ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2020 рокуЛьвівСправа № 460/549/20 пров. № А/857/11647/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Пліша М.А.,

суддів Гінди О. М., Ніколіна В. В.,

за участю секретаря судового засідання Юник А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Національного агентства з акредитації України на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 30 червня 2020 року (головуючий суддя Жуковська Л.А., м.Рівне, повний текст складено 10.07.2020) по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнестандарт» до Національного агентства з акредитації України про визнання протиправними та скасування рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Рівнестандарт» звернулось в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Національного агентства з акредитації України в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення Національного агентства з акредитації України від 21.01.2020 про скасування з 23.01.2020 атестата про акредитацію Випробувальної лабораторії Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнестандарт» №201277, дійсного до 07.11.2024 та рішення Національного агентства з акредитації України від 21.01.2020 про скасування з 23.01.2020 атестата про акредитацію Органу з сертифікації Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнестандарт» №10271, дійсного до 30.06.2024.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 30 червня 2020 року позовні вимоги задоволено повністю.

Визнано протиправними та скасовано рішення Національного агентства з акредитації України від 21.01.2020 про скасування з 23.01.2020 атестата про акредитацію Випробувальної лабораторії Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнестандарт» №201277, дійсного до 07.11.2024 та рішення Національного агентства з акредитації України від 21.01.2020 про скасування з 23.01.2020 атестата про акредитацію Органу з сертифікації Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнестандарт» №10271, дійсного до 30.06.2024. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнестандарт» за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Національного агентства з акредитації України судовий збір у розмірі 4204,00 грн.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції Національне агентство з акредитації України оскаржило його в апеляційному порядку, вважає, що воно прийнято із порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин справи, тому просить рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 30 червня 2020 року скасувати та постановити нове, яким повністю відмовити в задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі зазначає, що помилковим є визначення у рішенні, що на спірні правовідносини не поширюється дія Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності», а поширюється дія Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

На дані відносини поширюється, зокрема: Закон України «Про дорожній рух», Закон України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності», Порядок проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2012 № 137, Єдині вимоги до конструкції та технічного стану колісних транспортних засобів, що експлуатуються, затверджених Постановою КМУ від 22.12.2010 № 1166, Постанова Кабінету Міністрів України від 09.06.2011 №738 «Деякі питання сертифікації транспортних засобів, їх частин та обладнання», інші нормативно - правові акти в сфері колісних транспортних засобів.

Суд не дослідив в повній мірі норми Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності», який визначає, що дія положень цього Закону, що стосуються призначення органів з оцінки відповідності та призначених органів, а також розділів VI, VII і VIII (крім частини першої статті 45) цього Закону, не поширюється на затвердження конструкції колісних транспортних засобів, їх предметів обладнання і частин (крім статті 24, частини другої статті 31, частин другої, третьої та четвертої статті 45 цього Закону).

Відповідно до статті 24 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» добровільна оцінка відповідності це: здійснення добровільної оцінки відповідності не вимагається технічними регламентами; добровільна оцінка відповідності здійснюється на добровільних засадах, в будь-яких формах, включаючи випробування, декларування відповідності, сертифікацію та інспектування, та на відповідність будь-яким заявленим вимогам; орган з оцінки відповідності залучається до здійснення добровільної оцінки відповідності на умовах, визначених договором між заявником і таким органом.

Відповідно до частини другої статті 31 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» вартість робіт з добровільної оцінки відповідності визначається на договірних засадах.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про дорожній рух» державне управління у сфері дорожнього руху та його безпеки здійснюється Кабінетом Міністрів України, спеціально уповноваженими на це центральними органами виконавчої влади, органами виконавчої влади в Автономній Республіці Крим, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про дорожній рух» до компетенції Кабінету Міністрів України належить зокрема: контроль за виконанням законодавства про дорожній рух; встановлення єдиних вимог щодо конструкції та технічного стану транспортних засобів, що експлуатуються в Україні; визначення порядку видачі сертифікатів на здійснення діяльності, пов`язаної з виготовленням, ремонтом і експлуатацією транспортних засобів, перевезеннями вантажів і пасажирів, підготовкою водіїв, будівництвом, реконструкцією, ремонтом і утриманням автомобільних доріг, вулиць і залізничних переїздів, іншими видами діяльності, що впливають на безпеку руху; визначення порядку здійснення державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку транспортних засобів, проведення їх обов`язкового технічного контролю та визначення обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, визначення переліку обладнання, необхідного для одержання суб`єктами господарювання права на здійснення обов`язкового технічного контролю транспортних засобів, призначених для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування та зареєстрованих територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України (далі - суб`єкти проведення обов`язкового технічного контролю), а також переліку документів, що подаються для одержання такого права та інші повноваження, визначені цим Законом; визначення порядку оформлення і видачі погоджень та дозволів, надання інших послуг, пов`язаних із забезпеченням безпеки дорожнього руху, а також визначення розміру плати за оформлення і видачу таких погоджень та дозволів, надання відповідних послуг.

Відповідно до статті 35 Закону України «Про дорожній рух» обов`язковий технічний контроль транспортного засобу передбачає перевірку технічного стану транспортного засобу, а саме: системи гальмового і рульового керування, зовнішніх світлових приладів, пневматичних шин та коліс, світлопропускання скла, газобалонного обладнання (за наявності), інших елементів у частині, що безпосередньо стосується безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього природного середовища. Порядок проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів визначає Кабінет Міністрів України.

Відповідно до пункту 5 Порядку проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2012 № 137 юридична особа або фізична особа - підприємець надсилає Мінінфраструктури повідомлення про відповідність матеріально-технічної бази та персоналу вимогам щодо проведення обов`язкового технічного контролю транспортних засобів згідно з додатком 1 (далі - повідомлення) у разі, коли вона має: 1) устаткування згідно з переліком обладнання, необхідного для проведення обов`язкового технічного контролю транспортних засобів, згідно з додатком 2 до постанови; 2) атестат про акредитацію органу з оцінки відповідності згідно із Законом України «Про акредитацію органів з оцінки відповідності», який підтверджує компетентність випробувальної лабораторії щодо перевірки технічного стану транспортних засобів в і обсязі, визначеному законодавством.

Відповідно до пункту 5 Порядку проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів Мінінфраструктури протягом 10 днів з дня надходження повідомлення перевіряє зазначену в ньому інформацію про відповідність матеріально-технічної бази та персоналу вимогам щодо проведення обов`язкового технічного контролю транспортних засобів шляхом аналізу поданих разом з повідомленням документів та в разі підтвердження такої інформації надсилає повідомлення та копії документів до Головного сервісного центру МВС.

Отже, Мінінфраструктури, як регулятор у сфері колісно-транспортних засобів, здійснює перевірку щодо відповідності вимогам Порядку проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів.

Пунктом 2 Єдиних вимог до конструкції та технічного стану колісних транспортних засобів, що експлуатуються, затверджених Постановою КМУ від 22.12.2010 № 1166, встановлені вимоги до конструкції та технічного стану колісного засобу, технічного стану предметів спеціального обладнання залежно від призначення наведено в маркуванні колісного засобу, його складників, а також у: - єдиних технічних приписах - Правилах Європейської економічної комісії ООН з поправками.

Сертифікат відповідності видається: виробником або його уповноваженим представником - резидентом України на кожний транспортний засіб, тип якого відповідає вимогам єдиних технічних приписів (Правил Європейської Економічної Комісії Організації Обєднаних Націй, що є додатками до Угоди), що підтверджується сертифікатом типу транспортного засобу; уповноваженими органами або визначеними Міністерством інфраструктури органами із сертифікації, акредитованими відповідно до законодавства, на кожний новий транспортний засіб, який відповідає вимогам єдиних технічних приписів (Правил Європейської Економічної Комісії Організації Об`єднаних Націй, що є додатками до Угоди), але відповідність типу якого не підтверджена сертифікатом типу транспортного засобу, а також на той, що був у користуванні.

Враховуючи вищевикладене, апелянт вважає, що органом державної виконавчої влади, який здійснює контроль в сфері оцінки відповідності колісно-ранспортних засобів є Міністерство інфраструктури України і вимоги Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності», поширюється, зокрема, і на дану сферу з оцінки відповідності.

Крім того, апелянт зазначає, що відповідно до статті 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

НААУ не є вище вказаним органом, тому не може здійснювати державний нагляд (контроль).

У рішенні суду, зроблено помилковий висновок про наявність в діях НААУ порушень законних прав та інтересів суб`єкта господарювання у сфері нагляду, що потребують відновлення в судовому порядку та ототожнене зобов`язання НААУ щодо проведення моніторингу за акредитованими НААУ органами оцінки відповідності (далі - ООВ) з державним наглядом призначених органів з оцінки відповідності і визнаних незалежних організацій.

НААУ є державною організацією та провадить некомерційну господарську діяльність відповідно до статті 6 Закону України «Про акредитацію органів з оцінки відповідності».

Відповідно до Положення про Національне агентство з акредитації України, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства (Мінекономіки) від 13.07.2020 № 1318 (додаток 3) НААУ здійснює некомерційну господарську діяльність, тобто самофінансується. Джерелами фінансування діяльності з акредитації є: кошти, отримані як оплата робіт з акредитації та моніторингу; кошти Державного бюджету України; інші кошти, передбачені законом. Виділені кошти Державного бюджету України у сфері акредитації можуть бути використані лише на: науково-дослідні роботи; розроблення проектів нормативно-правових актів, національних стандартів та інших документів з питань акредитації; участь у роботі міжнародних, європейських та інших регіональних організацій, у тому числі сплата членських внесків до цих організацій.

Відповідно до абзаців 1-3 ч. 7 ст. 6 ЗУ «Про акредитацію» основними функціями національного органу України з акредитації є, зокрема: акредитація органів з оцінки відповідності, в тому числі прийняття рішень про акредитацію, відмову в акредитації, розширення та обмеження сфери акредитації, тимчасове зупинення і поновлення дії та скасування атестата про акредитацію; проведення моніторингу за відповідністю акредитованих ним органів з оцінки відповідності вимогам акредитації (далі - моніторинг) шляхом здійснення нагляду, проведення повторних, позачергових та інших оцінок.

Відповідно до ч. 7 ст. 2 Закону України «Про засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» моніторинг призначених органів з оцінки відповідності і визначених незалежних організацій здійснюється у встановленому цим

Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності».

Таким чином, законодавчо визначено можливість здійснення державного нагляду (контролю) виключно для ООВ, які призначені відповідними суб`єктами як орган сертифікації.

Відповідно до Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» моніторинг призначених органів з оцінки відповідності і визнаних незалежних організацій здійснює орган, що призначає, тобто центральний орган виконавчої влади, що призначає органи з оцінки відповідності, розширює чи скорочує сферу їх призначення, призупиняє, анулює або поновлює їх призначення, а також забезпечує оцінювання та моніторинг таких органів з оцінки відповідності. До таких органів належить Мінекономіки, Міністерство інфраструктури України, Міністерство охорони здоров`я України, тощо.

НААУ жодного відношення до призначення органів сертифікації не має, тому твердження суду щодо здійснення НААУ державного нагляду (контролю) є нікчемним та спростовується вищенаведеним.

НААУ виконує роботи з акредитації та моніторингу, зокрема на підставі господарських договорів, відповідно до вимог господарського та цивільного законодавства України. Крім того, між позивачем та НААУ укладено Генеральні Угоди (угоди про взаємодію), яким визначено основні права та обов`язки органу з оцінки відповідності. Діяльність з акредитації базується на добровільності акредитації та забезпеченні рівності прав, законних інтересів усіх заінтересованих осіб.

Отже, НААУ не є органом державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовою чи службовою особою, або іншим суб`єктом при здійсненні публічно-владних управлінських функцій, а виконує функцію акредитації органів з оцінки відповідності на договірній основі.

Крім того апелянт зазначає, що відповідно до пункту 5.1 Договору №10271-03-Пр-19 на виконання робіт з моніторингу шляхом позачергової оцінки (прийняття рішення) від 19.12.2020 робота за цим договором вважається такою, що виконана. після надання/надсилання Виконавцем (НААУ) Замовнику (ТОВ «Рівнестандарт») рішення за результатами нагляду за діяльністю ООВ. Відповідно до 8.1 Договору №10271-03-Пр-19 на виконання робіт з моніторингу шляхом позачергової оцінки (прийняття рішення) від 19.12.2020 договір діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за Договором.

Підписання фінансового документу - акту здачі-приймання, лише фіксує завершення фінансового процесу між Замовником і Виконавцем.

Крім того, в Кошторисі до Договору передбачено, аналізування отриманої інформації та підготовка рішення.

У замовника не виникало претензій до НААУ, чому разом з актом виконаних робіт, до них не надійшло рішення, оскільки відповідно до умов договору остаточним результатом позачергової оцінки є прийняття Рішення, незалежно від підписання Акту здачі-приймання робіт.

Також апелянт вказує, що Законом України «Про акредитацію органів з оцінки відповідності», Положенням про НААУ, стандартом ДСТУ ІSO/ІЕС 17011 «Загальні вимоги до органів акредитації, що акредитують органи оцінювання відповідності» строки для прийняття рішень щодо акредитації не встановлено. Строки на виконання робіт з акредитації встановлені у договорах. НААУ не порушило строки виконання робіт за договором. Рішення про скасування дії атестату про акредитацію № 10271 від 21.01.2020 прийнято відповідно до чинного законодавства, державного стандарту ДСТУ ІSO/IEC 17011 та в межах діючого Договору №10271-03-Пр-19 на виконання робіт з моніторингу шляхом позачергової оцінки (прийняття рішення) від 19.12.2020.

Як зазначено вище, дія Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» не поширюється на діяльність НААУ.

Рішення щодо акредитації органів з оцінки відповідності повинні відповідати Закону України «Про акредитацію органів з оцінки відповідності», Положенню про НААУ, стандарту ДСТУ ІSO/IEC 17011 «Загальні вимоги до органів акредитації, що акредитують органи оцінювання відповідності» та іншим нормативним документам у сфері акредитації.

У рішенні суду зазначено, що у акті не вказано однозначних рекомендацій щодо подальшої діяльності ООВ. У Акті чітко визначено, що остаточне Рішення буде прийнято НААУ, крім того у протоколі невідповідностей № 2/3 та Протоколі підсумкової наради позачергової оцінки вказано, що невідповідність встановлена протоколом № 2/3 містить ознаки грубих порушень. Отже, позивач був поінформований про результати оцінки та мав місячний термін на усунення невідповідностей встановлених протоколами №1/3, №2/3, №3/3.

Крім того, відповідно до вимог пункту 7.7.2 стандарту ДСТУ ІSO/IEC 17011 Орган з акредитації повинен забезпечити (НААУ), що кожне рішення щодо надання, підтримання, розширення, скорочення, тимчасового зупинення та скасування акредитації приймається компетентною особою (особами) або комітетом (комітетами), що відрізняються від тих, хто здійснював оцінку.

Судом не враховано той факт, що дія Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» не поширюється на діяльність НААУ в цілому, в тому числі на формування акту за результатами оцінки на місці.

НААУ формує Акт про проведення оцінки на місці відповідно до пункту 7.6.6 стандарту ДСТУ ІSO/IEC 17011.

Кожен національний орган (в кожній державі) самостійно визначає як буде називатися письмовий звіт за результатами оцінки органу з оцінки відповідності. Відповідно до положень Системи управління НААУ, зокрема, пункту 8.2.7 Настанови з управління Системи управління НААУ, затвердженої в 46 редакції наказом НААУ від 31.07.2020 № 285-Я 8.2.7 (додаток 4) призначена група аудиторів збирає під час оцінки на місці об`єктивні дані для підтвердження компетентності ООВ та проводить їх аналіз відповідно до методик «Проведення оцінки лабораторії на місці» (М- 08.01.14) та «Проведення оцінки на місці органів з сертифікації та органів з інспектування» (М-08.03.15). За результатами аналізу, керівник групи аудиторів з акредитації складає акт оцінки на місці з рекомендаціями щодо акредитації або про відмову в акредитації. Акт разом з необхідним комплектом документів подається до НААУ.

У зв`язку з неповнотою дослідження наданих доказів, суд не врахував що договір №10271-03-Пр-19 на виконання робіт з моніторингу шляхом позачергової оцінки (прийняття рішення) від 19.12.2019 не пов`язує момент прийняття рішення зі складанням та надісланням/направленням акту з закінченням робіт за цим договором.

Суд зробив невірний висновок, про те, що акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №2809 від 23.12.2019 засвідчує завершення робіт з моніторингу шляхом позачергової оцінки органу з сертифікації позивача за договором.

Суд звертає увагу, що в оскаржуваному рішенні НААУ від 21.01.2020 про скасування атестата про акредитацію ООВ №10271 здійснено посилання на п.6 Загального документу «Перелік грубих порушень з боку акредитованого органу з оцінки відповідності», яким до грубих порушень віднесено встановлення фактів фальсифікації результатів оцінювання відповідності, проведеної акредитованим ООВ, при цьому саме оскаржуване рішення не містить конкретної інформації щодо того, який саме факт фальсифікації результатів оцінювання відповідності було виявлено.

Рішення відповідно до встановленої наказом НААУ форми, не повинно містити конкретно інформацію про факти фальсифікації, а містить лише констатуючу частину (додаток 6).

Суд першої інстанції, не дослідивши в повній мірі докази надані відповідачем про те, що факт фальсифікації результатів оцінювання відповідності полягає у тому, що випробувальна лабораторія позивача зазначала недостовірні дані у протоколах випробувань щодо того, що двигуни колісних транспортних засобів мають один і той самий знак офіційного затвердження, зробив помилковий висновок, що в матеріалах справи відсутні будь-якій відомості про те, що НААУ під час позачергової оцінки було отримано достовірні відомості про те, що на двигунах колісних транспортних засобів, вказаних у такому акті, було нанесено інші знаки офіційного затвердження, ніж ті, що були вказані у протоколах випробувань, що могло б підтвердити факт фальсифікації результатів оцінювання відповідності, оскільки за відсутності таких відомостей суб`єкт владних повноважень об`єктивно позбавлений можливості стверджувати проте, що на двигунах колісних транспортних засобів було нанесено не той знак офіційного затвердження, який міститься у протоколах випробувань. НААУ отримало до прийняття рішення щодо акредитації стосовно органів з оцінки відповідності ТОВ «Рівнестандарт» від Міністерства інфраструктури України лист (додаток 7), яким підтверджено факт фальсифікації випробувальною лабораторією результатів оцінки.

Вважає, що НААУ прийнято рішення про скасування дії атестатів на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та Законами України з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано.

Щодо врахування в судовому рішенні доказу наданого позивачем, а саме листа Державної регуляторної служби України від 25.06.2020 за №4186/0/20-20, то апелянт зазначає, що судом не враховано той факт, що Державна регуляторна служба України: не має права оцінювати діяльність НААУ, оскільки її повноваження не поширюються на діяльність Національного агентства з акредитації України; перевищила свої повноваження про що направлені відповідні листи.

Крім того апелянт зазначає, що судом не враховано той факт, що відповідно до чинного законодавства, вимог стандартів та документів НААУ, рішення про скасування атестату приймається не тільки за результатами проведеної оцінки.

Відповідно до частини 7 статті 11 Закону України «Про акредитацію органів з оцінки відповідності» якщо національний орган України з акредитації встановлює, що акредитований орган з оцінки відповідності зокрема, втратив компетентність або вчинив грубе порушення своїх обов`язків, національний орган України з акредитації вживає всіх належних заходів до скасування атестата про акредитацію.

Судом не враховано, що у протоколі невідповідностей № 2/3 від 28.11.2020, зазначено, що «У протоколах випробувань ВЛ (випробувальної лабораторії ТОВ «Рівнестандарт» на підставі яких було видано сертифікати №№…, вказано, що двигуни колісних транспортних засобів мають один і той самий знак офіційного затвердження Е1 83-R-03 0674(В)».

Крім того, не враховано, що у Протоколі підсумкової наради від 29.11.2020 зазначено, що невідповідності визначені у протоколі невідповідностей № 2/3 містять ознаки грубих порушень.

Отже, після встановлення НААУ факту того, що випробувальна лабораторія ТОВ «Рівнестандарт» вчинила грубе порушення, НААУ обґрунтовано та на законних підставах прийняло рішення про скасування атестату про акредитацію.

Оскільки, відповідно до пункту 7.11.1 ДСТУ ISO/IEC 17011:2017 Орган з акредитації повинен мати задокументовану процедуру(и) та критерії для вирішення того, при яких обставинах акредитація повинна бути тимчасово зупинена, скасована або скорочена, якщо акредитований орган з оцінки відповідності не виконав вимоги акредитації або порушив правила акредитації, або добровільно подав запит на тимчасове зупинення, скасування або скорочення.

Відповідно до пункту 3.2 Методики «Тимчасове зупинення або скасування дії атестата про акредитацію ООВ або тимчасове зупинення частини його сфери акредитації», затвердженої наказом НААУ від 22.02.2019 № 261-Я, скасування атестата про акредитацію ООВ здійснюється, якщо виявлено більше, ніж один вид грубого порушення або більше чотирьох фактів для одного виду грубого порушення відповідно до переліку, викладеного в Загальному документі НААУ «Перелік грубих порушень з боку акредитованого органу з оцінки відповідності» (ЗД- 08.00.35).

НААУ під час оцінки на місці виявлено 17 протоколів випробувальної лабораторії ТОВ «Рівнестандарт» з фальсифікованими (недостовірними) даними, що свідчить про системність вчинення грубих порушень у сфері акредитації даною лабораторією.

Крім того вважає, що суд безпідставно стягнув судовий збір, бо НААУ не фінансується з державного бюджету.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

У відповідності до вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи, та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Національного агентства з акредитації України від 21.01.2020 про скасування атестата про акредитацію ООВ скасовано атестат про акредитацію ООВ №1О271 дійсний до 30 червня 2024 року з 23 січня 2020 року, а також зобов`язано ООВ повернути атестат про акредитацію до НААУ в термін до 01.02.2020 року. Суд зазначає, що юридичною підставою для прийняття цього рішення НААУ визначено положення ч.7 ст.11 Закону України «Про акредитацію органів з оцінки відповідності», п.7.11.1 ДСТУ ISO/IEC 17011:2017 «Оцінка відповідності. Загальні вимоги до органів з акредитації, що акредитують органи з оцінки відповідності», пункти 7.4.4. та 7.6.1. ДСТУ ISO/IEC 17065:2014 «Оцінка відповідності. Вимоги до органів з сертифікації продукції, процесів та послуг», п.3.2. Методики «Тимчасове зупинення або скасування дії атестата про акредитацію ООВ або тимчасове зупинення частини його сфери акредитації», п.6 Загального документу НААУ «Перелік грубих порушень з боку акредитованого органу з оцінки відповідності», п.2.1, п.3.1 Генеральної угоди від 01.07.2019, а фактичною підставою послугували результати позачергової оцінки органу з сертифікації Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнестандарт».

Судом з`ясовано, що 01.07.2019 Національним агентством з акредитації України, з однієї сторони, та ТОВ «Рівнестандарт» (юридична особа до складу якої входить орган з оцінки відповідності) та органом з сертифікації Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнестандарт» (орган з оцінки відповідності), з іншої сторони, укладено Генеральну угоду, відповідно до пункту 1 Розділу 1 якої така угода визначає основні правові, організаційні та економічні засади відносин між сторонами, в тому числі обов`язок органу з оцінки відповідності (далі - ООВ) укладати договори, пов`язані з проведенням позачергової оцінки діяльності ООВ, яка проводиться відповідно до ст.11 Закону України «Про акредитацію органів з оцінки відповідності».

19.11.2019 між НААУ та ТОВ «Рівнестандарт» укладено Договір №10271-03-Н-19 на виконання робіт з моніторингу шляхом позачергової оцінки (оцінка на місці), відповідно до п.1.1. якого виконавець зобов`язався провести роботи з моніторингу за відповідністю акредитованого органу з оцінки відповідності Органу з сертифікації Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнестандарт» вимогам акредитації шляхом здійснення позачергової оцінки, при цьому п.1.2. такого договору визначено, що зміст робіт визначається кошторисом, який включає здійснення наступних робіт: складання програми робіт та інформування про це заявника, призначення групи аудиторів, проведення оцінки заявника на місці, аналіз зібраних матеріалів і складання акту оцінки.

Згідно з планом оцінки органу з оцінки відповідності на відповідність вимогам ДСТУ EN ISO/IEC 17065:2014, що був направлений НААУ на адресу ТОВ «Рівнестандарт» листом 21.11.2019 №4-1/3-3858 дата проведення оцінки визначена як: початок - 27.11.2019, кінець - 29.11.2019. Згідно вказаного документу план оцінки стосується такого органу з оцінки відповідності як орган з сертифікації ТОВ «Рівнестандарт» і визначає область оцінки діяльністю лише цього ООВ. При цьому план оцінки не містить інформації про те, що НААУ буде оцінювати діяльність іншого орану з оцінки відповідності позивача, яким є випробувальна лабораторія ТОВ «Рівнестандарт».

27.11.2019 проведено попередню нараду по проведенню позачергової оцінки на місці органу з оцінки відповідності(ООВ) на відповідність вимогам акредитації, за результатами якої складено протокол, з якого вбачається, що підсумкова нарада має бути проведена 29.11.2019.

З протоколу підсумкової наради по проведенню позачергової оцінки на місці органу з оцінки відповідності (ООВ) на відповідність вимогам акредитації, складеного 29.11.2019, вбачаються наступні висновки групи за результатами оцінки: в ході проведення позачергової оцінки виявлені невідповідності вимогам стандарту ДСТУ EN/IEC 17065:2014, однак остаточне рішення буде прийняте НААУ; Орган з сертифікації Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнестандарт» не відповідає встановленим вимогам ДСТУ EN/IEC 17065:2014 (так як виявлені невідповідності); при цьому невідповідність, зафіксована в протоколі 2/3, містить ознаки групи порушень згідно ЗД-08.00.35 «Перелік грубих порушень з боку акредитованого органу з оцінки відповідності», однак остаточне рішення буде прийняте НААУ. Встановлено термін усунення виявлених невідповідностей до 1 місяця, починаючи з дня, наступного за останнім днем оцінки.

29.11.2019 НАА України було складено акт про проведення оцінки на місці органу з сертифікації продукції на відповідність вимогам ДСТУ EN/IEC 17065:2014 в якому у розділі рекомендації щодо планових оцінок заявника на місці зазначено про те, що результати цієї позачергової оцінки пропонується розглянути на комісії з питань діяльності ООВ, від рекомендацій якої можуть бути скореговані подальші оцінки на місці, а також зазначено, що оскільки під час позачергової оцінки було виявлено результати, які не мають однозначного трактування, особа, яка склала акт, вважає за доцільне розглянути їх комісією з питань діяльності акредитованих ООВ.

На виконання п.3.2.5. Договору №10271-03-Н-19 на виконання робіт з моніторингу шляхом позачергової оцінки (оцінка на місці) від 19.11.2019, яким НААУ взяло на себе зобов`язання по закінченню робіт надати/надіслати замовнику акт приймання-передачі робіт та п.5.3. цього Договору, яким встановлено, що закінченню робіт НААУ надає/надсилає замовнику два екземпляра акту приймання-передачі робіт, що підписані та скріплені печаткою виконавця, листом від 02.12.2019 №4-1/3-3992 НААУ було надіслано ТОВ «Рівнестандарт» акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №2534 від 02.12.2019, яким сторони засвідчили виконання робіт з моніторингу шляхом позачергової оцінки (оцінка на місці).

05.12.2019 НААУ листом №3-1/4-4034 запросило ТОВ «Рівнестандарт» взяти участь у засіданні Комісії з розгляду питань, пов`язаних з діяльністю органів з оцінки відповідності щодо розгляду результатів позачергової оцінки на місці ТОВ «Рівнестандарт» на відповідність вимогам акредитації, що відбулася 27-29.11.2019.

09.12.2019 ТОВ «Рівнестандарт» листом №199 направило на адресу НААУ документи на підтвердження здійснення ним коригувальних дій.

12.12.2019 листом №4-1/3-4122 НААУ повідомило ТОВ «Рівнестандарт» про визнання недостатніми коригувальних дій ООВ та запропоновано в термін до 30.12.2019 надати додаткову інформацію щодо доказів ефективного впровадження коригувальних дій. Крім того, було направлено рішення за результатами позачергової оцінки Органу сертифікації Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнестандарт» на відповідність вимогам ДСТУ EN ISO/IEC 17065:2014 затверджене 11.12.2019, з пункту 3 якого вбачається прийняття рішення про те, що ООВ може продовжити роботу у визначеній сфері акредитації та повинен надати в місячний термін з дати проведення підсумкової наради (до 28.12.2019) документальне підтвердження усунення невідповідностей, зазначених у Акті, до НААУ (в разі ненадання зазначених документів дію атестата про акредитацію буде тимчасово зупинено).

Листом №206 від 17.12.2019 ТОВ «Рівнестандарт» надало НААУ додаткові докази ефективного впровадження коригувальних дій.

19.12.2019 НААУ та ТОВ «Рівнестандарт» укладено Договір №10271-03-Пр-19 на виконання робіт з моніторингу шляхом позачергової оцінки (прийняття рішення), відповідно до п.1.1. якого виконавець зобов`язався провести роботи з прийняття рішення за результатами моніторингу за відповідністю акредитованого органу з оцінки відповідності Органу з сертифікації Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнестандарт» вимогам акредитації шляхом здійснення позачергової оцінки, при цьому п.1.2. такого договору визначено, що зміст робіт визначається кошторисом, який включає здійснення наступних робіт: аналізування всієї отриманої інформації для прийняття рішення та інформування про це заявника; підготовка рішення.

Відповідно до п.3.2.5. Договору №10271-03-Пр-19 від 19.12.2019 виконавець (яким є НААУ) взяло на себе зобов`язання по закінченні робіт надати/надіслати замовнику (яким є ТОВ «Рівнестандарт») акт здачі-приймання робіт, що кореспондується з п.5.3. цього ж договору, в якому по закінченню робіт виконавець надає/надсилає замовнику два екземпляри акту здачі-приймання робіт, що підписані та скріплені печаткою виконавця. На виконання вказаних положень договору листом від 24.12.2019 №4-1/3-4279 НААУ було надіслано ТОВ «Рівнестандарт» акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №2809 від 23.12.2019, яким сторони засвідчили факт виконання робіт з моніторингу шляхом позачергової оцінки (прийняття рішення).

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що одночасно з рішенням НААУ від 21.01.2020 про скасування атестата про акредитацію ООВ №1О271 на адресу ТОВ «Рівнестандарт» надійшло рішення НААУ від 21.01.2020 про скасування атестата про акредитацію ООВ, яким скасовано атестат про акредитацію ООВ №201277 дійсний до 07 листопада 2024 року з 23 січня 2020 року, а також зобов`язано ООВ повернути атестат про акредитацію до НААУ в термін до 07.02.2020, який стосується іншого органу з оцінки відповідності позивача, а саме Випробувальної лабораторії Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнестандарт». Підставою для прийняття цього рішення НААУ визначено положення ч.7 ст.11 Закону України «Про акредитацію органів з оцінки відповідності», п.7.11.1 ДСТУ ISO/IEC 17011:2017 «Оцінка відповідності. Загальні вимоги до органів з акредитації, що акредитують органи з оцінки відповідності», Загальний документ НААУ «Перелік грубих порушень з боку акредитованого органу з оцінки відповідності», а фактичною підставою послугувала пропозиція №2 комісії з питань, пов`язаних з діяльністю ООВ, протокол №256 від 20.01.2020.

Постановляючи рішення судом першої інстанції вірно враховано, що згідно ст. 1 Закону України «Про акредитацію органів з оцінки відповідності» акредитація органів з оцінки відповідності (далі - ООВ) це засвідчення національним органом України з акредитації того, що орган з оцінки відповідності відповідає вимогам національних стандартів, гармонізованих з відповідними міжнародними та європейськими стандартами або вимогам міжнародних чи європейських стандартів, та у разі необхідності будь-яким додатковим вимогам щодо акредитації у відповідних сферах для провадження визначеної діяльності з оцінки відповідності.

У відповідності до ст. 5 цього ж Закону діяльність з акредитації базується на таких основних принципах: забезпечення рівності прав, законних інтересів усіх заінтересованих сторін; загальнодоступності та неупередженості проведення робіт з акредитації; прозорості діяльності з акредитації; професійної компетентності виконавців робіт; добровільності акредитації; забезпечення участі органів виконавчої влади та громадських організацій на паритетній основі; застосування гармонізованих з міжнародними та європейськими стандартами вимог щодо акредитації; дотримання суспільних інтересів; конфіденційності інформації, отриманої в процесі акредитації. Акредитація здійснюється відповідно до вимог, установлених законодавством у сфері акредитації, національними стандартами з питань акредитації, гармонізованими з відповідними міжнародними та європейськими стандартами, а також іншими документами з питань акредитації, прийнятими національним органом України з акредитації, міжнародними та європейськими організаціями з акредитації. Перелік назв і позначень таких актів та документів, тексти нормативно-правових актів з питань акредитації, а також тексти інших документів з питань акредитації, прийнятих національним органом України з акредитації, оприлюднюються на веб-сайті національного органу України з акредитації в Інтернеті.

Статтею 6 вказаного Закону визначено, що національний орган України з акредитації є державною організацією, яка утворюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного розвитку, та провадить некомерційну господарську діяльність. Основними функціями національного органу України з акредитації є: акредитація органів з оцінки відповідності, в тому числі прийняття рішень про акредитацію, відмову в акредитації, розширення та обмеження сфери акредитації, тимчасове зупинення і поновлення дії та скасування атестата про акредитацію; проведення моніторингу за відповідністю акредитованих ним органів з оцінки відповідності вимогам акредитації шляхом здійснення нагляду, проведення повторних, позачергових та інших оцінок.

Відповідно до ч.7 ст.2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» встановлено, що моніторинг призначених органів з оцінки відповідності і визнаних незалежних організацій здійснюється у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності».

Оскільки згідно ч.4 ст.2 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» що дія положень цього Закону, що стосуються призначення органів з оцінки відповідності та призначених органів, а також розділів VI, і (крім частини першої статті 45) цього Закону, не поширюється на затвердження конструкції колісних транспортних засобів, їх предметів обладнання і частин (крім статті 24, частини другої статті 31, частин другої, третьої та четвертої статті 45 цього Закону), то суд першої інстанції правильно вважав, що на спірні взаємовідносини поширюється дія саме Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Також, судом вірно вказано, що пунктом 3.5. Методики «Організація та проведення моніторингу шляхом здійснення позачергової оцінки" (М-08.00.19, редакція 08 від 17.05.2018), затвердженого наказом НААУ 17.05.2018 №247-Я (далі Методика М-08.00.19), встановлено, що позачергова оцінка завжди передбачає оцінку на місці, а пункт 4.1.2. Методики М-08.00.19 визначає, що проведення позачергової оцінки включає: затвердження наказу НААУ на проведення позачергової оцінки; формування групи аудиторів згідно методики М-08.08.07 та складання програми нагляду (Ф.08.хх.35); формування договорів згідно методики М-08.08.06; аналіз документації ООВ, результатів попередніх оцінок, складання плану оцінки згідно методик «Організація та проведення моніторингу шляхом здійснення нагляду за акредитованими органами з сертифікації, органами з інспектування і позачергових оцінок» (М-08.03.13) та «Організація та проведення моніторингу шляхом здійснення нагляду за акредитованими лабораторіями і позачергових оцінок» (М-08.01.12); - оцінку на місці, аналіз зібраних матеріалів, складання звітів, акту та прийняття рішень за результатами оцінки в порядку, визначеному методиками: «Організація та проведення моніторингу шляхом здійснення нагляду за акредитованими органами з сертифікації, органами з інспектування і позачергових оцінок» (М-08.03.13) та «Організація та проведення моніторингу шляхом здійснення нагляду за акредитованими лабораторіями і позачергових оцінок» (М-08.01.12).

У відповідності до пункту 4.1.13. Методики М-08.00.19 якщо проведена позапланова перевірка підтвердила наявність грубих порушень в діяльності ООВ відповідно до Загального документа НААУ «Перелік грубих порушень з боку акредитованого органу з оцінки відповідності» (ЗД-08.00.35), НААУ відповідно до встановлених методик вживає відповідних заходів, а саме: обмеження сфери акредитації ООВ згідно методики М-08.00.17; тимчасове зупинення або скасування дії атестата про акредитацію згідно методики М-08.00.20. Вказане кореспондується зі ст. 11 Закону України «Про акредитацію органів з оцінки відповідності», якою визначено, що якщо національний орган України з акредитації встановлює, що акредитований орган з оцінки відповідності втратив компетентність для провадження визначеної діяльності з оцінки відповідності або вчинив грубе порушення своїх обов`язків, національний орган України з акредитації вживає всіх належних заходів до обмеження сфери акредитації, тимчасового зупинення дії або скасування атестата про акредитацію. Рішення про акредитацію, відмову в акредитації, розширення та обмеження сфери акредитації, тимчасове зупинення і поновлення дії та скасування атестата про акредитацію приймає керівник національного органу України з акредитації, а у разі його відсутності - особа, яка його заміщує.

У відповідності до ч.6 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити відомості про стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. Згідно з ч.7 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Задовольняючи позовні вимоги судом з`ясовано, що підтверджується матеріалами справи, НААУ за наслідками проведеного заходу з позачергової оцінки органу з сертифікації ТОВ «Рівнестандарт» надавало позивачу строк на вчинення коригувальних дій терміном до 28.12.2019, але ще до настання вказаної дати ТОВ «Рівнестандарт» було надано документи, які на думку останнього, підтверджували ефективне впровадження коригувальних дій.

За наслідками вказаних дій позивачем та відповідачем було підписано акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №2809 від 23.12.2019, який засвідчує факт визнання сторонами виконання робіт за договором №10271-03-Пр-19 на виконання робіт з моніторингу шляхом позачергової оцінки (прийняття рішення) від 19.12.2019, предметом якого було лише виконання зобов`язання з проведення робіт з прийняття рішення за результатами моніторингу за відповідністю акредитованого органу з оцінки відповідності Органу з сертифікації Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнестандарт».

Відповідач не заперечував факту складення ним та надіслання позивачу акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №2809 від 23.12.2019, а відповідно не заперечував і правильності змісту такого акту.

Враховуючи те, що договір №10271-03-Пр-19 на виконання робіт з моніторингу шляхом позачергової оцінки (прийняття рішення) від 19.12.2019 пов`язує момент складання та надіслання/направлення акту з закінченням робіт за цим договором, суд дійшов підставного висновку про те, що акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №2809 від 23.12.2019 засвідчує завершення робіт з моніторингу шляхом позачергової оцінки органу з сертифікації позивача. В такому разі з урахуванням норм ч.7 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу міг бути складений розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Однак, як вбачається з оскаржуваного рішення НААУ про скасування атестата про акредитацію ООВ скасовано атестат про акредитацію ООВ №1О271, воно було прийнято 21.01.2020, а отже поза межами строку, визначеного нормативними актами, що як вірно вважав суд першої інстанції вказує на допущене відповідачем порушення процедури прийняття оскаржуваного рішення.

Крім того, суд першої інстанції вважав, що за наслідками аналізу оскаржуваного рішення НААУ від 21.01.2020 про скасування атестата про акредитацію ООВ №1О271 таке не відповідає вимогам, встановленим ч.2 ст.2 КАС України в частині обґрунтованості, добросовісності, розсудливості та пропорційності та принципам, що викладені в ст.3 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

До такого висновку суд першої інстанції дійшов з урахуванням того, що пунктом 8.3. «Система управління НААУ. Настанова з управління», затвердженої наказом НААУ, вбачається, що за результатами нагляду складається акт, який повинен містити рекомендацію про можливість подальшої діяльності ООВ або про необхідність тимчасового зупинення дії чи скасування його атестата про акредитацію ООВ або тимчасове зупинення частини його сфери акредитації. Згідно Акту про проведення оцінки на місці органу з сертифікації продукції на відповідність вимогам ДСТУ EN ISO/IEC 17065:2014, складеного 29.11.2019, він не містить однозначних рекомендацій про можливість подальшої діяльності ООВ або про необхідність тимчасового зупинення дії чи скасування його атестата про акредитацію ООВ або тимчасове зупинення частини його сфери акредитації, натомість містить висновок про те, що під час позачергової оцінки позивача було виявлено результати, які не мають однозначного трактування. Вказане знайшло своє відображення і у рішенні за результатами позачергової оцінки органу з сертифікації ТОВ «Рівнестандарт» на відповідність вимогам

ДСТУ EN ISO/IEC 17065:2014 від 11.12.2019, в якому в розділі 3 не дано жодної оцінки тому чи висновки та пропозиції комісії, які містяться у Акті нагляду, прийняті вірно чи невірно, при цьому зважаючи на це прийнято рішення про те, що ООВ може продовжити роботу у визначеній сфері акредитації та повинен надати в місячний термін з дати проведення підсумкової наради (до 28.12.2019) документальне підтвердження усунення невідповідностей, зазначених у Акті, до НААУ та повідомлено, що в разі ненадання зазначених документів дію атестата про акредитацію буде тимчасово зупинено.

А отже, комісія, яка здійснювала позапланове оцінювання, не змогла дійти однозначного трактування результатів такого оцінювання і за наслідками цього попереджала позивача лише про те, що до нього може бути застосовано такий захід як тимчасове зупинення акредитації.

Судом правильно вказано, що ст.11 Закону України «Про акредитацію органів з оцінки відповідності» у разі встановлення того, що акредитований орган з оцінки відповідності втратив компетентність для провадження визначеної діяльності з оцінки відповідності або вчинив грубе порушення своїх обов`язків, національному органу України з акредитації надано право вжити всіх належних заходів до обмеження сфери акредитації, тимчасового зупинення дії або скасування атестата про акредитацію. Тобто законодавцем визначено різні види заходів реагування, і відповідно, при застосуванні того чи іншого заходу має враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування з дотриманням справедливого балансу між інтересами суб`єкта господарювання і публічними інтересами.

Відповідно, суд першої інстанції вірно вважав, що застосований оскаржуваним рішенням НААУ від 21.01.2020 про скасування атестата про акредитацію ООВ №1О271 захід реагування має постійний характер і є суворішим за той захід, про настання якого було попереджено ТОВ «Рівнестандарт», бо тимчасове зупинення акредитації має тимчасовий характер і не несе таких незворотних наслідків як скасування атестата про акредитацію, що є крайнім заходом, якому має передувати вжиття уповноваженим суб`єктом інших заходів реагування, націлених на достеменне встановлення наявності однозначних фактів порушення, якщо такі є.

Крім того, в Акті про проведення оцінки на місці органу з сертифікації продукції на відповідність вимогам ДСТУ EN ISO/IEC 17065:2014, складеного 29.11.2019, зазначено про те, що результати позачергової оцінки не мають однозначного трактування, з огляду на це суд правильно вважав, що вказане свідчить про відсутність достеменно встановленого суб`єктом владних повноважень факту наявності здійснення позивачем порушення, яке б мало своїм наслідком необхідність застосування такого заходу реагування як скасування атестата про акредитацію.

Більше того, в оскаржуваному рішенні НААУ від 21.01.2020 про скасування атестата про акредитацію ООВ №10271 здійснено посилання на п.6 Загального документу «Перелік грубих порушень з боку акредитованого органу з оцінки відповідності», яким до грубих порушень віднесено встановлення фактів фальсифікації результатів оцінювання відповідності, проведеної акредитованим ООВ, однак саме рішення не містить конкретної інформації щодо того, який саме факт фальсифікації результатів оцінювання відповідності було виявлено.

Надаючи оцінку доводам відповідача про те, що факт фальсифікації результатів оцінювання відповідності полягає у тому, що випробувальна лабораторія позивача зазначала недостовірні дані у протоколах випробувань щодо того, що двигуни колісних транспортних засобів мають один і той самий знак офіційного затвердження, то суд першої інстанції правильно зауважив, що в матеріалах справи відсутні будь-якій відомості про те, що НААУ під час позачергової оцінки було отримано достовірні відомості про те, що на двигунах колісних транспортних засобів, вказаних у такому акті, було нанесено інші знаки офіційного затвердження, ніж ті, що були вказані у протоколах випробувань, що могло б підтвердити факт фальсифікації результатів оцінювання відповідності, оскільки за відсутності таких відомостей суб`єкт владних повноважень об`єктивно позбавлений можливості стверджувати про те, що на двигунах колісних транспортних засобів було нанесено не той знак офіційного затвердження, який міститься у протоколах випробувань. Зазначений висновок відображений і в листі Державної регуляторної служби України від 25.06.2020 за №4186/0/20-20, де зокрема, вказано про те, що як акт оцінки, так і рішення про скасування атестата акредитації не містять відомостей про факти фальсифікації. Крім того, відсутні будь-які судові рішення або протоколи випробувань інших органів оцінки відповідності, якими б було встановлено те, що колісні транспортні засоби, сертифікати відповідності яких досліджувалися НААУ під час позачергової оцінки, мають інший знак офіційного затвердження.

З огляду на викладене, суд першої інстанції підставо вважав, що матеріали справи не містять доказів фальсифікації органом з оцінки відповідності ТОВ «Рівнестандарт» результатів оцінки відповідності, вказаних доказів не подано і апелянтом суду апеляційної інстанції.

Крім того, у Акті про проведення оцінки на місці органу з сертифікації продукції на відповідність вимогам ДСТУ EN ISO/IEC 17065:2014, складеного 29.11.2019, вказано про те, що особи, які здійснювали оцінювання ООВ не виключають можливості того, що колісні транспортні засоби, інформація про які наведена у такому акті, відповідають вимогам «Євро-2», але підтвердити чи спростувати факти невідповідності екологічним вимогам вони не мають технічної можливості, оскільки цей факт можливо встановити лише у разі звернення до виробників КТЗ через офіційних імпортерів.

Вказане твердження відповідача свідчить про відсутність на момент проведення оцінювання достовірних відомостей про наявність факту фальсифікації результатів оцінювання. При цьому в матеріалах справи наявні листи імпортерів, які підтверджують відповідність транспортних засобів, інформація про які наведена у такому акті, вимогам «Євро-2», що спростовує вказане вище твердження.

Зазначене також свідчить про відсутність будь-яких негативних наслідків, які б надали можливість відповідачу застосувати до позивача крайнього заходу реагування, яким є скасування атестату акредитації.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для визнання протиправним і скасування рішення Національного агентства з акредитації України від 21.01.2020 про скасування атестата про акредитацію ООВ №10271.

Щодо рішення Національного агентства з акредитації України від 21.01.2020 про скасування з 23.01.2020 атестата про акредитацію Випробувальної лабораторії Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнестандарт» №201277, то суд першої інстанції правильно зазначив, що випробувальна лабораторія є окремим органом з оцінки відповідності, основні правові, організаційні та економічні засади відносин якого з НААУ визначається Генеральною угодою, укладеною 08.11.2019, якою визначено право НААУ в установленому порядку приймати рішення щодо обмеження сфери акредитації, тимчасового зупинення дії або скасування атестата про акредитацію (пункт 3.1.); тимчасово зупинити дію атестата про акредитацію у разі порушення ООВ вимог п.2 розділу 1 та п.2 розділу 2 цієї угоди, а у разі систематичного порушення скасувати дію атестата про акредитацію.

Прийняття оскаржуваного рішення не було наслідком здійснення позачергової оцінки або будь-якого іншого заходу, який би проводився НААУ по відношенню конкретно до цього суб`єкта - Випробувальної лабораторії Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнестандарт». Відповідачем не надано будь-яких доказів, і такі в матеріалах справи відсутні, які б вказували на те, що по відношенню до випробувальної лабораторії позивача здійснювався моніторинг за його відповідністю вимогам акредитації шляхом здійснення нагляду, проведення повторної, позачергової чи іншої оцінки. Об`єктом позачергового оцінювання НААУ був лише орган оцінки відповідності - Орган з сертифікації Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнестандарт».

Ураховуючи вказане, суд першої інстанції правильно зазначив, що законодавством України не передбачено право суб`єкта владних повноважень здійснювати застосування заходу реагування за відсутності проведення моніторингу відповідного суб`єкта, при цьому ч.10 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначено, що усі розпорядчі документи, що приймаються під час здійснення кожного окремого заходу державного нагляду (контролю), формуються в єдину справу в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Тобто розпорядчі документи приймаються за результатами кожного окремого заходу і не можуть прийматися без здійснення (проведення) такого заходу.

Частиною 9 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» встановлено, що розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, повинен містити посилання на акт, у якому були зазначені виявлені під час заходу державного нагляду (контролю) порушення.

Ураховуючи викладене, суд правильно вважав, що оскаржуване рішення не відповідає вимогам закону щодо змісту такого розпорядчого документу.

Крім того, суд першої інстанції правильно зауважив, що як Законом України «Про акредитацію органів з оцінки відповідності», так і Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» не встановлено можливості прийняття розпорядчих актів на підставі пропозицій комісії без проведення відповідних заходів та за відсутності акту, складеного за результатами таких заходів. На відсутності законних підстав застосування пропозицій (і взагалі тих, чи інших рішень комісії) наголошено і у листі Державної регуляторної служби України від 25.06.2020 за №4186/0/20-20.

Крім того, з оскаржуваного рішення вбачається, що суб`єкт владних повноважень обґрунтовує його посиланням на Загальний документ НААУ «Перелік грубих порушень з боку акредитованого органу з оцінки відповідності» (ЗД 08.00.35), при цьому судом правильно зауважено, що жодного конкретного пункту або інформації з такого документу у рішенні не наведено, у зв`язку із чим неможливо встановити, вчинення якого саме з дванадцяти наведених у такому документі грубих порушень інкримінується випробувальній лабораторії ТОВ «Рівнестандарт», а також з чого це вбачається і чим підтверджується.

Розглядаючи спір, суд першої інстанції також правильно вказав, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, суд наголошує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994).

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю.

При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що не заслуговують на увагу твердження апелянта про те, що він не являється суб`єктом владних повноважень в розумінні КАС України, оскільки згідно п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Відповідач у даній спірній ситуації діяв у сфері делегованих йому публічно-владних управлінських функцій.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Керуючись ч. 3 ст. 243, ст. 308, ст. 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Національного агентства з акредитації України залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 30 червня 2020 року по справі № 460/549/20 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддяМ.А. Пліш

судді О. М. Гінда

В. В. Ніколін

повний текст складено 13.11.2020