open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2020 року Справа № 915/618/20

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М. при секретарі судового засідання Степановій С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю СТИВІДОРНА КОМПАНІЯ АГРОКОНТРАКТ, вул. Садова, 70-А, м. Миколаїв, 54055 (код ЄДРПОУ 30396991)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю ІВЕКО-БУД, Херсонське шосе, 96/1, м. Миколаїв, 54028 (код ЄДРПОУ 39295837)

про стягнення коштів в сумі 444 389, 19 грн.

Представники сторін у судове засідання не з`явились.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Миколаївської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю СТИВІДОРНА КОМПАНІЯ АГРОКОНТРАКТ з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ІВЕКО-БУД 144 389, 19 грн. - штрафних санкцій та суму упущеної вигоди в розмірі 300 000, 00 грн.

І. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 12.05.2020 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю СТИВІДОРНА КОМПАНІЯ АГРОКОНТРАКТ (вх. № 5407/20 від 04.05.2020 року) до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю ІВЕКО-БУД про стягнення коштів в сумі 444 389, 19 грн. залишено без руху.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 12.06.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання по справі на 13.07.2020 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 13.07.2020 року відкладено підготовче засідання по справі на 27.08.2020 року. Доручено господарському суду Одеської області організувати в приміщенні цього суду участь представника ТзОВ СТИВІДОРНА КОМПАНІЯ АГРОКОНТРАКТ в режимі відеоконференції.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 27.08.2020 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 08.09.2020 року. Доручено господарському суду Одеської області організувати в приміщенні цього суду участь представника ТзОВ СТИВІДОРНА КОМПАНІЯ АГРОКОНТРАКТ в режимі відеоконференції.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 08.09.2020 року відкладено підготовче засідання по справі на 01.10.2020 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 01.10.2020 року закрито підготовче провадження у справі та розгляд справи по суті призначено в судовому засіданні на 29.10.2020 року. Доручено господарському суду Одеської області організувати в приміщенні цього суду участь представника ТзОВ СТИВІДОРНА КОМПАНІЯ АГРОКОНТРАКТ в режимі відеоконференції.

Сторони явку повноважних представників в судове засідання 29.10.2020 не забезпечили.

Позивач явку повноважного представника в судові засідання 08.09.2020, 01.10.2020 та 29.10.2020 року не забезпечив.

07.09.2020, 01.10.2020, 12.10.2020 позивачем направлялись клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з заміною представника, відрядженням представника.

29.10.2020 року при з`єднанні з господарським судом Одеської області судом було встановлено, що особою, яка з`явилася для участі в засіданні є Зубченко Н.І., на підтвердження своїх повноважень на представництво інтересів позивача надано наказ про прийняття на роботу від 04.08.2020 року на посаду юриста Товариства та розпорядження про заміну представника від 04.08.2020 року, в п. 2 якого зазначено: "Вважати представником у справі № 915/618/20 Зубченко Н. І. (згідно довіреності) з 04.08.2020).

При цьому, довіреності на Зубченко Н. І. не подано.

Відповідно до ч. 3 ст. 56 ГПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 58 ГПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

При розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених статтею 59 цього Кодексу.

Для підтвердження повноважень самопредставництва юридична особа має надати статут, положення чи трудовий договір (контракт), у яких чітко визначене право цієї особи діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження. Відповідна позиція висловлена у пункті 26 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі № 9901/39/20, а також в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 08.09.2020 у справі № 925/756/19.

Представництво в суді інтересів юридичних осіб здійснюється адвокатом, повноваження якого підтверджуються ордером або довіреністю / їх копіями, або ж керівником, членом виконавчого органу, іншою особою, уповноваженою діяти від імені юридичної особи в разі самопредставництва юридичної особи.

При цьому повноваження особи діяти від імені юридичної особи мають випливати із вимог закону, або ж убачатися із положення чи статуту юридичної особи або ж трудового договору, посадової інструкції представника такої юридичної особи (ухвала ВП ВС від 08.09.2020 по справі № 9901/179/20).

Велика Палата ВС в ухвалі від 08.09.2020 по справі № 9901/179/20 зазначила: "У матеріалах апеляційної скарги наявна копія наказу про прийняття ОСОБА_1 на роботу в Товариство, однак, а ні трудового договору, а ні посадової інструкції, з яких би чітко випливали повноваження на представництво інтересів Товариства у суді, не додано. До апеляційної скарги додана також копія довіреності на представництво інтересів Товариства за підписом директора Товариства, однак установчих документів, з яких би випливали статус та повноваження О. В. Орлова, скаржником не долучено. Не надано ОСОБА_1 і доказів на підтвердження свого статусу і повноважень на представництво інтересів Товариства як адвоката. З огляду на викладене суд приходить до висновку, що скаржником не підтверджено повноваження на представництво інтересів Товариства, відтак апеляційна скарга підлягає поверненню ОСОБА_1".

Розгляд даної справи проводиться за правилами загального провадження. Відтак, представництво юридичної особи у даній справі може здійснюватись представником (адвокатом) або в порядку самопредставництва за умови підтвердження повноважень з представництва на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту).

Натомість, Зубченко Н.І. не подано суду доказів як на підтвердження статусу адвоката, так і на підтвердження повноважень на представництво інтересів позивача в порядку самопредставництва (статут, положення, трудовий договір (контракт)), посадову інструкцію, з яких би чітко випливали повноваження на представництво інтересів позивача у суді. Крім того, згідно розпорядження керівника ТзОВ "Стивідорна компанія "Агроконтракт" представництво інтересів Товариства може здійснюватись Зубченко Н. І. згідно довіреності. Натомість до матеріалів справи не подано довіреність.

Враховуючи вищевикладене, Зубченко Н. І. не подано суду в порядку ст. 56 ГПК України доказів на підтвердження повноважень на представництво інтересів позивача, у зв`язку з чим судом визнано неявку позивача та судове засідання 29.10.2020 року не проводилось в режимі відеоконференції.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Судовий розгляд справи здійснено на підставі наявних у суду матеріалів.

Водночас, 12.10.2020 року до господарського суду Миколаївської області від позивача надійшло клопотання (вх. № 12811/20 від 12.10.2020), яке підписано генеральним директором ТзОв "Стивідорна компанія "Агроконтракт" Маміним І. М., в якому позивач у зв`язку з необхідністю представництва інтересів позивача адвокатом Лоскутовим С. П. та його командировкою просить суд: 1) перенести розгляд справи на іншу дату, про що повідомити позивача; 2) забезпечити проведення всіх судових засідань по справі № 915/618/20 у режимі відеоконференції; 3) визначити суд, відповідальний за проведення відеоконференції під час вищевказаних засідань господарський суд Одеської області.

Розглянувши подане клопотання, судом відмовлено в його задоволенні з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (ст. 202 ГПК України).

Судом також враховано, що ухвалами суду позивач не зобов`язувався судом на вчинення будь-яких процесуальних дій (подання доказів, вчинення процесуальних дій тощо).

Явка учасників справи не визнавалась судом обов`язковою.

Жодних доказів на підтвердження обставин, викладених у клопотанні від 12.10.2020, відповідачем не подано.

Зайнятість конкретного представника сторони, в тому числі в судових процесах, не є тією поважною причиною, яка об`єктивно свідчить про неможливість забезпечення стороною участі її представника у судовому засіданні.

Крім того, судом враховано, що розгляд справи тричі відкладався судом саме за клопотаннями позивача, мотивованими необхідністю заміни представника або відрядженнями представника, що розцінюється судом як зловживання процесуальними правами та затягування строків розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 195 ГПК України суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача про відкладення розгляду справи, оскільки:

- позивач неодноразово звертався до суду із клопотаннями про відкладення розгляду справи, які судом задовольнялись, тобто судом було забезпечено та надано достатньо часу позивачу для реалізації процесуальних прав;

- будь-яких заяв, клопотань щодо вчинення процесуальних дій по даній справі позивачем не подано;

- участь представників учасників справи у судовому засіданні не визнавалась обов`язковою;

- клопотання не містить обґрунтування неможливості розгляду справи за відсутності представника позивача, а також необхідності особистої участі представника;

- представником позивача не подано доказів на підтвердження обставин, викладених у клопотанні про відкладення розгляду справи;

- приписами ГПК України не передбачено продовження строку розгляду справи по суті.

Відповідач явку повноважного представника в судові засідання 13.07.2020, 27.08.2020, 08.09.2020, 01.10.2020 та 29.10.2020 не забезпечив.

Ухвали господарського суду Миколаївської області від 12.06.2020 року, від 27.08.2020 року, від 08.09.2020 року, від 01.10.2020, надіслані на адресу відповідача повернуті до суду поштовою установою із відміткою пошти «адресат відсутній за вказаною адресою» (арк. 70-74, 104-107, 108-110, 134-137).

