open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

Справа № 214/2170/20

2/214/1777/20

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

21 жовтня 2020 рокуСаксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:

головуючого - судді Попова В.В.,

при секретарі - Джемерчук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, у м. Кривому Розі, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОСТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь матеріальну шкоду у розмірі 76534 грн. 20 коп. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з 02 березня 2017 року на підставі наказу №646-к від 02.03.2017 року відповідач був прийнятий на посаду касира пункту надання фінансових послуг Філії №5 ТОВ «ПОСТ ФІНАНС». Наказом №1334-к від 03.05.2017 року відповідач був переведений на посаду старшого касира мобільної групи філії №5. Відповідно до наказу №318-к від 01.02.2018 року відповідач був переведений на посаду начальника ПНФП філії №5 та, відповідно до вимог ст. 135-1 КЗпП України, 01 лютого 2018 року ним був підписаний Договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність та Посадова інструкція начальника ПНФП. З 09 лютого 2020 року після відкриття ПНФП роль старшого касира в ПНФП 04274 виконував відповідач, яким цього ж дня відповідно до Акту про результати інвентаризації наявних коштів, передачі касових документів, інших цінностей №5 від 09.02.2020 року в ПНФП 04274 були прийняті в головній касі ПНФП в підзвіт готівкові кошти у розмірі 58979 грн. 10 коп. без розходження. Відповідно до касової книги станом на кінець дня 18 лютого 2020 року та початок дня 19 лютого 2020 року в Головній касі ПНФП залишок грошових коштів складав 122476 грн. 20 коп. Так, 19 лютого 2020 року в ПНФП №04274 Філії №5 позивачем було проведено ревізію наявних коштів, за результатами якої були складені Акти від 19.02.2020 року, в яких була зафіксована нестача коштів у касовому ящику у розмірі 10061 грн. та в сейфі у розмірі 66473 грн. 20 коп. В поясненнях до Актів інвентаризації відповідач свою вину у заподіянні позивачу матеріальної шкоди визнав повністю. З 28 лютого 2020 року згідно наказу №583-к від 28.02.2020 року відповідача було звільнено з посади начальника ПНФП Філії №5. Так, після звільнення відповідач добровільно не відшкодував позивачеві завдану ним матеріальну шкоду, тому позивач вимушений був звернутись до суду з даним позовом.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, але надав письмову заяву, в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив розглянути справу за його відсутності, а в разі неявки відповідача - ухвалити рішення при заочному розгляді справи.

Відповідач у судове засідання також не з`явився, але надав до суду письмову заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності та не заперечив проти задоволення пред`явлених позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Так, на підставі наказу №646-к від 02.03.2017 року «Про прийняття на роботу», відповідач був прийнятий на посаду касира пункту надання фінансових послуг філії №5 ТОВ «ПОСТ ФІНАНС» (а.с.5). Наказом №1334-к від 03.05.2017 року «Про переведення на іншу посаду» відповідач був переведений на посаду старшого касира мобільної групи (НП) філії №5 ТОВ «ПОСТ ФІНАНС» (а.с.6), а наказом №318-к від 01.02.2018 року «Про переведення на іншу посаду» - на посаду начальника ПНФП філії №5 ТОВ «ПОСТ ФІНАНС» (а.с.7).

16 січня 2018 року відповідача було ознайомлено з посадовою інструкцією начальника пункту надання фінансових послуг філії №5 ТОВ «ПОСТ ФІНАНС» (а.с.9-14), а 01 лютого 2018 року укладено з ним договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність (а.с.8).

Згідно Акту про результати інвентаризації наявних коштів, передачі касових документів, інших цінностей від 09.02.2020 року відповідач прийняв у підзвіт грошові кошти у розмірі 58979 грн. 10 коп. без розходження сум (а.с.17).

Як убачається з матеріалів справи, 19 лютого 2020 року в ПНФП №04274 філії №5 ТОВ «ПОСТ ФІНАНС» було проведено ревізію наявних коштів, за результатами якої були складені Акти про результати інвентаризації наявних коштів від 19.02.2020 року, в яких була зафіксована нестача коштів у касовому ящику у розмірі 10061 грн. та в сейфі у розмірі 66473 грн. 20 коп., яка була покладена на матеріально відповідальну особу - відповідача (а.с.15, 16, 18, 19).

Відповідно до пояснень причин, унаслідок яких виникла нестача, наданих 19 лютого 2020 року відповідачем, останній зазначив, що саме він узяв на власні потреби з касового ящика 10061 грн. та із сейфу 66473 грн. 20 коп. (а.с.21, 22).

Згідно наказу №583-к від 28.02.2020 року «Про звільнення» відповідача - начальника ПНФП філії №5 ТОВ «ПОСТ ФІНАНС» (Дніпро) з 28 лютого 2020 року було звільнено у зв`язку з втратою довір`я згідно п. 2 ст. 41 КЗпП України (а.с.26).

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.ч. 1,3,5 ст. 130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов`язків. За наявності зазначених підстав і умов матеріальна відповідальність може бути покладена незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності. Працівник, який заподіяв шкоду, може добровільно покрити її повністю або частково. За згодою власника або уповноваженого ним органу працівник може передати для покриття заподіяної шкоди рівноцінне майно або поправити пошкоджене.

Згідно п.п. 1, 6 ч. 1 ст. 134 КЗпП України відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до статті 135-1 цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей; відповідно до законодавства на працівника покладено повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов`язків.

Відповідно до ст. 135-1 КЗпП України письмові договори про повну матеріальну відповідальність може бути укладено підприємством, установою, організацією з працівниками (що досягли вісімнадцятирічного віку), які займають посади або виконують роботи, безпосередньо зв`язані із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей.

Відповідно до ст. 135-3 КЗпП України розмір заподіяної підприємству, установі, організації шкоди, визначається за фактичними втратами, на підставі даних бухгалтерського обліку, виходячи з балансової втрати матеріальних цінностей за вирахуванням зносу, згідно установленим нормам.

Відповідно до п. 3 роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1992 року №14 «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками за шкоду, заподіяну внаслідок порушення трудових обов`язків», працівник несе відповідальність перед підприємством (установою, організацією), з яким перебуває в трудових відносинах, за вимогами інших осіб, що грунтуються на неналежному виконанні працівником своїх трудових обов`язків.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 29.12.1992 року №14 «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками», за правилами ст. 132 КЗпП за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов`язків», працівники, з вини яких її заподіяно, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку, крім випадків, коли законодавством вона передбачена у більшому, ніж цей заробіток, розмірі. Якщо межі матеріальної відповідальності були визначені в укладеному з працівником контракті, вона покладається на нього відповідно до умов контракту.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 136 КЗпП України покриття шкоди працівниками в розмірі, що не перевищує середнього місячного заробітку, провадиться за розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, керівниками підприємств, установ, організацій та їх заступниками - за розпорядженням вищестоящого в порядку підлеглості органу шляхом відрахування із заробітної плати працівника. У решті випадків покриття шкоди провадиться шляхом подання власником або уповноваженим ним органом позову до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду.

Так, на підставі наданих позивачем доказів судом установлено наявність нестачі у позивача грошових коштів у загальному розмірі 76534 грн. 20 коп., що виникла за вини відповідача, що також не заперечується останнім та підтверджується його письмовими поясненнями, долученими до позовної заяви та заявою про визнання позову.

Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Отже, зважаючи на вищевикладене та позаяк відповідач визнав позовні вимоги та з матеріалів справи не вбачається, що визнання ним позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та відповідно до вимог чинного законодавства підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню сплачені судові витрати в сумі 2102 грн. (а.с.27).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 130, 134, 135-1, 135-3, 136 КЗпП України, ст.ст. 12, 13, 19, 23, 77, 78, 141, 206, 263-265, 268, 273, 354-355 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОСТ ФІНАНС» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОСТ ФІНАНС» (ЄДРПОУ 38324133, юридична адреса: м. Київ, Столичне шосе, будинок 103, офіс 1304) матеріальну шкоду у розмірі 76534 грн. 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОСТ ФІНАНС» (ЄДРПОУ 38324133, юридична адреса: м. Київ, Столичне шосе, будинок 103, офіс 1304) сплачений судовий збір у розмірі 2102 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30-ти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.В. Попов.

Джерело: ЄДРСР 93105623
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку