ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2020 року Справа № 924/549/19

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Крейбух О.Г. , суддя Демидюк О.О.

секретар судового засідання Берун О.О.

за участю представників сторін:

позивача: представник не з`явився

відповідача: представники Сибаль А.М. - керівник, Квіткін Ю.М. - адвокат

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Октант-центр" на рішення Господарського суду Хмельницької області, ухваленого 08.07.2020 (головуючий суддя Грамчук І.В., суддя Вибодовський О.Д., суддя Крамар С.І.) у м. Хмельницькому, повний текст складено 08.07.20р. у справі № 924/549/19

за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Октант-центр"

про стягнення 194945,82 грн. заборгованості, з яких 25974,95 грн. заробітної плати за період з 1 січня по 30 вересня 2017р., компенсація за невикористану щорічну та додаткову соціальну на дітей відпустку в сумі 5608,57 грн., 3679,26 грн. індексу зростання цін, а також середній заробіток за період затримки розрахунку в сумі 159683,04 грн.

у межах справи № 924/159/14

за спільною заявою

1. ОСОБА_2

2. ОСОБА_3

3. Національної акціонерної компанії "Украгролізинг" за дорученням якої діє Хмельницька філія Національної акціонерної компанії "Украгролізинг"

про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Октант-центр"

ВСТАНОВИВ:

1. Процесуальне рішення, яке оскаржується у суді апеляційної інстанції.

1.1. Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 08.07.2020 у справі № 924/549/19 позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Октант-Центр" про стягнення 194945,82 грн заборгованості, з яких 25974,95 грн заробітної плати за період з 1 січня по 30 вересня 2017р., компенсація за невикористану щорічну та додаткову соціальну на дітей відпустку в сумі 5608,57 грн, 3679,26 грн індексу зростання цін, а також середній заробіток за період затримки розрахунку в сумі 159683,04 грн задоволено.

1.2. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Октант-центр" на користь ОСОБА_1 заборгованість в загальній сумі 194945,82 грн, з яких 25974,95 грн заробітної плати за період з 1 січня по 30 вересня 2017р., компенсація за невикористану щорічну та додаткову соціальну на дітей відпустку в сумі 5608,57 грн, 3679,26 грн індексу зростання цін, а також середній заробіток за період затримки розрахунку в сумі 159683,04 грн.

1.3. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Октант-центр" в доход державного бюджету України судовий збір в сумі 4204 грн.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

2.1. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем підтверджено факт відміченої заборгованості відповідача перед позивачем, що виникла через порушення трудових прав ОСОБА_1 та відсутність якої товариством в установленому порядку не спростовано, а тому загалом 194945,82 грн, з яких 25974,95 грн заробітної плати за період з 1 січня по 30 вересня 2017, компенсація за невикористану щорічну та додаткову соціальну відпустку на дітей в сумі 5608,57 грн, 3679,26 грн індексу зростання цін, а також середній заробіток за період затримки розрахунку в сумі 159683,04 грн позов задоволено.

3. Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу; короткий зміст вимог апеляційної скарги.

3.1. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Октант-Центр" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, відповідно у якій просить рішення Господарського суду Хмельницької області від 08.07.2020 у справі № 924/549/19 в частині стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю "Октант-Центр" на користь ОСОБА_1 2573,43 грн заробітної плати за період з 1 січня по 30 вересня 2017р., компенсації за невикористану щорічну та додаткову соціальну на дітей відпустку в сумі 5608,57 грн, індексу зростання цін 3679,26 грн, а також середнього заробітку за період затримки розрахунку в сумі 159683,04 грн - скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог в цій частині відмовити; здійснити перерозподіл судових витрат відповідно до прийнятого за результатами розгляду апеляційної скарги судового рішення.

3.2. Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального права і процесуального права, а тому підлягає скасуванню.

3.3. Зазначає, що позивач працювала в ТОВ "Октант-Центр" на посаді юрисконсульта з 14.07.2016 по 30.09.2017. Відповідно до довідки ТОВ "Октант-Центр" від 25.05.2018 № ОЦ000000001 позивачу за період з 14.07.2016 по 30.09.2017 нараховано заробітну плату та включно з компенсацією за невикористані дні щорічної відпустки в загальній сумі 40502,27 грн (без вирахування податків і зборів), а після вирахування податків і зборів сума заробітної плати до виплати з цей період склала 32604,33 грн.

3.4. ТОВ "Октант-Центр" при нарахуванні доходу ОСОБА_1 у вигляді заробітної плати правомірно було утримано із заробітної плати податок на доходи фізичних осіб, що за період з 14.07.2016 по 30.09.2017 склав 7290,42 гривень.

3.5. Позивач уже зверталася раніше до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості із виплати заробітної плати.

3.6. Так, Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області було видано судовий наказ від 13.06.2017 у справі № 686/10604/17 про стягнення із ТОВ "Октант-Центр" на користь позивача 8228,57 гривень заборгованість із заробітної плати з 14.07.2016.