Водночас, про розгляд справи відповідач обізнаний, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень (арк. 59, 82) та телефонограмою від 14.07.2020 року № 915/618/20/6689/20 (арк. 81).

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

В Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, місцезнаходження юридичної особи (п. 10 ч. 2 ст. 9 вказаного Закону).

Ухвали направлялись на адресу відповідача ТзОВ «ІВЕКО-БУД», Херсонське шосе, 96/1, м. Миколаїв, 54028, вказані в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Отже, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України".)

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

В судовому засіданні 29.10.2020 року судом відповідно до ч. 6 ст. 233 ГПК України та ч. 4, 7 ст. 240 ГПК України складено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ ПРОЦЕСУ.

1. Правова позиція позивача.

Позивач зазначає, що предметом спору є вимога про стягнення грошової заборгованості. Підставою позову позивачем зазначено обставини щодо неналежного виконання відповідачем умов договору підряду від 26.06.2018 року № 3-06/18, а саме: зобов`язань щодо якісного виконання робіт. Позивач зазначає, що відповідач не усунув недоліки виконаних робіт, внаслідок чого позивачем заявлено до стягнення суму упущеної вигоди та нараховано відповідачу штрафні санкції. Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 179, 193, 222, 225 ГК України, ст. 15, 16, 22, 509, 526, 530, 610, 612, 629 ЦК України та умовами договору.

2. Правова позиція (заперечення) відповідача.

Відповідач не скористався наданим йому ч. 1, 2, 4 ст. 161 ГПК України правом на подання відзиву на позовну заяву.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН З ПОСИЛАННЯМ НА ДОКАЗИ, НА ПІДСТАВІ ЯКИХ ВСТАНОВЛЕНІ ВІДПОВІДНІ ОБСТАВИНИ.

Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.

26.06.2018 року між ТзОВ ІВЕКО-БУД (підрядник) та ТзОВ СТИВІДОРНА КОМПАНІЯ АГРОКОНТРАКТ (замовник) укладено Договір підряду № 3-06/18 (арк. 9-14), у відповідності до умов якого підрядник зобов`язується власними силами зі свого матеріалу за завданням замовника виконати в обумовлений термін наступні будівельно-монтажні роботи: ремонт складу для критого зберігання зернових, а замовник зобов`язується прийняти виконані роботи та сплатити за них обумовлену договором грошову суму (п.1.1 Договору).

Відповідно до абз. 2 п. 1.3 договору перелік матеріалів та робіт визначається в Специфікації (додаток № 1 до договору), із зазначенням найменування і обсягу матеріалів та робіт.

До договору сторонами складено Специфікацію (додаток № 1) та Календарний графік (додаток № 2).

Відповідно до п. 9.1 договору цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін.

Відповідно до п. 9.2 договору строк дії цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 9.1 цього договору, та закінчується 31 грудня 2018 року, а в частині виконання сторонами своїх зобов`язань до повного їх виконання.

Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від виконання прийнятих на себе зобов`язань (у тому числі гарантійних) за цим договором.

Відповідно до п. 9.3 договору закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору.

Договір з додатками підписано та скріплено печатками сторін.

Умовами договору сторони передбачили наступне.

Відповідно до п. 1.2 договору істотними умовами цього договору є перелік та об`єм робіт, ціна, строки початку та закінчення виконання робіт, порядок розрахунків за виконані роботи, порядок здачі-приймання закінчених робіт, та інші умови, які згідно з чинним законодавством визначені як суттєві умови.

Відповідно до п. 2.3 договору загальна ціна договору визначена відповідно до умов виконання робіт і діючих нормативних вимог та включає вартість робіт за договором та вартість всіх матеріалів та виробів, які будуть придбані для виконання робіт, і становлять: 1 996 323, 00 грн., в т.ч. ПДВ 332 720, 50 грн.

Відповідно до п. 3.1 договору підрядник зобов`язаний приступити до виконання робіт, які передбачені даним договором, не пізніше 3 робочих днів з моменту оплати замовником авансу відповідно до п. 4.2 даного договору.

Відповідно до п. 3.2 договору строк виконання робіт - 60 календарних днів, починаючи з того моменту, коли підрядник повинен притупити до виконання робіт, як це визначено в п. 3.1 даного договору. Строк виконання робіт може бути продовжений у зв`язку з погодними умовами (погодні умови, за яких виконання робіт неможливе: опади, значне обледеніння, поривчатий вітер), в такому разі сторони можуть погодити інший строк виконання робіт або погодити строки виконання окремих етапів робіт шляхом укладення додаткових угод (Графіків виконання робіт).

Відповідно до п. 3.9 договору відповідно до умов цього договору датою виконання робіт (окремих етапів) є дата підписання сторонами акту приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в та довідки про вартість виконаних робіт форми КБ-3. Право власності на результати виконаних робіт та ризики знищення чи пошкодження результатів виконаних робіт переходять від підрядника до замовника в день підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт, який фіксує повне виконання підрядником зобов`язань по цьому договору.

Відповідно до п. 4.2 договору розрахунки з підрядником здійснюються наступним чином:

-Аванс у розмірі 40 % - 798 529, 20 грн., в т.ч. ПДВ 133 088, 20 грн., здійснюється протягом 3 банківських днів з моменту підписання договору сторонами.

-Аванс у розмірі 30 % - 598 896, 90 грн., в т.ч. ПДВ 99 816, 15 грн., здійснюється протягом 3 банківських днів з моменту підписання сторонами проміжного акту приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в.

-Остаточний розрахунок у розмірі 30 % - 598 896, 90 грн., в т.ч. ПДВ 99 816, 15 грн., здійснюється протягом 3 банківських днів з моменту підписання сторонами остаточного акту приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в.

Відповідно до п. 3.3 договору підрядник несе відповідальність за якість, кількість, та комплектність поставлених ресурсів, на ньому лежить ризик їх випадкової загибелі, або втрати.

Відповідно до п. 5.1 договору якість виконаних робіт повинна відповідати чинним нормативно-правовим актам.

Відповідно до п. 5.2 договору підрядник виконує роботи відповідно до умов цього договору і в строки, встановлені цим договором.

Відповідно до п. 5.3 договору замовник здійснює контроль за відповідністю якості, обсягів і вартості виконуваних робіт, матеріалів будівельним нормам і правилам.

Відповідно до п. 5.4 договору підрядник забезпечує замовнику (організації, що здійснює контроль) можливість вільного доступу в робочий час на будівельний майданчик для здійснення контролю за ходом виконання робіт.

Відповідно до п. 5.5 договору замовник має право в будь-який час перевіряти якість виконуваних робіт, використовуваних матеріалів, конструкцій та обладнання. Виявлені в процесі перевірок і випробувань недоліки підлягають виправленню, а неякісні матеріали заміні.

Відповідно до п. 5.6 договору здача-приймання виконаних робіт здійснюється сторонами шляхом підписання актів приймання виконання будівельних робіт форми КБ-2в з підтвердженням вартості виконаних робіт довідкою за формою КБ-3.

Відповідно до п. 5.8 договору у разі виявлення недоліків у виконаних роботах та/або застосування неякісних матеріалів чи обладнання, замовником складається акт, у якому вказується перелік недоліків. Підрядник зобов`язаний своїми силами усунути виявлені недоліки (дефекти) у строки, погоджені сторонами.

Відповідно до п. 6.1 договору підрядник гарантує якість робіт, надійність і безпеку експлуатації результатів робіт. Загальний гарантійний строк становить 5 років з дати підписання актів приймання виконаних робіт за формою КБ-2в та довідки за формою КБ-3.

Відповідно до п. 6.2 договору підрядник зобов`язаний забезпечити усунення недоліків, які були виявлені протягом гарантійного строку, за свій рахунок. Загальний строк усунення недоліків погоджується з замовником у протоколі усунення недоліків відносно кожного окремого випадку.

Відповідно до п. 6.6 договору початком гарантійного строку є день підписання акта приймання виконаних будівель них робіт формою КБ-2в.

Відповідно до п. 6.7 договору у разі відмови підрядника усунути виявлені недоліки (дефекти) виконаних робіт, замовник може усунути їх власними силами або із залученням третіх осіб. У такому разі підрядник зобов`язаний повністю компенсувати замовнику належним чином підтверджені витрати, пов`язані з усуненням зазначених недоліків.

Судом встановлено, що для проведення оплати робіт, відповідачем було виставлено позивачу рахунки на оплату на загальну суму 1 996 323, 00 грн., а саме:

-рахунок на оплату № 57 від 21.06.2018 року на суму 798 529, 20 грн. (арк. 22);

-рахунок на оплату № 99 від 07.08.2018 року на суму 598 896, 90 грн. (арк. 25);

-рахунок на оплату № 151 від 12.10.2018 року на суму 598 896, 90 грн. (арк. 32).

Судом встановлено, що позивачем на виконання умов п. 4.2 договору в повному обсязі проведено оплату першої частини авансу в розмірі 40 %, що становить 798 529, 20 грн. та підтверджується платіжними дорученими, а саме:

-платіжне доручення № 36 від 26.06.2018 року на суму 450 000, 00 грн. (арк. 23);

-платіжне доручення № 37 від 27.06.2018 року на суму 348 529, 20 грн. (арк. 24).

Судом також встановлено, що позивачем на виконання умов п. 4.2 договору в повному обсязі проведено оплату другої частини авансу в розмірі 30 %, що становить 598 896, 90 грн. та підтверджується платіжними дорученими, а саме:

-платіжне доручення № 85 від 16.08.2018 року на суму 100 000, 00 грн. (арк. 31);

-платіжне доручення № 109 від 06.09.2018 року на суму 200 000, 00 грн. (арк. 30);

-платіжне доручення № 112 від 11.09.2018 року на суму 110 000, 00 грн. (арк. 29);

-платіжне доручення № 127 від 28.09.2018 року на суму 111 600 грн. (арк. 28);

-платіжне доручення № 134 від 03.10.2018 року на суму 7 729, 69 грн. (арк. 27);

-платіжне доручення № 147 від 11.10.2018 року на суму 69 567, 21 грн. (арк. 26).

Отже, умови п. 4.2 договору позивачем виконано в повному обсязі 11.10.2018.

Відтак, в силу умов п. 3.2 договору підрядник зобов`язаний був приступити до виконання робіт не пізніше 3 робочих днів з моменту оплати замовником авансу, тобто не пізніше 16.10.2018 року (включно). А в силу умов п. 3.2 договору строк виконання робіт - 60 календарних днів, починаючи з того моменту, коли підрядник повинен притупити до виконання робіт, як це визначено в п. 3.1 даного договору, тобто з 17.10.2018 по 17.12.2018 (включно).

Судом також встановлено, що позивачем на виконання умов п. 4.2 договору проведено оплату (остаточний розрахунок) в розмірі 400 000 грн. згідно рахунку № 151 від 12.10.2018, що підтверджується платіжними дорученими, а саме:

-платіжне доручення № 222 від 12.12.2018 року на суму 130 000, 00 грн. (арк. 33);

-платіжне доручення № 200 від 19.11.2018 року на суму 100 000, 00 грн. (арк. 34);

-платіжне доручення № 186 від 15.09.2018 року на суму 70 000, 00 грн. (арк. 35);

-платіжне доручення № 173 від 06.11.2018 року на суму 50 000 грн. (арк. 36);

-платіжне доручення № 157 від 19.10.2018 року на суму 50 000 грн. (арк. 37).

До матеріалів даної господарської справи суду не подано доказів складання та підписання між сторонами актів приймання виконаних робіт за формою КБ-2в та довідок за формою КБ-3.

Судом також встановлено наступні обставини.

21.11.2018 року позивачем ТзОВ «СК «Агроконтракт» направлено на адресу відповідача ТзОВ «Івеко-Буд» лист № 0298, в якому позивач зазначив, що 21.11.2018 року ТОВ «Каспер» (замовник позивача) за результатами проведеної інспекційної перевірки складу на предмет якості виконання будівельно-монтажних робіт були виявлені недоліки стосовно покрівлі. Позивач у листі просив усунути недоліки (арк. 51).

Докази направлення позивачем відповідачу листа відсутні.

10.12.2018 року комісією у складі генерального директора ТзОВ «СК «Агроконтракт», начальника вантажного комплексу ТзОВ «СК «Агроконтракт», головного інженера ТзОВ «Івеко-Буд» та виконроба ТзОВ «Івеко-Буд» складено Акт огляду стану складського приміщення на предмет наявності протікань покрівлі від 10.12.2018, з якого вбачається, що 10.12.2018 року під час огляду складського приміщення 5200 кв.м, яке знаходиться на території ДП «Миколаївський суднобудівний завод», було зафіксовано на підлозі наявність плям води, які виникли внаслідок протікання в покрівлі даного приміщення при опадах. Плями розташовані згідно схем розміщення плям, які додаються (арк. 42).

До матеріалів справи позивачем долучено схеми розміщення плям від протікання води складу ТзОВ "СК "Агроконтракт", підписані в односторонньому порядку генеральним директором ТзОВ «СК «Агроконтракт», та в яких міститься посилання на акти від 10.12.2018, від 25.05.2019, від 13.05.2019, від 12.04.2019, від 11.04.2019, від 11.01.2019, від 10.01.2019, від 26.12.2019 (арк. 43-50).

Акти від 25.05.2019, від 13.05.2019, від 12.04.2019, від 11.04.2019, від 11.01.2019, від 10.01.2019, від 26.12.2019 до матеріалів справи не подано.

31.01.2019 та 08.02.2019 позивач звертався до відповідача з листами № 0014 та № 0038, в яких позивач зазначав про виявленні протікання покрівлі після закінчення будівельно-монтажних робіт відповідно до договору підряду № 3-06/18 від 26.06.2018 року та просив терміново усунути недоліки (арк. 40-41).

Докази направлення позивачем відповідачу листів відсутні.

10.04.2019 року позивач звернувся до відповідача з листом № 10-04/19, в якому позивач зазначив, що станом на 10.04.2019 року ТзОВ «Івеко-Буд» не виконало взяті на себе зобов`язання щодо виконання будівельно-монтажних робіт відповідно до специфікації, а саме: не забетонована полоса шириною 2500 мм та довжиною 72 м.п.; не закінчено монтаж воріт з посиленням по периметру 5500х4600. Позивач у листі просив відповідача терміново в строк до 16.04.2019 року усунути недоліки щодо протікання покрівлі та проведення робіт щодо бетонування полос шириною 2500 мм та довжиною 72 м.п., а також закінчити монтаж воріт з посиленням по периметру 5500х4600.(акр. 64-65).

Докази направлення позивачем відповідачу листа відсутні.

16.04.2019 року позивач звернувся до відповідача з листом вих. № 0948, в якому позивач зазначив, що 14.04.2019 року внаслідок інтенсивного дощу в складському приміщенні зірвалися труби зливовідводу, водою була залита підлога складського приміщення. Позивач у листі просив переглянути монтаж систем зливовідводу (арк. 38).

Докази направлення позивачем відповідачу листа відсутні.

24.01.2020 року позивачем ТзОВ «СК «Агроконтракт» направлено на адресу відповідача ТзОВ «Івеко-Буд» претензію вих. № 0005, в якій позивач вимагав якнайшвидше усунути недоліки будівельно-монтажних робіт та сплатити суму штрафних санкцій в розмірі 6 258 472, 61 грн. (арк. 52-54).

Докази направлення позивачем відповідачу претензії відсутні.

В підготовчому засіданні 27.08.2020 представник позивача усно зазначила, що всі вищевказані листи направлялись на електронну адресу відповідача на підставі усної домовленості.

Зазначені обставини і стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

ІV. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД.

1. Правове регулювання відносин договору підряду.

Враховуючи вищевикладене, на підставі ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі договору виникло господарське зобов`язання, яке в силу ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ч. 1 ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Відповідно до ч. 4 ст. 879 ЦК України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 882 ЦК України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття.

Відповідно до ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Відповідно до ч. 6 ст. 882 ЦК України замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об`єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов`язаний негайно повідомити про це підрядника.

У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв`язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну.

Відповідно до ст. 852 ЦК України якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором.

За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

1.2. Правове регулювання гарантії якості роботи.

Відповідно до ст. 859 ЦК України якщо договором або законом передбачено надання підрядником замовникові гарантії якості роботи, підрядник зобов`язаний передати замовникові результат роботи, який має відповідати вимогам статті 857 цього Кодексу протягом усього гарантійного строку.

Гарантія якості роботи поширюється на все, що становить результат роботи, якщо інше не встановлено договором підряду.

Відповідно до ст. 860 ЦК України перебіг гарантійного строку починається з моменту, коли виконана робота була прийнята або мала бути прийнята замовником, якщо інше не встановлено договором підряду.

До обчислення гарантійного строку за договором підряду застосовуються положення статті 676 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором або законом.

1.3. Правове регулювання штрафних санкцій.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 5.8 договору у разі виявлення недоліків у виконаних роботах та/або застосування неякісних матеріалів чи обладнання, замовником складається акт, у якому вказується перелік недоліків. Підрядник зобов`язаний своїми силами усунути виявлені недоліки (дефекти) у строки, погоджені сторонами.

