Р І Ш Е Н Н Я№ 127/17090/20

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

З А О Ч Н Е

11 листопада 2020 р. м.Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі судді Медяної Ю.В.,

секретар - Подоляк М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину,

в с т а н о в и в:

07.08.2020 р. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину.

В позовній заяві зазначено, що з 2013 р. сторони проживали однією сім`єю, але не перебували у зареєстрованому шлюбі між собою.

За час спільного проживання у сторін народилася дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Враховуючи окупацію Луганської та Донецької областей, сторони разом із дитиною змушені були покинути Луганську область та переїхати до м. Вінниці, що підтверджується довідками про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

У березні 2020 р. відповідач пішов з сім`ї, припинив турбуватися про дитину, не займається її вихованням, матеріально не допомагає, тому позивач просить стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 07.08.2020 р. і до досягнення дитиною повноліття.

З підстав, зазначених вище, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

18.09.2020 р. у даній справі відкрито провадження.

В судове засідання позивач не з`явилася, однак надала на адресу суду заяву у відповідності до якої просила суд розглянути справу у її відсутність, вимоги позовної заяви підтримує в повному обсязі, щодо ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, відзив на позов не подав.

За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача на підставі ч. 4 ст. 223 ЦПК України.

Дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши усі докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що сторони мають спільну дитину: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 10.07.2015 р. Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Вінницького міського управління юстиції Вінницької області, актовий запис №2581. (а.с. 11)

Відповідно до довідки Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради Управління соціального захисту населення (Лівобережного) від 16.07.2015 №529-623652 про взяття на облік внутрішньопереміщеної особи ОСОБА_1 проживає в АДРЕСА_1 . (а.с. 12)

Відповідно до довідки Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради Управління соціального захисту населення (Лівобережного) від 16.07.2015 №529-5000151911 про взяття на облік внутрішньопереміщеної особи ОСОБА_3 проживає в АДРЕСА_1 . (а.с. 13)

Із заяви ОСОБА_2 , засвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кульменко І.П. та зареєстрованої в реєстрі за №320, вбачається, що відповідач надав згоду на тимчасові виїзди малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до тимчасово окупованої території України - територію Донецької та Луганської областей з метою відвідування близьких родичів в період з 13 березня 2020 року по 13 червня 2020 року у супроводі матері ОСОБА_1 (а.с. 14)

У відповідності до п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 р. № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Частиною 1 ст. 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Статтею 51 Конституції України та статтею 180 СК України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

У ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» встановлено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Положеннями ст. 141 СК України визначено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно з ч. 2 ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини (ч. ч. 1, 2 ст. 155 СК України).

За умовами ч. ч. 1, 2 ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частиною третьою ст. 181 СК України встановлено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно з ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, тому з відповідача на користь позивача слід стягнути аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 частки доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 07.08.2020 року і до досягнення дитиною повноліття.

Рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць, тобто, за період з 07.08.2020 року по 07.09.2020 року допустити до негайного виконання.

Згідно ст. 141 ЦПК України слід стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в сумі в розмірі 840 грн. 80 коп., оскільки позивач була звільнена від його сплати при зверненні до суду з даною позовною заявою.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.180-182 СК України, ст.ст. 12, 13, 89, 141 259, 223, 263-265, 273, 280, 289 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину, задовільнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 07.08.2020 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 840 грн. 80 коп.

Рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць, тобто, за період з 07.08.2020 року по 07.09.2020 року допустити до негайного виконання.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення безпосередньо до Вінницького апеляційного суду або через Вінницький міський суд Вінницької області.

Згідно вимог п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 ;

відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя: