Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.11.2020 Справа №607/1028/20

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Грицака Р. М.

за участю секретаря с/з Бігун О.І.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Тернопільської міської ради, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 за участю третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_9 про визнання недійсними рішень органу місцевого самоврядування, скасування державної реєстрації прав на нерухоме майно, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з позовом до Тернопільської міської ради, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 за участю третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_9 про визнання недійсними рішень органу місцевого самоврядування, скасування державної реєстрації прав на нерухоме майно.

В обґрунтування позову з врахуванням уточнених позовних вимог зазначає, що вона після смерті її батька ОСОБА_10 успадкувала майно, зокрема житловий будинок, що знаходиться по АДРЕСА_1 . Вказане майно ОСОБА_10 , у свою чергу, успадкував після смерті його батька ОСОБА_11 . Будиноковолодіння, яке вона успадкувала розташоване на земельній ділянці загальною площею 5225,0 м.кв., що стверджується генеральним планом (схемою) земельної ділянки за вказаною адресою, виготовленим станом на 07.02.1949 рік. Крім того, у технічному паспорті на даний житловий будинок, складеному 09.07.1996 році зазначено, що за будинком рахується земельна ділянка площею 5225 м.кв., у тому числі лишки - 2495 м.кв. Протягом всього життя вона проживає у будинку який успадкувала та користується вказаною земельною ділянкою у розмірі 5225 м.кв., яка повністю огороджена. На даній земельній ділянці також розташовані: літній будинок, дитячий відпочинковий майданчик та ростуть зелені насадження. Вважає, що підставою для правомірного користування нею вказаною земельною ділянкою є запис у звіті центрального статистичного управління про користування ОСОБА_11 земельною ділянкою площею 5.4 га, розмір якої не змінювався до 2018 року. Рішенням Тернопільської міської ради від 07.06.2007р. № 5/10/32 їй було передано у приватну власність земельну ділянку площею 1000.0 кв.м. для будівництва та обслуговування жилого будинку по АДРЕСА_1 , а лишками землі, які рахувалися за її сім`єю вона користується і на даний час.

Вона та її дочка ОСОБА_9 неодноразово зверталися до відповідача Тернопільської міської ради з проханнями винести рішення про надання їм права користування земельною ділянкою для ведення садівництва та будівництва гаража, які залишалися без задоволення, при цьому враховуючи, що її сім`я багаторічно користується земельною ділянкою, сплачує за неї земельний податок посадові особи органу місцевого самоврядування надали дозволи та затвердили землевпорядну документацію іншим особам.

Так рішенням Тернопільської міської ради №7/36/124 від 24.07.2019р. затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1 - ОСОБА_5 та надано йому безоплатно у приватну власність земельну ділянку площею 0,0685 га з кадастровим номером 6110100000:04:003:0137. Рішенням Тернопільської міської ради №7/38/120 від 06.09.2019р. затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1 - ОСОБА_6 та надано йому безоплатно у приватну власність земельну ділянку площею 0,0715 га з кадастровим номером 6110100000:04:003:014. Рішенням Тернопільської міської ради №7/38/120 від 06.09.2019р. затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1 - ОСОБА_7 та надано йому безоплатно у приватну власність земельну ділянку площею 0,0715 га з кадастровим номером 6110100000:04:003:0141.

В подальшому ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на підставі договорів купівлі-продажу відчужили свої земельні ділянки ОСОБА_8 , що відображає Державний реєстр речових прав на нерухоме майно. Таким чином, оскільки оспорювану земельну ділянку у свій час було надано у розпорядження сім`ї позивача та право на неї було закріплено у земельно-шнуровій книзі ще станом на 1945 рік, та у встановленому законом порядку, в неї вилучено не було, приймаючи рішення про надання права власності на спірні ділянки, Тернопільська міська рада, в порушення ст. 141 Земельного кодексу України, не припинила права користування земельними ділянками позивача, а тому право користування збереглося за нею.

Враховуючи викладене просить суд визнати незаконними та скасувати рішення Тернопільської міської ради:

- сьомого скликання тридцять шостої сесії № 7/36/124 від 24 липня 2019 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування земельної ділянки площею 0,0685 га; передачу цієї ділянки безоплатно у власність по АДРЕСА_1 ОСОБА_5 ;

- сьомого скликання тридцять восьмої сесії № 7/38/120 від 06 вересня 2019 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування земельної ділянки площею 0,0715 га; передачу цієї ділянки безоплатно у власність по АДРЕСА_1 ОСОБА_6 ;

- сьомого скликання тридцять восьмої сесії № 7/38/120 від 06 вересня 2019 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування земельної ділянки площею 0,0715 га; передачу безоплатно у власність по АДРЕСА_1 ОСОБА_7 ;

Також просить скасувати державну реєстрацію у Державному земельному реєстрі та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо права власності:

- ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 0,0685 га за кадастровим номером 6110100000:04:003:0137;

- ОСОБА_7 за реєстраційним номером 1927439861101 - об`єкта нерухомого майна - земельної ділянки площею 0,0715 га, за кадастровим номером 6110100000:04:003:0141, внесеного до Державного реєстру 30.07.2019р.;

- ОСОБА_6 за реєстраційним номером №1947290361101 - об`єкта нерухомого майна - земельної ділянки площею 0,0715 га, за кадастровим номером 6110100000:04:003:0142, внесеного до Державного реєстру 08.08.2019р.;

- ОСОБА_8 на земельну ділянку площею 0,0715 га, за кадастровим номером 6110100000:04:003:0141, внесеного до Державного реєстру 12.12.2019р. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 50182987 та земельну ділянку площею 0,0715 га, за кадастровим номером 6110100000:04:003:0142, внесеного до Державного реєстру 12.12.2019р. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 50183974;

Крім того просить визнати недійсним і скасувати договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0715 га, за кадастровим номером 6110100000:04:003:0141 по АДРЕСА_1 укладений між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 12 грудня 2019 року №5526 та посвідченого приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Боднарчук О.І. Ухвалою судді від 14 лютого 2020 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

29 січня 2020 року ухвалою суду забезпечено вищевказаний позов шляхом: заборони ОСОБА_5 відчужувати земельну ділянку, розташовану по АДРЕСА_1 площею 0,0685 га, кадастровий номер 6110100000:04:003:0137, яка належить йому на праві власності; заборони ОСОБА_8 відчужувати земельну ділянку, розташовану по АДРЕСА_1 площею 0,0715 га, кадастровий номер 6110100000:04:003:0142, яка належить їй на праві власності; заборони ОСОБА_8 відчужувати земельну ділянку, розташовану по АДРЕСА_1 площею 0,0715 га, кадастровий номер 6110100000:04:003:0141, яка належить їй на праві власності. 10 березня 2020 року представник відповідача Тернопільської міської ради подав суду відзив на позову заяву з додатками, які приєднані до матеріалів даної цивільної справи. З доводів та суті відзиву на позов вбачається, що сторона відповідача не визнає у повному обсязі заявлені позовні вимоги, посилаючись на те, що позивач ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_10 успадкувала житловий будинок з підвалом з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 , проте будь-яких правовстановлюючих документів на право користування чи право власності на земельну ділянку за вказаною адресою у померлого не було. Отже позивач мала право на приватизацію земельної ділянки для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в межах норм, визначених ст. 121 Земельного кодексу України, а саме, в містах не більше 0,10 га. Рішенням Тернопільської міської ради від 07.06.2007 року № 5/10/32 ОСОБА_1 було передано у приватну власність земельну ділянку площею 1000,0 кв.м для будівництва та обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1 . Генеральним планом міста Тернополя не передбачено земель для ведення особистого селянського господарства. Земельні ділянки надані ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 це землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам), категорія яких землі житлової та громадської забудови, вид використання - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Прийняття рішень сесією Тернопільської міської ради та розробка проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 здійснювалась з врахуванням містобудівної документації. Вважає, що жодних порушень вимог закону органом місцевого самоврядування під час виділення оспорюваних земельних ділянок ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 не допущено, а відтак у задоволенні позову просить відмовити. Позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні позов підтримали та просили його задовольнити в повному обсязі з підстав зазначених у ньому. Представник відповідача Тернопільської міської ради Михальчук О.Ю. в судовому засіданні проти задоволення позову заперечила з підстав зазначених у відзиві на позов та у його задоволенні просила відмовити. Представник відповідача ОСОБА_8 - адвокат Варода П.Б. в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив та у його задоволенні просив відмовити в повному обсязі.

Відповідачі ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, клопотань про відкладення справи не подавали. Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета ОСОБА_9 в судове засідання не з`явилася попередньо звернувшись до суду із заявою про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги просить задовольнити. Заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши докази по справі, суд приходить до висновку, що позов до задоволення не підлягає з наступних підстав. За змістом положень статті 122 ЗК України вирішення питань щодо передачі земельних ділянок у власність або в користування із земель державної чи комунальної власності належить до компетенції відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Зокрема, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або в користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Відповідно до частини третьої статті 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. Відповідно до частини шостої статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення садівництва у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови в наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (абзац перший частини сьомої статті 118 ЗК України). У разі якщо в місячний строк з дня реєстрації клопотання відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє відповідний орган. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки (абзац третій частини сьомої статті 118 ЗК України). Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 ЗК України (частина восьма статті 118 цього Кодексу). Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність (частина дев`ята статті 118 ЗК України). Рішенням тридцять шостої сесії Тернопільської міської ради сьомого скликання № 7/36/124 від 24 липня 2019 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0685 га, кадастровий номер 6110100000:04:003:0137 для будівництва та обслуговування житлових будинків та споруд за адресою АДРЕСА_1 та передано безоплатно у власність ОСОБА_5 з правом здійснити державну реєстрацію вказаної земельної ділянки. Рішенням тридцять восьмої сесії Тернопільської міської ради сьомого скликання № 7/38/120 від 06 вересня 2019 року затверджено: - проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0715 га, кадастровий номер 6110100000:04:003:0141 для будівництва та обслуговування житлових будинків та споруд за адресою АДРЕСА_1 та передано безоплатно у власність ОСОБА_7 з право здійснити державну реєстрацію вказаної земельної ділянки; - проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0715 га, кадастровий номер 6110100000:04:003:0142 для будівництва та обслуговування житлових будинків та споруд за адресою АДРЕСА_1 та передано безоплатно у власність ОСОБА_6 з правом здійснити державну реєстрацію вказаної земельної ділянки. Відповідно до наявних у матеріалах справи копій проектів землеустрою, щодо відведення земельних ділянок по АДРЕСА_1 , земельні ділянки надані ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 це землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам), категорія яких землі житлової та громадської забудови, вид використання - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. 06 серпня 2019 року за ОСОБА_5 зареєстровано на праві власності земельна ділянка загальною площею 0,0685 га, кадастровий номер 6110100000:04:003:0137 (номер запису про право власності: 32785435), що засвідчується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №196649953 від 17 січня 2020 року та витягом з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 17 січня 2020 року. 22 жовтня 2019 року за ОСОБА_6 зареєстровано на праві власності земельна ділянка загальною площею 0,0715 га, кадастровий номер 6110100000:04:003:0142 (номер запису про право власності: 33877513), що засвідчується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. 26 вересня 2019 року за ОСОБА_7 зареєстровано на праві власності земельна ділянка загальною площею 0,0715 га, кадастровий номер 6110100000:04:003:0141 (номер запису про право власності: 33484364), що засвідчується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Як вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 195498155 від 02 січня 2020 року на підставі договору купівлі-продажу від 12 грудня 2019 року посвідченого приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Боднарчук О.І. за реєстровим номером 5526, ОСОБА_8 набула у власність земельну ділянку площею 0,0715 га, кадастровий номер 6110100000:04:003:0141. Також на підставі договору купівлі-продажу від 12 грудня 2019 року посвідченого приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Боднарчук О.