печерський районний суд міста києва

Справа № 757/66383/19-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2020 року Печерський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді - Остапчук Т.В.

при секретарі Самолюк Ю.Ю.

за участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача Дяк Ю.М.

представника відповідача Ястремського В.П.

розглянувши у порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства охорони здоров`я України, Публічного акціонерного товариства «УКРМЕДПРОМ» про визнання трудового договору укладеним на невизначений строк, скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу

ВСТАНОВИВ:

Позивачка 19.01.2019р. звернулась до суду з позовом до Міністерства охорони здоров`я України, ПАТ «Укрмедпром» про визнання трудового договору укладеним на невизначений строк, скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. В обгрунтування позову посилається наказом Міністерства охорони здоров`я України від 21.07.2014 №м21 позивача призначено на посаду Генерального директора ПАТ «Укрмедпром» укладено з нею контракт № 796 Пунктом 7.1. визначено, що контракт діє з 21.07.2014 до 20.07.2017.В подальшому 07.07.2017 між позивачем та Міністерством охорони здоров`я України було укладено додаткову угоду № 2 про продовження дії контракту на два роки на попередніх умовах на 2 роки строком до 19.07.2019. Фактично відбулось не продовження терміну дії контракту , а його перекладання на новий строк . Відповідно до ст..39-1 ч.1 КЗпП України вважає що дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк . Після закінчення строкого договору вона продовжувала виконувати функції директора. З 19.07.2019р. вимушена проходити курс лікування в умовах стаціонару . 18.11.2019р. в останній день пебування на лікуванні стало відомо про звільнення з роботи відповідно до п.2 ч.1 ст.36 КЗпПУ у зв`язку з закінченням строку укладеного контракту. Вважає своє звільнення незаконним та просить визнати безстроковими трудові відносини між нею та МОЗУкраїни, що виникли на підставі трудового договору (Контракту з генеральним директором ПАТ «Укрмедпром» від 21.07.2014р. № 796 , продовженого на невизначений строк), скасувати Наказ МОЗ від 19.07.2019р. № 52-о «Про звільнення ОСОБА_1 » , поновити на посаді генерального директора ПАТ «Укрмедпром» , стягнути заробітну плату за час вимушеного прогулу з 19.11.2019р. В судовому засіданні позивачка , представник позивача позов підтримали, просили задовольнити.

Представники відповідачів надали відзиви. В судовому засіданні просили відмовити в позові.

Ухвалою Печерського районного суду м.Києва від 23.12.2019р. позов залишено без руху для усунення недоліків.

Ухвалою Печерського районного суду м.Києва від 28.01.2020р. відкрито провадження в порядку спрощеного з викликом сторін.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до слідуючого.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч.1,2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Встановлено, Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 21.07.2014 №м21 позивача призначено на посаду Генерального директора ПАТ «Укрмедпро укладено з нею контракт № 796 .

Відповідно до положень пункту 6.2. Контракту цей контракт припиняється, зокрема, після закінчення строку його дії.

Одночасно згідно положень пункту 6.6. Контракту за 2 місяці до закінчення строку дії контракту він може бути за згодою сторін продовжений або укладений на новий строк.

Пунктом 7.1. визначено, що контракт діє з 21.07.2014 до 20.07.2017.

В подальшому 07.07.2017 між позивачем та Міністерством охорони здоров`я України було укладено додаткову угоду № 2 про продовження дії контракту на два роки на попередніх умовах на 2 роки строком до 19.07.2019.

Позивач зазначену угоду не оскаржувала, а отже погодилась з її умовами.

Отже сторони прийшли повторно до згоди, що обов`язковою умовою подовження контракту є його сторін продовження або укладення на новий строк за 2 місяці до закінчення строку дії цього контракту за згодою сторін.

Частиною першою статті 21 КЗпП України передбачено, що трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (у тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, у тому числі дострокового можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України (частина третя статті 21 КЗпП України).

Згідно пункту 3 Положення про порядок укладання контракту з керівником підприємства, що є у державній власності, при прийманні на роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1993 року № 203 контракт може бути укладений на термін від 1 до 5 років.

Згідно з положеннями пункту 8 статті 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є підстави, передбачені контрактом.

Виходячи з особливостей зазначеної форми трудового договору, спрямованої на створення умов для виявлення ініціативності та самостійності працівників з урахуванням їх індивідуальних здібностей і професійних навичок, закон надав право сторонам при укладенні контракту самим установлювати їхні права, обов`язки та відповідальність, зокрема, як передбачену нормами Кодексу законів про працю України, так і підвищену відповідальність керівника та додаткові підстави розірвання трудового договору.

Відповідно до положень підпункту 5 пункту 2 Указу Президента України від 24.05.2013 року № 307/2013 «Про заходи щодо забезпечення здійснення місцевими державними адміністраціями виконавчої влади на відповідній території» міністри, інші керівники центральних органів виконавчої влади зобов`язані здійснювати погодження призначення на посади, звільнення з посад стосовно керівників у територіальних органах центральних органів виконавчої влади, що утворені в містах обласного значення та як міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи, з головами обласних державних адміністрацій.

На виконання зазначеної норми та інших вимог законодавства Міністерство охорони здоров`я України листом від 24.06.2019 № 113-14/1361/13330 звернулось до виконавчого комітету Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) з проханням погодити звільнення з посади ОСОБА_1 з посади Генерального директора ПАТ «Укрмедпром», у зв`язку із закінченням терміну дії контракту від 21.07.2014 № 796 на підставі пункту 2 статті 36 Кодексу законів про працю.

Виконавчий комітет Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) листом від 12.07.2019 № 001-2217 погодив звільнення з посади Генерального директора ПАТ «Укрмедпром» ОСОБА_1 .

На підставі пунктів 2 частини першої статті 36 КЗпП України, пунктів 6.6. та 7.1 Контракту та за погодженням КМДА - МОЗ України видано наказ 19.07.2019 № 52-о «Про звільнення ОСОБА_1 », яким звільнено ОСОБА_1 з посади генерального директора ПАТ «Укрмедпром» у зв`язку із закінченням строку дії контракту, відповідно до пункту 2 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю. В день звільнення позивачка була відсутня на робочому місці.

В судовому засіданні встановлено , що про перебування позивача на листі непрацездатності Міністерству охорони здоров`я України стало вдомо із позовної заяви. Листок непрацездатності (оригінал) знаходиться у позивача.

Отже приймаючи наказ 19.07.2019 № 52-о «Про звільнення ОСОБА_1 » міністерство охорони здоров`я України діяло в порядку і спосіб визначений законодавством, а позовні вимоги є безпідставними та необгрунтованими, не встановлено порушень прав позивачки при звільненні , а тому не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст., п.2ст. 36, п.2 ст.23, 118 , 232,233,235КЗпП України ст. 12,13,76,77,79, 81,263,264 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити в позові ОСОБА_1 до Міністерства охорони здоров`я України, Публічного акціонерного товариства «УКРМЕДПРОМ» про визнання трудового договору укладеним на невизначений строк, скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня проглошення до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва або безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Остапчук Т.В.