ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 32-05-11/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

13 листопада 2020 рокуСправа № 912/3660/20

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Коваленко Н.М., розглянувши матеріали

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Надія" (далі - ТОВ "Агрофірма "Надія"), 26541, Кіровоградська область, Голованівський район, с. Роздол, вул. Центральна, 2, і.к. 05440436

про забезпечення позову (до подання позовної заяви)

ВСТАНОВИВ:

11.11.2020 до Господарського суду Кіровоградської області надійшла заява ТОВ "Агрофірма "Надія" про забезпечення позову до подання позовної заяви, відповідно до якої заявник просить:

- заборонити Роздольській сільській раді Голованівського району Кіровоградської області здійснювати будь-які дії спрямовані на розпорядження, зміну цільового призначення, поділ чи об`єднання, передання у власність чи надання в оренду, у тому числі продаж на земельних торгах (аукціоні), земельної ділянки загальною площею 17,0404 га, кадастровий номер 3521486300:02:000:9011, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Роздольської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області, або її частини;

- заборонити державним кадастровим реєстраторам Відділу у Голованівському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області здійснювати дії, спрямовані на скасування державної реєстрації земельної ділянки, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 3521486300:02:000:9011, загальною площею 17,0404 га, яка розташована на території Роздольської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області.

На виконання ч. 5 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України, заявником до заяви додано квитанцію про сплату №3464 від 10.11.2020, що підтверджує сплату судового збору, у встановлених порядку та розмірі.

Заявником повідомлено про відсутність пропозицій щодо зустрічного забезпечення.

ТОВ "Агрофірма "Надія" вказує, що має намір подати до суду позовну заяву про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки площею 17,0404 га із кадастровим номером 3521486300:02:000:9011, укладеного між ТОВ "Агрофірма "Надія" та Голованівською районної державною адміністрацією від 16.12.2010, на змінених та узгоджених умовах.

В обґрунтування необхідності забезпечення позову зазначає, що Роздольська сільська рада зволікає у підписанні додаткової угоди про поновлення договору оренди землі на узгоджених умовах, тому у будь-який момент може розпорядитися ділянкою на власний розсуд, що призведе у подальшому додаткові звернення господарства до суду за захистом своїх порушених прав.

ТОВ "Надія" зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, за ефективним захистом та поновлення яких господарство має намір звернутися до суду. У разі якщо буде здійснено поділ чи об`єднання такої земельної ділянки, зміна її цільового призначення, межі або конфігурації, це унеможливить виконання рішення суду, зокрема проведення державної реєстрації права за позивачем.

Доказом протиправної поведінки розпорядниками земель державної та комунальної власності, яка полягає у систематичному вчиненні протиправних та недобросовісних дій щодо скасування державної реєстрації земельних ділянок, стосовно яких поновлено договори оренди у судовому порядку, або стосовно яких триває судовий спір є судові справи №912/629/17, 912/630/17 та 912/2528/17.

Отже, відповідач, як розпорядник земельної ділянки, в силу приписів ст. 122 Земельного кодексу України на даний час при наявності судового спору щодо визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі має всі можливості здійснювати дії, спрямовані на скасування державної реєстрації земельної ділянки та подальшого відчуження частин вказаної ділянки третім особам, і вказаний факт може утруднити виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Пунктом 107 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 передбачено, що державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування.

Пунктом 114 даного Порядку встановлено, що державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі, зокрема, поділу чи об`єднання земельних ділянок.

Пунктом 136 Порядку передбачено, що відомості до Державного земельного кадастру про земельну ділянку в разі її поділу чи об`єднання з іншою земельною ділянкою вносяться шляхом здійснення Державним кадастровим реєстратором, зокрема, дій щодо скасування державної реєстрації земельної ділянки шляхом закриття Поземельної книги відповідно до пункту 60 цього Порядку із скасуванням кадастрового номера земельної ділянки за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру та здійснений державної реєстрації земельної ділянки, яка утворилася в результаті поділу чи об`єднання, згідно з пунктами 107-111 і 113 цього Порядку.

У разі поділу чи об`єднання земельній ділянці присвоюється новий кадастровий номер (п. 29 Порядку).

Отже, у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3521486300:02:000:9011 як об`єкта цивільних прав, позивач буде позбавлений можливості зареєструвати право оренди на цю ділянку на підставі рішення суду у разі задоволення позовних вимог та буде вимушений захищати своє право шляхом подання інших позовів, у тому числі, з метою відновлення запису щодо земельної ділянки.

При розгляді заяви ТОВ "Агрофірма "Надія" про забезпечення позову господарський суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Умовою для забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення щодо ймовірності вчинення відповідних дій.

Суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що пункт 1 статті 6 Конвенції забезпечує всім "право на суд", яке охоплює право на виконання остаточного рішення, ухваленого будь-яким судом. ЄСПЛ в контексті права на виконання остаточного рішення зауважує, що метою заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Крім того, тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. ЄСПЛ також звернув увагу на те, що тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (§§ 60, 61 рішення від 13.01.2011 у справі "Кюблер проти Німеччини", заява № 32715/06). Отже, заходи забезпечення позову, без застосування яких існує ризик такої зміни обставин, внаслідок якої подальше ухвалення остаточного рішення суду на користь позивача вже не призведе до захисту прав або інтересів позивача, по який він звертався до суду, слід розглядати як такі, що охоплені "правом на суд".

Як слідує з приписів ст. 13 Конституції України, зокрема, земля є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно частини 4 ст. 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Господарський суд враховує, що Роздольська сільська рада Голованівського району Кіровоградської області, як розпорядник земельної ділянки, в силу приписів статі 122 Земельного кодексу України, при наявності в суді спору щодо поновлення договору оренди землі, має всі можливості здійснювати будь-які дії по розпорядженню земельною ділянкою, у тому числі передавати земельну ділянку у власність або в користування для всіх потреб іншим особам, змінювати її межі, цільове призначення тощо.

Більш того, виходячи з положень ст. 79-1 Земельного кодексу України, поділ земельної ділянки, яка є предметом договору оренди землі, чи вчинення інших дій, спрямованих на зміну меж такої земельної ділянки, призведе до формування нових земельних ділянок і як наслідок - припинення існування земельної ділянки, як об`єкта цивільних прав, в попередньо визначених межах.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Як вбачається з матеріалів заяви, предметом позову буде вимога про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки.

Таким чином, поновлення прав позивача, за захистом яких має намір звернутися позивач до суду, у разі визнання позовних вимог обґрунтованими, забезпечується можливістю продовження фактичного користування земельною ділянкою та реєстрації такого права.

Як було встановлено вище, предметом позову у даній справі будуть вимоги немайнового характеру. Зважаючи на дану обставину, судове рішення у разі задоволення такого позову не вимагатиме примусового виконання, отже така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не підлягає дослідженню, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

В немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 року у справі №910/1040/18, у постанові Верховного Суду від 13.05.2019 року у справі №911/1551/18.

Суд вважає в даному випадку обґрунтованими побоювання заявника щодо ймовірності вчинення Роздолівською сільською радою Голованівського району Кіровоградської області дій по розпорядженню земельною ділянкою в період вирішення спору в суді, оскільки вказане підтверджується судовою практикою по іншим справам з аналогічним предметом спору (зокрема, справи №912/629/17, 912/630/17, 912/2528/17).

З огляду на викладене, господарський суд дійшов висновку, що невжиття заходів до забезпечення позову шляхом заборони Роздолівській сільській раді Голованівського району Кіровоградської області вчиняти дії по розпорядженню відповідною земельною ділянкою у випадку прийняття рішення на користь заявника не забезпечить реального захисту прав останнього на користування земельною ділянкою, що є головною метою судочинства. Натомість, вжиття заходів забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав позивача та забезпечить можливість реального судового захисту.

Крім того, згідно із усталеною практикою ЄСПЛ, Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) призначена для гарантування не теоретичних або примарних прав, а прав практичних та ефективних (рішення від 09.10.1979 у справі Ейрі (пункт 24), рішення від 30.05.2013 у справі Наталія Михайленко проти України (пункт 32)).

Судовим рішенням Європейського Суду з прав людини від 26.03.2013 у справі Рисовський проти України, Європейський Суд зауважив, що державні органи, які не впроваджують або недотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (рішення у справі "Лелас проти Хорватії", п.74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки", п.58, а також рішення у справі "Ґаші проти Хорватії", заява № 32457/05, п. 40, від 13.12.2007, та у справі "Трґо проти Хорватії", заява №35298/04, п.67, від 11.06.2009).

Отже, вжиття судом заходів забезпечення позову шляхом заборони Роздолівській сільській раді Кіровоградській області вчиняти будь-які дії, спрямовані на розпорядження земельною ділянкою кадастровий номер 3521486300:02:000:9011, площа земельної ділянки 17,0404 га, розташованої на території Роздолівської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області, сприятиме запобіганню порушення прав заявника та забезпечить можливість реального судового захисту.

При цьому суд зазначає, що заборона на розпорядження земельною ділянкою передбачає собою заборону на вчинення всіх дій, які входять в перелік повноважень по розпорядженню земельною ділянкою згідно вимог законодавства.