І. за реєстровим номером 5529, ОСОБА_8 набула у власність земельну ділянку площею 0,0715 га, кадастровий номер 6110100000:04:003:0142, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 195498406 від 02 січня 2020 року. Відповідно до ст.125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Відповідно до частини п`ятої статті 20 ЗК Української РСР 1970 року право землекористування громадян, які проживають в сільській місцевості, засвідчується записами в земельно-шнурових книгах сільськогосподарських підприємств і організацій та погосподарських книгах сільських рад, а в містах і селищах міського типу - в реєстрових книгах виконавчих комітетів міських, селищних рад народних депутатів. Відповідно до ст. 22 Земельного кодексу України (в редакції від 12.12.1990 року) право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Згідно з пунктом 5 постанови Верховної ради Української РСР від 18 грудня 1990 року №562-ХІІ «Про порядок введення в дію Земельного кодексу Української РСР» (зі змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 5 травня 1993 року №3180-XII) громадяни, підприємства, установи, організації, які мають у користуванні земельні ділянки, надані їм до введення в дію Кодексу, зберігають свої права на користування до оформлення ними у встановленому порядку прав власності на землю або землекористування. Згідно з частиною 1 статті 92 ЗК України (2001р.) право постійного користування земельною ділянкою це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановленого строку. Зі змісту частини другої статті 92 ЗК України вбачається, що передача земельної ділянки у постійне користування громадянам не передбачена. Пунктами 6, 7 Перехідних положень ЗК України визначено, що громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 1 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них. Громадяни та юридичні особи, що одержали у власність, у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки. Абзацом одинадцятим пункту 5.3 рішення Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 року №5-рп/2005 у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 92, пункту 6 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України (справа про постійне користування земельними ділянками) визначено, що після набрання чинності статтею 92 Кодексу свідчить, що ця норма не обмежує і не скасовує діюче право постійного користування земельними ділянками, набуте громадянами в установлених законодавством випадках станом на 1 січня 2002 року до його переоформлення. Цим рішенням визнано неконституційними положення пункту 6 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України щодо зобов`язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення. Зі змісту вказаного рішення вбачається, що землекористувачі, які набули права постійного користування земельною ділянкою на підставі норм Земельного кодексу України в редакції від 13 березня 1992 року, мають право використовувати надані їм земельні ділянки на праві постійного користування до того часу, поки не буде розроблене законодавче, організаційне та фінансове забезпечення щодо переоформлення права постійного користування на право власності або право оренди. Позивач, як на підставність своїх позовних вимог вказує про порушення відповідачами її права користування спірними земельними ділянками, що перебували у користування її сім`ї з 1945 року. Статтею 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Рішенням Народного суду третьої дільниці м. Тернополя від 07.04.1955р. у справі №2-100, визнано право власності на будинковолодіння зі всіма прибудовами, які знаходяться за адресою АДРЕСА_1 за ОСОБА_11 взамін втраченого договору дарування. Даним рішенням зобов`язано Інвентаризаційне бюро провести оформлення документів, що і було оформлено актом від 26.03.1955р. та свідоцтвом про право власності від 16.06.1996р. про що зроблено в реєстраційній книзі запис № 9 на сторінці №33 за реєстровим номером 976. Будинок та прибудинкові приміщення власником яких був ОСОБА_11 були розташовані на земельній ділянці загальною площею 5225,0 м.кв., що стверджується генеральним планом (схемою) земельної ділянки за вище зазначеною адресою, виготовленим станом на 07.02.1949 р. Згідно свідоцтва на право власності № НОМЕР_1 від 14 червня 1996 року Державна Адміністрації міської Ради народних депутатів м. Тернопіль посвідчує, що будинок АДРЕСА_1 належить ОСОБА_11 на праві особистої власності. Свідоцтво видано на підставі визначення народного суду 3-ї дільниці м. Тернополя справа №2-100 від 07 квітня 1955 року взамін договору дарування за 1910 рік. Будинок АДРЕСА_1 зареєстровано в Тернопільському бюро технічної інвентаризації по праву особистої власності за ОСОБА_11 та записаний в реєстрову книгу №9 стор. №33 за реєстровим №976 14 червня 1996 року. 18 червня 1996 року ОСОБА_10 видано свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_11 на майно, зокрема житловий будинок АДРЕСА_1 , який належав померлому ОСОБА_11 особисто на підставі свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 від 14 червня 1996 року виданого управлінням житлово-комунального господарства та зареєстрованого Тернопільським бюро технічної інвентаризації 14 червня 1996 року за №976. Вказаний житловий будинок з надвірними будівлями (підвал, хлів) побудований з цегли, загальною площею 55,50 кв.м. Згідно технічного паспорта на житловий будинок індивідуального житлового фонду складеного Тернопільським міським бюро технічної інвентаризації 09 липня 1996 року власником цілого будинку по АДРЕСА_1 загальною площею 80,1 кв.м є ОСОБА_10 в тому числі земельна площа складає 5225 кв.м, з яких занята житловими приміщеннями 80 кв.м, нежитловими приміщенями 37 кв.м, садом 4820 кв.м, лишки 2495 кв.м. Як вбачається з архівної довідки виданої державним архівом Тернопільської області 13 вересня 2019 року за №Г-79/04-11 у документах архівного фонду Великоборківської інспектури ЦСУ в заключному звіті про розміри засівних площ під урожай 1945 року в одноосібних селянських господарствах с. Шляхтинці Великоборківського (сучасного Тернопільського) району Тернопільської області є відомості, що у 1944-1945 роках за господарством ОСОБА_11 значиться 5,4 га землі. Позивач ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_10 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті ОСОБА_10 . 02.11.2000 року ОСОБА_1 видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, а саме спадкове майно, що складалося з жилого будинку з підвалом з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 . Рішенням Тернопільської міської ради від 07.06.2007 року № 5/10/32 ОСОБА_1 було передано у приватну власність земельну ділянку площею 1000,0 кв.м для будівництва та обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1 . Згідно довідок Головного управління ДФС у Тернопільській області від 30.07.2007р. за №51693/15-02 та від 13.07.2014р. за № 0/19-13-05-24/9112 ОСОБА_1 здійснює оплату земельного податку за користування земельною ділянкою площею 1000,0 м2, за ділянку площею 2407,0 м2 (рілля) у відповідності до пп.281.1.3 п.281.1 ст.281 Податкового кодексу України звільнено від сплати податку. Постановою Тернопільського міськрайонного суду від 07 квітня 2008 року визнано не розгляд сесією Тернопільської міської ради заяви ОСОБА_1 і ОСОБА_13 від 15 серпня 2007 року про безоплатну передачу у приватну власність земельних ділянок по 1200 м.кв. кожній для ведення садівництва за рахунок залишку 3225 м.кв. площі земельної ділянки саду по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , а також передачу їм в оренду строком на 50 років земельних ділянок площею 412,50 м.кв. кожній за рахунок залишку площі земельної ділянки по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 незаконною бездіяльністю та зобов`язано Тернопільську міську раду вирішити на черговій сесії вищевказані заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_13 . 26 серпня 2010 року Тернопільською міською радою п`ятого скликання на її тридцять восьмій сесії розглядалося питання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею до 0,041250 га для ведення городництва за адресою АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 за наслідками якої рішення не прийнято. Рішенням двадцять третьої сесії Тернопільської міської ради шостого скликання № 6/23/134 від 17 серпня 2012 року ОСОБА_1 відмовлено в надані дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в приватну власність площею 0,12 га для ведення садівництва за адресою АДРЕСА_1 . Вказане рішення позивачем не оскаржувалося в судовому порядку. У відповідь на звернення ОСОБА_1 від 12 квітня 2018 року про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,12 га для ведення садівництва та площею 0,01 га для будівництва гаража за адресою АДРЕСА_1 листом від 02 травня 2018 року за №2020/08 роз`яснила заявниці, про те що задовольни її прохання про надання у власність вищевказаних земельних ділянок немає можливості остільки рішенням сесії Тернопільської міської ради від 17 серпня 2012 року їй відмовлено у передачі земельної ділянки площею 0,12 га, а передача земельної ділянки площею 0,01 є неможливим так як детальним планом забудови мікрорайону «Північний» будівництво індивідуальних гаражів не передбачено. Як вбачається із відповіді Відділу земельних ресурсів Тернопільської міської ради від 06 липня 2020 року за №2714/25 інформація щодо поземельної книги по м. Тернополю за період з 1944 по 2019 р.р., оскільки відсутня відділ земельних ресурсів створено у квітня 2003 році. Відповідно до статті 141 ЗК України, підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини; ж) передача приватному партнеру, концесіонеру нерухомого майна, розміщеного на земельній ділянці, що перебуває в користуванні державного або комунального підприємства та є об`єктом державно-приватного партнерства або об`єктом концесії. За приписами статті 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Отже, право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених статтею 141 ЗК України, перелік яких є вичерпним. Дії органів державної влади та місцевого самоврядування, спрямовані на позбавлення суб`єкта права користування земельною ділянкою після державної реєстрації такого права поза межами підстав, визначених у статті 141 названого Кодексу, є такими, що порушують право користування земельною ділянкою. Велика Палата Верховного Суду також зазначає, що громадяни та юридичні особи не можуть втрачати раніше наданого їм в установлених законодавством випадках права користування земельною ділянкою за відсутності підстав, встановлених законом. Така позиція відповідає висновку, викладеному в Рішенні Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005. Статтею 23 ЗК України у редакції від 13 березня 1992 року встановлено, що право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів. У справі, що розглядається, суд встановив, що державними актами не посвідчено право постійного користування ОСОБА_11 , ОСОБА_10 земельною ділянкою площею 5225 кв.