ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/8837/19

провадження № 2/753/3267/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" листопада 2020 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі

головуючого судді Колесника О.М.

при секретарі Литвин Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_4 позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити, пояснивши, що 24.10.2014 року сторони уклали між собою шлюб. Від зареєстрованого шлюбу вони мають малолітню дитину: доньку - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідач, проживаючи окремо, матеріальної допомоги дитині не надає. В серпні 2019 року, застосувавши фізичну силу до позивача, відповідач примусово забрав дитину і утримує її на день розгляду справи у невідомому місці. За описаних обставин просять стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання їх спільної дитини в розмірі 1/4 частини з усіх його доходів щомісяця, починаючи з 2.05.2019 року і до досягнення нею повноліття, так як мати дитини виключно за свої грошові кошти утримує доньку.

Представник відповідача ОСОБА_6 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснивши суду, що відповідач в серпні 2019 року зустрів позивача і взяв у неї дитину, привівши до свого місця проживання. На даний час донька сторін проживає з серпня 2019 року по даний час з батьком, який повністю утримує дитину, тому підстави для задоволення позову відсутні.

Заслухавши позивача, представників сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст.18 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, схваленої резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 року, ратифікованої Постановою Верховної Ради України №789-XII від 27.02.1991 року батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Як передбачає ч.1, ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Частина 2 цієї ж статті наголошує, що розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

За змістом положень ч.3, ст.11 Закону України „Про охорону дитинства" батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Суд в межах заявлених позовних вимог та наданих сторонами доказів по справі встановив наступні обставини та правовідносини.

У відповідності до ч.1, ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати до досягнення нею повноліття.

Як наголошує ч.2, ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Як встановлено в судовому засіданні, 24.10.2014 року сторони уклали між собою шлюб, який був зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дарницького районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис №2793 (т.1, а.с.3; 6). Від зареєстрованого шлюбу вони мають малолітню дитину: доньку - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (т.1, а.с.2; 7). Вказані обставини не заперечували учасники справи, тому вони не підлягають доказуванню в порядку ч.1, ст.82 ЦПК України.

За змістом ч.4, ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

20.09.2019 року судовим наказом судді Дарницького районного суду м. Києва Комаревцевої Л.В. було стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання їх спільної дитини ОСОБА_5 в розмірі 1/4 частини з усіх її доходів щомісяця (т.1, а.с.33). Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 10.02.2020 року судовий наказ судді Дарницького районного суду м. Києва Комаревцевої Л.В. від 20.09.2019 року було скасовано і відмовлено ОСОБА_2 у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання їх малолітньої дитини в розмірі 1/4 частини з усіх доходів позивача по даній справі щомісяця.

Постановою Київського апеляційного суду від 18.09.2020 року ухвала Дарницького районного суду м. Києва від 10.02.2020 року була залишена без змін (т.2, а.с.20-24).

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 26.06.2020 року було визначено місце проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з матір`ю ОСОБА_1 (т.2; а.с.25). Дане рішення не набрало законної сили, оскільки оскаржується ОСОБА_2 в апеляційному порядку, про що повідомили у судовому засіданні учасники справи.

Як вбачається з витягу єдиного реєстру досудових розслідувань, 7.08.2019 року о 20-00 годин на третьому поверсі в під`їзді будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_2 наніс тілесні ушкодження ОСОБА_8 (т.1, а.с.101-102). Згідно висновку експертного дослідження №043-933-2019 від 8.08.2019 року у ОСОБА_1 виявлені легкі тілесні ушкодження за критерієм тривалості розладу здоров`я (а.с.103-104).

20.11.2019 року старшим слідчим СВ Дарницького управління поліції ГУ НП у м. Києві Кудлай М.О. було оголошено ОСОБА_2 повідомлення про підозру за ч.1, ст.125 КК України, зміст якої полягає у тому, що 7.08.2019 року о 20-00 годин на третьому поверсі в під`їзді будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_2 наніс тілесні ушкодження ОСОБА_8 та ОСОБА_1 , забравши у останньої їх спільну дитину ОСОБА_5 і зник з місця події (т.1, а.с.99-100). Як повідомили позивач та представники сторін у судовому засіданні, на даний час розгляд даного кримінального провадження за ч.1, ст.125 КК України в Дарницькому районному суді м. Києва триває.

За приписами ч.3, ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Як наголошує ч.1, ст.160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Як регламентовано ч.1, ст.161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Виходячи з положень ст.160-161 СК України, суд вважає, що законодавець передбачив обопільну згоду обох батьків щодо визначення місця проживання їх спільної дитини, яка не досягла 10 років. В даних правовідносинах між сторонами існує спір про місце проживання їх дитини ОСОБА_5 , що підтверджується наявністю рішення Дарницького районного суду м. Києва від 26.06.2020 року про визначення місця проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з матір`ю ОСОБА_1 , яке оскаржується батьком дитини у апеляційному порядку, про що було вказано вище. Крім того, вказаний спір підтверджується і іншими доказами, описаними вище, які підтверджують показання позивача, що відповідач за допомогою фізичної сили викрав у неї доньку. Також вказане підтверджується і ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 12.11.2019 року про розшук дитини ОСОБА_5 (т.1, а.с.201-203) та інформацією Дарницького управління поліції, яке, відповідаючи позивачу, вказує, що встановити місце проживання ОСОБА_2 не надається можливим, оскільки він не бажає це повідомляти (т.1, а.с.94), при цьому сам відповідач ОСОБА_2 з 19.12.2019 року зареєстрований у розшуковому обліку МВС України як особа, яка переховується від органів влади (органів досудового розслідування) (т.1, а.с.96).

Згідно ч.1, ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

У відповідності до ст.7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2020 рік" - установити у 2020 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2020 року - 2027 гривень, з 1 липня - 2118 гривень, з 1 грудня - 2189 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років: з 1 січня 2020 року - 1779 гривень, з 1 липня - 1859 гривень, з 1 грудня - 1921 гривня; дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2020 року - 2218 гривень, з 1 липня - 2318 гривень, з 1 грудня - 2395 гривень.

Представник відповідача в судовому засіданні не повідомив суду місце проживання та роботи відповідача, тому суд приходить до висновку про необхідність стягнення аліментів у частці від щомісячного доходу відповідача, як того просить позивач, а не у твердій грошовій сумі.

Як регламентує ч.2, ст.27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, схваленої резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 року, ратифікованої Постановою Верховної Ради України №789-XII від 27.02.1991 року батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

За правилами ч.1-2, ст.8 Закону України „Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Підпункт 3, пункту 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 „Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" роз`яснює, що, вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність у останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що дитина сторін вибула з місця проживання матері без згоди останньої, між сторонами існує спір про місце проживання дитини, цивільна справа щодо якої розглядається у апеляційній інстанції, на день подачі позову до суду дитина проживала з матір`ю і до 7.08.2019 року, батько дитини переховується від органів влади, не повідомляє будь-яким органам про його місце знаходження та перебування дитини і вказане в сукупності дає право саме позивачу на отримання аліментів на утримання доньки з батька дитини.

Аналізуючи докази, зібрані у судовому засіданні, суд вважає необхідним, приймаючи до уваги обов`язок відповідача утримувати свою малолітню дитину на підставі описаних вище норм права, відсутність інформації про його щомісячні доходи, склад сім`ї, його стан здоров`я, враховуючи вік та стан здоров`я дитини, задовольнити позов і стягнути з відповідача аліменти в розмірі 1/4 частини з усіх його доходів щомісяця на користь позивачки на утримання дитини, починаючи з 2.05.2019 року - дня подачі позову до суду і до досягнення нею повноліття, у розмірі, що відповідає межам встановленим Законом України „Про Державний бюджет України на 2020 рік" для дітей такого віку (дітей віком до 6 років: з 1 січня 2020 року - 1779 гривень, з 1 липня - 1859 гривень, з 1 грудня - 1921 гривня), який не є меншим ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Суд вважає, що такий встановлений розмір аліментів на утримання дитини буде необхідним та достатнім для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Крім того, позивачка не позбавлена в майбутньому звернутись до суду з позовом про стягнення з відповідача на її користь матеріальної допомоги на лікування або навчання дитини в порядку ст.185 СК України або збільшення розміру аліментів згідно ст.192 СК України.

Згідно ст.133; 141 ЦПК України оскільки суд задовольняє позов про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини, тому з відповідача на користь держави необхідно стягнути 840 грн. 80 коп. судового збору, від якого була звільнена позивачка при зверненні до суду.

Керуючись ст.4; 10; 12-13; 76-80; 81; 133; 141; 258-259; 263-265; 430 ЦПК України, на підставі ст.18; 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, схваленої резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 року, ратифікованої Постановою Верховної Ради України №789-XII від 27.02.1991 року, ст.141; 180-182; 183-184; 191 СК України, ч.3, ст.12 та ч.1, ст.81 ЦПК України, ст.8; 11 Закону України „Про охорону дитинства" ст.7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2020 рік", підпункту 3, пункту 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 „Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Києва, зареєстрованого в АДРЕСА_2 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дитини: доньки - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини з усіх його доходів щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 2.05.2019 року і до досягнення нею повноліття.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів на утримання дитини в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 840 грн. 80 коп. судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини рішення через Дарницький районний суд м. Києва.

Суддя :