Справа № 661/3472/20

Провадження № 2/661/935/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2020 року м. Нова Каховка

Новокаховського міського суду Херсонської області

Суддя Ведяшкіна Ю.В.

секретар судового засідання Бірючова О.В.

у цивільній справі №661/3472/20 за позовом ОСОБА_1 до Новокаховської міської ради Херсонської області про визнання права власності на земельну ділянку, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просив визнати за ним право власності на земельну ділянку площею 0,0265 га., призначену для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, що 21 жовтня 2005 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір дарування частини житлового будинку садибного типу АДРЕСА_1 . З часу укладання договору він користується також земельною ділянкою, на якій розташовано вказаний житловий будинок з господарськими спорудами. Маючи намір реалізувати своє право власності на вищезазначений будинок, звернувся до нотаріуса, однак отримав відмову у вчиненні нотаріальної дії, оскільки, право власності на земельну ділянку на якій розміщений будинок з усіма господарськими спорудами зареєстровано за ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . 21 лютого 2020 року рішенням державного реєстратора йому відмовлено у державній реєстрації прав та обтяжень на зазначену земельну ділянку, із-за відсутності документу, який підтверджує його право власності на земельну ділянку, оскільки в договорі дарування будинку, не підтверджено факт переходу права власності на зазначену земельну ділянку. Так, оскільки він на сьогоднішній день не в змозі в повній мірі реалізувати своє право власності, а саме розпорядження належним йому нерухомими майном, тому вимушений звернутись до суду із зазначеним позовом.

02 вересня 2020 року ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

В підготовче судове засідання позивач не з`явились, у своїй заяві просив розгляд справи проводити у його відсутність на підставі наявних письмових доказів.

Представник відповідача Новокаховської міської ради Херсонської області в підготовче судове засідання не з`явився у адресованій суду заяві проти задоволення позову не заперечував та просив справу розглядати у його відсутність, відповідно до норм чинного законодавства України.

Суд, у відповідності до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу за відсутність сторін, на підставі доказів, наявних в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи визнання позову представником відповідача суд за результатами підготовчого провадження ухвалює рішення про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку, серія ХС №021710, виданого 22 листопада 2004 року Новокаховською міською радою Херсонської області, земельна ділянка площею, 0,0265 розташована по АДРЕСА_1 , цільове призначення для розміщення та обслуговування житлового будинку, господарських споруд, на праві власності, кадастровий номер 6510700000:07:020:0171 належить на праві власності ОСОБА_2

21 жовтня 2005 року на підставі нотаріально посвідченого договору дарування, ОСОБА_2 подарувала позивачу ОСОБА_1 53/100 частини будинку, садибного типу за №16, розташований за адресою АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданого повторно 11 вересня 2019 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Новокаховського міського управління юстиції у Херсонській області. Після смерті якої, відповідно до відповіді державного нотаріуса Новокаховської державної нотаріальної контори Херсонської області вих. №709/01-16 від 19 жовтня 2020 року, спадкова справа не заводилась.

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Відділу реєстрації Новокаховської міської ради Херсонської області позивачу ОСОБА_1 відмовлено у державній реєстрації права власності на земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6510700000:07:020:0171, у зв`язку з відсутністю документу, який підтверджує набуття права власності на зазначену земельну ділянку.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності є непорушним.

Згідно ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відносини власності регулюються Законом України від 07 лютого 1991 року № 697-ХІІ «Про власність» (далі - Закон № 697-ХІІ), Земельним кодексом України та іншими законодавчими актами.

Пункти 1, 2 статті 2 Закону № 697-ХІІ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), передбачають, що право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном.

Право власності в Україні охороняється законом. Держава забезпечує стабільність правовідносин власності.

За пунктом 3 статті 2 Закону № 697-ХІІ кожен громадянин в Україні має право володіти, користуватися і розпоряджатися майном особисто або спільно з іншими.

Власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав (пункти 1, 3 статті 4 Закону № 697-ХІІ).

Власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння, і відшкодування завданих цим збитків (пункт 2 статті 48 Закону № 697-ХІІ).

Відповідно до пункту 1 статті 51 цього Закону громадянин не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку поза його волею інакше, як на підставі рішення суду, у випадках, передбачених законодавчими актами України.

Згідно зі статтею 14 цього Закону громадяни набувають право власності на земельні ділянки у разі: одержання їх у спадщину; одержання частки землі у спільному майні подружжя; купівлі-продажу, дарування та обміну.

Законодавчими актами України може бути встановлено спеціальний порядок набуття права власності громадянами на окремі види майна, а також види майна, що не може перебувати у власності громадян (пункт 4 статті 13 Закону № 697-ХІІ).

За положеннями статті 2 ЦК України земельні відносини регулюються земельним законодавством.

Відповідно до частин першої, другої статті 78 ЗК України (2001 року) право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Земельні ділянки є об`єктами права приватної власності (пункт 1 статті 13 Закону № 697-ХІІ). Земельною ділянкою як об`єктом цивільних прав є частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами (стаття 79 ЗК України 2001 року).

Стаття 120 ЗК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (21 жовтня 2005 року), визначала особливий правовий механізм переходу прав на земельну ділянку, пов`язаний з переходом права на будівлю і споруду, які розміщені на цій земельній ділянці.

Так, частина перша статті 120 ЗК України (у відповідній редакції) передбачала, що при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди.

Разом з тим при відсутності окремої цивільно-правової угоди щодо земельної ділянки при переході права власності на об`єкт нерухомості, слід враховувати те, що зазначена норма закріплює загальний принцип цілісності об`єкта нерухомості, спорудженого на земельній ділянці, з такою ділянкою (принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди). За цією нормою визначення правового режиму земельної ділянки перебувало у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачався роздільний механізм правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникали при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, споруджену на земельній ділянці, та правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на вказану нерухомість. Враховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди, слід зробити висновок, що земельна ділянка слідує за нерухомим майном, яке придбаває особа, якщо інший спосіб переходу прав на земельну ділянку не визначено умовами договору чи приписами законодавства.

При застосуванні положень статті 120 ЗК України у поєднанні з положеннями статті 125 ЗК України у редакції, що була чинною, починаючи з 1 січня 2002 року, слід виходити з того, що у випадку переходу у встановленому законом порядку права власності на об`єкт нерухомості, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у власності особи, яка відчужила зазначений об`єкт нерухомості, у набувача останнього право власності на відповідну земельну ділянку виникає одночасно із виникненням права власності на такий об`єкт, розміщений на цій ділянці. Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на розміщену на ній нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об`єкта права власності.

Тобто за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 120 ЗК України, особи, які набули права власності на будівлю чи споруду, стають власниками земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику.

Така правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 16 червня 2020 року у справі №689/26/17 (провадження №14-47цс20).

Отже, аналізуючи наведені норми чинного законодавства та встановлені по справі обставини, враховуючи, що представник відповідача в судовому засіданні визнав заявлені проти нього позовні вимоги, крім того укладаючи договір, спрямований на відчуження будинку, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 не могли не розуміти, що користування будинком неможливе без використання земельної ділянки, достатньої для розміщення й обслуговування будинку, суд визнати за позивачем право власності на земельну ділянку площею 0,0265 га., призначену для розміщення та обслуговування, належно йому на праві приватної власності, житлового будинку, господарських споруд за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6510700000:07:020:0171, задовольнивши позовні вимоги в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 211, 259, 263, 264, 265, 268 ч. 4, 273, 354, 355 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Новокаховської міської ради Херсонської області про визнання права власності на земельну ділянку задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на земельну ділянку площею 0,0265 га, призначену для розміщення та обслуговування житлового будинку, господарських споруд, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6510700000:07:020:0171.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Херсонського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 18 листопада 2020 року.

Суддя Ю. В. Ведяшкіна