12.10.2020
Справа №489/3245/18
Провадження №2/489/849/20
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 жовтня 2020 року м. Миколаїв
Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого - судді Рум`янцевої Н.О.,
із секретарем судового засідання - Смєрдовою К.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом Київського національного університету імені Тараса Шевченка до ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди
В С Т А Н О В И В:
Київський національний університет імені Тараса Шевченка, звертаючись з позовом до суду, просить стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача суму завданої шкоди у розмірі 171539,2 грн. та суму судових витрат у розмірі 2573,09 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що Наказом ректора Київського національного університету імені Тараса Шевченка від 22.10.2013 року № 607-34 було зараховано ОСОБА_1 до аспірантури факультету соціології Університету на навчання з відривом від виробництва за державним замовленням за спеціальністю 22.00.01 «Теорія та історія соціології» з 01.11.2013 року. На виконання п. 17 Положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів, затвердженого постановою КМУ від 01.03.1999 року № 309 між аспірантом ОСОБА_1 та Київським національним університетом імені Тараса Шевченка було укладено Угоду про підготовку аспірата, який навчається в аспірантурі з відривом від виробництва, за рахунок державного замовлення від 01.11.2013 року № 449. На підставі рішення кафедри та у зв`язку із невиконанням індивідуального навчального плану, вченою радою факультету соціології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (протокол № 12 від 01.06.2016 року) прийнято рішення про відрахування відповідача аспірантки факультету соціології третього року навчання з відривом від виробництва. Наказом ректора від 02.07.2016 року № 419-34 відповідача відраховано з 31.05.2016 року зі складу аспірантів факультету соціології у зв`язку із невиконанням індивідуального плану роботи аспіранта без поважних причин. Паспортом бюджетної програми університету, що затверджується спільним наказом Міністерства освіти і науки України та Міністерства фінансів України щорічно, визначаються середні витрати на підготовку 1 аспіранта, який навчається з відривом від виробництва у поточному році. Так, згідно паспортів бюджетної програми на 2013-2016 роки, середня вартість підготовки 1 аспіранта становила: у 2013 році - 58 307,30 грн.; у 2014 році - 62 107,60 грн., у 2015 році - 68 907,40 грн., у 2016 році - 73935,20 грн. Отже вартість підготовки відповідача склала: 2 місяці 2013 року - 9 717,90 грн., у 2014 році - 62 107,60 грн., у 2015 року - 68 907,40 грн., 5 місяців 2016 року - 30 806,30 грн., а всього - 171539,20 грн. Таким чином на підготовку відповідача в аспірантурі позивачем були витрачені бюджетні кошти в розмірі 171539,20 грн. При цьому відповідач не виконала взяті на себе зобов`язання як аспірант університету, чим завдала майнової шкоди позивачу, що є підставою звернення останнього з даним позовом до суду.
Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого представник відповідачка просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Посилаючись на те, що дійсно між відповідачем та позивачем було укладено угоду від 01.11.2013 року № 449 про підготовку аспіранта, який навчається в аспірантурі з відривом від виробництва, за рахунок державного замовлення. Відповідачку було відраховано зі складу аспірантів факультету соціології з 01 червня 2016 року у зв`язку з невиконанням індивідуального плану роботи аспіранта. Проте, позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів того, що відповідачем було порушено умови угоди в частині зобов`язання виконувати індивідуальний план аспіранта, та те, що останньою він не був виконаний без поважних причин. Відповідачка протягом всього терміну навчання з 2013 року до моменту відрахування виконувала індивідуальний план навчання, склала кандидатські іспити на оцінку "добре" та "відмінно", була атестована та переведена на другий та третій роки навчання. В подальшому відповідачка захворіла та за станом здоров`я їй було рекомендовано надання академічної відпустки. Позивач не проінформував її про прийняте рішення щодо відрахування саме за умисне невиконання індивідуального плану роботи. Тому вважала, що відрахування здійснене за її бажанням у зв`язку з хворобою. Крім того, укладена угода з позивачем не містить вартості оплати навчання. Вважає, що отримана стипендія відповідачкою не може бути стягнутою.
