Справа № 761/29098/20

Провадження № 3/761/7098/2020

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2020 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Антонюк Марина Станіславівна, за участю прокурора Шкурпело Р.В. особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Управління стратегічних розслідувань Національної поліції України у м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Горлівка Донецької області, громадянки України, працюючої на посаді юриста ДП «Українські спеціальні системи», заміжньої, яка має неповнолітню дитину 2019 року народження, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , яка раніше до адміністративної відповідальності не притягувався,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП,

В С Т А Н О В И Л А:

Так, ОСОБА_1 обіймаючи посаду спеціаліста відділу аналізу ризиків бюджетної сфери, сфери державного управління та монополій Управління аналізу ризиків та типологічних досліджень Департаменту фінансових розслідувань Державної служби фінансового моніторингу України, будучи державним службовцем категорії «В», відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», примітки до статті 172-6 КУпАП, являючись суб`єктом відповідальності, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», в порушення вимог частини 1 статті 45 даного Закону, 04.06.2020 о 22:35 несвоєчасно, без поважних причин, подала щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2019 рік, шляхом заповнення електронної форми на офіційному вебсайті Національного агентства з питань запобігання корупції через власний персональний електронний кабінет суб`єкта декларування у системі Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 172-6 КУпАП.

В суді ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, не визнала та пояснила, що намагалася вчасно подати щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2019 рік, однак на період дії карантину, спричиненого коронавірусом SARS-CoV-2 (COVID-19) перебувала у Миколаївській області. При цьому, вказала, що намагалася отримати у Миколаївській області Електронний цифровий підпис (далі - ЕЦП), який вона втратила разом з паспортом громадянина України, проте через великі черги отримати ЕЦП їй не вдалося. Також, спроби отримати ЕЦП вона здійснювала через акредитований центр сертифікації ключів АТ КБ «ПРИВАТБАНК», однак через непогашену заборгованість, їй це не вдавалося, та 29.05.2020 погасивши вказану заборгованість перед банком, їй вдалося отримати ЕЦП 04.06.2020, відразу після чого ж вона подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Звертала увагу, що з 2014 року вона належно подавала усі типи необхідних декларацій, та навесні 2019 року пішла у відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. В подальшому звільнилася з обійманої посади 16.09.2020. При цьому на підтвердження своєї позиції змогла надала довідку АТКБ «Приватбанк» та Голосіївського УП ГУ НП у м. Києві.

Прокурор Шкурпело Р.В. вважав доведеною несвоєчасну, без поважних причин, подачу ОСОБА_1 щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2019 рік, що є підставою для визнання ОСОБА_1 винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП. Поважних причин для несвоєчасного подання такої декларації не встановлено. Просив накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вислухавши думки учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_1 , відповідно наказу Державної служби фінансового моніторингу України від 13.02.2017 № 27-о ОСОБА_1 призначена на посаду провідного спеціаліста відділу аналізу ризиків у зовнішньоекономічній сфері, операцій, пов`язаних з цінними паперами та страхування Управління аналізу ризиків та типологічних досліджень Департаменту фінансових розслідувань з 14.02.2017, яка відноситься до категорії «В» посад державної служби та являється суб`єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», як на державного службовця.

Відповідно до наказу Державної служби фінансового моніторингу України від 27.06.2018 № 54-о ОСОБА_1 переведена на рівнозначну посаду провідного спеціаліста відділу аналізу ризиків бюджетної сфери, сфери державного управління та монополій Управління аналізу ризиків та типологічних досліджень Департаменту фінансових розслідувань Державної служби фінансового моніторингу України з 02.07.2018.

05.09.2014 року ОСОБА_1 прийняла присягу державного службовця у Державній податковій інспекції Деснянського району Головного управління Міндоходів у м. Києві.

14.02.2017 року ОСОБА_1 попереджена про обмеження, встановлені Законом України «Про запобігання корупції».

Відповідно до наказу Держфінмоніторингу від 19.03.2019 № 98-в ОСОБА_1 з 28.03.2019 по 12.01.2022 перебуває у соціальній відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Отже, ОСОБА_1 обіймаючи посаду провідного спеціаліста відділу аналізу ризиків бюджетної сфери, сфери державного управління та монополій Управління аналізу ризиків та типологічних досліджень Департаменту фінансових розслідувань Державної служби фінансового моніторингу України, яка відноситься до категорії «В» посад державної служби являється суб`єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», як на державного службовця.

Згідно ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Частиною 1 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а» і «в» пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному вебсайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 10.06.2016 №3 «Про функціонування Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», яке зареєстроване в міністерстві юстиції України 15.07.2016 за №959/29089, затверджено форму декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Частиною першою форми визначено, що декларація заповнюється та подається особисто суб`єктом декларування на вебсайті Національного агентства через власний персональний електронний кабінет суб`єкта декларування у системі Реєстру, шляхом заповнення електронної форми.

Відповідно до підпункту 1 пункту 5 розділу II Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого рішенням Національного агентства від 10.06.2016 № 3 «Про функціонування Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.07.2016 за №959/29089, щорічна декларація суб`єкта декларування подається у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня року, наступного за звітним роком. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) встановлено, що декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які відповідно до статті 45 цього Закону подаються за минулий рік до 1 квітня, у 2020 році суб`єкти декларування подають до 1 червня.

Отже, ОСОБА_1 , будучи суб`єктом декларування, у 2020 році була зобов`язана подавати щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий 2019 рік, шляхом заповнення електронної форми на офіційному вебсайті Національного агентства через власний персональний електронний кабінет суб`єкта декларування у системі Реєстру до 1 червня.

Відповідно до публічної частини Реєстру ОСОБА_1 подала, шляхом заповнення на офіційному вебсайті Національного агентства через власний персональний електронний кабінет суб`єкта декларування у системі Реєстру, щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2019 рік, лише 04.06.2020 о 22:35, а отже не своєчасно.

Згідно послідовності дій користувача «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», які вчиняла ОСОБА_1 (за період з 01.01.2020 по 26.06.2020), остання у 2020 році вперше здійснила вхід до Реєстру лише 04.06.2020.

Таким чином, ОСОБА_1 , несвоєчасно, 04.06.2020, без поважних причин, подала щорічну декларацію за 2019 рік особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що є порушенням вимог частини 1 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції», відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Доказів поважності причин несвоєчасного подання ОСОБА_1 у визначений законом строк щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у судовому засіданні здобуто не було.

Посилання ОСОБА_1 на те, що вона не могла своєчасно отримати ЕЦП після його втрати, не свідчать про поважність причин несвоєчасної щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, оскільки ОСОБА_1 після поновлення паспорту громадянина України 23.03.3020 мала достатньо часу до спливу граничного строку для подачи такої декларації, а саме 01.06.2020, для отримання ЕЦП та вжиття дій, спрямованих на своєчасне подання вказаної декларації.

Крім того, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення у їх сукупності.

У зв`язку із зазначеним, суд дійшов до висновку, що ОСОБА_1 своїми діями, які виразилися у несвоєчасному поданні щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч.1 ст.172-6 КУпАП.

При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення, судом враховується характер вчиненого правопорушення та його наслідки, особу правопорушниці, її відношення до скоєного, яке полягає у невизнанні вини, майновий стан останньої.

Таким чином, враховуючи наведене приходжу до висновку про необхідність застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в мінімальних межах, визначених санкцією ч.1 ст.172-6 КУпАП, а саме в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такий вид та розмір стягнення на переконання суду не є завідомо непомірним та сприятиме виконанню завдань Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до статті 40-1 КупАП та пункту п`ятого частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» вважаю за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 420,40 грн.

Враховуючи викладене та керуючись ст.4 Закону України «Про судовий збір», ст.ст.40-1, ч.1 ст. 172-6, 283-285, 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Горлівка Донецької області, визнати винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. 00 коп., на користь держави.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення їй постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу в вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Зобов`язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.

Суддя Шевченківського

районного суду міста Києва М.С. Антонюк