Справа № 420/3025/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Завальнюка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Одесагаз-постачання» до Одеської обласної державної адміністрації про визнання протиправними та скасування розпоряджень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати розпорядження голови Одеської обласної державної адміністрації від 27.03.2019 № 1-р/т «Про доведення мобілізаційних завдань (замовлень) на особливий період», від 26.12.2019 № 11/А-2019ДСК «Про проведення у 2020 році перевірок стану мобілізаційної підготовки та готовності до виконання мобілізаційних завдань (замовлень)» в частині, що стосується ТОВ «Одесагаз-постачання».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 23.04.2019 до ТОВ «Одесагаз-постачання» надійшло розпорядження голови ОДА від 27.03.2019 № 1-р/т «Про доведення мобілізаційних завдань (замовлень) на особливий період» разом з листом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 19.03.2019 № М-01/20-107дск «Про встановлення мобілізаційного завдання». 14.01.2020 до позивача надійшло розпорядження голови ОДА від 26.12.2019 № 11/А-2019ДСК «Про проведення у 2020 році перевірок стану мобілізаційної підготовки та готовності до виконання мобілізаційних завдань (замовлень)», яким затверджено план проведення у 2020 р. перевірок стану та оцінки мобілізаційної підготовки та готовності до виконання мобілізаційних завдань районних державних адміністрацій, виконавчих комітетів рад міст обласного значення, підприємств, установ і організацій, яким доведені мобілізаційні завдання. На думку позивача, зазначеним розпорядженням голови ОДА порушуються його права та інтереси, оскільки позивач не є підприємством, що здійснює діяльність з розподілу природного газу та не має відповідної ліцензії, виданої регулятором. Натомість АТ «Одесагаз», а не ТОВ «Одесагаз-постачання» має ліценцію на провадження господарської діяльності з розподілу природного газу в межах території міста Одеса та Одеської області. Фактично Одеська ОДА, довівши мобілізаційне завдання (замовлення) до позивача спірним розпорядженням неправомірно змінила найменування послуг, встановлене ієрархічно вищим органом в системі органів виконавчої влади України, а саме Міністерством енергетики та вугільної промисловості України (нині Міністерство енергетики та захисту довкілля України). При цьому жодних матеріально-фінансових ресурсів держава для можливості виконання встановленого (доведеного) мобілізаційного завдання (замовлення) позивачу не надала. За розрахунком вартість природного газу, що встановлюється для позивача відповідно до доведеного мобілізаційного завдання (замовлення), становить 3 156 661 229,40 грн (три мільярди сто п`ятдесят шість мільйоні шістсот шістдесят одну тисячу двісті двадцять дев`ять грн 40 коп.) (526 985 тис куб м. х 5 990,04 грн (ціна за 1 тис куб м)). При цьому строки настання особливого періоду не є відомими, а у власності Товариства відсутні газосховища, тому позивачу для належного виконання доведеного мобілізаційного завдання (замовлення) необхідно після закупівлі 526,985 млн куб м. природного газу укласти договір із оператором газосховища суб`єктом господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із зберігання (закачування, відбору) природного газу з використанням одного або декількох газосховищ на користь третіх осіб (замовників), та невизначений період оплачувати його послуги зі зберігання зазначеного вище обсягу газу. В свою чергу, згідно звіту про фінансові результати за 2019 р. Товариства прибуток останнього склав 10 434 тис. грн, у зв`язку із чим матеріально-фінансові можливості Товариства не дають змоги виконувати мобілізаційне завдання (замовлення), доведене спірним розпорядженням. Крім того, оскільки позивач не є газовидобувальною компанією, то крім питання компенсації (оплати) економічно обґрунтованих витрат підприємства на постачання природного газу, що буде здійснюватися відповідно до укладених договорів (контрактів), у відповідності до доведеного мобілізаційного завдання (замовлення), також виникає низка питань щодо джерел (контрагентів), у яких необхідно закупити природний газ; оплати вартості зберігання газу у газосховищах; оплати вартості послуг магістрального транспортування газу із газосховищ, послуг розподілу газу до споживачів замовників послуг (тобто оплата вартості послуг АТ «Укртрансгаз» та АТ «Одесагаз»). Крім того, 14.01.2020 до Товариства надійшло розпорядження від 26.12.2019 № 11/А-2019ДСК «Про проведення у 2020 році перевірок стану мобілізаційної підготовки та готовності до виконання мобілізаційних завдань (замовлень)», згідно з яким перевірки ТОВ «Одесагаз-постачання» має відбутися 23-24 вересня, яке також є протиправним та підлягає скасуванню з наведених вище мотивів.

Ухвалою від 13.04.2020 Товариству з обмеженою відповідальністю «Одесагаз-постачання» поновлено строк на звернення до суду із даним позовом; позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 24.04.2020 провадження по справі № 420/3025/20 зупинено до завершення обмежувальних протиепідемічних заходів.

Ухвалою суду від 21.08.2020 провадження у справі № 420/3025/20 поновлено та призначено підготовче засідання.

29.09.2020 до суду від Одеської обласної державної адміністрації надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зазначивши, що відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» до повноважень місцевих органів виконавчої влади належить здійснення контролю за створенням, зберіганням та обслуговуванням мобілізаційного резерву матеріально-технічних і сировинних ресурсів на підприємствах, в установах і організаціях, які залучаються ними до виконання мобілізаційних завдань (замовлень). Положення про мобілізаційну підготовку національної економіки, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 3 липня 2006 року № 894-09. Порядок укладання договорів (контрактів) на виконання підприємствами, установами та організаціями мобілізаційних завдань (замовлень) затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року № 586. Постановою Кабінету Міністрів України від 05.12.2018 № 1043-0039 «Про затвердження мобілізаційних завдань (замовлень) на особливий період» встановлені мобілізаційні завдання на надання комунальних послуг для задоволення потреб Збройних Сил, інших військових, правоохоронних органів із спеціальним статусом, Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, сил цивільного захисту в особливий період. Листом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 19.03.2019 № М-01/20-107дск зазначені мобілізаційні завдання доведені до позивача. З метою виконання зазначених нормативно-правових актів та відповідно до законодавства головою обласної державної адміністрації видано розпорядження від 27.03.2019 № 1-р/т «Про доведення мобілізаційних завдань (замовлень) на особливий період». Листом обласної державної адміністрації від 18.04.2019 № М/5/153дск зазначене розпорядження із додатком надіслано по позивача. Небажання дотримуватись та виконувати вимоги законодавства, зокрема частини третьої статті 21 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», позивач намагається представити як порушення його прав. Також неможливо погодитись із доводами позивача про необхідність вже закуповувати газ та оплачувати його зберігання в газосховищах, оскільки це не передбачає мобілізаційне завдання. У даному випадку до позивача доведено завдання, яке у відповідний період має виконуватись як «пріоритетне». При цьому таке завдання має виконуватися на підставі відповідного договору, від укладання якого позивач фактично ухиляється. Як зазначає позивач, Товариство здійснює свою діяльність з постачання газу, зокрема і в Одеській області, відповідно до ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу. Тому цілком обґрунтованим є те, що це підприємство може бути залучене до виконання мобілізаційного завдання, а саме фактичного надання комунальних послуг для забезпечення діяльності відповідних органів влади, потреб Збройних Сил інших суб`єктів в особливий період. Не заслуговує на увагу і твердження позивача про ототожнення мобілізаційного завдання з фактичними «спеціальними обов`язками», що регулюються Законом України «Про ринок природного газу». Спеціальні обов`язки відмінні від мобілізаційного завдання, оскільки останнє має виконуватися в особливий період, тоді як спеціальні обов`язки не пов`язані з особливим періодом.

Ухвалою суду від 13.10.2020, занесеної до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 21 жовтня 2020 року о 11:30 год.

Ухвалою суду від 21.10.2020 клопотання представника ТОВ «Одесагаз-Постачання» задоволено та продовжено розгляд справи № 420/3025/20 в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Ухвалою суду від 23.10.2020 в задоволенні клопотання представника Одеської обласної державної адміністрації про зупинення провадження по справі відмовлено.

Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ТОВ «Одесагаз-постачання» (39525257) зареєстровано Юридичним департаментом Одеської міської ради 03.12.2014, номер запису: 15561020000054094.

Основними видами діяльності Товариства є: 35.23 Торгівля газом через місцеві (локальні) трубопроводи (основний); 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; 47.78 Роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 77.33 Надання в оренду офісних машин і устатковання, у тому числі комп`ютери; 45.11 Торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами.

Товариство має ліцензію з постачання природного газу, що видана постановою НКРЕКП від 18.05.2017 № 674.

23.04.2019 до Товариства надійшов лист Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 19.03.2019 № М-01/20-107дск «Про встановлення мобілізаційного завдання» разом з розпорядженням Одеської обласної державної адміністрації від 27.03.2019 № 1-р/т «Про доведення мобілізаційних завдань (замовлень) на особливий період».

Відповідно до витягу з додатку № 1 до розпорядження від 27.03.2019 № 1-р/т «Про доведення мобілізаційних завдань (замовлень) на особливий період» мобілізаційне завдання доведено у розмірі 10,57 млн. куб. м. природного газу (надання комунальних послуг для задоволення потреб Міноборони, СРЗ, МВС, СБУ, ДСНС та Адміністрації Держприкордонслужби).

В листі від 19.03.2019 зазначається, що постановою КМУ від 05.12.2018 № 1043-0039 «Про затвердження мобілізаційних завдань (замовлень) на особливий період» встановлено мобілізаційні завдання на надання комунальних послуг для задоволення потреб Збройних Сил, інших військових формувань, правоохоронних органів із спеціальним статусом, Держспецтрансслужби, Держспезв`язку, сил цивільного захисту в особливий період в Одеській області.

Міненерговугілля встановило обсяг мобілізаційного завдання для ТОВ «Одесагаз-постачання» в розмірі 10,57 млн. куб. м. природного газу із розподілення природного газу (найменування послуг).

14.06.2019 до Товариства надійшов лист Одеської обласної державної адміністрації від 04.06.2019 № М/01/01.02-19/19ДСК, складений на підставі листа Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 19.03.2019 № М-01/20-107дск та постанови КМУ від 05.03.2018 № 1043-0039 «Про затвердження мобілізаційних завдань (замовлень) на особливий період», в якому зазначається: «з метою забезпечення виконання розпорядження голови Одеської обласної державної адміністрації від 27.03.2019 № 1-р/т «Про доведення мобілізаційних завдань (замовлень) на особливий період» надаємо норми транспортування (перекачування) та постачання природного газу за розподілом по замовникам».

Зазначеними вище нормами встановлено мобілізаційне завдання (замовлення) для ТОВ «Одесагаз-постачання» вже у розмірі 516,415 млн. куб. м. природного газу, вказавши замовниками відповідні районні державні адміністрації та міста обласного значення (26 районних державних адміністрацій та 9 міст обласного значення).

Таким чином, загальний обсяг доведеного мобілізаційного завдання (замовлення) ТОВ «Одесагаз-постачання» становить 526,985 млн. куб. м. (10,57 + 516,415), що з урахуванням цін та тарифів (з квітня 2020 р.) складає ціну 3 804 852 779,40 грн (три мільярди сто п`ятдесят шість мільйоні шістсот шістдесят одну тисячу двісті двадцять дев`ять грн 40 коп.) (526 985 тис куб м. х 5 990,04 грн (ціна за 1 тис куб м)).

Крім того, 14.01.2020 до ТОВ «Одесагаз-постачання» надійшло розпорядження від 26.12.2019 № 11/А-2019ДСК «Про проведення у 2020 році перевірок стану мобілізаційної підготовки та готовності до виконання мобілізаційних завдань (замовлень)», згідно з яким перевірка ТОВ «Одесагаз-постачання» має відбутися 23-24 вересня.

З огляду на матеріали справи, ТОВ «Одесагаз-постачання» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про визнання протиправною та нечинною постанови КМУ від 05.12.2018 № 1043-0039 «Про затвердження мобілізаційних завдань (замовлень) на особливий період» в частині встановлення мобілізаційного завдання (замовлення) для ТОВ «Одесагаз-постачання» з моменту її прийняття, визнання протиправними дії Міністерства енергетики та вугільної промисловості України щодо встановлення мобілізаційного завдання для ТОВ «Одесагаз-постачання» (справа № 640/15543/19).

Рішенням від 19.02.2020 по справі № 640/15543/19 в задоволенні позову ТОВ «Одесга-постачання» до Міністерства енергетики та захисту довкілля України про визнання протиправною та нечинною постанови, визнання протиправними дій відмовлено.

Вирішуючи спір по справі № 640/15543/19, Окружний адміністративний суд міста Києва виходив із того, що Міністерство в спірних правовідносинах лише доводить інформацію та здійснює організаційно-розпорядчі функції. При цьому в постанові КМУ від 05.08.2018 від 05.12.2018 № 1043-0039 «Про затвердження мобілізаційних завдань (замовлень) на особливий період» в частині встановлення мобілізаційного завдання (замовлення) для ТОВ «Одесагаз-постачання» не має жодної згадки про ТОВ «Одесагаз-постачання», про що секретаріат КМУ надав відомості від 23.09.2019 № 254/0/2-19-ДСК.

В той же час відповідачем не надано належних та допустимих доказів наявності мобілізаційного завдання, що мало бути доведено і судом таких доказів також здобуто не було. Інформаційний лист Міненереговугілля від 19.03.2019 «Про встановлення мобілізаційного завдання» не є рішенням суб`єкта владних повноважень та не може порушувати законні інтереси Товариства, оскільки не містить владних рішень, приписів.

Відтак, на переконання позивача, порушення його прав відбулося саме Одеською ОДА шляхом видання спірних розпоряджень від 27.03.2019 № 1-р/т та від 26.12.2019 № 11/А-2019ДСК, що зумовило його звернутись за судовим захистом із даним позовом.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв`язок у їх сукупності, суд вважає зазначені рішення необґрунтованими, а позовні вимоги підлягаючими задоволенню у зв`язку з наступним.

Згідно з пп. 6 пп. 5 п. 3 Положення про Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2017 р. № 208, основними завданнями Міненерговугілля є виконання завдань з мобілізаційної підготовки та мобілізаційної готовності держави.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлено Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі Закон № 3543-XII).

Згідно з ст. 1 вказаного Закону № 3543-XII мобілізаційна підготовка це комплекс організаційних, політичних, економічних, фінансових, соціальних, правових та інших заходів, які здійснюються в мирний час з метою підготовки національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України та Державної спеціальної служби транспорту (далі - Збройні Сили України, інші військові формування), сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій до своєчасного й організованого проведення мобілізації та задоволення потреб оборони держави і захисту її території від можливої агресії, забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

Абзацом 8 ст. 1 Закону № 3543-XII визначено, що мобілізаційні завдання (замовлення) це окремі вимоги мобілізаційного плану щодо номенклатури, обсягів виробництва необхідної продукції, утворення і підготовки до розгортання спеціальних формувань, а також затверджені в установленому порядку першочергові заходи мобілізаційної підготовки, які доводяться для виконання до центральних і місцевих органів виконавчої влади, інших державних органів, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування. До підприємств, установ і організацій, що залучаються до виконання мобілізаційних завдань (замовлень), мобілізаційні завдання (замовлення) доводяться на підставі затверджених основних показників мобілізаційного плану і договорів (контрактів), що укладаються в порядку, передбаченому законодавством

В свою чергу, мобілізаційний план це сукупність документів, які визначають зміст, обсяги, виконавців, порядок і строки здійснення заходів щодо мобілізаційного розгортання Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, системи забезпечення життєдіяльності населення на функціонування в умовах особливого періоду (абз. 7 ст. 1 Закону № 3543-XII).

Особливий період це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій (абз. 5 ст. 1 Закону № 3543-XII).

Згідно з абз. 5 ст. 15 Закону № 3543-XII центральні органи виконавчої влади та інші державні органи забезпечують державне регулювання мобілізаційної підготовки у відповідній сфері управління та галузі національної економіки, керують мобілізаційною підготовкою підприємств, установ і організацій, що належать до сфери їх управління або залучаються ними до виконання мобілізаційних завдань (замовлень).

Відповідно до абз 10 ст. 15 Закону № 3543-XII центральні органи виконавчої влади та інші державні органи доводять (встановлюють) мобілізаційні завдання (замовлення) до підприємств, установ і організацій, що належать до сфери їх управління або залучаються ними до виконання мобілізаційних завдань (замовлень).

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону № 3543-XII порядок оплати робіт з мобілізаційної підготовки, які в мирний час проводяться підприємствами, установами і організаціями та громадянами, передбачається договорами (контрактами), укладеними з ними в порядку, передбаченому законами України, що регулюють питання закупівлі товарів і послуг для державних потреб.

Відповідно до ст. 21 Закону № 3543-XII підприємства, установи і організації зобов`язані:

планувати і здійснювати заходи щодо розробки мобілізаційних планів та підготовки до виконання покладених на них мобілізаційних завдань (замовлень) і забезпечувати поставку продукції згідно з укладеними договорами (контрактами) та надавати звіти з цих питань відповідним органам виконавчої влади, іншим державним органам та органам місцевого самоврядування, які є замовниками мобілізаційних завдань (замовлень);

у разі їх ліквідації (реорганізації) своєчасно сповіщати про це відповідні органи державної влади, інші державні органи та органи місцевого самоврядування, з якими укладено договори (контракти) на виконання мобілізаційних завдань (замовлень);

здійснювати під час мобілізації заходи щодо переведення виробництва (діяльності) на функціонування в умовах особливого періоду;

утримувати в належному стані техніку, будівлі, споруди та об`єкти інфраструктури, що належать для передачі в разі мобілізації Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, Оперативно-рятувальній службі цивільного захисту або призначені для спільного з ними використання у воєнний час;

сприяти військовим комісаріатам у їх роботі в мирний час та під час мобілізації;

забезпечувати своєчасне прибуття працівників, які залучаються до виконання обов`язку щодо мобілізації у порядку, визначеному частинами третьою - п`ятою статті 22 цього Закону, на збірні пункти та до військових частин;

забезпечувати в разі мобілізації доставку техніки на збірні пункти та у військові частини згідно з мобілізаційними завданнями (замовленнями);

здійснювати заходи щодо підготовки до розгортання спеціальних формувань, призначених для передачі в разі мобілізації до Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, розгортання та передачі їх в особливий період згідно з мобілізаційними планами;

надавати під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні та інші матеріально-технічні засоби Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, Оперативно-рятувальній службі цивільного захисту згідно з мобілізаційними планами з наступним відшкодуванням їх вартості в порядку, встановленому законом;

створювати та утримувати мобілізаційні потужності, створювати і зберігати мобілізаційний резерв матеріально-технічних і сировинних ресурсів згідно з мобілізаційними завданнями (замовленнями);

забезпечувати формування і ведення страхового фонду документації на продукцію мобілізаційного та оборонного призначення;

вести облік військовозобов`язаних, резервістів і призовників із числа працюючих, здійснювати заходи щодо бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час і надавати звітність із цих питань відповідним органам державної влади, іншим державним органам та органам місцевого самоврядування в установленому порядку;

надавати відповідним органам державної влади, іншим державним органам та органам місцевого самоврядування інформацію, необхідну для планування і здійснення мобілізаційних заходів;

утворювати мобілізаційні підрозділи та призначати працівників з питань мобілізаційної роботи;

сприяти своїм працівникам, які є резервістами, у виконанні ними обов`язків служби у військовому резерві та своєчасному їх направленню до органів військового управління, військових частин;

у разі реєстрації (перереєстрації), переобладнання чи зняття з обліку транспортних засобів, які можуть бути призначені для доукомплектування Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, подавати до відповідних органів та підрозділів, що згідно із Законом України "Про дорожній рух" здійснюють державну реєстрацію та облік транспортних засобів, документи з відміткою районного (міського) військового комісаріату про постановку їх на військовий облік (зняття з військового обліку).

Підприємства, установи і організації, які є виконавцями мобілізаційних завдань (замовлень) з виробництва продукції, укладають договори (контракти) з підприємствами, установами і організаціями - виробниками (співвиконавцями) комплектуючих виробів, постачальниками матеріально-технічних засобів, сировини.

Підприємства, установи і організації не можуть відмовлятися від укладання договорів (контрактів) на виконання мобілізаційних завдань (замовлень), якщо їх можливості з урахуванням мобілізаційного розгортання та переданих їм матеріально-фінансових ресурсів дають змогу виконати ці мобілізаційні завдання (замовлення).

Організацію, повноваження та порядок діяльності місцевих державних адміністрацій визначає Закон України «Про місцеві державні адміністрації».

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 1 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації. Місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади. Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» місцева державна адміністрація здійснює заходи, пов`язані з мобілізаційною підготовкою, цивільним захистом на відповідній території.

Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» місцеві органи виконавчої влади доводять (встановлюють) мобілізаційні завдання (замовлення) до органів місцевого самоврядування, а в разі потреби також до місцевих органів виконавчої влади нижчого рівня з передачею їм необхідних фінансових ресурсів (абз. 11); доводять розпорядження про виконання мобілізаційних завдань (замовлень) до підприємств, установ і організацій, які залучаються ними до виконання мобілізаційних завдань (замовлень), та укладають з ними договори (контракти) (абз. 12); забезпечують виконання підприємствами, установами і організаціями, які знаходяться на території відповідних адміністративно-територіальних одиниць, мобілізаційних завдань (замовлень) (абз. 13).

З огляду на матеріали справи, листом від 18.10.2019 № М/3661-дск ТОВ «Одесагаз-постачання» звернулося до Міністра енергетики та захисту довкілля України та голови Одеської ОДА з приводу отриманого листа Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 19.03.2019 № М-01/20-107дск та розпорядження голови Одеської ОДА від 27.03.2019 № 1-р/т, листа Одеської ОДА від 04.06.2019 № М/01/01.02-19/79ДСК, в якому просило з метою уникнення несприятливих наслідків для економіки м. Одеси та Одеської області у випадку запровадження (введення) особливого періоду, надання Підприємству реальної можливості виконати доведене до нього мобілізаційне завдання (замовлення), враховуючи фактично триваючі бойові дії на території Донецької та Луганської областей в аспекті «спеціального зв`язку», що визначено ч. 1 ст. 11 Закону України «Про ринок природного газу» та конкретизується у Положенні про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженого постановою КМУ від 19.10.2018 № 867.

Зокрема Підприємство повідомило адресатів про те, що ТОВ «Одесагаз-постачання» не є газовидобувальною компанією, у зв`язку із чим крім питання компенсації (оплати) економічно обґрунтованих витрат підприємства на постачання природного газу, що буде здійснюватися відповідно до укладених договорів (контрактів), у відповідності до доведеного мобілізаційного завдання (замовлення), також виникає низка питань щодо:

-джерел (контрагентів), у яких необхідно закупити природний газ, як це, наприклад, передбачено у Положенні, де зазначається що оптовим продавцем є АТ «НАК «Нафтогаз України» для забезпечення потреб населення та релігійних організацій;

-оплати вартості зберігання придбаного газу у газосховищах (так як у власності Підприємства вони відсутні);

-оплати вартості послуг магістрального транспортування газу із сховищ, послуг розподілу газу до споживачів замовників послуг (тобто оплата вартості послуг АТ «Укртрансгаз» та АТ «Одесагаз»).

Без вирішення зазначених питань Підприємство у разі запровадження (введення) особливого періоди (строки його запровадження (введення) не є відомими) не зможе реально здійснити виконання доведеного до нього мобілізаційного завдання (замовлення). При цьому жодних матеріально-фінансових ресурсів для можливості виконання доведеного мобілізаційного завдання (замовлення) держава не надавала.

Проте будь-якої відповіді на поставлені в листі від 18.10.2019 № М/3661-дск питання ТОВ «Одесагаз-постачання» не отримано. Натомість, на виконання розпорядження голови Одеської ОДА від 27.03.2019 № 1-р/т до ТОВ «Одесагаз-постачання» надійшли листи та примірники договорів на виконання мобілізаційного завдання (замовлення) від ГУ ДСНС в Одеській області, КЕВ м. Одеси, Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України, районних державних адміністрації Одеської області та ін.

При цьому, на обговоренні під час робочої наради 12.07.2019 з роз`яснень деяких положень Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (протокол затверджено директором Департаменту житлово-комунального господарства та енергоефективності обласної державної адміністрації) голова правління АТ «ВО Облпаливо» ОСОБА_1 поінформував про труднощі з визначенням підприємств-співвиконавців мобілізаційних завдань; уповноважений з питань відповідальності АТ «Одесагаз» ОСОБА_2 послався на ймовірні труднощі через недостатність автотранспорту на підприємстві; заступник директора ТОВ «Одеська обласна енергопостачальна компанія» ОСОБА_3 поінформував про труднощі, які можуть виникнути під час укладання договорів на енергопостачання для виконання мобілізаційних завдань енергопостачальними компаніями на прикладі ООЕК.

Пунктом 3 вказаного протоколу передбачено сектору мобілізаційної роботи апарату обласної державної адміністрації направити інформацію до ПрАТ «ВО «Облпаливо», ТОВ «Одасагаз-постачання», АТ «Одесагаз», АТ «Одесаобленерго», ТОВ «Одеська обласна енергопостачальна компанія» щодо обсягів мобілізаційних завдань у постачанні електроенергії, газу, палива для функціонування національної економіки держави, життєдіяльності населення для райдержадміністрацій та міськвиконкомів рад міст обласного значення. У разі необхідності надавати всебічну консультативну допомогу з цих питань.

Вирішуючи спір, суд враховує, що відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» мобілізаційна підготовка та мобілізація здійснюються на основі таких принципів: централізоване керівництво; завчасність; плановість; комплексність і погодженість; персональна відповідальність за виконання заходів щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації; додержання прав підприємств, установ і організацій та громадян; гарантована достатність; наукова обґрунтованість; фінансова забезпеченість.

В даному випадку, суд приділяє увагу принципу саме гарантованої достатності, який при винесенні спірного розпорядженням відповідачем не дотриманий.

Так, як встановлено вище судом, ТОВ «Одесагаз-постачання» є постачальником газу згідно ліцензії НКРЕКП від 18.05.2017 № 674 та проводить діяльність у сфері енергетики та комунальних послуг; вид господарської діяльності Товариства «ринок природного газу (постачання природного газу)». В свою чергу, видом діяльності АТ «Одасагаз» є «ринок природного газу (розподіл природного газу)».

В межах міста Одеси та Одеської області ліцензію на провадження господарської діяльності з розподілу природного газу постановою НКРЕКП від 29.06.2017 № 841 видано ПАТ «Одесагаз» (нині АТ «Одесагаз»).

Таким чином, ТОВ «Одесагаз-постачання» листом від 18.10.2019 № М/3661-дск довела до відома голови Одеської ОДА про те, що наразі не має потрібного для постачання обсягу газу для виконання мобілізаційного завдання, а тому постає питання його закупівлі, транспортування та зберігання.

У відзиві на адміністративний позов представник відповідача зазначає, що посилання Товариства на необхідність вже закуповувати газ та оплачувати його зберігання в газосховищах на увагу не заслуговують через те, що мобілізаційне завдання це не передбачає. Натомість до позивача доведено завдання, яке у відповідний період має виконуватись як «пріоритетне» на підставі відповідного договору, від укладання якого позивач фактично ухиляється.

Тобто позиція відповідача зводиться до формального виконання Товариством мобілізаційного завдання (замовлення) лише у частині укладання відповідних договорів на виконання мобілізаційного завдання. При цьому відповідачем взагалі не береться до уваги можливість Товариства виконати в майбутньому укладені договори з урахуванням специфіки діяльності підприємства та його ресурсів.

На думку суду, такий формальний підхід, який вимагає від Товариства лише укласти договори на постачання комунальних послуг на виконання мобілізаційного завдання (замовлення), без урахування можливості Товариства в подальшому ці договори виконати, становить порушення принципу «гарантована достатність», адже позивач вже на цьому етапі доведення мобілізаційного завдання (замовлення) зазначає про відсутність відповідної матеріально-технічної бази.

З цих же підстав суд визнає порушеними принципи «комплексність і погодженість», «фінансова забезпеченість», оскільки Товариству ставиться завдання «розподілення природного газу», а не постачання, на вид діяльності якого позивача взагалі не має ліценції; не враховується відсутність реальної можливості виконати постачання газу в доведеному мобілізаційним завданням обсязі на адресу замовників, з якими потребується укласти договори на виконання мобілізаційного завдання.

Вирішуючи спір, суд враховує, що за визначенням Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» мобілізаційні завдання (замовлення) це окремі вимоги мобілізаційного плану щодо номенклатури, обсягів виробництва необхідної продукції, утворення і підготовки до розгортання спеціальних формувань, тобто ключовим елементом є виробництво.

В свою чергу, відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 21 Закону № 3543-ХІІ підприємства, установи і організації, які є виконавцями мобілізаційних завдань (замовлень) з виробництва продукції, укладають договори (контракти) з підприємствами, установами і організаціями - виробниками (співвиконавцями) комплектуючих виробів, постачальниками матеріально-технічних засобів, сировини. Підприємства, установи і організації не можуть відмовлятися від укладання договорів (контрактів) на виконання мобілізаційних завдань (замовлень), якщо їх можливості з урахуванням мобілізаційного розгортання та переданих їм матеріально-фінансових ресурсів дають змогу виконати ці мобілізаційні завдання (замовлення).

Правові засади функціонування ринку природного газу України, заснованого на принципах вільної конкуренції, належного захисту прав споживачів та безпеки постачання природного газу, а також здатного до інтеграції з ринками природного газу держав - сторін Енергетичного Співтовариства, у тому числі шляхом створення регіональних ринків природного газу визначає Закону України «Про ринок природного газу».

Відповідно до ст. 1 вказаного Закону газорозподільна система - технологічний комплекс, що складається з організаційно і технологічно пов`язаних між собою об`єктів, призначених для розподілу природного газу від газорозподільних станцій безпосередньо споживачам; газотранспортна система - технологічний комплекс, до якого входить окремий магістральний газопровід з усіма об`єктами і спорудами, пов`язаними з ним єдиним технологічним процесом, або кілька таких газопроводів, якими здійснюється транспортування природного газу від точки (точок) входу до точки (точок) виходу.

Постачання природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і полягає в реалізації природного газу безпосередньо споживачам на підставі укладених з ними договорів (п. 28).

Постачальник природного газу (далі - постачальник) - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із постачання природного газу (п. 27).

Оператор газорозподільної системи - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників) (п.17).

Оператор газосховища - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із зберігання (закачування, відбору) природного газу з використанням одного або декількох газосховищ на користь третіх осіб (замовників) (п. 18).

Оператор газотранспортної системи - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників) (п. 19).

Потужність - максимально допустиме перетікання обсягу природного газу, виражене в одиницях енергії до одиниці часу, що надається замовнику відповідно до договору про надання послуг транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору) природного газу або послуг установки LNG 9 (п. 29).

Розподіл природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов`язана з переміщенням природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки споживачам, але що не включає постачання природного газу (п. 35).

Споживач - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини (п. 37).

Страховий запас природного газу (далі - страховий запас) - обсяг природного газу, який постачальник зобов`язаний зберігати у газосховищах відповідно до законодавства (п. 38).

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про ринок природного газу» суб`єкти владних повноважень, а також суди при застосовуванні норм цього Закону беруть до уваги правозастосовну практику Енергетичного Співтовариства та Європейського Союзу, зокрема рішення Суду Європейського Союзу (Європейського Суду, Загального Суду), практику Європейської Комісії та Секретаріату Енергетичного Співтовариства щодо застосовування положень актів законодавства Європейського Союзу, зазначених у частині першій цієї статті.

Згідно з п. 5, п. 8, п. 9, п. 10 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про ринок природного газу» ринок природного газу функціонує на засадах вільної добросовісної конкуренції, крім діяльності суб`єктів природних монополій, та за принципами невтручання держави у функціонування ринку природного газу, крім випадків, коли це необхідно для усунення вад ринку або забезпечення інших загальносуспільних інтересів, за умови що таке втручання здійснюється у мінімально достатній спосіб; додержання встановлених технічних норм та стандартів безпеки; захисту навколишнього природного середовища та раціонального використання енергоресурсів; відповідальності суб`єктів ринку природного газу за порушення правил діяльності на ринку природного газу та умов договорів

Таким чином, оскаржуваним розпорядженням від 27.03.2019 № 1-р/т «Про доведення мобілізаційних завдань (замовлень) на особливий період» фактично висуваються вимоги укласти договори, які завідомо не зможуть бути виконаними Виконавцем цих договорів, принаймні за умови поточного ресурсу, на чому й наполягає позивач в даному судовому процесі, а також звертав увагу відповідача в листі від 18.10.2019 № М/3661-дск, що суперечить самій суті мобілізаційної підготовки та мобілізації, адже спрямовано на досягнення завідомо негативного результату.