м. по АДРЕСА_2 , відповідні рішенння виконкому міської ради про надання у користування земельної ділянки за вказаною адресою не приймалися. В матеріалах справи відсутні будь-які відомості про наявність записів в земельно-шнурових книгах сільськогосподарських підприємств і організацій та погосподарських книгах сільських рад, а в містах і селищах міського типу - в реєстрових книгах виконавчих комітетів міських, селищних рад народних депутатів про право землекористування громадян ОСОБА_11 , ОСОБА_10 земельною ділянкою площею 5225 кв.м. по АДРЕСА_2 . Надана позивачем архівна довідка видана державним архівом Тернопільської області 13 вересня 2019 року за №Г-79/04-11 про закріплення за ОСОБА_11 5,4 га землі під урожай 1945 року в одноосібних селянських господарствах с. Шляхтинці Великоборківського (сучасного Тернопільського) району Тернопільської області, не є документом, який відповідно до чинного законодавства підтверджує право користування позивачем земельною ділянкою по АДРЕСА_2 . Виданий ОСОБА_10 генеральний план (схема) забудови земельної ділянки по АДРЕСА_2 виготовлений станом на 07.02.1949 рік та технічний паспорт складений 09.07.1996 року на індивідуальний житловий будинок розташований за вказаною адресою не підтверджують правомірність користування земельною ділянкою загальною площею 5225,0 м.кв. ні батьком позивача ні самим позивачем. Таким чином позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_11 , ОСОБА_10 набули право користування спірними земельними ділянками в порядку, передбаченому земельним законодавством та встановлення землевпорядними організаціями меж цих земельних ділянок в натурі (на місцевості) і одержання ними документа, що посвідчує їх право користування земельною ділянкою. Сплата позивачем земельного податку також не підтверджує право позивача на користування земельною ділянкою загальною площею 5225,0 м.кв. по АДРЕСА_2 . Позивачем не надано суду доказів розміщення належних на праві власності позивачу об`єктів нерухомості (будівель) на земельних ділянках відведених у власність відповідачам ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 . Крім того суд бере до уваги той факт, що позивач у 2007 році скористалася своїм право на приватизацію земельної ділянки цільовим призначенням для будівництва та обслуговування належного їй житлового будинку по АДРЕСА_1 та отримала у власність максимально дозволену площу (1000 кв.м.) земельної ділянки даного цільового призначення в межах міста Тернополя. Рішення Тернопільської міської ради № 6/23/134 від 17 серпня 2012 року про відмову у наданні дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в приватну власність площею до 0,12 га для ведення садівництва за адресою АДРЕСА_1 позивачем не оскаржувалося. Також рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21 червня 20018 року у справі №607/16032/17 у задоволенні позову ОСОБА_1 до Тернопільської міської ради про визнання права власності за набувальною давністю на земельну ділянку площею 3407 кв.м. по АДРЕСА_1 відмовлено та постановою Тернопільського апеляційного суду від 05 листопада 2018 року залишено без змін. Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено належності їй на праві користування спірних земельних ділянок, а тому відсутні підстави для визнання незаконними та скасування рішень Тернопільської міської ради про визнання недійсними та скасування рішень в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі у власність ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 . Беручи до уваги, передачу оспорюваними рішеннями у власність ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 земельних ділянок із землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам), категорія яких землі житлової та громадської забудови, вид використання - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, суд відхиляє твердження позивача про порушення ст. 141 Земельного кодексу України, зокрема відсутності рішення Тернопільської міської ради про припинення права позивача користування земельними ділянками. Позовні вимоги про скасування державної реєстрації у Державному земельному реєстрі та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо права власності та визнання недійсним і скасування договору купівлі-продажу земельної ділянки є похідними від задоволення вимоги про скасування рішень в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі у власність, тому підстави для задоволення позову у цій частині також відсутні, оскільки відповідачі ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ОСОБА_8 набули права власності на оспорювані земельні ділянки в порядку передбаченому чинним законодавством, без порушення при цьому прав позивача. Суд враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною. Враховуючи вищенаведене суд відмовляє в задоволенні позову в повному обсязі за недоведеністю заявлених позовних вимог. Згідно статті 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду. Судом встановлено, що ухвалою суду від 29 січня 2020 року вжито заходів забезпечення позову щодо: -заборони ОСОБА_5 відчужувати земельну ділянку, розташовану по АДРЕСА_2 площею 0,0685 га, кадастровий номер 6110100000:04:003:0137, яка належить йому на праві власності; -заборони ОСОБА_8 відчужувати земельну ділянку, розташовану по АДРЕСА_2 площею 0,0715 га, кадастровий номер 6110100000:04:003:0142, яка належить їй на праві власності; -заборони ОСОБА_8 відчужувати земельну ділянку, розташовану по АДРЕСА_2 площею 0,0715 га, кадастровий номер 6110100000:04:003:0141, яка належить їй на праві власності. Враховуючи, що суд прийшов до висновку про повну відмову у задоволені позову, тому заходи забезпечення позову, вжиті згідно ухвали суду від 29 січня 2020 року підлягають скасуванню. Враховуючи положення ст.141 ЦПК України та висновки суду про відмову в задоволенні позовних вимог, судові витрати понесені стороною позивача розподілу не підлягають. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 10, 12, 18, 76-83, 89, 95, 141, 247, 258, 263-265, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, - У Х В А Л И В: У задоволенні позову ОСОБА_1 до Тернопільської міської ради, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 за участю третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_9 про: визнання незаконними та скасування рішення Тернопільської міської ради - сьомого скликання тридцять шостої сесії № 7/36/124 від 24 липня 2019 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування земельної ділянки площею 0,0685 га; передачу цієї ділянки безоплатно у власність по АДРЕСА_2 ОСОБА_5 ; - сьомого скликання тридцять восьмої сесії № 7/38/120 від 06 вересня 2019 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування земельної ділянки площею 0,0715 га; передачу цієї ділянки безоплатно у власність по АДРЕСА_2 ОСОБА_6 ; - сьомого скликання тридцять восьмої сесії № 7/38/120 від 06 вересня 2019 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування земельної ділянки площею 0,0715 га; передачу безоплатно у власність по АДРЕСА_2 ОСОБА_7 ; скасування державної реєстрації у Державному земельному реєстрі та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо права власності: - ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 0,0685 га за кадастровим номером 6110100000:04:003:0137; - ОСОБА_7 за реєстраційним номером 1927439861101 - об`єкта нерухомого майна - земельної ділянки площею 0,0715 га, за кадастровим номером 6110100000:04:003:0141, внесеного до Державного реєстру 30.07.2019р.; - ОСОБА_6 за реєстраційним номером №1947290361101 - об`єкта нерухомого майна - земельної ділянки площею 0,0715 га, за кадастровим номером 6110100000:04:003:0142, внесеного до Державного реєстру 08.08.2019р.; - ОСОБА_8 на земельну ділянку площею 0,0715 га, за кадастровим номером 6110100000:04:003:0141, внесеного до Державного реєстру 12.12.2019р. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 50182987 та земельну ділянку площею 0,0715 га, за кадастровим номером 6110100000:04:003:0142, внесеного до Державного реєстру 12.12.,2019р. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 50183974; визнання недійсним і скасування договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0715 га, за кадастровим номером 6110100000:04:003:0141 по АДРЕСА_2 укладеного між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 12 грудня 2019 року №5526 та посвідченого приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Боднарчук О.І. - відмовити. Скасувати заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 січня 2020 року щодо: -заборони ОСОБА_5 відчужувати земельну ділянку, розташовану по АДРЕСА_2 площею 0,0685 га, кадастровий номер 6110100000:04:003:0137, яка належить йому на праві власності; -заборони ОСОБА_8 відчужувати земельну ділянку, розташовану по АДРЕСА_2 площею 0,0715 га, кадастровий номер 6110100000:04:003:0142, яка належить їй на праві власності; -заборони ОСОБА_8 відчужувати земельну ділянку, розташовану по АДРЕСА_2 площею 0,0715 га, кадастровий номер 6110100000:04:003:0141, яка належить їй на праві власності. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Повний текст рішення суду складено 13 листопада 2020 року.

Головуючий суддя Р.М. Грицак