ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 160/2021/19

адміністративне провадження № К/9901/33730/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Калашнікової О.В.,

суддів: Білак М.В., Єресько Л.О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами як суд касаційної інстанції справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з питань праці про визнання протиправним та скасування наказу, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 липня 2019 року (суд у складі: головуючого судді - Конєвої С.О.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2019 року (суд у складі колегії суддів: головуючого судді - Малиш Н.І., суддів: Білак С.В., Шальєвої В.А.)

І РУХ СПРАВИ

1. У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної служби України з питань праці, в якому, з урахуванням заяви про зміну (доповнення) підстав позову, просив визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби України з питань праці від 20 лютого 2019 року №10-кт «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1» за підписом голови Державної служби України з питань праці Р.Чернеги, яким наказано звільнити ОСОБА_1 з посади начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області 20 лютого 2019 року відповідно до пункту 4 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу» за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 7 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу», а саме: за перевищення службових повноважень.

2. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 липня 2019 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2019 року, у задоволенні позову відмовлено.

3. Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_1 звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить їх скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

4. Ухвалою Верховного Суду від 11 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 липня 2019 року на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2019 року у справі №160/2021/19.

5. Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

II ОБСТАВИНИ СПРАВИ

6. 11 квітня 2016 року ОСОБА_1 було призначено на посаду начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області.

7. Відповідно до наказу Держпраці від 29.10.2018 року №113 "Про комплексну перевірку Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області" відповідачем було проведено комплексну перевірку діяльності Управління у період з 13 по 14 листопада 2018 року за результатами якої була складена Довідка про результати комплексної перевірки Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 19.11.2018 року за висновками якої, зокрема, виявлені порушення Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VIII (далі - Закон №889), порушення під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про працю та з питань охорони праці, що підтверджується змістом копії наведеної Довідки (а.с.96-133 том 1).

8. 19.11.2018 року на підставі Службової записки начальника відділу персоналу ОСОБА_2 , адресованої Голові Державної служби України з питань праці Чернезі Р., за результатами вищенаведеної комплексної перевірки Управління, було ініційовано відкриття дисциплінарного провадження щодо начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області ОСОБА_1 , що підтверджується її копією (а.с.66 том 1).

9. 19.11.2018 року на підставі вищенаведеної Службової записки, Довідки про результати комплексної перевірки Управління та відповідно до статей 68,69 Закону №889 Головою Державної служби України ОСОБА_16 з питань праці був прийнятий наказ №568-к за яким було відкрите дисциплінарне провадження щодо позивача (а.с.65-66, 96-133 том 1).

10. У рамках відкритого дисциплінарного провадження стосовно позивача, дисциплінарною комісією було проведено перевірку інформації, наведеної у Довідці про результати комплексної перевірки Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 19.11.2018 року та за результатами такої перевірки було встановлено порушення позивачем вимог Закону №889, п.29 Порядку №295 та абз.4 ч.2 ст.265 КЗпП України.

11. У межах розгляду вищезазначеної дисциплінарної справи на адресу позивача направлена вимога про надання пояснень щодо виявлених порушень вимог Закону №889 за результатами проведеної комплексної перевірки Управління у термін до 04.12.2018 року, яку позивач отримав 26.11.2018 року (а.с.80 том 1).

12. На виконання вказаної Вимоги, позивачем 04.12.2018 року була подана скарга, у якій надані письмові пояснення по суті виявлених порушень. При цьому, у наведеній скарзі позивач, у відповідності до вимог ст.11 Закону №889, вимагав створити комісію для перевірки викладених у скарзі фактів (а.с.81-93 том 1).

13. Листом від 10.12.2018 року №9932/1/11-ДП-18 відповідач повідомив позивача про те, що викладена у його скарзі інформація буде врахована у ході розгляду дисциплінарної справи (а.с.94 том 1).

14. Також, позивачем 11.02.2019 року на адресу Голови Державної служби України з питань праці були надані письмові пояснення, у яких позивач вказав про те, що відсутність рішення комісії за його скаргою від 04.12.2018 року унеможливлює надання ним обґрунтованих пояснень (а.с.94 том 1).