Відповідно до п. 3.9, п. 5.6 договору відповідно до умов цього договору датою виконання робіт (окремих етапів) є дата підписання сторонами акту приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в та довідки про вартість виконаних робіт форми КБ-3.

Відповідно до п. 8.3 договору за невиконання/несвоєчасне виконання/несвоєчасний початок виконання робіт або за неусунення/несвоєчасне усунення недоліків, у томі числі по гарантії, підрядник сплачує замовникові пеню у розмірі 0,5 відсотків від суми договору за кожен день прострочення. У випадку прострочення підрядником строку виконання робіт більше ніж на 25 календарних днів замовник має право в односторонньому порядку відмовитись від цього договору (у даному випадку договір припиняє свою дію з моменту отримання підрядником відповідного письмового повідомлення замовника). В такому випадку сторонами складаються відповідні акти, в яких фіксується вартість виконаних на момент розірвання договору робіт. Остаточні розрахунки за договором проводяться на підставі вищевказаних актів.

Судом встановлено, що матеріали даної господарської справи не містять доказів повідомлення підрядником про готовність виконаних робіт, прийняття виконаних робіт замовником, та, як наслідок, підписання сторонами акту приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в та довідки про вартість виконаних робіт форми КБ-3, як це передбачено умовами п. 3.9, п. 5.6 договору. Враховуючи викладене, в суду відсутні правові підстави для тверджень про виконання робіт за спірним договором.

За відсутності доказів здачі-прийняття робіт відсутні підстави для застосування до спірних правовідносин й положень ст. 859, 860 ЦК України, оскільки за умовами вказаних положень ЦК України та умов п. 6.1 договору гарантійний строк становить 5 років саме з дати підписання актів приймання виконаних будівельних робіт.

В свою чергу, умовами п. 5.8 договору сторонами погоджено наступний алгоритм дій: 1) виконання робіт підрядником та підписання сторонами актів здачі-прийняття робіт; 2) виявлення замовником недоліків у виконаних роботах та/або застосування неякісних матеріалів чи обладнання (якщо такі є); 3) складання замовником акту з переліком недоліків; 4) погодження сторонами строків усунення підрядником недоліків.

Матеріали даної справи не містять доказів ані здачі-прийняття виконаних робіт, ані погодження сторонами строків усунення недоліків підрядником.

Матеріали даної справи також не містять доказів направлення замовником вимог, листів (претензій) на адресу підрядника. В підготовчому засіданні 27.08.2020 представник позивача усно зазначила, що всі вищевказані листи направлялись на електронну адресу відповідача на підставі усної домовленості. При цьому, суд зазначає, що: 1) умовами договору не передбачено електронне листування та погодження електронних адрес сторін, за якими вони приймають листи, претензії тощо; 2) з поданих до матеріалів справи доказів не вбачається ані факту направлення листів підряднику на його електронну адресу, ані самої електронної адреси, належної підряднику. Вищевикладене, дозволяє суду стверджувати про недоведеність факту направлення позивачем відповідачу листів з вимогами усунути недоліки.

Судом враховано, що в матеріалах справи міститься Акт огляду стану складського приміщення на предмет наявності протікань покрівлі від 10.12.2018 року, складений комісією у складі представників замовника та підрядника. Проте, у вказаному акті не міститься посилань на погодження сторонами строків усунення недоліків.

Позивачем нараховано відповідачу пеню у розмірі 13 285, 28 грн. за несвоєчасне усунення недоліків за період з 12.11.2018 року по 11.03.2020 року.

Як встановлено судом вище, граничним строком виконання робіт є 17.12.2018 року (включно), а строки усунення недоліків сторонами не погоджено, що виключає можливість встановлення початку строку, з якого слід обчислювати порушення підрядником умов п. 5.8 договору та застосування до підрядника відповідальності, передбаченої п. 8.3 договору.

Враховуючи вищевикладене, в цій частині позову судом відмовлено.

1. 4. Правове регулювання відповідальності за порушення грошових зобов`язань.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховано відповідачу 131 103, 91 грн. - індексу інфляції на суму договору 1 996 323, 00 грн. за період з листопада 2018 року по січень 2020 року.

