Справа № 229/4138/20

Провадження №2/229/1360/2020

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2020 р. м.Дружківка

Дружківський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Панової Т.Л.

за участю секретаря

судового засідання Гумірової І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дружківки цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Лаврищев Віктор В`ячеславович, до акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованої заробітної плати,

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість по заробітній платі- 24219,45 грн., компенсацію за втрату частини заробітної плати у зв`язку із порушенням термінів її виплати в розмірі 5467,72 грн.

Обґрунтовує свої вимоги тим, що 22.05.2017 року позивачу було видано повідомлення про ліквідацію та виведення зі штатного розпису посади.

10.07.2017 року в.о. начальника структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» РФ «Донецька залізниця» АТ «Українська залізниця» видано наказ № 5408/ДН-ОС про припинення трудового договору (контаркту) щодо позивача з 17.07.2017 року на підставі п. 1ст. 40 КЗпП України, з яким позивача особисто ознайомлено.

У день звільнення відповідач перед позивачем повний розрахунок не провів, як наслідок він має перед ним не погашену заборгованість із заробітної плати та компенсації за втрату частини заробітної плати, у зв`язку з порушенням термінів її виплати.

Ухвалою суду від 21.09.2020 року відкрито провадження у даній цивільній справі, визначено розгляд справи проводити в загальному порядку позовного провадження. Призначено підготовче засідання. (а.с.32-35).

Ухвалою суду від 16.10.2020 року закрито підготовче провадження. Справу призначено до судового розгляду (а.с. 47).

В судове засідання позивач та його представник не з`явилися. Про час та місце розгляду справи повідомлені. Представник позивача надав заяву про розгляд справу у його відсутність та відсутність позивача.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений. Надав суду заяву про розгляд справи без його участі (а. с. 50-51).

З відзиву, наданого представником відповідача, вбачається, що останній не погоджується з позовною заявою, посилаючись на таке.

З 16.03.2017року,у зв`язкуз відсутністюорганізаційних татехнічних умовдля здійсненнягосподарської діяльностіструктурного підрозділу«Донецька дирекціязалізничних перевезень»регіональної філії«Донецька залізниця»публічного акціонерноготовариства «Українськазалізниця» тавиробничих підрозділівпідпорядкованих дирекції,викликаних припиненнямпереміщення вантажучерез лініюзіткнення умежах Донецькоїта Луганськоїобласті шляхамизалізничного таавтомобільного сполучення,відповідно Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15.03.2017 року «Про невідкладні додаткові заходи із протидії гібридним загрозам національній безпеці України», введеного в дію Указом Президента України від 15.03.2017 року №62/2017 нарахування заробітної плати було припинено. Наслідком вказаного рішення є відсутність зв`язку з виробничими підрозділами структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних» перевезень регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Укрзалізниця», а також передачі з непідконтрольної території первинних документів.

У зв`язку із захопленням невідомими особами адміністративної будівлі та виробничих об`єктів ПАТ «Укрзалізниця», розташованих, зокрема, у м. Донецьк у відповідача з 20.03.2017 року відсутній доступ до документації підприємства (кадрової, первинної, технічної, договірної, податкової, архівної та іншої), до комп`ютерних баз та втрачено контроль над господарською діяльністю.

За цим фактом за заявою відповідача порушено кримінальне провадження № 12017050420000286 за ознаками ст.341 КК України.

Відповідач відсутній за фактичним місцем ведення діяльності та розташування офісу, зокрема у м. Донецьк, м. Ясинувата місцем роботи позивача по справі, і цей факт зумовлений поважними причинами.

Вказані форс-мажорні обставини унеможливлювали виконання відповідачем своїх зобов`язань згідно ст.ст.47, 83, 115, 116 КЗпП України.

Позивач не надав табелі обліку робочого часу, а надані розрахунок оплати середньої зарплати, розрахунок оплати відпустки, розрахунки заробітної плати за березень-липень не містить дати та печатки підприємства, тому у відповідача існують сумніви у достовірності наданих документів.

Відповідач не мав об`єктивної можливості перевірити факт виконання позивачем своїх професійних обов`язків та виконати свої зобов`язання за трудовим договором

Нарахування заробітної плати та інших виплат є неможливим, оскільки таке нарахування проводиться на підставі документів з первинного обліку праці та заробітної плати штатним розписом, розцінками та нормами праці, табелем обліку використання робочого часу, розпорядженнями про надбавки та премії за умови, що господарська діяльність здійснювалась. Через втручання невідомих осіб в діяльність підприємства відповідач втратив контроль над виробничими потужностями підприємства, нерухомим майном та документацією.

Викладене підтверджене Науково-правовим висновком ТПП України №126/2/21-10.2 від 16.01.2018 року.

З 16 березня 2017 року від бухгалтерії виробничого підрозділу «Ясинуватське локомотивне депо» до дирекції у місті Лиман не надходили оригінали документів для нарахування та виплати заробітної плати. Також від ОСОБА_1 не надходили ні оригінали документів, ні завірені копії документів для остаточного розрахунку.

Станом на день звільнення заборгованість з виплати заробітної плати за період з 13 липня 2016 року по 28 лютого 2017 року та за березень- липень 2017р. відсутня.

Додані до позовної заяви копії довідок і розрахунку заробітної плати, табелі за березень-липень 2017 року були виготовлені на непідконтрольній українській владі території в м. Ясинувата, та оформлені з порушенням вимог чинного законодавства.

Сума заборгованості з заробітної плати не підтверджена відповідними первинними документами і не нарахована в установленому законом порядку.

Суд прийняв рішення про розгляд справи за відсутності сторін.

Дослідивши докази по справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що відповідно до трудової книжки ОСОБА_1 з 15.09.2010 року по 17.07.2017 року по 17.07.2017 року займав посаду машиніста тепловоза дільниці з обслуговування локомотивів цеху експлуатації локомотивів виробничого підрозділу «Ясинуватське локомотивне депо структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця» (а.с.7-9).

17.07.2017 року, на підставі наказу № 5408/ДН-ос від 10.07.2017 року, ОСОБА_1 звільнено із займаної посади у зв`язку зі скороченням штату згідно п.1 ст. 40КЗпП України. (а.с.11).

Згідно висновку Торгово-промислової палати України від 16 січня 2018 року № 126/2/21-10.2 (а.с.55-59) унеможливлення виконання ПАТ «Українська залізниця» регіональною філією «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця» обов`язків, передбачених законодавством України про працю, зокрема, ст.ст.115,116 КЗпП Україниспричинено впливом дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), а саме: актами тероризму на територіях міста Донецька Донецької області; тривалими перервами в роботі транспорту, регламентованими умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, які на поточну дату продовжують діяти і дату закінчення їх дії встановити неможливо. Ці форс-мажорні обставини є надзвичайними, непередбаченими і мають неминучий характер, їх дії не можна уникнути за звичайних обставин при всій обачливості зобов`язальної сторони за трудовим договором, якою є ПАТ «Українська залізниця» регіональна філія «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця», вони об`єктивно впливають на її обов`язки, передбачені законодавством України про працю, зокрема ст.ст.115,116 КЗпП Українита унеможливлюють їх виконання. Такі форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) є підставами для звільнення від відповідальності зобов`язальної сторони, якою є ПАТ «Українська залізниця регіональна філія «Донецька залізниця ПАТ «Українська залізниця» за невиконання обов`язків, передбачених законодавством України про працю, зокрема ст.ст.115,116 КЗпП України, враховуючи субсидіарне застосуванняст.4 КЗпП Українита ст.ст.9,263,617 ЦК України.

Відповідно до зазначеного висновку Торгово-промислової палати України від 16 січня 2018 року втрата контролю і доступу ПАТ «Українська залізниця» до виробничих потужностей та іншого майна за адресою: АДРЕСА_1 , в тому числі, до оригіналів наказів, особових справ працівників, посадових інструкцій, табелів обліку робочого часу, примірників звітів, що подавались до контролюючих органів, комп`ютерної техніки із встановленим програмним забезпеченням трудових відносин з працівниками, починаючи з 20 березня 2017 року щодо структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень», коли фактично вийшло з-під контролю управління вищевказаними виробничими потужностями, позбавило можливості ПАТ «Українська залізниця» виконати зобов`язання перед вивільненими працівниками згідно зі ст.ст.47,83,115,116 КЗпП України, а саме кожному звільненому працівнику структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця ПАТ «Українська залізниця» видати належно оформлену трудову книжку і провести розрахунок.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про утворення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» від 25 червня 2014 року № 200, прийнятої у відповідності до Закону України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування», вирішено утворити Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» на базі Державної адміністрації залізничного транспорту, підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття, у тому числі, на базі Державного підприємства «Донецька залізниця», згідно додатку № 1.

21 жовтня 2015 року в Єдиному державному реєстрі проведено державну реєстрацію ПАТ «Українська залізниця».

«Державне підприємство Донецька залізниця» реорганізовано шляхом злиття у регіональну філію «Донецька залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», та є регіональною філією даного товариства.

Факт знаходження позивача в трудових відносинах з відповідачем підтверджується записами в його трудовій книжці (а.с.7-9), наказом про припинення трудового договору (а.с.11). Останній запис в трудовій книжці позивача зроблено відповідачем. Таким чином, суд вважає, що АТ «Українська залізниця» в особі РФ «Донецька залізниця» є належним відповідачем у справі. Відповідач не заперечує щодо перебування у трудових відносинах з позивачем.

Статтею 43 Конституції Українизакріплено право на працю і заробітну плату, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Згідно зі ст.ст.94,97 КЗпП Українивласник або уповноважений ним орган мають виплачувати заробітну плату за виконану роботу та не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами та колективними договорами.

Відповідно дост. 21 Закону України «Про оплату праці», працівник має право на оплату своєї праці, відповідно до актів законодавства і колективного договору, на підставі укладеного трудового договору, а згідно зіст. 22 цього Закону, суб`єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.

Відповідно до вимогст. 116 КЗпП Українипри звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Згідно ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (зокрема, наприклад, справа «Суханов та Ільченко проти України» заяви № 68385/10 та 71378/10, а також справа «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини», заява N9 42527/98 тощо) «майно» може являти собою «існуюче майно» або засоби, включаючи «право вимоги» відповідно до якого заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання»/ «правомірне очікування» (legitimate expectation) стосовно ефективного здійснення права власності.

Європейський Суд з прав людини неодноразово вказував, що володінням, на яке поширюються гарантії ст. 1 Протоколу № 1 є також майнові інтереси, вимоги майнового характеру, соціальні виплати, щодо яких особа має правомірне очікування, що такі вимоги будуть задоволені.

Таким чином, з огляду на те, що право людини на заробітну плату гарантованеКонституцією України, нормамиКЗпП України,Законом України «Про оплату праці», позивач перебувала з відповідачем в трудових відносинах до 17 липня 2017 року, але при звільненні не отримав всі належні їй платежі, майнові вимоги позивача щодо їх отримання відповідають критеріям правомірних очікувань в розумінні практики Європейського Суду з прав людини та нормам діючого законодавства України.

Як вбачається з роз`яснень викладених у п. 12 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 14 від 23.12.2011 року, до заяви має бути додано докази перебування заявника у трудових відносинах із боржником, а підтвердженням суми, яка стягується, може бути будь-який належно оформлений документ, що вказує на розмір нарахованої заробітної плати та компенсації за порушення строків її виплати, зокрема, довідка бухгалтерії боржника, розрахунковий лист чи копія платіжної відомості тощо.

На підтвердження нарахованої, але не виплаченої заробітної плати позивачем надані суду розрахункові листки за період з березня по липень 2017 року, в яких: за березень 2017 року всього нараховано 3446,39 грн., зазначено суму до виплати (з урахуванням проведених утримань податків та внесків): за березень 2742,01 грн., зазначено суму для пенсії за березень 2017 року- 3296,39 грн., за квітень 2017 року всього нараховано 573,07 грн., зазначено суму до виплати (з урахуванням проведених утримань податків та внесків): за квітень 455,68 грн., за травень 2017 року всього нараховано 740,22 грн., зазначено суму до виплати (з урахуванням проведених утримань податків та внесків): за травень 588,61 грн., за червень 2017 року всього нараховано 573,07 грн., зазначено суму до виплати (з урахуванням проведених утримань податків та внесків): за червень 455,68 грн., за липень 2017 року всього нараховано 18886,70 грн., зазначено суму до виплати (з урахуванням проведених утримань податків та внесків): за липень 15094,52 грн., (а.с.20-24).

З огляду на положення частини першоїстатті 76 ЦПК України, відповідно до якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, суд приходить до висновку, що докази надані позивачем стосовно наявної заборгованості по заробітній платі за березень 2017, квітень 2017, травень 2017, червень 2017, липень 2017 року є належними, допустими, достовірними та достатніми і знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.

Відповідач належними та допустимими доказами, у відповідності зі ст.ст.76-81 ЦПК України, не спростував відомості, наведені у письмових доказах, наданих позивачем, та не надав доказів, що відомості, які відображені в них є недостовірними.

