Справа № 420/7771/20
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 листопада 2020 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Кравченка М.М.,
розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Колективного підприємства «БУДОВА» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.04.2020 року № 0011040509, № 0010461307, № 0010481307, № 0010471307 та від 06.08.2020 року № 001490509, № 001492509, № 0014980509, -
СУТЬ СПОРУ:
Колективне підприємство «БУДОВА» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС в Одеській області, в якій просило (з урахуванням уточнень): визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області № 001490509 від 06.08.2020 року, № 001492509 від 06.08.2020 року, № 0014980509 від 06.08.2020 року, № 0011040509 від 14.04.2020 року, № 0010461307 від 14.04.2020 року, № 0010481307 від 14.04.2020 року та № 0010471307 від 14.04.2020 року.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив наступне. У період з 27.08.2019 року по 30.01.2020 року Головним управлінням ДПС в Одеській області відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та пункту 77.1 статті 77 Податкового кодексу України, плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків за 2019 рік, на підставі наказу ГУ ДФС в Одеській області від 07.08.2019 № 6298, проводилась планова виїзна документальна перевірка КОЛЕКТИВНОГО ПIДПРИЄМСТВА «БУДОВА» з питань дотримання КП «БУДОВА» вимог податкового законодавства за період з 01.04.2018 по 30.06.2019, валютного законодавства за період з 01.04.2018 по 30.06.2019, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.04.2018 по 30.06.2019. За результатами проведеної перевірки ГУ ДПС в Одеській області було складено Акт від 06.02.2020 року № 000017/15-32-05-09/22484783. на підставі акту перевірки та листа відповіді з результатом розгляду заперечень, 15.05.2020 року КП «БУДОВА» було отримано від ГУ ДПС в Одеській області податкові повідомлення-рішення: 1. № 0011000509 від 14.04.2020 року про застосування до КП «БУДОВА» штрафних санкцій в сумі 54 048 731,50 грн.; 2. № 0011040509 від 14.04.2020 року про застосування до КП «БУДОВА» штрафних санкцій в сумі 476 184,30 грн.; 3. № 0010970509 від 14.04.2020 року про застосування до КП «БУДОВА» штрафних санкцій в сумі 114 240 500,00 грн.; 4. № 0010990509 від 14.04.2020 року про застосування до КП «БУДОВА» штрафних санкцій в сумі 14 060 100,00 грн.; 5. № 0010461307 від 14.04.2020 року про застосування до КП «БУДОВА» штрафних санкцій в сумі 510,00 грн.; 6. № 0010481307 від 14.04.2020 року про застосування до КП «БУДОВА» штрафних санкцій в сумі 201 017,88 грн.; 7. № 0010471307 від 14.04.2020 року про застосування до КП «БУДОВА» штрафних санкцій в сумі 2 941 695,13 грн. КП «БУДОВА», не погоджуючись з актом перевірки, листом відповіддю з результатом розгляду заперечень та податковими повідомленнями-рішеннями, 27.05.2020 року направило на адресу Державної податкової служби України скаргу на податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області № 0010990509 від 14.04.2020 року, № 0011000509 від 14.04.2020 року, № 0010970509 від 14.04.2020 року, № 0011040509 від 14.04.2020 року, № 0010461307 від 14.04.2020 року, № 0010481307 від 14.04.2020 року та № 0010471307 від 14.04.2020 року. За результатом розгляду скарги Державною податковою службою України направлено на адресу КП «БУДОВА» Рішення про результати розгляду скарги від 31.07.2020 року № 24386/6/99-00-06-02-01-06, в якому зазначено, що керуючись главою 4 ПК України, Державна податкова служба України: - скасовує податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області № 0010970509 від 14.04.2020 року в частині збільшення перевіркою доходів на суму 13 890 705 грн. та у відповідній частині застосовані штрафні санкції, а в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення - залишає без змін та збільшує суму грошових зобов`язань по податковому повідомленню-рішенню № 0010970509 від 14.04.2020 року, внаслідок зменшення перевіркою доходів на суму 34 033 583 грн. по взаємовідносинах із ТОВ «Фірма «Наш Дом», ТОВ «Наш Дом Комфорт», ТОВ «Наш Дом Престиж», ТОВ «Наш Дом Уют»; - скасовує податкове повідомлення-рішення № 0010990509 від 14.04.2020 року та № 0011000509 від 14.04.2020 року в частині зменшення від`ємного значення з ПДВ внаслідок збільшення на загальну суму 2 778 140,83 грн. та у відповідній частині застосовані штрафні санкції відповідно до п. 120-1.2 ст. 120-1 ПК України, а в інших частинах зазначені податкові повідомлення рішення - залишає без змін; - залишає без змін зазначені податкові повідомлення-рішення № 0010461307 від 14.04.2020 року, № 0010481307 від 14.04.2020 року, № 0010471307 від 14.04.2020 року та № 0011040509 від 14.04.2020 року; - скаргу КП «БУДОВА» - частково задовольняє. Колективне підприємство «БУДОВА» отримало від Головного управління ДПС в Одеській області листа з податковими повідомленнями-рішеннями № 001490509 від 06.08.2020 року, № 001492509 від 06.08.2020 року, № 0014980509 від 06.08.2020 року. Вищезазначені податкові повідомлення-рішення надані Колективному підприємству «БУДОВА» замість податкових повідомлень рішень № 0010990509 від 14.04.2020 року, № 0011000509 від 14.04.2020 року, № 0010970509 від 14.04.2020 року, які є відкликаними на підставі Рішення про результати розгляду скарги від 31.07.2020 року № 24386/6/99-00-06-02-01-06 та пп.2 п.1 розділу 5 Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків затвердженого Міністерством юстиції України 22.01.2016 р. за № 124/28254. КП «БУДОВА» вважає що висновки ГУ ДПС в Одеській області викладені в акті перевірки та в листі з результатом розгляду заперечень є помилковими, необґрунтованими, необ`єктивними та недоведеними, а прийняті ГУ ДПС в Одеській області податкові повідомлення-рішення такими, що підлягають скасуванню.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 18.08.2020 року позовну заяву Колективного підприємства «БУДОВА» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.04.2020 року № 0011040509, № 0010461307, № 0010481307, № 0010471307 та від 06.08.2020 року № 001490509, № 001492509, № 0014980509 було прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.
У відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що перевіркою встановлено, що у січні 2019 року КП «БУДОВА» було закінчено та здано в експлуатацію будівлю після капітального ремонту, факт чого не було відображено в бухгалтерському та податковому обліку. Таким чином, КП «Будова» та його замовниками не складається акт виконаних робіт при фактично виконаному та прийнятому обсягу робіт, вартість яких відома та погоджена усіма сторонами. Крім того, на порушення п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.201.1 ст.201 ПК України, КП «Будова» не оподатковано ПДВ операції по здійсненню БМР по об`єкту за адресою: м. Одеса, вул. Літературна, 10а, завершеність яких підтверджується документально, що призвело до заниження р.1.1 податкових декларацій «Операції на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою» у сумі 16668845 грн. у січні 2019 року. Згідно з даними бухгалтерського обліку у періоді з 01.04.2018 по 30.06.2019 КП «Будова» у складі собівартості виконаних робіт відображало вартість отриманих та списаних субпідрядних робіт по завершеним об`єктам будівництва, у бухгалтерському обліку відображено проводками Дт 39, Дт 641 Кт 631, Дт23 Кт 39 одночасно у періоді, в якому визнані доходи від виконання вказаних робіт (послуг). У ході перевірки встановлено списання субпідрядних робіт без відображення у складі доходів по завершеним об`єктам будівництва на суму 226020319 грн. за 2019 рік. Перевіркою встановлено, що акти приймання виконаних будівельних робіт (типова форма № КБ-2в) не містять відомостей про залучених субпідрядників та встановлено заниження доходів від виконання будівельних робіт на суму 226020319 грн. за 2019 рік. Таким чином, у порушення вимог пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, п.7, 10, 11 Положенням (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 «Зобов`язання», ч.1 ст.9, ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», перевіркою встановлено заниження КП «Будова» суми «Чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)» (ряд. 2000) визначених за правилами бухгалтерського обліку, а саме від виконання будівельних робіт на суму 226 020 319 грн. за 2019 рік. Крім того, перевіркою встановлено, що у порушення вимог пп.14.1.36 п.14.1 ст.14. п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188 п.201.1 ст.201 ПК України, не нараховано КП «Будова» податкових зобов`язань з ПДВ на суми обсягу виконаних будівельних робіт у розмірі 226 020 319 грн., у т.ч. ПДВ - 45 204 064 грн. Перевіркою встановлено, що у періоді 01.04.2018 - 30.06.2019, згідно наданих до перевірки документів, КП «БУДОВА» по одному з об`єктів (ЖК «МАНДАРИН», м. Одеса, вул. Канатна, 122) було списано матеріалів більше, ніж було витрачено згідно актів виконаних робіт та довідок про вартість робіт та витрати (форми КБ-2, КБ-3). Таким чином, на порушення пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, п.7, 10, 11 Положенням (стандарту бухгалтерського обліку 15 «Дохід», п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 «Зобов`язання», ч.1 ст.9, ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», перевіркою встановлено заниження КП «Будова» суми «Чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)» (ряд. 2000), визначених за правилами бухгалтерського обліку, а саме: від списаних на об`єкт матеріалів, але не використаних у його будівництві на суму 20 413 465 грн. за півріччя 2019 року. Також, на порушення вимог п.188.1 ст.188, п.189.1 ст.189, п.198.5 ст.198 ПК України, КП «Будова» занижено податкові зобов`язання з ПДВ у квітні 2019 року на 4 082 693 грн. у частині не віднесення до їх складу ПДВ від вартості ТМЦ використаних не у господарській діяльності платника додатків. Відповідно до первинних документів, наданих до перевірки, КП «БУДОВА» (Замовник) уклало договір про надання спортивних послуг № 04/01 від _ січня 2017 року з ГО Одеська обласна організація фізкультурно-спортивного товариства «Динамо» України (Виконавець) та додаткових угод від 01.08.2017 (діє до 31.12.2018) та від 01.01.2019 (діє до 31.12.2020). Оскільки первинних документів на підставі яких КП «БУДОВА» було списано зазначені спортивні послуги до складу адміністративних витрат або використано у власній господарській діяльності до перевірки надано не було, тобто використання зазначених спортивних послуг на користь КП «БУДОВА» документально не обґрунтовано, отже вартість витрат на зазначені спортивні послуги повинно було списуватись до складу адміністративних витрат з одночасним відображенням доходу. Згідно даним бухгалтерського обліку у періоді з 01.04.2018 по 30.06.2019 КП «БУДОВА» по бухгалтерському рахунку № 84 «Інші операційні витрати» бухгалтерським проведенням Дт84 Кт631 відображено отримання послуг мобільного зв`язку (роумінгу) та бухгалтерським проведенням Дт92 Кт84 відображено списання їх вартості до складу адміністративних витрат. Оскільки працівники користувалися послугами мобільного зв`язку (роумінгу), не перебуваючи у відрядженні, та зв`язок з використанням працівниками мобільного зв`язку не обґрунтовано, тобто до перевірки не надано відповідні документи, що підтверджують використання мобільного зв`язку (роумінгу) у виробничих цілях, отже вартість витрат на послуги мобільного зв`язку (роумінгу) повинно було списуватись до складу адміністративних витрат із одночасним відображенням доходу. Таким чином, встановлено заниження доходів від надання спортивних послуг та послуг мобільного зв`язку (роумінгу) на суму 209 977 грн., в т.ч. в розрізі періодів: ІІ квартал 2018 - 58070 грн., III квартал 2018 - 23907 грн., ІV квартал 2018 - 48538 грн., І квартал 2019 - 44580 грн., II квартал 2019 - 34882 грн. Проведеною перевіркою відображеного показника на підставі документів, перелік яких наведено у додатку № 4 до акту, встановлено заниження задекларованих КП «БУДОВА» показників у рядку 2240 «Інші доходи» у сумі 116 557,664 тис. грн., в т.ч. по періодах: Півріччя 2018 - 14124,413 тис. грн., три квартали 2018 - 15697,823 тис. грн., рік 2018 - 54061,467 тис. грн., півріччя 2019 - 62496,197 тис. грн. Перевіркою встановлено безпідставне списання ПММ з подальшим віднесенням їх вартості до складу витрат. Перевіркою оборотів в частині списання дизельного палива та бензину «А-92», «А-95», «А-95-Євро» по рахунку 201 - «Сировина і матеріали» встановлено, що підприємством порушено ч.1, 2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». До перевірки не надано первинні документи, відповідно до яких було проведено списання дизельного палива та бензину «А-92», «А-95», «А-95-Євро», у зв`язку з чим відповідно до абзацу «г» п.198.5 ст.198 ПКУ та виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п.189.1 ст.189 ПК України занижено податкові зобов`язання з ПДВ на загальну суму 1 487 842 грн. На порушення вимог п.189.1 ст.189, п.198.5 ст.198 ПК України, КП «Будова» занижено податкові зобов`язання з ПДВ у червні 2019 року на 40636416 грн. в частині не віднесення до їх складу ПДВ від вартості ТМЦ (бетону) використаних не у господарській діяльності платника податків. Під час перевірки на підставі документів про право власності та технічної документації до них, з метою визначення класифікаційних ознак та функціонального призначення у відповідності до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 об`єктів нежитлової нерухомості КП «БУДОВА» встановлено: об`єкт нежитлової нерухомості за адресою: м. Одеса, вул. Миколи Боровського, № 33-А, площею 7808,3 кв. м., належить до приватної власності КП «БУДОВА» на підставі договору купівлі-продажу (зареєстрований в реєстрі за № 297 від 03.04.2018) та договору купівлі-продажу (зареєстрований в реєстрі за № 298 від 03.04.2018). Підприємством не надано документів, що підтверджують здійснення процесу виробництва на цьому об`єкті нежитлової нерухомості, отже застосування пп. «є» пп.266.2.2 п.266.2 ст.266 Податкового кодексу України у даному випадку не є можливим., як на нього посилається КП «БУДОВА».
У відповіді на відзив позивач зазначає, що податкові повідомлення-рішення від 06.08.2020 року № 0014908509, № 001490509, № 001492509 було отримані КП «БУДОВА» лише 31.08.2020 року, про що під час отримання була зроблена відповідна відмітка у повідомленні про вручення поштового відправлення. Заява про уточнення позовних вимог була направлена до суду та Відповідачу 01.09.2020 року. Також, у своєму Відзиві, ГУ ДПС в Одеській області зазначає, що ним буде надаватися уточнюючий відзив на позовну заяву платника податків з урахуванням більш детального обґрунтування встановлених у ході перевірки порушень та відповідних норм Податкового кодексу України. Але, і в цьому разі, Відповідач жодним чином не обґрунтовує таке своє бажання.
Згідно з ч.3 ст.194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Згідно з ч.3 ст.268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
З урахуванням зазначеного, суд вирішив розглянути вказану справу в письмовому провадженні.
Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити. Свій висновок суд вмотивовує наступним чином. Так, суд, -
ВСТАНОВИВ:
Згідно з ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Колективне підприємство «БУДОВА» зареєстроване та перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС в Одеській області як платник податків.
В період з 27.08.2019 року по 30.01.2020 року співробітники Головного управління ДПС в Одеській області відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та пункту 77.1 статті 77 Податкового кодексу України, плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків за 2019 рік, на підставі наказу ГУ ДФС в Одеській області від 07.08.2019 року № 6298 провели планову виїзну документальну перевірку КОЛЕКТИВНОГО ПIДПРИЄМСТВА «БУДОВА» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2018 року по 30.06.2019 року, валютного законодавства за період з 01.04.2018 року по 30.06.2019 року, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.04.2018 року по 30.06.2019 року.
За результатами проведеної перевірки Головне управління ДПС в Одеській області склало Акт від 06.02.2020 року № 000017/15-32-05-09/22484783.
В акті перевірки від 06.02.2020 року № 000017/15-32-05-09/22484783 встановлені наступні порушення з боку позивача:
- пп. «а» пп.14.1.11 п.14.1 ст.14, п.44.1 п.44.2 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, пп.140.5.9 п.140.5 ст.140 Податкового кодексу України, пункту 1 статті 9, пункту 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.5, п.6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 «Зобов`язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 року № 20, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.02.2000 року за № 85/4306 (зі змінами та доповненнями), п.5-8, 10-11 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 року № 290 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 року за № 860/4153, п.5, п.6, п.7, п.10, п.11, п.17-18, п.19, п.20 П(С)БО 16 «Витрати», затвердженого Наказом Міністерства Фінансів України від 31.12.1999 року № 318 зареєстрованого у Мінюсті України від 19.01.2000 року за № 27/4248 (із змінами та доповненнями), в наслідок чого занижено податок на прибуток у сумі 76 650 139 грн., в т.ч. по періодах: півріччя 2018 - 1231670 грн., три квартали 2018 - 828293 грн., рік 2018 - 7336632 грн., I квартал 2019 - 14288212 грн., півріччя 2019 - 69313507 грн.;
- пп.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.189.1 ст.189, абз. «г» п.198.5, п.198.5 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, в наслідок чого завищено суму від`ємного значення з податку на додану вартість що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в сумі 108 097 463 грн., у т.ч. у червень 2019 в сумі 108 097 463 грн.;
- п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, в наслідок чого встановлено відсутність реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму 108 097 463 грн.;
- пп.266.1.1 п.266.1, пп.266.2.1 п.266.2, пп.266.3.1, пп.266.3.3 п.266.3 ст.266 Податкового кодексу України, в наслідок чого за період з 01.04.2018 року по 30.06.2019 року занижено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в сумі 543 867,62 грн., в т.ч. по періодах: ІІ квартал 2018 - 72 675,75 грн., ІII квартал 2018 - 72 675,75 грн., ІV квартал 2018 - 72 675,75 грн., І квартал 2019 - 81460,09 грн., ІІ квартал 2019 - 81460,09 грн., ІII квартал 2019 - 81460,09 грн., ІV квартал 2019 - 81460,09 грн.;
- пп.14.1.47 п.14.1 ст.14, пп.162.1.3. п.162.1 ст.162, пп.163.1.1 п.163.1 ст.163, пп. «г», «е» пп.164.2.17 п.164.2, п.168.1 ст168, п.171.2 ст.171, п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, в наслідок чого встановлено заниження податку на доходи фізичних осіб у розмірі 1682937,49 грн., у т.ч. за період з 01.04.2018 року по 31.12.2018 року у сумі 171304,36 грн. та за період з 01.01.2019 року по 30.06.2019 року у сумі 1511633,13 грн.;
- ст.51, пп. «б» п.176.2 ст.176 Податкового Кодексу України, Наказу Міністерства фінансів України від 13.01.2015 року № 4 «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 січня 2015 р. за « 111/2655), в наслідок чого до податкових розрахунків включені помилкові та недостовірні дані щодо не відображення сум доходів, нарахованих (сплачених) на користь платників податків та нарахованих (сплачених) сум утриманого з них податку, що призвело до зменшення податкових зобов`язань платника податку та зміни (відсутності даних) платника податку, щодо не відображення нарахованих (повернених) поворотних фінансових позик за ознакою « 153», відомостей про аліменти, що виплачуються платнику податку згідно з рішенням суду або за добровільним рішенням сторін з ознакою доходу « 140», відомостей про соціальні виплати з відповідних бюджетів з ознакою доходу «128», та невірного відображення серії та номеру паспорта з ознакою доходу « 101»;
- пп.1.2, пп.1.3, пп.1.4, пп.1.5 п.16 прим.1 підрозділу 10 Розділу ХХ Перехідних положень, пп. «г», «е» пп.164.2.17 п.164.2, п.168.1 ст.168, п.171.2 ст.171 Податкового кодексу України, в наслідок чого встановлено заниження військового збору у розмірі 115001,90 грн., у т.ч. за період з 01.04.2018 року по 31.12.2018 року у сумі 11705,92 грн. та за період з 01.01.2019 року по 30.06.2019 року у сумі 103295,98 грн.;
- ст.5 Закону України від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» із змінами та доповненнями, п.7 розділу III Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 10.08.2005 року № 281 із змінами та доповненнями, в частині не перерахування позитивної курсової різниці до бюджету;
- перевіркою пункту плану 3.5 перевірки встановлено порушення граничних обмежень розрахунків готівкою у касі підприємства із фізичною особою протягом одного дня, що є порушенням вимог п.6 розділу ІІ Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного Банку України 29.12.2017 р. № 148 (із змінами та доповненнями).