15. Згідно висновку дисциплінарної комісії про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності по дисциплінарному провадженню щодо ОСОБА_1 від 11.02.2019 року з урахуванням того, що застосовані у 2018 році до начальника Управління ОСОБА_1 заходи дисциплінарного впливу не спонукали його до належного виконання своїх посадових обов`язків, що призвело до вчинення ним повторних дисциплінарних проступків та, як наслідок, спричинило до недоліків у роботі Головного управління, Комісія дійшла висновку, що у зв`язку з допущенням дисциплінарного проступку, передбаченого п.7 ч.2 ст.65 Закону У№889, наявні підстави для застосування до начальника Управління ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення, передбаченого п.4 ч.1 ст.66 Закону №889 у вигляді звільнення з посади державної служби (а.с.224-232 том 1).

16. На підставі вказаного вище висновку, 11.02.2019 року головою дисциплінарної комісії ОСОБА_2 було складено Подання до Голови Державної служби України з питань праці ОСОБА_16 про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади державної служби відповідно до п.4 ч.1 ст.66 Закону №889 (а.с.234-242 том 1).

17. 20.02.2019 року за результатами розгляду вищенаведеного дисциплінарного провадження Державною службою України з питань праці було прийнято наказ №10-кт "Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 " за яким ОСОБА_1 звільнено з посади начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області 20.02.2019 року відповідно до п.4 ч.1 ст.87 Закону №889 за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого п.7 ч.2 ст.65 Закону №889, а саме: за перевищення службових повноважень (а.с.243-244 том 1).

ІIІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

18. Суди першої та апеляційної інстанцій, розглядаючи справу по суті, прийшли до висновку, що відповідачем надано достатньо належних, достовірних та допустимих доказів, які підтверджують правомірність прийняття оспорюваного наказу.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

19. У касаційній скарзі касатор вказав, що суди попередніх інстанцій неповно з`ясували обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, неправильно застосували норми матеріального права, що є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень.

20. Зокрема, заявник вважає, що судами не надано належної правової оцінки тому, що в оскаржуваному наказі відповідача не було зазначено про його погодження Міністерства соціальної політики України.

21. Щодо суті порушень, які стали підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та винесення спірного наказу Державної служби України з питань праці від 20 лютого 2019 року №10-кт, касатор надав пояснення, які за змістом аналогічні тим, що викладені у позовній заяві та апеляційній скарзі.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

22. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

23. Аналізуючи доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.

24. Як встановлено судами попередніх інстанцій, що оскаржуваним наказом від 20.02.2019 року №10-кт "Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_4 звільнено з посади начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області 20.02.2019 року відповідно до п.4 ч.1 ст.87 Закону №889 за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого п.7 ч.2 ст.65 Закону №889, а саме: за перевищення службових повноважень.

25. Перевищення службових повноважень, вчинене позивачем як начальником Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, інкриміновано йому на підставі інформації, наведеної у Довідці про результати комплексної перевірки Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 19.11.2018 року, яка була складена за результатами дисциплінарного провадження стосовно позивача.

26. У вказаній довідці визначені наступні порушення:

1) позивачем як начальником Управління були безпідставно прийняті накази від 11.07.2018 року №163, від 17.05.2018 року №121 та від 12.12.2017 року №182, якими внесені зміни до складу дисциплінарної комісії Управління, що є порушенням вимог ч.3 ст.69 Закону №889;

2) позивачем як начальником Управління були прийняті накази від 05.03.2018 року №16-д, від 05.03.2018 року №13-д, від 05.03.2018 року №15-д та від 07.02.2018 року №5-д щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вигляді "попередження" у разі повторного допущення дисциплінарного проступку, тобто такий вид дисциплінарної відповідальності не передбачений чинним законодавством, що є порушенням ч.1 ст.64, ч.1 ст.65, ст.66 ч.1, ч.2 ст.77 Закону №889;

3) позивачем як начальником Управління були протиправно прийняті накази від 05.11.2018 року №332-к, від 06.08.2018 року №209-к та від 04.07.2018 року №178-к про направлення ОСОБА_9 та ОСОБА_10 в інший відділ Головного управління для виконання роботи не обумовленої їх посадовими обов`язками та без їхньої згоди, що є порушенням ст.41 Закону №889;

4) позивачем як начальником Управління були прийняті накази від 06.08.2018 року №208-к та від 06.08.2018 року №78-д за якими незаконно застосовано дисциплінарне стягнення та звільнення з роботи ОСОБА_11 під час перебування останньої на лікарняному, без належного ознайомлення, а також за наказом від 22.08.2018 року №232-к наказ від 06.08.2018 року №208-к про звільнення ОСОБА_11 був скасований позивачем, що не передбачено чинним законодавством та наведене свідчить про порушення позивачем вимог ч.4 ст.74 Закону №889;

