Справа № 456/1771/19

Провадження № 2/456/1114/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" листопада 2020 р. Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Яніва Н. М.

за участю секретаря Сунак Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стрий цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Стрийської міської ради Львівської області в особі голови Шрамов`ят Романа Євстаховича, державної архітектурно - будівельної інспекції України в особі директора Желих Романа Степановича, відділу державного архітектурно - будівельного контролю у м. Стрию в особі начальника відділу, третя особа ОСОБА_2 про визнання незаконною бездіяльності відповідачів та зобов`язання вчинити певні дії, -

встановив:

Позивач звернулась в суд з позовом до відповідачів Стрийської міської ради Львівської області в особі голови Шрамов`ят Р. Є., державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі директора Желих Р. С., відділу державного архітектурно - будівельного контролю у м. Стрию в особі начальника відділу, згідно якого просить визнати незаконною та такою, що не відповідає Конституції України та ч. 1 ст.1, ст.13 Першого Протоколу Європейської конвенції з прав людини бездіяльність відповідачів внаслідок чого її протиправно позбавлено права (незаконно вилучено) невід`ємну частину приватного житла, чим порушено гарантовані ст. 41 Конституції України права. Також просить зобов`язати Стрийську міську раду, своїми силами і засобами відселити осіб, котрі через бездіяльність відповідача в особі Стрийського міського голови ОСОБА_3 самовільно поселилися на її приватному балконі у самовільно збудованій споруді без визначеного будівельного статусу, а також зобов`язати всіх відповідачів, своїми силами та засобами вчинити відповідні дії з демонтажу не визначеної державно - будівельними нормами України споруди, котру внаслідок чиновницької бездіяльності облаштували невідомі особи і привести її балкон до попереднього стану.

В обґрунтування заявлених вимог покликалась на те, що у кінці літа 2018 її сусід ОСОБА_4 , який проживає у квартирі АДРЕСА_1 , розпочав ремонт квартири та здійснив переобладнання зовнішнього приквартирного балкону, а саме зрізав балконне перило, яке розмежовувало її та його балкони, та збудував з гіпсоблоків споруду захопивши при цьому близько 100 см. її балкону, чим позбавив її права власності на приватизоване майно. Внаслідок перевантаження площадки у її квартирі потріскали зовнішні несучі стіни. З приводу цього вона зверталась з скаргами до відділу державного архітектурного контролю м.Стрию, яка у свою чергу була переадресована до департаменту державної інспекції архітектурно - будівельного контролю у Львівській області. Також було скеровано скаргу до голови Стрийської міської ради ОСОБА_3 ..

Всупереч ст. 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» департамент державно інспекції архітектурно - будівельного контролю у Львівській області не видав припис про усунення порушень у тому числі шляхом знесення самочинно збудованого об`єкта, що є по суті обов`язковою передумовою для можливості звернення контролюючого органу до суду з відповідним позовом у зв`язку з його невиконанням.

Твердження начальника департаменту у наданій на її скаргу відповіді про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться у відповідності до вимог містобудівного законодавства не відповідає дійсності, оскільки ні акту обстеження, ні протоколу, ні постанови про накладення адміністративного стягнення уповноваженою особою інспекції державного архітектурно будівельного контролю не складалось.

У зв`язку з цим вважає, що відповідачі під час вчинення третіми особами дій із самовільної прибудови, зобов`язані були своєчасно відреагувати на її скарги, не допустити будь - яких дій та застосувати при цьому заходи впливу до винних осіб, згідно наданих Законом повноважень, однак цього не зробили, що у подальшому потягнуло порушення її конституційних прав (захоплені приватної власності), у зв`язку з чим вона вимушена звернутись у суд з даним позовом.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, подала заяву згідно якої просила проводити розгляд справи без її участі за наявними у матеріалах справи документами.

Уповноважений представник відповідача Стрийської міської ради Львівської області - Капко Н. та уповноважений представник відділу державного архітектурно - будівельного контролю у м. Стрию - Пошивак Р.Я. у судове засідання не з`явились. При цьому представник міської ради подала заяву про розгляд справи у їхній відсутності. Відзиву на позов не подали.

Уповноважений представник державної архітектурно - будівельної інспекції України в особі директора Желих Р.С. в судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, про причину неявки суд не повідомив, відзиву на позов не подали.

Третя особа ОСОБА_5 у судове засідання не з`явилась, надіславши до суду заяву згідно якої просила проводити розгляд справи у її відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. З огляду на вказане, фіксування судового засідання, за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до переконання, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом встановлено, що позивач проживає та користується квартирою АДРЕСА_2 ./а.с.28-29/

Власником квартири АДРЕСА_3 , згідно копії свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 виданого 29.05.2014 Стрийською міською радою Львівської області є ОСОБА_4 /а.с.101-104/

У ході судового розгляду судом встановлено, що власником квартири АДРЕСА_3 ОСОБА_4 дійсно проведені будівельні роботи (демонтаж огородження балкону, мурування стін по периметру балконної плити, монтаж віконних блоків та перекриття), тобто проведена реконструкція балкону.

З приводу вказаних будівельних робіт, позивачем 02.10.2018 було подано скарги до держбудінспекції у м.Стрию та 14.11.2018 до Стрийської міської ради Львівської області.

Згідно відповіді виконавчого комітету Стрийської міської ради, яка була також адресована ОСОБА_4 , директору департаменту державної архітектурно - будівельної інспекції у Львівські області, а також начальнику КП «Надія» вбачається, що посадовою особою виконавчого комітету Стрийської міської ради з виїздом на місце встановлено, що власник квартири АДРЕСА_3 ОСОБА_4 здійснює переобладнання балкону на опалювальне приміщення. Станом на дату огляду вказаної квартири виконано роботи з демонтажу огородження балкону, мурування стін по париметру балконної плити, монтажу віконного блоку та перекриття з влаштуванням системи водяного опалення. ОСОБА_4 рекомендовано зупинити виконання будівельних робіт з переобладнанням балкону та привести квартиру до попереднього стану, відображеного у паспорті технічної інвентаризації виготовленого Стрийським МБТІ станом на 29.05.2014. Надано доручення КП «Надія» здійснити контроль за виконанням власником квартири ОСОБА_4 робіт з приведенням квартири до попереднього стану та скерувати матеріали про порушення Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій на розгляд адміністративної комісії при міськвиконкомі.

Департаменту державної архітектурно будівельної інспекції у Львівській області здійснити перевірку дотримання вимог законодавства у містобудівній діяльності, будівельних норм, стандартів і правил за вказаною адресою та вжити заходів відповідно до наданих повноважень/а.с. 22/

Згідно відповіді департаменту державної архітектурно - будівельної інспекції у Львівській області від 05.12.2018 вих. № 1013-6/5585-18 вбачається, що посадовою особою департаменту проведено перевірку питань порушених у зверненні і встановлено, що замовник будівництва ОСОБА_4 здійснює реконструкцію балкону у квартирі АДРЕСА_3 .

Вказані будівельні роботи виконуються без затвердженої проектної документації та без права на виконання будівельних робіт.

За результатами перевірки складено акт перевірки від 05.12.2018 № 7/884, протоколи про адміністративне правопорушення від 05.12.2018 № 7/884 та №7/884, а також видано припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 05.12.2018 №884. /а.с. 23, 83-96/

У відповідності до постанови департаменту державної архітектурно - будівельної інспекції у справі про адміністративне правопорушення № 182/7/18 від 19.12.2018 ОСОБА_4 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500 грн./а.с.111-112/

Вказана сума штрафу була оплачена ОСОБА_4 , що стверджується наявною у матеріалах справи копією квитанції №0.0.1286294057.1 від 04.03.2019./а.с.113/

Згідно акту складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт № 7/941 від 27.12.2018 вбачається, що вимоги припису про зупинення підготовчих будівельних робіт від 05.12.2018 №7/884 щодо реконструкції балкону у квартирі АДРЕСА_3 ОСОБА_4 виконано. Будівельні роботи з дня вручення припису не виконувались./а.с.114-122/

При прийнятті рішення суд керується такими нормами права.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Частиною другою ст. 383 ЦК України передбачено право власника квартири на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Згідно зі ст. 152 ЖК України в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин, виконання власниками робіт з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення приватного житлового фонду, які не передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, не потребує отримання документів, що дають право на їх виконання. Після завершення зазначених робіт введення об`єкта в експлуатацію не потребується.

