Дата документу 19.11.2020 Справа № 937/3462/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №937/3462/20 Слідчий суддя в 1 інст. ОСОБА_1

Провадження №11сс/807/1188/20 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2020 року місто Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду у складі:

головуючого ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

при секретарі ОСОБА_5

розглянула в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження стосовно

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Майзорово Червенського району Мінської області, Білорусь, громадянина України, який займає посаду військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України,

за участюпрокурора ОСОБА_7 -в режимівідеоконференції зприміщенням Господарського суду Херсонської області,

захисника адвоката ОСОБА_8 ,

підозрюваного ОСОБА_6 .

Підозрюваний ОСОБА_6 звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 12 жовтня 2020 року, якою клопотання слідчого Першого слідчого відділу СУ Територіального управління ДБР, розташованого у м.Мелітополі, ОСОБА_9 , погодженого прокурором відділу Херсонської обласної прокуратури ОСОБА_10 , у кримінальному провадженні №62020080000000237 від 15 квітня 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, про відсторонення від посади підозрюваного ОСОБА_6 задоволено та відсторонено останнього від посади військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_3 в межах строку досудового розслідування, а саме до 07 грудня 2020 року.

Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, до якого на даний час застосований запобіжний захід, не пов`язаний з позбавленням волі, є службовою особою, наділеною державою владними повноваженнями, може використовувати своє службове становище з метою ухилення від відповідальності та може здійснити вплив на свідків кримінального правопорушення та понятих, а також продовжити вчинення кримінальних правопорушень. З метою забезпечення виконання ОСОБА_6 покладених на нього обов`язків, враховуючи те, що пред`явлена йому підозра у вчинення кримінального правопорушення є обґрунтованою та створює в очах громадян і суспільства негативне враження безкарності та свавілля з боку представника державного органу, слідчий суддя вважає необхідним задовольнити клопотання та відсторони підозрюваного ОСОБА_6 від займаної посади.

В апеляційнійскарзі підозрюваний ОСОБА_6 просить вищевказану ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про відсторонення його від посади військового комісара Генічеського РВК.

В обґрунтуваннясвоїх вимогапелянт зазначає,що вважає дану ухвалу необґрунтованою та такою, що винесена з порушенням повноти судового розгляду без врахування обставин справи, у зв`язку з чим її необхідно скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про відсторонення підозрюваного від посади, виходячи з такого.

При вирішенні питання про відсторонення від посади, слідчий суддя місцевого суду формально вказав зміст клопотання, переписавши лише зміст підозри та загальні формулювання слідчого, без належної оцінки наявності правових підстав для відсторонення від посади, достатності доказів, які вказують на вчинення особою кримінального правопорушення, наслідки такого продовження відсторонення від посади для інших осіб.

Ризики, на які посилається в клопотанні слідчий, вже поглинуті наразі ухвалою Мелітопольського міського суду Запорізької області від 09 жовтня 2020 року про застосування запобіжного заходу щодо апелянта, тобто відсутня мета відсторонення від посади, при цьому на підозрюваного вже наразі покладено обов`язок утримуватися від спілкування із відповідними свідками та іншими учасниками кримінального провадження поза межами процесуальних дій у вказаному кримінальному провадженні, що на думку апелянта, саме по собі усуває ризик незаконного впливу на свідків та інших учасників кримінального провадження.

Судом не надано оцінки та не встановлено наявності обставинам, які містяться у ст.157 КПК України, що є необхідною умовою для відсторонення від посади,

Крім того, кримінальне правопорушення, яке йому інкримінується, не є триваючим, проте наразі є припиненим та мало місце в минулий період, а відтак на думку апелянта, висновок слідчого судді щодо необхідності припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного, який, перебуваючи на посаді, може знищити чи підробити речі і документи, що мають значення для досудового розслідування, є недоведеним, необґрунтованим та залишається поза змістом оскаржуваної ухвали, оскільки слідчим суддею не зазначено, у чому полягає протиправна поведінка апелянта, в чому вона може виражатись, чим доводиться можливість знищення чи підробки документів та доказів, не зазначено, яких саме документів та доказів. Крім того, з боку органу досудового розслідування та підрозділу, що здійснює оперативний супровід даного кримінального провадження під час обшуку від 07 жовтня 2020 року у приміщені Генічеського РВК вилучені всі документи та речі, які мають доказове значення у кримінальному провадженні, а отже у нього фізично відсутня можливість їх знищити чи підробити.

Слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі дійшов хибного висновку про доведеність прокурором того, що немає можливості забезпечити досягнення цілей, заради яких буде здійснено відсторонення від посади, іншими способами протягом досудового розслідування.

На думку апелянта, доказів, на існування будь-якого логічного взаємозв`язку, зокрема, наявного факту підзвітності, підконтрольності чи інших відносин, пов`язаних з підозрюваним і займаною ним посадою, не надано і не доведено про їх існування.

Крім того, прокурором не зазначено, які саме речі та документи підозрюваний може спотворити або знищити, перебуваючи саме на цій посаді. Враховуючи, що він апелянт раніше не судимий, одружений, відсутні правові підстави для відсторонення його від займаної посади.

Доказів впливу на свідків з його боку, слідчому судді не надано.

Щодо доводів клопотання про наявність ризиків, то на даний час нібито активізовано всього два ризики, котрі були досліджені слідчим суддею, а саме: ризик незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, знищення або переховування документів, що мають доказове значення у провадженні, і тим самим перешкоджання кримінальному провадженню. На думку апелянта, в більшій мірі дані ризики ґрунтуються на припущеннях, що є неприпустимим.

Будь-яких доказів на користь існування зазначених вище ризиків стороною обвинувачення не надано.

Більше того, ризикам, на які посилається прокуpop, можна запобігти за рахунок покладених на підозрюваного обов`язків, передбачених ст.194 КПК України, а не шляхом відсторонення від займаної посади.

Окрім того, таке забезпечення у вигляді відсторонення його від посади як підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, потягне негативні наслідки для інших осіб (членів родини). Прокурором не враховано зовсім той факт, що на його утриманні знаходиться дружина. Відсторонення від посади зумовлює втрату джерела доходів, що має негативний матеріальний вплив на утриманців, та дані заходи забезпечення перевищують необхідність та можливість досягнення завдань у цьому кримінальному провадженні. Посилання сторони обвинувачення на ризики з формальним, без надання будь-якого, як документального підтвердження, так і будь якого іншого. Він позитивно характеризуюся як за місцем проживання так і за місцем роботи.

Сама тяжкістьзлочину,у якомувін підозрюється,не можебути підставоюдля відстороненняйого відпосади. Доводи прокурора у клопотанні носять суто декларативний характер і в більшій мірі є аналогічними тим, що були вказані у клопотанні суду при застосуванні запобіжного заходу. Ці доводи не спростовують аргументи сторони захисту.

Суду не надано жодного доказу того, що протягом досудового слідства він у незаконний спосіб впливав на хід розслідування, робив спроби підробити, знищити чи спотворити документи, тиснув якимось чином на свідків чи інших учасників кримінального процесу.

В письмовихпоясненнях,які посутті єдоповненням доапеляційної скаргипідозрюваного таузгоджуються знею,захисник -адвокат ОСОБА_8 зазначає, що надані слідчому судді матеріали клопотання свідчать про відсутність достатніх підстав вважати, що такий захід забезпечення кримінального провадження, як відсторонення від посади, необхідний для припинення кримінального правопорушення та припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного.

На думку захисника, доводи слідчого щодо наявності ризиків неналежної поведінки підозрюваного є непереконливими. Суд не перевірив клопотання на відповідність вимогам Кримінального процесуального кодексу України, а саме: не перевірив наявність правової підстави для відсторонення від посади; чи є достатні докази, які вказують на вчинення особою кримінального правопорушення (обґрунтованість підозри); наслідки відсторонення від посади для інших осіб. Також суд при постановленні ухвали не врахував, що слідчим та прокурором взагалі не доведено, що ОСОБА_6 , використовуючи повноваження, якими наділена посада військового комісара Генічеського РВК, може протиправно впливати на хід кримінального провадження, викладене є лише їх суб`єктивними припущеннями, які не ґрунтуються на жодному доказі.

Також, суд в оскаржуваній ухвалі не вмотував свої висновки щодо наявності ризиків кримінального провадження, не навів жодного доказу, які свідчать про необхідність відсторонення ОСОБА_6 від посади та залишив поза увагою всі доводи сторони захисту, не навів підстави для їх відхилення та висвітлив в судовому рішенні (ухвалі про відсторонення) виключно один аргумент, нібито на який опиралась сторона захисту 12 жовтня 2020 року під час розгляду клопотання про відсторонення, а саме: що відсторонення спричинить шкоду сім`ї (не буде за який кошт утримувати), але це не відповідає дійсності, оскільки з боку захисника ОСОБА_11 було озвучено достатньо аргументів для відмови у задоволенні клопотання органу досудового розслідування, таких як необґрунтована підозра, незаконне затримання тощо. Але дані аргументи навіть не висвітлені у судовому рішенні від 12 жовтня 2202 року.

Крім того, сторона захисту зазначає, що з приводу необґрунтованості підозри суд не надав належної оцінки таким доказам.

З точку зору сторони обвинувачення, ОСОБА_6 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України після проведення обшуку за місцем роботи останнього, а саме у Генічеському РВК об 17 год. 12хв., відповідно до протоколу затримання від 07 жовтня 2020 року. В той же час, протокол освідування особи від 07 жовтня 2020 року було складено об 15 годині 10 хвилин. Обшук розпочато об 11 годині 18 хвилин, відповідно до протоколу обшуку від 07 жовтня 2020 року. В той же час, у зв`язку із наданням неповного документу, а саме копії протоколу обшуку до матеріалів даного провадження без додавання невід`ємної частини такого протоколу, а саме копії відеозапису даної слідчої дії, що унеможливлює оцінку останнього як допустимого доказу. Одночасно, відповідно до зауважень захисника ОСОБА_11 , підозрюваний ОСОБА_12 був затриманий фактично до початку обшуку, а отже ще до 11 години 17 хвилин.

Більш того, обшук та фактичне затримання було проведено без захисника, хоча ОСОБА_6 про це наполягав неодноразово та питав, чи не має бути з ним захисник, у протоколі зазначений неточний час затримання.

Таким чином, затримання підзахисного відбулося всупереч вимогам ст.208 КПК України, одночасно є і порушенням норм міжнародного права, що не знайшло свого відображення в судовому рішенні, а саме ухвалі про обрання запобіжного заходу від 09 жовтня 2020 року та не було належним чином оцінено з боку суду.

В протоколі наявні численні порушення при його складанні, зазначене свідчить про незаконність затримання підозрюваного.

Органом досудового розслідування надана неправильна кваліфікація дій, які начебто вчинив ОСОБА_6 , оскільки у повідомленні про підозру зазначено, що підозрюваний вчинив злочин, поєднаний з вимаганням неправомірної вигоди, при цьому в матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які відомості чи експертизи на підтвердження наявності такої кваліфікуючої ознаки, як вимагання, а тому наразі передчасно стверджувати, що кваліфікацією цього злочину є ч.3 ст.368 КК України, а тому підозра не може бути обґрунтованою, так як в подальшому є вірогідність зміни кваліфікації на ч.1 ст.368 КК України або іншого менш тяжкого злочину чи взагалі закриття кримінального провадження через відсутність складу злочину. В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження вини ОСОБА_12 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, що також не знайшло свого відображення в ухвалі, оскільки суд визнав підозру обґрунтованою, в тому числі щодо кваліфікації саме вимагання.

Також, судом не було надано взагалі оцінки тому факту, що при затримані ОСОБА_12 від 07 жовтня 2020 року та проведенні освідування не було виявлено ознак контакту з нібито предметом хабара.

Мала місце провокація хабара. З матеріалів кримінального провадження незрозуміло, ким є гр. ОСОБА_13 - провокатором чи жертвою. Заява від 14 квітня 2020 року стала приводом для рішення про проведення спецоперації, та чи була вона достатньою підставою для цього.

Крім того, на момент постановлення ухвали про відсторонення ОСОБА_6 від посади, жодних доказів того, що останнім здійснюється будь-який вплив на свідків або він іншим чином перешкоджає, або має намір перешкодити кримінальному провадженню, в тому числі знищити чи підробити документи, які мають значення для досудового розслідування, матеріали справи не містили, оскільки не були наданні органом досудового розслідування та були вилучені під час обшуку, як вже зазначалося у апеляційній скарзі.

Слідчий суддяне врахувавте,що метавідсторонення ОСОБА_6 від посадибула досягнута шляхом застосування до останнього цим же слідчим суддею запобіжного заходу із покладенням певних обов`язків, в т.ч. утриматися від спілкування зі свідками, потерпілими та експертами у даному кримінальному провадженні.

Слідчий суддя взагалі не дослідив питання, чи дозволяє обсяг повноважень начальника РВК впливати на свідків, потерпілих або інших учасників кримінального провадження, в тому числі протиправно.

Висновки слідчого судді про те, що перебуваючи на посаді, ОСОБА_6 може підробити, внести зміни або знищити документи по фактам, що розслідуються, не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки на час розгляду клопотання про відсторонення ОСОБА_12 від посади вже проведені всі необхідні заходи, направленні на отримання доказів, зокрема проведені відповідні обшуки та вилучені всі необхідні документи, які можуть бути використаними в кримінальному провадженні у якості доказів. На підтвердження вказаних обставин стороною захисту слідчому судді були надані відповідні докази.

Крім того, при ухваленні вказаного рішення слідчий суддя не врахував того, що на утриманні ОСОБА_6 є родина, а доходів його дружини недостатньо для утримання всієї сім`ї. Тобто, відсторонення ОСОБА_12 від посади позбавить його можливості отримувати заробітну плату та утримувати свою сім`ю. Тобто, відсторонення ОСОБА_6 від посади буде мати негативні наслідки для інших осіб, зокрема членів його сім`ї.

Також, вбачаються негативні наслідки відсторонення ОСОБА_12 від займаної посади для органів Збройних сил України, оскільки ОСОБА_12 має великий досвід, є учасником бойових дій, має позитивну характеристику з місця роботи, грамоти, листи подяки, та не виконуючи свої службові обов`язки, унеможливить виконування функцій держави в сфері призову до лав ЗСУ чи НГУ, що надзвичайно важливо у сьогоднішній складній ситуації в країні, оскільки в країні йде війна. Генічеський район - це погранична зона.

Клопотання слідчого про відсторонення ОСОБА_12 від посади було задоволено слідчим суддею за відсутності обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, за недостатності доказів, які б вказували на вчинення ним кримінального правопорушення, а також має негативні наслідки для інших осіб, зокрема членів його сім`ї.

З доданих до клопотання протоколів про результати аудіо-, відео контролю за особою не вбачається в діях (висловах) ОСОБА_6 ознак вимагання неправомірної вигоди для себе та/або третіх осіб, або інших протиправних дій. З цих документів вбачається лише те, що ОСОБА_6 розповідає співрозмовнику свідку гр. ОСОБА_14 загальні риси про порядок проходження медичного огляду, порядок призиву громадян на строкову службу та підкреслює, що можливості впливу щодо лікарів у нього немає та рекомендує при проходженні лікарів казати правду щодо травм, які там були в дитинстві та отримані при ДТП та роботі на будівництві.

Жодних відомостей про те, що ОСОБА_6 наполягав на фінансовій участі ОСОБА_15 чи ОСОБА_13 у вказаній процедурі, або вимагав грошові кошти за таку свою допомогу, вказані протоколи не містять, не містять вони і відомостей про те, що за допомогу з приводу не проходження строкової військової служби вимагав грошові кошти чи зобов`язувався на когось вплинути. Не має також доказів, що ОСОБА_12 зобов`язався неправомірно вчинити на користь ОСОБА_13 чи того ж посредника ОСОБА_15 дії, направленні на виконання його безпосередніх повноважень як військового комісара РВК, зокрема, як виражається орган досудового розслідування, відмазати призовника ОСОБА_16 , оскільки військовий комісар не має таких повноважень.

Дане кримінальне провадження здійснюється більше ніж вже пів року.

Будь-яких об`єктивних даних про те, що ОСОБА_6 , обіймаючи вищевказану посаду, якимось-чином перешкоджав чи намагався перешкодити кримінальному провадженню, в наданих суду матеріалах провадження немає і в самому клопотанні про таке не йдеться.

Існування таких обставин прокурором не доведено.

Отже, сторона захисту вважає, що слідчий суддя не з`ясував всіх обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення клопотання, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону і перешкодило слідчому судді прийняти законне та обґрунтоване рішення, та у зв`язку із ненаведенням ризиків, невстановленням необхідного рівня втручання у права ОСОБА_6 , та свободи та недоведеністю взаємозв`язку між займаною посадою та можливістю впливати на свідків, а також відсутністю необхідності застосовувати до підозрюваного взагалі такий захід забезпечення кримінального провадження, та просить оскаржувану ухвалу скасувати з постановленням нової ухвали - про відмову у задоволенні клопотання слідчого.

Згідно з ухвалою слідчого судді, до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області 09 жовтня 2020 року надійшло клопотання слідчого Першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління ДБР, розташованого у м.Мелітополі, ОСОБА_9 , погоджене прокурором відділу прокуратури Херсонської області ОСОБА_10 , кримінальному провадженні №62020080000000237, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 квітня 2020 року за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.368 КК України, про відсторонення підозрюваного ОСОБА_6 від займаної посади військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_3 строком на 2 місяці.

Клопотання обґрунтовано такими доводами.

Першим слідчим відділом слідчого управління Територіального управління ДБР, розташованого у м.Мелітополі, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62020080000000237, відомості про яке внесено до ЄРДР 15 квітня 2020 року за фактом вимагання військовим комісаром ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 неправомірної вигоди за вжиття заходів щодо непроходження особою військової служби, за попередньою правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що працівники ІНФОРМАЦІЯ_2 намагались встановити місцезнаходження мешканця АДРЕСА_2 ОСОБА_16 , (детальні обставини вказаних подій будуть встановлені в ході проведення досудового розслідування) з метою примусового доставляння останнього до відповідного підрозділу Збройних сил України для проходження військової служби.

Допитаний як свідок ОСОБА_17 показав, що його близьким родичам неодноразово оголошували усні погрози застосування до ОСОБА_17 суворих заходів примусу невідомі йому працівники ІНФОРМАЦІЯ_2 , які у ході відвідування його місця реєстрації за адресою: АДРЕСА_3 , повідомили, що ОСОБА_17 будуть оголошувати у розшук, а потім вимушені будуть арештувати та доставити до проходження військової служби до відповідного підрозділу Збройних сил України.

Допитаний як свідок ОСОБА_14 , повідомив, що у ході спілкування зі своїм знайомим ОСОБА_17 , останній, будучи наляканим щодо його можливого арешту, затримання та примусового доставляння для проходження військової служби працівниками військового комісаріату, попросив ОСОБА_14 відвідати відділ ІНФОРМАЦІЯ_2 та дізнатись інформацію щодо його розшуку з вищезазначеною метою.

Свідок ОСОБА_14 пояснив, що 14 лютого 2020 року, він на прохання ОСОБА_17 , прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 та звернувся особисто до військового комісара - ОСОБА_6 , з метою дізнатись інформацію щодо необхідності проходити військову службу ОСОБА_17 .

Так, ОСОБА_6 14 квітня 2020 близько 14:00 годині, перебуваючи у ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_4 , з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, зловживаючи та використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, висловив прохання ОСОБА_14 у наданні грошових коштів у розмірі 1000 доларів США у якості неправомірної вигоди за вчинення дій в інтересах ОСОБА_17 щодо не проходження ним строкової військової служби. При цьому ОСОБА_6 повідомив, що «відмаже» його, перестане надавати вказівки своїм підлеглим в пошуках ОСОБА_17 , та забуде про нього.

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що під час особистих зустрічей ОСОБА_14 з ОСОБА_6 13 травня 2020 року, 04 червня 2020 року, 20 серпня 2020 року останній діючи з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, зловживаючи та використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, під час приватної розмови з ОСОБА_14 підтверджував попередньо обумовлене прохання щодо надання йому неправомірної вигоди за вчинення дій в інтересах ОСОБА_17 щодо не проходження ним строкової військової служби.

Таким чином, під час проведення досудового слідства отримано данні, що до вчинення вказаного злочину може бути причетний ОСОБА_6 , який відповідно до витягу з наказу військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_5 (по стройовій частині) №133 від 06 липня 2016 року призначений на посаду військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Так, 07 жовтня 2020 року знаходячись у службовому кабінеті за місцем роботи у ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_4 , ОСОБА_6 , діючи з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, зловживаючи та використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, під час приватної розмови з ОСОБА_17 висловив останньому прохання у наданні ОСОБА_6 раніше обумовленої суми грошових коштів у якості неправомірної вигоди за вчинення дій в інтересах ОСОБА_17 щодо не проходження ним строкової військової служби та не притягнення його у зв`язку з цим до відповідальності, після чого одержав від ОСОБА_17 готівкові грошові кошти в сумі 300 доларів США.

Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, а саме в проханні та одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, поєднані з вимаганням неправомірної вигоди.

07 жовтня 2020 року о 17 год. 12 хв. ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

08 жовтня 2020 року ОСОБА_6 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

Обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) є:

лист (повідомлення) Управління стратегічних розслідувань в Херсонській області Департаменту стратегічних розслідувань НП України №2095/55/120/02-2020 від 15 квітня 2020 року в порядку ст. 214 КПК України про вчинення кримінального правопорушення;

протоколи допитів свідка ОСОБА_14 від 21 травня 2020 року, 04 червня 2020 року, 26 серпня 2020 року та свідка ОСОБА_17 від 15 квітня 2020 року, 16 червня 2020 року, 26 серпня 2020 року, які повідомляють про обставини прохання та одержання грошових коштів у якості неправомірної вигоди військовим комісаром ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також щодо зустрічей з останнім та їх спілкування;

матеріали виконаного доручення Управління стратегічних розслідувань в Херсонській області Департаменту стратегічних розслідувань НП України № 2097/55/120/01-2020 від 15 квітня 2020 року;

протокол огляду, ідентифікації, помітки та вручення грошових коштів від 07 жовтня 2020 року;

протокол обшуку приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2 від 07 жовтня 2020 року;

протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 07 жовтня 2020 року, відповідно до якого о 17 год. 12 хв. 07 жовтня 2020 року за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, затримано ОСОБА_6 ;

протокол освідування ОСОБА_6 від 07 жовтня 2020 року, та інші докази в їх сукупності, зібрані під час досудового розслідування.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , відповідно до наказу т.в.о. командувача Сухопутних військ Збройних Сил України №304 від 05 липня 2016 року, призначений на посаду військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_3 , являється службовою особою, яка відповідно до ст. 368 КК України, ст.50 Закону України «Про запобігання корупції» є службовою особою, яка займає відповідальне становище, повинен дотримуватися Конституції та Законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, а також додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції, являється відповідно до примітки ст.364 КК України та ст.ст.3, 22 Закону України «Про запобігання корупції» за особою, уповноваженою на виконання функцій держави, до службових повноважень якої відповідно до ст.ст.1,16 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст.ст.210, 211-1, 235 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Положення про ІНФОРМАЦІЯ_6 оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_7 », затвердженого 26 грудня 2016 року військовим комісаром ІНФОРМАЦІЯ_5 , та функціональних обов`язків військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_3 , затверджених 25 грудня 2016 року військовим комісаром ІНФОРМАЦІЯ_5 , входить: забезпечення виконання військового обов`язку громадянами України; видання наказів у межах своєї компетенції з питань приписки громадян до призовної дільниці і призову їх на строкову службу; розгляд справ про адміністративні правопорушення і накладення адміністративних стягнень щодо порушень військовозобов`язаними чи призовниками законодавства про військовий обов`язок і військову службу, про неявку на виклик у військовий комісаріат; внесення на розгляд районної державної адміністрації та органів місцевого самоврядування питання про призов громадян на військову службу; ведення персонально-якісного обліку військовозобов`язаних і призовників; здійснення контролю за веденням військового обліку військовозобов`язаних та призовників, а також здійснення у складі районної призовної комісії повноважень щодо надання призовникам відстрочки від призову на строкову військову службу та звільнення призовників від призову на строкову військову службу, взяття їх на облік військовозобов`язаних або виключення з військового обліку тощо.

Подальше перебування ОСОБА_6 на посаді військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_3 надає можливість останньому застосовувати своє службове положення та здійснювати тиск на свідків, які є діючими працівниками зазначеного військомату.

Підозрюваний ОСОБА_6 , виконуючи свої службові обов`язки на посаді військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_3 , обізнаний про методи і форми роботи правоохоронних органів, має стійки професійні та особисті зв`язки з іншими працівниками з особами керівної ланки у різних правоохоронних органах, працівниками органів військового управління, органах державної влади, що свідчить про те що, підозрюваний ОСОБА_6 , перебуваючи на вищевказаній посаді, для уникнення від кримінальної відповідальності, може використати свої повноваження та зв`язки для:

незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, а саме: свідка ОСОБА_14 та свідка ОСОБА_17 , понятих які приймали участь у слідчих діях у даному кримінальному провадженні та інших учасників кримінального провадження;

знищення, приховання або спотворення документів, які в подальшому будуть використані як докази у зазначеному кримінальному провадженні, а саме матеріалів щодо призову та обліку ОСОБА_17 у ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

Також підозрюваний ОСОБА_6 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином у будь-яких формах, що надасть можливість йому використати наділені йому владні повноваження працівника правоохоронного органу, з метою ухилення від покарання.

Таким чином, перелічені вище обставини у сукупності виправдовують потребу у застосуванні відносно ОСОБА_6 такого виду заходу забезпечення кримінального провадження, як відсторонення від посади військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_3 .

З урахуванням викладеного вважає, що такий захід, як відсторонення від посади необхідний для запобігання протиправній поведінці підозрюваного, який перебуваючи на вказаній вище посаді, може незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Заслухавши доповідь судді; підозрюваного ОСОБА_6 та його захисника - адвоката ОСОБА_8 , які підтримали апеляційну скаргу; прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з таких підстав.

Згідно з положеннями ч.1 ст.154 КПК України, відсторонення від посади може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину, і незалежно від тяжкості злочину - щодо особи, яка є службовою особою правоохоронного органу.

Відповідно до вимог ч.2 ст.157 КПК України, при вирішенні питання про відсторонення від посади слідчий суддя, суд зобов`язаний врахувати такі обставини: правову підставу для відсторонення від посади; достатність доказів, які вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; наслідки відсторонення від посади для інших осіб.

З огляду на загальні засади застосування заходів забезпечення кримінального провадження, визначені статтею 132 КПК України, слідчий суддя при оцінці потреб досудового розслідування зобов`язаний врахувати можливість досягнення завдань у конкретному кримінальному провадженні без застосування зазначених заходів.

На думку колегії суддів, слідчий суддя дотримався вищевказаних вимог закону під час розгляду клопотання слідчого.

Так, з наданих суду матеріалів кримінального провадження убачається, що наведені у клопотанні слідчого підстави для застосування щодо ОСОБА_6 заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді відсторонення від посади перевірялись слідчим суддею при розгляді клопотання. При цьому, у судовому засіданні заслухані пояснення підозрюваного ОСОБА_6 , його захисника, вислухана думка прокурора, слідчого та з`ясовані обставини, які мають суттєве значення при вирішенні питання щодо застосування вказаного заходу.

Слідчим суддею врахована вагомість наданих слідчим доказів на підтвердження обґрунтованості повідомленої ОСОБА_6 підозри.

Обґрунтованість підозри підтверджується доказами, доданими до клопотання, вказаними як в самому клопотанні, так і в ухвалі слідчого судді.

Крім того, як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу («Мюррей проти Сполученого Королівства» («Murrey v. the United Kingdom»)). Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин справи («Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» («Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom»)).

Докази, які додані до клопотання, свідчать про те, що ОСОБА_6 міг вчинити інкриміноване йому правопорушення.

З урахуванням викладеного, доводи сторони захисту про недоведеність вини ОСОБА_6 у інкримінованому йому правопорушенні, провокацію з боку працівників правоохоронних органів, зацікавленість свідків у цьому провадженні, а також про неправильну кваліфікацію органом досудового розслідування дій підозрюваного є передчасними та підлягають ретельній перевірці в ході досудового розслідування в установленому законом порядку.

Твердження сторони захисту про незаконність затримання ОСОБА_6 є непереконливими та спростовуються наданими суду матеріалами провадження. Об`єктивні дані, які свідчили би про те, що відомості, вказані у протоколі затримання (в тому числі щодо часу проведення вказаної дії), є недостовірними, в матеріалах провадження відсутні, не надано таких даних суду і при апеляційному розгляді.

Твердження захисника про невідповідність клопотання слідчого вимогам закону, є безпідставними, оскільки вказане клопотання належним чином вмотивоване та містить всі необхідні відомості, передбачені статтею 155 КПК України.

До клопотання додані матеріали, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання.

Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності достатніх підстав вважати, що даний захід необхідний для запобігання протиправній поведінці підозрюваного, який є службовою особою, наділеною державою владними повноваженнями, може використовувати своє службове становище з метою ухилення від відповідальності та може здійснити вплив на свідків кримінального правопорушення та понятих, а також продовжити вчинення кримінальних правопорушень, слідчий суддя встановив, що ці доводи є обґрунтованими.

Слідчий суддя обґрунтовано звернув увагу на те, що, відповідно до доданих до клопотання матеріалів, висунута підозра стосується подій, які пов`язані з перебуванням ОСОБА_6 на посаді військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_3 ,що надає можливість останньому застосовувати своє службове положення та здійснювати тиск на свідків та понятих, з метою ухилення від відповідальності, а також продовжити вчинення кримінальних правопорушень.

При цьому слідчий суддя врахував, що ухвалою слідчого судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 09 жовтня 2020 року підозрюваному ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 06 грудня 2020 року з визначенням розміру застави.

12 жовтня 2020 року підозрюваний ОСОБА_6 був звільнений з-під варти у зв`язку з внесенням застави і на даний час вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави з покладенням ряду обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

Викладене лише підтверджує висновки слідчого судді, тобто жодним чином не свідчить про безпідставність відсторонення підозрюваного від посади.

Окрім того, згідно з вимогами ч.5 ст.65 Закону України «Про запобігання корупції», особа, якій повідомлено про підозру у вчиненні нею злочину у сфері службової діяльності, підлягає відстороненню від виконання повноважень на посаді в порядку, визначеному законом.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що слідчий суддя врахував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування до підозрюваного заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді відсторонення від посади, адекватно оцінив ступінь порушення цінностей суспільства у даному кримінальному провадженні, та своїм рішенням забезпечив високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Виходячи знаведених обставин,колегія суддівпогоджується звисновками слідчогосудді пронеобхідність застосуваннящодо ОСОБА_6 заходу забезпеченнякримінального провадженняу виглядівідсторонення йоговід посадивійськового комісара ІНФОРМАЦІЯ_3 та вважає, що досягнення завдань у даному кримінальному провадженні без застосування зазначеного заходу станом на час розгляду клопотання неможливе.

Те, що у даному проваджені вже виконана велика кількість слідчий дій - допитані певні свідки, вилучені документи тощо, не спростовує правильності висновків слідчого судді про необхідність застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження, оскільки на цей час досудове розслідування ще триває, всі обставини правопорушення встановлюються.

Настання якихось вагомих негативних наслідків для інших осіб чи для Держави від застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження не встановлено, а доводи сторони захисту про протилежне нічим не підтверджені.

Згідно зматеріалами провадження,у підозрюваногодійсно є дружина. Проте,відсутні дані про знаходження останньої чи інших осіб на утриманні підозрюваного. Більш того, ОСОБА_6 відсторонено лише від займаної посади, тобто останнього не позбавлено можливості працювати за фахом, тощо.

Таким чином, доводи сторони захисту, в т.ч. ті, що викладені в апеляційній скарзі ОСОБА_6 є непереконливими.

При апеляційному розгляді стороною захисту надані: службова позитивна характеристика щодо ОСОБА_6 ; копія заяви ОСОБА_6 на виконання ухвали слідчого судді щодо передання на збереження слідчого його закордонного паспорту; копія посвідчення учасника бойових дій ОСОБА_6 ; копія пенсійного посвідчення ОСОБА_6 ; копія свідоцтва про шлюб; копія медичної характеристики ОСОБА_6 .

Проте, на думку колегії суддів, відомості, що містяться у вказаних документах, правильності висновків слідчого судді про необхідність застосування вищевказаного заходу забезпечення кримінального провадження не спростовують.

Свої висновки слідчий суддя в зазначеній частині належним чином вмотивував, а доводи захисника в апеляційній скарзі про протилежне суперечать змісту оскаржуваної ухвали.

Отже, підстав для задоволення поданої апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які тягнуть скасування ухвали слідчого судді, при апеляційному розгляді не встановлено.

Керуючись ст.407, 422 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 12 жовтня 2020 року, якою клопотання клопотання Першого слідчого відділу СУ Територіального управління ДБР, розташованого у м.Мелітополі, ОСОБА_9 , погодженого прокурором відділу Херсонської обласної прокуратури ОСОБА_10 , у кримінальному провадженні №62020080000000237 від 15 квітня 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, про відсторонення від посади підозрюваного ОСОБА_6 задоволено та відсторонено останнього від посади військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_3 в межах строку досудового розслідування, а саме до 07 грудня 2020 року, залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4