Справа №415/5017/20

Провадження № 2/415/1259/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2020 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області в складі:

Головуючого судді Луньової Д.Ю.,

за участю: секретаря судового засідання Гавриленко В.В.,

за відсутності сторін,

розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовною заявою представника позивача адвоката Ковтун Любов Яківни (адреса для листування: вул. Соборна, буд. № 60, м. Лисичанськ, Луганська область, 93100) в інтересах ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» (місцезнаходження: вул. Малиновського, буд № 1, м. Лисичанськ, Луганська область, 93100, ЄДРПОУ 32359108) про стягнення заборгованості по заробітній платі,

В С Т А Н О В И В:

04 серпня 2020 року представник позивача звернулась до суду в інтересах ОСОБА_1 з позовом про стягнення з Акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» заборгованість по заробітній платі в розмірі 40112,46 грн.

В обґрунтування позову зазначила, що ОСОБА_1 працював на Відокремленому підрозділі «Шахта ім. Д.Ф. Мельникова» ПАТ «Лисичанськвугілля» з 09 березня 1981 року по 30 червня 2019 року. Звільнений наказом № 522к від 30 червня 2019 року за ч. 3 ст. 38 КЗпП у зв`язку з невиконанням відповідачем законодавства про працю та умов Колективного договору.

На день звільнення позивачу видали трудову книжку, однак повний розрахунок не провели. Наразі заборгованість по заробітній платі становить 40112,46 грн., з яких: 3869,41 грн. лікарняні за рахунок підприємства; шахтарська слава 17360,05 грн.; допомога при звільненні у зв`язку з невиконанням законодавства про працю та умов колективного договору 18883 грн.

Ухвалою від 20 серпня 2020 року провадження по справі було відкрито та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (а.с. 13). Роз`яснено відповідачеві його право подати відзив на позов протягом 15 днів з дня отримання ухвали. Копії зазначеної ухвали були направлені сторонам, а відповідачеві разом із копією ухвали направлена копія позову з додатками.

11 вересня 2020 року представник відповідача надала суду відзив в якому просила залишити позов ОСОБА_1 без задоволення. В обґрунтування відзиву зазначила, що представник позивача невірно послалась на положення ст. 160-163 ЦПК разом з тим, позовна заява не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК.

Крім того, позивач пропустив строк звернення до суду встановлений ст. 233 КЗпП України.

Разом з відзивом, на виконання вимог ст. 178 КЗпП України, відповідачем надано квитанцію ПАТ «Укрпошта», що підтверджує надіслання відзиву позивачу (а.с. 17,18).

Позивач та його представник в судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Представник відповідача Акціонерного товариства«Лисичанськвугілля» в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. 09 листопада 2020 року надав суду клопотання в якому просила розгляд справи провести беї її участі та за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив наступне.

З копії трудової книжки, що позивач ОСОБА_1 09 березня 1981 року був прийнятий на роботу на шахту ім. ОСОБА_2 по видобутку вугілля п/о «Лисичанськвугілля» на посаду підземного кріпильника з повним робочим днем під землею (а.с. 8).

Наказом №522квід 30червня 2019року ОСОБА_1 був звільнений з підприємства відповідно до ч. 3 ст. 38 КЗпП України, у зв`язку з невиконанням адміністрацією шахти законодавства про працю та умов колективного договору (а.с. 9).

Відповідно до довідки № 98 від 30 липня 2020 року виданої відповідачем ОСОБА_1 станом на 30 липня 2020 року заборгованість по заробітній платі складає всього 40112,46 грн., з яких: 3869,41 грн. лікарняні за рахунок підприємства; шахтарська слава 17360,05 грн.; допомога при звільненні у зв`язку з невиконанням законодавства про працю та умов колективного договору 18883 грн. (а.с. 6).

Відповідно до ст. 7 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права, ратифікованого Указом Президії Верховної Ради Української РСР № 2148-VIII (2148-08) від 19 жовтня 1973 року), Держави, які беруть участь у цьому Пакті, визнають право кожного на справедливі і сприятливі умови праці.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно до ст. 44 КЗпП України при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40 цьогоКодексу,працівникові виплачуєтьсявихідна допомогау розмірі не менше середнього місячного заробітку; у разі призову або вступу на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу - у розмірі двох мінімальних заробітних плат; внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 і 39) - у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку; у разі припинення трудового договору з підстав, зазначених у пункті 5 частини першої статті 41, - у розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток.

Крім того, невиплата всіх належних працівнику сум при звільненні з вини роботодавця розцінюється Європейським судом з прав людини як порушення права на мирне володіння своїм майном. Так, статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Україною Законом від 17.07.1997 закріплено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У розумінні Європейського Суду з прав людини мирне володіння своїм майном включає не тільки «класичне» право власності, яке розглядається в Україні, а й, до прикладу, виплати за трудовим договором та інші виплати. При цьому сама по собі відсутність коштів у роботодавця для виплати належних працівникові сум не є підставою для невиконання рішення суду (справа «Баландіна проти України», заява № 16092/05, рішення від 06.12.2007; «Батрак проти України», заява № 50740/06, рішення від 18.06.1999; «Білецька проти України», заява № 25003/06, рішення від 10.12.2009). Аналогічно у справі «Безуглий проти України» Європейським судом з прав людини встановлено порушення ст. 1 Протоколу № 1 у зв`язку з тим, що заявнику не виплачені присуджені національним судом виплати щодо заборгованості по заробітній платі.

Відповідачем не надано суду доказів, які спростовують доводи позивача, а також доказів відсутності вини відповідача у несвоєчасній виплаті позивачу всіх належних йому сум при звільненні з роботи. Разом з тим, відповідачем у відзиві не заперечується розмір наявної перед ОСОБА_1 заборгованості.

За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» про стягнення вихідної допомоги при звільненні, підлягають задоволенню.

Стосовно позиції відповідача про те, що позивач пропустив встановлений ст.233КЗпП України тримісячний строк звернення до суду для вирішення трудового спору, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Однак, у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком, відповідно до ч. 2 ст. 233 КЗпП України.

Згідно з рішенням КонституційногоСуду №8-рп/2013від 15жовтня 2013року: в аспекті конституційного звернення положення частини другоїстатті 233Кодексу законівпро працюУкраїни у системному зв`язку з положеннями статей 1, 12 Закону України"Прооплату праці" від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР зі змінами необхідно розуміти так, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.

Таким чином, тримісячний строк позовної давності до позовних вимог про стягнення лікарняних за рахунок підприємства; стипендії шахтарська слава та допомоги при звільненні у зв`язку з невиконанням законодавства про працю та умов колективного договору не може бути застосованим.

Відповідно до квитанції № ПН2211213 ОСОБА_1 сплатив судовий збір в розмірі 840,80 грн.

Питання щодо судових витрат суд вирішує у відповідності до ст.141ЦПК України та у зв`язку з задоволенням позову вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 840,80 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 274 ЦПК України, ст. 7 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права, ратифікованого Указом Президії Верховної Ради Української РСР № 2148-VIII (2148-08) від 19 жовтня 1973), ст.ст. 44, 116, 223 КЗпП України,

У Х В А Л И В:

Позов представника позивача адвоката Ковтун Любов Яківни (адреса для листування: АДРЕСА_2 ) в інтересах ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» (місцезнаходження: вул. Малиновського, буд № 1, м. Лисичанськ, Луганська область, 93100, ЄДРПОУ 32359108) про стягнення заборгованості по заробітній платі,- задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства«Лисичанськвугілля» (місцезнаходження:вул.Малиновського,буд №1,м.Лисичанськ,Луганська область,93100,ЄДРПОУ 32359108)на користь ОСОБА_1 (місцереєстрації: АДРЕСА_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 )заборгованості позаробітній платі у розмірі 40112,46 (сорок тисяч сто дванадцять гривень сорок шість копійок).

Стягнути з Акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» (місцезнаходження: вул. Малиновського, буд № 1, м. Лисичанськ, Луганська область, 93100, ЄДРПОУ 32359108) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збіру розмірі 840,80 гривень.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Луганського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 РозділуХІІІПерехідних положень ЦПК Українидо початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.Ю. Луньова