Справа № 308/5398/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2020 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді - Крегул М.М.,

при секретарі - Ковач В.Ю.,

за участю : представника позивача -Дубровської О.М.

представника Ужгородського

відділу державної виконавчої служби- Грицищук М.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ужгород, цивільну справу №308/5398/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа 1: Ужгородський міський відділ державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління юстиції, третя особа 2: Південно-Західне міжрегіональне управління юстиції в особі Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), третя особа 3: Приватний виконавець Закарпатського виконавчого округу Лукеча Олександр Васильович, про зняття арешту із заставного майна,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 , звернувся до Ужгородського міськрайонного суду з позовною заявою до ОСОБА_2 третя особа1 Ужгородський міський відділ державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління юстиції , третя особа 2 Південно - Західне міжрегіональне управління юстиції в особі Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області, третя особа3 Приватний виконавець Закарпатського виконавчого округу Лукеча Олександр Васильович, у якій просив суд зняти арешти з рухомого майна транспортного засобу марки CRYSLER, модель PT CRUISER GT р.в.2008, д.н.з. НОМЕР_1 , що належить заставодавцю ОСОБА_2 , що накладений на підставі постанови Ужгородським МВ ДВС№9-956 ВП № 15140129 від 07.09.2009 року, Ужгородським МВ ДВС ВП №24761961 від 28.02.2011 року, Ужгородським МВ ДВС ВП №29226747 від 07.08.2012 року, Ужгородським МВ ДВС ВП №34664365 від 10.10.2012р., ВПВР ГТУЮ ВП № 34660172 від 19.11.2012 року, Ужгородським МВ ДВС ВП № 36048479 від 30.01.2013 року, Ужгородським МВ ДВС№9-851 ВП № 14379609 від 14.09.2009 року, Ужгородським МВ ДВС ВП № 50483879 від 30.03.2016 року, Ужгородським МВ ДВС ВП №56868945 від 30.07.2018 року, Ужгородським МВ ДВС ВП № 60792219 від 05.12.2019 року, Ужгородським МВ ДВС ВП № 61734914 від 07.04.2020 року, приватним виконавцем Лукеча О.В. ВП № 58275215 від 04.02.2019 року, приватним виконавцем Лукеча О.В. ВП № 58509211 від 01.03.2019 року, та зняти з розшуку транспортний засіб оголошеного приватним виконавцем Лукеча О.В. 07.09.2019 року на підставі виконавчого листа №2п-2509/09 та провести належним чином перереєстрацію у власність заставодержателя ОСОБА_1 .

Позовні вимоги мотивує тим, що 19.03.2016 року позивачем ОСОБА_1 було укладено договір відступлення права вимоги із ОСОБА_3 . Згідно вказаного договору, позивач набув права кредитора, заставодержателя та права вимоги за договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу №1136221800 від 20.06.2008р., що укладений між АТ «УкрСиббанк» та відповідачем ОСОБА_2 . Позивач у позові зазначає, що істотною умовою кредитного договору є його забезпечення предметом застави транспортний засіб марки CRYSLER, модель PT CRUISER GT р.в. НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_1 . На підставі договору відступлення права вимоги від 19.03.2016р. між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 відбулася заміна обтяжувача зазначеного предмету застави із ОСОБА_3 на ОСОБА_4 . У позові також позивач вказує на те, що він звертався із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про відступлення права вимоги та під час судового розгляду сторони досягли мирової угоди, яка була затверджена згідно ухвали Ужгородського міськрайонного суду від 13.12.2016р. та згідно якої ОСОБА_1 прийняв транспортний засіб марки CRYSLER, модель PT CRUISER GT р.в.2008, д.н.з. НОМЕР_1 . Однак, при звернені для перереєстрації права власності на заставне майно з ОСОБА_2 на ОСОБА_1 було виявлено арешти підрозділів виконання судових рішень на зазначене заставне майно.

З огляду на викладені обставини, позивач просить позов задовольнити, оскільки, існуючі арешти і заборона відчуження майна та оголошення його в розшук порушують його право власності та унеможливлюють здійснювати користування та розпорядження цим майном.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду від 24.06.2020 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за загальними правилами позовного провадження в підготовчому судовому засіданні.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Дубровська О.М. позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити з підстав викладених у позові.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялась судом у встановленому законом порядку. До Ужгородського міськрайонного суду від відповідача надійшла письмова заява у якій ОСОБА_2 зазначає, що не заперечує щодо задоволення позовних вимог та просить розглянути справу у її відсутності .