Позивачем не наведено жодної підстави для здійснення нарахування інфляційних втрат. Враховуючи, що як на дату звернення до суду із позовом, так і на дату розгляду справи у відповідача відсутнє перед позивачем грошове зобов`язання в сумі 1 996 323, 00 грн., як наслідок, неможливе й застосування відповідальності за порушення грошового зобов`язання, яке не існує.

Враховуючи вищевикладене, в цій частині позову судом відмовлено.

1.5. Правове регулювання збитків.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною;

- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною;

- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Згідно з приписами ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Системний аналіз ст. 22, 623 ЦК України, ст. 224, 225 ГК України дозволяє дійти висновку, що для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу правопорушення: 1) противоправної поведінки; 2) збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини.

Відсутність хоча б одного із вищеперелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована, як правопорушення.

Підставою для відшкодування збитків є вина особи, яка їх заподіяла, за умови безпосереднього причинного зв`язку між неправомірними діями винної особи і самими збитками.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 226 ГК України учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов`язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб`єктам, - зобов`язаний відшкодувати на вимогу цих суб`єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі.

Сторона, яка порушила своє зобов`язання або напевно знає, що порушить його при настанні строку виконання, повинна невідкладно повідомити про це другу сторону. У протилежному випадку ця сторона позбавляється права посилатися на невжиття другою стороною заходів щодо запобігання збиткам та вимагати відповідного зменшення розміру збитків.

Позивачем заявлено до стягнення 300 000 грн. упущеної вигоди, яка полягає у неможливості виконання зобов`язань позивачем перед власним контрагентом. Позивач вказує, що ТзОВ "СК "Агроконтракт" через незавершений ремонт складських приміщень та неналежне виконання робіт відповідачем втратило прибуток у розмірі 365 050 грн., які мало отримати за договором з ТзОВ "Ферріплюс" (додаткові пояснення вх. № 12812/20 від 12.10.2020).

На підтвердження викладених обставин позивачем подано укладений 09.11.2018 року між ТзОВ «СК «Агроконтракт» (експедитор, повірений) та ТзОВ «Ферріплюс» (клієнт, довіритель) договір-доручення № 09-10/2018-ТЕО по транспортному-експедиційному обслуговуванню, рахунок на оплату № 2 від 16.11.2018 року на суму 2 033 500, 00 грн., складений 29.11.2018 між ТзОВ «СК «Агроконтракт» та ТзОВ «Ферріплюс» акт огляду стану складського приміщення, а також лист ТзОВ «Ферріплюс» від 30.11.2018 про відмову від договору (арк. 123-131).

Як вказано судом вище, матеріали справи не містять доказів ані здачі-прийняття виконаних робіт, ані погодження сторонами (замовником та підрядником) строків усунення недоліків підрядником. Відповідно до умов договору (п. 3.1, 3.2 договору) виконати роботи підрядник ТзОВ «Івеко-Буд» зобов`язаний був до 17.12.2018 року.

В силу положень ст. 623 ЦК України при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання, натомість позивачем укладено зі своїм контрагентом договір 09.11.2018 року, тобто коли об`єкт (склад) ще не був готовий для експлуатації. Жодних доказів на підтвердження вжиття позивачем заходів щодо оформлення інших приміщень в користування та виконання договору зі своїм контрагентом суду не подано. Крім того, з договору-доручення № 09-10/2018-ТЕО 09.11.2018 не вбачається погодження сторонами накопичення вантажу в конкретному складі (саме в тому складі, в якому підрядник виконував будівельно-монтажні роботи).

В свою чергу позивачем подано до матеріалів справи лист № 0298 від 21.11.2018 року, в якому позивач зазначив, що 21.11.2018 року ТОВ «Каспер» (замовник позивача) за результатами проведеної інспекційної перевірки складу на предмет якості виконання будівельно-монтажних робіт були виявлені недоліки стосовно покрівлі (арк. 51), що свідчить про суперечність щодо контрагента позивача (ТзОВ «Каспер» або ТзОВ "Ферріплюс").

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову в позові в частині стягнення упущеної вигоди, оскільки позивачем не доведено склад цивільного правопорушення, вжиття кредитором заходів щодо одержання доходів, а також розмір збитків в сумі 300 000, 00 грн.

V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір в розмірі 6 665, 83 грн. покласти на позивача.

Керуючись ст. ст. 129, 130, 191, 233, 236-238, 240, 241, 254, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення складено 11.11.2020 року.

Суддя Е.М. Олейняш

Джерело: ЄДРСР 92841167
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку