СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. №759/19817/20

пр. №2-о/759/1083/20

12 листопада 2020 року

Святошинський районний суд м. Києва у складі головуючого - судді Горбенко Н.О., при секретарі - Савіцькій Л.Д., без участі учасників справи, розглянувши в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Святошинський районний у м.Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник просить встановити факт смерті його бабусі - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки с.Розкішне, Лутугинського району, Луганської області, Україна, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у м.Луганськ, Україна, мотивуючи тим, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 була зареєстрована та постійно проживала у м.Луганськ, Україна, ІНФОРМАЦІЯ_2 померла від гострої легенево-серцевої недостатності внаслідок двосторонньої вірусної пневмонії, про що 22.10.2020р. Артемовським відділом запису актів цивільного стану Луганського міського управління юстиції Міністерства юстиції Луганської Народної Республіки видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , лікарське свідоцтво про смерть №1047 від 02.10.2020р., довідку про причину смерті до форми № 106/у №1047 від 02.10.2020р. Однак, у зв`язку з визнанням окремих районів Луганської області тимчасово окупованою територією, в Україні не визнається легітимність документів, виданих на окупованій території незаконно сформованими державними органами, в тому числі і лікарського свідоцтва і свідоцтва про смерть, і вказана обставина є перешкодою для реалізації її законних прав, в тому числі і для отримання свідоцтва про смерть.

Заявник подав заяву про розгляд справи без його участі.

Заява підлягає задоволенню з таких підстав:

З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 25.05.1973р. встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є сином ОСОБА_2 .

З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 - є сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є бабусею ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

З свідоцтва про смерть від 22.10.2020р., виданого Артемовським відділом запису актів цивільного стану Луганського міського управління юстиції Міністерства юстиції Луганської Народної Республіки серії НОМЕР_1 , лікарського свідоцтва про смерть №1047 від 02.10.2020р., довідки про причину смерті до форми № 106/у №1047 від 02.10.2020р. вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 від гострої легенево-серцевої недостатності внаслідок двосторонньої вірусної пневмонії.

Суд пересвідчився в тому, що надані копії вказаних документів повністю відповідають оригіналам документів, які є в наявності у заявника.

З метою реєстрації факту смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в Україні, заявник звернувся до Святошинського районного у м.Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ).

Листом Святошинського районного у м.Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) від 03.11.2020 року відмовлено у державній реєстрації смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі свідоцтва про смерть від 22.10.2020р., виданого Артемовським відділом запису актів цивільного стану Луганського міського управління юстиції Міністерства юстиції Луганської Народної Республіки серії НОМЕР_1 , лікарського свідоцтва про смерть №1047 від 02.10.2020р., довідки про причину смерті до форми № 106/у №1047 від 02.10.2020р., оскільки дані документи видані на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Відповідно до п. 1 Розділу І Правил державної реєстрації актів громадянського стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України 18 жовтня 2000 року № 52/5, державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті.

Пунктом 1 глави 5 розділу III Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні передбачено, що підставою для проведення державної реєстрації смерті є лікарське свідоцтво про смерть (форма №106/о), фельдшерська довідка про смерть (форма №106-1/о).

За змістом ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» № 2398-УІ від 01 липня 2010 року, державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи з певний час або про оголошення її померлою. Державна реєстрація смерті проводиться за місцем проживання заявника у разі встановлення у судовому порядку факту смерті. Державна реєстрація смерті проводиться за заявою родичів померлого.

Указом Президента України від 14 листопада 2014 року № 875/2014 уведено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 04 листопада 2014 року «Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганській областях», яким зобов`язано КМУ вжити заходів щодо припинення на окремих територіях у районі проведення антитерористичної операції в Донецькій і Луганській областях діяльності державних підприємств, установ та організацій, їх філій, представництв.

Постановою Верховної Ради України від 17.03.2015 р. № 254 - VIII визнано тимчасово окупованими територіями окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської областей, в тому числі і м. Луганська Луганської області, в яких відповідно до Закону України "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей" запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування, до моменту виведення усіх незаконних збройних формувань, російських окупаційних військ, їх військової техніки, а також бойовиків та найманців з території України та відновлення повного контролю України за державним кордоном України.

Згідно ч. ч. 2, 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Відповідно до ч.ч. 2,3,4 ст.9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законодавством України. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків. Встановлення зв`язків та взаємодія органів державної влади України, їх посадових осіб, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з незаконними органами (посадовими особами), створеними на тимчасово окупованій території, допускається виключно з метою забезпечення національних інтересів України, захисту прав і свобод громадян України.

Згідно із ч.1 ст.17 Закону від 15.04.2014 р. № 1207 -VІІ у разі порушення положень цього Закону державні органи України застосовують механізми, передбачені законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна.

При ухваленні рішення, судом приймається до уваги практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), щодо так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення, і суд приймає до уваги доказ - довідку, видану медичним закладом на тимчасово окупованій території України.

Відповідно до ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана батьками, родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України. Справи про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду. Ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 319 ЦПК України у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт. Рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.

Відповідно до п.8 ч.1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

З наданих документів суд вважає встановленим, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, уродженка с.Розкішне, Лутугинського району, Луганської області, Україна померла ІНФОРМАЦІЯ_2 від гострої легенево-серцевої недостатності внаслідок двосторонньої вірусної пневмонії, тобто на тимчасово окупованій території, дійсно, перебуваючи на тимчасово окупованій території у м.Луганськ, Україна, і тому факт її смерті суд вважає доведеним і встановленим. Дата смерті також встановлені. Оскільки довідку про причину смерті та свідоцтво про смерть та лікарське свідоцтво про смерть видано закладом, створеним у порядку, не передбаченому законодавством України, тому є підстави для встановлення у судовому порядку факту смерті, для подальшого внесення відповідного актового запису законним державним органом держави Україна.

Даний факт має юридичне значення, оскільки на його підставі для заявника виникають правові підстави для реалізації своїх спадкових прав.

Керуючись ст. 12,13, 81, 141, 259, 263-265, 317, 319 , 352, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Святошинський районний у м.Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території - задовольнити.

Встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки с.Розкішне, Лутугинського району, Луганської області, Україна, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у м.Луганськ, Україна.

Рішення суду підлягає негайному виконанню.

Копію рішення направити до Святошинського районного у м.Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) для негайного виконання.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м.Києва протягом 30 днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги.

Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Суддя Н.О. Горбенко