Від представника відповідача до суду надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Зазначає, що відповідач в своєму відзиві вказує, що позивачем не було надано належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 було порушено умови угоди в частині зобов`язання виконувати індивідуальний план роботи аспіранта, проте з вищевказаним позивач не погоджується, оскільки з самого індивідуального плану роботи аспіранта ОСОБА_1 вбачається, що остання не атестована у зв`язку з невиконанням індивідуального плану роботи за 3 рік навчання. За рішенням кафедри теорії та історії соціології ОСОБА_1 рекомендовано відрахувати з аспірантури за невиконання індивідуального плану роботи в аспірантурі та неявкою на кандидатський іспит без поважних причин. Крім того, відповідачка вважає, що вона мала поважну причину, а саме хворобу, проте, не надала медичну довідку Університету. Навчання в аспірантурі це не трудові правовідносини та процедури повідомлення про відрахування аспіранта не передбачено законодавством. Твердження відповідача про те, що стипендія та заробітна плата не може бути стягнення з відповідача у будь-якому випадку, відповідно до ст. 1215 ЦК України, є хибним, оскільки до існуючих правовідносин вказана стаття не може бути застосована, оскільки в цьому випадку взагалі немає безпідставно набутого майна.
Від сторін надійшли заяви про проведення судового розгляду без їх участі за наявними матеріалами з урахуванням позицій сторін щодо позовний вимог.
Передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності сторін, на підставі доказів наявних у справі.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, у відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, є дата складання повного судового рішення.
Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З`ясувавши обставини та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.
Відповідно до статті 71 Закону «України «Про освіту», фінансування державних закладів освіти здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, що кореспондується із п. 9.3 Статуту Київського національного університету імені Тараса Шевченка, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 24.07.2015 року № 802. (а.с. 14-21).
Постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.1999 року № 309 затверджено Положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів (далі - Положення). (а.с. 11-13).
Відповідно до п. 17 Положення (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), взаємо зобов`язання аспіранта, підготовка якого здійснюється за державним замовленням, та вищого навчального закладу визначаються в типовій угоді, форма якого визначена Постановою від 01.03.1999 року № 309.
22.10.2013 року Наказом ректора Київського національного університету імені Тараса Шевченка № 607-34 на підставі рішення приймальної комісії від 21.10.2013 року зараховано до аспірантури (ад`юнктури) Київського національного університету імені Тараса Шевченка з відривом від виробництва з 01.11.2013 року та призначено наукових керівників: факультет соціології, спеціальність 22.00.01 «Теорія та історія соціології» ОСОБА_1 (а.с. 7).
01 листопада 2013 року між Київським національним університетом імені Тараса Шевченка та ОСОБА_1 укладено Угоду про підготовку аспіранта, який навчається в аспірантурі з відривом від виробництва, за рахунок державного замовлення № 449, за умовами якого ОСОБА_1 зобов`язалась виконувати індивідуальний план роботи; звітувати про хід написання дисертації та індивідуального плану; своєчасно подавати відділу підготовки та атестації науково-педагогічних працівників індивідуальний план роботи, результати атестації та інші необхідні документи; дотримуватись всіх умов Положення про підготовку науково-педагогічних та наукових працівників. В разі відрахування за наслідками атестації, невиконання індивідуального плану без поважних причин, грубе порушення Правил внутрішнього розпорядку університету відшкодувати вартість навчання згідно з чинним законодавством.
Відповідно до протоколів засідання комісії про прийому кандидатських іспитів № 404 від 18.04.2014 року та № 290 від 27.05.2014 року та атестаційних листів за 2014 рік та 2015 рік, ОСОБА_1 складала іспити на оцінку "добре" та "відмінно". Висновками Вченої Ради атестована та переведена на другий та третій рік навчання.
Як вбачається з Індивідуального плану роботи аспіранта кафедри теорії та історії соціології з відривом від виробництва ОСОБА_1 , остання не атестована у зв`язку з невиконанням індивідуального плану навчання в аспірантурі. Рекомендовано відрахувати ОСОБА_1 з аспірантури у зв`язку з невиконанням індивідуального плану та неявки на кандидатський іспит.
Відповідно до пп. 6 п. 6.15 Статуту Київського національного університету імені Тараса Шевченка в Університеті утворюються вчені ради факультетів (інститутів), повноваження яких визначаються Вченою радою Університету, відповідно до цього Статуту, Вчена рада Університету може делегувати частину свої повноважень вченим радам факультетів (інститутів).
Згідно Витягу з протоколу № 12 засідання Вченої ради економічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка від 01.06.2016 року, прийнято рішення про відрахування за невиконання індивідуального плану роботи аспіранта без поважних причин ОСОБА_1 - аспірантку 3 року навчання з відривом від виробництва. (а.с. 9)
Наказом ректора Київського національного університету імені Тараса Шевченка від 02.07.2016 року № 419-34, ОСОБА_1 , аспірантку 3 року навчання з відривом від виробництва, відраховано з 31.05.2016 року зі складу аспірантів факультету соціології, у зв`язку з невиконанням індивідуального плану роботи аспіранта. (а.с. 10)
Згідно з частиною першою статті 46 Закону України від 01 липня 2014 року № 1556-VII «Про вищу освіту» (далі - Закон № 1556-VII) в редакції, чинній на час відрахування відповідачки, підставами для відрахування здобувача вищої освіти є: завершення навчання за відповідною освітньою (науковою) програмою; власне бажання; переведення до іншого навчального закладу; невиконання навчального плану; порушення умов договору (контракту), укладеного між вищим навчальним закладом та особою, яка навчається, або фізичною (юридичною) особою, яка оплачує таке навчання; інші випадки, передбачені законом.
Підготовка в аспірантурі і докторантурі здійснюється за рахунок, зокрема, коштів Державного бюджету України - за державним замовленням для роботи у державному секторі народного господарства (підпункт 1 пункту 4 Положення).
Відповідно до підпункту 4 пункту 16 Положення аспіранти і докторанти зобов`язані виконувати індивідуальний план роботи над дисертацією. Індивідуальний план роботи аспіранта передбачає складання кандидатських іспитів із спеціальності, іноземної мови та філософії, а у разі необхідності - додаткового іспиту, визначеного рішенням спеціалізованої вченої ради закладу, установи, де передбачається захист дисертації, і заліків з дисциплін, визначених рішенням вченої ради вищого навчального закладу, наукової установи з урахуванням профілю підготовки, а також педагогічна практика.
За змістом пункту 22 цього Положення аспірант або докторант може бути відрахованим з аспірантури або докторантури за грубе порушення правил внутрішнього розпорядку вищого навчального закладу, наукової установи, за вчинення протиправних дій, а також за невиконання індивідуального плану роботи без поважних причин, передбачених пунктом 19 цього Положення. Рішення про відрахування аспіранта або докторанта приймає вчена рада вищого навчального закладу, наукової установи. На підставі рішення вченої ради аспірант або докторант відраховується з аспірантури або докторантури наказом керівника вищого навчального закладу, наукової установи. Аспірант або докторант, який був зарахований до аспірантури або докторантури за державним замовленням і відрахований через зазначені причини, відшкодовує вартість навчання згідно із законодавством України.
Вказаних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у справі № 755/7554/18 щодо спору про відшкодування вартості навчання за підготовку аспіранта за рахунок державного замовлення у постанові від 29 травня 2019 року.
Позивач належним чином виконував свої обов`язки за укладеною із відповідачем угодою № 449 від 01 листопада 2013 року про підготовку аспіранта та не вчинив жодних дій, спрямованих на безпідставне і необґрунтоване припинення навчання відповідача в аспірантурі.