Крім того, відповідно до індивідуальних відомостей за формоюОК-5 по застрахованій особі, позивачу за березень 2017 року нараховано 3296,39 грн., що узгоджується із відповідним розрахунковим листом за березень 2017 року, в якому зазначено суму для пенсії 3296,39 грн. (а.с.20,42-43).

Враховуючи зазначене, суми нарахованої та отриманої заробітної плати позивачем за березень 2017 року, то такою, що не виплачена позивачу заробітна плата за березень 2017 року слід вважати суму 3446,39 грн., яка зазначена у розрахунку заробітної плати за березень 2017 року (а.с. 20), і яка визначена без утримання податків й інших обов`язкових платежів.

Також, наказом начальника СП «Донецька дирекція залізничних перевезень» РФ «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця» від 17.03.2017 року № 236/ДНД, встановлено початок простою з 20 березня 2017 року для всіх працівників виробничних підрозділів дирекції; оплату за час простою не з вини працівників провести з розрахунку двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу) за весь час простою згідно графіку роботи (а.с.60-61).

Даний наказ узгоджується з нормоюст. 113 КЗпП України, згідно якої час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

У наказі про припинення трудового договору № 5408/ДН-ос від 17.07.2020 року також зазначено про компенсацію 43 днів відпустки та виплату одноразової грошової допомоги у розмірі одного середньомісячного заробітку.

Суд вважає, що зазначивши в наказі про припинення трудового договору про виплату позивачу при звільненні компенсації за 43 дні невикористаної відпустки, видавши наказ щодо порядку остаточного розрахунку працівників, відповідач довідку про нарахування зазначених в наказі сум не видає, чим зловживає своїми процесуальними правами. У довідці про доходи такі нарахування відсутні (а.с. 11,54).

Відповідно до частини другоїстатті 30 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР "Про оплату праці"роботодавець зобов`язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.

Враховуючи, що трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства або уповноваженим ним органом, за якою власник підприємства або уповноважений ним орган зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату (частина першастатті 21 КЗпП України), що обов`язок організувати бухгалтерський облік на підприємстві покладено на власника або уповноважений ним орган, саме відповідач має довести, що він виплатив позивачу заробітну плату.

Відповідно до статті12, частини першої статті81 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частин першої, другоїстатті 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно роз`яснень, викладених в пункті 6постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці"справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, а тому суд визначає суму, що підлягає стягненню, без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Відповідно до листа Мінсоцполітики від 20.10.2017 року № 262/0/101-17 чіткої форми (виду) повідомлення про розмір заробітної плати нормативно-правовими актами не встановлено.

Як правило, на підприємстві працівнику при виплаті заробітної плати надається розрахунковий лист про дані щодо сум, які належать до виплати працівнику, та відрахувань з них.

Тому суд вважає належними та допустимим доказами надані позивачем розрахункові листи (які не містять номерів та дат) як повідомлення про розмір заробітної плати, що містять відомості про нараховану заробітну плату (а.с.20-24).

У зв`язку з вищевикладеним сума заборгованості по заробітній платі становить із розрахунку: за березень 2017 року: 3446,39 грн.(всього нараховано за даними позивача без урахування податків та внесків) + за квітень 2017 року: 573,07 грн. + за травень 2017 року: 740,22 грн. + за червень 2017 року: 573,07 грн.+ за липень 2017 року: 18886,70 грн. = 24219,45 грн. без урахування проведених утримань податків та внесків.

Доводи відповідача про відсутність первинної документації щодо нарахування заробітної плати, що є підставою для перевірки виконання позивачем своїх професійних обов`язків, а також про те, що докази, надані на підтвердження позовних вимог є неналежними, суд не приймає з наведених вище підстав, оскільки вони не спростовують висновків суду щодо наявності заборгованості відповідача перед позивачем по заробітній платі.

Крім того, згідно висновку Верховного Суду, який викладений у постанові від 28.03.2018 року у справі №243/5469/17, відомості щодо виплати заробітної плати не обмежуються лише первинною документацією.

З наданої відповідачем копії науково - правового висновку щодо унеможливлення виконання обов`язків, передбачених законодавством України про працю при вивільненні працівників, спричиненого впливом дії форс - мажорних обставин (обставин непереборної сили) від 16.01.2018 року, який складений на замовлення ПАТ «Укрзалізниця», встановлено, що:

- наказом регіональної філії «Донецька залізниця» № 682-Н від 12.05.2017 року «Про формування робочої комісії з опрацювання первинних документів щодо остаточного розрахунку працівників структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» створена робоча комісія з працівників регіональної філії «Донецька залізниця» до моменту закінчення скорочення штату працівників Донецької дирекції залізничних перевезень з метою опрацювання документів вказаної дирекції, повноти утримань та перерахування податків і зборів, формування документів обліку та розрахунку заробітної плати, відображення господарських операцій в фінансовій звітності та з інших питань фінансової діяльності;

- наказом регіональної філії «Донецька залізниця» № 899-Н від 26.06.2017 року «Про введення в дію Порядку остаточного розрахунку працівників структурних підрозділів «Донецька дирекція залізничних перевезень» уведено в дію Порядок остаточного розрахунку працівників структурних підрозділів «Донецька дирекція залізничних перевезень» та «Луганська дирекція залізничних перевезень», яким враховується нестандартна ситуація та особливості роботи регіональної філії «Донецька залізниця», оскільки частина структурних підрозділів та працівників знаходяться на тимчасово неконтрольованій Україною території, а виплата здійснюється на контрольованій території України регіональною філією «Донецька залізниця» через каси структурних підрозділів «Донецька дирекція залізничних перевезень» та «Луганська дирекція залізничних перевезень» за місцем їх знаходження (м.Лиман) та регламентується здійснення проведення остаточного розрахунку з працівниками структурних підрозділів відповідної дирекції робочими комісіями з опрацювання первинних документів щодо остаточного розрахунку з працівниками структурних підрозділів «Донецька дирекція залізничних перевезень» та «Луганська дирекція залізничних перевезень».

Закон України від 02.09.2014 року «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції»не скасовує обов`язків роботодавця, визначених ст.47, ст.116 КЗпП України, та не передбачає особливостей щодо строків розрахунку при звільненні, встановленихст.116 КЗпП України.

Статтею 10 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції»встановлено, що єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов`язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Проте заробітна плата не є відповідальністю за порушення строків виплати заробітної плати і жодним нормативним актом про працю не передбачено звільнення роботодавця від виплати заробітної плати та цей обов`язок роботодавця не залежить від наявності або відсутності його вини.

Щодо вимоги позивача про стягнення на його користь з відповідача втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати слід врахувати наступне.

Відповідно дост. 34 Закону України від 24.03.1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці»компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Відповідно доЗакону України від 19.10.2000 року № 2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати»підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи) (стаття 1).

Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, заробітна плата (грошове забезпечення) (стаття 2).

Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться) (стаття 3).

Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць (стаття 4).

Відповідно до Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати»Кабінет Міністрів України постановою від 21 лютого 2001 року № 159затвердив «Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати».

Відповідно до п. 2.2 рішення Конституційного Суду від 15.10.2013 року № 9-рп/2013кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Як складові належної працівникові заробітної плати ці кошти спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Відповідно до пунктів 4, 5 «Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати», затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159, сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом (пункт 4).

Сума компенсації виплачується громадянам у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць (пункт 5).

Відповідно до правових висновків Верховного Суду України, які викладені у постановах Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 21.05.2014 року у справі № 6-43цс14, від 14.12.2016 року у справі № 428/7002/14-ц, відповідно дост. 34 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці»,Закону України від 19 жовтня 2000 року №2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати»компенсація втрати частини заробітної плати провадиться підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності й господарювання своїм працівникам у будь-якому разі затримки виплати нарахованої заробітної плати на один і більше календарних місяців, незалежно від того, чи була в цьому вина роботодавця, якщо в цей час індекс цін на споживчі товари і тарифів на послуги зріс більше ніж на один відсоток.

Оскільки на теперішній час вищезазначена заборгованість позивачу не виплачена і затримка виплати заробітної плати складає більше, ніж на один місяць, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача про стягнення компенсації втрати частини доходу у зв`язку із порушенням строків їх виплати є обґрунтованими.

Згідно розрахунку компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, який надано позивачем, сума такої компенсації складає: за березень 2017 року 920,19 грн., за квітень 2017 року- 146,13 грн., за травень 2017 року- 176,91 грн., за червень 2017 року- 126,08 грн., за липень 2017 року- 4098,41 грн.

Відповідно дост. 3 Закону України від 19.10.2000 року № 2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати»сума компенсації обчислюється виходячи з суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів).

Тобто, для нарахування компенсації за час затримки виплати на зазначені доходи, з них необхідно відрахувати податок з доходів фізичних осіб, який, відповідно допункту 167.1 Податкового кодексу України, складає 18% доходу, та військовий збір, який, відповідно до п.п. 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХПодаткового кодексу, складає 1,5%.

Проте, сума компенсації нарахована позивачем на суму нарахованої заробітної плати без урахування податків та внесків. У зв`язку із цим, враховуючи також, що сума заборгованості за березень 2017 року перерахована, то сума компенсації втрати грошових доходів у зв`язку з порушення термінів їх виплати також підлягає перерахунку.

Компенсація розраховується станом на листопад 2020 року, а саме на день ухвалення рішення судом та складає:

1) за березень 2017 року = 3446,39 грн. (нарахована заробітна плата за березень 2017 року за вичитом отриманої заробітної плати за першу половину березня 2017 року) - 19,5% (ПДФО + військовий збір) = 2774,34 грн. (Сума не виплаченого доходу (після утримання податків) х 28,3 % (коефіцієнт інфляції) = 785,14 грн.

2) за квітень 2017 року = 573,07 грн. (нарахована заробітна плата за квітень 2017 року) - 19,5% (ПДФО + військовий збір) = 461,32 грн. (Сума не виплаченого доходу (після утримання податків) х 27,2% (коефіцієнт інфляції) = 125,48 грн.

3) за травень 2017 року = 740,22 грн. (нарахована заробітна плата за квітень 2017 року) - 19,5% (ПДФО + військовий збір) = 595,88 грн. (Сума не виплаченого доходу (після утримання податків) х 25,5 % (коефіцієнт інфляції) = 151,95 грн.

4)за червень 2017 року = 573,07 грн. (нарахована заробітна плата за квітень 2017 року) - 19,5% (ПДФО + військовий збір) = 461,32 грн. (Сума не виплаченого доходу (після утримання податків) х 23,6% (коефіцієнт інфляції) = 108,87 грн.

5)за липень 2017 року= 18886,70 грн. (нарахована заробітна плата за квітень 2017 року) - 19,5% (ПДФО + військовий збір) = 15203,79 грн. (Сума не виплаченого доходу (після утримання податків) х 23,3% (коефіцієнт інфляції) = 3542,48 грн.

Загальна сума компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку із порушенням строків виплати доходів за березень 2017 року - липень 2017 складає 4713,92 грн.

Враховуючи викладені обставини, суд вважає, сума заборгованості з виплати заробітної плати з березня 2017 року по липень 2017 року у розмірі 24219,45 грн. та компенсації втрати частини грошових доходів за березень, квітень, травень, червень, липень 2017 року у розмірі 4713,92 грн., підлягають примусовому стягненню з відповідача.

Відповідно до положень ч. 1ст. 141 ЦПК УкраїнитаЗакону України «Про судовий збір»з АТ «Українська залізниця» на користь держави підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволених вимог, з урахуванням сум податків та обов`язкових зборів,- (97,5 %) в сумі 819 грн. 78 коп.

Керуючись ст.ст. 4,5,10-13, 76-81, 89, 258, 259, 263-265,273,279, 430 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

позов ОСОБА_1 , який зареєстрований: АДРЕСА_2 , від імені якого діє адвокат Лаврищев Віктор В`ячеславович (пр.Героїв, 3-4, м.Дніпро), до акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Донецька залізниця», що знаходиться за адресою: вул. Привокзальна, 22, м.Лиман, Донецька область, про стягнення заборгованої заробітної плати,- задовольнити частково.

Стягнути з акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії «Донецька залізниця», ЄДРПОУ 40075815, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , заборгованість по заробітній платі з 01 березня 2017 року по 17 липня 2017 року в сумі 24219 (двадцять чотири тисячі двісті дев`ятнадцять) грн. 45 коп., компенсацію втрати частини грошових доходів за період з березня 2017 року по липень 2017року,у розмірі 4713 (чотири тисячі сімсот тринадцять) грн.92 коп.

В решті позову відмовити.

Рішення в частині стягнення заробітної плати за березнь 2017 року в сумі 3446,39 грн. надати до негайного виконання.

Сума заробітної плати визначена без утримання податку й інших обов`язкових платежів.

Зобов`язати акціонерне товариство «Українська залізниця» (ЄДРПОУ 40075815) здійснити утримання зсуми заборгованості по заробітній платі передбачені законом податки та інші обов`язкові платежі.

Стягнути з акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь державного бюджету судові витрати в сумі 819 (вісімсот дев`ятнадцять) грн. 78 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Донецького апеляційного суду шляхом подання в 30денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя:Т. Л. Панова