Поряд з тим, у відповідності до ст. 9 Закону України "Про державний земельний кадастр", внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюється державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Пунктом 114 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року № 1051, встановлено, що державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі, зокрема, поділу чи об`єднання земельних ділянок.

Згідно з п. 19 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року № 1127 "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державний реєстратор за результатом прийнятого рішення щодо державної реєстрації прав відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості про речові права та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав.

Пунктом 5 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, до складу Держгеокадастру та його територіальних органів входять державні кадастрові реєстратори, які здійснюють внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей в межах повноважень, визначених Законом України "Про Державний земельний кадастр" та цим Порядком.

Так, п. 107 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 передбачено, що державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування.

Пунктом 114 даного Порядку встановлено, що державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі, зокрема, поділу чи об`єднання земельних ділянок.

Пунктом 136 Порядку передбачено, що відомості до Державного земельного кадастру про земельну ділянку в разі її поділу чи об`єднання з іншою земельною ділянкою вносяться шляхом здійснення Державним кадастровим реєстратором, зокрема, дій щодо скасування державної реєстрації земельної ділянки шляхом закриття Поземельної книги відповідно до пункту 60 цього Порядку із скасуванням кадастрового номера земельної ділянки за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру та здійснений державної реєстрації земельної ділянки, яка утворилася в результаті поділу чи об`єднання, згідно з пунктами 107-111 і 113 цього Порядку.

У разі поділу чи об`єднання земельній ділянці присвоюється новий кадастровий номер (п. 29 Порядку).

Таким чином, у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки за кадастровим номером 3521486300:02:000:9011 (як об`єкта права), заявник буде позбавлений можливості реалізувати права, як землекористувача відповідною земельною ділянкою.

Наведене доводить підстави для вжиття заходів забезпечення позову в частині заборони державним кадастровим реєстраторам вносити до Державного земельного кадастру будь-які відомості, які стосуються земельної ділянки з кадастровим номером 3521486300:02:000:9011.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Господарський суд вважає за необхідне звернути увагу ТОВ "Агрофірма "Надія" на норми ч. 3 ст. 138 Господарського процесуального кодексу України, що у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

Керуючись ст. 74, 136-137, 140, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Заяву ТОВ "Агрофірма "Надія" про забезпечення позову задовольнити.

Заборонити Роздольській сільській раді Голованівського району Кіровоградської області здійснювати будь-які дії спрямовані на розпорядження, зміну цільового призначення, поділ чи об"єднання, передання у власність чи надання в оренду, у тому числі продаж на земельних торгах (аукціоні), земельної ділянки загальною площею 17,0404 га, кадастровий номер 3521486300:02:000:9011, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Роздольської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області, або її частини.

Заборонити державним кадастровим реєстраторам Відділу у Голованівському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області здійснювати дії, спрямовані на скасування державної реєстрації земельної ділянки, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 3521486300:02:000:9011, загальною площею 17,0404 га, яка розташована на території Роздольської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області.

Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Надія" (26541, Кіровоградська область, Голованівський район, с. Роздол, вул. Центральна, 2, і.к. 05440436).

Боржник: Роздолівська сільська рада Голованівського району Кіровоградської області (26541, Кіровоградська область, Голованівський район, с. Роздол, вул. Одеська, 1, і.к. 23228562).

Боржник: державні кадастрові реєстратори Відділу Держгеокадастру у Голованівському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (вул. Соборна, 48, смт. Голованівськ, Кіровоградська область, 26500).

Дана ухвала є виконавчим документом, набирає законної сили в порядку ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення, в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Ухвала про забезпечення позову може бути пред`явлена до примусового виконання протягом трьох років з наступного дня після набрання ухвалою законної сили відповідно до вимог статті 12 Закону України "Про виконавче провадження".

Ухвалу може бути оскаржено протягом десяти днів з дня її підписання до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Оригінал ухвали направити Товариству з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Надія" (26541, Кіровоградська область, Голованівський район, с. Роздол, вул. Центральна, 2).

Копію ухвали направити Роздолівській сільській раді Голованівського району Кіровоградської області (26541, Кіровоградська область, Голованівський район, с. Роздол, вул. Одеська, 1 та на електронну пошту rozdol.sg@ukr.net) та Відділу Держгеокадастру у Голованівському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (вул. Соборна, 48, смт. Голованівськ, Кіровоградська область, 26500).

Суддя Н.М. Коваленко

Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про вебадресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, одночасно з врученням (надсиланням/видачі) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його вебадресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://court.gov.ua/fair/sud5013.