,99 доларів США згідно договору від 16.09.2014 №300131/107605/5-14 про банківський строковий вклад (депозит) «Нові гроші», решту коштів акцептовано до четвертої черги реєстру кредиторів АТ «Банк «Фінанси та Кредит» згідно кредиторської вимоги ОСОБА_2 № 12995. Скаржник вказує, що всупереч вимог договору купівлі-продажу (відступлення) права вимоги за договором від 16.09.2014 №300131/107605/5-14 про банківський строковий вклад (депозит) «Нові гроші» ОСОБА_2 фактично не відступила своє право на отримання коштів в розмірі 7 570,00 доларів США, а скористалась ним сама: частину коштів ОСОБА_2 отримала через касу Банку, частину - в якості гарантованої суми, частину акцептовано до реєстру кредиторів Банку за її кредиторського вимогою. Скаржник зазначає, що позивач, як вкладник АТ «Банк «Фінанси та Кредит», отримала гарантовану Фондом гарантування вкладів фізичних осіб суму грошового відшкодування в повному обсязі. Скаржник звертає увагу, що укладення договору купівлі-продажу (відступлення) права вимоги частини вкладу не є підставою для отримання статусу вкладника Банку та, як наслідок, відшкодування коштів через Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, під таку гарантію підпадають лише фізичні особи (у тому числі фізичні особи-підприємці), які уклали або на користь яких укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або які є власником іменного депозитного сертифіката. Скаржник вказує, що кошти в розмірі 7570,00 доларів США, які відступлено згідно з договором купівлі-продажу (відступлення) права вимоги, обліковувались на рахунку ОСОБА_2 , частину з яких вона отримала в якості гарантованої, а частину акцептовано до четвертої черги реєстру кредиторів згідно з кредиторською вимогою ОСОБА_2 №12995.

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб подав відзив на апеляційну скаргу, вказавши, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивач як вкладник АТ «Банк «Фінанси та Кредит» отримала гарантовану Фондом гарантування вкладів фізичних осіб суму грошового відшкодування в повному обсязі.

Враховуючи відсутність клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, а також можливість вирішення справи на підставі наявних у ній доказів, суд апеляційної інстанції, керуючись статтею 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), дійшов висновку про можливість розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що оскаржуване рішення суду першої інстанції вимогам статті 242 КАС України не відповідає.

Як встановлено судом першої інстанції з матеріалів справи, 16.09.2014 між АТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_2 укладено договір №300131107605/5-14 про банківський строковий вклад (депозит) «Нові гроші» на суму 14 395,78 доларів США.

12.02.2015 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу (відступлення) прав вимоги частини вкладу в розмірі 7570,00 доларів США, що розміщені в АТ «Банк «Фінанси та Кредит» згідно вище вказаного договору депозиту. Відповідно до пункту 1.1 вказаного договору Первісний кредитор відступає, а Новий кредитор набуває право вимоги належне Первісному кредиторові за договором №300131107605/5-14 про банківський вклад строковий вклад (депозит). Згідно з пунктом 1.3 цього договору до Нового кредитора переходить право вимоги Первісного кредитора до Боржника за Основним договором в обсязі і на умовах, що існують на момент переходу цих прав в частині повернення вкладу на суму 7570 доларів США розміщеного на вкладному рахунку.

27.05.2015 між ОСОБА_1 та АТ «Банк «Фінанси та Кредит» укладено договір банківського рахунку №300131/176350/00-15 та відкрито поточний рахунок у доларах США.

29.07.2015 ОСОБА_2 повідомила Банк про укладення договору відступлення частини вкладу та 07.08.2015 подала заяву про перерахунок відступлених коштів в розмірі 7570,00 доларів США з свого поточного рахунок на поточний рахунок позивача.

Заявою від 07.08.2015 ОСОБА_2 звернулась в АТ «Банк «Фінанси та Кредит» щодо перерахунку коштів по Договору №300131107605/5-14 від 07.08.2015 на поточний рахунок ОСОБА_1 у доларах США згідно договору про відступлення права вимоги від 12.02.2015.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 17.09.2015 №612 «Про віднесення ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 17.09.2015 №171 «Про запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку», згідно з яким запроваджено тимчасову адміністрацію на три місяці з 18.09.2015 до 17.12.2015 включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» заступнику начальника відділу супроводження виведення неплатоспроможних банків з ринку департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Чернявській Олені Степанівні.

07.12.2015 ОСОБА_2 звернулась до ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» щодо результатів розгляду повідомлення про відступлення права вимоги від 27.07.2015.

