Справа № 661/2951/20

Провадження № 2/661/802/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2020 року

Новокаховський міський суд Херсонської області в складі:

головуючої судді Матвєєвої Н.В.

при секретарі Дубовка Г.Ю.

з участю представника позивачів адвоката Гончарової Н.Я.

позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нова Каховка Херсонської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до житлово-будівельного кооперативу №31, ОСОБА_5 про визнання права власності на нерухоме майно,

в с т а н о в и в:

Позивачі звернулися до суду з позовом, вказавши, що вони з 2005 року зареєстровані та проживають за адресою : АДРЕСА_1 . Квартира, в якій вони проживають до цього часу, на період їх вселення була в дуже аварійному стані : в ній були вибиті вхідні двері, понівечені вікна, в двох спальнях, туалеті, у ванній кімнаті стіни та стелі пошкоджені грибком, лінолеум на підлозі був спалений. Вся кімната потребувала капітального ремонту. Оглянувши квартиру, вони прийшли до висновку, що дана квартира немає власника.

На протязі всього часу проживання в квартирі вони відносилися до майна як до свого власного житла. Батьки ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зробили в даному помешканні капітальний ремонт: облаштували вхідні двері, замінили вікна на склопакети, замінили по всій квартирі підлогу, проведи опалення, вивели грибок. Проживаючи в даній квартирі вони протягом всього часу проживання в ній сплачували комунальні послуги, сплатили існуючу заборгованість за попереднього власника. Станом на теперішній час, заборгованості за житло немає, в квартирі робиться поточний ремонт за власні кошти, тобто вони продовжують відкрито, безперервно володіти нерухомим майном та безперервно користуватися квартирою. Підтвердженням постійного та безперервного користування квартирою є договір з ВАТ «Херсонгаз» № 46414-200 від 20.04.2007 року про надання населенню послуг з газопостачання, договір про користування електричною енергією укладений з 11.02.2006 № 27/943, довідка про відсутність заборгованості за комунальні послуги, довідка за Ф-3 про зареєстрованих осіб, довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за жовтень 2008 р., робочий проект на монтаж газового опалення, замовлення № 618/08 - 2008 р. Вони на протязі більш ніж десяти років відкрито володіють квартирою, ніяких дій для приховування цього факту вони не здійснюють, усі сусіди з ними знайомі та підтвердять факт їх проживання, та той факт, в якому стані знаходилася квартира до вселення.

Просили суд визнати за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНПП НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , НОМЕР_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНПП НОМЕР_3 право власності на квартиру, що розташована за адресою : АДРЕСА_1 , за набувальною давністю.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 , представник позивачів адвокат Гончарова Н.Я. уточнили заявлені вимоги, просили суд визнати за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНПП НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНПП2301602251, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНПП НОМЕР_3 в рівних частинах, право власності на квартиру, що розташована за адресою : АДРЕСА_1 , за набувальною давністю.

Представник відповідача ЖБК №31 Остапенко Л.В. не заперечувала проти позову, зазначивши, що родина ОСОБА_6 проживала в їх будинку в різних квартирах на умовах найму житлового приміщення, квартира АДРЕСА_2 була порожньою, в ній ніхто не проживав, власника ніколи не бачили, вона прийшла в аварійний стан і там постійно збиралися люди, які вели аморальний спосіб життя, розпивали спиртні напої та вживали наркотичні засоби. Мешканці будинку скаржилися на порушення громадського порядку, порушення безпеки їх проживання, оскільки квартира АДРЕСА_3 знаходиться на 5 поверсі, дах протікав, заливало інші квартири, іноді невідомі люди влаштовували там вогнища. Враховуючи скарги мешканців будинку, нею як головою ЖБК було запропоновано ОСОБА_1 з родиною поселитися в квартирі для приведення її у належний стан та до появи власника житла. Позивачі почали робити в квартирі ремонт, потім переїхали до неї, провели опалення і відкрито проживали в ній , сплачували комунальні послуги. Потім намагалися знайти власника, щоб придбати в нього квартиру, але відомостей про нього не було. На даний час є відомості, що особовий рахунок відкрито на ОСОБА_5 , ним сплачено пай за квартиру, але його ніхто ніколи не бачив, в квартирі він не проживав та нею не цікавився.

Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, позивачі не заперечували проти заочного розгляду справи, тому відповідно до ст.280-289 ЦПК України, суд вважає підставним проводити заочний розгляд справи та ухвалити рішення на підставі наданих суду доказів.