Відповідачем не було дотримано вимог законодавства України та типової угоди про підготовку аспіранта, який навчається в аспірантурі з відривом від виробництва, за рахунок державного замовлення, тобто вона порушила добровільно взяті на себе цивільно-правові зобов`язання.
Пунктом 19 Положення передбачено право аспіранта на продовження терміну навчання в аспірантурі , за умови наявності для цього поважних причин. Зокрема хвороба аспіранта понад місяць, знаходження у відпустці у зв`язку за вагітністю та пологами, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також відсутність з інших поважних причин, передбачених законодавством України. Вчена рада навчального закладу наукової установи оцінює обставини, що виключили можливість працювати над дисертацією і визначає термін, на який продовжується навчання в аспірантурі або докторантурі.
Відповідачем не надано доказів, того, що вона зверталася до позивача з заявою про відрахування з університету за власним бажанням чи надання академічної відпустки у зв`язку з хворобою. Також відповідач не надавала університету доказів на підтвердження поважності причин невиконання нею індивідуального плану.
Рішення позивача про відрахування відповідачки з аспірантури ОСОБА_1 у встановленому законодавством порядку не оскаржувала.
Таким чином, твердження відповідачки про те, що вона вважала що відрахована за власним бажанням у зв`язку з хворобою, суд вважає безпідставними та недоведеним, оскільки ОСОБА_1 не надала належних та достатніх доказів на підтвердження звернення до позивача з відповідною заявою.
Напрями використання бюджетних коштів, що спрямовуються на досягнення мети та забезпечують виконання завдань університету, визначаються паспортом бюджетної програми, який щорічно затверджується у порядку, визначеному наказом Міністерства фінансів України від 29.12.2002 року № 1098 «Про паспорти бюджетних програм». Паспортом бюджетної програми Університету, що затверджується спільним наказом Міністерства освіти і науки України та Міністерства фінансів України щорічно, визначаються середні витрати на підготовку 1 аспіранта, який навчається з відривом від виробництва, у поточному році.
Згідно паспортів бюджетної програми на 2013-2016 роки, середня вартість підготовки 1 аспіранта становила: у 2013 році - 58 307,30 грн.; у 2014 році - 62 107,60 грн., у 2015 році - 68 907,40 грн., у 2016 році - 73 935,20 грн. (а.с. 22-33).
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України ).
Згідно з нормою ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Правовими наслідками порушення зобов`язання за положенням статті 611 Цивільного кодексу України є серед іншого відшкодування збитків.
Таким чином майнова шкода заподіяна відповідачкою та яка підлягає відшкодуванню склала 171539,20грн..
Згідно із ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст. 77-80 Цивільного процесуального кодексу України.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Цивільного процесуального кодексу України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Таким чином, належними вважатимуться докази, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення сторін або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Вони мають належати до складу підстав позову або підстав заперечень проти нього і характеризуватися значущістю для визначення спірних правовідносин та зумовленістю цих фактів нормами матеріального права.
Відповідно до частини першої статті 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Таким чином, підсумовуючи викладене, оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні кожного отриманого у справі доказу зокрема та належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову.
Згідно із ч. 1 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2573 грн. 09 коп..
Керуючись ст. ст. 4, 12, 89, 141, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов Київського національного університету імені Тараса Шевченка до ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Київського національного університету імені Тараса Шевченка матеріальну шкоду у розмірі 171 539 грн. 20 коп. (сто сімдесят одну тисячу п`ятсот тридцять дев`ять гривень двадцять копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Київського національного університету імені Тараса Шевченка судовий збір у розмірі 2573 грн. 09 коп. (дві тисячі п`ятсот сімдесят три гривні дев`ять копійок).
Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено скорочене судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У відповідності з п. 15.5 Розділу ХІІІ Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Ленінський районний суд міста Миколаєва або в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Позивач: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, ЄДРПОУ 02070944, юридична адреса: м. Київ, вул. Володимирська, 60.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Ленінського районного
суду міста Миколаєва Н.О. Рум`янцева
Повний текст судового рішення складено «13» листопада 2020 року.