5) позивачем як начальником Управління за результатами розгляду справи про накладення штрафу на ТОВ "СП ТАТА ГРУП" безпідставно занижено суму штрафної санкції на 286 671 грн. через не нарахування та не виплату вказаним підприємством сум індексації заробітної плати за січень 2017 року - квітень 2018 року, (що було виявлено під час проведення інспекційного відвідування, оформленого актом від 29.05.2018 року №ДН658/249/АВ) згідно постанови №ДН658/249/АВ/МГ/ІП-ФС/363 від 21.06.2018 року на суму 11 690 грн., та, як наслідок, допущено порушення вимог п.29 Порядку №295 та абз.4 ч.2 ст.265 КЗпП України, про що свідчать зміст Інформаційної довідки по матеріалах дисциплінарного провадження стосовно позивача та зміст Довідки по результати комплексної перевірки Управління від 19.11.2018 року (а.с.72-79, 96-133 том 1).

27. Стосовно порушенням позивачем вимог ч.3 ст.69 Закону №889 щодо безпідставно прийнятих наказів від 11.07.2018 року №163, від 17.05.2018 року №121 та від 12.12.2017 року №182, якими внесені зміни до складу дисциплінарної комісії Управління, судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

28. Позивачем як начальником Управління Держпраці було затверджено склад постійної дисциплінарної комісії з розгляд дисциплінарних справ щодо працівників Головного управління згідно із наказами від 06.05.2016 року №83, від 17.10.2016 року №348, від 10.11.2016 року №384, від 20.07.2017 року №13, від 31.07.2017 року №117 (а.с.134-140 том 1).

29. В подальшому, згідно наказів від 12.12.2017 року №182, від 17.05.2018 року №121 та від 11.07.2018 року №163 були внесені зміни до складу постійної дисциплінарної комісії в Управлінні у зв`язку з кадровими змінами (а.с.141-143 том 1).

30. У касаційній скарзі позивач стверджує, що зазначені вище накази прийняті у межах повноважень та з метою забезпечення ефективної роботи Управління.

31. З цього приводу колегія суддів звертає увагу на наступне.

32. Норми ч. 1 ст. 69 Закону №889 визначають, що дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія) утворюється задля здійснення дисциплінарних проваджень з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчинених державними службовцями дисциплінарних проступків.

33. Порядок утворення такої комісії визначений ст. 69 Закону №889, склад якої затверджується наказом (розпорядженням) керівника державної служби.

У разі якщо один із членів дисциплінарної комісії прямо підпорядкований особі, стосовно якої відкрито або здійснюється дисциплінарне провадження, такий член дисциплінарної комісії не повинен брати участі у прийнятті рішення.

У разі неможливості створення в державному органі постійної дисциплінарної комісії справи про дисциплінарні проступки, вчинені державними службовцями цього органу, розглядаються дисциплінарною комісією державного органу вищого рівня в порядку підпорядкування. У разі відсутності державного органу вищого рівня дисциплінарна комісія може утворюватися одноразово для конкретної справи за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби (ч. 6 ст. 69 Закону № 889).

Відповідно до норм ч. 10 ст. 69 Закону № 889, результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення.

34. Аналіз вказаних вище норм дає підстави для висновку, що Законом №889 не передбачено можливості вносити зміни до складу дисциплінарної комісії, у тому числі, у зв`язку із кадровими змінами.

35. При цьому, як встановлено судами та не спростовано касатором, позивачем не надано належних доказів щодо наявності кадрових змін, які стали підставою для винесення ним наказів від 12.12.2017 року №182, від 17.05.2018 року №121 та від 11.07.2018 року №163 про внесення змін до складу постійної дисциплінарної комісії. Таких доказів також не встановлено і в ході проведення комплексної перевірки Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області.

36. Щодо прийняття наказів від 05.03.2018 року №16-д, від 05.03.2018 року №13-д, від 05.03.2018 року №15-д та від 07.02.2018 року №5-д щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вигляді "попередження" у разі повторного допущення дисциплінарного проступку колегія суддів зазначає наступне.

37. За приписами ч.1 ст.64 Закону №889 визначено, що за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

38. Частиною 1 ст.65 Закону №889 встановлено, що підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

39. Згідно до ч.1 ст.66 Закону №889 передбачено, що до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення:1) зауваження; 2) догана; 3)попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.