Крім того, зміст мобілізаційної підготовки становить, в т.ч. наукове і методичне забезпечення мобілізаційної підготовки та мобілізації, визначення умов діяльності підприємств до роботи в умовах особливого періоду, однак за змістом спірного розпорядження від 27.03.2019 № 1-р/т «Про доведення мобілізаційних завдань (замовлень) на особливий період» будь-яке наукове і методичне його підґрунтя відсутнє, а доведені норми транспортування (перекачування) та постачання природного газу за розподілом по замовникам нічим не обґрунтовані. При цьому доведений обсяг постачання жодним чином не враховує потужності підприємства, наявні сили, засоби та ресурси, які необхідні для його виконання, тобто будь-якого методологічного обґрунтування нормативів завдання (замовлення) в аспекті специфіки діяльності підприємства відповідачем взагалі не враховано. Одеською ОДА лише взято до уваги те, що підприємство займається діяльністю з постачання природного газу, що на погляд суб`єкта владних повноважень є достатньою та самостійною обставиною для визначення будь-якого обсягу нормативів з постачання газу за мобілізаційним завданням, без жодного методологічного обґрунтування.

Зрозумілим є те, що урахування фактичних обставин справи є першочерговим у розгляді справи, але свобода розсуду застосовується до наслідків у поєднанні з метою правосуддя.

Згідно рішення п. 71 Європейського суду з прав людини у справі "Звежинський проти Польщі" позбавлення майна, може бути виправданим, лише якщо воно відбувається в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом. Крім того, будь-яке втручання у право власності має відповідати критерію пропорційності.

Під час втручання необхідно дотримуватися "справедливої рівноваги" між загальними інтересами суспільства і вимогами захисту основних прав людини (рішення у справі "Pressos Compania Naviera S. A." та інші проти Бельгії". Цю рівновагу буде порушено, якщо людині доведеться нести надто специфічний або надмірний тягар.

При цьому, розглядаючи питання, які мають загальний інтерес, органи державної влади повинні діяти коректно і дуже послідовно (рішення у справі "Беєлер проти Італії"). Крім того, як охоронець громадського порядку держава має моральне зобов`язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок.

Крім цього, згідно п. 17 рішення у справі «TOB «Полімерконтейнер» проти України», будь-яке втручання не повинно порушувати «справедливого балансу» між вимогами загальних інтересів суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Важливість забезпечення такого балансу в цілому відображається в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на зацікавлену особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» ЄСПЛ визначив, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

В свою чергу, в адміністративному судочинстві принцип верховенства права зобов`язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Проаналізувавши обставини справи, з урахуванням нормативного регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку про те, що розпорядження голови Одеської обласної державної адміністрації від 27.03.2019 № 1-р/т «Про доведення мобілізаційних завдань (замовлень) на особливий період» прийнято без всебічного дослідження всіх обставин спірних правовідносин, що мають значення для прийняття рішення, без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовано це рішення, та без дотримання вимог спеціального законодавства, у зв`язку із чим підлягає скасуванню.

Відтак, оскаржуване розпорядження голови Одеської ОДА від 26.12.2019 № 11/А-2019ДСК «Про проведення у 2020 році перевірок стану мобілізаційної підготовки та готовності до виконання мобілізаційних завдань (замовлень)» в частині, що стосується ТОВ «Одесагаз-постачання», з урахуванням попереднього розсуду спору судом, також підлягає скасування, оскільки передумова для його видання скасовується судом.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Судові витрати розподілити за правилами ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 139, 242-246 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Одесагаз-постачання» (65003, м. Одеса, вул. Одарія, 1; ЄДРПОУ 39525257) до Одеської обласної державної адміністрації (65032, м. Одеса, проспект Шевченка, 4; ЄДРПОУ 00022585) про визнання протиправними та скасування розпоряджень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати розпорядження голови Одеської обласної державної адміністрації від 27.03.2019 № 1-р/т «Про доведення мобілізаційних завдань (замовлень) на особливий період», від 26.12.2019 № 11/А-2019ДСК «Про проведення у 2020 році перевірок стану мобілізаційної підготовки та готовності до виконання мобілізаційних завдань (замовлень)» в частинах, що стосуються ТОВ «Одесагаз-постачання».

Стягнути з бюджетних асигнувань Одеської обласної державної адміністрації на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Одесагаз-постачання» судові витрати у розмірі 4204 грн (чотири тисячі двісті чотири грн).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

СуддяІ.В. Завальнюк