Представник Ужгородського МВ ДВС - Грицищук М.П. у судовому засіданні зазначив, що арешти на майно боржника ОСОБА_2 були накладені також і Ужгородським МВ ДВС в рамках окремих виконавчих проваджень. Звернув увагу суду на те, що виконавчі провадження № 15140129 від 22.09.2009р. , 24761961 від 16.02.2011р. , 29226747 від 27.02.2009р. 34664365 від 11.01.2012р. , 36048479 від 16.02.2011р., 14379609 від 10.03.2009р. завершено та на підставі постанови виконавця зазначені виконавчі документи повернуто стягувачеві згідно п.2 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження», з підстав відсутності у боржника ОСОБА_2 майна та у зв`язку з тим, що державному виконавцю не вдалось розшукати майно на яке могло бути звернуто стягнення. Зазначив також, що на даний час в окремих виконавчих провадженнях виконавчі листи повторно направленні до Ужгородського МВ та перебувають на виконанні. Щодо задоволення позовних вимог не заперечує.

Приватний виконавець Лукеча О.В., про розгляд справи повідомлявся належним чином, в судове засідання не з`явився. 09.07.2020р до суду приватним виконавцем Лукеча О.В. подано клопотання про розгляд справи у його відсутності . Південно - Західне міжрегіональне управління юстиції в особі відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення, в судове засідання свого представника не направив, однак, подав до суду заяву від 08.07.2020р. про розгляд справи без участі уповноваженого представника відділу .

Заслухавши думку представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_5 , представника Ужгородського МВ ДВС - Грицищук М.П., дослідивши надані письмові докази, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 20.06.2008р гр. відповідачем ОСОБА_2 з АТ «УкрСиббанк» укладено договір споживчого кредиту та заставу транспортного засобу №11362218000 . Згідно п.п.1.1. вказаного договору АТ «УкрСиббанк» зобов`язувався надати відповідачу ОСОБА_2 кредитні кошти в сумі 32926,00 доларів США 00 центів, а остання, зобов`язувалась сплатити плату за кредит в порядку та на умовах визначених у договорі в сумі кредиту еквівалентній 159773, 42 грн за курсом НБУ на день укладення договору з терміном погашення кредиту не пізніше 22.06.2015року. Відповідно до пункту 2.1. вище зазначеного договору, у забезпечення виконання усіх грошових зобов`язань в повному обсязі, відповідачем ОСОБА_2 передано в заставу рухоме майно : транспортний засіб марки CRYSLER, модель PT CRUISER GT р.в.2008, д.н.з. НОМЕР_1 ., колір червоний. Згідно Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, 23.06.2008 р. зареєстровано обтяження, підстава - договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу №11362218000, виданий АКІБ «УкрСиббанк». Об`єкт обтяження: транспортний засіб марки CRYSLER, модель PT CRUISER GT р.в.2008, д.н.з. НОМЕР_1 ., колір червоний. Відомості про обмеження: заборонено відчужувати.

19.03.2016року між позивачем ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладено договір відступлення права вимоги відповідно до умов якого, первісний кредитор ОСОБА_3 передав позивачу право вимоги від боржника ОСОБА_2 (боржник за кредитним договором №11362218000 від 20.06.2008р. укладений між АТ «УкрСиббанк») належного виконання всіх зобов`язань за основним договором. Згідно п.п.2.1. , 2.2. укладеного договору, права вимоги за договором вважаються переданими з моменту сплати ОСОБА_1 ОСОБА_3 суми, що відступається та складає 190 000 , 00 грн.

Як встановлено судом, відповідно до Ухвали Ужгородського міськрайоенного суду Закарпатської області від 07.12.2016року було визнано мирову угоду від 05.12.2016р відповідно до якої ОСОБА_2 визнала та підтвердила свою заборгованість перед ОСОБА_1 за договором відступлення права вимоги боргу за кредитним договором №11362218000 від 20.06.2008р. в сумі 190 000, 00 грн. В рахунок заборгованості за договором відступлення права вимоги боргу за кредитним договором №11362218000 від 20.06.2008р. в сумі 190 000, 00 грн передає у власність а ОСОБА_1 приймає транспортний засіб марки CRYSLER, модель PT CRUISER GT р.в.2008, д.н.з. НОМЕР_1 ., колір червоний.

З копії наданого листа ПАТ «УкрСиббанк» від 21.07.2015року за №31-21/26439 вбачається, що транспортний засіб марки CRYSLER, модель PT CRUISER GT р.в.2008, д.н.з. НОМЕР_1 ., колір червоний, на 21.07.2015р. не перебуває у заставі ПАТ «УкрСиббанк» за договором про надання споживчого кредиту та застави транспортного засобу № 11362218000 від 20.06.2008р.

Згідно витягу з виконавчого провадження №15140129 за виконавчим листом №2п-4027 виданим Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області від 22.09.2009р. державним виконавцем Ужгородським МВ ДВС Головного територіального управління юстиції у Закарпатські області Венжега М.Р., накладено арешт на майно боржника ОСОБА_2 з метою стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 36309,8 грн на користь стягувача ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Західне регіональне управління «ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» Ужгородське відділення №13. Судом встановлено, що згідно акту державного виконавця від 30.09.2011 року в результаті вжитих заходів, майна належного боржникові ОСОБА_2 не виявлено та вказаний вище виконавчих документ у зв`язку з відсутністю у боржника майна на підставі п.2 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» повернуто стягувачеві .

Окрім того, судом встановлено, що 25.02.2011р у виконавчому провадженні №24761961 за виконавчим листом №2п-1313/10 виданим Ужгородським міськрайонним судом, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ВАТ «Державний ощадний банк України» суми боргу у розмірі 10719,74 грн, державним виконавцем Ужгородського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиці в Закарпатській області Венжега М.Р. накладено арешт на майно боржника ОСОБА_2 з метою збереження майна боржника, що підлягає наступній реалізації в порядку ст.ст. 24,50,55 Закону України «Про виконавче провадження». Однак, 30.09.2012року державним виконавцем Венжега М.Р. засвідчено, що в результаті вжитих заходів майно належне боржникові не виявлено. Вказаний виконавчий документ повернуто стягувачеві у зв`язку з відсутністю у боржника майна п.2 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження».

Також, постановою державного виконавця Венжега М.Р. Ужгородского МВ ДВС у виконавчому провадженні №29226747 від 27.02.2009р. згідно виконавчого напису приватного нотаріуса Мукачівського районного нотаріального округу від 10.10.2011р. на користь стягувача ПАТ «Фольксбанк», накладено арешт на майно боржника ОСОБА_2 та оголошено заборону на його відчуження

Однак, 04.12.2012р. в результаті вжитих державним виконавцем заходів, реалізованого майна боржника на яке звернуто стягнення виявилось недостатньо для погашення заборгованості та виконавчий документ повернуто стягувачеві у зв`язку з відсутністю майна боржника.

Постановою державного виконавця Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Венжега М.Р. від 10.10.2012 року в ході проведення виконавчих дій під час примусового виконання виконавчого провадження №34664365, яке відкрито на підставі виконавчого листа №2-5847/11, виданого 11.01.2012 року Ужгородським міськрайонним судом, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованості в розмірі 29901,89 грн., арештовано майно боржника та оголошено заборону на його відчуження. Однак, 13.12 2013 року згідно акту державного виконавця Венжега М.Р. не виявлено майно на яке можливо звернути стягнення, а розшук транспортного засобу належного ОСОБА_2 результатів не дав. У зв`язку з чим виконавчий документ повернуто стягувачеві.

Постановою державного виконавця Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Решетар Я.Я. від 11.02.2013 року, в ході проведення виконавчих дій, під час примусового виконання виконавчого провадження №36048479, відкритого на підставі виконавчого листа №2п-1313/10, виданого 16.02.2011 року Ужгородським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» заборгованості в розмірі 10946,94 грн., звернено стягнення на кошти на рахунках боржника. Однак, 25.06. 2014 року згідно постанови державного виконавця Венжега М.Р у зв`язку з відсутністю майна боржника виконавчий документ відповідно до п.2 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» повернуто стягувачеві.

З системного аналізу вищевказаних норм Закону України «Про виконавче провадження» вбачається, що повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» не є підставою для закінчення виконавчого провадження, а державному виконавцю не надано права на зняття арешту з майна боржника у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, встановлених п.2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження»

Також встановлено, що згідно постанови державного виконавця Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Венжега М.Р. від 25.08.2009 року в ході проведення виконавчих дій під час примусового виконання виконавчого провадження №14379609, яке відкрито на підставі судового наказу №2н-319/09, виданого 10.03.2009 року Ужгородським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_2 на користь ВАТ «Закарпатгаз» заборгованості в розмірі 1396,03 грн., та звернено стягнення майно боржника та оголошено заборону на його відчуження. Згідно повідомлення стягувача від 12.07.2010р. сума боргу боржником сплачена та виконавче провадження виконано.

Постановою державного виконавця Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Губалем О.З. від 10.04.2019 року в ході проведення виконавчих дій під час примусового виконання виконавчого провадження №56868945, яке відкрито на підставі судового наказу №308/1813/18, виданого 05.04.2018 року Ужгородським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Закарпатгаз Збут» заборгованості в розмірі 5899,15 грн., накладено арешт на все майно боржника. Як встановлено в судовому засіданні, вказане виконавче провадження є незавершеним та перебуває на виконанні.

Постановою державного виконавця Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Губалем О.З. від 05.12.2019 року в ході проведення виконавчих дій під час примусового виконання виконавчого провадження №60792219, яке відкрито на підставі постанови виконавчого комітету Ужгородської міської ради №452/19 від 02.09.2019року про стягнення з ОСОБА_2 на користь держави штраф в розмірі 1360,00 грн., накладено арешт на майно боржника . Зазначене виконавче провадження на даний час також не завершено , перебуває на виконанні та постанова державного виконавця про арешт майна (коштів) від 05.12.2019 року не скасована у встановленому законом порядку.

Згідно постанови державного виконавця Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Губалем О.З. від 07.04.2020 року під час примусового виконання виконавчого провадження №61734914, на підставі вимоги №Ф-1545-50 ГУ ДПСу Закарпатській області від 14.02.2020 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ГУ ДПС у Закарпатській області заборгованості в розмірі 29293,44 грн., накладено арешт на майно боржника . Як встановлено у судовому засіданні дане виконавче провадження на даний час не завершено , перебуває на виконанні та постанова державного виконавця про арешт майна (коштів) від 07.04.2020 року не скасована у встановленому законом порядку.

Відповідно до постанови державного виконавця Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Губалем О.З. від 04.02.2019 року в ході проведення виконавчих дій під час примусового виконання виконавчого провадження №58275215, яке відкрито на підставі виконавчого листа Ужгородського міськрайонного суду №2п-1313/10 від 16.02.2011 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь АТ «Державний ощадний банк України» заборгованості в розмірі 10719,14 грн., та 227,20 судових витрат, накладено арешт на майно боржника . Як встановлено у судовому засіданні, дане виконавче провадження на даний час також не завершено, перебуває на виконанні та постанова державного виконавця про арешт майна (коштів) від 04.02.2019 року не скасована у встановленому законом порядку.

Також встановлено судом, що згідно постанови приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Лукеча О.В. від 07.06.2019 року в ході проведення примусових виконавчих дій під час примусового виконання виконавчого провадження №58509211, яке відкрито на підставі виконавчого листа №2п-2509/09 виданого Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області від 02.02.2012року про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_6 на користь ПАТ «ОТП Банк» заборгованості в розмірі 1598861,31 грн., та 1730 грн судових витрат було оголошено в розшук майно боржника а саме: транспортний засіб марки CRYSLER, модель PT CRUISER GT р.в.2008, д.н.з. НОМЕР_1 .

Як встановлено у судовому засіданні та підтверджено представником позивача ОСОБА_5 та представником МВ ДВС -Грицищук М.П. дане виконавче провадження на даний час не завершено , перебуває на виконанні та постанова державного виконавця про розшук майна від 07.06.2019 року не скасована у встановленому законом порядку.