Відповідно до ст. 179 ЖК Української РСР користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов`язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Правилами користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 року № 572, також передбачено, що власники, наймачі (орендарі) приміщень житлових будинків і гуртожитків мають право на переобладнання і перепланування житлових і підсобних приміщень, балконів і лоджій за відповідними проектами без обмеження інтересів інших громадян, які проживають у будинку, гуртожитку, з дозволу власника будинку (квартири) та органу місцевого самоврядування, що видається в установленому порядку (пункт 4).

Крім того, відповідно до п. 8.14 Державних будівельних норм, ДБН В.3.2-2.2009 при проектуванні реконструкції, капітальних ремонтів і перепланування окремих квартир заборонено улаштування нових і розширення існуючих балконів і лоджій, їх скління, улаштування нових віконних прорізів і розширення існуючих віконних і балконних прорізів.

Отже, власник квартири має право на свій розсуд здійснювати в ній ремонт, змінювати її вигляд та призначення, але за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Згідно з частини першої статті 30 Закону №280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження щодо управління об`єктами житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв`язку, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг населенню.

Згідно з підпунктом 3) пункту б) частини першої ст. 31 до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження щодо здійснення в установленому порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові відповідних територій; зупинення у випадках, передбачених законом, будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації і проектів окремих об`єктів, а також може заподіяти шкоди навколишньому природному середовищу.

Правові, економічні, соціальні та організаційні засади містобудівної діяльності в Україні визначає Закон України «Про основи містобудування» .

Компетенцію виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування визначено у статті 14 вказаного Закону . До компетенції яких, зокрема, належать: - надання (отримання, реєстрація), відмова у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, здійснення державного архітектурно-будівельного контролю у випадках та відповідно до вимог, встановлених законом; - забезпечення в установленому законом порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації під час планування та забудови відповідних територій; зупинення у випадках, передбачених законом, будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації та проектів окремих об`єктів, а також може заподіяти шкоду навколишньому природному середовищу.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Статтею 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник має право виконувати будівельні роботи після:1) направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (далі - орган державного архітектурно-будівельного контролю) - щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування; 2) реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності; 3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

У відповідності до ч.1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану. (ч.7 ст.376 ЦК України)

У відповідності до ст. 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

За рішенням суду самочинно збудований об`єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов`язаних із знесенням об`єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво.

Тобто відповідно до вимог ст. 376 ЦК України, ст. 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» право на звернення до суду з позовом про знесення або перебудову самочинно збудованого об`єкта нерухомості мають органи державної влади, органи місцевого самоврядування та інспекції державного архітектурно-будівельного контролю.

У пункті 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2012 року № 6 «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» зазначено, що у випадках порушення прав інших осіб право на звернення до суду належить і таким особам за умови, що вони доведуть наявність порушеного права (стаття 391 ЦК України), а також власнику (користувачу) земельної ділянки, якщо він заперечує проти визнання за особою, яка здійснила самочинне будівництво на його земельній ділянці, права власності на самочинно збудоване нерухоме майно (ч.4 статті 376 та стаття 391 ЦК України).

Розглядаючи зазначені позови відповідно до вимог вказаної норми та положень ч.7 ст. 376 ЦК, суди мають встановлювати, чи було видано особі, яка здійснила самочинне будівництво, припис про усунення порушень, чи можлива перебудова об`єкту та чи відмовляється особа, яка здійснила самочинне будівництво, від такої перебудови.

Отже, системний аналіз зазначених положень дає підстави для висновків про те, що самочинне будівництво підлягає безумовному знесенню, якщо є наявне істотне відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, або ж істотне порушення будівельних норм і правил, а перебудова такого майна не можлива або ж особа відмовилась від здійснення такої перебудови.

Відповідно до ч.4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного суду.

Так, при прийнятті цього рішення суд враховує висновки Верховного Суду щодо застосування ст. 38 Закону та ст. 376 ЦК України, які викладені у постанові від 31.07.2018 у справі №813/6426/14. Зокрема, Верховний Суд дійшов такого висновку: «… що знесення самочинного

будівництва є крайньою мірою, яка передбачена законом, і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності».

Розглядаючи зазначений позов відповідно до положень частини сьомої статті 376 ЦК України, судом, достеменно встановлено, той факт, що реконструкція балкону у багатоквартирному житловому будинку АДРЕСА_4 , а саме у кв. ІНФОРМАЦІЯ_1 проводилась з порушенням вимог містобудівного законодавства, а саме будівельні роботи проводились власником вказаної квартири ОСОБА_4 без затвердженої проектної документації та без права на виконання будівельних робіт.

Позивач у позовній заяві просить суд зобов`язати Стрийську міську раду в особі Стрийського міського голови своїми силами і засобами відселити осіб, котрі через бездіяльність Стрийського міського голови самовільно поселились на її приватному балконі, у самовільно збудованій споруді без визначеного будівельного статусу, а також зобов`язати всіх відповідачів своїми силами і засобами вчинити відповідні дії з демонтажу не визначеної державно - будівельними нормами України споруди, яку облаштували невідомі особи і привести її балкон до попереднього стану. Тобто позивач, фактично заявляє вимоги про знесення самочинно збудованого нерухомого майна.

Однак, суд зауважує, що лише факт самочинного будівництва (реконструкції балкону), на який у позовній заяві посилається позивач, не може бути підставою для задоволення її позову в цій частині, оскільки таке будівництво має порушувати права позивача, що має бути доведено нею належними та допустимими доказами.

Так, відповідно до ч.ч. 2 - 4 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 3 ст. 83 ЦПК України, позивач повинен надати докази разом із позовною заявою. Докази повинні бути належними, допустими та достовірними, що регламентує ст. ст.77,78,79 ЦПК України, тобто докази повинні містити інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У обгрунтування заявлених вимог у позовній заяві позивач посилається на те, що внаслідок спорудження її сусідом на балконі квартири АДРЕСА_3 -габаритної споруди з блоків відбулось перевантаження площадки внаслідок чого у її квартирі АДРЕСА_5 потріскали зовнішні несучі стіни. Крім цього зрізавши перила балкону та спорудивши вказану споруду відбулось захоплення близько 100 см. належного їй балкону. Однак вказані твердження позивача не підтверджені жодними належними, допустимими та достатніми доказами у розумінні ст. 77-80 ЦПК України.

Зокрема позивачем не долучено до матеріалів справи акту обстеження квартири позивача за участю представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представника власника будинку, у якому б було дійсно зафіксовано факт зменшення площі квартири (площі балкону) та виявлення тріщин на несучих стінах квартири, що є безпосередньо результатом добудови балкону у квартирі АДРЕСА_1 за вищевказаною адресою.

Долучені позивачем фотосвітлини не можуть бути належним доказом порушення її прав, оскільки перш за все з таких неможливо ідентифікувати де саме такі зроблені, а також такі не свідчать, що тріщини є результатом саме проведення добудови балкону.

Також відсутні у матеріалах справи будь які докази, які б підтверджували факт звернення обслуговуючої організації будинку - КП «Надія» до адміністративної комісії при міськвиконкомі, з відповідними матеріалами про порушення правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, розгляд таких звернень та прийняття відповідних рішень.

Окрім цього, слід звернути уваги й на те, що у відповідності до ст. 376 ЦК України знесення самочинно збудованого майна можливе тільки за рахунок особи, яка здійснює будівництво у даному випадку ОСОБА_4 , і тільки після того як буде доведено порушення прав інших осіб (у даному випадку прав позивача) або ж у випадку істотного порушення будівельних норм і правил. За наявності вказаних обставин перш за все повинно вирішуватись питання про можливість перебудови такого майна. І тільки у випадку якщо перебудова є неможливою або особа відмовиться від проведення такої перебудови самочинно збудоване майно підлягає знесенню.

На підставі вищенаведеного суд приходить до обґрунтованого висновку, що позовні вимоги у частині відселення осіб, котрі через бездіяльність Стрийського міського голови самовільно поселились на приватному балконі, у самовільно збудованій споруді, а також про зобов`язання всіх відповідачів своїми силами і засобами вчинити відповідні дії з демонтажу не визначеної державно - будівельними нормами України споруди, яку облаштували невідомі особи і привести її балкон до попереднього стану задоволенню не підлягають у зв`язку з їх необґрунтованістю та недоведеністю.

Що стосується позовної вимоги про визнання незаконною та такою, що не відповідає Конституції України та ч. 1 ст.1, ст.13 Першого Протоколу Європейської конвенції з прав людини бездіяльність відповідачів внаслідок чого її протиправно позбавлено права (незаконно вилучено) невід`ємну частину приватного житла, чим порушено гарантовані права ст. 41 Конституції України, то така вимога є безпідставною та задоволенню не підлягає, оскільки матеріали справи містять достатньо доказів про те, що відповідачами вживались необхідні дії у межах наданих їм законом повноважень щодо розгляду скарг позивача, зокрема департаментом державної архітектурно будівельної інспекції у Львівській області було проведено позапланову перевірку по факту добудови балкону у квартирі АДРЕСА_3 у ході якого встановлено, що така добудова проведена з порушення містобудівного законодавства, у зв`язку з чим було складено протоколи про вчинення адміністративного правопорушення та притягнуто ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності згідно постанови від 19.12.2018. Також видано припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 05.12.2018 та в подальшому здійснено перевірку виконання такого.

Твердження позивача у позовній заяві про те, що орган державно - архітектурного контролю зобов`язаний був видати припис про усунення порушень у тому числі шляхом знесення самочинного збудованого об`єкта не відповідають чинному на той час законодавству, зокрема ст. 41 Закону України »Про регулювання містобудівної діяльності» згідно якої у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю вправі видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт.

В свою чергу, Стрийською міською радою Львівської області також, було відредаговано на звернення позивача, зокрема надано відповідь у якій рекомендовано ОСОБА_4 зупинити виконання будівельних робіт з переобладнання балкону та приведення квартири до попереднього стану і рекомендовано КП «Надія» здійснити контроль за виконанням власником квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_4 робіт з приведенням квартири до попереднього стану та скерувати матеріали про порушення утримання жилих будинків та прибудинкових територій на розгляд адміністративної комісії при міськвиконкомі.

Однак матеріали справи не містять належних доказів звернення як позивачки так і КП «Надія до відповідної комісії у Стрийській міській раді з приводу незаконної добудови балкону, проведеної з істотним порушенням будівельних норм і правил, що порушує права позивача (захоплення частини балкону, тріщин у несучих стінах).

Також суд звертає увагу, та роз`яснює позивачу, що вона не позбавлена права на звернення до суду з позовом до власника квартири АДРЕСА_2 , а саме ОСОБА_4 у порядку ст. 391 ЦК України за умови, що вона доведе наявність її порушеного права.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України встановлено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання, зокрема, як розподіл між сторонами судових витрат.

У відповідності ч.1, 2, 6 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1)у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3)у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позивачу ухвалою суду від 01.10.2020 відстрочено сплату судового збору до винесення рішення у справі, а також зважаючим на те, що у задоволенні позовних вимог такій відмовлено, тому з такої слід стягнути на користь держави судовий збір у розмірі 840,80 грн..

Керуючись ст.ст. 10, 12, 76, 77, 81,88,141 258, 265 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Стрийської міської ради Львівської області в особі голови Шрамов`ят Романа Євстаховича, Державної архітектурно - будівельної інспекції України в особі директора Желих Романа Степановича, відділу державного архітектурно - будівельного контролю у м. Стрию в особі начальника відділу, третя особа ОСОБА_2 про визнання незаконною бездіяльності відповідачів та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 840,80 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду через Стрийський міськрайонний суд Львівської області шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя: Н. М. Янів