40. Вказана норма містить вичерпний перелік видів дисциплінарних стягнень, які можуть бути застосовані до держслужбовців, та не підлягає розширеному тлумаченню.

41. Судами встановлено та не спростовано касатором, що за результатами розгляду дисциплінарних справ про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 позивачем прийняті накази від 07.02.2018 року №5-д, від 05.03.2018 року №13-д, від 05.03.2018 року №16-д про притягнення вказаних осіб до дисциплінарної відповідальності у вигляді "попередження відповідно до п.5 ч.2 ст.65 Закону №889, у разі повторного допущення вказаних недоліків в подальшій роботі" (а.с.247-249 том 1).

42. Колегія суддів звертає увагу, що Законом №889 не передбачено такого виду дисциплінарного стягнення як «попередження».

Натомість норма п.5 ч.2 ст.65 Закону №889 визначає, що дисциплінарним проступком, зокрема, є невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.

Судами встановлено, що зміст зазначених вище наказів не містить стислого викладу обставин справи (зазначення події (факту) вчиненого дисциплінарного проступку), за які посадову особу притягається до дисциплінарної відповідальності, що суперечить вимогам ч.1, ч.2 ст. 77 Закону №889.

43. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що позивачем як начальником Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області були прийняті вищенаведені накази від 07.02.2018 року №5-д, від 05.03.2018 року №13-д, від 05.03.2018 року № 16-д, відповідно до яких державних службовців ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення, яке не передбачене ч.1 ст.66 Закону №889.

44. Щодо прийняття наказів від 05.11.2018 року №332-к, від 06.08.2018 року №209-к та від 04.07.2018 року №178-к про направлення ОСОБА_9 та ОСОБА_10 в інший відділ Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, колегія суддів звертає увагу на таке.

45. Відповідно ч. 2, 3 ст.5 Закону №889, відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом.

46. Дія норм Кодексу законів про працю України поширюється на правовідносини у сфері державної служби лише у тій частині, яка не врегулювана нормами спеціального законодавства, а саме - Закону №889.

47. Суди попередніх інстанцій правильно вказали, що питання переведення державних службовців та зміна істотних умов державної служби регулюються статтями 41 та 43 Закону №889.

48. Відповідно до вимог ст. 41 Закону №889 державний службовець з урахуванням його професійної підготовки та професійної компетентності може бути переведений без обов`язкового проведення конкурсу:1) на іншу рівнозначну або нижчу вакантну посаду в тому самому державному органі, у тому числі в іншій місцевості (в іншому населеному пункті), - за рішенням керівника державної служби; 2) на рівнозначну або нижчу вакантну посаду в іншому державному органі, у тому числі в іншій місцевості (в іншому населеному пункті), - за рішенням керівника державної служби в державному органі, з якого переводиться державний службовець, та керівника державної служби в державному органі, до якого переводиться державний службовець.

Переведення здійснюється лише за згодою державного службовця.

49. Стаття 43 Закону №889 визначає підстави для зміни істотних умов державної служби.

50. Судами встановлено, що наказами позивача від 05.11.2018 року №332-к, від 06.08.2018 року №209-к та від 04.07.2018 року №178-к ОСОБА_9 та ОСОБА_10 були направлені в інший відділ Головного управління на підставі ст.32 КЗпП України для виконання роботи у зв`язку зі службовою необхідністю (а.с.181-182,192 том 1).

51. Разом з тим, застосування позивачем у даному випадку норми статті 32 КЗпП України до правовідносин, які підпадають під дію спеціального Закону №889 (статті 41, 43) є помилковим та суперечить вимогам ч.2, ч.3 ст.5 Закону №889.

52. Крім того, як встановлено судами та не спростовано касатором, доказів надання згоди ОСОБА_9 та ОСОБА_10 на таке направлення позивачем не надано, а відповідачем під час проведення перевірки не встановлено.

53. Суди також проаналізували посадові інструкції вказаних працівників, Положення про відділ інспекційного відвідування, та дійшли висновку, що завдання, права і обов`язки головного державного інспектора відділу нагляду у промисловому комплексі та соціально-культурній сфері управління нагляду в промисловості і на об`єктах підвищеної небезпеки Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області відмінні від обов`язків головних спеціалістів відділу інспекційної діяльності та розслідування нещасних випадків Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області.

Аналогічно, завдання, права і обов`язки головного інспектора відділу нагляду на транспорті, зв`язку та у хімічній промисловості управління нагляду в промисловості і на об`єктах підвищеної небезпеки є відмінними від тих, що передбачені для головного інспектора відділу інспекційної діяльності та розслідування нещасних випадків на виробництві.

54. Відтак, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованих висновків, що позивачем при прийнятті наказів від 05.11.2018 року №332-к, від 06.08.2018 року №209-к та від 04.07.2018 року №178-к про направлення ОСОБА_9 та ОСОБА_10 в інший відділ Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області порушено норми ст.41, 43 Закону №889 та помилково застосовано статтю 32 КЗпП України, яка не регулює питання щодо переведення державних службовців на іншу посаду чи інший структурний підрозділ Головного управління Держпраці.

55. Щодо прийняття позивачем наказів від 06.08.2018 року №208-к та від 06.08.2018 року №78-д про застосування дисциплінарного стягнення та звільнення з роботи ОСОБА_11 під час перебування останньої на лікарняному, без належного ознайомлення, а також за наказом від 22.08.2018 року №232-к наказ від 06.08.2018 року №208-к про звільнення ОСОБА_11 який був скасований позивачем, колегія суддів зазначає наступне.

56. Відповідно до вимог ч.4 ст. 74 Закону №889, дисциплінарне стягнення не може бути застосовано під час відсутності державного службовця на службі у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, під час перебування його у відпустці або у відрядженні.

57. Судами встановлено, що позивачем прийняті накази від 06.08.2018 року №208-к та від 06.08.2018 року №78-д, якими до ОСОБА_15 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби та звільнено з державної служби 06.08.2018 року під час її перебування на лікуванні у стаціонарі (а.с.219-223 том 1).

58. Колегія суддів вважає необгрунтованим посилання касатора про його необізнаність щодо перебування працівника ОСОБА_15 на лікарняному, оскільки відповідно до п. 11 Положення про Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області (нова редакція), затвердженого наказом Державної служби України з питань праці від 03.08.2018 року №84 (далі - Положення №84), начальник Управління Держпраці здійснює керівництво Управлінням, несе персональну відповідальність за організацію та результати його діяльності.

Відтак, у разі невиходу працівника на роботу начальник Управлінням мав перевірити та встановити причини відсутності останнього на робочому місці.

Таким чином, суди правильно зазначили, що накази про притягнення ОСОБА_15 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади державної служби та про звільнення з посади у період тимчасової непрацездатності останньої були прийняті без дотримання вимог ч.4 ст.74 Закону №889.

59. При цьому, Положенням про Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області №84 не передбачено повноважень начальника Управління скасовувати власні накази.

60. Щодо прийняття позивачем рішення про накладення штрафу на ТОВ "СП ТАТА ГРУП" із заниженням суми штрафної санкції на 286 671 грн. через не нарахування та не виплату вказаним підприємством сум індексації заробітної плати за січень 2017 року - квітень 2018 року колегія суддів звертає увагу на таке.

61. Судами попередніх інстанцій встановлено, що посадовими особами Держпраці було проведене інспекційне відвідування суб`єкта господарювання - ТОВ "СП ТАТА ГРУП" за результатами якого було складено акт від 29.05.2018 року за №ДН658/249/АВ.

62. Відповідно до вказаного акту посадовими особами Держпраці виявлено порушення вказаним підприємством законодавства про працю, а саме: не нарахування та не виплату 10 працівникам за 2017 року індексації заробітної плати. Під час розгляду адміністративної справи щодо вказаного порушення даним підприємством були надані заперечення, у яких викладена позиція щодо відсутності підстав для нарахування індексації. В той же час, 21.06.2018 року у листі підприємство зазначило уже про нарахування та виплату індексації 8 працівникам за 2017 року 14.02.2018 року згідно наданих розрахункових відомостей від 14.02.2018 року. Вказані документи під час інспекційного відвідування надані не були, що, на думку відповідача, свідчить про виплату індексації зарплати після інспекційного відвідування (а.с.197-211 том 1).

63. Державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема, Держпраці та її територіальних органів згідно до вимог Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017р. №295 чинного на момент виникнення спірних відносин ( далі - Порядок №295).

64. У відповідності до п.29 наведеного Порядку №295 заходи щодо притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

65. За приписами абз.4 ч.2 ст.265 КЗпП України визначено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі, зокрема, недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

66. Оскільки актом перевірки від 29.05.2018 року за №ДН658/249/АВ було встановлено факт не нарахування та не виплати індексації заробітної плати 10 працівникам за 2017 рік, то, з урахуванням приписів абз.4 ч.2 ст.265 КЗпП України, розмір штрафних санкцій мав становити 297 840 грн.

