УХВАЛА
19 листопада 2020 року
м. Київ
справа №826/6876/15
адміністративне провадження №К/9901/16793/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Калашнікової О.В.,
суддів: Білак М.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу №826/6876/15
за позовом ОСОБА_1 до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, третя особа - ОСОБА_2 , про визнання протиправною та скасування постанови від 26 лютого 2015 року № 220, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2020 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Коротких А.Ю., суддів: Єгорової Н.М., Сорочка Є.О.)
У С Т А Н О В И В :
І. Суть спору
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, в якому просив: визнати такою, що не відповідає нормативному акту вищої юридичної сили (і є нечинною з моменту прийняття) постанову НКРЕКП № 220 від 26.02.2015 року «Про встановлення тарифів на електроенергію, що відпускається населенню»; визнати незаконною і нечинною з моменту прийняття постанову НКРЕКП № 220 від 26.02.2015 року «Про встановлення тарифів на електроенергію, що відпускається населенню»; задовольнити позовні вимоги частково; у разі задоволення позову - зобов`язати КМУ негайно (не пізніше ніж за 15 днів) після набрання постановою у справі законної сили опублікувати в газеті резолютивну частину постанови (за текстом позовної заяви).
2. В обґрунтування позовних вимог вказує, що Постанова НКРЕКП від 26 лютого 2015 року № 220 «Про встановлення тарифів на електроенергію, що відпускається населенню» є незаконною, такою, що не відповідає нормативному акту вищої юридичної сили та суттєво обмежує його права та інтереси.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
3. Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, було прийнято постанову № 220 від 26.02.2015 року «Про встановлення тарифів на електроенергію, що відпускається населенню» (далі - постанова №220).
3.1. Згідно з пунктом 1 постанови № 220 затверджено тарифи на електроенергію, що відпускається населенню, на період з 01 квітня 2015 року по 28 лютого 2017 року включно та з 01 березня 2017 року.
3.2. Відповідно до пункту 2 вказаної постанови встановлено тарифи на електричну енергію, що відпускається для власних потреб дитячих центрів « Артек » і «Молода гвардія», на комунально-побутові потреби релігійних організацій, міському електричному транспорту на період з 01 квітня 2015 року по 28 лютого 2017 року включно та з 01 березня 2017 року.
3.3. Визнано такою, що втратила чинність, постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, від 23 квітня 2012 року N 497 «Про встановлення тарифів на електроенергію, що відпускається населенню», зареєстровану в Міністерстві юстиції України 23 квітня 2012 року за № 598/20911 (із змінами) (п. 3 постанови №220).
3.4. Посилаючись на ту обставину, що вказана постанова винесена відповідачем за відсутності у нього таких повноважень, підписана неповноважною особою, а також прийнята без урахування рівня доходів населення, позивач звернувся з даним позовом до суду.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
4. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 травня 2015 року позов задоволено частково: визнано Постанову НКРЕКП від 26.02.2015 № 220 незаконною та нечинною з моменту її прийняття та зобов`язано НКРЕКП здійснити невідкладне (від дня набрання цією постановою законної сили) опублікування резолютивної частини цього судового рішення у виданні, в якому було офіційно оприлюднене оскаржуване рішення.
4.1. В іншій частині позову відмовлено.
4.2. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувана постанова прийнята відповідачем без наявності відповідних повноважень.
5. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2020 року скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 травня 2015 року та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовлено.
5.1. Відмовляючи у задоволенні позову суд апеляційної інстанції вказав на відсутність фактів порушення відповідачем зазначених критеріїв, а тому відповідач, приймаючи оскаржуване рішення, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
IV. Касаційне оскарження
6. Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, ОСОБА_3 подала до Верховного Суду касаційну скаргу.
6.1. Посилаючись на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, ОСОБА_3 зазначає, що при винесенні оскаржуваної постанови суд апеляційної інстанції застосував норми права без урахування висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 20 листопада 2019 року у справі № 9901/988/18 щодо застосування статті 11 Закону України «Про природні монополії» № 1682-III.
6.2. Також вказує, що оскаржуваною Постановою №220 зачіпляються її права та інтереси, як мешканки міста Києва та споживача житлово-комунальних послуг.
6.3. У зв`язку із наведеним ОСОБА_3 просить скасувати оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
7. У відзиві на касаційну скаргу, відповідач посилається на те, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанцій є законним та обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм процесуального права, а тому не підлягає скасуванню.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
8. За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
9. Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
10. Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
11. За приписами частини 6 статті 328 КАС України особа, яка не брала участі у справі, якщо суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, має право подати касаційну скаргу на судове рішення лише після його перегляду в апеляційному порядку за її апеляційною скаргою, крім випадку, коли судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи було ухвалено безпосередньо судом апеляційної інстанції. У разі відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, така особа користується процесуальними правами і несе процесуальні обов`язки учасника справи.
12. Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 339 КАС України після відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом першої чи апеляційної інстанції питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.
VI. Позиція Верховного Суду
13. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
14. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
15. Як встановлено судами попередніх інстанцій, що Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, було прийнято постанову № 220 від 26.02.2015 року «Про встановлення тарифів на електроенергію, що відпускається населенню».
16. ОСОБА_1 не погодившись з вказаною постановою відповідача звернувся з позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва.
17. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 травня 2015 року позов ОСОБА_1 задоволено частково: визнано Постанову НКРЕКП від 26.02.2015 № 220 незаконною та нечинною з моменту її прийняття та зобов`язано НКРЕКП здійснити невідкладне (від дня набрання цією постановою законної сили) опублікування резолютивної частини цього судового рішення у виданні, в якому було офіційно оприлюднене оскаржуване рішення. В іншій частині позову відмовлено.
18. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2020 року апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг задоволено. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 вересня 2015 року скасовано. Ухвалено нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, третя особа - ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови від 26 лютого 2015 року № 220 відмовлено повністю.
19. Разом цим, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2020 року відмовлено в задоволенні клопотання представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
20. Зокрема, суд зазначив, що треті особи можуть бути залучені до участі у справі на стадії підготовчого провадження чи судового розгляду справи, до винесення рішення по справі. У справі, в якій переглядається оскаржене рішення, заявник з часу відкриття провадження у справі й до дати постановлення рішення суду першої інстанції клопотання про залучення його в якості третьої особи не подавав.
21. За приписами частини 6 статті 328 КАС України особа, яка не брала участі у справі, якщо суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, має право подати касаційну скаргу на судове рішення лише після його перегляду в апеляційному порядку за її апеляційною скаргою, крім випадку, коли судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи було ухвалено безпосередньо судом апеляційної інстанції.
22. Як видно з постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2020 року, апеляційний перегляд рішення суду першої інстанції відбувся не за апеляційною скаргою ОСОБА_3 , а за апеляційною скаргою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
23. Отже, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 вересня 2015 року та постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2020 року, питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_3 не вирішувалося. Крім того, ОСОБА_3 подано касаційну скаргу на судове рішення перегляд якого в апеляційному порядку відбувся не за її апеляційною скаргою.
24. З огляду на викладене, відповідно до пункту 3 частини першої статті 339 КАС касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2020 року підлягає закриттю.
VIІ. Судові витрати
25. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 339, 341, 344, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
У Х В А Л И В :
Касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2020 року у справі № 826/6876/15 - закрити.
Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддіО.В. Калашнікова М.В. Білак Ж.М. Мельник-Томенко