Листом від 31.12.2015 №6697 ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» повідомив ОСОБА_2 про те, що новий кредитор ОСОБА_1 не була вкладником банку станом на день початку процедури виведення Банку з ринку, а тому гарантії щодо виплати відшкодування коштів за вкладами (у сумі граничного розміру такого відшкодування) на ОСОБА_1 не поширюються.

Вважаючи, що Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ «Банк «Фінанси та Кредит» допущено протиправну бездіяльність щодо невключення ОСОБА_1 до переліку вкладників АТ «Банк «Фінанси та Кредит», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_1 звернулась із позовом до суду.

Перевірячи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб встановлюються Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 № 4452-VI, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, (далі Закон №4452-VI).

Відповідно до статті 3 Закону №4452-VI Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону №4452-VI основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Пунктом 17 частини 1 статті 2 Закону №4452-VI встановлено, що уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 26 Закону №4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Виконання зобов`язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов`язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам у строк, встановлений цим Законом.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Фонд гарантує відшкодування коштів за вкладом, який вкладник має в банку, що в подальшому реорганізувався шляхом перетворення, на тих самих умовах, що і до реорганізації.

Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред`явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка є пов`язаною з банком особою або була такою особою протягом року до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - протягом року до дня прийняття такого рішення); 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, оцінювач, у разі якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - один рік до дня прийняття такого рішення); 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) за вкладами у банку, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку проценти за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність», або мають інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов`язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов`язань;9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах; 11) розміщені на рахунках, що перебувають під арештом за рішенням суду.

Згідно з частинами 1, 2, 5, 6 статті 27 Закону №4452-VI Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, з визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Протягом трьох робочих днів (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - протягом 20 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур`єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує переліки вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-11 частини четвертої статті 26 цього Закону.

Відповідно до частини 2 статті 38 Закону №4452-VI протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов`язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Згідно з пунктом 7 частини 3 статті 38 Закону №4452-VI правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Частиною 4 статті 38 Закону №4452-VI встановлено, що Фонд: 1) протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; 2) вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами; 3) має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.

Порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами визначено Положенням про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженим Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 № 14, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, (далі - Положення № 14).

Відповідно до пункту 3 Розділу ІІІ Положення № 14 Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік), перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.

Згідно з пунктом 4 Розділу ІІІ Положення № 14 перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Відповідно до пункту 6 Розділу ІІІ Положення № 14 протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників. Додаткова інформація залежно від її типу надається окремими файлами

Згідно з пунктом 2 Розділу ІV Положення № 14 Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення (далі - Загальний Реєстр).

Виконавча дирекція Фонду приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами та затверджує Загальний Реєстр протягом шести днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку (пункт 4 Розділу ІV Положення №14).

Отже, процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає наступні етапи: 1) складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; 2) передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; 3) складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального Реєстру; 4) затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.

Так само, підставою для поширення на особу гарантій, передбачених Законом №4452-VI щодо відшкодування вкладу, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім`я, тобто наявність вкладу та статусу вкладника у особи.

При цьому, вкладниками є особи, які уклали або на користь яких укладено або договір банківського вкладу (депозиту), або банківського рахунку, або які є власниками іменного депозитного сертифіката. Під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону №4452-VI підпадають особи, які є вкладниками у розумінні приписів статті 2 Закону №4452-VI, вклади яких розміщено на рахунку у відповідному банку до запровадження у ньому тимчасової адміністрації.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 14 травня 2019 року (справа № 826/18545/15), від 17 травня 2019 року (справа №826/2710/16), від 11 червня 2019 року (справа № 814/2560/16), а також Великої Палати Верховного Суду у постанові від 31 жовтня 2018 року (справа № 802/351/16-а).

З матеріалів справи судом першої інстанції встановлено, що відповідно до умов договору від 16.09.2014 №300131/107605/5-14 про банківський строковий вклад (депозит) «Нові гроші», укладеного мік ОСОБА_2 та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», 16.09.2014 на рахунок в АТ «Банк «Фінанси та Кредит» №2630.7.210168.009 зараховано кошти в розмірі 14 395,78 доларів США.

12.02.2015 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу (відступлення) прав вимоги за договором №300131/107605/5-14 про банківський строковий вклад (депозит) «Нові гроші» від 16.09.2014, відповідно до пункту 1.1 вказаного договору первісний кредитор відступає, а новий набуває право вимоги належне Первісному кредиторові за договором №300131/107605/5-14 про банківський строковий вклад (депозит) «Нові гроші».

Постановою Правління Національного банку України від 16.07.2015 №463/БТ АТ «Банк «Фінанси та Кредит» визнаний проблемним.

Постановою Правління Національного банку України від 17.09.2015 №612 відповідно до статті 76 Закону України «Про банки і банківську діяльність» Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» визнано неплатоспроможним.

На підставі рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 17.09.2015 №171 «Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ «Банк «Фінанси та Кредит» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку» в АТ «Банк «Фінанси та Кредит» запроваджено тимчасову адміністрацію.

Постановою Правління Національного банку України від 17.12.2015 №898 відповідно до статті 17 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банківську ліцензію АТ «Банк «Фінанси та Кредит» відкликано та прийнято рішення про ліквідацію банку.

Відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб «Про початок процедури ліквідації АТ «Банк «Фінанси та Кредит» та делегування повноважень ліквідатора банку» від 18.12.2015 №230 розпочато процедуру ліквідації банку строком з 18.12.2015 по 17.12.2017.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 27.11.2017 №5175 строк здійснення процедури ліквідації АТ «Банк «Фінанси та Кредит» продовжено на два роки по 17.12.2019 р. включно.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 23.09.2019 №2417 продовжено строки здійснення процедури ліквідації АТ «Банк «Фінанси та Кредит» на два роки по 17.12.2020 включно.

Так, як це стверджує Уповноважена особа ФГВ, у період з 16.02.2015 по 26.08.2015 через касу відділення №92 Західного регіонального управління АТ «Банк «Фінанси та Кредит» ОСОБА_2 отримувала кошти згідно з депозитним договором від 16.09.2014 №300131/107605/5-14, зокрема: 16.02.2015 - 575,00 дол. США, 18.02.2015 - 565,00 дол. США, 20.02.2015 550,00 дол. США, 23.02.2015 - 540,00 дол. США, 25.02.2015 535,00 дол. США, 02.03.2015 530,00 дол. США, 27.05.2015 540.00 дол. США, 10.06.2015 100.00 дол. США, 07.07.2015 100,00 дол. США, 14.07.2015 200,00 дол. США, 20.07.2015 - 100,00 дол. США, 06.08.2015 100,00 дол. США.

26.08.2015 кошти в розмірі 9 500,00 дол. США перераховано на рахунок № НОМЕР_2 , відкритий на ім`я ОСОБА_2 в АТ «Банк «Фінанси та Кредит» згідно з договором від 26.08.2015 №300131/199293/07/15 про строковий банківський вклад (депозит) «Блискуча сімка».

Після оголошення початку процедури виплати Фондом гарантування вкладів фізичних осіб гарантованої суми грошового відшкодування залишок коштів в розмірі 419,99 дол. згідно з договором від 16.09.2014 №300131107605/5-14 про банківський строковий вклад (депозит) «Нові гроші» отримано ОСОБА_2 через банк-агент АБ «Південний».

При цьому, кошти в розмірі 9 500,00 дол. США, розміщені у відповідно до умов договору від 26.08.2015 №300131/199293/07/15 про строковий банківський вклад (депозит) «Блискуча сімка», акцептовано в повному обсязі згідно з кредиторською вимогою ОСОБА_2 №12995. Доказів у спростування вищевикладених обставин, сторонами у справі суду не надано.

Таким чином, всупереч вимог договору купівлі-продажу (відступлення) права вимоги за договором від 16.09.2014 №300131/107605/5-14 про банківський строковий вклад (депозит) «Нові гроші» ОСОБА_2 фактично не відступила своє право на отримання коштів в розмірі 7 570,00 доларів США, а скористалась ним сама.

Водночас, ОСОБА_2 у письмових поясненнях вказує, що за період від червня до вересня підписала вісім договорів, про стан рахунків дізналась у жовтні 2015 року, однак доказів на спростування отримання зазначених коштів не надала.

При цьому, Закон № 4452-VI пов`язує виникнення права на відшкодування суми коштів за вкладом разом з нарахованими на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних відсотками з настанням таких обставин: 1) прийняття Національним банком України рішення про віднесення відповідного банку до категорії неплатоспроможних (у разі, якщо на дату прийняття такого рішення дія договору банківського вкладу закінчилась) або рішення про відкликання банківської ліцензії; 2) наявність на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних у фізичної особи банківського вкладу (рахунку) за договором, укладеним до вказаної дати; 3) наявність на зазначеному банківському вкладі фізичної особи коштів разом з нарахованими відсотками на суму не менше 10 грн; 4) включення уповноваженою особою Фонду фізичної особи до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми коштів за вкладами, з визначенням конкретної суми відшкодування; 5) затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, відповідно до складеного уповноваженою особою Фонду переліку вкладників; 6) опублікування Фондом оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур`єр», «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет, що здійснюється не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Тобто однією з умов виникнення у фізичної особи права на отримання відшкодування коштів за рахунок Фонду є наявність на дату прийняття Національним банком України рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних відкритого банківського рахунку (вкладу) відповідно до договору, укладеного між банком та фізичною особою.

Пунктом 4 частиною 1 статті 2 Закону № 4452-VI передбачено, що вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Згідно з положеннями частини 1 статті 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Отже, вкладні (депозитні) рахунки відкриваються на конкретну особу за умови надання відповідних документів. До того ж, вкладником вважається саме та особа, яка має відкритий на своє ім`я рахунок у банку.

Пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України встановлено, що підставою заміни кредитора у зобов`язанні є, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до частини 1 статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Таким чином, за своєю правовою природою договір про відступлення права вимоги є лише підставою для заміни кредитора у зобов`язанні іншою особою. Маючи документально підтверджені грошові вимоги до банку (боржника) щодо його грошових зобов`язань особа стає кредитором цього банку. До того ж, статус вкладника фізична особа набуває лише у випадку укладення договору банківського вкладу (депозиту) або договору банківського рахунку, а також, якщо такі договори укладено на її користь. Набуття статусу вкладника у зв`язку з відступленням права вимоги за вкладом, заміни кредитора у зобов`язанні, що випливає із договору вкладу (рахунку, депозиту), чи придбання частини вкладу за договором купівлі-продажу, нормативними актами, що регулюють спірні правовідносини, не передбачено.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 28 лютого 2019 року (справа № 826/1501/15), від 19 лютого 2020 року (справа №826/1502/15), від 17 травня 2019 року (справа № 826/1179/16), від 11 грудня 2019 року (справа № 826/1172/16) та від 15 січня 2020 року (справа № 826/1072/16), від 14 вересня 2020 року (справа № 826/1173/16).

Отже, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що договір відступлення права вимоги сам по собі не є підставою для автоматичного віднесення позивача до вкладників банку, оскільки цьому має передувати процедура укладення договору банківського вкладу між банком та позивачем з подальшим переведення на відкритий рахунок грошових коштів згідно з вказаним договором. Договір про відступлення права вимоги за договором банківського вкладу іншої особи не характеризує позивача як вкладника та не наділяє його відповідними правами в розумінні Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Водночас кредиторські вимоги позивача, які ґрунтуються на договорі купівлі-продажу частини банківського вкладу, не можуть бути задоволені за рахунок коштів Фонду гарантування, які мають інше призначення і спрямування (відшкодування вкладникам коштів за їхніми вкладами).

Підсумовуючи вказане, надаючи правову оцінку аргументам сторін, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що позивач не є вкладником банку, який отримав право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів Фонду, оскільки в силу укладення з ОСОБА_2 договору купівлі-продажу (відступлення) прав вимоги за договором №300131/107605/5-14 позивач не набула статусу вкладника банку, який має право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, жодна з обставин, з якими Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» пов`язує виникнення права на відшкодування суми коштів за вкладом разом з нарахованими на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних відсотками, не існували, зокрема: на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних у позивача не було банківського вкладу за договором, укладеним до вказаної дати; у позивача були відсутні на зазначеному банківському вкладі кошти разом з нарахованими відсотками на суму не менше 10 грн.

За встановлених обставин, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що оскільки відступлення права вимоги відбулось до запровадження тимчасової адміністрації, позивач підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону №4452-VI, а тому є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, і неподання інформації про позивача, як вкладника банку, дає підстави для зобов`язання Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в Акціонерному товаристві «Банк «Фінанси та Кредит» подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо позивача як вкладника, що має право на відшкодування коштів за вкладами в Акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит».

До того ж, як зазначено відповідачем та не спростовано позивачем, кошти в розмірі 11 024,78 грн. за укладеним між позивачем та АТ «Банк «Фінанси та Кредит» договором No300131/176350/00-15 від 27.05.2015 позивач отримала за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 13.01.2016 через банк агент АТ «Південний».

Статтею 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.

У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

З огляду на викладене, враховуючи положення статті 317 КАС України, прецедентну практику ЄСПЛ, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що судом при винесені оскаржуваного рішення неправильно застосовано норми матеріального права, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, а тому рішення суду першої інстанції слід скасувати, та в задоволенні позову відмовити.

Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 317, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» Грошової Світлани Василівни задовольнити.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2020 року у справі №380/1741/20 скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ «Банк «Фінанси та Кредит» Міхна Сергія Семеновича, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору: ОСОБА_2 , Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач Т. І. Шинкар судді Р. В. Кухтей Т. В. Онишкевич