67. Разом з тим, як встановлено судами, позивач прийняв постанову №ДН658/249/АВ/МГ/ІП-ФС/363 від 21.06.2018 року про застосування до ТОВ "СП ТАТА ГРУП" штрафу у розмірі 11690 грн. за не нарахування та не виплату індексації заробітної плати за 2017 рік, що призвело до заниження суми штрафної санкції на 286 671 грн.

68. З огляду на вищезазначене, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що порушення, зазначені у висновку дисциплінарної комісії від 11.02.2019 року про наявність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності по дисциплінарному провадженню щодо ОСОБА_1 , знайшли своє підтвердження у ході судового розгляду справи.

69. За приписами ч.1 ст.65 Закону №889 передбачено, що підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

70. Дисциплінарним проступком є, зокрема, перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення - п.7 ч.2 ст.65 Закону №889.

71. Згідно ч.5 ст.66 Закону №889 звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених, зокрема, пунктом 7 частини другої статті 65 цього Закону (за перевищення службових повноважень).

При цьому, під поняттям "перевищення службових повноважень" слід розуміти вчинення держаним службовцем таких дій (прийняття рішення, наказу, розпорядження чи доручення), які виходять за межі наданих йому повноважень (не передбачені Законом), вчинення дій, які ніхто не має права виконувати або дозволяти.

72. Враховуючи те, що в ході судового розгляду знайшли своє підтвердження факти здійснення позивачем: 1) неодноразового внесення змін до складу постійної дисциплінарної комісії Головного управління за відсутності закінчення строку повноважень членів дисциплінарної комісії, який становить три роки; 2) прийняття не передбачених чинним законодавством рішень (наказів) у вигляді "попередження" за вчинені державними службовцями дисциплінарні проступки; 3) прийняття наказів про "направлення" працівників в інший підрозділ для виконання роботи не обумовленої їх посадовими обов`язками та без їхньої згоди, що не передбачено законодавством; 4) звільнення ОСОБА_11 шляхом застосування до неї дисциплінарного стягнення у період її тимчасової непрацездатності; 5) заниження суми штрафної санкції за результатами розгляду справи про накладення штрафу на ТОВ "СП ТАТА ГРУП", що в своїй сукупності вказує на вчинення ним дій, не передбачених законодавством та таких, що не належать до його повноважень, колегія суддів вважає правильним кваліфікацію таких дій як перевищення службових повноважень, що є дисциплінарним проступком та підставою для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у порядку та у спосіб, встановлений ст.ст.64,65,66, 77 Закону №889.

73. При перевірці правомірності застосування відповідачем за оспорюваним наказом до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби, що є винятковим видом дисциплінарного стягнення, суди встановили, що згідно наказів від 12.04.2018 року №11-кт, від 20.06.2018 року №34-кт та від 26.10.2018 року за №75-кт до позивача уже були застосовані дисциплінарні стягнення у вигляді оголошення доган, оголошення попередження про неповну службову відповідність, що виключало можливість застосувати інший вид дисциплінарного стягнення (а.с.61-63 том 1).

74. Відтак, спірний наказ Державної служби України з питань праці від 20 лютого 2019 року №10-кт «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 » за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 7 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу», а саме: за перевищення службових повноважень, прийнятий на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством, а тому суди дійшли правильних висновків про відсутність підстав для його скасування.

75. Щодо посилання касатора на те, що в наказі Державною службою України з питань праці було прийнято наказ №10-кт не зазначено про погодження Міністерства соціальної політики України, суди попередніх інстанцій встановили, що таке погодження було надано та міститься у матеріалах справи (а.с. 45-46 Т2).

76. У касаційній скарзі заявник зазначає, що таке погодження було надане у день винесення спірного наказу, що, на його думку, свідчить про прийняття Державною службою України з питань праці наказу №10-кт без відповідного погодження Міністерства соціальної політики України.

77. З цього приводу колегія суддів зазначає, що такі доводи не підтверджені належними та допустимими доказами та є лише припущеннями позивача, а, відтак, не можуть братися до уваги судом.

78. З огляду на викладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильних висновків про відсутність підстав для задоволення позову.

79. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

80. З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

81. Зважаючи на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

82. Керуючись статтями 341, 344, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

2. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 липня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2019 року по справі № 160/2021/19 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді О.В. Калашнікова

М.В. Білак

Л.О. Єресько