ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" листопада 2020 р. Справа№ 910/186/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ходаківської І.П.

суддів: Корсака В.А.

Владимиренко С.В.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу

Товариства з додатковою відповідальністю "Довірче товариство "Європейське бюро приватизації"

на рішення господарського суду міста Києва від 08.05.2020 (повне рішення складено та підписано 08.05.2020)

у справі № 910/186/20 (суддя Демидов В.О.)

за позовом Головного управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, буд. 35, м. Львів, 79003)

до Товариства з додатковою відповідальністю "Довірче товариство "Європейське бюро приватизації" (вул. Кошиця, буд. 9Б, оф. 18, м. Київ, 02068)

про стягнення заборгованості у розмірі 48930,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

В січні 2020 року Головне управління Державної податкової служби України у Львівській області звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Довірче товариство «Європейське бюро приватизації» про стягнення 48 930,00 грн вартості майна або суми, на яку знизилась його вартість, за цінами, вказаними в акті опису, оцінки та передачі безхазяйного майна від 31.08.2018 №1.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо реалізації переданого йому майна відповідно до договору про реалізацію безхазяйного майна №1 від 31.08.2018.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням господарського суду міста Києва від 08.05.2020 у справі №910/186/20 позов задоволено, з Товариства з додатковою відповідальністю «Довірче товариство «Європейське бюро приватизації» на користь Головного управління ДПС у Львівській області стягнуто заборгованість у розмірі 48 930 грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 1 921 грн. 00 коп.

Рішення суду мотивовано тим, що згідно з конкурсною пропозицією, відповідач погодився реалізувати посіви соняшника в кількості 4 тони вартістю 9300 грн та 17,2 тони вартістю 39630 грн за винагороду 19% від загальної вартості посівів соняшника. Граничний термін реалізації - протягом місяця.

Відповідно до акту опису, оцінки та передачі безхазяйного майна №1 від 31.08.2018, вказане вище безхазяйне майно, а саме: посіви соняшника загальною вартістю 48 930,00 грн. прийнято директором ТзДВ «Довірче товариство «Європейське бюро приватизації».

Доказів реалізації або повернення вказаного майна матеріали справи не містять.

Короткий зміст апеляційної скарги та її доводів.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду міста Києва від 08.05.2020, Товариство з додатковою відповідальністю «Довірче товариство Європейське бюро приватизації» звернулося з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати згадане рішення суду як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права і ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Зокрема, скаржник зазначає, що ним не було допущено пошкодження, знищення або втрату майна, відповідно вимога позивача є протиправною.

Позивач подав до Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а судове рішення - без змін.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті та явка представників сторін.

В провадженні Північного апеляційного господарського суду у складі колегії суддів: головуючий суддя - Ходаківська І.П., судді: Владимиренко С.В., Пашкіна С.А. перебувала апеляційна скарга Товариства з додатковою відповідальністю "Довірче товариство "Європейське бюро приватизації" на рішення господарського суду міста Києва від 08.05.2020 у справі №910/186/20, розгляд якої ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2020 здійснюється у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи.

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/3093/20 від 14.09.2020 у справі № 910/186/20 призначено повторний автоматизований розподіл.

Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.09.2020 у зв`язку з перебуванням судді Пашкіної С.А., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, справу №910/186/20 передано на розгляд колегії суддів: головуючий суддя -Ходаківська І.П., судді: Корсак В.А., Владимиренко С.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.09.2020 колегією суддів: головуючий суддя - Ходаківська І.П., судді: Корсак В.А., Владимиренко С.В. прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Довірче товариство "Європейське бюро приватизації" на рішення господарського суду міста Києва від 08.05.2020 у справі № 910/186/20.

Обставини справи, встановлені судом першої та перевірені судом апеляційної інстанції, визначення відповідно до них правовідносин.

Як встановлено судом першої та перевірено судом апеляційної інстанції, листом від 01.08.2018 №62/51-1997 УСБУ у Львівській області повідомило позивача про незаконні використання земельних ділянок для сільськогосподарського використання (культивуються посіви сільськогосподарських культур), які знаходяться у комунальній власності Грабовецької об`єднаної територіальної громади Стрийського району.

Комісією у складі представника ДФС та ТОВ «Паритет-Плюс», здійснено опис, оцінку і передачу на зберігання такого майна: посів соняшника, поросль соняшника у розмірі 4 та 17,2 тонни вартістю 2300 грн за тону, за результатами чого складено акти опису і попередньої оцінки безхазяйного майна від 08.08.2018 №1-2.

08.08.2018 між Головним управлінням ДФС у Львівській області та ТОВ «Паритет-Плюс» укладено договір зберігання №1/18.

Відповідно до звіту про вартість майна ПП «Левковичі» (сертифікат суб`єкта оціночної діяльності від 02.03.2017 від 15.08.2018 №164/17) ринкова вартість майбутнього урожаю соняшника (посіви соняшника на площі 2,518 га, земельна ділянка на території с. Монастирець Стрийського району з кадастровим номером 4625384700:02:000:0151 становила 9300 грн з врахуванням ПДВ; ринкова вартість майбутнього урожаю соняшника (посіви соняшника на площі 10,7718 га, земельна ділянка на території с. Монастирець Стрийського району з кадастровим номером 4625384700:02:000:0153 становила 39 630,00 грн. з врахуванням ПДВ).

Рішенням заступника начальника Головного управління ДФС у Львівській області Парубій О.В. №1 від 20.08.2018 щодо розпорядження безхазяйним майном, що швидко псується або витрати на зберігання якого є непропорційно великими порівняно з його вартістю, взято на облік 08.08.2018 за актами опису і попередньої оцінки майна № 1-2 майно вирішено передати на реалізацію.

Відповідно до конкурсної пропозиції ТДВ ДТ «Європейське бюро приватизації» погоджується реалізувати посіви соняшника в кількості 4 тони вартістю 9300 грн та 17,2 тони вартістю 39630 грн за винагороду 19% від загальної вартості посівів соняшника. Граничний термін реалізації - протягом місяця.

Згідно з протоколом засідання комісії Головного управління ДФС у Львівській області щодо відбору організацій, уповноважених здійснювати реалізацію безхазяйного майна №1 від 28.08.2018, ТзДВ «Довірче підприємство «Європейське бюро приватизації» передано для реалізації посіви соняшника на площі 2,518 га, земельна ділянка на території с. Монастирець Стрийського району з кадастровим номером 4625384700:02:000:0151 загальною вартістю за звітом про вартість майна ПП «Левковичі» 9300 грн з врахуванням ПДВ, та посіви соняшника на площі 10,7718 га, земельна ділянка на території с. Монастирець Стрийського району з кадастровим номером 4625384700:02:000:0153 загальною вартістю за звітом про вартість майна ПП «Левковичі» - 39 630,00 грн з врахуванням ПДВ - (розмір комісійної винагороди - 19%).

31.08.2018 між Головним управлінням Державної фіскальної служби України у Львівській області в особі заступника начальника ГУ ДФС у Львівській області Парубій О.В. та Товариством з додатковою відповідальністю «Довірче товариство «Європейське бюро приватизації» укладено договір про реалізацію безхазяйного майна №1, за умовами якого відповідач зобов`язався за дорученням замовника за плату реалізувати передане йому майно.

Пунктами 2.1.1, 2.1.2, 2.1.3 п. 2.1 договору передбачено, що при виконанні цього договору замовник зобов`язаний: своєчасно оформляти акти опису, оцінки та передачі на реалізацію майна; видавати необхідні документи на проведення робіт, пов`язаних із документальним оформленням реалізації майна; забезпечити нерозголошення інформації, яка стала відомою при виконанні цього договору стосовно виконавця та третіх осіб (

Відповідно до п. 2.2 договору при виконанні цього договору виконавець зобов`язаний: прийняти майно за його місцезнаходженням згідно з актом опису, оцінки та передачі майна; забезпечити зберігання майна, транспортування та інші дії, необхідні для реалізації майна; здійснювати реалізацію майна відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 25.08.1998 року №1340 «Про Порядок обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, та розпорядження ним» за цінами, не нижчими від визначених у акті опису, оцінки та передачі майна; забезпечити проведення передпродажної підготовки для надання товарного вигляду майну, прийнятому від замовника; на підставі доручень замовника виконувати роботи із сертифікації або проведення досліджень товарів харчової та промислової групи; забезпечити облік усіх операцій, пов`язаних з реалізацією переданого майна в розрізі кожного акта опису, оцінки та передачі майна; забезпечити облік усіх операцій, пов`язаних з прийняттям на реалізацію майна, на позабалансовому рахунку; на вимогу замовника у визначені ним терміни та за участі уповноважених ним осіб забезпечувати проведення інвентаризації переданого на реалізацію майна; зупинити реалізацію майна у разі одержання від замовника розпорядження про зупинення реалізації майна та повернути нереалізоване майно у разі невиконання умов цього договору та в інших випадках, передбачених чинним законодавством; не здійснювати без погодження із замовником дій щодо зміни способу реалізації майна, його уцінки, розірвання біржових контрактів, договорів купівлі-продажу; надавати замовнику у повному обсязі необхідну інформацію, пов`язану з виконанням цього договору. Щомісячно до 20 числа, наступного за звітним, надавати звіт про рух матеріальних цінностей, які обліковуються на позабалансових рахунках «Активи на відповідальному зберіганні»; забезпечити нерозголошення інформації, яка стала відомою при виконанні цього договору стосовно замовника та третіх осіб.

Пунктом 3.1 договору встановлено, що виконавець зобов`язаний провести реалізацію переданого замовником майна у термін, передбачений законодавством, яке діє на дату передачі майна на реалізацію.

У разі неможливості реалізації майна за визначеною ціною його уцінка проводиться відповідно до законодавства (п. 3.3 договору).

Якщо майно не реалізоване після проведення уцінки, проводиться додаткова уцінка або воно передається для реалізації за остаточною ціною іншому суб`єкту господарювання (п. 3.4 договору).

За неможливості своєчасної реалізації майна, уцінка якого недоцільна, термін реалізації може бути продовжений за згодою сторін (п.3.5 договору).

Відповідно до п. 4 договору кошти, отримані від реалізації майна, за винятком сум, зазначених у розділі 5 цього договору, перераховуються виконавцем до бюджету за кодом бюджетної класифікації доходів, вказаним замовником, у строк не пізніше 7 банківських днів від дати реалізації.

За положеннями п. 5.1 договору замовник зобов`язаний сплатити виконавцю протягом 7 банківських днів від дати реалізації майна комісійну винагороду у розмірі, вказаному у акті опису, оцінки і передачі безхазяйного майна, але не більше 20% суми коштів, отриманих від реалізації майна, шляхом утримання виконавцем суми комісійної винагороди із коштів, отриманих від реалізації майна.

Пунктом 6.2 договору встановлено що у разі порушення строку перерахування до бюджету коштів від реалізації майна виконавець сплачує пеню у розмірі 120% річних облікової ставки НБУ, діючої на день виникнення такого порушення, за кожний день прострочення.

Пунктом 7.1 договору передбачено, що з дати передачі майна представником замовника відповідальність за його збереження несе виконавець. У випадку пошкодження, знищення (недостачі) переданого майна виконавець протягом місяця від дня подання претензії замовником відшкодовує збитки у розмірі вартості такого майна або суми, на яку знизилась його вартість, за цінами, вказаними в акті опису, оцінки та передачі майна.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх обов`язків (п. 11.1 договору).

Вказане вище безхазяйне майно - посіви соняшника загальною вартістю 48 930,00 грн. прийнято директором ТзДВ «Довірче товариство «Європейське бюро приватизації» за актом опису, оцінки та передачі безхазяйного майна від 31.08.2018 №1.

Взяті на себе зобов`язання відповідачем не виконано, у зв`язку з чим позивач звертався до відповідача з претензією від 25.10.2018 № 36601/10/13-01-54-17, у якій вимагав протягом 7 днів відшкодувати збитки у розмірі вартості майна або суми, на яку знизилась його вартість, за цінами, вказаними в акті опису, оцінки та передачі безхазяйного майна від 31.08.2018 №1. Претензія була залишена без задоволення.

Вказані обставини і стали підставою для звернення Головного управління ДПС у Львівській області з позовом про стягнення з відповідача вартості вказаного майна у розмірі 48 930,00 грн.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

За положеннями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 1011 Цивільного кодексу України визначено, що за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов`язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

За приписами ст. 1012 Цивільного кодексу України договір комісії може бути укладений на визначений строк або без визначення строку, з визначенням або без визначення території його виконання, з умовою чи без умови щодо асортименту товарів, які є предметом комісії. Комітент може бути зобов`язаний утримуватися від укладення договору комісії з іншими особами. Істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов`язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну.

За ст. 1014 Цивільного кодексу України комісіонер зобов`язаний вчиняти правочини на умовах, найбільш вигідних для комітента, і відповідно до його вказівок. Якщо у договорі комісії таких вказівок немає, комісіонер зобов`язаний вчиняти правочини відповідно до звичаїв ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться.

Статтями 1016, 1017 Цивільного кодексу України визначено, що комітент зобов`язаний забезпечити комісіонера усім необхідним для виконання обов`язку перед третьою особою. За договором, укладеним з третьою особою, комісіонер набуває права навіть тоді, коли комітент був названий у договорі або прийняв від третьої особи виконання договору. Комісіонер не відповідає перед комітентом за невиконання третьою особою договору, укладеного з нею за рахунок комітента, крім випадків, коли комісіонер був необачним при виборі цієї особи або поручився за виконання договору (делькредере). У разі порушення третьою особою договору, укладеного з нею комісіонером, комісіонер зобов`язаний негайно повідомити про це комітента, зібрати та забезпечити необхідні докази. Комітент має право вимагати від комісіонера відступлення права вимоги до цієї особи. Комісіонер має право відступити від вказівок комітента, якщо цього вимагають інтереси комітента і комісіонер не міг попередньо запитати комітента або не одержав у розумний строк відповіді на свій запит. У цьому разі комісіонер повинен повідомити комітента про допущені відступи від його вказівок як тільки це стане можливим. Комісіонерові, який є підприємцем, може бути надано право відступати від вказівок комітента без попереднього запиту про це, але з обов`язковим повідомленням комітента про допущені відступи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1021 Цивільного кодексу України комісіонер відповідає перед комітентом за втрату, недостачу або пошкодження майна комітента.

За приписами ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Пунктом 7.1 договору передбачено, що з дати передачі майна представником замовника відповідальність за його збереження несе виконавець. У випадку пошкодження, знищення (недостачі) переданого майна виконавець протягом місяця від дня подання претензії замовником відшкодовує збитки у розмірі вартості такого майна або суми, на яку знизилась його вартість, за цінами, вказаними в акті опису, оцінки та передачі майна.

Особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання (ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України).

Також, слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов`язання має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доводиться кредитором. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання. Аналогічне положення закріплено і в статті 226 Господарського кодексу України.

Згідно зі ст.ст. 614, 623 Цивільного кодексу України та ст. 226 Господарського кодексу України для застосування такого заходу відповідальності, як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) порушення зобов`язання; 2) збитки; 3) причинний зв`язок між порушенням зобов`язання та збитками; 4) вина. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення, за загальним правилом, виключає настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Частиною 1 ст. 225 Господарського кодексу України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, відповідач, всупереч умовам укладеного між сторонами договору, не здійснив реалізацію товару, прийнятого на комісію, не звітував про хід виконання договору, не здійснив його повернення чи оплату на загальну суму 48 930, 00 грн, зазначену в акті опису, оцінки та передачі безхазяйного майна від 31.08.2018 №1

Отже, судом встановлено факт порушення відповідачем зобов`язань за договором, що не було спростовано відповідачем під час розгляду справи.

Враховуючи викладене, а також те, що після закінчення терміну дії договору відповідачем нереалізований товар не було повернуто позивачу та не відшкодовано його вартість, вмотивованим є висновок суду що позовні вимоги є обґрунтованими, документально доведеними, а тому, підлягають задоволенню.

Частиною 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно зі ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні.

Судові витрати.

Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків місцевого господарського суду, апеляційна скарга задоволенню не підлягає і судові витрати за її подання покладаються судом на скаржника відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Довірче товариство «Європейське бюро приватизації» залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 08.05.2020 у справі №910/186/20 залишити без змін.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на Товариство з додатковою відповідальністю «Довірче товариство «Європейське бюро приватизації».

Матеріали справи №910/186/20 повернути господарському суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено та підписано - 16.11.2020.

Головуючий суддя І.П. Ходаківська

Судді В.А. Корсак

С.В. Владимиренко