Відповідно до статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» Арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Статтею 18 ЗУ "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку. Арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна (стаття 56 ЗУ "Про виконавче провадження").

Отже, зі змісту вказаних норм права вбачається, що накладати арешт на майно в процедурі виконавчого провадження надається право лише у випадку, коли таке майно належить на праві власності саме боржнику.

Згідно з ч.1,2 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

У разі, якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

З аналізу вищезазначених норм Закону України «Про виконавче провадження», вбачається, що у разі повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі пункту 2 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», державному виконавцю не надано право на зняття арешту з майна боржника, у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав відсутності у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення.

При цьому, повернення виконавчого документа стягувачеві, у зв`язку з тим, що транспортний засіб боржника, розшук якого здійснювався органами внутрішніх справ, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку, не є підставою для закінчення виконавчого провадження згідно з приписами статті 49 Закону України «Про виконавче провадження», та відповідно зняття арешту передбачено ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження».

Зважаючи на те, що автомобіль марки CRYSLER, модель PT CRUISER GT р.в.2008, д.н.з. НОМЕР_1 зареєстрований саме за відповідачем ОСОБА_2 , що підтверджується матеріалами справи, беручи до уваги винесення державним виконавець МВ державної виконавчої служби, постанови про накладення арешту на все майно, що належить боржнику (позивачу), заборону його відчуження та розшук, державним виконавцем були вчинені дії у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Правове регулювання відносин, пов`язаних з купівлею-продажу транспортних засобів, здійснюється на підставі положень ЦК України з урахуванням загальних положень про договір та спеціальних правил, закріплених у відповідних положеннях Закону України «Про дорожній рух» та Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 07 вересня 1998 року №1388 (далі по тексту - Порядок), які визначають певні особливості укладення, виконання та правові наслідки невиконання відповідних договорів.

Як встановлено судом, ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07.12.2016року було визнано мирову угоду від 05.12.2016р відповідно до якої ОСОБА_2 визнала та підтвердила свою заборгованість перед ОСОБА_1 за договором відступлення права вимоги боргу за кредитним договором №11362218000 від 20.06.2008р. в сумі 190 000, 00 грн. а також у рахунок заборгованості за договором відступлення права вимоги боргу за кредитним №11362218000 від 20.06.2008р. в сумі 190 000, 00 грн передадано у власність а ОСОБА_1 транспортний засіб марки CRYSLER, модель PT CRUISER GT р.в.2008, д.н.з. НОМЕР_1 ., колір червоний.

Разом з цим, слід зауважити що на момент передачі позивачу автомобіля марки CRYSLER, модель PT CRUISER GT р.в. НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_1 . , відповідно до ухвали Ужгородського міськрайонного суду від 07.12.2016р. про затвердження мирової угоди, згідно постанови державного виконавця було накладено ряд арештів на майно боржника ОСОБА_2 у виконавчих провадженнях №15140129 від 02.10.2009р., №14379609 від 20.08.2009р., №24761961 від 25.02.2011р., №29226747 від 10.10.2011р., №34660172 від 03.10.202р. №36048479 від 17.01.2013р. , №34664365 від 09.10.2012р. оголошено розшук майна та звернено стягнення на майно відповідача а також оголошено заборону на його відчуження.

Однак, виконавчі документи у вказаних вище виконавчих провадженнях були завершені та повернуті стягувачеві з підстав передбачених п. 2 ч.1 ст.47 Закону України ««Про виконавче провадження» а саме, у зв`язку з відсутністю у боржника майна.

Згідно із частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до частин першої - третьої статті 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв`язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов`язання доставки.

До передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно-розпорядчого документа на майно. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації (частина четверта статті 334 ЦК України).

Відповідно до статті 34 Закону України «Про дорожній рух» державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов`язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків.

Державний облік зареєстрованих транспортних засобів включає в себе процес реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про зареєстровані транспортні засоби та їх власників.

Державній реєстрації та обліку підлягають призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування транспортні засоби усіх типів: автомобілі, автобуси, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, самохідні машини, причепи та напівпричепи до них, мотоколяски, інші прирівняні до них транспортні засоби та мопеди, що використовуються на автомобільних дорогах державного значення.

