ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" листопада 2020 р. м. Київ Справа № 911/704/20

Господарський суд Київської області у складі судді Д.Г.Зайця, за участю секретаря судового засідання О.О.Стаднік, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Акціонерного товариства «Укртрансгаз», м. Київ

до Приватного акціонерного товариства «Факел», Київська область, м. Фастів

про стягнення штрафних санкцій

та за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства «Факел», Київська область, м. Фастів

до Акціонерного товариства «Укртрансгаз», м. Київ

про стягнення 669276,90 грн.

за участю представників:

від позивача (відповідач за зустрічним позовом) А.В. Трегубова

від відповідача (позивача за зустрічним позовом) О.С. Вєдєрнікова

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Укртрансгаз» (далі - позивач) б/н, б/д (вх. №722/20 від 20.03.2020 року) до Приватного акціонерного товариства «Факел» (далі - відповідач) про стягнення 29392,13 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань в частині вчасного в повному обсязі виконання робіт за Договором про виконання робіт №1811000499 від 20.11.2018 року. У зв`язку із простроченням виконання робіт відповідачем, позивач просить стягнути з останнього 21062,38 грн. пені та 8329,75 грн. штрафу, в порядку та на умовах, передбачених Договором.

Ухвалою суду від 14.04.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №911/704/20 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 12.05.2020 року.

До суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву б/н від 04.05.2020 року (вх. №8880/20 від 08.05.2020 року), в якому відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог та зустрічна позовна заява за позовом Приватного акціонерного товариства «Факел» до Акціонерного товариства «Укртрансгаз» про стягнення грошових коштів у сумі 669276,90 грн.

До суду від позивача надійшли заперечення №10001вих-20-2221 від 12.05.2020 року (вх. №8936/20 від 12.05.2020 року) на зустрічну позовну заяву.

Представник позивача у судовому засіданні 12.02.2020 року подав клопотання про продовження строку підготовчого провадження у справі №911/704/20 на тридцять днів.

Ухвалою суду від 12.05.2020 року продовжено строк підготовчого провадження у справі №911/704/20 на тридцять днів та відкладено розгляд справи на 16.06.2020 року.

Ухвалою суду від 12.05.2020 року прийнято зустрічний позов ПрАТ «Факел» до АТ «Укртрансгаз» про стягнення 669276,90 грн. до спільного розгляду з первісним позовом АТ «Укртрансгаз» до ПрАТ «Факел» про стягнення 29392,13 грн.; вимоги за зустрічним позовом ПрАТ «Факел» до АТ «Укртрансгаз» про стягнення 669276,90 грн. об`єднано в одне провадження з первісним позовом АТ «Укртрансгаз» до ПрАТ «Факел» про стягнення 29392,13 грн.; призначено судове засідання для спільного розгляду зустрічного позову разом із первісним позовом на 16.06.2020 року До суду від позивача (відповідача за зустрічним позовом) надійшло клопотання б/н від 19.05.2020 (вх. №9628/20 від 19.05.2020) про долучення документів до матеріалів справи та відповідь на відзив №1001вих-20-2344 від 22.05.2020 (вх. №9882/20 від 22.05.2020).

До суду від відповідача (позивача за зустрічним позовом) надійшла заява б/н від 15.06.2020 (вх. №11829/20 від 15.06.2020) про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 16.06.2020 року відкладено розгляд справи на 14.07.2020 року.

До суду від позивача (відповідача за зустрічним позовом) надійшов відзив на зустрічну позовну заяву №1001вих-20-2795 від 15.06.2020 (вх. №12071/20 від 17.06.2020) в якому позивач (відповідач за зустрічним позовом) просить суд відмовити в задоволенні зустрічних позовних вимог.

До суду від відповідача (позивача за зустрічним позовом) надійшло клопотання б/н б/д (вх. №14142/20 від 13.07.2020) про відкладення розгляду справи.

Представник позивача (відповідача за зустрічним позовом) у судовому засіданні 14.07.2020 року не заперечував проти поданого клопотання відповідача (позивача за зустрічним позовом) про відкладення підготовчого засідання.

Ухвалою суду від 14.07.2020 року відкладено підготовче засідання на 15.09.2020 року.