Заслухавши вступні слова учасників справи, показання свідків, дослідивши письмові докази, оцінивши їх відповідно до ст.89 ЦПК України, суд приходить до наступного висновку.

З письмових доказів наданих суду слідує, що ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 з 25.03.2005 року зареєстровані в квартирі АДРЕСА_2 з 25.03.2005 року.

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 28.08.2020 року вбачається, що квартира АДРЕСА_2 ні за ким не зареєстрована.

З відповіді Новокаховської державної нотаріальної контори на запит суду слідує, що згідно інформації зі Спадкового реєстру після ОСОБА_5 , спадкова справа не заводилася. З довідки № 47 від 12.09.2011 року (виписка з будинкової книги про склад сім`ї та прописки), виданої ЖБК №31 слідує, що в квартирі АДРЕСА_2 , особовий рахунок на яку відкрито на ОСОБА_5 , постійно проживають ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_7 , квартира знаходиться 5 поверсі 5 поверхового будинку.

З довідки ЖБК №31 від 26.08.2020 року слідує, що ОСОБА_1 , який проживає та зареєстрований за адресою : АДРЕСА_1 виплатив пайовий внесок за вказану квартиру в 2005 році.

З товарних чеків, наданих позивачами слідує, що протягом 2005-2019 років ними придбавалися будівельні матеріали для виконання будівельних робіт в квартирі АДРЕСА_2 .

Зі статуту житлово-будівельного кооперативу № 31 слідує, що основним завданням кооперативу є : підвищення життєвого рівня членів кооперативу, забезпечення захисту прав його членів, дотримання ними обов`язків щодо належного утримання ними обов`язків щодо належного утримання багатоквартирного будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством і статутом.

П. 3.1, 3.3.,3.4 цього Статуту передбачено, що джерелами формування майна кооперативу є майно добровільно передане кооперативу його членами, кооператив є власником будівель, споруд, грошових та майнових внесків його членів, а також іншого майна, придбаного на підставах не заборонених законом.

Володіння, користування та розпорядження майном кооперативу здійснюють органи управління кооперативу відповідно до їх компетенції, визначеної статутом кооперативу.

У разі викупу квартири або приміщення член житлово-будівельного кооперативу стає власником цього майна. Право власності на таке майно у члена кооперативу виникає з моменту державної реєстрації цього права відповідно до закону.

З довідки № 15 від 15.06.2020 року, виданої ЖБК №31 слідує, що ОСОБА_4 проживає в квартирі АДРЕСА_2 , оплату за комунальні послуги вносить вчасно, заборгованості за комунальні послуги за вказаною квартирою немає.

З договору № 46414-200 про надання населенню послуг з газопостачання від 20.04.2007 року слідує, що ВАТ «Херсонгаз» та ОСОБА_1 уклали договір про надання послуг з газопостачання, відповідно до якого надаються послуги з газопостачання в квартирі АДРЕСА_2 .

З акту від 12.03.2005 року, складеного головою та членами правління ЖБК № 31 слідує, що на протязі довгого часу в квартирі АДРЕСА_2 ніхто не проживає. За цей час невідомими були вибиті вхідні двері, вкрадено електричний лічильник та газову плиту, ванна в жахливому стані, унітаз, умивальник, електророзетки відсутні. Всі конвектори та обігрівачі іржаві та гнилі, течуть стояки водопровідного та гарячого водопостачання, вентилі в неробочому стані та потребують заміни. Квартира в такому стані не придатна для проживання та становить загрозу для сусідніх помешкань, бо все протікає і не перекривається, все потребує ремонту та заміни.

Зі свідоцтва про шлюб слідує, що ОСОБА_8 уклала шлюб із ОСОБА_9 04.10.2013 року та змінила прізвище на ОСОБА_10 . З квитанцій про списання коштів з компенсаційного рахунка для погашення заборгованості від 30.09.2005 року, 31.10.2005 року слідує, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 сплатили борг за теплопостачання в квартирі АДРЕСА_2 . З технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_2 квартира має житлову площу 38,8 кв.м., загальну площу 61,5 кв.м. З довідки про вартість виконаних робіт за жовтень 2008 року, акту приймання виконаних робіт будівельних робіт від жовтня 2008 року, складеного ОСОБА_1 та ПП «Мікрас плюс» слідує, що за замовленням ОСОБА_1 виконано будівельні роботи в квартирі АДРЕСА_2 на суму 120 651 грн.