Не погоджуючись з висновками Акту перевірки від 06.02.2020 року № 000017/15-32-05-09/22484783 КП «БУДОВА» подало до ГУ ДПС в Одеській області заперечення до нього.
За результатами розгляду заперечень ГУ ДПС в Одеській області надало КП «БУДОВА» листа (відповідь) від 09.04.2020 року № 6840/10/15-32-05-06-10 з результатом розгляду заперечень КП «БУДОВА», яким повідомила, що встановлені в ході перевірки та зафіксовані в акті перевірки порушення КП «БУДОВА» є обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства України, часткових змін зазнав 1 пункт висновків акту перевірки « 1. пп. «а» пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 п.44.2 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, пп.140.5.9 п.140.5 ст.140 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, (із змінами та доповненнями), пункту 1 статті 9, пункту 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.5, п.6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 «Зобов`язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 № 20, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 000 за № 85/4306 (зі змінами та доповненнями), п.5-8, 10-11 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за № 860/4153, п.5, п.6, п.7, п.10, п.11, п.18, п.19 П(С)БО 16 «Витрати», затвердженого Наказом Міністерства Фінансів України від 31.12.1999 №318 зареєстрованого у Мінюсті України від 19.01.2000 за № 27/4248 (із змінами та доповненнями), в наслідок чого занижено податок на прибуток у сумі 76 160 403 грн., в т.ч. по періодах: Півріччя 2018-1142570 грн., Три квартали 2018-650093 грн., Рік 2018-7069332 грн., I квартал 2019-14199112 грн., Півріччя 2019-69091071 грн. та 4 пункт висновків акту перевірки « 4. пп.266.1.1.п.266.1, пп.266.2.1 п.266.2, пп.266.3.1, пп.266.3.3 п.266.3 ст.266 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями), КП «БУДОВА» за період з 01.04.2018 по 30.06.2019 занижено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в сумі 380 947,43 грн., в т.ч. по періодах: ІІ квартал 2018 - 72 675,75 грн., ІII квартал 2018 - 72 675,75 грн., ІV квартал 2018 - 72 675,75 грн., І квартал 2019 - 81460,09 грн., ІІ квартал 2019 - 81460,09 грн.», інші висновки акту перевірки залишені у попередній редакції.
За наслідками перевірки Колективного підприємства «БУДОВА» на підставі акту перевірки від 06.02.2020 року № 000017/15-32-05-09/22484783 та висновку щодо розгляду заперечень від 09.04.2020 року № 68/15-32 відповідно до зазначених порушень Головне управління ДПС в Одеській області прийняло податкові повідомлення-рішення:
- № 0010990509 від 14.04.2020 року, яким за порушення пп.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.189.1 ст.189, абз. «г» п.198.5, п.198.5 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України КП «БУДОВА» зменшено від`ємне значення на 108097463 грн.;
- № 0011000509 від 14.04.2020 року, яким на підставі ст.120-1 Податкового кодексу України до КП «БУДОВА» застосовано штраф в сумі 54 048 731,50 грн.;
- № 0010970509 від 14.04.2020 року, яким за порушення пп. «а» пп.14.1.11 п.14.1 ст.14, п.44.1 п.44.2 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, пп.140.5.9 п.140.5 ст.140 Податкового кодексу України, пункту 1 статті 9, пункту 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.5, п.6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 «Зобов`язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 року № 20, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.02.2000 року за № 85/4306 (зі змінами та доповненнями), п.5-8, 10-11 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 року № 290 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 року за № 860/4153, п.5, п.6, п.7, п.10, п.11, п.17-18, п.19, п.20 П(С)БО 16 «Витрати», затвердженого Наказом Міністерства Фінансів України від 31.12.1999 року № 318 зареєстрованого у Мінюсті України від 19.01.2000 року за № 27/4248 (із змінами та доповненнями), збільшено КП «БУДОВА» суму грошового зобов`язання з податку на прибуток в загальній сумі 114240500,00 грн., у тому числі за податковими зобов`язаннями 76160403 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 38080202 грн.;
- № 0011040509 від 14.04.2020 року, яким за порушення пп.266.1.1 п.266.1, пп.266.2.1 п.266.2, пп.266.3.1, пп.266.3.3 п.266.3 ст.266 Податкового кодексу України збільшено КП «БУДОВА» суму грошового зобов`язання по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в сумі 476184,30 грн., у тому числі за податковими зобов`язаннями 380947,44 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 95263,86 грн.;
- № 0010461307 від 14.04.2020 року, яким за порушення ст.51, пп. «б» п.176.2 ст.176 Податкового Кодексу України до КП «БУДОВА» застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 510,00 грн.;
- № 0010481307 від 14.04.2020 року, яким за порушення пп.1.2, пп.1.3, пп.1.4, пп.1.5 п.16 прим.1 підрозділу 10 Розділу ХХ Перехідних положень, пп. «г», «е» пп.164.2.17 п.164.2, п.168.1 ст.168, п.171.2 ст.171 Податкового кодексу України збільшено КП «БУДОВА» суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі військового збору, пені на 201017,88 грн., у тому числі за податковими зобов`язаннями 115001,90 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 86015,98 грн.;
- № 0010471307 від 14.04.2020 року, яким за порушення пп.14.1.47 п.14.1 ст.14, пп.162.1.3. п.162.1 ст.162, пп.163.1.1 п.163.1 ст.163, пп. «г», «е» пп.164.2.17 п.164.2, п.168.1 ст168, п.171.2 ст.171, п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України збільшено КП «БУДОВА» суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб на 2941695,13 грн., у тому числі за податковими зобов`язаннями 1682937,49 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 1258757,64 грн.
Колективне підприємство «БУДОВА» не погодилося з податковими повідомленнями-рішеннями від 14.04.2020 року № 0010990509, № 0011000509, № 0010970509, № 0011040509, № 0010461307, № 0010481307, № 0010471307 та подало на них скаргу до Державної податкової служби України.
Державна податкова служба України за результатом розгляду скарги КП «БУДОВА» прийняла Рішення про результати розгляду скарги від 31.07.2020 року № 24386/6/99-00-06-02-01-06, яким: скаргу КП «БУДОВА» задовольнила частково; скасувала податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області № 0010970509 від 14.04.2020 року в частині збільшення перевіркою доходів на суму 13 890 705 грн. та у відповідній частині застосовані штрафні санкції, а в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення залишила без змін та збільшила суму грошових зобов`язань по податковому повідомленню-рішенню № 0010970509 від 14.04.2020 року, внаслідок зменшення перевіркою доходів на суму 34 033 583 грн. по взаємовідносинах із ТОВ «Фірма «Наш Дом», ТОВ «Наш Дом Комфорт», ТОВ «Наш Дом Престиж», ТОВ «Наш Дом Уют»; скасувала податкове повідомлення-рішення № 0010990509 від 14.04.2020 року та № 0011000509 від 14.04.2020 року в частині зменшення від`ємного значення з ПДВ внаслідок збільшення на загальну суму 2 778 140,83 грн. та у відповідній частині застосовані штрафні санкції відповідно до п.120-1.2 ст.120-1 ПК України, а в інших частинах зазначені податкові повідомлення рішення залишила без змін; залишила без змін зазначені податкові повідомлення-рішення № 0010461307 від 14.04.2020 року, № 0010481307 від 14.04.2020 року, № 0010471307 від 14.04.2020 року та № 0011040509 від 14.04.2020 року.
Головне управління ДПС в Одеській області на підставі Рішення про результати розгляду скарги від 31.07.2020 року №24386/6/99-00-06-02-01-06 прийняло податкові повідомлення-рішення:
- № 001490509 від 06.08.2020 року, яким за порушення пп.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.189.1 ст.189, абз. «г» п.198.5, п.198.5 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України КП «БУДОВА» зменшено від`ємне значення на 105319322 грн.;
- № 001492509 від 06.08.2020 року, яким на підставі ст.120-1 Податкового кодексу України до КП «БУДОВА» застосовано штраф в сумі 52 659 661,00 грн.;
- № 0014980509 від 06.08.2020 року, яким за порушення пп. «а» пп.14.1.11 п.14.1 ст.14, п.44.1 п.44.2 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, пп.140.5.9 п.140.5 ст.140 Податкового кодексу України, пункту 1 статті 9, пункту 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.5, п.6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 «Зобов`язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 року № 20, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.02.2000 року за № 85/4306 (зі змінами та доповненнями), п.5-8, 10-11 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 року № 290 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 року за № 860/4153, п.5, п.6, п.7, п.10, п.11, п.17-18, п.19, п.20 П(С)БО 16 «Витрати», затвердженого Наказом Міністерства Фінансів України від 31.12.1999 року № 318 зареєстрованого у Мінюсті України від 19.01.2000 року за № 27/4248 (із змінами та доповненнями), збільшено КП «БУДОВА» суму грошового зобов`язання з податку на прибуток в загальній сумі 119679182,00 грн., у тому числі за податковими зобов`язаннями 79786121 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 39893061 грн.
Згідно з пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу. Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку). Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
31.03.2017 року між замовниками ПП «ТАУ» та генеральним підрядником КП «БУДОВА» був укладений договір Генерального підряду на капітальне будівництво, додаткова угода № 1 від 31.03.2017 року та додаткова угода № 2 від 28.04.2017 року, згідно яких Генеральний підрядник зобов`язується здійснити капітальний ремонт нежитлової будівлі за адресою: Одеська область, м Одеса, вул. Літературна, 10 а.
Відповідно до п.2.2 Договору склад і обсяг робіт, які підлягають виконанню Генпідрядником, визначені проектною документацією, яка є невід`ємною частиною цього Договору, а також роботи з влаштування поліпшеного штукатурення в нежитлових приміщеннях. Відповідно до п.5.1 Договору вартість робіт за цим Договором становить: 84 407 373, 40 грн. (вісімдесят чотири мільйони чотириста сім тисяч триста сімдесят три гривні 40 копійок), є приблизною і уточнюється на момент закінчення терміну дії договору шляхом підписання додаткової угоди. Згідно п.14.1 Договору передача закінчених робіт Генпідрядником і приймання їх Замовником оформлюється актом приймання-передачі закінчених робіт, після підписання Сторонами Акт приймання виконаних підрядних робіт (ф. КБ-2в) та Довідка про вартість виконаних підрядних робіт (Ф. КБ-3).
Вартість робіт за Договором становить 84 407 373, 40 грн. та уточнюється на момент закінчення дії договору, при цьому в Акті перевірки вказана кошторисна вартість робіт та вартість основних фондів, яка становить 83 344 225, 00 грн.
Генеральним підрядником КП «БУДОВА» на адресу Замовників будівництва було направлено повідомлення № 27/1 від 21.01.2019 року, згідно якого замовників будівництва було повідомлено, що станом на грудень 2018 року КП «БУДОВА» виконано роботи, що передбачені проектною документацією.
Вартість виконаних робіт згідно проектної документації становить 83 344 225, 00 гривень у т.ч. ПДВ. Щодо робіт з облаштування поліпшеного штукатурення в нежитлових приміщеннях (покращена штукатурка поверхонь стель всередині будівлі по каменю і бетону 2 730 кв. м., поліпшена штукатурка поверхневих стін всередині будівлі по каменю і бетону 8 650 кв. м., штукатурка плоских поверхонь віконних і дверних відкосів по каменю та бетону 250 кв. м.) повідомлено, що вказані робот будуть проведенні у відповідності до Договору Генерального підряду на капітальне будівництво з урахувань змін та доповнень та будуть завершені в липні 2020 року згідно календарного графіку. Вартість вказаних робіт орієнтовно буде складати 1 063 148, 40 гривень у т.ч. ПДВ.
На підтвердження намірів щодо здійснення робіт з облаштування поліпшеного штукатурення в нежитлових приміщеннях та підтвердження здійснення робіт з облаштування поліпшеного штукатурення в нежитлових приміщеннях під час перевірки та додатково до заперечень позивачем надавались у т. ч. наступні документи: договірна ціна складена станом на 28.04.2017 року, матеріальний звіт за 01.01.19-31.03.20.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
Згідно з ч.ч.1-2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Відповідно до пп.пп.2.1-2.2 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи).
Згідно з п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Суд погоджується з позивачем, що інформація щодо наявності сертифіката серії ОД № 162190180647 та акту готовності об`єкта до експлуатації від 26.12.2018 року, який підписано КП «БУДОВА», в якому зазначено про кошторисну вартість будівництва, не свідчить про виконання всіх робіт на суму кошторисної вартості яка зазначена, а свідчить лише про виконання тих робіт що необхідно виконати для прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту, тобто тих робіт без виконання яких приймати об`єкт в експлуатацію неможливо. А ні сертифікат а ні акт готовності об`єкта до експлуатації не є документами які визначають зміст господарської операції виконання якої викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі КП «БУДОВА», так як у договорі Генерального підряду на капітальне будівництво від 31.03.2017 року та у додатках до нього зазначено про те що господарська операція ширше ніж виконання робіт необхідних для прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту, та передбачає виконання робіт з влаштування поліпшеного штукатурення в нежитлових приміщеннях.
Відповідно до ч.2 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, здійснюється на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Акт готовності об`єкта до експлуатації підписується замовником, генеральним проектувальником, генеральним підрядником або підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників), субпідрядниками, страховиком (якщо об`єкт застрахований).
Відповідно до п.7 Акту готовності об`єкта до експлуатації на об`єкті виконано згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами всі роботи, передбачені проектною документацією, у тому числі щодо створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з інвалідністю та інших мало мобільних груп населення.
Тобто, після виконання робіт, що передбачені проектною документацією та згідно календарного графіку виконання робіт об`єкт за адресою: м. Одеса, вул. Літературна, 10, а був зданий до експлуатації згідно зазначених документів.
З урахуванням зазначеного, посадові особи ГУ ДПС в Одеській області безпідставно зазначають, що КП «БУДОВА» та його замовники не склали акт виконаних робіт при фактичному виконаному та прийнятому обсягу робіт, вартість яких відома та погоджена усіма сторонами.
Також, посадові особи ГУ ДПС в Одеській області не врахували, що інші роботи за Договором генерального підряду не виконані та лише після їх завершення буде оформлений та укладений акт приймання-передачі закінчених робіт, після підписання Сторонами Акта приймання виконаних підрядних робіт (ф. КБ-2в) та Довідки про вартість виконаних підрядних робіт (ф. КБ-3).
Таким чином, висновки відповідача про заниження позивачем доходу є необґрунтованими та безпідставними, що здійснені з невірним тлумаченням вимог законодавства.
Відповідно до п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів). При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення; електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань. До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку. У випадках, передбачених статтею 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 цього Кодексу.
Суд погоджується з позивачем, що неналежне виконання вимог Закону щодо джерел інформації, які можуть бути використані під час перевірки, і стало підставою для хибного висновку про не відображення у складі доходів вартості БМР по об`єкту за адресою м. Одеса, вул. Літературна, 10 а, на суму 83 344 225, 00 грн. та не оподаткування податком на додану вартість операції по здійсненню БМР по об`єкту за адресою: м. Одеса, вул. Літературна, 10 а, на суму 16 668 845, 00 грн. Посилання на інформацію з інтернет-сайтів про продаж «квартир», посилання на відсутність списання матеріалів станом на 30.06.2019 року не має жодного відношення до господарської операції, що перевірялася, та фактично спотворює зміст цієї господарської операції.
Згідно з п.1.2 ДСТУ БД.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», введених в дію наказом Мінрегіонбуду від 05.07.2013 року № 293, цей стандарт носить обов`язковий характер при визначенні вартості будівництва об`єктів, що споруджуються за рахунок бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ і організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії.
Пунктом 6.4.2 ДСТУ БД.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» передбачено, що при визначенні вартості виконаних обсягів робіт і проведенні взаєморозрахунків за виконані роботи по об`єктах будівництва, зведення яких здійснюється за рахунок державних коштів застосовуються примірні форми первинних облікових документів «акт приймання виконаних будівельних робіт» (примірна форма № КБ-2в) і «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати» (примірна форма № КБ-3).
Відповідно до п.2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов`язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм.
Згідно з п.1 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 року № 668, ці Загальні умови відповідно до Цивільного кодексу України визначають порядок укладення та виконання договорів підряду на проведення робіт з нового будівництва, реконструкції будівель і споруд та технічного переоснащення діючих підприємств (далі - капітальне будівництво об`єктів), а також комплексів і видів робіт, пов`язаних із капітальним будівництвом об`єктів. В п. 88 Загальних умов встановлено, що приймання-передача закінчених робіт (об`єкта будівництва) проводиться у порядку, встановленому цими Загальними умовами, іншими нормативними актами та договором підряду.
Під час укладання договорів генерального підряду замовник з підрядником обумовлюють умови та порядок виконання робіт, їх приймання, проведення розрахунків за обсяги виконаних робіт тощо.
Для оформлення виконаних будівельних робіт між сторонами договорів генерального підряду, укладених з КП «БУДОВА», передбачено використання наступних форм первинної облікової документації: № КБ-2в «Акт приймання виконаних будівельних робіт»; № КБ-3 «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати», які є примірними формами.
З урахуванням зазначеного, суд погоджується з позивачем, що акти № КБ-2в містять всі обов`язкові реквізити первинного документу, визначені чинним законодавством, зазначені первинні документи складені відповідно до вимог чинного законодавства та не повинні містити відомості про залучених субпідрядників.
Таким чином, висновки посадових осіб ГУ ДПС в Одеській області щодо відсутності в актах № КБ-2в відомостей про залучених субпідрядників є необґрунтованими та такими, що не базуються на положеннях чинного законодавства.
Згідно з п.7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 року № 290, визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: - дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); - чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); - інші операційні доходи; - фінансові доходи; - інші доходи.
Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг без вирахування наданих знижок, повернення раніше проданих товарів та непрямих податків і зборів (податку на додану вартість, акцизного збору тощо).
Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається шляхом вирахування з доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг наданих знижок, вартості повернутих раніше проданих товарів, доходів, що за договорами належать комітентам (принципалам тощо), та податків і зборів.
До складу інших операційних доходів включаються суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), зокрема: дохід від операційної оренди активів; дохід від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; дохід від роялті, відсотків, отриманих на залишки коштів на поточних рахунках в банках, дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій), необоротних активів, утримуваних для продажу, та групи вибуття тощо.
До складу фінансових доходів включаються дивіденди, відсотки та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій (крім доходів, які обліковуються за методом участі в капіталі).
До складу інших доходів, зокрема, включаються дохід від реалізації фінансових інвестицій; дохід від неопераційних курсових різниць та інші доходи, які виникають у процесі господарської діяльності, але не пов`язані з операційною діяльністю підприємства.
Відповідно до п.10 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 року № 290, дохід, пов`язаний з наданням послуг, визнається, виходячи зі ступеня завершеності операції з надання послуг на дату балансу, якщо може бути достовірно оцінений результат цієї операції.
Результат операції з надання послуг може бути достовірно оцінений за наявності всіх наведених нижче умов: - можливості достовірної оцінки доходу; - імовірності надходження економічних вигод від надання послуг; - можливості достовірної оцінки ступеня завершеності надання послуг на дату балансу; - можливості достовірної оцінки витрат, здійснених для надання послуг та необхідних для їх завершення.
Згідно з п.11 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 року № 290, оцінка ступеня завершеності операції з надання послуг проводиться: - вивченням виконаної роботи; - визначенням питомої ваги обсягу послуг, наданих на певну дату, у загальному обсязі послуг, які мають бути надані; - визначенням питомої ваги витрат, яких зазнає підприємство у зв`язку із наданням послуг, у загальній очікуваній сумі таких витрат. Сума витрат, здійснених на певну дату, включає тільки ті витрати, які відображають обсяг наданих послуг на цю саму дату.
Відповідно до п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 «Зобов`язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 року № 20, зобов`язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов`язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.
З матеріалів справи вбачається, що КП «БУДОВА» відобразило у податковому обліку наслідки здійснених господарських операцій з субпідрядними організаціями.
У бухгалтерському обліку для узагальнення інформації щодо здійснення витрат у звітному періоді, які підлягають віднесенню на витрати в майбутніх звітних періодах, призначено рахунок 39 «Витрати майбутніх періодів».
Рахунок 39 дебетується на суми майбутніх витрат у кореспонденції з відповідними рахунками розрахунків і кредитується на суми визнання витрат, по мірі їх віднесення до того чи іншого звітного періоду, в кореспонденції з рахунками обліку таких витрат.
Пункт 2.36 Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності, затверджених наказом Міністерства фінансів України № 433 від 28.03.2013 року, визнає витратами майбутніх періодів витрати, які мали місце протягом поточного або попередніх звітних періодів, але належать до наступних звітних періодів.
Тобто, суд погоджується з позивачем, що витрати майбутніх періодів - це витрати, які здійснені в поточному періоді, але підлягають віднесенню на витрати майбутніх періодів, бо головними їх ознаками є те, що вони фактично понесені (сплачені або отримані документи, що підтверджують факт понесення витрат) у звітному періоді, а належать до майбутніх періодів (наприклад, доходи, з якими пов`язане понесення цих витрат, виникнуть у майбутніх періодах, або сплачені платежі пов`язані з майбутніми періодами).
Посадовими особами ГУ ДПС в Одеській області помилково віднесено зазначені суми виключно до вартості субпідрядних робіт, оскільки вони не включають в себе лише вартість субпідрядних витрат, вони складаються в тому числі з вартості субпідрядних робіт та включають в себе вартість використання механізмів, інші загальновиробничі витрати (на оплату послуг за електроенергію, водопостачання, газу, прибирання сміття, вивіз сміття тощо).
Суд встановив, що по рахунку 39 мали місце помилки, які в подальшому КП «БУДОВА» були виправлені, про що було повідомлено податковий орган.
Так, по рахунку 39 містились помилки: щодо зазначення адреси об`єкту будівництва (вул. Михайлівська, 8), по якому зазначена сума витрат в розмірі 12 539 348,00 грн., оскільки сума 12 539 348,00 грн. відноситься до витрат на будівництво по АДРЕСА_1 ; щодо суми витрат з будівництва по АДРЕСА_2 , в розмірі 64 989 491,88 грн., оскільки сума таких витрат по АДРЕСА_2 , становить 31 331 892,89 грн., а сума 33 657 598,99 грн. помилково була включено до витрат з будівництва по АДРЕСА_2 , оскільки вона відноситься до витрат на будівництво по АДРЕСА_1 ; щодо суми витрат з будівництва по АДРЕСА_1 , в розмірі 79 735 496,62 грн., оскільки сума таких витрат згідно даних рахунку 39 становить 125 932 443,61.
До сум відповідних актів КБ-2в, складених за генпідрядними договорами між КП «БУДОВА» та замовниками по зазначеним трьом об`єктам будівництва включено 224 131 133,95 грн., що обліковані на рахунку 39 по цим об`єктам, а саме: по вул. Канатна, 122 - 31 331 892,89 грн., по вул. Новоберегова, 12А - 68 755 982,45 грн., по АДРЕСА_1 - 124 043 258,61 грн.
Таким чином, висновки відповідача про не нарахування позивачем податкових зобов`язань з ПДВ в розмірі 45 204 064 грн. на суми виконаних будівельних робіт - 226 020 319 грн. є необґрунтованими та безпідставними.
Під час розгляду справи суд встановив, що КП «БУДОВА» було позбавлено можливості надати відповідну інформацію або пояснення щодо зазначених обставин, оскільки запит від 29.01.2020 року був наданий наприкінці останнього дня перевірки о 17:00 год.
Суд встановив, що під час списання матеріалів у даних бухгалтерського обліку мала місце помилка по даним рахунку 20, яка в подальшому КП «БУДОВА» була виправлена, про що було повідомлено податковий орган.
Тобто, вартість робіт згідно актів виконаних робіт та даних бухгалтерського обліку по об`єкту ЖК «МАНДАРИН», розташованому за адресою: м. Одеса, вул. Канатна, 122, становить 83 353 082,59 грн.
З матеріалів справи вбачається, що КП «БУДОВА» (Замовник) уклало договір про надання спортивних послуг № 04/01 з ГО Одеська обласна організація фізкультурно-спортивного товариства «Динамо» України (Виконавець) та додаткових угод від 01.08.2017 (діє до 31.12.2018) та від 01.01.2019 (діє до 31.12.2020), відповідно яких: виконавець зобов`язується надати спортивні послуги на спорткомплексі « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за кодом КПП 93.19.1 «Послуги у сфері спорту, інші» (оренда спортивного ігрового залу), з 01.01.2017 по 31.08.2017 Замовнику, а Замовник зобов`язується оплатити Виконавцю надані послуги на умовах, передбачених цим Договором.
З матеріалів справи вбачається, що надані акти виконаних робіт складено та підписано з боку «Замовника» в особі директорів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які були керівниками підприємства та несли матеріальну відповідальність за виконання покладених на них обов`язків на загальну суму 105620,00 грн.
Згідно даних бухгалтерського обліку у періоді з 01.04.2018 по 30.06.2019 КП «БУДОВА» по бухгалтерському рахунку № 84 «Інші операційні витрати» бухгалтерським проведенням Дт84 Кт631 відображено отримання зазначених спортивних послуг та бухгалтерським проведенням Дт92 Кт84 відображено списання їх вартості до складу адміністративних витрат.
З матеріалів справи вбачається, що КП «БУДОВА» укладало договори з ПрАТ «Київстар» та сплачувало відповідно розрахункових документів мобільного оператора телекомунікаційні послуги (роумінг) у перевіряємому періоді у сумі 121 960,04 грн.
Згідно даних бухгалтерського обліку у періоді з 01.04.2018 по 30.06.2019 КП «БУДОВА» по бухгалтерському рахунку № 84 «Інші операційні витрати» бухгалтерським проведенням Дт84 Кт631 відображено отримання зазначених послуг мобільного зв`язку (роумінгу) та бухгалтерським проведенням Дт92 Кт84 відображено списання їх вартості до складу адміністративних витрат.
Відповідно до наказів № 202 від 28.12.2017 та № 101 від 29.12.2018 «Про затвердження Положення про використання мобільного зв`язку в КП «БУДОВА», затверджених відповідно з 01.01.2018 року та з 01.01.2019 року Положення: п.2. Рішення про виділення картки мобільного зв`язку працівнику Підприємства приймає директор Підприємства в залежності від обсягу та характеру виконуваних ним функціональних обов`язків», п.3. Використання мобільного зв`язку дозволяється тільки з метою здійснення поточної господарської діяльності Підприємства, працівникам підприємства забороняється використовувати наданий службовий мобільний зв`язок для особистих потреб, п.5.У випадку використання мобільного зв`язку працівником в цілях, безпосередньо не пов`язаних з потребами Підприємства, такий працівник зобов`язаний відшкодувати Підприємству понесені витрати».
З урахуванням зазначеного, на думку суду надані послуги використовувалися КП «БУДОВА» у виробничих цілях.
Перевіркою встановлено, що суми податку на додану вартість при придбані зазначених спортивних послуг, були включені КП «БУДОВА» до складу податкового кредиту, при цьому КП «БУДОВА» самостійно не нараховувались податкові зобов`язання з вартості списаних спортивних послуг.
КП «БУДОВА» вважає, що посадові особи ГУ ДПС в Одеській області безпідставно дійшли хибних висновків, викладених на стор. 28 Акту перевірки п.3.1.5 встановлено заниження доходів від надання спортивних послуг та послуг мобільного зв`язку (роумінг). У подальшому на стор.87 Акту п.п.3.2.2.1 п.3.2.2 зазначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків передбачених ст. 165 Податкового Кодексу України) у вигляді спортивних послуг, наданих платнику податку в безоплатне користування, крім випадків, коли таке надання зумовлено виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачено нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах (пп. «е» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України).
Враховуючи зазначене посадові особи ГУ ДПС в Одеській області встановили безпідставне не нарахування доходу у вигляді спортивних послуг, які включаються до загального місячного (річного) оподаткованого доходу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на загальну суму 128 803, 59 гривень без оподаткування податком на доходи фізичних осіб відповідно до п.164.5 ст.164, п.167.1 ст.167 ПК України.
КП «БУДОВА» вважає, що посадові особи ГУ ДПС в Одеській області безпідставно дійшли хибних висновків, викладених на стор. 87 Акту п.п. 3.2.2.1 п. 3.2.2 зазначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків передбачених ст.165 Податкового Кодексу України) у вигляді спортивних послуг, наданих платнику податку в безоплатне користування, крім випадків, коли таке надання зумовлено виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачено нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах (пп. «е» пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України).
Враховуючи зазначене посадові особи ГУ ДПС в Одеській області встановили безпідставне не нарахування доходу у вигляді спортивних послуг, які включаються до загального місячного (річного) оподаткованого доходу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на загальну суму 128803, 59 гривень без оподаткування податком на доходи фізичних осіб відповідно до п.164.5 ст.164, п.167.1 ст.167 ПК України.
Разом з цим, акт перевірки не міститься розшифрування суми 128 803, 59 гривень, а податковий орган не повідомляє з урахуванням яких норм чинного законодавства та фактичного зазначення розрахунку суми дійшов вказаного висновку, також безпідставним є висновок посадових осіб ГУ ДПС в Одеській області щодо включення до загального місячного (річного) оподаткованого доходу загальної суми 128 803, 59 гривень саме ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Стор. 90 пп. 3.2.2.2 п. 3.2.2 Акту перевірки зазначено наступне: оскільки працівники користувалися послугами мобільного зв`язку (роумінг), не перебуваючи у відрядженні, та зв`язок з використанням працівниками мобільного зв`язку не обґрунтовано, посадові особи ГУ ДПС в Одеській області встановили безпідставне не нарахування доходу у вигляді послуг роумінгу, які включаються до загального місячного (річного) оподаткованого доходу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на загальну суму 148 730, 26 гривень без оподаткування податком на доходи фізичних осіб відповідно до п.164.5 ст.164, п.167.1 ст.167 ПК України.
Разом з цим, акт перевірки не міститься розшифрування суми 148 730, 26 гривень, а податковий орган не повідомляє з урахуванням яких норм чинного законодавства та фактичного зазначення розрахунку суми дійшов вказаного висновку, також безпідставним є висновок посадових осіб ГУ ДПС в Одеській області щодо включення до загального місячного (річного) оподаткованого доходу загальної суми 148 730, 26 гривень саме ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Таким чином, висновки відповідача про заниження позивачем доходів від надання спортивних послуг та послуг мобільного зв`язку (роумінгу) на суму 209 977 грн. є необґрунтованими та безпідставними.