Ухвалою суду від 15.09.2020 року відкладено підготовче засідання на 06.10.2020 року.

До суду від відповідача (позивача за зустрічним позовом) надійшло клопотання б/н б/д (вх. №19550/20 від 15.09.2020) про зменшення розміру неустойки, відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву б/н від 14.09.2020 (вх. №19551/20 від 15.09.2020 року) та заперечення на відповідь на відзив на первісну позовну заяву б/н від 14.09.2020 року (вх. №19552/20 від 15.09.2020). Ухвалою суду від 06.10.2020 року закрито підготовче провадження у справі №911/704/20 та призначено розгляд справи по суті на 03.11.2020 року.

Представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) у судовому засіданні 03.11.2020 року позовні вимоги за первісним позовом підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити, а в задоволенні зустрічного позову відмовити.

Представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) у судовому засіданні 03.11.2020 року проти первісного позову заперечив з підстав, викладених у відзиві та просив суд у задоволенні первісного позову відмовити повністю. Також, представник позивача за зустрічним позовом (відповідача за первісним позовом) підтримав зустрічний позов та просив суд його задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи достатність в матеріалах справи доказів для повного, всебічного та об`єктивного розгляду спору по суті у судовому засіданні 06.10.2020 року, відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та заслухавши представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Публічним акціонерним товариством «Укртрансгаз» в особі філії «Управління магістральних газопроводів «Прикарпаттрансгаз» (за договором замовник) та Приватним акціонерним товариством «Факел» (за договором підрядник) 20.11.2018 року укладено Договір №1811000499 про виконання робіт (далі Договір).

Згідно п. 1.1 Договору, підрядник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених в цьому Договорі, відповідно до кошторисної документації (яка є невідємною частиною даного договору), вимог чинних нормативних документів, на свій ризик виконати за завданням замовника, а замовник зобов`язується прийняти і оплатити наступну роботу: Лот 4 «Ремонт системи одоризації газу на ГРС м. Сторожинець; ГРС с. Ясени; ГРС с. Яблунів; ГРС с. Сопів; РГС с. Микитинці; ГРС с.Сідлище Богородчанського ЛВУМГ УМГ «Прикарпаттрансгаз» (Роботи, пов`язані з об`єктами завершеного чи незавершеного будівництва та об`єктів цивільного будівництва).

Відповідно до п. 2.1. Договору, загальна сума Договору становить 13385538,00 грн. в т.ч. ПДВ 2230932,00 грн.

Згідно пп. 3.1.9 п. 1.3 Договору, склад та обсяг робіт, що доручаються до виконання підряднику, визначені кошторисною документацією, яка є невід`ємною частиною цього Договору, та вимогами тендерної документації, яку надав/опублікував підрядник при проведенні процедури закупівлі.

Оплата за виконані роботи здійснюється проміжними платежами на підставі актів виконаних робіт за формами акту приймання виконаних будівельних робіт КБ-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт КБ-3 в строк не пізніше 30 календарних днів з дати їх підписання уповноваженими представниками сторін. Підрядник щомісяця, не пізніше останнього робочого дня звітного місяця, передає замовнику належним чином оформлені Акти виконаних робіт КБ-2 та Довідки КБ-3 за поточний місяць (п. п. 4.1., 4.2 Договору).

Згідно п. 5.1. Договору, підрядник повинен приступити до виконання робіт з моменту підписання Договору і виконати роботи, передбачені п. 1.1. Договору в строки, визначені календарним планом (Додаток 1 до Договору), який є невід`ємною частиною вказаного Договору. Роботи повинні виконуватись відповідно до узгодженого підрядником і замовником календарного плану (Додаток 1 до Договору), який є невід`ємною частиною вказаного Договору. Календарний план може коригуватись лише за письмовим погодженням сторін.

Пунктом 6.1. Договору передбачено, що підрядник здійснює виконання робіт у відповідності з проектною документацією, будівельними нормами і правилами, календарним планом виконання робіт. Підрядник забезпечує комплектацію робіт всіма матеріалами, виробами, конструкціями та обладнанням.

Підрядник зобов`язаний виконати всі роботи в повному обсязі у строк, передбачений умовами даного Договору (пп. 6.6.1. п. 6.1. Договору).

У випадку порушення своїх зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором та чинним в Україні законодавством. Порушенням зобов`язання є невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (п. 7.1. Договору).

Згідно п. 7.7. Договору, за порушення строків виконання робіт підрядник сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1 відсотка вартості робіт, з яких допущено порушення строку виконання, за кожний день такого прострочення, а за прострочення виконання робіт понад 30 днів підрядник додатково сплачує штраф у розмірі 7 відсотків вартості робіт з яких допущено порушення. Сплата пені та/або додаткового штрафу не звільняє підрядника від виконання зобов`язання.

У п. 7.10. Договору сторони погодили, що цей Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.10.2019 року. Закінчення строку дії цього Договору не звільняє сторони від виконання обов`язків, взятих на себе за цим Договором та від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору.

Відповідно до Календарного плану виконання робіт (Додаток 1 до Договору) визначено строки виконання робіт, календарні дні від дати підписання договору (не більше), а саме: на етап виконання робіт «Розробка та погодження з Замовником Програми методики приймальних випробувань першого із партії поставки зразка АКОГ. Проведення за рахунок Підрядника випробування цього зразка АКОГ на об`єкті Постачальника та/або виробника АКОГ. Успішне виконання приймальних випробувань» - 0 днів; на етап виконання робіт «Розробка та погодження (отримання висновків експертизи Держпраці) робочої проектної документації - 6 шт.» - 50 днів; на етап виконання робіт «Доставка обладнання згідно специфікації та виконання будівельно-монтажних, пусконалагоджувальних робіт на 6 ГРС» - 210 днів.

Позивач зазначає, що роботи, передбачені Договором виконано відповідачем з порушенням строків виконання передбачених умовами Договору та Календарного плану виконання робіт (Додаток №1 до Договору), що є порушенням зобов`язань за Договором.

Так, згідно Календарного плану виконання робіт (Додаток 1 до Договору), останнім днем виконання всіх етапів будівельних робіт є 18.06.2019 року, а пунктом 10.1. Договору передбачено, що строк дії Договору встановлений до 31.10.2019 року. Разом з тим, фактичною датою виконання робіт, передбачених Договором, є 13.12.2019 току, що підтверджується актом приймання виконання будівельних робіт №6 від 13.12.2019 року.

У зв`язку із несвоєчасним виконанням підрядником окремих етапів підрядних робіт за Договором замовник звернувся до суду з даним позовом та просить суд стягнути з відповідача 21062,38 грн. пені та 8329,75 грн. штрафу на підставі п. 7.7. Договору.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України (далі ГК України), суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст. ст. 11, 629 ЦК України, договір є однією із підстав виникнення зобов`язань та обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно ст. 846 ЦК України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Згідно ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до умов п. п. 7.1, 7.2 Договору, у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством та цим договором. За порушення строків виконання робіт або виконання робіт в менших обсягах, ніж передбачено цим Договором, відмову від виконання робіт в обсягах та за ціною, що вказані в даному Договорі, підрядник виплачує замовникові пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості. Сплата пені та/або штрафу не звільняє підрядника від виконання зобов`язання в натурі.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 875 ЦК України, де наведено нормативне визначення поняття договору будівельного підряду, за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

У розумінні наведеної норми основним предметом договору будівельного підряду є результат будівельних робіт - завершений будівництвом об`єкт або закінчені будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації на замовлення замовника, а не процес виконання робіт чи діяльність підрядника на створення об`єкта та його здачу. Додатковим предметом будівельного підряду можуть бути нерозривно пов`язані із місцезнаходженням об`єкта проектні та пошукові роботи щодо розробки за завданням замовника проектної або іншої технічної документації та/або виконання пошукових робіт.

Враховуючи правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 07.12.2018 року у справі №910/22058/17 та постанові Верховного Суду від 14.01.2019 року у справі №911/728/18, про те, що за загальним правилом неустойка (штраф, пеня) за порушення строків виконання підрядних робіт застосовується у разі прострочення виконання відповідачем обов`язку зі здачі завершеного будівництвом об`єкта в експлуатацію, тобто, за прострочення виконання підрядних робіт в цілому, а не за прострочення у виконанні окремих етапів робіт/поставки обладнання в межах основного зобов`язання, за відсутності прямої вказівки в умовах договору про можливість застосування неустойки щодо порушення строків виконання окремих етапів робіт.

Зобов`язання відповідача - основні обов`язки підрядника, які входять до змісту зобов`язання, що виникає з договору підряду, - визначено в п. 1.1 Договору, а саме, підрядник зобов`язується виконати роботи - «Ремонт системи одоризації газу на ГРС м. Сторожинець; ГРС с. Ясени; ГРС с. Яблунів; ГРС с. Сопів; РГС с. Микитинці; ГРС с. Сідлище Богородчанського ЛВУМГ УМГ «Прикарпаттрансгаз» (Роботи, пов`язані з об`єктами завершеного чи незавершеного будівництва та об`єктів цивільного будівництва).

Тобто, з умов п. 1.1 Договору вбачається основне зобов`язання підрядника - виконати роботи, завершальною стадією яких є здача об`єкта в експлуатацію. Дослідивши зміст спірного Договору, враховуючи наведені положення законодавства, суд встановив, що строк виконання відповідачем робіт за Договором №1811000499 від 20.11.2018 року, встановлено з дати укладення договору до 31.10.2019 року (п. 10.1 Договору).

Отже, результат підрядних робіт, виходячи з предмета договору будівельного підряду, це закінчені будівельні роботи відповідно до такого договору.

Відтак, суд вважає що розрахунок пені слід здійснювати з 01.11.2019 року на вартість невиконаних робіт за Договором в цілому. Разом із тим, перевіряючи подані позивачем розрахунки, суд не може виходити за межі заявленого позивачем періоду розрахунку та за межі заявленої позивачем бази нарахування (ч. 2 ст. 237 ГПК України). Відтак, суд здійснив перерахунок пені за прострочення робіт у загальному розмірі 118996,47 грн. за період з 01.11.2019 року по 12.12.2019 року (дата визначена позивачем у розрахунку).

Таким чином, згідно вірного розрахунку зробленого судом розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 4997,85 грн.

Також, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню штраф в розмірі 7% від вартості невиконаних/виконаних з простроченням понад 30 днів робіт на суму 118996,47 грн. у розмірі 8329,75 грн.

Клопотання відповідача за первісним позовом про зменшення розміру пені задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Зазначена норма кореспондується з положеннями ст. 233 ГК України, відповідно до якої у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Зменшення суми пені є правом, а не обов`язком суду, яке може бути реалізовано ним у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи, наведених учасниками справи обґрунтувань та дослідження доказів. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.06.2018 у справі № 910/2158/17.

Відповідно до ч. 3 ст. 509 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства та, водночас, засадами, на яких має ґрунтуватися виконання зобов`язань між сторонами є добросовісність, розумність і справедливість.

За приписами ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Враховуючи викладене, заперечення позивача а також те, що розмір пені не є значним, суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача за первісним позовом у повному обсязі.

Щодо зустрічних позовних вимог про стягнення з АТ «Укртрансгаз» 669276,90 грн. неправомірно отриманих грошових коштів за банківською гарантією, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ст. 560 ЦК України, за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Статтею 561 ЦК України передбачено, що гарантія діє протягом строку, на який вона видана, а статтею 563 Кодексу визначено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов`язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії. Вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред`являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії. У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов`язання, забезпеченого гарантією. Кредитор може пред`явити вимогу до гаранта у межах строку, встановленого у гарантії, на який її видано.

Відповідно до ст. 564 ЦК України, після одержання вимоги кредитора гарант повинен негайно повідомити про це боржника і передати йому копії вимоги разом з доданими до неї документами. Гарант повинен розглянути вимогу кредитора разом з доданими до неї документами в установлений у гарантії строк, а у разі його відсутності - в розумний строк і встановити відповідність вимоги та доданих до неї документів умовам гарантії.

Згідно ст. 563 ЦК України, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов`язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії. Вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред`являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії. У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов`язання, забезпеченого гарантією. Кредитор може пред`явити вимогу до гаранта у межах строку, встановленого у гарантії, на який її видано. Кредитор не може передавати іншій особі право вимоги до гаранта, якщо інше не встановлено гарантією.

