Справа №752/21042/19

Провадження № 2/752/2959/20

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

28.08.2020 року Голосіївський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді - Колдіної О.О.

з участю секретаря - Медведєвої К.І.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

10.10.2019 року позивач звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва із вказаним позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості за надані житлово-комунальні послуги в розмірі:

- 28284,83 грн. за послуги з централізованого опалення;

- 293,67 грн. за послуги з постачання гарячої води;

- 805,54 грн. інфляційну складову боргу;

- 568,23 грн. 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач проживає в квартирі АДРЕСА_1 та є споживачем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27.12.2017 року № 1693 «Про деякі питання припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва її від 27.09.2001 року, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», КП «Київтеплоенерго» визначено підприємством, за яким закріплено на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, що повернуто з володіння та користування ПАТ «Київенерго».

За розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 року № 591 КП «Київтеплоенерго» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам.

З 01.05.2018 року надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води здійснює КП «Київтеплоенерго».

З 01.05.2019 року введено в дію Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 року № 2189, відповідно до ч. 1 ст. 12 якого надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

На виконання вимог закону КП «Київтеплоенерго» підготовлено та опубліковано договір про надання послуг та централізованого опалення та постачання гарячої води в газеті «Хрещатик» від 28.03.2018 року № 34(5085).

Зміст зазначеного договору відповідає змісту типового договору, затвердженого Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету міністрів України №630 від 21.07.2005 року.

Такі договори є договорами приєднання, а отже може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови.

Підключення будинку до мереж централізованого опалення та постачання гарячої води свідчить про виконання послуг.

Відповідач від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води у встановленому законодавством порядку не відмовлявся, проте своєчасно не сплачував за спожиті послуги, в результаті чого утворилась заборгованість, яка станом на 01.09.2019 року становить 28578,50 грн., що складається з:

- 28284,83 грн. за послуги з централізованого опалення;

- 293,67 грн. за послуги з постачання гарячої води;

Виходячи з того, що відповідач належним чином не виконав свої зобов`язання щодо оплати за надані житлово-комунальні послуги, позивач просить в судовому порядку стягнути з відповідача суму заборгованості та застосувати положення ст. 625 ЦК України.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 10.10.2019 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного провадження без виклику сторін.

27.08.2020 року до суду надійшло клопотання від представника позивача, в якому він просить розглянути справу в порядку загального позовного провадження.

З огляду на предмет та ціну позову дана справа підпадає під ознаки малозначної справи та не віднесена до категорії справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження. Обставини справи, що згідно частини третьої статті 274 ЦПК України, мають значення для вирішення питання про можливість розгляду справи в порядку спрощеного провадження, наразі також свідчать про наявність підстав для розгляду цієї справи в спрощеному порядку без виклику сторін.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Інших заперечень щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходило.

Станом на момент розгляду справи відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву.

На підставі положень ст.. 274-279 ЦПК України судовий розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, без участі сторін.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідач проживає в квартирі АДРЕСА_1 та є споживачем послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання.

Згідно до розрахунку заборгованості, наданого позивачем, за період часу з 01.05.2018 року по 31.08.2019 року відповідач заборгував за надані послуги 28578,50 грн., з яких 28284,83 грн. - за послуги з централізованого опалення та 293,67 грн.- за послуги з постачання гарячої води(а.с.5).

Також нараховано інфляційну складову боргу у розмірі 805,54 грн. та 3% річних у розмірі 568,23 грн.(а.с.6).

Виходячи з цього, загальна сума заборгованості становить 29952,27 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"/ на момент виникнення спірних правовідносин у редакції Закону України № 1875-IV від 24 червня 2004 року / житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Згідно з ч.1 ст.13 Закону залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Відповідно до ч.2 ст.13 Закону примірні переліки житлово-комунальних послуг та їх склад, залежно від функціонального призначення, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Згідно з п.1 ч.3 ст.20 Закону споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

За змістом ст. 29 Закону надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку здійснюється на підставі договору, що укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою.

Правовідносини з постачання фізичним особам централізованого опалення та постачання гарячої води регулюються Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21 липня 2005 року.

Відповідно до пункту 8 Правил послуг надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на підставі типового договору.

В позовній заяві, позивачем зазначено, що в газеті «Хрещатик» за 28.03.2018 року опубліковано договір про надання послуг, який відповідає змісту типового договору і є договором приєднання і який може бути укладений шляхом приєднання до нього відповідача, як споживача.

Також зазначено, що будинок АДРЕСА_1 підключений до мереж централізованого опалення та постачання гарячої води, що надає КП «Київтеплоенерго».

Відповідач від послуг опалення та постачання гарячої води не відмовлявся, від вказаних мереж не відключався.

Відповідно до ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі. Якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

За змістом ч. 1 ст. 633 ЦК України договір про надання комунальних послуг є публічним договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.

Встановлено, що позивач на підставі ліцензії №591 від 10.04.2018 року є виробником і постачальником теплової енергії споживачам.

З 01.05.2018 року надає послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Відповідно до вимог закону споживачі зобов`язані вносити плату за житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення відповідача від оплати послуг в повному обсязі.

Вказане відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом України 20 квітня 2016 року в справі 6-2951цс15, яка, відповідно ч.4 ст.263 ЦПК України, має враховуватися судом.

В порушення вимог закону відповідач плату за надані послуги не вносить, що привело до виникнення заборгованості в розмірі 33995,17 грн.

При зверненні до суду позивач зазначив, що розрахунок заборгованості був здійснений за тарифами, які закріплені в Розпорядженнях КМДА:

- № 700 від 26 квітня 2018 року « Про встановлення тарифів на теплову енергію, виробництво теплової енергії, постачання теплової енергії, послуги з централізованого опалення і централізованого постачання гарячої води комунальному підприємству виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго»;

- № 1294 від 23 липня 2018 року « Про встановлення тарифів на теплову енергію, виробництво теплової енергії, транспортування теплової енергії, постачання теплової енергії, послуги з централізованого опалення і централізованого постачання гарячої води комунальному підприємству виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго»;

- № 2340 від 22 грудня 2018 року «Про встановлення тарифів на теплову енергію, виробництво теплової енергії, транспортування теплової енергії, постачання теплової енергії, послуги з централізованого опалення і централізованого постачання гарячої води Комунальному підприємству Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адмінінстарції ) «Київтеплоенерго»(а.с.9).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Виходячи з того, що відповідач нерегулярно вносить плату за надані житлово-комунальні послуги, що привело до виникнення заборгованості, суд приходить до висновку про обгрунтованість вимог позивача.

Крім того, відповідно до загальних умов виконання зобов`язань, встановлених статтею 526 ЦК України, зобов`язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов`язань.

Зобов`язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов`язанням.

Отже, правовідносини, які склалися між сторонами з приводу надання житлово-комунальних послуг, є грошовим зобов`язанням, у якому, серед інших прав і обов`язків сторін, на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора, передбачене ч. 1 ст. 509 ЦК України, вимагати сплати грошей за надані послуги.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

З розрахунку, наданого до суду позивачем вбачається, що розмір інфляційних втрат складає 805,54 грн. та 568,23 грн. річних.

Враховуючи викладене, оцінюючи всі досліджені судом докази в їх сукупності, зважаючи на те, що з боку відповідача не надано суду доказів на підтвердження виконання ним своїх зобов`язань, передбачених законом, по оплаті за послуги централізованого опалення та послуги з постачання гарячої води, суд приходить до висновку про обґрунтованість та доведеність заявлених позивачем вимог, в зв`язку з чим вони підлягають задоволенню.

Питання щодо судових витрат суд вирішує на підставі положень ст.141 ЦПК України і в зв`язку з задоволенням позову з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у справі.

Керуючись ст.ст. 1, 19, 20, 21 Закону України «Про житлово - комунальні послуги», ст.ст. 15, 16, 205, 509, 525, 625, 633, 639 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-82, 102, 103, 109, 141, 259, 263 - 265, 268, 273, 274-279, ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

позов Комунального підприємства Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ІН невідомий) на користь Комунального підприємства Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (адреса: 01001 м.Київ площа І.Франка, 5, ЄДРПОУ 40538421, п/р № НОМЕР_1 у ТВБВ №10026/020 філія ГУ по м.Києву та Київській обл. АТ «ОЩАДБАНК» 28284,83 грн. заборгованості за послуги централізованого опалення.

Стягнути з ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ІН невідомий) на користь Комунального підприємства Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (адреса: 01001 м.Київ площа І.Франка, 5, ЄДРПОУ 40538421, п/р № НОМЕР_2 у ТВБВ №10026/020 філія ГУ по м.Києву та Київській обл. АТ «ОЩАДБАНК» 293,67 грн. заборгованості за послуги з постачання гарячої води.

Стягнути з ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ІН невідомий) на користь Комунального підприємства Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (адреса: 01001 м.Київ площа І.Франка, 5, ЄДРПОУ 40538421, п/р № НОМЕР_3 у ТВБВ №10026/020 філія ГУ по м.Києву та Київській обл. АТ «ОЩАДБАНК» 568,23 грн. річних, 805,54 грн. інфляційної складової боргу, 1921,00 грн. судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя