ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.09.2020Справа № 910/3128/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Селівона А.М., при секретарі судового засідання Стеренчук М.О., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом Державного підприємства "Український авіаційний метеорологічний центр" (Аеропорт, вул. Бориспиль-7, с. Гора, Бориспільський раойн, Київська область, 08324)

до Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" (01030, м. Київ, вул. Лисенка, 4)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за первісним позовом - Державне підприємство обслуговування повітряного руху України (Украерорух) (08300, Київська область, місто Бориспіль, АЕРОПОРТ)

про стягнення 828 691,15 грн.

за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" (01030, м. Київ, вул. Лисенка, 4)

доДержавного підприємства "Український авіаційний метеорологічний центр" (Аеропорт, вул. Бориспіль-7, с. Гора, Бориспільський район, Київська область, 08324)

про визнання недійсним договору в частині

Представники сторін

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Дзюбенко С.М. - довіреність б/н від 23.04.2020 року;

від третьої особи: Білецька К.К. - довіреність б/н від 07.02.2020 року;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство "Український авіаційний метеорологічний центр" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" про стягнення 957 577,79 грн., а саме 860057,60 грн. основного боргу, 37316,16 грн. пені та 60204,03 грн. штрафу.

В обґрунтування позовних вимог в позовній заяві позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за Договором № 28-19 про надання послуг з метеорологічного обслуговування польотів повітряних суден від 29.01.2019 року в частині своєчасної та повної оплати наданих позивачем послуг з метеорологічного обслуговування, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість, за наявності якої позивачем нараховані пеня та штраф.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.03.2020 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.03.2020 року, за результатами розгляду заяви позивача № 06/235 від 17.03.2020 року про усунення недоліків позовної заяви, останню прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/3128/20, приймаючи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом на підставі ч.1 ст. 247 ГПК України постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Судом повідомлено, що через відділ діловодства 28.04.2020 року від відповідача за первісним позовом надійшла заява б/н б/д, в якій останній заперечує проти розгляду справи № 910/3128/20 в порядку спрощеного позовного провадження та просить суд розглядати дану справу в порядку загального позовного провадження з призначенням судового засідання та повідомленням учасників справи, посилаючись на характер спірних правовідносин та предмет доказування, оскільки під час розгляду справи має бути з`ясовано ряд обставин, зокрема, тих, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти позову.

Через відділ діловодства 28.04.2020 року від відповідача за первісним позовом надійшов відзив б/н від 27.04.2020 року на позовну заяву, в якому останній за первісним позовом заперечує проти позову з посиланням на те, що надані позивачем за первісним позовом на підтвердження позовних вимог докази не підтверджують обставини надання послуг та їх обсягу, зокрема, позивачем за первісним позовом не підтверджено передачу відповідачу метеорологічної інформації, яку крім того останній не отримує безпосередньо від позивача - ДП «УАМЦ».

Також відповідач за первісним позовом заперечуючи проти задоволення позовних вимог зазначає, що нарахування плати за метеорологічні послуги з обслуговування зльотів та посадок повітряних суден за цінами, встановленими позивачем за первісним позовом, а не уповноваженим органом, є порушенням ст. 11 Закону України "Про ціни та ціноутворення", позивачем не надано доказів замовлення та отримання послуг - метеорологічної інформації саме від ДП «УАМЦ», оскільки таку інформацію МАУ отримує від інших суб`єктів господарювання, а також ДП «УАМЦ» не доведено понесення витрат на метеорологічне обслуговування зльоту-посадки літаків, при цьому ціни на послуги, встановлені в залежності від видів польотів, є дискримінаційними.

Окрім цього відзив на позовну заяву містить запитання позивачу за первісним позовом згідно ст. 90 ГПК України. Відзив судом долучено до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.05.2020 року, за результатами розгляду відповідної заяви відповідача за первісним позовом, постановлено здійснювати розгляд справи № 910/3128/20 у порядку загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі, підготовче засідання у справі призначено на 03.06.2020 року.

В свою чергу 28.04.2020 року через канцелярію суду надійшла зустрічна позовна заява б/н від 27.04.2020 року Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" (відповідача за первісним позовом) до Державного підприємства "Український авіаційний метеорологічний центр" (позивача за первісним позовом) про визнання недійсним Додатку № 1 "Протокол узгодження договірної ціни (в національній валюті) за послуги з метеорологічного обслуговування польотів на аеродромі Київ/Бориспіль" до Договору № 28-19 про надання послуг з метеорологічного обслуговування польотів повітряних суден від 29.01.2019 року, укладеного між сторонами.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог позивач за зустрічним позовом (відповідач за первісним позовом) посилається на той факт, що ціна на послуги з метеорологічного обслуговування зльоту і посадки, встановлена в додатку № 1 до вказаного Договору, є дискримінаційною, що суперечить приписам ст. 6 Закону України "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні", а також нарахування плати за метеорологічні послуги з обслуговування зльотів та посадок повітряних суден за цінами, встановленими ДП "Український авіаційний метеорологічний центр", а не уповноваженим державним органом, є порушенням приписів ст. 11 Закону України "Про ціни та ціноутворення", що в цілому є підставами для визнання Додатку № 1 до Договору № 28-19 про надання послуг з метеорологічного обслуговування польотів повітряних суден від 29.01.2019 року недійсним згідно ст.ст. 203, 215, 217 ЦК України в судовому порядку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.05.2020 року залишено зустрічну позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" без руху та встановлено строк та спосіб усунення недоліків зустрічної позовної заяви.

У підготовчому судовому засіданні 03.06.2020 року представником позивача за зустрічним позовом (відповідача за первісним позовом) подано заяву б/н від 03.06.2020 року про усунення недоліків зустрічної позовної заяви, за результатами розгляду якої ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.06.2020 року зустрічну позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" до Державного підприємства "Український авіаційний метеорологічний центр" про визнання договору недійсним в частині прийнято до спільного розгляду з первісним позовом у справі № 910/3128/20, об`єднано вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом у справі № 910/3128/20.

У підготовчому засіданні 03.06.2020 року протокольно судом оголошено перерву на 17.06.2020 року.

Окрім того, ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.06.2020 року задоволено клопотання Державного підприємства "Український авіаційний метеорологічний центр" та залучено до участі у даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за первісним позовом Державне підприємство обслуговування повітряного руху України (Украерорух) (08300, Київська область, місто Бориспіль, АЕРОПОРТ; код ЄДРПОУ 19477064) та відкладено підготовче засідання на 16.07.2020 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.07.2020 року, враховуючи те, що судом остаточно з`ясований предмет спору та характер спірних правовідносин, позовні вимоги та склад учасників справи, визначені обставини справи, які підлягають встановленню, та зібрані відповідні докази, вчинені усі дії з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження у справі № 910/3128/20 та початок розгляду справи по суті, судове засідання призначено на 26.08.2020 року.

В судовому засіданні з розгляду справи по суті 26.08.2020 року та 16.09.2020 року судом протокольною ухвалою оголошено перерви до 16.09.2020 року та 30.09.2020 року відповідно.

Судом доведено до відома сторін, що до початку судового засідання 03.06.2020 року від позивача за первісним позовом 12.06.2020 року надійшла заява свідка № 06/4/3 від 09.06.2020 року, в якій ДП «УАМЦ» надає відповіді на питання, поставлені відповідачем за первісним позовом у відзиві на позовну заяву; 16.06.2020 року від відповідача за первісним позовом надійшли пояснення б/н від 16.06.2020 року щодо доказів, долучених позивачем, та заперечення б/н від 16.06.2020 року проти клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору. Подані документи долучені судом до матеріалів справи.

Також судом повідомлено, що через канцелярію суду до початку судового засідання 16.07.2020 року від відповідача за зустрічним позовом (позивача за первісним позовом)30.06.2020 року надійшов відзив на зустрічний позов № 06/445 від 22.06.2020 року разом з доказами відправки на адресу позивача, в якому ДП «УАМЦ» заперечує проти зустрічних позовних вимог, посилаючись при цьому на дотримання при визначенні розміру цін на послуги з метеорологічного обслуговування польотів приписів чинного законодавства, зокрема, Закону України «Про гідрометеорологічну діяльність» від 18.02.1999 року, Постанови Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 року № 1102 «Про деякі питання надання платних послуг підрозділами Міністерства надзвичайних ситуацій», спільного Наказу МНС України, Мінекономрозвитку та Мінфіну від 03.01.2012 року № 1/2/1 «Про затвердження Методики формування вартості платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства надзвичайних ситуацій України». Відзив на зустрічну позовну заяву судом долучено до матеріалів справи.

Від третьої особи через канцелярію суду 13.07.2020 року надійшли пояснення № 1-17.1/7355/20 від 07.07.2020 року на позовну заяву про стягнення заборгованості, в яких Державне підприємство обслуговування повітряного руху України (далі - Украерорух) зазначило, що ним не надається метеорологічне обслуговування зльоту/посадки повітряних суден, до одиничної ставки плати за аеронавігаційне обслуговування на підході та в районі аеродрому витрати на метеорологічне обслуговування зльотів та посадок не включаються, при цьому останні надаються уповноваженим органом з метеорологічного обслуговування авіакомпаніям - користувачам повітряного простору України, отже позовні вимоги позивача за первісним позовом є такими, що підлягають задоволенню. Пояснення судом долучені до матеріалів справи.

Від позивача за первісним позовом 15.07.2020 року надійшло клопотання № 06/495 від 08.07.2020 року про долучення до матеріалів справи доказів направлення позовної заяви на адресу третьої особи. Подані клопотання долучені судом до матеріалів справи.

До початку судового засідання 30.09.2020 року від позивача за первісним позовом 29.09.2020 року надійшло клопотання № 06/656-1 від 25.09.2020 року про відкладення судового засідання у зв`язку з перебуванням уповноваженого представника у щорічній відпустці за сімейними обставинами. Подане клопотання долучено судом до матеріалів справи.

За результатами розгляду в судовому засіданні 30.09.2020 року судом протокольно ухвалено про відмову в задоволенні клопотання позивача за первісним позовом № 06/656-1 від 25.09.2020 року про відкладення розгляду справи.

Інших доказів на підтвердження своїх вимог, заперечень та правових позицій, а також заяв та клопотань процесуального характеру від сторін на час розгляду справи та станом на 30.09.2020 року до суду не надходило.

В підготовчі судові засідання 03.06.2020 року, 17.06.2020 року та 16.07.2020 року з`явились представники позивача за первісним позовом та відповідача за первісним позовом.

В судові засідання з розгляду справи по суті 26.08.2020 року та 16.09.2020 року з`явились представники позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним) та відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним).

В судове засідання 30.09.2020 року з`явився представник відповідача за первісним позовом (позивач за зустрічним), представник позивача за первісним позовом (відповідач за зустрічним) - не з`явився.

Про дату, час і місце розгляду даної справи 30.09.2020 року позивач за первісним позовом повідомлений належним чином, що підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою про оголошення перерви у судовому засіданні б/н від 16.09.2020 року.

Представник третьої особи з`явився в судове засідання 26.08.2020 року, 16.09.2020 року та 30.09.2020 року, в судове засідання 16.07.2020 року - не з`явився.

Про дату, час і місце розгляду даної справи 16.07.2020 року третя особа повідомлена належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0105474394707.

В судових засіданнях 26.08.2020 року та 16.09.2020 року представник позивача за первісним позовом підтримав позовні вимоги, викладені в позовній заяві, та просив їх задовольнити, а заперечив проти задоволення позовних вимог за зустрічним позовом.

В судових засіданнях 26.08.2020 року, 16.09.2020 року та 30.09.2020 року представник відповідача за первісним позовом проти позовних вимог за первісним позовом заперечив з підстав, викладених у відзиві не первісну позовну заяву, а також підтримав позовні вимоги за зустрічним позовом.

Представник третьої особи в судових засіданнях 26.08.2020 року, 16.09.2020 року та 30.09.2020 року надав пояснення щодо предмета спору за первісним та зустрічним позовами, просив суд задовольнити первісний позов та відмовити в задоволенні зустрічного.

Відповідно до статті 240 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 30.09.2020 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як встановлено судом за матеріалами справи та підтверджено сторонами, 29 січня 2019 року між Приватним акціонерним товариством «Авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України» (відповідач у справі, замовник за договором) та Державним підприємством "Український авіаційний метеорологічний центр" (позивач у справі, виконавець за договором) було укладено Договір про надання послуг з метеорологічного обслуговування польотів повітряних суден №28-19 (далі - Договір), відповідно до умов п.1.1 якого в порядку та на умовах, передбачених договором, замовник доручає, а виконавець приймає на себе обов`язок з надання послуг з метеорологічного обслуговування, а саме: пакету послуг з метеорологічного обслуговування вильотів та посадок повітряних суден (ПС) на аеродромах Київ/Бориспіль та Київ/Жуляни; пакету послуг для передпольотної метеорологічної підготовки в ДП "УАМЦ"; іншої метеорологічної інформації (по запиту).

Розділами 2 - 9 Договору сторони узгодили обов`язки сторін, умови та порядок розрахунків, докази, відповідальність сторін, обставини непереборної сили, строк дії Договору, інші умови тощо.

Згідно п. 8.1 Договору цей договір вступає в дію з 01 січня 2019 року та діє до 31 грудня 2019 року.

Вказаний Договір підписаний представниками замовника та виконавця і скріплений печатками сторін.

Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання норм глави 63 Цивільного кодексу України.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Так, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання, згідно статті 174 Господарського кодексу України, є господарський договір.

Згідно з статтею 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Відповідно до ст. 902 Цивільного кодексу України виконавець повинен надати послугу особисто.

Згідно п. 2.1.1 Договору виконавець зобов`язаний надавати послуги з метеорологічного обслуговування у встановлені діючими міжнародними національним нормативними документами терміни та обсягах (Авіаційні правила України «Метеорологічне обслуговування цивільної авіації», Додаток № 3 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію «Метеорологическое обслуживание международной аэронавигации»).

Згідно п. 3.1 Договору до 05 числа місяця, наступного за звітним, виконавець разом із замовником проводить звірку кількості вильотів шляхом надання виконавцем замовнику реєстру обліку кількості рейсів по факсу або на електронну адресу; до 10 числа місяця, наступного за звітним, виконавець здійснює остаточний розрахунок суми вартості наданих замовнику послуг з метеообслуговування та складає акт здачі-приймання наданих послуг.

Згідно з умовами п. 3.2 Договору замовник, після отримання платіжних документів та акта здачі-приймання наданих послуг, зобов`язаний підписати акт та повернути підписаний примірник виконавцю протягом 10 робочих днів з дати його отримання. У разі непідписання акту здачі-приймання наданих послуг у терміни, обумовлені договором, зауваження повинні бути висловлені у письмовому вигляді. У разі відсутності зауважень протягом 10 робочих днів з моменту отримання акту здачі-приймання наданих послуг він вважається підписаним сторонами.

Відповідно до п. 4.1 Договору доказом отримання пакету послуг з метеорологічного обслуговування вильотів і посадок повітряних суден (ПС) на аеродромах Київ/Бориспіль та Київ/Жуляни є інформація (відмітка) про виконання зльоту в Добовому електронному плані в ДП МА «Бориспіль», відмітка про виконання рейсу у звіті по рейсам та додатковим послугам служби наземного забезпечення КП МА «Київ» (Жуляни). Доказом про отримання пакету послуг для перед польотної метеорологічної підготовки є підпис командира екіпажу або іншого представника замовника та представника виконавця у відомості реєстрації перед польотної метеорологічної підготовки.

Наразі, в матеріалах справи наявні надані позивачем реєстр обліку кількості міжнародних рейсів з вартістю їх метеообслуговування в ДП «УАМЦ» А/К «МАУ» у грудні 2019 року на суму 583 390,00 грн. без ПДВ та реєстр обліку кількості рейсів по Україні з вартістю їх метеообслуговування в ДП «УАМЦ» А/К «МАУ» у грудні 2019 року на суму 147096,00 грн. без ПДВ.

Кінцевим документом, який підтверджує об`єм наданих послуг з метеообслуговування за договором, згідно з пунктом 4.2 Договору, є акт здачі-приймання наданих послуг, підписаний сторонами. До акту здачі-приймання додається реєстр обліку кількості рейсів з вартістю їх метеообслуговування. Зокрема, в акті здачі-приймання наданих послуг вказується кількість виконаних польотів ПС замовника з аеродромів Київ/Бориспіль, Київ/Жуляни, а також кількість отриманих пакетів послуг для передпольотної метеопідготовки. Акт готується виконавцем та направляється замовнику разом з платіжними документами.

Пунктом 2.2 Договору визначено обов`язки замовника своєчасно та регулярно підтверджувати отримання послуг з метеорологічного обслуговування у відповідності до пунктів 4.1., 4.2. договору.

За матеріалами справи судом встановлено, що на виконання умов вищевказаного Договору позивачем в грудні 2019 року було надано, а відповідачем прийнято послуги з метеообслуговування зльоту і посадки на аеродромі Київ/Бориспіль (без метеопідготовки до польоту) міжнародні та по Україні на загальну суму 759 905,20 грн., що підтверджується підписаними з боку позивача як виконавця Актами надання послуг № 827 від 31.12.2019 року на суму 583 390,00 грн. без ПДВ та № 830 від 31.12.2019 року на суму 147096,00 грн., ПДВ- 29419,20 грн., всього із ПДВ 176 515,20 грн., копії яких наявні в матеріалах справи.

Факт надання послуг метеообслуговування польотів згідно вказаних актів позивачем підтверджується підписом представника Державного підприємства «Український авіаційний метеорологічний центр» на зазначених актах.

Окрім цього в матеріалах справи наявні виставлені позивачем рахунки на оплату метеообслуговування № 827 від 31.12.2019 року на суму 583390,00 грн. та № 828 від 31.12.2019 року на суму 176 515,20 грн.

З матеріалів справи вбачається, що вищевказані акти надання послуг та рахунки на оплату за Договором надсилались на адресу відповідача, що підтверджується копією списку № 96 згрупованих поштових відправлень - листів рекомендованих від 09.01.2020 року, та були отримані відповідачем 11.01.2020 року, про що свідчить підпис уповноваженої особи замовника на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення № 0830102318938, копія якого надана позивачем.

Таким чином, за висновками суду, обов`язок позивача за первісним позовом щодо надання актів надання послуг та рахунків на оплату відповідачеві за первісним позовом виконано позивачем належним чином.

В свою чергу обов`язок замовника зі своєчасного отримання та підписання наданих виконавцем Актів надання послуг для засвідчення факту їх належного надання визначено умовами п.п.2.2.1 п.2.2 Договору, згідно якого замовник зобов`язаний своєчасно та регулярно підтверджувати отримання послуг з метеорологічного обслуговування у відповідності до п.п.4.1, 4.2 Договору.

Згідно п. 1.2 Договору замовник своєчасно в необхідному обсязі приймає послуги з метеорологічного обслуговування та оплачує їх у відповідності з діючим законодавством та договором.

Тобто, з огляду на умови п. 3.2 Договору, за відсутності відмов від підписання актів а також претензій щодо повного та належного виконання позивачем умов Договору в частині, зазначеній у вказаних документах, суд вважає акти надання послуг грудень 2019 року, що підписані в односторонньому порядку виконавцем - ДП "Український авіаційний метеорологічний центр" такими, що погоджені відповідачем за первісним позовом, та є доказом належного виконання позивачем за первісним позовом своїх зобов`язань щодо надання послуг метеообслуговування польотів у спірний період, отже приходить до висновку про можливість вважати вказані в цих актах послуги з метеорологічного обслуговування польотів такими, що позивачем надані в повному обсязі та відповідно до умов Договору, а також прийняті відповідачем за первісним позовом без пред`явлення заперечень щодо якості, обсягів та строків наданих послуг, в зв`язку з чим судом не приймаються до уваги доводи відповідача за первісним позовом щодо фактичного ненадання послуг ДП «УАМЦ».

За таких обставин, зважаючи на приписи чинного законодавства та умови п. 3.2 Договору, оскільки надані позивачем за первісним позовом акти надання послуг за період грудень 2019 року розцінюються судом в якості належних та допустимих доказів надання виконавцем послуг метеорологічного обслуговування, суд приходить до висновку, що позивачем за первісним позовом виконано прийняті на себе зобов`язання, обумовлені Договором, в обсягах, зазначених в Актах, та з належною якістю, а відповідачем за первісним потягом, у свою чергу, прийнято виконання цих послуг у вказаних обсягах без будь - яких зауважень.

Суд зазначає, що відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, та які повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставіпервиннихдокументівможутьскладатисязведеніобліковідокументи.

Отже, за висновками суду, документами, які підтверджують як факт виконання позивачем за первісним позовом зобов`язання з надання послуг з метеорологічного обслуговування зльоту та посадки відповідачеві, так і факт виникнення у останнього зобов`язання з їх оплати, є акти надання послуг та саме ці документи є первинними бухгалтерськими документами, які засвідчують здійснення господарських операцій і містять інформацію про вартість наданих послуг.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Як визначено сторонами в п. 3.5 Договору вартість послуг визначається на підставі цін, визначених в Додатку № 1 до Договору «Протокол узгодження договірної ціни (в національній валюті) за послуги з метеорологічного обслуговування польотів на аеродромі Київ/Бориспіль» та в Додатку № 2 до Договору «Протокол узгодження договірної ціни (в національній валюті) за послуги з метеорологічного обслуговування польотів на аеродромі Київ/Жуляни». Дані Додатки є невід`ємною частиною Договору.

Зокрема, в матеріалах справи наявні узгоджені та підписані обома сторонами: Додаток № 1 до Договору Протокол узгодження договірної ціни (в національній валюті) за послуги з метеорологічного обслуговування польотів на аеродромі Київ/Бориспіль», згідно якого на 2019 рік при обслуговуванні міжнародних та нерегулярних польотів в межах України та при обслуговуванні внутрішніх регулярних польотів в межах України ціна за метеорологічне обслуговування зльоту і посадки (без метеорологічної підготовки до польоту) 1 рейсу без ПДВ становить 454,00 грн.; Додаток № 2 до Договору «Протокол узгодження договірної ціни (в національній валюті) за послуги з метеорологічного обслуговування польотів на аеродромі Київ/Жуляни», згідно якого на 2019 рік при обслуговуванні міжнародних та нерегулярних польотів в межах України та при обслуговуванні внутрішніх регулярних польотів в межах України ціна за метеорологічне обслуговування зльоту і посадки (без метеорологічної підготовки до польоту) 1 рейсу без ПДВ становить 454,00 грн.

ПДВ нараховується у розмірі та в порядку, встановленому чинним законодавством України (п.3.7 Договору).

Відповідно до п. 3.2 Договору замовник після отримання рахунку-фактури, акту здачі-приймання наданих послуг, протягом 3 банківських робочих днів зобов`язаний перерахувати кошти виконавцю. В будь-якому разі кінцевий розрахунок за минулий місяць повинен бути здійснений замовником не пізніше 25 числа поточного місяця. Датою оплати вважається дата зарахування коштів на рахунок виконавця.

Підставою для оплати вартості наданих у відповідному місяці послуг з метеообслуговування є рахунок-фактура з прикладеними актами здачі-приймання наданих послуг (п. 3.3 Договору).

Окрім цього, як визначено в підпункті 2.2.2 Договору замовник зобов`язаний у встановлені даним договором терміни, у відповідності до пунктів 3.1, 3.2 Договору здійснювати оплату послуг з метеорологічного обслуговування польотів повітряних суден замовника, а також іншої метеорологічної інформації, наданої виконавцем.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами частин 1, 2 статті 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Проте, як зазначено позивачем за первісним позовом в позовній заяві та встановлено судом, всупереч досягнутим домовленостям відповідач не здійснив своєчасну оплату наданих за спірним Договором послуг, в зв`язку з чим у відповідача утворилась заборгованість за спірним Договором в загальній сумі 759 905,20 грн.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Таким чином, як зазначено позивачем за первісним позовом в позовній заяві, свої зобов`язання щодо оплати наданих Державним підприємством "Український авіаційний метеорологічний центр" послуг з метеорологічного обслуговування вильотів і посадок повітряних суден в сумі 759905,20 грн. у встановлений строк, всупереч вимогам цивільного та господарського законодавства, а також умовам Договору відповідач за первісним позовом не виконав, в результаті чого у Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" утворилась заборгованість перед позивачем за первісним позовом у зазначеному вище розмірі, яку останній просив стягнути в поданій суду позовній заяві.

За приписами статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.

У відповідності до ст. 124, п. п. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. ст. 2, 7, 13 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства, зокрема, є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд наголошує, що відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином обов`язок доказування, а отже і подання доказів відповідно до ст. 74 ГПК України, покладено саме на сторони та інших учасників судового процесу, а тому суд лише створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Доказів розірвання Договору № 28-19 про надання послуг з метеорологічного обслуговування польотів повітряних суден від 29.01.2019 року суду не надано.

Будь - які заперечення щодо порядку та умов укладення спірного Договору на час його підписання з боку сторін також відсутні.

Окрім того, під час розгляду судом первісних позовних вимог Державного підприємства «Український авіаційний метеорологічний центр» про стягнення з ПАТ «Авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України» заборгованості за Договором № 28-19 про надання послуг з метеорологічного обслуговування польотів повітряних суден від 29.01.2019 року, останнім подано зустрічну позовну заяву про визнання зазначеного правочину недійсним в частині, а саме про визнання недійсним Додатку № 1 "Протокол узгодження договірної ціни (в національній валюті) за послуги з метеорологічного обслуговування польотів на аеродромі Київ/Бориспіль" до Договору № 28-19 про надання послуг з метеорологічного обслуговування польотів повітряних суден від 29.01.2019 року, укладеного між сторонами.

Суд зазначає, що при виборі і застосуванні норм права до спірних відносин суд, відповідно до ч. 4. ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, враховує висновки, викладені в постановах Верховного Суду.

Поряд із цим з огляду на важливість єдності і передбачуваності судової практики як реалізації принципу верховенства права у вирішенні спорів судами суд окремо наголошує, що за умови відсутності правової норми, яка закріплює обов`язковість врахування судами правових позицій, викладених в постановах Верховного Суду України та Вищого господарського суду України, практика їх застосування кореспондується із вимогами чинного законодавства, згідно з яким виключно Верховний Суд може відступити від цих позицій.

Так, відповідно до п. 2.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013 року «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» (далі - Постанова № 11) загальні підстави і наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) встановлені статтями 215, 216 ЦК України, статтями 207, 208 ГК України. Правила, встановлені цими нормами, повинні застосовуватися господарськими судами в усіх випадках, коли правочин вчинений з порушенням загальних вимог частин першої - третьої, п`ятої статті 203 ЦК України і не підпадає під дію інших норм, які встановлюють підстави та наслідки недійсності правочинів. Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. За загальним правилом невиконання чи неналежне виконання правочину не тягне за собою правових наслідків у вигляді визнання правочину недійсним. У такому разі заінтересована сторона має право вимагати розірвання договору або застосування інших передбачених законом наслідків, а не визнання правочину недійсним.

Суд зазначає, що згідно ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Приписами статті 203 Цивільного кодексу України передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб`єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Отже, чинним законодавством визначено, що договір (його частина) може бути визнаний недійсним лише з підстав, передбачених законом.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч.3 ст. 215 Цивільного кодексу України).

Таким чином, для визнання недійсним у судовому порядку правочину (господарського зобов`язання) (його частини) необхідно встановити, що правочин (його частина) не відповідає вимогам закону, або ж його сторонами (стороною) при укладенні було порушено господарську компетенцію.

При цьому, зміст правочину відповідно до ч.1 ст. 203 Цивільного кодексу України не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до статті 217 Цивільного кодексу України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Крім того, за приписами ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності), може бути на вимогу однієї зі сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю чи в частині.

Тобто, виходячи з наведених приписів позивач, звертаючись із даним позовом до суду з вимогою про визнання недійсним договору в частині, зобов`язаний довести наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угод недійсними на момент їх вчинення і настання відповідних наслідків.

За змістом постанови пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» № 9 від 06.11.2009 р. (далі - Постанова № 9) відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

В свою чергу обставини, що мають істотне значення для вирішення спору повинні підтверджуватись сторонами належними та допустимими доказами відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, відповідно до статей 215 та 216 Цивільного кодексу України суди розглядають справи за позовами, зокрема, про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене, в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулось.

Так, в обґрунтування зустрічних позовних вимог позивач за зустрічним позовом (відповідач за первісним позовом) посилається на той факт, що ціна на послуги з метеорологічного обслуговування зльоту і посадки, встановлена в Додатку № 1 до вказаного Договору, є дискримінаційною, що суперечить приписам ст. 6 Закону України "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні", а також нарахування плати за метеорологічні послуги з обслуговування зльотів та посадок повітряних суден за вільними цінами, встановленими ДП "Український авіаційний метеорологічний центр", а не уповноваженим державним органом, оскільки вказані ціни відносяться до державних регульованих цін, є порушенням приписів ст. 11 Закону України "Про ціни та ціноутворення", що в цілому є підставами для визнання Додатку № 1 до Договору № 28-19 про надання послуг з метеорологічного обслуговування польотів повітряних суден від 29.01.2019 року недійсним згідно ст.ст. 203, 215, 217 ЦК України в судовому порядку.

За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема у зв`язку з укладенням договорів та інших правочинів (п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України).

В силу ст. 510 Цивільного кодексу України сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

У відповідності до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Суд звертає увагу, що відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Тобто, в силу припису ст. 204 Цивільного кодексу України правомірність правочину презюмується. Отже, обов`язок доведення наявності обставин, з якими закон пов`язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача (прокурора - в разі подання ним відповідного позову).

Відповідно до ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

При цьому, приписи вказаної статті кореспондуються з ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України відповідно до якої господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами.

Конституційний Суд України в п.3.2 Рішення від 10.11.2011 року № 15-рп/2011 у справі № 1-26/2011 зазначив, що регулювання договірних цивільних відносин здійснюється як самостійно їх сторонами, так і за участю держави відповідно до положень Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 638 ЦК України та ст. 180 ГК України договір вважається укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов (предмету, визначених законом необхідних умов для договорів даного виду та визначених за заявою сторін умов). Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

При цьому, за змістом ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Проаналізувавши умови спірного Договору про надання послуг з метеорологічного обслуговування польотів повітряних суден № 28-19 від 29.01.2019 року суд приходить до висновку про його укладеність, зважаючи на погодження його сторонами усіх істотних для даного Договору умов. Одночасно суд звертає увагу, що сторони при укладенні спірного договору були вільні у виборі контрагентів та визначенні умов договору, на свій розсуд приймали даний правочин на певних встановлених умовах, узгодили ці умови.

В свою чергу ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними (ч. 5 ст. 180 ГК України).

Відповідно до частини 2 статті 189 Господарського кодексу України ціна є істотною умовою господарського договору.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом (частини 1, 2 статті 632 Цивільного кодексу України).

Отже, за висновками суду підписавши вказаний Договір про надання послуг, його сторони на підставі вільного волевиявлення погодили умову щодо ціни Договору, яка є істотною умовою.

Відповідно до статті 11 Закону України "Про ціни і ціноутворення" вільні ціни встановлюються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.

Тому сторони на договірних засадах передбачають формування ціни за договором.

Крім того суд зазначає, що згідно п. 58 ч. 1 ст. 1 Повітряного кодексу України метеорологічне обслуговування - це обслуговування, що включає в себе послуги із забезпечення метеорологічними прогнозами, консультаціями та спостереженнями, а також іншою метеорологічною інформацією та послугами, що надаються для суб`єктів авіаційної діяльності.

Приписами ст. 35 Повітряного кодексу України визначено, що уповноважений орган з питань цивільної авіації: 1) розробляє і встановлює вимоги щодо метеорологічного обслуговування цивільної авіації; 2) визначає вимоги щодо порядку метеорологічного обслуговування на аеродромах та маршрутах польотів; 3) здійснює сертифікацію аеродромного метеорологічного обладнання.

Як вбачається із сертифіката, виданого Державною авіаційною службою України № 01.08.2017 року АА № 017936, копія якого міститься в матеріалах справи, Державному підприємству "Український авіаційний метеорологічний центр" надано право на метеорологічне обслуговування пошуково-рятувальної служби та метеорологічне обслуговування в аеропортах, на аеродромах, злітно-посадкових майданчиках, вертодромах, що включає в себе наступні підвиди обслуговування:

- діяльність з метеорологічного обслуговування зльоті в/посадок повітряних суден на контрольованих аеродромах, неконтрольованих аеродромах AFІS та без AFIS, злітно-посадкових майданчиках, вертодромах;

- метеорологічне обслуговування аеропортових служб;

- передпольотне інформаційне обслуговування екіпажів;

Місце надання обслуговування:

- аеродром Київ/Бориспіль (УКББ);

- аеродром Київ/Жуляни (УККК);

- аеродром Київ/Антонов-1 (УККТ);

- аеродром Київ/Антонов-2 (УККМ).

Відповідно до п. 16 ч. 1 ст. 1 Повітряного кодексу України аеронавігаційне обслуговування - обслуговування, яке здійснюється провайдерами аеронавігаційного обслуговування на всіх етапах польоту повітряних суден, що включає організацію повітряного руху, зв`язок, навігацію, спостереження (радіотехнічне забезпечення), пошук і рятування, метеорологічне обслуговування та надання аеронавігаційної інформації.

Згідно п.п. 34-36 ч. 1 ст. 1 Повітряного кодексу України експлуатант аеродрому - юридична особа, що здійснює експлуатацію аеродрому; експлуатант аеропорту - юридична особа, що є утримувачем сертифіката аеродрому та має сертифікат на право здійснення діяльності з наземного адміністрування в аеропорту. Експлуатант аеропорту може мати також інші сертифікати та здійснювати інші види аеропортової діяльності, крім визначених у цьому абзаці; експлуатант - юридична або фізична особа, яка експлуатує чи пропонує послуги з експлуатації повітряних суден.

Відповідно до пунктів 52, 53 ч. 1 ст. 1 Повітряного кодексу України користувач аеропорту (аеродрому) - юридична або фізична особа, що здійснює повітряні перевезення пасажирів, пошти, вантажу або виконує інші види польотів; користувачі повітряного простору України - фізичні та юридичні особи, яким у встановленому порядку надано право на провадження діяльності з використання повітряного простору України.

Пунктом 85 частини 1 статті 1 Повітряного кодексу України визначено, що провайдер аеронавігаційного обслуговування - це суб`єкт авіаційної діяльності, який надає послуги з елементів (напрямів) аеронавігаційного обслуговування повітряних суден.

Отже, Державне підприємство "Український авіаційний метеорологічний центр" є провайдером аеронавігаційного обслуговування цивільної авіації України за напрямком метеорологічного обслуговування зльотів та посадок повітряних суден на аеродромах Київ/Бориспіль (УКББ), Київ/Жуляни (УККК), Київ/Антонов-1 (УККТ) та Київ/Антонов-2 (УККМ).

В свою чергу Приватне акціонерне товариство "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" відповідно до ліцензії Серії АГ № 505921 та сертифікатів експлуатанта та льотної придатності є суб`єктом авіаційної діяльності та здійснює діяльність в сфері повітряних перевезень пасажирів та вантажу та є споживачем послуг з аеронавігаційного та метеорологічного обслуговування зльотів та посадок повітряних суден.

При цьому діяльність з метеорологічного обслуговування польотів (зльотів та посадок) як напрям аеронавігаційного обслуговування регулюється приписами Закону України «Про гідрометеорологічну діяльність» від 18.02.2019 року № 443 - XIV.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про гідрометеорологічну діяльність" гідрометеорологічна діяльність - діяльність національної гідрометеорологічної служби, інших юридичних осіб незалежно від форм власності та фізичних осіб, спрямована на здійснення спостережень за гідрометеорологічними умовами, геофізичними процесами в атмосфері, аналізу й узагальнення отриманих даних, активних впливів на гідрометеорологічні процеси, забезпечення гідрометеорологічною інформацією, прогнозами і попередженнями про небезпечні та стихійні гідрометеорологічні явища органів державної влади, органів місцевого самоврядування, населення, а також гідрометеорологічне обслуговування заінтересованих юридичних та фізичних осіб; гідрометеорологічне обслуговування - надання користувачам за плату на договірних засадах гідрометеорологічної та іншої інформації.

Національна гідрометеорологічна служба - система державних органів, підприємств, установ та організацій, що забезпечують виконання комплексу робіт з проведення спостережень, збору, обробки, передачі, зберігання і використання даних у сфері гідрометеорології, кліматології, геофізики атмосфери, а також базових спостережень за забрудненням навколишнього природного середовища та надання відповідної інформації.

Наразі, згідно ст. 3 вказаного Закону одним з основних принципів державної політики у сфері гідрометеорологічної діяльності є, безплатність гідрометеорологічного забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування і населення інформацією загального користування та платність гідрометеорологічного обслуговування, надання гідрометеорологічних послуг юридичним і фізичним особам.

За приписами ст. 17 Закону України "Про гідрометеорологічну діяльність" гідрометеорологічне обслуговування та надання інших послуг у сфері гідрометеорологічної діяльності здійснюється підприємствами, установами та організаціями, що належать до сфери управління центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері гідрометеорологічної діяльності, за плату в обсягах і формах, що визначається на договірних засадах. Перелік гідрометеорологічної інформації та інших послуг, що надаються за плату, встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері гідрометеорологічної діяльності.

Згідно зі Статутом ДП «УАМЦ», затвердженим наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 03.03.2018 року № 146, позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним) входить у сферу управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері гідрометеорологічної діяльності та здійснює метеорологічне обслуговування цивільної авіації.

Як встановлено у ч. 1, 2, 3 ст. 36 Повітряного кодексу України аеронавігаційне обслуговування польотів повітряних суден (на маршруті, на підході та в районі аеродрому) здійснюється провайдерами аеронавігаційного обслуговування на платній основі. Розмір одиничних ставок плати за послуги з аеронавігаційного обслуговування польотів повітряних суден (на маршруті, на підході та в районі аеродрому) встановлюється однаковим для всіх користувачів повітряного простору України і визначається відповідно до законодавства України, стандартів та рекомендованої практики Міжнародної організації цивільної авіації і документів Євроконтролю.

Плата за послуги з аеронавігаційного обслуговування (на маршруті, на підході та в районі аеродрому) справляється Євроконтролем та/або провайдером (провайдерами) аеронавігаційного обслуговування відповідно до міжнародних договорів та законодавства України. Порядок розрахунку розміру зазначеної плати, порядок її внесення та звільнення від сплати визначається відповідно до законодавства України та зобов`язань України за міжнародними договорами України.

Вимоги щодо організації та надання метеорологічного обслуговування цивільної авіації в Україні затверджено Наказом Державної авіаційної служби України від 09.03.2017 року № 166 "Про затвердження авіаційних правил України "Метеорологічне обслуговування цивільної авіації" (далі - Авіаційні правила), згідно п. 4 Розділу І яких метеорологічне обслуговування - це обслуговування, що включає послуги із забезпечення метеорологічними прогнозами, консультаціями і спостереженнями, а також іншу метеорологічну інформацію та послуги, що надаються суб`єктам авіаційної діяльності, метою якого є сприяння безпечній, регулярній та ефективній аеронавігації (п.п. 1, 2 Глави І Розділу II), що досягається шляхом постачання метеорологічної інформації, яка потрібна для виконання своїх функцій: експлуатантам, членам льотних екіпажів, органам обслуговування повітряного руху, органам пошуково-рятувальної служби, адміністраціям аеропортів та іншим організаціям, діяльність яких пов`язана зі здійсненням або розвитком аеронавігації.

Напрями діяльності провайдерів з метеорологічного обслуговування цивільної авіації визначені пунктом 5 Глави 1 Розділу II Авіаційних правил.

Метеорологічне обслуговування експлуатантів, членів льотних екіпажів, органів обслуговування повітряного руху, адміністрацій аеропортів та інших суб`єктів авіаційної галузі, діяльність яких пов`язана з плануванням, забезпеченням та виконанням польотів повітряних суден, організовують та здійснюють провайдери метеорологічного обслуговування відповідно до вимог цих Авіаційних правил та інших нормативно-правових актів в частині метеорологічного обслуговування цивільної авіації з урахуванням вимог документів міжнародних авіаційних організацій та документів ВМО.

У п. 2 розділу ІІ Авіаційних правил зазначено, що виконання польотів повітряних суден цивільної авіації або обслуговування повітряного руху повітряних суден цивільної авіації без метеорологічного обслуговування забороняється.

Згідно з п. 1 Глави 4 Розділу IV Авіаційних правил, для забезпечення зльоту та посадки повітряних суден органам обслуговування повітряного руху надаються поточні дані метеорологічних спостережень, що представлені на ПД АСМС (АМС) або на дисплеях автономних метеорологічних приладів.

Відповідно до п. 4 Розділу ІІ Авіаційних правил провайдери метеорологічного обслуговування здійснюють метеорологічне обслуговування цивільної авіації через аеродромні метеорологічні органи та органи метеорологічного стеження на договірних умовах.

Діяльність провайдера АНО в частині MET зльотів та посадок повітряних суден відповідно до міжнародних та національний норм забезпечує безпеку авіаційних перевезень (п. п. 3.2.1, 3.2.2, 3.3 Положення Державної служби нагляду за забезпечення безпеки авіації № 1503/11783 від 14.12.2005 року "Про систему управління безпекою польотів на авіаційному транспорті", розділ VIII Наказу Міністерства транспорту та зв`язку від 23.06.2010 року № 383 "Про затвердження правил обслуговування повітряного руху на цивільних аеродромах України", Розділ II Наказу Міністерства інфраструктури України "Про затвердження правил польотів цивільних повітряних суден у повітряному просторі України" від 28.10.2011 року № 478).

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.1996 року №1548 Мінінфраструктури надано повноваження встановлювати ставки плати за послуги з аеронавігаційного обслуговування повітряних суден у повітряному просторі України. Наказом Міністерства інфраструктури України від 04.06.2019 року № 415 встановлено Ставки плати за послуги з аеронавігаційного обслуговування повітряних суден, у повітряному просторі районів польотної інформації України (ПП РПІ) на маршруті, на підході та в районі аеродрому. Виставлення рахунків та справляння плати за аеронавігаційне обслуговування здійснюється Державним підприємством обслуговування повітряного руху України (Украерорух) (GEN 4.2-4 Збірника аеронавігаційної інформації України). При цьому, ставки плати за послуги з аеронавігаційного обслуговування за напрямком метеорологічне обслуговування зльотів та посадок повітряних суден па аеродромах не встановлено.

Зокрема, Міністерство інфраструктури України своїм листом від 23.05.2018 року № 5430/09/10-18, копія якого наявна в матеріалах справи, повідомило позивача за первісним позовом, що Украерорух не надає метеорологічне обслуговування зльоту/посадки на аеродромах, витрати на метеорологічне обслуговування зльотів та посадок не включаються до одиночної ставки плати за аеронавігаційне обслуговування на підході та в районі аеродрому.

Наразі, як вбачається з наявної в матеріалах справи копії Сертифікату Державної авіаційної служби серія АА № 018392 від 22.12.2007 року Державне підприємство обслуговування повітряного руху України (Украерорух) не є сертифікованим провайдером аеронавігаційного обслуговування за напрямком метеорологічне обслуговування зльотів та посадок повітряних суден на аеродромах, позаяк здійснює метеорологічне обслуговування на маршрутах.

Так, відповідно до протоколу міжвідомчої наради з питань розподілу функцій з метеорологічного обслуговування аеронавігації у зв`язку з упровадженням Украерорухом системи централізованого метеорологічного забезпечення аеронавігації (СЦМЗА) від 28.05.2009 року, затвердженого заступником міністра транспорту та зв`язку України - головою Державіаадміністрації та заступником міністра з надзвичайних ситуацій України, а також на виконання вимог наказу Державіаадміністрації від 08.05.2009 року № 311 «Про метеорологічне забезпечення аеронавігації на маршруті», з 01.06.2009 року Украерорух виконує функції щодо метеорологічного обслуговування аеронавігації виключно на маршрутах/у районах польотів.

При цьому на території України метеорологічне обслуговування на аеродромах, в аеропортах, злітно - посадкових майданчиках, вертодромах, а також передпольотне інформаційне обслуговування екіпажів здійснюється аеродромними метеорологічними органами, до яких відноситься позивач за первісним позовом - Державне підприємство "Український авіаційний метеорологічний центр" (п.1 Розділу III Наказу Державної авіаційної служби України від 09.03.2017 року № 166 «Про затвердження авіаційних правил України "Метеорологічне обслуговування цивільної авіації").

Підпунктом 1 пункту 2 Додатку № 3 до Постанови Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 року № 1102 "Деякі питання надання платних послуг підрозділами Міністерства надзвичайних ситуацій", якою затверджено перелік платних послуг, які надаються гідрометеорологічними установами та організаціями Міністерства надзвичайних ситуацій, а саме: усі види спеціалізованих гідрометеорологічних та інших прогнозів і розрахунків для підприємств, установ та організацій, зокрема авіаметеорологічні прогнози та попередження, консультації та інші послуги щодо метеорологічного обслуговування польотів цивільної авіації, крім рейсів літери "А", польотів санітарної авіації, аварійно-рятувальних та рейсів з гуманітарною допомогою.

В свою чергу вартість послуг на аеродромне метеорологічне обслуговування, яке надається позивачем за первісним позовом, обраховується відповідно до спільного Наказу МНС України, Мінекономрозвитку та Мінфіну від 03.01.2012 року № 1/2/1 "Про затвердження Методики формування вартості платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства надзвичайних ситуацій".

Відтак, формуючи плату за надання послуг з метеорологічного обслуговування цивільної авіації ДП "УАМЦ" керується нормами Закону України "Про гідрометеорологічну діяльність" від 18.02.1999 року № 443-XIV, Постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 року № 1102 "Деякі питання надання платних послуг підрозділами Міністерства надзвичайних ситуацій" та спільним Наказом МНС України, Мінекономрозвитку та Мінфіну від 03.01.2012 року № 1/2/1 "Про затвердження Методики формування вартості платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства надзвичайних ситуацій" (далі - Методика).

У відповідності до вказаних нормативно - правових актів між сторонами було укладено спірний Договір про надання послуг з метеорологічного обслуговування польотів повітряних суден від 29 січня 2019 року № 28-19, згідно пунктів 3.5, 3.6 якого сторони узгодили договірну ціну на всі види метеорологічних послуг на аеродромах Київ/Бориспіль та Київ/Жуляни у Додатках №1, №2, №3 до Договору.

Як встановлено судом, у Додатку № 1 до Договору сторони узгодили ціни на послуги з метеорологічного обслуговування:

1) при обслуговуванні міжнародних та нерегулярних польотів в межах України:

- метеорологічне обслуговування зльоту та посадки - 454,00 грн. (без ПДВ);

- передпольотна метеорологічна підготовка з консультацією - 358,00 грн. (без ПДВ);

2) при обслуговуванні внутрішніх регулярних польотів в межах України:

- метеорологічне обслуговування зльоту та посадки - 454,00 грн. (без ПДВ);

- передпольотна метеорологічна підготовка з консультацією - 302,00 грн. (без ПДВ);

3) при обслуговуванні тренувальних польотів та обльоту по аеродрому:

- метеорологічне обслуговування зльоту та посадки та передпольотна метеорологічна підготовка до тренувальних польотів та обльоту аеродрому - 387,00 грн. (без ПДВ).

Так, відповідно до п. 1.4 Методики вартість платних послуг визначається підрозділами МНС України окремо за кожним видом послуг, зазначених у додатках до Постанови, і складається з витрат, безпосередньо пов`язаних з їх наданням.

Згідно з п. 2.1 Методики формування вартості платних послуг здійснюється відповідно до економічно обґрунтованих планованих витрат підрозділів МНС України, визначених на підставі державних та галузевих нормативів витрат ресурсів, техніко-економічних розрахунків, кошторисів, з урахуванням цін на матеріальні ресурси та послуги у запланованому періоді.

До вартості платних послуг згідно п.2.2 Методики включаються: прямі матеріальні витрати, до яких включається вартість основних та оборотних засобів, які безпосередньо використовуються під час надання платної послуги, а саме: придбання сировини та матеріальних цінностей, обладнання, оснащення, матеріали, паливо та енергія, необхідні для забезпечення виконання послуги, тощо (п.2.4); прямі витрати на оплату праці та відрахування на соціальні заходи, а саме: витрати на заробітну плату і грошове забезпечення, виходячи з чисельності та тарифно-кваліфікаційного складу працівників та осіб рядового і начальницького складу, безпосередньо пов`язаних з наданням послуг, часу їх фактичного залучення та відповідних нормативно-правових актів, що стосуються умов нарахування заробітної плати та грошового забезпечення працівників та осіб рядового і начальницького складу підрозділів МНС України (п.2.5); інші прямі витрати, а саме: витрати на оплату: службових відряджень і транспортних витрат персоналу, діяльність якого безпосередньо пов`язана з наданням платної послуги; послуг зв`язку, якими користується персонал, діяльність якого безпосередньо пов`язана з наданням платної послуги; амортизації (зносу) основних та інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів, безпосередньо пов`язаних з наданням платної послуги (п. 2.6); непрямі витрати, а саме: всі інші витрати, які можуть бути пов`язані із забезпеченням функціонування підрозділу МНС України, а саме витрати на оплату: адміністративних витрат, пов`язаних із забезпеченням функціонування підрозділу МНС України, що надає платні послуги; амортизації (зносу) основних та інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів, не пов`язаних з наданням платної послуги; оренди будівлі (приміщення) та витрат на поточний ремонт; охорони праці, техніки безпеки і охорони навколишнього природного середовища; праці, відрахування на соціальні заходи та медичне страхування адміністративного та технічного персоналу; послуг сторонніх організацій, у тому числі послуг з охорони та пожежної охорони приміщень, у яких надаються платні послуги; тепло-, водопостачання і водовідведення, електроенергії та інші утримання приміщень; утримання, експлуатації та ремонту, страхування, операційної оренди основних засобів, інших необоротних активів, призначених для забезпечення функціонування підрозділу МНС України (п. 2.7).

Таким чином, за висновками суду, з урахуванням вказаної Методики при формуванні ціни на послуги з метеорологічного обслуговування будь - якого виду польотів ДП "УАМЦ" враховується кількість та види метеорологічної інформації, необхідної для виконання рейсу та в подальшому на основі розрахованої вартості одиниці кожного виду метеорологічної продукції ДП "УАМЦ" формується відповідний пакет послуг, у складі якого враховуються кількість наповнення, що безпосередньо впливає на рівень ціни, яка, зокрема, є різною для тренувальних польотів та обльоту по аеродрому і зльоту та посадки регулярних/нерегулярних польотів в межах України та міжнародних польотів.

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку, що позивачем за зустрічним позовом (відповідачем за первісним) не доведено суду належними та допустимими доказами, що встановлені ДП "УАМЦ" ціни на метеорологічні послуги, які були узгоджені сторонами в Додатку № 1 до Договору, були економічно необґрунтованими, не відповідали порядку їх формування, визначеному Методикою формування вартості платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства надзвичайних ситуацій України, та позивачем за первісним позовом як провайдером метеорологічного обслуговування порушені приписи Закону України "Про ціни та ціноутворення".

Щодо посилання позивача за зустрічним позовом в обґрунтування зустрічних позовних вимог на те, що встановлені в Додатку № 1 до Договору ціни є дискримінаційними та суперечать Закону України "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні", оскільки ціни на послуги з метеорологічного обслуговування для тренувальних польотів та обльоту по аеродрому є значно нижчими від цін на ті самі послуги при обслуговуванні міжнародних та нерегулярних рейсів і внутрішніх регулярних рейсів в межах України, тобто є різними в залежності від виду польотів, суд зазначає, що за приписами Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» дискримінацією є ситуація, за якої особа та/або група осіб за їх ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, мовними або іншими ознаками, які були, є та можуть бути дійсними або припущеними, зазнає обмеження у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами в будь-якій формі, встановленій цим Законом, крім випадків, коли таке обмеження має правомірну, об`єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.

За змістом статті 1 Закону України "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні" непряма дискримінація (яка, є однією з форм дискримінації) - ситуація, за якої внаслідок реалізації чи застосування формально нейтральних правових норм, критеріїв оцінки, правил, вимог чи практики для особи та/або групи осіб за їх певними ознаками виникають менш сприятливі умови або становище порівняно з іншими особами та/або групами осіб, крім випадків, коли їх реалізація чи застосування має правомірну, об`єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.

Виходячи зі змісту вказаного закону ознака, яка є причиною дискримінації, має становити особистісну характеристику, бути персоналізованою або такою, на яку особа не може вплинути (раса, колір шкіри, політичні, релігійні та інші переконання, стать, вік, інвалідність, етнічне та соціальне походження, громадянство, сімейний та майновий стан, місце проживання, мовні ознаки тощо).

Статтею 6 вказаного Закону форми дискримінації з боку державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, юридичних осіб публічного та приватного права, а також фізичних осіб, визначені статтею 5 цього Закону, забороняються.

Дискримінація суб`єктів господарювання не допускається (ч.2 ст. 31 Господарського кодексу України).

Головним нормативним актом в сучасній європейській системі захисту прав є Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, стаття 14 якої забороняє дискримінацію.

Дискримінація означає поводження з особами у різний спосіб без об`єктивного та розумного обґрунтування у відносно схожих ситуаціях (див. mutatis mutandis пункт 48 рішення ЄСПЛ від 7 листопада 2013 року у справі «Пічкур проти України»).

Суд зазначає, що допускаючи широке розуміння (тлумачення) дискреції у питанні визначення вартості метеорологічного обслуговування зльоту та посадки під час прийняття оскаржуваного Додатку № 1 до Договору, ДП "УАМЦ" при цьому враховано допустимі законні межі своїх повноважень та об`єктивні й розумні критерії для убезпечення позивача за зустрічним позовом від несправедливості та створення йому нерівних умов діяльності порівняно з конкурентами, які діють на одному ринку.

Наразі під час розгляду справи судом з`ясовано відсутність встановлення спеціальними нормативно-правовими актами ставки плати за послуги з аеронавігаційного обслуговування за напрямком метеорологічне обслуговування зльотів та посадок повітряних суден на аеродромах.

При цьому судом встановлено та відповідачем за зустрічним позовом підтверджено позицію, викладену у відзиві на зустрічний позов, про те, що в кожному випадку, у тому числі й стосовно позивача за зустрічним позовом, рішення щодо встановлення ціни на послуги з метеорологічного обслуговування різних видів польотів приймалось індивідуально, з різною для кожного виду послуг ціною, враховуючи кількість і види метеорологічної інформації, необхідної для виконання рейсу (польоту).

Водночас суд зазначає, що помилковим буде й уніфікація підходу без урахування заслуговуючих на увагу обставин, інтересів господарюючих суб`єктів.

У цьому сенсі важливою стосовно тлумачення дискримінації видається справа Тлимменос (Thlimmenos) проти Греції», де зазначено «…Право на захист від дискримінації порушено під час застосування однакового підходу до осіб, які перебувають у різних ситуаціях, за умови, що таке поводження не виправдане об`єктивною чи розумною метою…».

Отже, суд вказує на наявність дискримінації не лише тоді, коли до осіб, що знаходяться в аналогічних ситуаціях, необґрунтовано ставляться по різному, але й у випадку однакового поводження з особами, ситуації яких відрізняються.

У процесі розгляду численних справ, пов`язаних із застосуванням статті 14 Конвенції, Європейський суд з прав людини систематизував елементи, що утворюють дискримінацію, а саме:

1) мають бути встановлені факти, що свідчать про різне ставлення;

2) ця відмінність у ставленні не виправдана легітимною метою (суспільним інтересом), тобто відсутнє об`єктивне й розумне обґрунтування мети і результатів відповідного заходу;

3) відсутня розумна співмірність між засобами, що використовуються, і метою, що досягається (баланс інтересів).

У контексті викладеного суд зазначає, що під час розгляду справи позивачем за зустрічним позовом (відповідачем за первісним позовом) не надано суду належних, допустимих, достатніх та переконливих доказів на підтвердження того, що визначені ДП "УАМЦ" в Додатку № 1 до Договору ціни на послуги з метеорологчного обслуговування польотів на аеродромі Київ/Бориспіль є дискримінаційними та не відповідають легітимній меті, а також балансу суспільного й приватного інтересу позивача за зустрічним позовом. Окрім цього позивачем за зустрічним позовом не доведена необ`єктивність та нерозумність підходу ДП "УАМЦ" у визначенні в Договорі цін на послуги з метеорологічного обслуговування.

В свою чергу судом не приймаються до уваги доводи позивача за зустрічним позовом про порушення ДП "УАМЦ" ст. 11 Закону України "Про ціни і ціноутворення", оскільки відсутність законодавчого встановлення цін на послуги метеорологічного обслуговування зльоту/посадки на державному рівні не може позбавляти суб`єкта господарювання права на отримання плати за надані послуги, що, відповідно, зумовлює необхідність самостійного встановлення цін на такі послуги.

З огляду на вищевикладене, приймаючи до уваги положення ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, враховуючи те, що позивач за зустрічним позовом не довів в розумінні ст. 74 Господарського процесуального кодексу України ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх зустрічних позовних вимог, а також у зв`язку з відсутністю фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання оскаржуваного правочину недійсним в частині і настання відповідних юридичних наслідків, зважаючи на відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог у даній справі у вказаній частині, суд вважає за необхідне відмовити позивачу за зустрічним позовом у задоволенні зустрічного позову про визнання частково недійсним Договору з огляду на його необґрунтованість та недоведеність.

Відтак, враховуючи встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги Додаток № 1 до Договору № 28-19 про надання послуг з метеорологічного обслуговування польотів повітряних суден від 29.01.2019 року, як належну, у розумінні норм ст.11 Цивільного Кодексу України, підставу для виникнення у сторін взаємних прав та обов`язків.

Як стверджує позивач за первісним позовом та встановлено судом, з метою забезпечення безпеки польотів, відповідач за первісним позовом безперервно отримував усю необхідну метеорологічну інформацію для зльоту та посадки повітряних суден на аеродромі Київ/Бориспіль протягом грудня 2019 року відповідно до вимог Авіаційних правил України, Інструкції з метеорологічного обслуговування польотів повітряних суден на аеродромі Київ/Бориспіль в частині обслуговування зльотів та посадок.

Так, згідно наданих позивачем за первісним позовом відомостей та не спростовано відповідачем за первісним позовом, у грудні 2019 року Приватне акціонерне товариство "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" на аеродромі Київ/Бориспіль здійснило 1285 міжнародних рейси, 322 регулярних рейсів по Україні, 2 нерегулярний рейси по Україні, всього 1609.

Перелік та вартість метеопослуг, що надаються на аеродромі Київ/Бориспіль для зльоту-посадки повітряних суден станом на 01.01.2019 року, з визначенням конкретних видів метеопослуг та їх вартості, долучено позивачем за первісним позовом до матеріалів справи.

В свою чергу, як зазначено позивачем за первісним позовом у заяві свідка, наданій на поставлені відповідачем за первісним позовом згідно ст. 90 ГПК України запитання, метеорологічна інформація, необхідна для зльоту-посадки повітряних суден передається у спосіб визначений авіаційними правилами України, які розроблені відповідно до стандартів і рекомендованої практики Міжнародної організації цивільної авіації, Європейської організації з безпеки аеронавігації, нормативних актів Міжнародної асоціації повітряного транспорту з урахуванням законодавства Європейського Союзу у галузі цивільної авіації.

При цьому діяльність ДП "УАМЦ" згідно міжнародних та національних норм забезпечує безпеку авіаційних перевезень, тому позивач за первісним позовом у спосіб та регулярно у визначені Наказом № 166 строки, передавав усю необхідну метеорологічну інформацію для зльоту і посадки повітряних суден органам обслуговування повітряного руху (ОПР).

Відповідно до розділу VIII Наказу Міністерства транспорту та зв`язку від 23.06.2010 року № 383 "Про затвердження правил обслуговування повітряного руху на цивільних аеродромах України", перед початком руління для зльоту повітряного судна надаються такі елементи інформації: напрямок та швидкість приземного вітру та їх значні зміни; дані для встановлення висотоміра за тиском QNH та QFE; температура повітря на робочій ЗПС; видимість у напрямку зльоту та початкового набору висоти; значення RVR ЗПС; будь-які значні зміни вищезазначеної інформації; висота купчасто - дощової хмарності або грози; помірної або сильної турбулентності; зсуву вітру, граду, помірного або сильного зледеніння, шквалу, переохолоджених опадів, хуртовини, смерчу.

Також згідно з п. п. 1, 5 Глави 1 Розділу IV, п. п. 2, 3 Глави 2 Розділу IV, п.п.2, 3 Глави 3 Розділу IV, п.п.1, 2 Глави 5 Розділу IV, п. п. 1, 3, 4 Глави 14 Розділу IV, п. п. 1, З Глави 15 Розділу IV, п.п.1, 2, 3 Глави 7, п.1 Глави 8, п. п. 1, 2 Глави 9 Розділу VII, Глави 5 розділу IX Наказу № 166 відповідач забезпечувався наступною метеорологічною інформацією: регулярні метеорологічні METAR/MET REPORT; спостереження зі складанням метеозведення спеціальні метеорологічні SPECI/SPECIAL; спостереження зі складанням метеозведення - прогнози погоди по аеродрому TAF 24-год. та скореговані прогнози погоди по аеродрому TAF AMD; попередження по аеродрому та попередження про зсув вітру; прогнози погоди для посадки TREND; підготовка і передача інформації для ATIS; прогноз вітру на висоті 600 м; регулярна інформація ДМРЛ; інформація про поточну погоду аеродрому через погодний дисплей (WDM).

Вказана в пунктах 1-14 "Переліку та вартості метеопослуг, що надаються на аеродромі Київ/Бориспіль для зльоту-посадки повітряних суден (міжнародні та нерегулярні рейси по Україні)" станом на 01.01.2019" була надана органам обслуговування повітряного руху для постачання усім експлуатантам, які здійснювали зліт-посадку на аеродромі Київ/Бориспіль при кожному рейсі, в тому числі і МАУ (витяг з архіву автоматизованої системи метеорологічних спостережень AviMet за грудень місяць 2019 року додається). Метеорологічна інформація в кодових форматах TAF, TREND, METAR, SPECI, SPECIAL була надана ДП "УАМЦ" при кожному рейсі МАУ, тобто залежно від фактичних погодних умов МАУ отримувало усю необхідну інформацію.

Водночас, суд зазначає, що надання метеорологічної інформації не безпосередньо відповідачу за первісним позовом, а через Украерорух, не впливає на факт користування послугами та обов`язок відповідача за первісним позовом їх оплатити належному виконавцю, яким є позивач за первісним позовом.

В свою чергу зважаючи на відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження заперечень відповідача за первісним позовом щодо визначення розміру заборгованості за Договором на час розгляду даної справи, суд здійснював розгляд справи виходячи з наявних матеріалів та визначив розмір заборгованості відповідача за первісним позовом на підставі наданих позивачем за первісним позовом доказів.

Суд зазначає, що однією із функцій ДП„УАМЦ" (п.2 Розділу III Наказу № 166) є здійснення обміну метеорологічної інформації з іншими метеорологічними органами, в тому числі в інших державах, отже на виконання ст.37 Конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року та ст. 2 Конвенції Всесвітньої метеорологічної організації, ДП "УАМЦ" в регулярно визначені авіаційними правилами України строки передає метеорологічну інформацію в порядку обміну в межах країни та іншим державам на міжнародний обмін (п. п.1, 2 Глави 3 розділу XI, п.1 Глави 2 розділу XI, п.1 Глави І розділу XI Наказу № 166).

Оскільки частину метеорологічної інформації, яку ДП "УАМЦ" передано іншим державам в межах міжнародного обміну (п.1. 2. 3. 7 "Переліку та вартості метеопослуг, що надаються на аеродромі Київ/Бориспіль для зльоту-посадки повітряних суден (міжнародні та нерегулярні рейси по Україні)"), відповідач за первісним позовом заперечуючи проти первісних позовних вимог зазначає, що отримав з інших джерел, зокрема, від надавача послуг - компанії JEPPSEN GmbH, проте оскільки останній не сертифікований Державіаслужбою України та відсутній в реєстрі провайдерів сертифікованих Державною авіаційною службою України знаходиться, а отримання аеронавігаційної, метеорологічної та іншої інформації може забезпечуватися на договірних засадах тільки зі сертифікованими Державіаслужбою України організаціями, або організаціями, сертифікат яких схвалений Державіаслужбою України у відповідності до п. 6. 7. Наказу Міністерства транспорту та зв`язку України від 05.07.2010 року № 430 „Про затвердження правил сертифікації експлуатантів, що здійснюють експлуатацію цивільних повітряних суден (літаків) з метою виконання комерційних транспортних перевезень згідно з вимогами ОРS 1", заперечення відповідача за первісним позовом з посиланням на отримання метеорологічних послуг від компанії JEPPSEN GmbH судом до уваги не приймаються.

Відповідно до п. 2.1.1 укладеного Договору ПАТ „Авіакомпанія "МАУ" була забезпечена всією необхідною метеорологічною інформацію для зльоту та посадки повітряних суден на аеродромі Київ/Бориспіль протягом грудня місяця 2019 року у відповідності до умов укладеного Договору, вимог авіаційних правил України, Інструкції з метеорологічного обслуговування польотів повітряних суден на аеродромі Київ/Бориспіль в частині обслуговування зльотів та посадок (копія витягу з Інструкції з метеорологічного обслуговування польотів повітряних суден на аеродромі Київ/Бориспіль в частині взаємодії з органами ОПР додається).

Враховуючи вищевикладене, оскільки матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем за первісним позовом своїх зобов`язань за Договором щодо повної та своєчасної оплати наданих послуг з метеорологічного обслуговування зльоту та посадки повітряних суден на аеродромі Київ/Бориспіль у добровільному порядку, розмір заборгованості, встановлений судом, відповідає фактичним обставинам справи, та на момент прийняття рішення доказів погашення основної заборгованості в сумі 759 905,20 грн. відповідач за первісним позовом суду не представив, як і доказів, що спростовують вищевикладені обставини, тому вимоги позивача за первісним позовом про стягнення з відповідача за первісним позовом заборгованості за надані за спірним Договором метеорологічні послуги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Зокрема, як вже було встановлено вище судом, відповідач в порушення умов п. 3.2 Договору не здійснив оплату наданих послуг з метеорологічного обслуговування польотів у визначені законодавством та Договором строки, а отже є таким, що прострочив виконання зобов`язання.

Окрім цього суд зазначає, що правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов`язань передбачені, зокрема, приписами статей 549-552, 611, 625 Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною 2 статті 9 названого Кодексу законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання. Відповідні особливості щодо наслідків порушення грошових зобов`язань у зазначеній сфері визначено статями 229-232, 234, 343 Господарського кодексу України та нормами Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань».

З урахуванням приписів ст.549, ч. 2 ст.625 Цивільного кодексу України та ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплатити гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Так, виходячи з положень ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно частини 1 ст.546 та ст.547 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1ст. 548 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного або неналежно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" від 22.11.1996 року № 543-96-ВР передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.5.2 Договору у випадку невиконання або неналежного виконання замовником умов розрахунку за послуги з метеорологічного обслуговування згідно з п.3.2 Договору, виконавець має право на стягнення пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно внесеної суми. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів виконавець має право додатково стягнути штраф у розмірі семи відсотків від несвоєчасно внесеної суми.

Водночас, суд зазначає, що такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір та спосіб визначення встановлено частиною 3 статті 549 ЦК України, частиною 6 статті 231 ГК України та статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", а право встановити у договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною 4 статті 231 ГК України. Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено частиною 2 статті 231 ГК України. При цьому в інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, тобто коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За таких обставин, суд вважає, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій (наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.02.2018 у справі №911/2813/17, від 22.03.2018 у справі №911/1351/17, від 25.05.2018 у справі №922/1720/17, від 02.04.2019 у справі № 917/194/18, від 02.04.2019 року у справі № 917/194/18).

Отже, за висновками суду, норми чинного законодавства України не містять прямої заборони законодавця щодо одночасного застосування такого виду забезпечення виконання зобов`язання, як пеня та штраф, та, відповідно, суб`єкти господарських відносин при укладенні договору наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов`язань встановленням окремого виду відповідальності - договірної санкції, за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов`язань, зокрема, передбачених пунктом 5.2 Договору пені та штрафу.

Враховуючи вищевикладене та у зв`язку з порушенням відповідачем зобов`язання щодо оплати послуг з метеорологічного обслуговування польотів в строк, визначений умовами Договору, позивачем за первісним позовом на підставі пункту 5.2 Договору нараховано відповідачу штрафні санкції у вигляді пені в розмірі 15592,59 грн. за період з 26.01.2020 року по 27.02.2020 року та 7% штрафу в сумі 53193,36 грн., які позивач за первісним позовом просить суд стягнути згідно наданого розрахунку.

З огляду на вимоги статті 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

В свою чергу, відповідачем за первісним позовом не надано суду контррозрахунку заявлених до стягнення первісних позовних вимог.

За результатами здійсненої за допомогою інформаційно-правової системи "ЛІГА" перевірки нарахування позивачем заявлених до стягнення пені та штрафу судом встановлено, що розмір пені та штрафу відповідає вимогам зазначених вище норм цивільного законодавства, умовам Договору та є арифметично вірним, тому вказані вимоги позивача за первісним позовом про стягнення з відповідача за первісним позовом 15592,59 грн. пені та 53193,36 грн. штрафу підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1статті 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції законів України та на засадах верховенства права (ч. 1ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(див. рішення від 21 січня 1999 року в справі «Гарсія Руїз проти Іспанії», від 22 лютого 2007 року в справі «Красуля проти Росії», від 5 травня 2011 року в справі «Ільяді проти Росії», від 28 жовтня 2010 року в справі «Трофимчук проти України», від 9 грудня 1994 року в справі «Хіро Балані проти Іспанії», від 1 липня 2003 року в справі «Суомінен проти Фінляндії», від 7 червня 2008 року в справі «Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN ) проти Вірменії») свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Відповідно до пункту 58 рішення ЄСПЛ Справа «Серявін та інші проти України» (Заява № 4909/04) від 10.02.2010 р. у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

Рішення суду про задоволення позову може бути прийнято виключно у тому випадку, коли подані позивачем докази дозволять суду зробити чіткий, конкретний та безумовний висновок про обґрунтованість та законність вимог позивача.

У відповідності до пункту 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 6 «Про судове рішення» рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

З огляду на вищевикладене, виходячи з того, що первісний позов доведений позивачем, обґрунтований матеріалами справи та відповідачем не спростований, суд доходить висновку, що вимоги позивача за первісним позовом підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за первісним позовом покладаються на відповідача, за зустрічним позовом - на позивача за зустрічним позовом.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 73-80, 86, 123, 129, 180, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги за первісним позовом задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" (010304, м. Київ, вул. Лисенка, 4; код ЄДРПОУ 14348681) на користь Державного підприємства "Український авіаційний метеорологічний центр" (Аеропорт, вул. Бориспиль-7, с. Гора, Бориспільський район, Київська область, 08324; код ЄДРПОУ 23568810) 759 905,20 грн. (сімсот п`ятдесят дев`ять тисяч дев`ятсот п`ять грн. 20 коп.) боргу, 15592,59 грн. (п`ятнадцять тисяч п`ятсот дев`яносто дві грн. 59 коп.) пені, 53193,36 грн. (п`ятдесят три тисячі сто дев`яносто три грн. 36 коп.) штрафу та 12430,37 грн. (дванадцять тисяч чотириста тридцять грн. 37 коп.) судового збору.

3. В задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом відмовити повністю.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повний текст рішення складено та підписано 20 листопада 2020 року.

Суддя А.М.Селівон