Гарант має право відмовитися від задоволення вимоги кредитора, якщо вимога або додані до неї документи не відповідають умовам гарантії або якщо вони подані гарантові після закінчення строку дії гарантії. Гарант повинен негайно повідомити кредитора про відмову від задоволення його вимоги. Якщо гарант після пред`явлення до нього вимоги кредитора дізнався про недійсність основного зобов`язання або про його припинення, він повинен негайно повідомити про це кредитора і боржника. Повторна вимога кредитора, одержана гарантом після такого повідомлення, підлягає задоволенню. (ст. 565 ЦК України).

Обов`язок гаранта перед кредитором обмежується сплатою суми, на яку видано гарантію. У разі порушення гарантом свого обов`язку його відповідальність перед кредитором не обмежується сумою, на яку видано гарантію, якщо інше не встановлено у гарантії (ст. 566 ЦК України).

Статтею 568 ЦК України визначено, що зобов`язання гаранта перед кредитором припиняється у разі:сплати кредиторові суми, на яку видано гарантію; закінчення строку дії гарантії; відмови кредитора від своїх прав за гарантією шляхом повернення її гарантові або шляхом подання гаранту письмової заяви про звільнення його від обов`язків за гарантією. Гарант, якому стало відомо про припинення гарантії, повинен негайно повідомити про це боржника.

Отже, згідно ст.ст. 563, 565 ЦК України, обов`язок гаранта сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії настає у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, та направлення кредитором гаранту письмової вимоги разом із зазначеними у гарантії документами. За відсутності хоча б однієї із цих умов відповідальність гаранта не настає (постанова Верховного Суду України від 24 лютого 2016 р. у справі №3-31гс16).

Згідно ст. 26 Закону України "Про публічні закупівлі", замовник має право вимагати від учасника-переможця внесення ним не пізніше дати укладення договору про закупівлю забезпечення виконання такого договору, якщо внесення такого забезпечення передбачено тендерною документацією. Замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю після виконання учасником-переможцем договору, а також, у разі визнання судом результатів процедури закупівлі або договору про закупівлю недійсними та у випадках, передбачених статтею 37 цього Закону, а також згідно з умовами, зазначеними в договорі, але не пізніше ніж протягом п`яти банківських днів з дня настання зазначених обставин. Розмір забезпечення виконання договору про закупівлю не може перевищувати 5 відсотків вартості договору. Кошти, що надійшли як забезпечення виконання договору (у разі якщо вони не повертаються), підлягають перерахуванню до відповідного бюджету, а у разі здійснення закупівлі юридичними особами (їхніми об`єднаннями) не за бюджетні кошти - перераховуються на рахунок таких юридичних осіб (їхніх об`єднань).

Банківською гарантією №21948/18-ГВ від 13.11.2018 року передбачено, що банк-гарант (АТ «Банк інвестицій та заощаджень») надає бенефіціару (АТ «Укртрансгаз») гарантію та приймає на себе безвідкличне зобов`язання сплатити бенефіціару суму, яка не перевищує 669276,90 грн. протягом п`яти банківських днів з дати одержання письмової вимоги бенефіціара про сплату коштів за гарантією, без необхідності для бенефіціара обґрунтовувати свою вимогу, без подання будь-яких інших документів, крім вимоги, або виконання будь-яких інших умов. Вказана гарантія забезпечує виконання принципалом (ПрАТ «Факел») зобов`язань за Договором.

Так, вимога бенефіціара про здійснення виплати має бути надана на бланку бенефіціара та має містити, у тому числі, повідомлення про невиконання/неналежне виконання принципалом зобов`язань за Договором, забезпечених гарантією.

Станом на момент звернення АТ «Укртрансгаз» до банка-гаранта про виплату йому як бенефіціару суми банківської гарантії, ПрАТ «Факел» порушено умови виконання Договору №1811000499 від 20.11.2018 року, а саме, прострочено виконання робіт, передбачених Договором, що є суттєвим порушенням зобов`язання за укладеним між сторонами Договором.

