Справа № 415/5501/20

Провадження № 2/415/1351/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2020 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області в складі:

Головуючого судді Луньової Д.Ю.,

за участю: секретаря судового засідання Гавриленко В.В.,

за відсутності сторін,

розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Лисичанського комунального підприємства по видобутку, обробці, реалізації води та очищення стоків «Лисичанськводоканал» (місце реєстрації: вул. ім. В. Сосюри, буд. 168, м. Лисичанськ, Луганська область, 93106, ЄДРПОУ 03339851) про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати та вихідної допомоги при звільненні,

ВСТАНОВИВ:

01 вересня 2020 року позивач звернувся з позовом про стягнення з Лисичанського комунального підприємства по видобутку, обробці, реалізації води та очищення стоків «Лисичанськводоканал» середнього заробітку за весь час затримки виплати заробітної плати у розмірі 48432,19 грн. та трьохмісячну вихідну допомогу в розмірі 17584,56 грн.

В обґрунтування позову зазначив, що ОСОБА_1 06 серпня 2010 року був прийнятий до Лисичанського комунального підприємства по видобутку, обробці, реалізації води та очищення стоків «Лисичанськводоканал» на посаду слюсара-ремонтника. 03 жовтня 2019 року позивач звільнений з посади на підставі наказу № 320к за п. 3 ст. 38 КЗпП. Розрахунок по заробітній платі та виплаті трьохмісячної допомоги в день звільнення відповідач по справі не провів. Оскільки, відповідач неправомірно відмовився виплачувати нараховану заробітну плату позивача в день звільнення позивач також просить стягнути з нього середній заробіток за час затримки розрахунку.

Ухвалою від 15 вересня 2020 року провадження по справі було відкрито та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (а.с. 23). Роз`яснено відповідачеві його право подати відзив на позов протягом 15 днів з дня отримання ухвали. Копії зазначеної ухвали були направлені сторонам, а відповідачеві разом із копією ухвали направлена копія позову з додатками.

Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідач отримав копію ухвали від 15 вересня 2020 року та копію позовної заяви з додатками 13 жовтня 2020 року.

Позивач в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Представник відповідача Лисичанського комунального підприємства по видобутку, обробці, реалізації води та очищення стоків «Лисичанськводоканал» в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. У встановлений ухвалою від 15 вересня 2020 року строку, відзиву на позов не надав.

Відповідно до ч. 1 ст.223ЦПК України неявкау судовезасідання будь-якогоучасника справиза умови,що йогоналежним чиномповідомлено продату,час імісце цьогозасідання,не перешкоджаєрозгляду справипо суті,крім випадків,визначених цієюстаттею. Згідноз п.1ч.3ст.223ЦПК Україниякщо учасниксправи абойого представникбули належнимчином повідомленіпро судовезасідання,суд розглядаєсправу завідсутності такогоучасника справиу разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив наступне.

Позивач ОСОБА_1 06 серпня 2010 року прийнятий на роботу до Лисичанського комунального спеціалізованого підприємства по видобутку, обробці, реалізації води та очищенню стоків "Лисичанськводоканал" на посаду слюсаря-ремонтника 4 розряду. Наказом № 329 03 жовтня 2019 року позивач звільнений за власним бажанням за ч. 3 ст. 38 КЗпП України що підтверджується копією трудової книжки (а.с. 7-8).

Відповідно до довідки № 03/77 від 21 серпня 2020 року виданої відповідачем ОСОБА_1 його трьохмісячна вихідна допомога на дату звільнення 03 жовтня 2019 року складає 17584,56 грн. з урахуванням винятків податків. Середній заробіток за час затримки виплати розрахункової заробітної плати станом на 15 червня 2020 року складає 48432,19 грн. з урахуванням винятків податків (а.с. 9).

Відповідно до ст. 7 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права, ратифікованого Указом Президії Верховної Ради Української РСР № 2148-VIII (2148-08) від 19 жовтня 1973 року), Держави, які беруть участь у цьому Пакті, визнають право кожного на справедливі і сприятливі умови праці.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно до ст. 44 КЗпП України при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40 цьогоКодексу,працівникові виплачуєтьсявихідна допомогау розмірі не менше середнього місячного заробітку; у разі призову або вступу на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу - у розмірі двох мінімальних заробітних плат; внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 і 39) - у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку; у разі припинення трудового договору з підстав, зазначених у пункті 5 частини першої статті 41, - у розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток.

Крім того, невиплата всіх належних працівнику сум при звільненні з вини роботодавця розцінюється Європейським судом з прав людини як порушення права на мирне володіння своїм майном. Так, статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Україною Законом від 17.07.1997 закріплено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У розумінні Європейського Суду з прав людини мирне володіння своїм майном включає не тільки «класичне» право власності, яке розглядається в Україні, а й, до прикладу, виплати за трудовим договором та інші виплати. При цьому сама по собі відсутність коштів у роботодавця для виплати належних працівникові сум не є підставою для невиконання рішення суду (справа «Баландіна проти України», заява № 16092/05, рішення від 06.12.2007; «Батрак проти України», заява № 50740/06, рішення від 18.06.1999; «Білецька проти України», заява № 25003/06, рішення від 10.12.2009). Аналогічно у справі «Безуглий проти України» Європейським судом з прав людини встановлено порушення ст. 1 Протоколу № 1 у зв`язку з тим, що заявнику не виплачені присуджені національним судом виплати щодо заборгованості по заробітній платі.

Відповідачем не надано суду доказів, які спростовують доводи позивача, а також доказів відсутності вини відповідача у несвоєчасній виплаті позивачу всіх належних йому сум при звільненні з роботи. Разом з тим, відповідачем не спростований розмір трьохмісячної вихідної допомоги та розмір середнього заробітку.

За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 до Лисичанського комунального підприємства по видобутку, обробці, реалізації води та очищення стоків «Лисичанськводоканал» про стягнення вихідної допомоги при звільненні, підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення середнього заробітку то суд зазначає наступне.

Згідно положень ч. 1 ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно п. 20 постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати, у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому свої вини.

Таке ж роз`яснення цієї норми права, крім наведеної вище постанови Пленуму Верховного Суду України, надав і Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012 у справі щодо офіційного тлумачення положень ст.233КЗпП України у взаємозв`язку з положеннями ст. ст. 117, 237-1 цього Кодексу.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст. 27 Закону України «Про оплату праці»за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою КабінетуМіністрів Українивід 8лютого 1995року №100 (даліПорядок).

Відповідно до абз. 3 п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженогоПостановою КабінетуМіністрів України№ 100від 08лютого 1995 року, середньомісячна заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана дана виплата. Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо.

Згідно пункту 5 розділу ІV Порядку, основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час затримки розрахунку, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з пункту 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством,календарних днів за цей період.

Згідно з пунктом 8 розділу IV Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні 2 місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час затримки розрахунку, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абзац другий пункту 8 Порядку).

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абзац третій пункту 8 Порядку).

Згідно з виписки з індивідуальних відомостей про застраховану форми ОК-5, виданої Пенсійним фондом України від 21 липня 2020 року заробітна плата позивача в вересні 2019 року склала 7068,26 грн., в серпні 2019 року 5868,59 грн. Середньомісячне число робочих днів становить 21 днів (42 робочих днів за цей період (два останні календарні місяці) : 2 = 21).

Таким чином, середньоденна заробітна плата позивача складає 377,32 грн. (7068,26 + 5868,59 = 12936,85 : 42 день = 308,02 грн.).

Оскільки, позивач був звільнений 03 жовтня 2019 року, кількість робочих днів за час затримки виплати з 04 жовтня 2019 року (наступний за днем звільнення день) по 09 листопада 2020 року (день ухвалення рішення) становить 275 днів, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за весь час затримки остаточного розрахунку при звільненні, що складає 84705,50 грн. (275 днів х 308,02 грн.).

Проте, оскільки позивачем були заявлені позовні вимоги саме в розмірі 48432,19 грн., суд відповідно ст.13ЦПК не може стягнути правильний розмір, оскільки суд розглядає справи у межах заявлених вимог (постанова Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі № 367/1125/15-ц).

Враховуючи викладене, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню трьохмісячна вихідна допомога та середній заробіток за час затримки розрахунку в межах заявлених позовних вимог.

Питання щодо судових витрат суд вирішує у відповідності до ст.141ЦПК України та у зв`язку з задоволенням позову вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 274 ЦПК України, ст. 7 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права, ратифікованого Указом Президії Верховної Ради Української РСР № 2148-VIII (2148-08) від 19 жовтня 1973), ст.ст. 44, 116, 117, 223 КЗпП України,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Лисичанського комунального підприємства по видобутку, обробці, реалізації води та очищення стоків «Лисичанськводоканал» (місце реєстрації: вул. ім. В. Сосюри, буд. 168, м. Лисичанськ, Луганська область, 93106, ЄДРПОУ 03339851) про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати та вихідної допомоги при звільненні - задовольнити.

Стягнути з Лисичанського комунального підприємства по видобутку, обробці, реалізації води та очищення стоків «Лисичанськводоканал» (місце реєстрації: вул. ім. В. Сосюри, буд. 168, м. Лисичанськ, Луганська область, 93106, ЄДРПОУ 03339851) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за весь час затримки виплати заробітної плати в розмірі 48432,19 грн. та трьохмісячну вихідну допомогу у розмірі 17584,56 грн. а разом 66016,75 (шістдесят шість тисяч шістнадцять гривень 75 коп.).

Стягнути зЛисичанського комунальногопідприємства повидобутку,обробці,реалізації водита очищеннястоків «Лисичанськводоканал»(місцереєстрації:вул.ім.В.Сосюри,буд.168,м.Лисичанськ,Луганська область,93106,ЄДРПОУ 03339851)на користь ОСОБА_1 (місцепроживання: АДРЕСА_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 )судовий збіру розмірі 840,80 грн.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Луганського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 РозділуХІІІПерехідних положень ЦПК Українидо початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.Ю. Луньова