3.7. Дана сума стягнення відповідає сумі заборгованості із заробітної плати за період з 14.07.2016 по 31.12.2016, про що свідчить довідка ТОВ "Октант-Центр" від 04.05.2017 № 04/05-01. При цьому судом було стягнуто суму нарахованої заробітної плати без вирахування із неї податків і зборів.

3.8. В ході виконавчого провадження № 55264028 дана сума заборгованості була повністю стягнута ВПВР УДВС ГТУЮ у Хмельницькій області із рахунку ТОВ "Октант-Центр" на користь позивача в сумі 8228,57 грн, що підтверджується звітами про дебетові та кредитові операції по рахунку за січень 2018 та квітень 2018, а виконавче провадження завершене, про що свідчить роздрук із Автоматизованої системи виконавчого провадження.

3.9. Таким чином, із загальною суми заборгованості 32604,33 грн відповідачем вже сплачено 8228,57 грн, відтак залишок заборгованості із виплати заробітної плати (включно із компенсацією за невикористані дні щорічної відпустки) 23401,52 грн (за період з 01.01.2017 по 30.09.2017).

3.10. Суд першої інстанції не надав оцінки наявним у справі доказам щодо дійсного розміру заборгованості із виплати заробітної плати, а саме: довідці TOB "Октант-Центр" від 25.05.2018р. № ОЦ000000001; судовому наказу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13.06.2017 у справі № 686/10604/17; довідці ТОВ "Октант-Центр" від 04.05.2017 № 04/05-01; звітам про дебетові та кредитові операції по рахунку за січень 2018 та квітень 2018; роздруку із Автоматизованої системи виконавчого провадження, та які у своїй сукупності засвідчують виплату позивачу заборгованості із заробітної плати з вирахування податку на доходи фізичних осіб та військового збору, в результаті чого заборгованість перед позивачем становить не 25974,95 грн, а 23401,52 гривень.

3.11. Щодо компенсації за невикористану додаткову відпустку працівнику, який має дітей зазначає, що для того, щоб скористатися такою соціальною відпусткою працівник, безумовно, повинен надати роботодавцю документи, які підтверджують його право на отримання соціальних відпусток. Проте, позивачем під час всього періоду роботи у відповідача не було надано документів, які підтверджують право позивача на соціальні відпустки, а тому такі відпустки позивачу не надавались. Твердження позивача, що ним подавалась заява про застосування податкової соціальної пільги з додатками до заяви свідоцтв про народження дітей - не відповідають дійсності.

3.12. Не відповідає дійсності також твердження позивача, що відповідачем начебто навмисно приховуються документи внесені до особової картки працівника з особистих мотивів, а саме для зменшення нарахувань на соціальну відпустку.

3.13. Так, ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 17.06.2020 у справі № 924/549/19 було задоволено клопотання ОСОБА_4 та визначено у відповідності до ст. 81 ГПК України керівнику ТОВ "Октант-Центр" подати суду особову картку працівника форми П-2, яка була заведена на ім`я ОСОБА_4 та в якій особисто надано відомості про дітей для надання додаткової соціальної відпустки.

3.14. На виконання вимог даної ухвали суду першої інстанції відповідачем було подано заяву від 30.06.2020 № 30/06-01, що ТОВ "Октант-Центр" не має можливості надати витребуваний ухвалою суду доказ - особову картку працівника форми П-2, яка була заведена на ім`я ОСОБА_4 , оскільки така у ТОВ "Октант-Центр" відсутня.

3.15. Під час прийняття ОСОБА_4 нею не було надано усіх необхідних документів для заповнення особової картки, як от фотокартки, документу про освіту, документів про наявність дітей та ін., а відтак особова картка не була заведена.

3.16. Щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку зазначає, що відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

3.17. Позивач у день звільнення (30.09.2017) була відсутній на роботі (не працювала), що підтверджується табелем обліку робочого часу за вересень 2017. 30.09.2017 є суботою, тобто вихідним днем, у який робота не проводиться, а відповідно до ч. 1 ст. 52 КЗпП України для працівників установлюється п`ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями. А як передбачено чч.1.2 ст. 67 КЗпП України при п`ятиденному робочому тижні працівникам надаються два вихідних дні на тиждень, а при шестиденному робочому тижні - один вихідний день. Загальним вихідним днем є неділя. Другий вихідний день при п`ятиденному робочому тижні, якщо він не визначений законодавством, визначається графіком роботи підприємства, установи, організації, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації, і, як правило, має надаватися підряд з загальним вихідним днем.

3.18. Табелем обліку робочого часу за вересень 2017 підтверджується робота позивача в режимі п`ятиденного робочого тижня з двома вихідними днями - субота і неділя. Будь-яких наказів (розпоряджень) як письмових так і усних про залучення позивача до роботи у вихідний день - суботу 30.09.2017 не видавалося. А тому посилання позивача на те, що їй начебто було встановлено "ненормований робочий тиждень" не відповідають дійсності.

3.19. Крім того, відповідач не видавав та не міг видати позивачу трудову книжку в день звільнення - 30.09.2017 оскільки позивач в цей день не працював, а доводи позивача про зворотне спростовуються матеріалами справи.

3.20. Таким чином, належна позивачу заробітна плата підлягала виплаті не пізніше наступного дня після пред`явлення позивачем вимоги про розрахунок, проте позивач вимог ТОВ "Октант-Центр" про проведення розрахунку не пред`являв. Позивач не з`являвся на ТОВ "Октант-Центр" ні особисто за отриманням коштів, ні письмово не повідомляв про банківські реквізити для сплати коштів.

3.21. В свою чергу, ТОВ "Октант-Центр" неодноразово зверталось до позивача в телефонному режимі про необхідність прибути на ТОВ "Октант-Центр" для отримання заробітної плати, а також надсилало позивачу відповідну телеграму від 03.11.2017, яка була отримана позивачем 15.11.2017, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення, однак жодної відповіді отримано не було.

3.22. Таким чином, відсутня будь-яка вина ТОВ "Октант-Центр" у непроведенні повного розрахунку із позивачем у день його звільнення та відсутні правові підстави для стягнення із ТОВ "Октант-Центр" середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку з позивачем.

3.23. Як зазначалося вище, позивача було звільнено з роботи 30.09.2017, а тому останніми двома календарними місяцями роботи, що передують події (звільненню роботи), є липень та серпень 2017. В свою чергу, вересень 2017 не може включатися в розрахунок середньомісячної заробітної плати, оскільки він не передує події звільнення, оскільки безпосередньо у вересні 2017 відбулася подія звільнення.

3.24. Як свідчать матеріали справи, позивачу нараховано заробітну плату за липень 2017 - 3262,31 грн, за серпень 2017 - 3262,31 грн, всього - 6524,62 гривень. Кількість робочих днів у липні 2017 - 21 день, у серпні 2017 - 22 дні, разом - 43 дні. Середньоденний заробіток становить: 6524,62 грн/43 днів = 151,74 гривні. Правильність саме такого підходу до визначення періоду обчислення середньоденного заробітку (місяць звільнення до розрахунку не включається) підтверджується також практикою Верховного Суду (постанови від 08.07.2020 у справі № 280/737/16-ц, від 08.07.2020 у справі № 740/2302/15-ц, від 17.06.2020 у справі № 753/8961/17).

3.25. Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 27.01.2020 у справі № 682/3060/16-ц, звернення працівника, який у день звільнення не працював, до суду з позовом про стягнення сум, які належать йому до виплати від підприємства, установи, організації станом на день звільнення, а також середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, слід вважати пред`явленням вимоги про розрахунок, яка передбачена статтею 116 КЗпП України (якщо така вимога раніше не пред`являлась).

3.26. У такому випадку відповідальність роботодавця на підставі статті 117 КЗпП України наступає після звернення звільненого працівника до суду та невиплати після пред`явлення вимоги роботодавцем всіх сум, які йому належать. Час затримки розрахунку при звільненні позивача починається з моменту коли відповідачеві стало відомо про вимогу позивача: отримання відповідачем копії позовної заяви або проведення судом судового засідання (за відсутності відомостей про дату отримання копії позовної заяви) до фактичної виплати заробітної плати.

3.27. В той же час, через тривалий проміжок часу, а саме - 06.12.2018 позивач вперше звернувся до Господарського суду Хмельницької області із позовною заявою про стягнення заборгованості із виплати заробітної плати, перше засідання за цією позовною заявою у справі № 924/159/14 відбулося 10.01.2019 (було оголошено перерву, письмової ухвали немає, про перерву 10.01.2019 свідчить ухвала цього ж суду від 12.02.2019, реєстраційний № рішення в ЄДРСР 79807727) (відомостей про дату отримання відповідачем копії позовної заяви немає), а тому принаймі не раніше як з 10.01.2019 теоретично можна визначати період затримки розрахунку.

3.28. Щодо виплати компенсації втрати частини заробітної плати зазначає, що у несвоєчасній виплаті позивачу заробітної плати та інших нарахувань після звільнення позивача наявна вина самого позивача, який не з`являвся на ТОВ "Октант-Центр" ні особисто за отриманням коштів, ні письмово не повідомляв про банківські реквізити для сплати коштів. Отже, відсутні правові підстави для стягнення із відповідача на користь позивача компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку із її несвоєчасною виплатою.

3.29. Оскільки заробітна плата позивачу фактично виплачена не була, то вимоги позивача про стягнення із відповідача компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку із її несвоєчасною виплатою є передчасними та задоволенню не підлягають.

4. Відзиви на апеляційну скаргу, заяви та клопотання, які надійшли від учасників апеляційного провадження, заяви про відводи та самовідводи.

4.1. На електронну адресу суду апеляційної інстанції 29.09.2020 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Октант-Центр" надійшло клопотання про повернення надмірно сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги, відповідно у якому просить вирішити питання про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю "Октант-Центр" з Державного бюджету України надмірно сплаченого судового збору в сумі 2446,24 грн за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Хмельницької області від 08.07.2020 у справі № 924/549/19.

4.2. На електронну адресу суду апеляційної інстанції 20.10.2020 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Октант-Центр" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у якому зазначає, що немає можливості забезпечити явку представника у судове засідання призначене на 21.10.2020, відтак просить відкласти розгляд справи на іншу дату (Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.10.2020 відкладено розгляд апеляційної скарги на 11 листопада 2020 року о 15:30 год.).

4.3. В судовому засіданні представники відповідача підтримали доводи апеляційної скарги з підстав викладених у ній. Просили вимоги апеляційної скарги задоволити.

4.4. До початку розгляду даної апеляційної скарги по суті, ні під час її розгляду від учасників провадження у даній справі заяв про відвід складу суду чи судді колегії не заявлялося. Суддями колегії самовідводи не заявлялися.

5. Межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (стаття 269 ГПК України).

6. Законодавство, яке застосоване апеляційним судом при розгляді апеляційної скарги.

6.1. Під час розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Октант-центр" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 08.07.2020 у справі № 924/549/19 Північно-західний апеляційний господарський суд застосував норми матеріального та процесуального права, висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

6.1.1. Норми матеріального права:

Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі по тексту постанови також - Закон про банкрутство);

Кодекс України з процедур банкрутства (далі по тексту постанови також - КУПБ);

Кодекс законів про працю (далі по тексту постанови також - КЗпП);

Закон України "Про оплату праці";

Закон України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати";

Закон України "Про судовий збір".

6.1.2. Норми процесуального права:

Господарський процесуальний кодекс України, в редакції чинній з 15 грудня 2017 року (далі по тексту постанови також - ГПК України);

6.2. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 ст.236 ГПК України).

7. Розгляд апеляційної скарги по суті. Обставини справи.

7.1. Північно-західний апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, заперечення на неї, викладені у відзиві, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зазначає наступне.

7.2. Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Хмельницької від 24.07.2014 порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Октант-Центр", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника на строк 115 календарних днів, тобто до 16 листопада 2014 року, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Сибаля Андрія Михайловича.

7.2.1. 24.07.2014 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України розміщено оголошення (повідомлення) про порушення провадження у справі № 924/159/14 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Октант-Центр" і призначення розпорядником майна арбітражного керуючого Сибаля Андрія Михайловича.

7.3. ОСОБА_1 працювала на посаді юрисконсульта в Товаристві з обмеженою відповідальністю "Октант Центр" у період з 14.07.2016 по 30.09.2017. 30 вересня 2017 року ОСОБА_1 було звільнено на підставі п.1 ст.36 Кодексу законів про працю (КЗпП) України (за угодою сторін).

7.4. 06.12.2018 року до Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Октант-Центр" про стягнення 110929,25 грн, з яких 25974,95 грн компенсація за невикористану щорічну та додаткову соціальну на дітей відпустку в сумі 5608,57 грн, 3679,26 грн індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги, 75666,47 грн середній заробіток за період затримки розрахунку.

7.5. В обґрунтування позову заявник вказує на порушення в.о. керівника Товариства вимог ст.ст. 24, 34 Закону України "Про оплату праці" та ч.1 ст.116 КЗпП України.

7.6. Згідно заяви ОСОБА_1 , 30.09.2017 вона звільнилась з роботи на підставі статті 36 п.1 КЗпП України за згодою сторін. В день звільнення з роботи позивачу не виплачено заробітну плату за період з 01.01.2017 по 30.09 2017 в сумі 25974,95 грн, а також згідно ст. 83 КЗпП України компенсацію за невикористану щорічну відпустку в кількості 29 календарних дні та додаткову соціальну відпустку на дітей в кількості 34 календарних дні у сумі 5608,57 грн із врахуванням загальнообов`язкових відрахувань податку на доходи фізичних осіб та податкової соціальної пільги ст. 169.1, ст. 1691.3 п. а Податкового Кодексу України (позивач являється багатодітною та одинокою матір`ю) дані відомості були занесені до особової картки із врахуванням поданою позивачем заяви про застосування податкової соціальної пільги з додатками до заяви примірників свідоцтв про народження дітей. За повідомленням позивача на даному підприємстві заробітна плата взагалі не виплачувалась з моменту прийняття її на роботу, тому строки її виплати, порядок виплати саме через відомість чи на розрахунковий рахунок, який мав бути відкритий підприємством, ОСОБА_1 не повідомили, керівництвом підприємства вказувалось лише, що заробітна плата буде виплачуватись коли будуть поступати кошти на рахунок підприємства.

7.6.2. Додатково ОСОБА_1 повідомила, що відповідач не здійснив оплати заробітної плати з першого місяця її трудової діяльності по день звільнення. Офісне приміщення де знаходиться відповідач відсутнє, діяльність підприємства здійснюється лише на папері, адреса за якою здійснюється листування, а саме м. Хмельницький вул. Озерна, 20 лише поштова, почтові відправлення забираються відповідно тільки з поштового відділення.

7.6.3. В день звільнення, так як і в інші робочі дні, трудова діяльність здійснювалась або у судових засіданнях призначених до розгляду або за підготовкою процесуальних документів до даних засідань. Заява позивача про звільнення була подана 29.09.2017 року про звільнення з роботи з 30.09.2017 року (субота) оскільки в ОСОБА_1 був встановлений ненормований трудовий тиждень. В останній робочий день їй було віддано трудову книжку. На звернення позивача про повний розрахунок та надання заявнику довідки про нараховану позивачу заробітну плату та компенсацію про невикористану відпустку Відповідачем в особі в.о. директора Сибалем А.М. було повідомлено, що коштів на рахунку не має, а довідку видадуть. Довідка товариством видана 03.10.2017 року за № 01/10-0, проте в даній довідці було вказано заробітна плата без врахування загальнообов`язкових платежів та сума компенсації за невикористану відпустку. Сума заробітної плати за останній місяць нарахована в повному обсязі без відрахувань за прогули чи іншу відсутність на робочому місці. Відповідачем в ході судового розгляду аналогічної справи в рамках цивільного судочинства, до суду була надана інша довідка про доходи ОСОБА_1 , з якої позивачу стало відомо про неправильне нарахування компенсації за невикористану відпустку, а саме не надано додаткову відпустку на дітей згідно ст.182-І КЗпП України. Натомість згідно ст. 19 Закону України "Про відпустки" від 15 листопада 1996 № 504 зі змінами та доповненнями, жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину-інваліда, або яка усиновила дитину, одинокій матері, батькові, який виховує дитину без матері (зокрема й у разі тривалого перебування матерів лікувальному закладі), а також особі, яка взяла дитину під опіку, чи одному з прийомних батьків надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (ст. 73 КЗпП України). Якщо є кілька підстав для надання цієї відпустки, її загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів. Зазначена норма діє з 1 січня 2010 року, тобто з часу набуття чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту багатодітних сімей" від 19 травня 2009 року № 1343-YІ.

7.6.4. За підрахунками ОСОБА_1 станом на 08.05.2019 року сума середнього заробітку, який відповідач зобов`язаний сплатити на її користь за час затримки розрахунку складає загалом 104107 грн 08 коп. (розрахунок додається).

7.6.5. У позові ставиться вимога про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати за період з 01.01.2017 року по 30.09.2017 року. 03.10.2018 року ОСОБА_1 було отримано трудову книжку з підприємства та надано на номер телефону в.о. керівника Сибаля А.М. SMS-відправленням рахунок для перерахування заробітної плати. 28.11.2017 року за поданим позивачем судовим наказом було відкрите виконавче провадження про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати за період з 14.07.2016 року по 31.12.2016 року.

7.6.6. На підставі викладеного та відповідно до частини другої статті 124 Конституції України, ст.ст. 24, 34 Закону України "Про оплату праці", частини першої статті 47, частини першої статті 116, частини першої статті 117, частини першої статті 232 КЗпП України, керуючись пунктом 2 частини першої статті 367 ЦПК України ОСОБА_1 просила суд першої інстанції стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Октант-Центр" на її користь нараховану, але не виплачену заробітну плату за період з 01.01.2017 по 30.09 2017 в сумі 25974,95 грн., компенсацію за невикористану щорічну та додаткову соціальну на дітей відпустку в сумі 5608,57 грн, застосувавши при виплаті заробітної плати індекс зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги, а також стягнути середній заробіток за період затримки розрахунку в сумі 104107,08 грн та компенсацію втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків її виплати згідно наданих розрахунків.

7.6.7. Згідно долученого позивачем Розрахунку середнього заробітку за весь час затримки по день звернення до суду, ОСОБА_1 30.09.2017 року була звільнена.

7.6.8. Термін розрахунку - останні два повних робочих місяці (чч. 2, 3 п.2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 8 лютого 1995 року № 100), тобто серпень-вересень 2017 року.

7.6.9. Середньоденна заробітна плата складає: 2918,08 грн (серпень 2017 року ) + 2953,78 грн + 5608,57 грн (вересень 2017 року): 44 робочі дні за два місяці (23 робочі дні у серпні 2017 року та 21 робочий день у вересні 2017 року) = 260 грн 92 коп. (п.8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100).

7.6.10. Період не виплати належної заробітної плати з 01.10.2017 року по 10.01.2019 року:

Жовтень 2017 року - 21 робочий день;

Листопад 2017 року - 22 робочих дня;

Грудень 2017 року - 20 робочих дні;

Січень 2018 року - 21 робочий день;

Лютий 2018 року - 20 робочих дні;

Березень 2018 року - 21 робочий день;

Квітень 2018 року - 20 робочих дні;

Травень 2018 року - 20 робочих дні;

Червень 2018 року - 20 робочих дні;

Липень 2018 року - 22 робочих дні;

Серпень 2018 року - 22 робочих дні;

Вересень 2018 року - 20 робочих дні;

Жовтень 2018 року - 22 Робочих дні;

Листопад 2018 року - 22робочих дні;

Грудень 2018 року - 20 робочих дні;

Січень 2019 року - 21 робочий день;

Лютий 2019 року - 20робочих днів;

Березень 2019 року-20 робочих днів;

Квітень 2019 року - 20 робочих днів;

Травень 2019 року - 5 на час розгляду справи,

що разом становить 399 робочих дні.