З робочого проекту на монтаж газового обладнання НКФ ПАТ «Херсонгаз» слідує, що замовником є ОСОБА_1 , замовлення № 618/08 від 2008 року, роботи здійснювалися в квартирі АДРЕСА_2 . Відповідно до акту № 1867 від 27.08.2008 року прийому та здачі в експлуатацію газової колонки, плити, котла слідує, що акт складено в присутності ОСОБА_1 щодо підключення газового котлу в квартирі АДРЕСА_2 . Відповідно до акту № 1867 від 27.08.2008 року в квартирі АДРЕСА_2 було встановлено побутовий газовий лічильник. З договору № 5118 від 13.11.2012 року та №211 від 29.06.2015 року, укладеного між ОСОБА_1 та ПП ОСОБА_11 слідує, що в квартирі АДРЕСА_2 були встановлені металопластикові вікна, вартість робіт становить 2150 грн. та 5500 грн.

З інвентарної справи на квартиру АДРЕСА_2 слідує, що в ній наявна довідка ЖБК № 31 від 06.08.1992 року про сплату ОСОБА_5 пайового внеску за квартиру АДРЕСА_2 в сумі 10 428 грн. та видане реєстраційне посвідчення Каховським бюро технічної інвентаризації про те, що спірна кооперативна квартира АДРЕСА_3 зареєстрована за ОСОБА_5 на підставі довідки ЖБК № 31 виданої 06.08.1992 року № 38.

З пояснень свідка ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 слідує, що вони ніколи не бачили власника квартири АДРЕСА_2 , там ніхто не проживав, квартира була в аварійному стані, потім туди вселилися ОСОБА_1 із своєю родиною, зробили ремонт і проживали з 2005 року, ніяких перешкод зі сторони власника квартири їм не чинилося. Натомість ОСОБА_1 намагався розшукати власника квартири, який проживав в Росії, щоб викупити в нього квартиру або укласти договір оренди, але не зміг, ніхто не знав його місце проживання. ОСОБА_1 та члени його сім`ї постійно сплачують комунальні послуги, приймають участь в утриманні будинку та прибудинкової території, всі сусіди знають про те, що ОСОБА_1 і його родина проживають в зазначеній квартирі. З часу вселення позивачів до квартири, ніхто нею не цікавився, до квартири не навідувався, ОСОБА_5 в квартирі ніхто не бачив.

Ст.344 ч.1 ЦК України встановлено, що особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність). Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.

Для набуття права власності на таке майно володілець має звернутися у суд із заявою про визнання за ним права власності, що виникло внаслідок спливу набувальної давності. В разі винесення судового рішення, яким така заява задоволена, та набранням таким рішенням законної сили і є підставою для виникнення права власності на таке майно. Слід зазначити, що право власності на нерухоме майно виникає саме з моменту державної реєстрації.

Відповідно до п.9 Постанови Пленуму ВССУ від 07.02.2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», відповідно до частини першої статті 344 ЦК особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК.

При вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:

- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;

- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;

- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред`явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (частина третя статті 344 ЦК). Не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є сингулярним чи універсальним правонаступником, оскільки в цьому разі вона може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга статті 344 ЦК).

Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Норми права інституту набувальної давності регулюють один із первинних способів виникнення права власності, тобто це такий спосіб, відповідно до якого право власності на річ виникає вперше або незалежно від права попереднього власника на цю річ, воно ґрунтується не на попередньому титулі права власності та відносинах правонаступництва, а на сукупності обставин, зазначених у частині першій статті 344 ЦК України, а саме: наявність суб`єкта, здатного набути у власність певний об`єкт; законність об`єкта володіння; добросовісність заволодіння чужим майном; відкритість володіння; безперервність володіння; сплив установлених строків володіння; відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю. Для окремих видів майна право власності за набувальною давністю виникає виключно на підставі рішення суду (юридична легітимація).

Аналіз категорії добросовісності заволодіння майном як умови набуття права власності за набувальною давністю відповідно до статті 344 ЦК України дає підстави для висновку, що добросовісність як одна із загальних засад цивільного права означає фактичну чесність суб`єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно реалізовувати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки. При вирішенні таких спорів має значення факт добросовісності заявника саме на момент отримання ним майна (заволодіння майном). Добросовісний володілець майна у момент заволодіння ним не знає (не може і не повинен знати) про неправомірність такого заволодіння майном. Крім того, позивач як володілець майна повинен бути впевнений у тому, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для набуття права власності на нього.

Звідси йдеться про добросовісне, але неправомірне, в тому числі безтитульне, заволодіння майном особою, яка у подальшому претендуватиме на набуття цього майна у власність за набувальною давністю.

Якщо володілець знає або повинен знати про неправомірність заволодіння чужим майном, то, незважаючи на будь-який строк безперервного володіння чужим майном, він не може його задавнити, оскільки відсутня безумовна умова набуття права власності - добросовісність заволодіння майном.

Відповідна особа має добросовісно заволодіти саме чужим майном, тобто об`єкт давнісного володіння повинен мати власника або бути річчю безхазяйною (яка не має власника або власник якої невідомий). Нерухоме майно може стати предметом набуття за набувальною давністю, якщо воно має такий правовий режим, тобто є об`єктом нерухомості, який прийнято в експлуатацію.

Отже, набуття відповідною особою права власності за набувальною давністю можливе лише за наявності всіх наведених умов у сукупності.

Відсутність добросовісності у позивача під час заволодіння ним спірним майном звільняє від потреби аналізувати інші умови набуття права власності за набувальною давністю, передбачені статтею 344 ЦК України.

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 травня 2019 року у справі № 910/17274/17 (провадження № 12-291гс18).

Вказані висновки викладені в постанові ВС від 01.10.2020 року у справі № 286/1652/18.

Як встановлено під час судового розгляду ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_15 ) з 2005 року тобто понад 10 років безперервно володіють та користуються квартирою АДРЕСА_2 в кооперативному будинку. З часу заселення позивачам не було відомо власника квартири, в ній ніхто не проживав, власника ніхто не бачив з часу заселення, позивачі вселилися до квартири зі згоди голови ЖБК №31 і почали спочатку тимчасово проживати в квартирі, а потім зробили в ній капітальний ремонт, провели газове опалення, встановили лічильники, металопластикові вікна і почали постійно проживати в ній, були зареєстровані за вказаною адресою, сплачували внески на утримання будинку як повноправні члени кооперативу, сплачували всі комунальні послуги, що підтверджується договорами про надання послуг з газопостачання, актами про встановлення газового лічильника, введення в експлуатацію газового обладнання, актами на виконання будівельних робіт, чеками на придбання будівельного матеріалу, показаннями свідків.

Про існування власника квартири ОСОБА_5 позивачам стало відомо лише під час судового розгляду з матеріалів інвентарної справи. До цього позивач ОСОБА_1 намагався з`ясувати і розшукати власника квартири шляхом опитування мешканців будинку, але йому це не вдалося.

Таким чином, суд вважає, що оскільки власник квартири виходячи з положень ст. 15 Закону України «Про власність», який діяв на час видачі реєстраційного посвідчення, як такий, що сплатив пай за кооперативну квартиру ОСОБА_5 не цікавиться квартирою з 1992 року (дата видачі реєстраційного посвідчення), ніколи в спірній квартирі не проживав, мешканці будинку його ніколи не бачили, тому позивачам власник квартири не був відомий, вони з дозволу голови ЖБК № 31, який є власником будинку, в якому розташована квартира, вселилися на законних підставах в квартиру АДРЕСА_2 , протягом 10 років відкрито, безперервно володіли та користувалися вказаним житловим приміщенням, тому на думку суду, у позивачів є підстави для набуття у власність, в рівних частинах, по 1/3 частині за кожним, квартири АДРЕСА_2 за набувальною давністю.

З цих підстав позов підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 344 ЦК України, ст. 6-16, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до житлово-будівельного кооперативу №31, ОСОБА_5 про визнання права власності на нерухоме майно, задовольнити.

Визнати за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНПП НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , НОМЕР_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНПП НОМЕР_3 в рівних частинах, по 1/3 частці за кожним, право власності на квартиру, що розташована за адресою : АДРЕСА_1 , за набувальною давністю.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, на підставі заяви відповідача, поданої протягом 30 днів з дня його проголошення.

На рішення суду позивачем може бути подана апеляція безпосередньо до Херсонського апеляційного суду або через Новокаховський міський суд Херсонської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційна скарга не була подана.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення суду складене 25.11.2020 року.

Суддя Н. В. Матвєєва