У зв`язку з настанням такого гарантійного випадку АТ «Укртрансгаз» направлено на адресу АТ «Банк інвестицій та заощаджень» вимогу №1001ВИХ-19-5825 від 28.11.2019 року за банківською гарантією №21948/18-ГВ від 13.11.2018 року, в результаті чого гарант (АТ «Банк інвестицій та заощаджень») виплатив бенефіціару (АТ «Укртрансгаз»), суму гарантії у розмірі 669276,90 грн., що підтверджується копією платіжного доручення №243226 від 06.12.2019 року.

Оскільки, ПрАТ «Факел», як підрядником, було прострочено виконання робіт за Договором, що встановлено судом вище, тому, забезпечення виконання Договору (банківська гарантія) не повертається у разі неналежного виконання підрядником зобов`язань за Договором. Прострочення є неналежним виконанням зобов`язань.

Враховуючи положення ст. 560 ЦК України, метою забезпечення виконання зобов`язання, у тому числі й банківської гарантії, є саме виконання зобов`язання за договором належним чином, а у випадку неналежного виконання такого зобов`язання та порушення умов договору, забезпечення виконання договору має забезпечити кредитору можливість для задоволення його інтересів у разі невиконання зобов`язання або усунути негативні наслідки, які можуть настати для кредитора у зв`язку з виконанням зобов`язання неналежним чином.

Стаття 26 Закону України "Про публічні закупівлі" встановлює порядок та процедуру повернення банківської гарантії підряднику після виконання договору останнім належним чином щоб уникнути безпідставного та недобросовісного стягнення суми банківської гарантії.

Гарантійні правовідносини виникають на підставі банківської гарантії, укладеної між принципалом, бенефіціаром і банком-гарантом, і припиняють своє існування із настанням гарантійного випадку, оскільки, банківська гарантія забезпечує виключно права та інтереси бенефіціара у разі порушення умов договору принципалом, а у разі такого порушення банківська гарантія поверненню підлягати не може, оскільки, правовідносини на підставі банківської гарантії припиняють своє існування у зв`язку з виконанням її основної мети.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.08.2019 року у справі №904/3145/18.

Так, суд зазначає, що повернення суми забезпечення виконання Договору залежить від виконання такого договору.

Як встановлено судом вище, ПрАТ «Факел» не виконало належним чином зобов`язання за Договором про виконання робіт №1811000499 від 20.11.2018 року, оскільки, мав місце факт прострочення виконання робіт. Враховуючи зазначене, правові підстави для повернення забезпечення виконання договору відсутні, відтак, відсутні підстави для задоволення зустрічного позову.

Усі інші твердження та заперечення позивача за зустрічним позовом не спростовують вищевикладених висновків суду.

Крім того, суд звертає увагу сторін, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі Конвеція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського Суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, №4241/03, від 28.10.2010).

Частиною 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, первісні позовні вимоги підлягають частковою задоволенню, а у задоволенні зустрічних позовних слід відмовити.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується приписами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, а тому, судові витрати зі сплати судового збору за первісним позовом покладаються на відповідача за первісним позовом, пропорційно задоволеним позовним вимогам, а судові витрати за зустрічним позовом у зв`язку із відмовою у його задоволенні покладаються на позивача за зустрічним позовом.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 123, 129, 233, 236 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Первісний позов Акціонерного товариства «Укртрансгаз» до Приватного акціонерного товариства «Факел» про стягнення штрафних санкцій задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства Факел (08500, Київська область, м. Фастів, Промвузол, код ЄДРПОУ 04601469) на користь Акціонерного товариства «Укртрансгаз» (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 3/1, код ЄДРПОУ 30019801) 4997 (чотири тисячі дев`ятсот дев`яносто сім) грн. 85 коп. пені, 8329 (вісім тисяч триста двадцять дев`ять) грн. 75 коп. штрафу та 953 (дев`ятсот п`ятдесят три) грн. 13 коп. витрат по сплаті судового збору.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. В задоволенні зустрічного позову Приватного акціонерного товариства «Факел» до Акціонерного товариства «Укртрансгаз» про стягнення заборгованості у розмірі 669276,90 грн. відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 розділу ХІ Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 13.11.2020 року.

Суддя Д.Г. Заєць