7.7. Загальний розмір середнього заробітку за весь час затримки по день попереднього судового засідання складає 104107 грн 08 коп.(260 грн. 92 коп. * 399 робочих дні = 104107 грн 08 коп.).

7.7.1. Окрім того позивачем додано "Розрахунок заробітної плати з всіма відрахуваннями на руки":

- Січень 2017 року (21 робочий день) нараховано заробітну плату 3200 грн, до видачі 2923,77 грн, а сума індексації - 573,06 грн;

- Лютий 2017 року (20 робочих днів) нараховано заробітну плату 3200 грн, до видачі 2835,20 грн, а сума індексації - 493,32 грн;

- Березень 2017 року (21 робочий день) нараховано заробітну плату 3200 грн, до видачі 2891,98 грн, а сума індексації - 474,28 грн;

- Квітень 2017 року (20 робочих днів) нараховано заробітну плату 3200 грн, до видачі 2848,84 грн, а сума індексації - 424,48 грн;

- Травень 2017 року (20 робочих днів) нараховано заробітну плату 3200 грн, до видачі 2923,77 грн, а сума індексації - 383,01 грн;

- Червень 2017 року (20 робочих днів) нараховано заробітну плату 3262,31 грн, до видачі 2917,93 грн, а сума індексації - 376,40 грн;

- Липень 2017 року (22 робочих днів) нараховано заробітну плату 3262,31 грн, до видачі 2761,60 грн, а сума індексації - 359,01 грн;

- Серпень 2017 року (22 робочих днів) нараховано заробітну плату 3262,31 грн, до видачі 2918,08 грн, а сума індексації - 315,15 грн;

- Вересень 2017 року (20 робочих днів) нараховано заробітну плату 3316,20 грн, до видачі 2953,78 грн, а сума індексації - 280,55 грн;

7.7.2. Всього 186 робочих днів до видачі становить 25974,95 грн, а сума індексації 3679,26 гривень

7.7.3. Розрахунок компенсації за невикористану щорічну відпустку:

Розрахунковий період з вересня 2016 року по серпень 2017 року - сума складає 39147,72 грн;

Кількість днів що включаються до розрахунку 354 календарних дні;

Кількість днів, що не включаються до розрахунку (вихідні та святкові) - 11 календарних днів;

Кількість днів відпустки за період з 14.07.2016 по 30.09.2017 років становить 29 календарних дні;

Середньоденна зарплата складає 31736,93/354 = 110,59 грн 110,59*29= 3207,11 гривень.

7.7.4. Розрахунок компенсації за невикористану додаткову відпустку на дітей:

За 2016 рік 17 календарних дні та за 2017 рік 17 календарних дні, всього 34 календарних дні;

Розрахунковий період для середньої заробітної плати з вересня 2016 року по серпень 2017 року - сума складає 39147,72 гривень;

Кількість днів що включаються до розрахунку 354 календарних дні;

Кількість днів, що не включаються до розрахунку (вихідні та святкові) - 11 календарних дні;

Середньоденна зарплата складає 31736,93/354 = 110,59 грн. 110,59*34 = 3760,06 гривень.

Отже компенсація за не використану щорічну та додаткову відпустку становить: 3207,11+3760,06=6967,17- 1358,60 (обов`язкові відрахування) 5608,57 грн - до виплати.

7.8. У відзиві на позов в.о. директора товариства Сибаль А.М. просив у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 11228,08 грн відмовити В обґрунтування відзиву на позовну заяву зазначає наступне.

7.8.1. Щодо заборгованості із виплати заробітної плати ОСОБА_1 працювала в ТОВ "Октант-Центр" на посаді юрисконсульта з 14.07.2016 по 30.09.2017. Відповідно до довідки ТОВ "Октант-Центр" від 25.05.2018р. № ОЦ 000000001 позивачу за період з 14.07.2016 по 30 09.2017 нараховано заробітну плату та включно з компенсацією за невикористані дні щорічної відпустки в загальній сумі 40502,27 грн (без вирахування податків і зборів), а після вирахування податків і зборів сума заробітної плати до виплати з цей період склала 32604,33 гривень.

7.8.2. Підсумовуючи викладене Сибаль А.М. дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення із відповідача компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку із її несвоєчасною виплатою є передчасними.

7.8.3. Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги ТОВ "Октант-Центр" визнаються частково в сумі залишку заборгованості із виплати заробітної плати (включно із компенсацією за невикористані дні щорічної відпустки) - 23401,52 грн (за період з 01.01.2017 по 30.09.2017).

7.9. За результатами розгляду позовної заяви, позов ОСОБА_1 задоволено повністю.

7.10. Підстави задоволення позову апеляційним господарським судом наведені у пункті 2.1. цієї постанови.

8. Висновок апеляційного суду за результатами розгляду скарги, часткове прийняття доводів апелянта.

8.1. Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши доводи і обґрунтування апеляційної скарги, Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з частковою зміною рішення суду першої інстанції, виходячи з наступного.

8.2. Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

8.3. Додатково господарським судом враховується, що за ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства, який набув чинності 21 жовтня 2019, та закріплено законодавство, що регулює провадження у справах про банкрутство, зокрема провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

8.4. У відповідності до ст. 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України (п.8), а також інші справи у спорах між суб`єктами господарювання (п.15).

8.5. Таким чином зважаючи на набрання чинності Кодексом України з процедур банкрутства, суд зобов`язав учасників справи привести зміст отриманих судом заяв та клопотань у відповідність до п.4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу яким установлено, що з дня введення в дію цього Кодексу (21.10.2019р.) подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

8.6. На момент розгляду відповідної заяви ОСОБА_1 , справа № 924/159/14 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Октант-Центр" знаходилося на стадії процедури розпорядження майном боржника, введеного ухвалою суду від 24 липня 2014 року.

8.7. Докази переходу до інших процедур відновлення платоспроможності боржника або припинення процедури розпорядження майном ТОВ "Октант-Центр" в матеріалах справи відсутні.

8.8. За приписами ч.4 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції, чинній на час звернення ОСОБА_1 до суду, суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов`язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

8.9. Як вбачається з матеріалів справи, позивач просив суд стягнути з боржника загалом 194945,82 грн заборгованості, з яких:

- 25974,95 грн заробітної плати за період з 1 січня по 30 вересня 2017;

- компенсація за невикористану щорічну та додаткову соціальну на дітей відпустку в сумі 5608,57 грн;

- 3679,26 грн індексу зростання цін;

- середній заробіток за період затримки розрахунку в сумі 159683,04 гривень.

8.10. Зазначена заборгованість боржником (відповідачем) та розпорядником майна боржника визнається лише в частині заробітної плати та оспорюється в частині стягнення компенсації втрати частини заробітної плати із рештою складових ціни позову, що підтверджується відзивом на позовну заяву та відповідними поясненнями арбітражного керуючого Харитонюка Є.В.

8.11. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що всупереч вимогам ст. 116 КЗпП України, боржник (відповідач) не провів повного розрахунку з позивачем.

8.12. Відповідно до ст. 94 КЗпП України, ч. 1 ст. 1 Закону України "Про оплату праці", заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник, або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

8.13. До структури заробітної плати в силу ст. 2 Закону України "Про оплату праці" включаються виплати за виконану роботу, а також гарантії та компенсації за невідпрацьований час.

8.14. Так, згідно статті 3 Кодексу законів про працю України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

8.15. Економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання, а також з окремими громадянами у сфері державного і договірного регулювання оплати праці, визначено Законом України "Про оплату праці".

8.16. Відповідно до частини першої статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належним чином оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, визначені в статті 116 цього Кодексу.

8.17. Згідно з ч. 1 ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

8.18. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

8.19. Статтею 34 Закону України "Про оплату праці" встановлено, що компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

8.20. Порядок нарахування та виплати компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати встановлено Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати".

8.21. Статтею 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" встановлено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

8.22. Відповідно до вимог ст. 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати", компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

8.23. Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться), що передбачено ст. 3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати".

8.24. Відповідно до вищезазначених норм, виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць, також передбачено, що відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку.

8.25. За змістом статті 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, якщо спір вирішено на користь працівника.

8.26. Відповідач в своєму відзиві на позовну заяву заперечував щодо нарахування середнього заробітку за весь час затримки, посилаючись на те, що це не є заробітною платою в розумінні законодавства про оплату праці, а є санкцією за неналежне виконання зобов`язань з оплати праці.

8.27. Проте, суд першої інстанції не погодився з такою позицією відповідача з огляду на те, що стаття 117 КЗпП України структурно віднесена до Глави VII "Оплата праці" зазначеного КЗпП України. За своєю суттю середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не відноситься до неустойки та не є санкцією за невиконання грошового зобов`язання, всупереч посиланням відповідача. Це компенсаційна виплата за порушення права на оплату праці, яка нараховується у розмірі середнього заробітку (відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд України в постанові від 14.11.12 у справі № 6-139цс12), у зв`язку з чим, питання стягнення середнього заробітку за час затримки може розглядатися в господарському суді.

8.28. Отже, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не належить до неустойки і не є санкцією за невиконання грошового зобов`язання, а є компенсаційною виплатою за порушення права на оплату праці.

8.29. В постанові Верховного Суду України від 02.07.2014 у справі № 6-76цс14 суд дійшов висновку, що передбачений частиною першою статті 117 КЗпП України обов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при цьому визначальними є обставини невиплати належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

8.30. Таким чином, чинним законодавством покладено на роботодавця, який перебуває у процедурах банкрутства, обов`язок щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

8.31. Як роз`яснено п. 20 постанови Пленуму Верхового Суду України від 24.12.1999 № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці", установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведені його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

8.32. Згідно розрахунків позивача, які на думку суду першої інстанції є вірними, загальний розмір вимог ОСОБА_1 становив 194945,82 грн, з яких:

- 25974,95 грн. заробітної плати за період з 1 січня по 30 вересня 2017;

- компенсація за невикористану щорічну та додаткову соціальну відпустку на дітей в сумі 5608,57 грн;

- 3679,26 грн індексу зростання цін;

- середній заробіток за період затримки розрахунку в сумі 159683,04 гривень.

8.33. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що заявником підтверджено факт відміченої заборгованості відповідача перед позивачем, що виникла через порушення трудових прав ОСОБА_1 та відсутність якої товариством в установленому порядку не спростовано.

8.34. Однак, судом першої інстанції не враховано, що відповідно до довідки від 25.05.2018 №ОЦ000000001 Товариства з обмеженою відповідальністю "Октант-Центр" (а.с. 13), відповідно до якої загальна заборгованість по виплаті заробітної плати ОСОБА_1 становить 23401,52 гривень.

8.34.1 Будь-яких інших доказів, які обґрунтовують правомірність вимоги суми заборгованої заробітної плати у розмірі 2573,43грн. позивач не надає.

8.34.2. Тому відповідно в частині стягнення заробітної плати за період з 1 січня по 30 вересня 2017 року у розмірі 2573,43 грн (25974,97 - 23401,52) позивачу слід відмовити.

8.35. У зв`язку з цим рішення Господарського суду Хмельницької області від 08 липня 2020 року у справі № 924/549/19 слід змінити в частині стягнення заробітної плати за період з 1 січня по 30 вересня 2017р., виклавши абзаци 1 та 2 резолютивної частини у новій редакції.

8.36. В іншій частині рішення Господарського суду Хмельницької області від 08 липня 2020 року у справі № 924/549/19 слід залишити без змін.

9. Повноваження суду апеляційної інстанції.

9.1. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

9.2. З огляду на зазначені правові положення та встановлені обставини справи суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи, викладені апелянтом у апеляційній скарзі є частково обґрунтованими, що є підставою для зміни рішення суду першої інстанції та ухвалення у зміненій частині нового.

10. Розподіл судових витрат.

10.1. Як вбачається із матеріалів справи, Товариством з обмеженою відповідальністю "Октант-центр" за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Хмельницької області, ухваленого 08.07.2020 у справі № 924/549/19 сплачений судовий збір у розмірі 6306,00 грн в порядку та розмірі, визначеному Законом України "Про судовий збір".

10.2. За змістом статті 129 ГПК України за результатами розгляду апеляційної скарги здійснюється розподіл судових витрат.

10.3. Позивач звільнений від сплати судового збору, тому відповідно витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта.

11. Проголошення постанови та виготовлення повного тексту.

11.1. За результатами розгляду апеляційної скарги Північно-західним апеляційним господарським судом після виходу із нарадчої кімнати проголошено вступну та резолютивну частину процесуального рішення в порядку статті 283 ГПК України.

11.2. Судом апеляційної інстанції роз`яснено сторонам, що враховуючи складність справи, як виняткового випадку, та враховуючи участь судді у інших справах, що впливає на навантаженість, складання повної постанови у даній справі буде відкладено на строк не більше 10 днів із дня закінчення розгляду справи на підставі частини 6 статті 233 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Октант-центр" від 27.07.20р. задоволити частково.

Рішення господарського суду Хмельницької області від 08 липня 2020 року у справі № 924/549/19 змінити в частині стягнення заробітної плати за період з 1 січня по 30 вересня 2017р., в іншій частині - залишити без змін, виклавши абзаци 1 та 2 резолютивної частини у наступній редакції:

"Позов задоволити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Октант-центр" (29000, м. Хмельницький, вул. Озерна, буд. 20, ідентифікаційний код 30145299) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) заборгованість в загальній сумі 192372,39 грн. (сто дев`яносто дві тисячі триста сімдесят дві гривні тридцять дев`ять коп.), з яких 23401,52 грн. (двадцять три тисячі чотириста одна гривня п`ятдесят коп.) заробітної плати за період з 1 січня по 30 вересня 2017р., компенсація за невикористану щорічну та додаткову соціальну на дітей відпустку в сумі 5608,57 грн. (п`ять тисяч шістсот вісім гривень п`ятдесят сім коп.), 3679,26 грн. (три тисячі шістсот сімдесят дев`ять гривень двадцять шість коп.) індексу зростання цін, а також середній заробіток за період затримки розрахунку в сумі 159 683,04 грн. (сто п`ятдесят дев`ять тисяч шістсот вісімдесят три гривні чотири коп.).

В позові в частині стягнення 2573,43 грн заробітної плати відмовити".

Доручити господарському суду Хмельницької області видати наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Справу № 924/549/19 повернути Господарському суду Хмельницької області.

Повний текст постанови складений "20" листопада 2020 р.

Головуючий суддя Юрчук М.І.

Суддя Крейбух О.Г.

Суддя Демидюк О.О.