Власники транспортних засобів та особи, які використовують їх на законних підставах, зобов`язані зареєструвати (перереєструвати) належні їм транспортні засоби протягом десяти діб після придбання, митного оформлення, одержання транспортних засобів або виникнення обставин, що потребують внесення змін до реєстраційних документів.

Порядком державної реєстрації (перереєстрації) , зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, (затвердженого Постановою кабінету Міністрів України від 07.09.1998р.№31388, зі змінами від 23.09.2020р. №871 ) встановлюється єдина на території України процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (далі - транспортні засоби), оформлення та видачі реєстраційних документів і номерних знаків. Цей Порядок є обов`язковим для всіх юридичних та фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів, виробляють чи експлуатують їх. Представники власників транспортних засобів виконують обов`язки та реалізують права таких власників у межах наданих їм повноважень.

Відповідно до пункту 7 зазначеного вище Порядку державної реєстрації, власники транспортних засобів - юридичні та фізичні особи або їх представники (далі - власники) зобов`язані зареєструвати їх протягом 10 діб після придбання або митного оформлення, чи тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Термін реєстрації може бути продовжено у разі неможливості власника транспортного засобу (хвороба, відрядження, інші поважні причини) вчасно її здійснити. Експлуатація транспортних засобів, не зареєстрованих у підрозділах ДАІ, а також без номерного знака "Транзит" забороняється.

Згідно із пунктом 8 Порядку реєстрація транспортних засобів здійснюється на підставі заяви власника, поданої особисто, і документів, що посвідчують його особу, правомірність придбання транспортного засобу, оцінку його вартості, яка провадиться спеціалістом, що пройшов необхідну підготовку у порядку, встановленому МВС, Мін`юстом, Держпромполітики, Держмитслужбою та Фондом державного майна і має відповідні документи, відповідність конструкції транспортного засобу встановленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

Не приймаються до реєстрації транспортні засоби, зібрані (складені) з складових частин серійних транспортних засобів без дотримання вимог Закону України "Про дорожній рух". Правомірність придбання транспортних засобів, складових частин, які мають ідентифікаційні номери, підтверджується документами, скріпленими підписом відповідної посадової особи і печаткою, виданими суб`єктами підприємницької діяльності, які реалізують транспортні засоби та видають довідки-рахунки, митними органами, судами, нотаріусами, органами соціального захисту населення, підприємствами-виробниками транспортних засобів та підрозділами ДАІ, а також угодами, укладеними на товарних біржах.

Таким чином, законодавцем визначений спеціальний порядок відчуження та набуття права власності на транспортні засоби, який пов`язаний з обов`язковою реєстрацією власником придбаного автомобіля у відповідних органах. Продаж транспортного засобу, що має ідентифікаційний номер, передбачає відповідне оформлення договору купівлі - продажу цього транспортного засобу, зняття його з обліку, отримання свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт).

Як встановлено судом, згідно облікової картки виданої Ужгородським МРЕВ 19.05.2020р. та підтверджено представником позивача ОСОБА_5 у судовому засіданні, автомобіль марки CRYSLER, модель PT CRUISER GT р.в.2008, д.н.з. НОМЕР_1 ., колір червоний, не був знятий з обліку в органах ДАІ у визначеному законом порядку і строк та під час виникнення правовідносин між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 залишився зареєстрованим за останньою та з 2009 року перебував під арештом, згідно постанови державного виконавця від 15.10.2009р. та державним виконавцем здійснювався розшук майна боржника ОСОБА_2 у виконавчому провадженні №15140129

В судовому засіданні також встановлено, що позивач ОСОБА_1 з письмовою заявою про перереєстрацію вказаного транспортного засобу та відповідач ОСОБА_2 з заявою про зняття з обліку автомобіля на час укладення та затвердження ухвалою Ужгородського міськрайоннного суду від 07.12.2016року мирової угоди чи після її укладення та затвердження судом, до органів регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Закарпатській області (філія ГСЦ МВС м.Ужгород), не подавалась і огляд транспортного засобу органами реєстрації не здійснювався.

У матеріалах справи також відсутні дані про те, що органами ДАІ, регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Закарпатській області (філія ГСЦ МВС м.Ужгород), було відмовлено позивачу ОСОБА_1 у реєстрації транспортного засобу марки CRYSLER, модель PT CRUISER GT р.в. НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_1 . та такі не були надані в судовому засіданні.

Постанови державного виконавця про опис та арешт майна (коштів) відносно ОСОБА_2 від 05.12.2019 року, 10.04.2019 року , 04.02.2019року року не скасована у встановленому законом порядку та виконавчі провадження №60792219 від 05.12.2019року, №61734914 від 07.04.2020р., №58275215 від 04.02.2019року не завершені.

Окрім того, відповідно частини 5 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею цього Закону (протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можу ті бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців, а також у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров`я, втрати годувальника тощо - протягом усього періоду, на які присуджені платежі). Згідно ч. 6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження; стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Отже, з системного аналізу вищевказаних норм Закону України «Про виконавче провадження» вбачається, що повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» не є підставою для закінчення виконавчого провадження, а державному виконавцю не надано права на зняття арешту з майна боржника у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, встановлених п.2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».

При цьому, повернення виконавчого документа стягувачеві, у зв`язку з тим, що транспортний засіб боржника, розшук якого здійснювався органами внутрішніх справ, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку, не є підставою для закінчення виконавчого провадження згідно з приписами статті 49 Закону України «Про виконавче провадження», та відповідно зняття арешту передбачено ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до наданої позивачем облікової картки ТЗ НОМЕР_3 від 19.05.2020р. власником автомобіля марки CRYSLER, модель PT CRUISER GT р.в.2008, д.н.з. НОМЕР_1 . зазначено ОСОБА_2 з зазначенням у п.16 особливі відмітки «Кредит», про заборону відчуження «Укрсиббанк» .

Частиною четвертою ст. 263 ЦПК України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з висновками, зробленими Верховним Судом у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 жовтня 2019 р. у справі № 683/2694/16-ц, провадження № 61-17988св18, не здійснення перереєстрації транспортного засобу у встановленому Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів порядку не породжує правових наслідків.

Виходячи з наведеного, твердження позивача про те, що він є власником автомобіля є передчасним, позивач не навів, в чому полягає порушення його прав, свобод чи законних інтересів з сторони відповідача ОСОБА_2 та інших осіб.

Таким чином, судом встановлено, що на час опису та арешту майна боржника ОСОБА_2 у зазначених вище виконавчих провадженнях власником спірного транспортного засобу значилась ОСОБА_2 та відносно останньої виконавчі провадження №61734914 від 07.04.2020р , №56868945 від 30.07.2018 року , № 58275215 від 04.02.2019р. є не завершеними, а тому, відсутні правові підстави для скасування арешту майна. Будь яких доказів, що права позивача ОСОБА_1 порушені борговими зобов`язаннями відповідача, суду не надано, як і не доведено те, що приймаючи транспортний засіб марки CRYSLER, модель PT CRUISER GT р.в. НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_1 . згідно мирової угоди затвердженої рішення суду від 07.12.2016року позивач не знав і не міг знати про наявність накладених арештів на майно боржника ОСОБА_2 .

При цьому, позовні вимоги про зняття автомобіля з розшуку оголошеного приватним виконавцем Лукеча О.В у рамках виконавчого провадження №58509211 від 07.06.2019р. та проведення належним чином перереєстрації у власність заставодержателя ОСОБА_1 транспортного засобу марки CRYSLER, модель PT CRUISER GT р.в. НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_1 , не є належним способом захисту порушеного права, а тому, не підлягають до задоволення.

Враховуючи те, що обставини, на які позивач посилається в обґрунтування заявлених вимог, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, а, повернення виконавчого документа стягувачу не є підставою для закінчення виконавчого провадження (крім випадку коли повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий документ), суд приходить до висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зняття арешту з заставного майна слід відмовити.

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа 1: Ужгородський міський відділ державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління юстиції, третя особа 2: Південно-Західне міжрегіональне управління юстиції в особі Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), третя особа 3: Приватний виконавець Закарпатського виконавчого округу Лукеча Олександр Васильович, про зняття арешту із заставного майна - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне судове рішення складено 30.10.2020 року о 16 год. 05 хв.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду М.М. Крегул