Справа № 465/2753/20 Головуючий у 1 інстанції: Мартьянова С.М.
Провадження № 22-ц/811/2228/20 Доповідач в 2-й інстанції: Цяцяк Р. П.
Категорія справи:41
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2020 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Цяцяка Р.П.,
суддів Крайник Н.П. та Шеремети Н.О.,
за участю секретаря Симець В.І.,
адвоката Іванова А.В. - представника позивачки Медухи Н.Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Кредобанк» на ухвалу Франківського районного суду міста Львова від 03 липня 2020 року,
В С Т А Н О В И В:
Оскаржуваною ухвалою задоволено заяву ОСОБА_1 , представника позивачки ОСОБА_2 , про забезпечення позову останньої до Акціонерного товариства «Кредобанк» про визнання винавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Зупинено стягнення на підставі виконавчого напису № 941, вчиненого 08 квітня 2020 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Христиною Миколаївною «Про звернення стягнення на транспортний засіб KIA Sportage 2017 року випуску», який знаходиться на виконанні у приватного виконавця Мілоцького Олега Леонідович (а.с. 138-141).
Дану ухвалу оскаржило Акціонерне товариство «Кредобанк».
Апелянт просить оскаржувану ухвалу скасувати та ухвалити нову, якою відмовити позивачу у задоволенні заяви про забезпечення позову, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, та на порушення норм матеріального і процесуального права.
Вважає, що заява про забезпечення позову не містить жодних обґрунтувань стосовно того, яким чином вжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду у даній справі.
Звертає увагу на те, що автомобіль KIASportage,як предметзастави,30червня 2020 року було продано в ході проведення електронних торгів (а.с. 152-157).
Апелянт, будучи своєчасно (19.10.2020 року) повідомленим про апеляційний розгляд справи 09 листопада 2020 року, лише 09 листопада 2020 року надіслав на адресу суду клопотання про відкладення апеляційного розгляду справи, посилаючись при цьому на те, що представником Банку «лише 05.11.2020 року» було отримано Відзив позивачки на апеляційну скаргу, а відтак йому необхідний час для підготовки відповіді на цей Відзив.
ЦПК України не передбачено подання письмової відповіді на відзив на апеляційну скаргу, а відтак доводи клопотання Банку про відкладення апеляційного розгляду справи не можуть бути визнані поважними причинами для неявки представника апелянта у судове засідання і колегія суддів вважає можливим апеляційний розгляд справи за його відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, заперечення доводів апеляційної скарги зі сторони представника позивачки, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Статтями 12 і 81 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом, і що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 124 Конституції України визначений принцип обов`язковості судових рішень, який із огляду на положення статей 18, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.
За змістом статті 151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містить, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову.
Положеннями статті 152 ЦПК України встановлені види забезпечення позову. Одним із видів такого забезпечення є накладення арешту на майно, заборона вчиняти певні дії, тощо.
Відповідно до частини третьої статті 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальназагроза невиконаннячиутруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Звертаючись до суду з заявою про забезпечення позову, позивачка ОСОБА_2 зазначала, що «на данийчас приватнимвиконавцем вживаютьсязаходи щодотермінової реалізаціївилученого транспортногозасобу» - автомобіля KIA Sportage, як предмету застави (а.с. 29-31).
Як стверджується в апеляційній скарзі самим апелянтом, згаданий автомобіль KIASportage,як предметзастави,30червня 2020 року було продано в ході проведення електронних торгів, що підтверджує обґрунтованість побоювань позивачки про можливу реалізацію відповідачем вилученого транспортного засобу до прийняття судом рішення по суті заявлених позовних вимог, а також обґрунтованість висновків суду про те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, оскільки Банк, достовірно знаючи про оспорювання позивачкою ініційованого Банком виконавчого напису, не чекаючи судового рішення по суті вимог позивачки до Банку, терміново продав вилучений автомобіль позивачки.
Таким чином,дії самогоБанку пореалізації спірногоавтомобіля KIA Sportage спростовують доводи апеляційної скарги цього ж Банку про те, що позивачкою не обґрунтовано те, яким чином вжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду у даній справі.
За вище наведених обставин колегія суддів доводи позивача щодо необхідності вжиття по справі відповідних заходів забезпечення позову визнає обґрунтованими, а заходи забезпечення позову, застосовані судом першої інстанції шляхом постановлення оскаржуваної ухвали, - співмірними позовним вимогам.
Відтак, колегія суддів вважає, що підстави для скасування оскаржуваної ухвали відсутні і апеляційну скаргу на неї, доводи якої висновків оскаржуваної ухвали не спростовують, слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Кредобанк» залишити без задоволення, а ухвалу Франківського районного суду міста Львова від 03 липня 2020 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повну постанову складено 19 листопада 2020 року.
Головуючий : Цяцяк Р.П.
Судді: Крайник Н.П.
Шеремета Н.О.