В акті перевірки посадові особі ГУ ДПС в Одеській області зазначають, що після аналізу бухгалтерського обліку КП «БУДОВА» в частині списання ТМЦ згідно Звіту про витрати матеріалів в будівництві (форма М-29), які відображені в проводках Дт 80 Кт 20 з послідуючим відображенням у складі собівартості товарів (робіт, послуг), вартості матеріалів, які відображені у бухгалтерському обліку по рахунку 20 (списання ТМЦ) та вартості, кількості матеріалів використаних на будівництво та ремонтні роботи, які наведені в актах приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в), складених між КП «БУДОВА» та генпідрядниками (субпідрядниками), виявлена не відповідність вартості матеріалів зазначених в актах приймання виконаних робіт (форма № КБ-2в) та вартості матеріалів, які відображені у списанні ТМЦ по рахунку 20.
Як наслідок виявлених невідповідностей, посадові особи ГУ ДПС в Одеській області роблять висновок стосовно заниження КП «БУДОВА» суми «Інших доходів», визначених за правилами бухгалтерського обліку, а саме: підприємством занижено суму доходу від безоплатного одержання товарів (робіт, послуг), а саме ТМЦ, в наслідок фактичного безоплатно одержаних з невідомого джерела та у подальшому реалізованих та використаних при підготовці до реалізації товарів (робіт/послуг), а саме ТМЦ на загальну суму 116 557 664,00 грн., в т.ч. по періодах: 2018 рік (без врахування 1 кварталу) 54 061 467,07 грн.; 2019 рік (1й та 2й квартал) 62 496 197 грн.
Разом з цим, на думку суду, вказані висновки податкового органу є необґрунтованими та безпідставним, не підтверджені відповідними доказами.
КП «БУДОВА» зазначає, що посадовими особами ГУ ДПС в Одеській області не було враховано той факт, що не всі роботи, які виконувалися генпідрядники (субпідрядники) з будівництва та ремонту, виконувалися з матеріалів КП «БУДОВА», матеріали використані при виконанні робіт є власністю генпідрядників (субпідрядників). Такі умови виконання робіт обумовлені договорами підряду, укладеними між КП «БУДОВА» та генпідрядниками (субпідрядниками). У таких випадках фактична вартість та кількість матеріалів, що використана генпідрядником (субпідрядником) під час виконання роботи, відображається у актах приймання виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2в).
Тобто, КП «БУДОВА» вважає, що посадові особи ГУ ДПС в Одеській області не проаналізували акти виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та звіти про витрати матеріалів в будівництві (форма М-29) разом з рахунком номер 20 бухгалтерського обліку (списання ТМЦ) за період що перевіряється (01.04.2018 по 30.06.2019 рр.), оскільки вони б побачили яку кількість та вартість власних матеріалів використало на будівництво та ремонтні роботи КП «БУДОВА», а яку вартість та кількість матеріалів використало на будівництво та ремонтні роботи генпідрядники (субпідрядники).
З матеріалів справи вбачається, що надані акти приймання виконаних будівельних робіт, звіти про витрати матеріалів в будівництві як наслідки проведення вищезазначених господарських операцій з генпідрядниками (субпідрядниками) КП «БУДОВА» відобразило у податковому обліку. Всі ці документи були надані для ознайомлення/дослідження посадовим особам ГУ ДПС в Одеській області під час перевірки.
Таким чином, висновки відповідача про заниження позивачем «Інших доходів», визначених за правилами бухгалтерського обліку, а саме суми доходу від безоплатного одержання товарів (робіт, послуг), а саме ТМЦ в наслідок фактичного безоплатно одержаних з невідомого джерела та у подальшому реалізованих та використаних при підготовці до реалізації товарів (робіт/послуг) на загальну суму 116 557 664,00 грн., є необґрунтованими та безпідставними, що не ґрунтується на вимогах чинного законодавства України.
Під час розгляду справи суд встановив, що будівництво об`єктів КП «БУДОВА» здійснюється з використанням технології будівництва монолітних залізобетонних каркасів.
Позивач зазначає, що твердіння бетону за звичайних умов відбувається протягом 28 діб. Тепловологісна (теплова) обробка бетону - це найбільш ефективніший із існуючих способів твердіння бетону, який використовується саме для прискорення твердіння бетону. Тепловологісна (теплова) обробка бетону є важливою технологічною операцією при виробництві збірних залізобетонних виробів. Зазначена обробка є важливим технологічним процесом, який впливає на структуру й експлуатаційні властивості бетонних та залізобетонних конструкцій. Ця технологічна стадія в сучасних умовах є ефективним методом прискорення твердіння, що забезпечує скорочення процесу виробництва та підвищення продуктивності. Вона багато в чому зумовлює кінцеві фізико-механічні властивості бетону і застосування певних режимів дозволяє в тій чи іншій мірі керувати процесами структуроутворення. Це особливо важливо для бетонів виробів, до яких ставляться підвищені вимоги за довговічністю. Процес тепловологісної (теплової) обробки бетону обумовлений використанням палива з метою його згорання для отримання теплоти такого згорання.
Тобто, враховуючи характеристики об`єктів (кількість поверхів, секцій), що будуються КП «Будова», та використання технології будівництва монолітних залізобетонних каркасів, об`ємна маса бетону, необхідного для будівництва, є дуже значною, а тривалість обробки бетонів може тривати до 12 -15 годин.
Про здійснення теплової обробки бетону зазначається в ДСТУ-НБВ.2.6-203:2015 НАСТАНОВА З ВИКОНАННЯ РОБІТ ПРИ ВИГОТОВЛЕННІ ТА МОНТАЖІ БУДІВЕЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ.
Суд встановив, що КП «БУДОВА» використовує у своїй діяльності обладнання, робота якого вимагає саме використання дизельного палива.
Згідно даних оборотно-сальдової відомості по рахунку 10 на балансі КП «БУДОВА» обліковується наступне обладнання, яке використовує дизельне паливо: Вибротрамбовка РС 60Н4Т 239, Вибротрамбовка РС 60Н4Т 676, Вібротрамбовка РН 70Е/уд.1540кг 3254, Віброплита MS 160-4 2920, Віброплита ZEN 16 C GX/90кг, HONDA GX160 3112, Виброплита пост.движ. СД-16 99, Виброплита BW 2400 260, Бетононасос BSA-1409D стационар-причеп. 3033, Бетононасос Punzmerister BSA-14070, 2008 р. в. 1453, Бетононасос Punzmerister Р718ТД 2501, Бетононасос стационарн.SCHWING SP2800D 1919, Бетононасос стационарн.SCHWING SP2800D 2356, Бетононасос стационарн.SCHWING SP2800D 2573, Бетононасос стационарн.сер.№210109870 в к-ті 2737, Бетононасос стационарный 885, Бетононасос стационарный BSA-14070 1223, Дизель-генератор мод.GE-YA 037/033 SS 3114, Дизель-генератор мод.GE-YA 037/033 SS 3115, Дизель-генератор модель G115QS 2053, Дизель-генератор модель G13QX 1680, Дизель-генератор модель G14QS(2291174) 2515, Дизель-генератор модель G175QX 1681, Дизель-генератор модель G220QX(2292194) 2829, Дизель-генератор модель G275QX 1682, Дизель-генератор модель G275QX 1683, Дизель-генератор модель G330QX 2413, Дизель-генератор модель G330QX 2414, Дизель-генератор модель G330QX(1658043) 2830, Дизель-генератор модель G440QX 2358, Дизель-генератор модель G45QX(1657778) 2867, Дизель-генератор модель АPD165A(Y140911) н. д. 2516, Дизель-генератор модель АPD275A(Y14000472) н. д. б 2517, Дизель-генератор модель АД220 (ЕВРОА) н. д 2745, Дизель-генератор модель АД220 (ЕВРОА) н. д 2746, Дизель-генератор модель АД220 (ЕВРОПА) н. д 2582, Дизель-генератор модель АД220 т. м. POWER SYSTEMS 1867, Дизель-генератор модель АД275 шумопоглинаюча 1820, Дизель-генератор модель АД330 шумопоглинаюча 2121, Дизель-генератор модель АР50А шумопоглинаюча 1716, Дизель-генератор модель Р150-3 FG Wilson 1940, Дизель-генератор модель Р250Н-2 шумопоглинаюча 1488, Дизельний генератор AKSA AD330 3374, Дизельний генератор AKSA AD330 3375, Дизельний генератор АD490 3410, Нагрівач повітря MASTER B100 CED 1641, Нагрівач повітря MASTER B100 CED 1642, Нагрівач повітря MASTER B100 CED 2366, Нагрівач повітря MASTER B100 CED 2367, Нагрівач повітря MASTER B100 CED 2368, Нагрівач повітря MASTER B100 CED 2369, Нагрівач повітря MASTER B100 CED 2370, Нагрівач повітря MASTER B100 CED 2371, Нагрівач повітря MASTER B100 CED 2372, Нагрівач повітря MASTER B100 CED 2373, Нагрівач повітря MASTER B100 CED 2374, Нагрівач повітря MASTER B100 CED 2375, Нагрівач повітря MASTER B100 CED 2391, Нагрівач повітря MASTER B150 CED 2633, Нагрівач повітря MASTER B150 CED 2898, Нагрівач повітря MASTER B150 CED 2797, Нагрівач повітря MASTER B150 CED 2837, Нагрівач повітря MASTER B150 CED 2838, Нагрівач повітря MASTER B150 CED 2839, Нагрівач повітря MASTER B150 CED 2879, Нагрівач повітря MASTER B150 CED 2675, Нагрівач повітря прям.дії В100CED 913, Нагрівач повітря прям.дії В100CED 914, Нагрівач повітря прям.дії В100CED 915, Нагрівач повітря прям.дії В100CED 916, Нагрівач повітря прям.дії В100CED 917, Нагрівач повітря прям.дії В100CED 918, Нагрівач повітря прям.дії В100CED 919, Нагрівач повітря прям.дії В100CED 920, Нагрівач повітря прям.дії В100CED 921, Нагрівач повітря прям.дії В100CED 922, Нагрівач повітря прям.дії В100CED 923, Нагрівач повітря прям.дії В100CED 924, Нагрівач повітря прям.дії В100CED 925, Нагрівач повітря прям.дії В100CED 926, Нагрівач повітря прям.дії В100CED 927, Нагрівач повітря прям.дії В100CED 928, Нагрівач повітря прям.дії В100CED 929, Нагрівач повітря прям.дії В100CED 930, Нагрівач повітря прям.дії В100CED 931, Нагрівач повітря прям.дії В100CED 932, Нагрівач повітря прям.дії В100CED 933, Нагрівач повітря прям.дії В100CED 934, Нагрівач повітря прям.дії В100CED 935, Нагрівач повітря прям.дії В100CED 936, Нагрівач повітря прям.дії В100CED 937, Нагрівач повітря прям.дії В100CED 938, Нагрівач повітря прям.дії В100CED 939, Нагрівач повітря прям.дії В100CED 940, Нагрівач повітря прям.дії В100CED 941, Нагрівач повітря прям.дії В100CED 942, Нагрівач повітря прям.дії В100CED 943, Нагрівач повітря прям.дії В100CED 944, Нагрівач повітря прямої дії B100 CED 1730, Нагрівач повітря прямої дії B100 CED 1731, Нагрівач повітря прямої дії B100 CED 1732, Нагрівач повітря прямої дії B100 CED 1733, Нагрівач повітря прямої дії B100 CED 1734, Нагрівач повітря прямої дії B100 CED 1735, Нагрівач повітря прямої дії B100 CED 1736, Нагрівач повітря рідкопалив. MASTER B100 CED 1790, Нагрівач повітря рідкопалив. MASTER B100 CED 1791, Нагрівач повітря рідкопалив. MASTER B100 CED 1792, Нагрівач повітря рідкопалив. MASTER B100 CED 1793, Нагрівач повітря рідкопалив. MASTER B100 CED 1794, Нагрівач повітря рідкопалив. MASTER B100 CED 2035, Нагрівач повітря рідкопалив. MASTER B100 CED 2036, Нагрівач повітря рідкопалив. MASTER B100 CED 2037, Нагрівач повітря рідкопалив. MASTER B100 CED 2038, Нагрівач повітря рідкопалив. MASTER B100 CED 2039, Нагрівач повітря рідкопалив. MASTER B150 CED 3350, Нагрівач повітря рідкопалив. МASTER B150 CED 2932, Нагрівач повітря рідкопалив.МASTER B150 CED 3044, Нагрівач повітря рідкопаливн. B100CED 1780, Нагрівач повітря рідкопаливн. B100CED 1781, Нагрівач повітря рідкопаливн. B100CED 1782, Нагрівач повітря рідкопаливн. B100CED 1783, Нагрівач повітря рідкопаливн. B100CED 1784, Нагрівач повітря рідкопаливн. B100CED 1785, Нагрівач повітря рідкопаливн. B100CED 1786, Нагрівач повітря рідкопаливн. B100CED 1787 Нагрівач повітря рідкопаливн.ASTER B100CED 1614, Нагрівач повітря рідкопаливн.ASTER B100CED 1615, Нагрівач повітря рідкопаливн.ASTER B100CED 1616, Нагрівач повітря СВ-2500-R-MP 1260.
Таким чином, для забезпечення роботи вищевказаного обладнання КП «БУДОВА» під час будівництва використовує дизельне паливо, яке після згорання списано згідно зі звітом про витрати матеріалів в будівництві в зіставленні з виробничими нормами (М-29) 30.09.2018 р.
За таких обставин, з урахуванням зазначеного, суд прийшов до висновку, що ПММ використовувались саме в господарській діяльності підприємства.
Тому, висновки про донарахування сум податку на прибуток, податку на додану вартість, податку на доходи фізичних осіб, військового судового збору стосовно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у вигляді вартості списаного дизельного палива є безпідставними.
Посадовими особами ГУ ДПС в Одеській області під час перевірки було зроблено висновок, що у період 01.04.2018 - 30.06.2019 згідно наданих до перевірки документів КП «БУДОВА» було придбано будівельні матеріали (бетон), використання яких в господарській діяльності не підтверджується.
Разом з цим, основним видом діяльності КП«БУДОВА» є будівництво житлових і нежитлових будівель.
Суміші бетонні та бетон відповідно до ДСТУ БВ.2.7-176:2008 є будівельними матеріалами, які використовуються КП «БУДОВА» в своїй господарській діяльності відповідно до основного виду своєї діяльності - будівництво житлових і нежитлових будівель (код КВЕД 41.20) згідно договорів на проведення будівельних робіт.
При проведені перевірки посадовими особами ГУ ДПС в Одеській області здійснювався аналіз по рахункам бухгалтерського обліку, також їм надавався доступ до документів які відображають господарську діяльність платника податку та надавались необхідні пояснення, в тому числі: КП «БУДОВА» проводить господарську діяльність за основним свої видом діяльності - будівництво житлових і нежитлових будівель. Будівництво будівель здійснюється методом тунельної опалубки, шляхом формування бетонною сумішшю монолітної конструкції; - Придбаний бетон безпосередньо направляється та використовується для будівельних робіт на виконання договорів генерального підряду, які в свою чергу надавались податковому органу в рамках перевірки; - Постачальник здійснює доставку придбаного КП «БУДОВА» бетону безпосередньо на об`єкти будівництва, а тому адреса об`єкта будівництва зазначена в усіх товарно-транспортних накладних, які в свою чергу надавались податковому органу в рамках перевірки; - Весь бетон який доставляється на об`єкт будівництва використовується в будівництві виключно в день поставки; - Згідно договорів генерального підряду КП «БУДОВА» - генеральний підрядник повністю забезпечує будівельні роботи матеріалами в тому числі бетоном; - Після закінчення будівництва генеральний підрядник - КП «БУДОВА» та замовник підписують документи про обсяг виконаних робіт та їх вартість - Акт приймання виконаних підрядних робіт за формою № КБ-2в та Довідку про вартість виконаних робіт за формою № КБ-3; - Після закінчення будівництва та підписання вказаних вище документів про обсяг виконаних робіт та їх вартість, відбувається списання будівельних матеріалів в тому числі бетону на собівартість будівництва, на відповідний рахунок бухгалтерського обліку.
Згідно інструкції про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, - Рахунок 20 «Виробничі запаси» призначено для узагальнення інформації про наявність і рух належних підприємству запасів сировини і матеріалів (у тому числі сировина й матеріали, які є в дорозі та в переробці), будівельних матеріалів, запасних частин, матеріалів сільськогосподарського призначення, палива, тари й тарних матеріалів, відходів основного виробництва.
За дебетом рахунку 20 «Виробничі запаси» відображаються надходження запасів на підприємство, їх дооцінка, за кредитом - витрачання на виробництво (експлуатацію, будівництво), переробку, відпуск (передачу) на сторону, уцінка тощо.
Одним із субрахунків рахунку 20 «Виробничі запаси» є субрахунок 201 «Сировина й матеріали».
Як встановлено перевіркою та викладено в акті перевірки, станом на 30.06.2019 року у виробничих запасах КП «БУДОВА» на рахунку 201 «Сировина й матеріали» обліковувався бетон різних класів загальною вартістю 203 182 079,56 грн.
Весь бетон який придбавається КП «БУДОВА» та обліковується на субрахунку 201 «Сировина й матеріали» використовується в господарській діяльності підприємства для будівництва різних об`єктів, які будувались підприємством в період перевірки та будуються до тепер. А саме списання будівельних матеріалів, включаючи використаний бетон, на кожен об`єкт будівництва здійснюється за межами періоду що перевірявся (з 01.04.2018 року по 30.06.2019 року) згідно акту виконаних робіт форми КБ-2в та довідки про вартість виконаних робіт за формою № КБ-3, що не заборонено чинним законодавством України.
В акті перевірки посадові особи контролюючого органу посилаючись на ДСТУ Б В.2.7-176:2008, виявивши, що бетон та бетонні суміші є матеріали у формі рідини, однією з властивостей якої є повне застигання, прийшли до висновку, що бетон не придатний для складування та зберігання, а тому встановлено неможливість використання бетону методами, який відображено в обліку КП «БУДОВА».
Згідно п.5.7 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів (затверджено Наказом Міністерства фінансів України 10.01.2007 року № 2) нестачі та втрати запасів в межах встановлених норм природного убутку під час зберігання, а також нестачі та втрати запасів понад норми природного убутку визнаються витратами звітного періоду з відображенням їх фактичної собівартості (з урахуванням транспортно-заготівельних витрат) за дебетом субрахунку 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей». Якщо на підприємстві облік запасів ведеться за цінами продажу, то списанню підлягає також відповідна сума торговельної націнки, що за розрахунком відноситься до вартості запасів, що виявилися у нестачі або зіпсовані.
Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» у випадку зіпсування ТМЦ (бетону) сума втрат від псування таких запасів відображається на субрахунку 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей».
Під час перевірки посадовими особами ГУ ДПС в Одеській області здійснювався аналіз по рахункам бухгалтерського обліку за період, що перевіряється, а отже їм було відомо про часткове списання з субрахунку 201 «Сировина й матеріали» на субрахунок 801 «Витрати сировини й матеріалів» рахунку 80 «Матеріальні витрати» будівельних матеріалів в тому числі бетону по завершеним об`єктам будівництва а саме: м. Одеса, вул. Новоберегова, 12А (ЖК Новий берег) повне списання бетону витраченого на будівництво об`єкту відбулося 30.05.2019 року згідно Актів приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2 та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою № КБ-3; м. Одеса, вул. Канатна, 122 (ЖК Мандарин) повне списання бетону витраченого на будівництво об`єкту відбулося 30.04.2019 року згідно Актів приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2 та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою № КБ-3; м. Одеса, вул. Толбухіна, 135 (ЖК Омега) повне списання бетону витраченого на будівництво об`єкту відбулося 30.06.2019 року згідно Актів приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2 та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою № КБ-3.
З урахуванням зазначеного, до моменту списання бетону на побудовані об`єкти він також обліковувався тривалий час від декількох днів до місяців на субрахунку бухгалтерського обліку 201 «Сировина й матеріали», хоча був використаний в господарській діяльності КП «БУДОВА» при будівництві будинків методом тунельної опалубки, шляхом формування бетонною сумішшю монолітної конструкції.
Згідно з п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб`єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.
Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Згідно з п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно з п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Відповідно до п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Згідно з п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
Відповідно до п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Таким чином, висновки відповідача про заниження позивачем податкових зобов`язань з ПДВ у червні 2019 року на 40636416 грн. в частині не віднесення до їх складу ПДВ від вартості ТМЦ (бетону) використаних не у господарській діяльності платника податків, є необґрунтованими та безпідставними, що не ґрунтується на вимогах чинного законодавства України.
Суд зазначає, що матеріали справи містять всі необхідні первинні документи та докази на підтвердження здійснення фінансово-господарської діяльності позивача в періоді, який перевірявся, які відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», та містять у собі відомості щодо змісту та обсягу проведених операцій.
Суд встановив, що під час проведення перевірки посадові особи ГУ ДПС в Одеській області віднесли об`єкт нерухомості КП «БУДОВА», розташований за адресою: м. Одеса, вул. М. Боровського, 33-а, загальною площею 7 808,3 кв. м., до об`єктів оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у відповідності до пп.266.2.1 п.266.2 ст.266 Податкового кодексу України.
Згідно положень ст.265 Податкового кодексу України податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку та плати за землю.
Підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України встановлено, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Відповідно до пп.266.2.1 п.266.2 ст.266 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Згідно з пп.266.3.1 п.266.3 ст.266 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
Відповідно до пп.266.3.2 п.266.3 ст.266 Податкового кодексу України база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Згідно з пп.266.3.3 п.266.3 ст.266 Податкового кодексу України база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об`єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об`єкт.
Підпунктом «є» 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України визначено перелік об`єктів нерухомості, які не є об`єктом оподаткування, до яких віднесено будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств.
Відповідно до пп.14.1.129-1 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України об`єкти нежитлової нерухомості - будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють: а) будівлі готельні - готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку; б) будівлі офісні - будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей; в) будівлі торговельні - торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування; г) гаражі - гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки; ґ) будівлі промислові та склади; д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки); е) господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо; є) інші будівлі;
Державним комітетом України по стандартизації, метрології та сертифікації наказом від 17 серпня 2000 року № 507 затверджено і введено в дію Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000, який призначений для використання органами центральної та місцевої виконавчої та законодавчої влади, фінансовими службами, органами статистики та всіма суб`єктами господарювання (юридичними та фізичними особами) України.
Об`єктами класифікації в ДК 018-2000 є будівлі виробничого та невиробничого призначення та інженерні споруди різного функціонального призначення.
Відповідно до названого Державного класифікатора будівлі промисловості (криті будівлі промислового призначення, наприклад фабрики, майстерні, бойні, пивоварні заводи, складальні підприємства тощо) віднесено до підрозділу «Будівлі нежитлові» (група 125 «Будівлі промислові та склади» клас 1251 «Будівлі промисловості»).
До будівель промисловості відносяться об`єкти нерухомості, які відповідно до ДК 018-2000 належать до класу 1251 «Будівлі промисловості», що включає підкласи: 1251.1 «Будівлі підприємств машинобудування та металообробної промисловості»; 1251.2 «Будівлі підприємств чорної металургії»; 1251.3 «Будівлі підприємств хімічної та нафтохімічної промисловості»; 1251.4 «Будівлі підприємств легкої промисловості»; 1251.5 «Будівлі підприємств харчової промисловості»; 1251.6 «Будівлі підприємств медичної та мікробіологічної промисловості»; 1251.7 «Будівлі підприємств лісової деревообробної та целюлозно-паперової промисловості»; 1251.8 «Будівлі підприємств будівельної індустрії, будівельних матеріалів та індустрії, будівельних матеріалів та виробів, скляної та фарфоро- фаянсової промисловості»; 1251.9 «Будівлі інших промислових виробництв, включаючи поліграфічне».
Визначення приналежності будівлі до того чи іншого класу проводиться на підставі документів, що підтверджують право власності, з урахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення об`єкта нерухомості згідно з ДК 018-2000.
Згідно з ДК 018-2000 до групи (код 125) «Будівлі промислові та склади» належить клас (код 1251) «Будівлі промислові», який включає будівлі промислового призначення, наприклад фабрики, майстерні, бойні, пивоварні заводи, складальні підприємства тощо. До класу (код 1252) «Резервуари, силоси та склади» належать, зокрема, спеціальні склади, складські майданчики.
Тобто, суд погоджується з позивачем, що з метою застосування норм підпункту 266.2.2 Податкового кодексу України при визначенні промислових підприємств необхідно дотримуватись вимог Національного класифікатора України ДК 009:2010 та Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000.
Відповідно до технічного висновку від 19.09.2019 року № 1909/2019/2 виданого ПП «ВТФ «АПЕКС-КО» майно КП «БУДОВА», яке розташоване за адресою: м. Одеса, вул. М. Боровського, 33-а, загальною площею 7 808,3 кв. м. є виробничими будівлями.
На виконання вищезазначеного висновку 03.10.2019 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності були внесені відповідні записи.
Таким чином, враховуючи зазначені приписи норм законодавства, суд прийшов до висновку, що нежитлові будівлі КП «БУДОВА», розташовані за адресою: м. Одеса, вул. М. Боровського, 33-а, загальною площею 7 808,3 кв. м., не відносяться до об`єктів оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Згідно з ч.ч.1-2 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до положень ст.9 Конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
Європейський суд підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000, «Онер`їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.
Крім того, Європейський суд з прав людини у своєму рішення по справі Yvonne van Duyn v.Home Office зазначив, що «принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться в законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії». З огляду на принцип юридичної визначеності, держава не може посилатись на відсутність певного нормативного акта, який би визначав механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституції чи інших актах. Така дія названого принципу пов`язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов`язань для запобігання відповідальності. Захист принципу обґрунтованих сподівань та юридичної визначеності є досить важливим у сфері державного управління та соціального захисту. Так, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію своєї політики чи поведінки, така держава чи такий орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки щодо фізичних та юридичних осіб на власний розсуд та без завчасного повідомлення про зміни у такій політиці чи поведінці, позаяк схвалення названої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у названих осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.
Суд зазначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована в основному на захист особи від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов`язує державу приймати деякі необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (див. рішення Броньовський проти Польщі [GC], № 31443/96, п. 143, CEDH 2004). У кожній справі, в якій йде мова про порушення вищезгаданого права, Суд повинен перевірити дії чи бездіяльність держави з огляду на дотримання балансу між потребами загальної суспільної потреби та потребами збереження фундаментальних прав особи, особливо враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та непомірний тягар (див. Рішення Спорронг та Лонрот п. Швеції, рішення від 23 вересня 1982, серія A № 52, стор. 26, п. 69).
Також, практика Європейського суду з прав людини свідчить, що найчастіше втручання у право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст.1 Протоколу № 1 забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів. Втручання має бути законним, тобто здійснено на підставі закону. При цьому під «законом» Конвенція розуміє нормативний акт, що має бути «доступним» (accessible) та «передбачуваним» (forseable). Також, закон має відповідати всім вимогам нормативного акта. «Доступність закону» означає наявність доступу та знань щодо цього закону в суспільстві та у осіб. «Передбачуваність» означає можливість передбачити певні дії або наслідки, що можуть виникнути в зв`язку із застосуванням закону.
Суд у своїх рішеннях нагадує, що незважаючи на те, що держави мають широкі рамки розсуду при визначенні умов і порядку, за яких приватна особа може бути позбавлена своєї власності, позбавлення останньої, навіть, якщо воно переслідує законну мету в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення ст.1 Протоколу № 1, якщо не була дотримана розумна пропорційність між втручанням у права фізичної чи юридичної особи й інтересами суспільства. Також, буде мати місце порушення ст.1 Протоколу № 1 й у випадку, коли наявний істотний дисбаланс між тягарем, що довелося понести приватній особі, і переслідуваними цілями інтересів суспільства.
Закріплюючи право кожного на мирне володіння своїм майном, стаття 1 за своєю суттю є гарантією права власності (рішення від 13.06.1979 року у справі «Маркс проти Бельгії», п.69). Поняття майно має автономне значення, яке, не обмежується правом власності на речі матеріального світу: у розумінні цього положення певні інші права та інтереси, які є активами, можуть також розглядатися як майнові права, а отже - майно (рішення від 23.02.1995 року у справі «Гасус Дозір унд Фьордертехнік Гмбг проти Нідерландів», п.53). Під дію статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції підпадає право вимоги, якщо воно достатньою мірою встановлене, щоб являти собою актив. Коли основою вимоги є майновий інтерес, то особа, яка її має, вважатиметься такою, що має «легітимне сподівання» («Федоренко проти України», «Едуард Петрович Мельник проти України») на отримання майна, за наявності однієї з умов: - якщо наявне остаточне судове рішення, що підтверджує це право («Бурдов проти Росії», «Юрій Миколайович Іванов проти України», «Агрокомплекс проти України»); - якщо є достатнє правове підґрунтування у національному законодавстві, що підтверджує вимогу («Брезовец проти Хорватії», «Рисовський проти України», «Кечко проти України», «Стреч проти Великобританії», «Москаль проти Польщі», «Сук проти України», «Федоренко проти України», «Україна-Тюмень проти України»).
Відповідно до п.50 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «ЩОКІН ПРОТИ УКРАЇНИ» (CASE OF SHCHOKIN v.UKRAINE) (Заяви №№ 23759/03 та 37943/06) судом констатовано, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним.
У рішенні від 31.07.2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008 року), Європейський суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст.1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Рішенням Конституційного Суду України у справі № 3-рп/2003р від 30.01.2003 року визначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
За таких обставин, податкові повідомлення-рішення від 14.04.2020 року № 0011040509, № 0010461307, № 0010481307, № 0010471307 та від 06.08.2020 року № 001490509, № 001492509, № 0014980509 є протиправними та належать до скасування.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Згідно з п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись Конституцією України, ст.ст.2, 77, 90, 139, 242-246, 250 КАС України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов Колективного підприємства «БУДОВА» (вул. Осипова, 25, м. Одеса, 65012, ідентифікаційний код 22484783) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, ідентифікаційний код 43142370) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.04.2020 року № 0011040509, № 0010461307, № 0010481307, № 0010471307 та від 06.08.2020 року № 001490509, № 001492509, № 0014980509 - задовольнити.
2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 14.04.2020 року № 0011040509, № 0010461307, № 0010481307, № 0010471307 та від 06.08.2020 року № 001490509, № 001492509, № 0014980509.
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370) на користь Колективного підприємства «БУДОВА» (код ЄДРПОУ 22484783) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 21020,00 грн.
Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.
Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.
Суддя М.М. Кравченко