Справа № 324/1091/20

Провадження № 3/324/525/2020

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2020 року суддя Пологівського районного суду Запорізької області Каретник Ю.М., розглянувши матеріали, які надійшли з управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який перебуває на посаді завідувача господарством, члена тендерного комітету КНП «Пологівська БЛІЛ», РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в:

До Пологівського районного суду Запорізької області надійшов протокол про адміністративне правопорушення №08/0097 пр/2020 від 17 серпня 2020 року, складений головним державним аудитором відділу контролю у сфері закупівель управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області Помулєвим Л.Ю. відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.164-14 КУпАП, у якому зазначено, що відповідно до наказу від 26 червня 2020 року №127 «Про початок моніторингу закупівель» здійснено моніторинг закупівлі «ДК 021:2015: 09310000-5 Електрична енергія» (інформацію про закупівлю опубліковано в електронній системі закупівель за номером ID: UA-2020-03-11-001216-c, яка проведена комунальним некомерційним підприємством «Пологівська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» (далі Замовник), підорядкованість Пологівська районна рада Запорізької області, та виявлено порушення законодавства про закупівлі в частині застосування конкурентного діалогу або торгів з обмеженою участю, або переговорної процедури на умовах, не передбачених Законом України від 25 грудня 2015 року №922-VII «Про публічні закупівлі». Так, моніторингом закупівлі установлено, що Замовник під час застосування переговорної процедури опублікував в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір, у пункті 14 якого зазначив умову застосування переговорної процедури, визначену п.2 частини другої статті 35 Закону. При цьому, на порушення вимог п.2 наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22 березня 2016 року №490, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 березня 2016 року за №449/28579 (далі Наказ №490), пункт 14 повідомлення про намір укласти договір (під час застосування переговорної процедури закупівлі) не містить посилань на експертні, нормативні, технічні та інші документи, які підтверджують наявність умов застосування процедури закупівлі. Отже, Замовником безпідставно застосовано переговорну процедуру закупівлі, чим порушено вимоги ч.3 ст.35 Закону. Зазначене порушення відображене у висновку про результати моніторингу закупівлі від 02 липня 2020 року, який опубліковано Управлінням в електронній системі закупівель 02 липня 2020 року. Таким чином, в діях члена тендерного комітету ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого нормами ч.3 ст.164-14 КУпАП. Зазначені вище порушення вчинено ОСОБА_1 11 березня 2020 року об 11 годині 00 хвилин у комунальному некомерційному підприємстві «Пологівська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування».

Відповідно до ст.277 КУпАП справа розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Відповідно до ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У судове засідання по даній справі, призначене на 16 листопада 2020 року о 08 годині 15 хвилин, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та його захисник адвокат Вараниця О.О., не з`явилися, про час і місце розгляду справи повідомлені в установленому законом порядку, про що свідчать наявні в матеріалах справи розписка та поштове повідомлення про отримання судової повістки про виклик у дане судове засідання, однак від ОСОБА_1 до суду надійшли заперечення на протокол про адміністративне правопорушення та заява, в якій він просить розглянути справу без його участі та участі його захисника та на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП закрити провадження у справі про адміністративні правопорушення відносно нього за ч.3 ст.164-14 КУпАП, заявлені ним та його захисником заперечення підтримує. З огляду на викладене, оскільки ОСОБА_1 та його захисник повідомлені в установленому законом порядку про час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.164-14 КУпАП, просили розглянути справу без їх участі, враховуючи те, що право особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на особисту участь при розгляді її справи встановлене ч.1 ст.268 КУпАП, не є абсолютним, а ч.2 ст.268 КУпАП не передбачає обов`язкової присутності під час розгляду справи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.164-14 КУпАП, тому дотримуючись необхідного балансу між забезпеченням права особи на участь у розгляді справи та самим розглядом з дотриманням як строків розгляду справи судом, так і строку можливого притягнення особи до адміністративної відповідальності, справа розглядається за відсутності ОСОБА_1 та його захисника адвоката Вараниці О.О.

До Пологівського районного суду Запорізької області особою, відносно якої складено протокол, ОСОБА_1 та його захисником адвокатом Вараницею О.О. було подано заперечення на протокол №08/0097 пр/2020 від 17 серпня 2020 року, в якому зазначено, що диспозиція ч. 3 ст. 164-14 КУпАП передбачає притягнення особи до адміністративної відповідальності за придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель відповідно до вимог закону; застосування конкурентного діалогу або торгів з обмеженою участю, або переговорної процедури закупівлі на умовах, не передбачених законом; невідхилення тендерних пропозицій, які підлягали відхиленню відповідно до закону; відхилення тендерних пропозицій на підставах, не передбачених законом або не у відповідності до вимог закону (безпідставне відхилення); укладення з учасником, який став переможцем процедури закупівлі, договору про закупівлю, умови якого не відповідають вимогам тендерної документації та/або тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі; внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, не передбачених законом; внесення недостовірних персональних даних до електронної системи закупівель та неоновлення у разі їх зміни; порушення строків оприлюднення тендерної документації.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад врегульовано Законом України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року за № 922-VIII (надалі - Закон №922-VIII в редакції, чинній станом на момент вчинення інкримінованих у протоколі про адміністративне правопорушення дій). Згідно з ч. 2 ст. 35 Закону № 922-VIII (в редакції, чинній станом на момент вчинення інкримінованих в протоколі про адміністративне правопорушення дій), замовники можуть застосовувати переговорну процедуру закупівлі в разі відсутності конкуренції (у тому числі з технічних причин) на відповідному ринку, внаслідок чого договір про закупівлю може бути укладено лише з одним постачальником, за відсутності при цьому альтернативи. Згідно з ч. 3 ст. 35 Закону № 922-VIII (в редакції, чинній станом на момент вчинення інкримінованих в протоколі про адміністративне правопорушення дій) за результатами проведених переговорів з учасником (учасниками) замовник приймає рішення про намір укласти договір. Повідомлення про намір укласти договір обов`язково безоплатно оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу протягом одного дня після прийняття рішення та повинно містити: 1) найменування та місцезнаходження замовника; 2) найменування, кількість товару та місце його поставки, вид робіт і місце їх виконання або вид послуг та місце їх надання; 3) строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг; 4) найменування, місцезнаходження та контактні телефони учасника (учасників), з яким проведено переговори; 5) ціну пропозиції; 6) обґрунтування застосування переговорної процедури.

11 березня 2020 року ОСОБА_1 як членом тендерного комітету КНП «Пологівська БЛІЛ» був підписаний протокол щодо прийняття рішення про застосування переговорної процедури закупівлі (скороченої) «Електрична енергія» - ДК 021-2015(09310000-5) (Електрична енергія) для КНП «Пологівська БЛІЛ» на січень-грудень 2020 року. Підставою для застосування переговорної процедури (скороченої) стала відсутність конкуренції (у тому числі з технічних причин) на відповідному ринку, внаслідок чого договір про закупівлю міг бути укладений лише з одним постачальником за відсутності при цьому альтернативи (ст. 35 п. 2 ч. 2 Закону України «Про публічні закупівлі» в редакції, що діє з 08 лютого 2020 року). Приймаючи рішення щодо проведення переговорної процедури закупівлі електричної енергії, він діяв виключно в інтересах лікарні. При цьому, ні державі, ні КНП «Пологівська БЛІЛ» не заподіяно майнової шкоди. Вважає, що як член комісії діяв виключно в рамках закону та наданих йому повноважень, підписуючи протокол тендерного комітету КНП «Пологівська БЛІЛ» щодо прийняття застосування переговорної процедури закупівлі (скороченої) від 11 березня 2020 року. У зв`язку із зазначеним вони просили провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною 3 ст.164-14 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Ознайомившись із заявленим клопотанням та дослідивши матеріали справи, оцінивши надані до суду докази у їх сукупності та взаємозв`язку, суд приходить до таких висновків.

Диспозиція ч.3 ст.164-14 КУпАП є бланкетною, тобто такою, що відсилає до норм іншого нормативно-правового акта, тому, формулюючи суть адміністративного правопорушення, вказівка на конкретний нормативно-правовий акт, яким встановлюються відповідні правила та якого не дотрималась особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою.

Відповідно до ст.256 КУпАПу протоколі про адміністративне правопорушення зазначається суть адміністративного правопорушення.

Складання протоколу - це процесуальні дії суб`єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положень ст.251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Отже, обставини, наведені у протоколі про адміністративне правопорушення суб`єктом, який його склав, повинні підтверджуватись іншими зібраними цим суб`єктом доказами.

Так, відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.164-14 КУпАП, в якому зазначено, що під час застосування переговорної процедури ОСОБА_1 , як член тендерного комітету замовника, не підтвердив відсутність конкуренції (у тому числі з технічних причин) на відповідному ринку на дату проведення закупівлі, а також не вказав посилання на експертні, нормативні, технічні та інші документи, що підтверджують наявність умов застосування відповідної процедури закупівлі. За результатами моніторингу встановлено, що ОСОБА_1 застосовано переговорну процедуру закупівлі UA-2020-03-11-001216-c без підстав, передбачених ч.2 ст.35 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 № 922-VIII (в редакції, що діє з 08 лютого 2020 року).

Слід зазначити, що посадовою особою, яка склала протокол, ставиться у вину особі вчинення таких конкретних протиправних діянь, що містять в собі ознаки того чи іншого адміністративного правопорушення, що відображається у протоколі.

З об`єктивної сторони ч.3 ст.164-14 КУпАП передбачає притягнення особи до адміністративної відповідальності за застосування переговорної процедури закупівлі на умовах, не передбачених законом.

Однак, як видно із матеріалів справи, протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.3 ст.164-14 КупАП складено уповноваженою на те службовою особою, однак без дотримання вимог ст.256 КУпАП.

Так, із наданого до суду висновку про результати моніторингу закупівлі не зрозуміло, коли закінчено моніторинг та коли його затверджено та під яким номером.

Як у висновку про результати моніторингу, так і у протоколі №08/0097 пр/2020 про адміністративне правопорушення від 17 серпня 2020 року, державний аудитор посилається також на порушення з боку ОСОБА_1 вимог пункту 2 наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22 березня 2016 року №490, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 березня 2016 року за №449/28579, а саме: п.14 повідомлення про намір укласти договір, не містить посилань на експертні, нормативні, технічні та інші документи, які підтверджують наявність умов застосування процедури закупівлі.

Разом із тим, замовником чітко визначено, що умовою застосування обраної процедури закупівлі є відсутність конкуренції (у тому числі й з технічних причин) на відповідному ринку на дату проведення закупівлі, що відповідає положенням ст.35 п.2 ч.2 Закону України «Про публічні закупівлі» в редакції, що діє з 08 лютого 2020 року.

З наданих до суду матеріалів вбачається, що замовником обґрунтовано застосування переговорної процедури тим, що комунальним некомерційним підприємством «Пологівська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» Пологівської районної ради Запорізької області проведено закупівлю електричної енергії на січень-грудень 2020 року ДК 021-2015(09310000-5) Електрична енергія), враховуючи об`єктивну відсутність конкуренції з технічних причин щодо постачання до лікарні електричної енергії (єдиний можливий постачальник природний монополіст - ТОВ «Запоріжжяелектропостачання»). Застосування переговорної процедури також обґрунтовано тим, що електропостачання установи здійснює ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» через Запорізькі електричні мережі; постачання електричної енергії споживачу здійснюється безпосередньо мережами Товариства або з використанням мереж основного споживача та відсутня альтернатива підключення до мереж іншого постачальника (відсутність мереж), ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» виступає як єдиний постачальник при проведенні Замовником переговорної процедури.

Крім того, на обґрунтування застосування процедури закупівлі з підстав, визначених п.2 ч.2 ст.35 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року №922-VIII (в редакції, що діє з 08 лютого 2020 року) до суду надані пояснення уповноваженої особи Замовника. За результатами аналізу матеріалів справи та пояснень Замовника, встановлено наступне.

Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулювання відносин, пов`язаних з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище регулюються Законом України «Про ринок електричної енергії» від 13 квітня 2017 року за № 2019-VIII (у відповідній редакції, надалі - Закон № 2019-VIII).

Абзацом 11 п. 13 розд. XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2019-VIII встановлено, що тимчасово, на період з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2020 року, універсальні послуги, крім побутових та малих непобутових споживачів, надаються постачальником таких послуг також бюджетним установам незалежно від розміру договірної потужності та іншим споживачам, електроустановки яких приєднані до електричних мереж з договірною потужністю до 150 кВт. У зазначений період на бюджетні установи незалежно від розміру договірної потужності та на інших споживачів, електроустановки яких приєднані до електричних мереж з договірною потужністю до 150 кВт, поширюються всі права та обов`язки, передбачені для малих непобутових споживачів щодо отримання універсальних послуг, передбачених ст.63 цього Закону.

Законом №2019-VIII у п. 67 та п.93 ч. 1 ст.1 визначено, що постачальник універсальної послуги - визначений відповідно до цього Закону електропостачальник, який виконує зобов`язання щодо надання універсальної послуги; а універсальна послуга - постачання електричної енергії побутовим та малим непобутовим споживачам, що гарантує їхні права бути забезпеченими електричною енергією визначеної якості на умовах, визначених відповідно до цього Закону, на всій території України.

Згідно зі ст.63 Закону №2019-VIII визначення постачальника універсальних послуг здійснюється рішенням Кабінету Міністрів України за результатами конкурсу, проведеного у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України. Якщо конкурс не відбувся, Кабінет Міністрів України з метою забезпечення загальносуспільних інтересів може тимчасово, на строк до шести місяців, покласти обов`язки щодо надання універсальних послуг на постачальника універсальних послуг, що надавав універсальні послуги на дату проведення конкурсу, або на електропостачальника державної форми власності, який відповідає кваліфікаційним вимогам та критеріям. Межі території здійснення діяльності постачальника універсальних послуг визначаються в умовах конкурсу. У межах території здійснення діяльності одного постачальника універсальних послуг не допускається здійснення діяльності іншими постачальниками універсальних послуг. Побутові та малі непобутові споживачі мають право на отримання універсальних послуг на недискримінаційних засадах. Постачальник надає універсальні послуги за економічно обґрунтованими, прозорими та недискримінаційними цінами, що формуються ним відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, та включають, зокрема, ціну купівлі електричної енергії на ринку електричної енергії, ціну (тариф) на послуги постачальника універсальних послуг, ціни (тарифи) на послуги оператора системи передачі та оператора системи розподілу відповідно до укладених договорів про надання відповідних послуг. Постачальник універсальних послуг оприлюднює ціни на універсальні послуги не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування. Для забезпечення постачання електричної енергії споживачам постачальник універсальних послуг здійснює купівлю-продаж електричної енергії на ринку електричної енергії за вільними цінами. Методика (порядок) розрахунку ціниелектричної енергії, що застосовується постачальником універсальних послуг при формуванні цін на універсальні послуги, затверджується Регулятором. Ціна (тариф) на послуги постачальника універсальних послуг визначається за результатами проведення конкурсу з визначення постачальника універсальних послуг. Якщо конкурс на визначення постачальника універсальних послуг не відбувся, ціна (тариф) на послуги тимчасово призначеного постачальника універсальних послуг встановлюється Регулятором відповідно до затвердженої ним методики із дотриманням вимог статті 7 цього Закону.

Постановою НКРЕКП від 26 жовтня 2018 року за №1268 затверджено Методичні рекомендації щодо передачі даних побутових та малих непобутових споживачів постачальнику електричної енергії, на якого відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» покладається виконання функції універсальної послуги на закріпленій території.

Згідно з додатком №3 цієї постанови універсальні послуги з постачання електроенергії на території Запорізької області здійснюється ТОВ «Запоріжжяелектропостачання».

Слід зазначити, що законодавство, зокрема Закон України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року №922-VIII (в редакції, що діє з 08 лютого 2020 року) не містить вимог щодо змісту та форми документів, що підтверджують відсутність конкуренції на певних ринках. Необхідність посилання на експертні, нормативні, технічні та інші документи, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі, передбачено п.2 наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22 березня 2016 року №490, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 березня 2016 року за №449/28579, зокрема, пункт 14 Форми повідомлення про намір укласти договір під час застосування переговорної процедури передбачає зазначення обґрунтування застосування переговорної процедури закупівлі (посилання на експертні, нормативні, технічні та інші документи, що підтверджують наявність умов застосування процедури закупівлі).

При цьому, формування та оприлюднення обґрунтування застосування переговорної процедури закупівлі як окремого документа Законом не передбачено. Таке обґрунтування може бути у формі посилання на Закони України, нормативно-правові акти, затверджені державними органами, на листи компетентних органів, профільних науково-дослідних установ, на листи Торгово-промислової палати України та регіональних палат, на зведений перелік суб`єктів природних монополій, або містити власне обґрунтування замовника.

Окрім того, слід звернути увагу на те, що на момент складання протоколу про адміністративне правопорушення №08/0099 пр/2020 від 17 серпня 2020 року згаданий вище наказ №490 втратив чинність згідно з наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 11 червня 2020 року №1082, тому посилання на нього в обґрунтування викладених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин є недоречним.

Також, приписами ст.58 Конституції України визначено, що Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

На день прийняття ОСОБА_1 рішення про застосування переговорної процедури закупівлі КУпАП містив ст.164-14 в іншій редакції, яка не передбачала відповідальності за застосування переговорної процедури закупівлі шляхом вчинення таких дій, які йому інкримінуються.

Стаття 164-14 КУпАП в новій редакції набрала чинності 19 квітня 2020 року, тобто після прийняття рішення членами тендерного комітету про застосування переговорної процедури.

Належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 порушив законодавство про закупівлі, а саме: застосував переговорну процедуру закупівлі UA-2020-03-11-001216-c без підстав, передбачених ч.2 ст. 35 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року № 922-VIII (в редакції, що діє з 08 березня 2020 року), в матеріалах справи не міститься.

Згідно зі ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, встановленого порядку, зміцнення законності, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі та гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Норми Конституції є нормами прямої дії.

Відповідно до ст.62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Тобто, суд може притягнути особу до відповідальності лише на підставі тих доказів, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи. Докази, що викликають такі сумніви, суд має вмотивовано відхилити у своїй постанові.

Відповідно до ст.19 Конституції України посадова особа органу державної влади зобов`язана діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч.2 ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 КУпАП.

У практиці Європейського Суду з прав людини існує тенденція поступової універсалізації понять «обвинувачення за адміністративним проступком» та «обвинувачення, які мають ознаки злочину», залежно від ступеня їх суспільної небезпеки (рішення у справі «Лутц проти Німеччини», «Отцюрк проти Німеччини», «Девеєр проти Бельгії», «Адольф проти Австрії» та інші), отже, адміністративне обвинувачення має бути доведено державою, в особі уповноважених на те посадових осіб.

Державні органи не мають права перекладати обов`язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Вимагання від особи надання доказів на свій захист і спростування протоколу є неприпустимим у розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленого у ст.62 Конституції України.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія, викладена у протоколі про адміністративне правопорушення, має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду.

В той же час, у справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Однак, у даній ситуації зібрані уповноваженою на складання протоколів про адміністративні правопорушення особою матеріали як докази за своєю суттю залишать місце сумнівам, як наслідок, не узгоджуються із стандартом доказування «поза розумним сумнівом`ю, з огляду на наведене вище.

Відповідно до ст.284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.

Підстав для направлення справи на дооформлення суд не вбачає з огляду на норми ст.284 КУпАП.

Виходячи з принципу верховенства права конституційна презумпція невинуватості особи поширюється і на обвинувачення її у вчиненні адміністративного правопорушення.

За таких обставин, суд вважає, що у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а саме: ОСОБА_1 , відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.164-14 КУпАП, оскільки його вину не доведено належним чином, а обґрунтовано на припущеннях, що є неприйнятим та суперечить як нормам національного так і міжнародного законодавства.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на наведене суд приходить до висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 статті 164-14 КУпАП, що є підставою для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення згідно із п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.164-14, 247, 268, 279, 283-285 КУпАП України, суддя

п о с т а н о в и в:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, особою, щодо якої винесено постанову, а також потерпілим до Запорізького апеляційного суду через Пологівський районний суд Запорізької області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: Каретник Ю. М.